Стіхеєві

Стіхеєві
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Променепері (Actinopterygii) Підклас: Новопері (Neopterygii) Інфраклас: Костисті риби (Teleostei) Надряд: Акантопері (Acanthopterygii) Ряд: Окунеподібні (Perciformes) Підряд: Бельдюговидні (Zoarcoidei) Родина: Стіхеєві (Stichaeidae) Gill, 1864
Роди
Див.текст
Посилання
Вікісховище: Stichaeidae EOL: 5201 ITIS: 171554 NCBI: 30892 Fossilworks: 266382

Стіхеєві (Stichaeidae) — родина риб ряду окунеподібних (Perciformes).

Опис

У стіхеєвих тіло помірковано або сильно подовжене, покрите дрібною, часом сильно скороченою циклоїдною лускою. На голові нерідко є шкірясті придатки у вигляді мочок і гребеня. Зяброві перетинки звичайно широко зростаються один з одним. З кожної сторони є по одному нюховому отворі, яким закінчується подовжена нюхова трубочка. Спинний й анальний плавці довгі, нерідко більш-менш зливаються із хвостовим плавцем. Спинний плавець підтримується тільки колючками, але в деяких видів (, ) у його задній частині є м'які промені. Грудні плавці звичайно добре розвинені, але в деяких груп або підродин ( й ) сильно редукуються й повністю відсутні в ().

Поширення

Родина включає 30 родів і близько 60 видів. Переважна більшість видів поширена в північній частині Тихого океану, від Берингової протоки до Південної Кореї по азійському й до Південної Каліфорнії по американському узбережжю. Тільки 5 видів живе в північній частині Атлантичного океану (на південь до мису Код в Америці й до Ла-Маншу в Європі) і у водах Північного Льодовитого океану; з них тільки два види ( й ) не відзначені в Тихому океані. Стіхеєві — невеликі донні морські прибережні риби, що живуть, як правило, на незначних глибинах (не більше 100–200 м). Деякі з них освоїли літораль.

Характеристика окремих родів і видів

Підродина Стіхеєподібні

Підродина Стіхеєподібні (, 5 родів, 11 видів) характеризується насамперед добре розвиненими парними плавцями й надзвичайним розвитком туловищної системи бічних ліній (сейсмосенсорних каналів) у найбільш спеціалізованих представників. Зустрічаються вони, як правило, на кам'янисто-галькових ґрунтах від зони прибережних заростей фукоїдів і ламінарій до глибини 100–200 м. Харчуються в основному дрібними донними безхребетними.

Рід Стіхеї

Найбільше широко розповсюджений рід Стіхеї (Stichaeus), що включає 4 види. (), названий так через наявність 4-5 чорних очкових плям на спинному плавці, живе в Чукотському й Охотськім морях й у північній частині Атлантичного океану: біля Гренландії й у Гудзоновій затоці. Частіше зустрічається біля берегу на глибині до 20-30 м. Досягає в довжину 17 см. Інші три види: стіхей Охрямкіна (), стіхей Нозави () і стіхей Григор'єва () — живуть у Японському морі, біля тихоокеанського узбережжя Північної Японії. Два останніх види досягають значних розмірів (відповідно 40 й 60 см).

Рід Евмезограмма

Подібно стихею плямистому, своєрідний рід і вид евмезограмм () розповсюджений в Охотськім і Беринговім морях, також біля Західної Гренландії. Він зустрічається від прибережної зони до глибини 400 м при позитивних, але близьких до нуля температурах. Відрізняється такою своєрідною особливістю, як наявність 2-3 шипів у задній частині анального плавця.

Рід Стіхеопс

Рід () представлений також чотирма видами, два з яких живуть в Охотському і Японському морях, один — у Японському морі й один — у берегів Каліфорнії.

Цікава будова системи бічних ліній (сейсмосенсорних каналів) у стіхеєвих. У стіхеїв (роду Stichaeus) є з кожної сторони тільки одна верхня бічна лінія, що проходить уздовж спини, в американської ульварії () — дві бічні лінії: одна верхня й одна середня (медиолатеральная), в эвмезограмми — чотири бічні лінії. У япономорского шестилінійного стіхея () є з кожної сторони хвоста по трьох поздовжні бічні лінії, від кожної з яких відходять в обидва боки короткі гілочки. Нарешті, у деяких видів стіхеопса (, ) вертикальні галузі бічних ліній з'єднуються й у такий спосіб створюється мережа із чутливих сейсмосенсорних каналів, що обплітають все тіло риби.

Підродина Мохоголовоподібні

Підродина Мохоголовоподобние () характеризується наявністю на голові й на передніх променях спинного плавця численних шкірястих вусиковидних придатків і мочок. До цієї групи відноситься 3-4 роди з 11-12 видами.

Європейська мохоголова собачка

() — єдиний представник цієї групи в Північній Атлантиці, поширена уздовж північно-західного узбережжя Європи від Ла-Маншу до губи Дальне-Зеленецкої біля Мурманська. Звичайно зустрічається біля берегу серед заростей водоростей на кам'янистих ґрунтах, але в південних районах перебування попадається й на більших глибинах (до 280 м). Нереститься пізньою осінню (у жовтні-листопаді). Ікра донна, безбарвна, діаметром 2,3-2,8 мм. Личинки й мальки ведуть пелагічний спосіб життя. Досягає в довжину 30 см. У шлунках зустрічаються молюски, поліхети, , водорості й губки.

У Тихому океані найбільш відома японська мохоголова собачка (), що живе в Японському морі і сягає в довжину понад 40 см, і північна мохоголова собачка (), розповсюджена в Беринговім й Охотськім морях.

Підродина Люмпеноподібні

Підродина Люмпеноподібні (Lumpeninae) включає 6 родів з 9 видами. Тіло в них подовжене. Зяброві отвори знизу продовжені вперед, і зяброві перетинки вузько зростаються з міжзябровим проміжком. Каналу «бічної лінії» на тулубі немає. Люмпени живуть звичайно нижче границі відпливу до 200 м і глибше; частина видів — арктичні.

Люмпен великий

Великий люмпен () досягає довжини 36,5 см. Він живе в Баренцевому і Білому морях, відзначений у південно-західній частині Карського моря, але на схід уздовж сибірських берегів відсутній, з'являючись лише в Чукотському морі й у північних далекосхідних морях — Беринговім й Охотськім. Є він також біля Західної Гренландії й у Гудзоновій затоці.

Люмпен міноговидний

Люмпен міноговидний () відрізняється сильно подовженим тілом. Розповсюджений у північних водах Атлантичного океану від Гренландії до затоки Массачусетс на заході й від Баренцевого моря до Балтійського на сході. Віддає перевагу мулистим ґрунтам. Харчується ракоподібними, двостулковими молюсками, голотуріями, поліхетами й офіурами. Нерідко ним харчуються тріска й палтус. Досягає в довжину 49 см.

Люмпен середній

Люмпен середній (Anisarchus medius) — циркумполярний вид, що населяє прибережні води Північного Льодовитого океану (поки що не виявлений у Східно-Сибірському морі) і далекосхідні моря. Віддає перевагу мулистим ґрунтам і негативній придонній температурі. Досягає довжини 18 см.

Люмпен плямистий

Плямистий люмпен (Leptoclinus maculatus), також сягаючої довжини 18— 20 см, відрізняється усіченим хвостовим плавцем, подовженими черевними плавцями й пальцевидно подовженими нижніми променями грудних плавців, на які він опирається, лежачи на дні, і які він використає для повільного повзання по ґрунті.

Люмпен колючий

Найбільш мілководний колючий люмпен (), що не спускається глибше 60 м і нерідко зустрічається біля берегу, не уникаючи опріснених ділянок. Характеризується наявністю сильних шипів у черевнім й на початку анального плавців. Живе в Беринговім, Охотське і Японському (північна частина) морях.

Люмпен довгорилий

Довгорилий люмпен () — найбільш глибоководний представник групи, що живе на глибині 400–600 м, розповсюджений у північній частині Тихого океану від північної Японії до Південно-Східної Аляски. У шлунках цього виду нерідко зустрічаються форамініфери.

Підродина Морські півники

Підродина Морські півники () містить 3—4 роди з 5—6 видами. У них немає черевних плавців. Ці типово літоральні рибки, довжиною до 25 см, мають на голові поздовжній шкірястий гребінь. Охороняють кладку ікри, оповившись навколо її. Живуть морські півники тільки в північних водах Тихого океану. Найбільш відомий звичайний півник (), що живе в Беринговім, Охотське і Японському морях. Пурпурний півник (Anoplarchus purpurescens) населяє американське узбережжя від Південно-Східної Аляски до Каліфорнії.

Восьмилінійні морські в'юни

Інша літоральна група — підродина Восьмилінійні морські в'юни () — представлена 4 родами з 5 видами, що живуть у північній частині Тихого океану. 3 роди (, , ) з 4 видами живуть вздовж американського узбережжя, і тільки діктиосома ( живе на заході, у Японському морі. Подібно до морських півників, вони не мають черевних плавців, а грудні плавці в них маленькі. У найбільш спеціалізованих родів є по 4 бічні лінії з поперечними гілочками на кожному боці або мережа каналів, що обплітає все тіло. Ці рибки живуть серед прибережних каменів і водоростей і пофарбовані в зеленувато-бурі тони, добре їх що приховують. Харчуються вони переважно водоростями.

Кораловий в'юн

Зовсім особливе місце серед стіхеєвих займає , маленька рибка, знайдена в експедиції на кораблі «Витязь» біля Курильських островів в 1951 р. Кораловий в'юн () живе на глибині 130 м серед рожевих гідрокоралів — аллопор (роду , Stylasteridae), і тіло його має таке ж рожеве забарвлення. У нього немає ні грудних, ні черевних плавців, що зливаються із хвостовим, низькі спинний й анальний плавці облямовують його вугревидне тіло. Він має довжину близько 10 см.

Класифікація

В родину включають 5 підродин, 37 родів і близько 80 видів:

• Підродина
  • Рід
  • Рід
  • Рід Gymnoclinus
  • Рід Soldatovia
• Підродина Люмпенові (Lumpeninae)
  • Рід Acantholumpenus
  • Рід Anisarchus
    • Anisarchus macrops
    • Anisarchus medius
  • Рід Anoplarchus
    • Anoplarchus insignis
    • Anoplarchus purpurescens
  • Рід Leptoclinus
    • Leptoclinus maculatus
  • Рід Leptostichaeus
  • Рід
  • Рід
  • Рід
  • Рід
• Підродина
  • Рід Askoldia
  • Рід
  • Рід
  • Рід
  • Рід Pholidapus
  • Рід Plectobranchus
• Підродина
  • Рід
  • Рід Eumesogrammus
  • Рід Plagiogrammus
  • Рід
  • Рід
  • Рід Ulvaria
• Підродина
  • Рід
  • Рід Alectridium
  • Рід Cebidichthys
  • Рід
  • Рід
  • Рід Phytichthys
  • Рід Pseudalectrias
  • Рід

Посилання

• Froese R., Pauly D. (eds.) (2006). Родина Stichaeidae на FishBase. Версія за January 2006 року.