Югина тайванська Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Югина тайванська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Окулярникові (Zosteropidae)
Рід:	Югина (Yuhina)
Вид:	Югина тайванська

Біноміальна назва

Yuhina brunneiceps
Ogilvie-Grant, 1906

Посилання

Вікісховище:	Yuhina nigrimenta
Віківиди:	Yuhina nigrimenta
ITIS:	563758
МСОП:	22716746
NCBI:	181635

Юги́на тайванська (Yuhina brunneiceps) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Ендемік Тайваню.

Опис

Довжина птаха становить 12-13 см. Спин, крила і хвіст темні, попелясто-коричневі, нижня частина тіла білувато-жовта. На голові помітний, гострий чуб, спереду шоколадно-коричневий,, окаймлений чорними смугами, ззаду білуватий. Обличчя біле, під дзьобом вузькі чорні "вуса", через очі проходять вузькі чорні смуги.

Поширення і екологія

Тайванські югини живуть в гірських помірних і тропічних лісах Тайваню, на висоті від 1000 до 3200 м над рівнем моря, переважно на висоті від 1200 до 2400 м над рівнем моря. Взимку частина популяції мігрує в долини. Тайванські югини зустрічаються зграйками, часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з синицями. Живляться нектаром, ягодами, квітками і дрібними комахами, зокрема квітками Liriodendron chinense, ягодами обліпихи, вишні Prunus campanulata, ідезії Idesia polycarpa і Debregeasia orientalis та нектаром омели Taxillus nigrans. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Тайванські югини є переважно моногамними, серед них спостерігалися випадки колективного гніздування, коли 3-4 пари відкладали яйця в гніздо і насиджували по черзі. Гніздо чашоподібне, робиться з корінців, папороті, моху і павутиння, розміщується серез бамбукових заростей Arundinaria. В кладці 2-3 світлих зеленувато-блакитних яйця, поцяткованих зеленуватими, коричнюватими і сірими плямками. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 10 днів після вилуплення. За сезон може вилупитися до 3 виводків.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.
Lee, Pei-Fen та ін. (2005). (PDF). Zoological Studies. 44 (4): 497—504. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 3 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.

[Lee_et_al._2005-4] Lee, Pei-Fen та ін. (2005). (PDF). Zoological Studies. 44 (4): 497—504. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 3 квітня 2022.