Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Субак (індонез. subak) — система іригації заливних рисових полів, традиційна для індонезійського острова Балі. У більш широкому сенсі — соціально-економічна модель балійської сільськогосподарської громади, об'єднаної єдиною іригаційною системою, а також сама подібна громада. В основі устрою субака лежать принципи місцевого етичного вчення Три хіта карана.
| Субак | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
 Рисові чеки, зрошувані по системі субак | |
| 8°15′33″ пд. ш. 115°24′10″ сх. д. / 8.25916666669444410° пд. ш. 115.40277777780556789° сх. д. | |
| Країна | Індонезія |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iii, v, vi |
| Об'єкт № | 1194 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 2012 (36 сесія) |
| Внесено зміни | 36 |
 Субак у Вікісховищі | |
Система відома з XI століття. В даний час на Балі налічується близько 1300 відповідних громад, які об'єднують близько 260 тисяч селян. У 2012 році система субак зарахована до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Соціальні та інфраструктурні аспекти
Субак являє собою традиційну соціальну організацію громади в землеробських районах Балі, основним завданням якої є забезпечення іригації заливних полів всима її членами. Єдиною сільськогосподарською культурою є рис. З урахуванням гірського рельєфу більшій частині території Балі, субак практично повсюдно функціонує в умовах терасного землеробства, при якому рисові чеки розташовуються на штучно створених або розширених уступах гірських схилів. Чисельність жителів, об'єднаних в субак, зазвичай складає від декількох десятків до декількох сотень чоловік.
З технічної точки зору субак являє собою систему розподілу водних ресурсів єдиного джерела (річки, струмка, джерела, гірського озера) по багаторівневих терасах, велика частина яких знаходиться значно нижче цього джерела. Основними її елементами є греблі, канали, тунелі, загати, штучні водоспади та відводи води. Іноді в рамках субака створюються досить складні іригаційні споруди досить великого масштабу. Так, відомі випадки проходки тунелів довжиною до 3 кілометрів і глибиною до 40 метрів.
Устрій іригаційної системи і її подальша експлуатація здійснюються на основі взаємодопомоги членів громади, в той час як обробка полів ведеться ними, як правило, індивідуально. Крім того, в сучасних умовах кожен селянин регулярно вносить грошовий внесок у громадську касу, з якої здійснюється фінансування робіт з утримання, ремонту та розвитку зрошувальної інфраструктури.
Управління системою здійснюється виборним старійшиною, який проводить щомісячні сходи глав сімей, що входять в субак. Крім керівництва власне іригаційними потужностями, в його повноваження входить також загальна координація господарської та суспільного життя учасників субака. Найважливішими обов'язками у цьому контексті є узгодження термінів посадки та збирання рису на різних терасах, а також врегулювання майнових і, рідше, побутових конфліктів між членами громади. Зокрема, особливе значення має забезпечення адекватної винагороди членам субака, на території яких розташовується джерело води: як правило, значна частина їх угідь зайнята гідроспорудами, за рахунок чого їх оброблювані ділянки істотно зменшуються.
- Крім іригаційно-господарської складової, ще одним системоутворюючим початком субака служить релігійне об'єднання навколо єдиного общинного храму (як і всі корінні балійці, що входять в субаки селяни сповідують особливий місцевий різновид індуїзму). Як і іригаційні споруди, храм також будується спільно і зазвичай буває найбільшою архітектурною спорудою на території субака. З цим пов'язане поширення в зарубіжних джерелах не зовсім вірного визначення субаків як «водних храмів».
Прихідський священик керує богослужіннями і є настоятелем членів субака в їх духовному житті. Водокористування при цьому сакралізується: священик забезпечує його реалізацію відповідно до принципів релігії і балійського філософсько-етичного вчення Три хіта карана (балійск. Tri Hita Karana, буквально — «три джерела блага»). Останнє, що пропонує набуття гармонії у відносинах з божественними силами, природою та оточуючими людьми, фактично є ідеологічною основою існування субака. Пуск води на поля і всі основні фази господарських робіт супроводжуються релігійними церемоніями.
Члени одного субака, як правило, систематично вступають у взаємодію з селянами інших подібних громад, розташованих на суміжних територіях. Для забезпечення спільного для всіх громад взаємодії декілька субаків можуть об'єднуватися в більш велику організаційну структуру — «Субак геді» (балійск. gede, буквально — «великий субак»), яка, в свою чергу, іноді стає частиною структури ще більш високого рівня — «Субак агунг» (балийск. agung, буквально — «верховний субак»). На відміну від низових субаків, об'єднання субак геді і субак агунг не носять зазвичай довготривалого характеру, а формуються в них вертикальні і горизонтальні зв'язки є значно менш жорсткими.
Історія існування субака
Перші згадки про систему субак відносяться до XI століття: до цього часу в загальних рисах сформувалися її господарська і ідеологічна складові, що існують в даний час. Характерно, що життя таких громад в рамках середньовічних і пізніших балійських державних утворень носила досить автономний характер — вищі влади практично не втручалися в питання внутрішнього устрою. Певний виняток у цьому плані є період перебування Балі в залежності від яванської імперії Меджепегіт в XIV—XV століттях, коли були створені структури чиновницького нагляду за роботою землеробських громад.
Господарська і громадська автономія субаків зберігалась і в період нідерландської колонізації Балі з початку XX століття до Другої Світової війни. Більш того, голландцями був прийнятий ряд законодавчих актів, що закріплювали структуру субака. Не сталося скільки-небудь істотних порушень общинного устрою і принципів іригаційної інфраструктури та в період японської окупації Балі в 1942—1945 роках.
Влада незалежної Республіки Індонезії не робили цілеспрямованих заходів щодо ліквідації системи субака. Однак аграрна політика президента Сукарно в 1950-х — першій половині 1960-х років, спрямована на централізацію управління сільським господарством за соціалістичним зразком, істотно позначилася на стабільності балійської традиційної громади. На місцях створювались паралельні адміністративно-командні структури, субаки штучно об'єднувалися в господарства більш високого рівня.
Після приходу до влади в 1965 році військового режиму на чолі з Сухарто і переходу країни на капіталістичні методи господарювання існування субаків було підтримано на законодавчому рівні. Однак під впливом процесів зеленої революції система ведення сільського господарства на Балі, як і по всій Індонезії, продовжувала змінюватися, підриваючи традиційні основи функціонування субака. Крім того, розвиток на Балі промисловості та індустрії туризму призвело до виведення значної частини земель з сільськогосподарського використання — близько тисячі гектарів на рік. В результаті кількість субаків істотно скоротилося.
У 1970-ті роки субак став предметом міжнародних наукових досліджень. Його вивченням, зокрема, щільно займалися такі видатні американські антропологи, як Кліффорд Гірц, причому останній, створивши електронну модель субака, довів його економічну рентабельність.
13 жовтня 1981 року на острові Балі був створений музей рису Субак. Де можна детально розглянути як облаштована система зрошення рисових террас.
У 1990-х — 2000-х роках індонезійською владою було вжито низку заходів по збереженню субаків і стимулювання їх діяльності. Станом на початок 2010-х років на Балі налічується близько 1300 громад такого роду, які об'єднують близько 260 тисяч селян. Загальна площа оброблюваних там зрошуваних полів становить близько 19 500 гектарів.
Включення в список всесвітньої спадщини
З початку 1990-х років в Індонезії на урядовому рівні робилися активні зусилля по популяризації міжнародної субака як додаткового чинника підвищення туристичної привабливості Балі. Після багаторічної опрацювання відповідного питання з ЮНЕСКО в ході 36-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини цієї організації, яка пройшла в червні—липні 2012 року в Санкт-Петербурзі, субак був занесений до списку Всесвітньої спадщини. .
Субак став восьмим за рахунком індонезійським об'єктом, зарахованим до Всесвітньої спадщини. В результаті за загальною кількістю подібних історичних та природних пам'яток Індонезія вийшла на перше місце в регіоні Південно-Східної Азії (раніше з сімома об'єктами ділила перше місце з В'єтнамом).
Примітки
- Centre, UNESCO World Heritage. Cultural Landscape of Bali Province: the Subak System as a Manifestation of the Tri Hita Karana Philosophy. whc.unesco.org (англ.). Процитовано 3 липня 2018.
- Музей риса Субак: описание и фото (ru-RU) . 2 червня 2016. Процитовано 3 липня 2018.
- Centre, UNESCO World Heritage. UNESCO World Heritage Centre - World Heritage List. whc.unesco.org (англ.). Процитовано 3 липня 2018.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Sustain", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Mobbs", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Landscape", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "JP", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "JP-2", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Lansing", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
<ref> з назвою "ВНаследие", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subak indonez subak sistema irigaciyi zalivnih risovih poliv tradicijna dlya indonezijskogo ostrova Bali U bilsh shirokomu sensi socialno ekonomichna model balijskoyi silskogospodarskoyi gromadi ob yednanoyi yedinoyu irigacijnoyu sistemoyu a takozh sama podibna gromada V osnovi ustroyu subaka lezhat principi miscevogo etichnogo vchennya Tri hita karana SubakSvitova spadshinaRisovi cheki zroshuvani po sistemi subak8 15 33 pd sh 115 24 10 sh d 8 25916666669444410 pd sh 115 40277777780556789 sh d 8 25916666669444410 115 40277777780556789KrayinaIndoneziyaTipKulturnijKriteriyiii iii v viOb yekt 1194RegionAziya i OkeaniyaZareyestrovano 2012 36 sesiya Vneseno zmini36 Subak u Vikishovishi Sistema vidoma z XI stolittya V danij chas na Bali nalichuyetsya blizko 1300 vidpovidnih gromad yaki ob yednuyut blizko 260 tisyach selyan U 2012 roci sistema subak zarahovana do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Socialni ta infrastrukturni aspektiSubak yavlyaye soboyu tradicijnu socialnu organizaciyu gromadi v zemlerobskih rajonah Bali osnovnim zavdannyam yakoyi ye zabezpechennya irigaciyi zalivnih poliv vsima yiyi chlenami Yedinoyu silskogospodarskoyu kulturoyu ye ris Z urahuvannyam girskogo relyefu bilshij chastini teritoriyi Bali subak praktichno povsyudno funkcionuye v umovah terasnogo zemlerobstva pri yakomu risovi cheki roztashovuyutsya na shtuchno stvorenih abo rozshirenih ustupah girskih shiliv Chiselnist zhiteliv ob yednanih v subak zazvichaj skladaye vid dekilkoh desyatkiv do dekilkoh soten cholovik Z tehnichnoyi tochki zoru subak yavlyaye soboyu sistemu rozpodilu vodnih resursiv yedinogo dzherela richki strumka dzherela girskogo ozera po bagatorivnevih terasah velika chastina yakih znahoditsya znachno nizhche cogo dzherela Osnovnimi yiyi elementami ye grebli kanali tuneli zagati shtuchni vodospadi ta vidvodi vodi Inodi v ramkah subaka stvoryuyutsya dosit skladni irigacijni sporudi dosit velikogo masshtabu Tak vidomi vipadki prohodki tuneliv dovzhinoyu do 3 kilometriv i glibinoyu do 40 metriv Ustrij irigacijnoyi sistemi i yiyi podalsha ekspluataciya zdijsnyuyutsya na osnovi vzayemodopomogi chleniv gromadi v toj chas yak obrobka poliv vedetsya nimi yak pravilo individualno Krim togo v suchasnih umovah kozhen selyanin regulyarno vnosit groshovij vnesok u gromadsku kasu z yakoyi zdijsnyuyetsya finansuvannya robit z utrimannya remontu ta rozvitku zroshuvalnoyi infrastrukturi Upravlinnya sistemoyu zdijsnyuyetsya vibornim starijshinoyu yakij provodit shomisyachni shodi glav simej sho vhodyat v subak Krim kerivnictva vlasne irigacijnimi potuzhnostyami v jogo povnovazhennya vhodit takozh zagalna koordinaciya gospodarskoyi ta suspilnogo zhittya uchasnikiv subaka Najvazhlivishimi obov yazkami u comu konteksti ye uzgodzhennya terminiv posadki ta zbirannya risu na riznih terasah a takozh vregulyuvannya majnovih i ridshe pobutovih konfliktiv mizh chlenami gromadi Zokrema osoblive znachennya maye zabezpechennya adekvatnoyi vinagorodi chlenam subaka na teritoriyi yakih roztashovuyetsya dzherelo vodi yak pravilo znachna chastina yih ugid zajnyata gidrosporudami za rahunok chogo yih obroblyuvani dilyanki istotno zmenshuyutsya Hram Taman Ayun najbilshij i najvidomishij iz balijskih hramiv stvorenih v gromadah subak sporuda XVIII st Krim irigacijno gospodarskoyi skladovoyi she odnim sistemoutvoryuyuchim pochatkom subaka sluzhit religijne ob yednannya navkolo yedinogo obshinnogo hramu yak i vsi korinni balijci sho vhodyat v subaki selyani spoviduyut osoblivij miscevij riznovid induyizmu Yak i irigacijni sporudi hram takozh buduyetsya spilno i zazvichaj buvaye najbilshoyu arhitekturnoyu sporudoyu na teritoriyi subaka Z cim pov yazane poshirennya v zarubizhnih dzherelah ne zovsim virnogo viznachennya subakiv yak vodnih hramiv Prihidskij svyashenik keruye bogosluzhinnyami i ye nastoyatelem chleniv subaka v yih duhovnomu zhitti Vodokoristuvannya pri comu sakralizuyetsya svyashenik zabezpechuye jogo realizaciyu vidpovidno do principiv religiyi i balijskogo filosofsko etichnogo vchennya Tri hita karana balijsk Tri Hita Karana bukvalno tri dzherela blaga Ostannye sho proponuye nabuttya garmoniyi u vidnosinah z bozhestvennimi silami prirodoyu ta otochuyuchimi lyudmi faktichno ye ideologichnoyu osnovoyu isnuvannya subaka Pusk vodi na polya i vsi osnovni fazi gospodarskih robit suprovodzhuyutsya religijnimi ceremoniyami Chleni odnogo subaka yak pravilo sistematichno vstupayut u vzayemodiyu z selyanami inshih podibnih gromad roztashovanih na sumizhnih teritoriyah Dlya zabezpechennya spilnogo dlya vsih gromad vzayemodiyi dekilka subakiv mozhut ob yednuvatisya v bilsh veliku organizacijnu strukturu Subak gedi balijsk gede bukvalno velikij subak yaka v svoyu chergu inodi staye chastinoyu strukturi she bilsh visokogo rivnya Subak agung balijsk agung bukvalno verhovnij subak Na vidminu vid nizovih subakiv ob yednannya subak gedi i subak agung ne nosyat zazvichaj dovgotrivalogo harakteru a formuyutsya v nih vertikalni i gorizontalni zv yazki ye znachno mensh zhorstkimi Istoriya isnuvannya subakaZagotovka budivelnih materialiv v subaci Foto 1930 h rokiv Pershi zgadki pro sistemu subak vidnosyatsya do XI stolittya do cogo chasu v zagalnih risah sformuvalisya yiyi gospodarska i ideologichna skladovi sho isnuyut v danij chas Harakterno sho zhittya takih gromad v ramkah serednovichnih i piznishih balijskih derzhavnih utvoren nosila dosit avtonomnij harakter vishi vladi praktichno ne vtruchalisya v pitannya vnutrishnogo ustroyu Pevnij vinyatok u comu plani ye period perebuvannya Bali v zalezhnosti vid yavanskoyi imperiyi Medzhepegit v XIV XV stolittyah koli buli stvoreni strukturi chinovnickogo naglyadu za robotoyu zemlerobskih gromad Gospodarska i gromadska avtonomiya subakiv zberigalas i v period niderlandskoyi kolonizaciyi Bali z pochatku XX stolittya do Drugoyi Svitovoyi vijni Bilsh togo gollandcyami buv prijnyatij ryad zakonodavchih aktiv sho zakriplyuvali strukturu subaka Ne stalosya skilki nebud istotnih porushen obshinnogo ustroyu i principiv irigacijnoyi infrastrukturi ta v period yaponskoyi okupaciyi Bali v 1942 1945 rokah Vlada nezalezhnoyi Respubliki Indoneziyi ne robili cilespryamovanih zahodiv shodo likvidaciyi sistemi subaka Odnak agrarna politika prezidenta Sukarno v 1950 h pershij polovini 1960 h rokiv spryamovana na centralizaciyu upravlinnya silskim gospodarstvom za socialistichnim zrazkom istotno poznachilasya na stabilnosti balijskoyi tradicijnoyi gromadi Na miscyah stvoryuvalis paralelni administrativno komandni strukturi subaki shtuchno ob yednuvalisya v gospodarstva bilsh visokogo rivnya Religijna ceremoniya v obshinnomu hrami subaka Foto 1920 h rokiv Pislya prihodu do vladi v 1965 roci vijskovogo rezhimu na choli z Suharto i perehodu krayini na kapitalistichni metodi gospodaryuvannya isnuvannya subakiv bulo pidtrimano na zakonodavchomu rivni Odnak pid vplivom procesiv zelenoyi revolyuciyi sistema vedennya silskogo gospodarstva na Bali yak i po vsij Indoneziyi prodovzhuvala zminyuvatisya pidrivayuchi tradicijni osnovi funkcionuvannya subaka Krim togo rozvitok na Bali promislovosti ta industriyi turizmu prizvelo do vivedennya znachnoyi chastini zemel z silskogospodarskogo vikoristannya blizko tisyachi gektariv na rik V rezultati kilkist subakiv istotno skorotilosya U 1970 ti roki subak stav predmetom mizhnarodnih naukovih doslidzhen Jogo vivchennyam zokrema shilno zajmalisya taki vidatni amerikanski antropologi yak Klifford Girc prichomu ostannij stvorivshi elektronnu model subaka doviv jogo ekonomichnu rentabelnist 13 zhovtnya 1981 roku na ostrovi Bali buv stvorenij muzej risu Subak De mozhna detalno rozglyanuti yak oblashtovana sistema zroshennya risovih terras U 1990 h 2000 h rokah indonezijskoyu vladoyu bulo vzhito nizku zahodiv po zberezhennyu subakiv i stimulyuvannya yih diyalnosti Stanom na pochatok 2010 h rokiv na Bali nalichuyetsya blizko 1300 gromad takogo rodu yaki ob yednuyut blizko 260 tisyach selyan Zagalna plosha obroblyuvanih tam zroshuvanih poliv stanovit blizko 19 500 gektariv Vklyuchennya v spisok vsesvitnoyi spadshiniZ pochatku 1990 h rokiv v Indoneziyi na uryadovomu rivni robilisya aktivni zusillya po populyarizaciyi mizhnarodnoyi subaka yak dodatkovogo chinnika pidvishennya turistichnoyi privablivosti Bali Pislya bagatorichnoyi opracyuvannya vidpovidnogo pitannya z YuNESKO v hodi 36 j sesiyi Komitetu Vsesvitnoyi spadshini ciyeyi organizaciyi yaka projshla v chervni lipni 2012 roku v Sankt Peterburzi subak buv zanesenij do spisku Vsesvitnoyi spadshini Subak stav vosmim za rahunkom indonezijskim ob yektom zarahovanim do Vsesvitnoyi spadshini V rezultati za zagalnoyu kilkistyu podibnih istorichnih ta prirodnih pam yatok Indoneziya vijshla na pershe misce v regioni Pivdenno Shidnoyi Aziyi ranishe z simoma ob yektami dilila pershe misce z V yetnamom PrimitkiCentre UNESCO World Heritage Cultural Landscape of Bali Province the Subak System as a Manifestation of the Tri Hita Karana Philosophy whc unesco org angl Procitovano 3 lipnya 2018 Muzej risa Subak opisanie i foto ru RU 2 chervnya 2016 Procitovano 3 lipnya 2018 Centre UNESCO World Heritage UNESCO World Heritage Centre World Heritage List whc unesco org angl Procitovano 3 lipnya 2018 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Sustain viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Mobbs viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Landscape viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu JP viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu JP 2 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Lansing viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu VNasledie viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti