Стіхеєві | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||||||||||||
Див.текст | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Стіхеєві (Stichaeidae) — родина риб ряду окунеподібних (Perciformes).
Опис
У стіхеєвих тіло помірковано або сильно подовжене, покрите дрібною, часом сильно скороченою циклоїдною лускою. На голові нерідко є шкірясті придатки у вигляді мочок і гребеня. Зяброві перетинки звичайно широко зростаються один з одним. З кожної сторони є по одному нюховому отворі, яким закінчується подовжена нюхова трубочка. Спинний й анальний плавці довгі, нерідко більш-менш зливаються із хвостовим плавцем. Спинний плавець підтримується тільки колючками, але в деяких видів (, ) у його задній частині є м'які промені. Грудні плавці звичайно добре розвинені, але в деяких груп або підродин ( й ) сильно редукуються й повністю відсутні в ().
Поширення
Родина включає 30 родів і близько 60 видів. Переважна більшість видів поширена в північній частині Тихого океану, від Берингової протоки до Південної Кореї по азійському й до Південної Каліфорнії по американському узбережжю. Тільки 5 видів живе в північній частині Атлантичного океану (на південь до мису Код в Америці й до Ла-Маншу в Європі) і у водах Північного Льодовитого океану; з них тільки два види ( й ) не відзначені в Тихому океані. Стіхеєві — невеликі донні морські прибережні риби, що живуть, як правило, на незначних глибинах (не більше 100–200 м). Деякі з них освоїли літораль.
Характеристика окремих родів і видів
Підродина Стіхеєподібні
Підродина Стіхеєподібні (, 5 родів, 11 видів) характеризується насамперед добре розвиненими парними плавцями й надзвичайним розвитком туловищної системи бічних ліній (сейсмосенсорних каналів) у найбільш спеціалізованих представників. Зустрічаються вони, як правило, на кам'янисто-галькових ґрунтах від зони прибережних заростей фукоїдів і ламінарій до глибини 100–200 м. Харчуються в основному дрібними донними безхребетними.
Рід Стіхеї
Найбільше широко розповсюджений рід Стіхеї (Stichaeus), що включає 4 види. (), названий так через наявність 4-5 чорних очкових плям на спинному плавці, живе в Чукотському й Охотськім морях й у північній частині Атлантичного океану: біля Гренландії й у Гудзоновій затоці. Частіше зустрічається біля берегу на глибині до 20-30 м. Досягає в довжину 17 см. Інші три види: стіхей Охрямкіна (), стіхей Нозави () і стіхей Григор'єва () — живуть у Японському морі, біля тихоокеанського узбережжя Північної Японії. Два останніх види досягають значних розмірів (відповідно 40 й 60 см).
Рід Евмезограмма
Подібно стихею плямистому, своєрідний рід і вид евмезограмм () розповсюджений в Охотськім і Беринговім морях, також біля Західної Гренландії. Він зустрічається від прибережної зони до глибини 400 м при позитивних, але близьких до нуля температурах. Відрізняється такою своєрідною особливістю, як наявність 2-3 шипів у задній частині анального плавця.
Рід Стіхеопс
Рід () представлений також чотирма видами, два з яких живуть в Охотському і Японському морях, один — у Японському морі й один — у берегів Каліфорнії.
Цікава будова системи бічних ліній (сейсмосенсорних каналів) у стіхеєвих. У стіхеїв (роду Stichaeus) є з кожної сторони тільки одна верхня бічна лінія, що проходить уздовж спини, в американської ульварії () — дві бічні лінії: одна верхня й одна середня (медиолатеральная), в эвмезограмми — чотири бічні лінії. У япономорского шестилінійного стіхея () є з кожної сторони хвоста по трьох поздовжні бічні лінії, від кожної з яких відходять в обидва боки короткі гілочки. Нарешті, у деяких видів стіхеопса (, ) вертикальні галузі бічних ліній з'єднуються й у такий спосіб створюється мережа із чутливих сейсмосенсорних каналів, що обплітають все тіло риби.
Підродина Мохоголовоподібні
Підродина Мохоголовоподобние () характеризується наявністю на голові й на передніх променях спинного плавця численних шкірястих вусиковидних придатків і мочок. До цієї групи відноситься 3-4 роди з 11-12 видами.
Європейська мохоголова собачка
() — єдиний представник цієї групи в Північній Атлантиці, поширена уздовж північно-західного узбережжя Європи від Ла-Маншу до губи Дальне-Зеленецкої біля Мурманська. Звичайно зустрічається біля берегу серед заростей водоростей на кам'янистих ґрунтах, але в південних районах перебування попадається й на більших глибинах (до 280 м). Нереститься пізньою осінню (у жовтні-листопаді). Ікра донна, безбарвна, діаметром 2,3-2,8 мм. Личинки й мальки ведуть пелагічний спосіб життя. Досягає в довжину 30 см. У шлунках зустрічаються молюски, поліхети, , водорості й губки.
У Тихому океані найбільш відома японська мохоголова собачка (), що живе в Японському морі і сягає в довжину понад 40 см, і північна мохоголова собачка (), розповсюджена в Беринговім й Охотськім морях.
Підродина Люмпеноподібні
Підродина Люмпеноподібні (Lumpeninae) включає 6 родів з 9 видами. Тіло в них подовжене. Зяброві отвори знизу продовжені вперед, і зяброві перетинки вузько зростаються з міжзябровим проміжком. Каналу «бічної лінії» на тулубі немає. Люмпени живуть звичайно нижче границі відпливу до 200 м і глибше; частина видів — арктичні.
Люмпен великий
Великий люмпен () досягає довжини 36,5 см. Він живе в Баренцевому і Білому морях, відзначений у південно-західній частині Карського моря, але на схід уздовж сибірських берегів відсутній, з'являючись лише в Чукотському морі й у північних далекосхідних морях — Беринговім й Охотськім. Є він також біля Західної Гренландії й у Гудзоновій затоці.
Люмпен міноговидний
Люмпен міноговидний () відрізняється сильно подовженим тілом. Розповсюджений у північних водах Атлантичного океану від Гренландії до затоки Массачусетс на заході й від Баренцевого моря до Балтійського на сході. Віддає перевагу мулистим ґрунтам. Харчується ракоподібними, двостулковими молюсками, голотуріями, поліхетами й офіурами. Нерідко ним харчуються тріска й палтус. Досягає в довжину 49 см.
Люмпен середній
Люмпен середній (Anisarchus medius) — циркумполярний вид, що населяє прибережні води Північного Льодовитого океану (поки що не виявлений у Східно-Сибірському морі) і далекосхідні моря. Віддає перевагу мулистим ґрунтам і негативній придонній температурі. Досягає довжини 18 см.
Люмпен плямистий
Плямистий люмпен (Leptoclinus maculatus), також сягаючої довжини 18— 20 см, відрізняється усіченим хвостовим плавцем, подовженими черевними плавцями й пальцевидно подовженими нижніми променями грудних плавців, на які він опирається, лежачи на дні, і які він використає для повільного повзання по ґрунті.
Люмпен колючий
Найбільш мілководний колючий люмпен (), що не спускається глибше 60 м і нерідко зустрічається біля берегу, не уникаючи опріснених ділянок. Характеризується наявністю сильних шипів у черевнім й на початку анального плавців. Живе в Беринговім, Охотське і Японському (північна частина) морях.
Люмпен довгорилий
Довгорилий люмпен () — найбільш глибоководний представник групи, що живе на глибині 400–600 м, розповсюджений у північній частині Тихого океану від північної Японії до Південно-Східної Аляски. У шлунках цього виду нерідко зустрічаються форамініфери.
Підродина Морські півники
Підродина Морські півники () містить 3—4 роди з 5—6 видами. У них немає черевних плавців. Ці типово літоральні рибки, довжиною до 25 см, мають на голові поздовжній шкірястий гребінь. Охороняють кладку ікри, оповившись навколо її. Живуть морські півники тільки в північних водах Тихого океану. Найбільш відомий звичайний півник (), що живе в Беринговім, Охотське і Японському морях. Пурпурний півник (Anoplarchus purpurescens) населяє американське узбережжя від Південно-Східної Аляски до Каліфорнії.
Восьмилінійні морські в'юни
Інша літоральна група — підродина Восьмилінійні морські в'юни () — представлена 4 родами з 5 видами, що живуть у північній частині Тихого океану. 3 роди (, , ) з 4 видами живуть вздовж американського узбережжя, і тільки діктиосома ( живе на заході, у Японському морі. Подібно до морських півників, вони не мають черевних плавців, а грудні плавці в них маленькі. У найбільш спеціалізованих родів є по 4 бічні лінії з поперечними гілочками на кожному боці або мережа каналів, що обплітає все тіло. Ці рибки живуть серед прибережних каменів і водоростей і пофарбовані в зеленувато-бурі тони, добре їх що приховують. Харчуються вони переважно водоростями.
Кораловий в'юн
Зовсім особливе місце серед стіхеєвих займає , маленька рибка, знайдена в експедиції на кораблі «Витязь» біля Курильських островів в 1951 р. Кораловий в'юн () живе на глибині 130 м серед рожевих гідрокоралів — аллопор (роду , Stylasteridae), і тіло його має таке ж рожеве забарвлення. У нього немає ні грудних, ні черевних плавців, що зливаються із хвостовим, низькі спинний й анальний плавці облямовують його вугревидне тіло. Він має довжину близько 10 см.
Класифікація
В родину включають 5 підродин, 37 родів і близько 80 видів:
- Підродина
- Рід
- Рід
- Рід Gymnoclinus
- Рід Soldatovia
- Рід
- Підродина Люмпенові (Lumpeninae)
- Рід Acantholumpenus
- Рід Anisarchus
- Рід Anoplarchus
- Рід Leptoclinus
- Рід Leptostichaeus
- Рід
- Рід
- Рід
- Рід
- Рід Acantholumpenus
- Підродина
- Рід Askoldia
- Рід
- Рід
- Рід
- Рід Pholidapus
- Рід Plectobranchus
- Рід Askoldia
- Підродина
- Рід
- Рід Eumesogrammus
- Рід Plagiogrammus
- Рід
- Рід
- Рід Ulvaria
- Рід
- Підродина
- Рід
- Рід Alectridium
- Рід Cebidichthys
- Рід
- Рід
- Рід Phytichthys
- Рід Pseudalectrias
- Рід
- Рід
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2006). Родина Stichaeidae на FishBase. Версія за January 2006 року.
Це незавершена стаття про Окунеподібних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stiheyevi Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Okunepodibni Perciformes Pidryad Beldyugovidni Zoarcoidei Rodina Stiheyevi Stichaeidae Gill 1864 Rodi Div tekst Posilannya Vikishovishe Stichaeidae EOL 5201 ITIS 171554 NCBI 30892 Fossilworks 266382 Stiheyevi Stichaeidae rodina rib ryadu okunepodibnih Perciformes OpisU stiheyevih tilo pomirkovano abo silno podovzhene pokrite dribnoyu chasom silno skorochenoyu cikloyidnoyu luskoyu Na golovi neridko ye shkiryasti pridatki u viglyadi mochok i grebenya Zyabrovi peretinki zvichajno shiroko zrostayutsya odin z odnim Z kozhnoyi storoni ye po odnomu nyuhovomu otvori yakim zakinchuyetsya podovzhena nyuhova trubochka Spinnij j analnij plavci dovgi neridko bilsh mensh zlivayutsya iz hvostovim plavcem Spinnij plavec pidtrimuyetsya tilki kolyuchkami ale v deyakih vidiv u jogo zadnij chastini ye m yaki promeni Grudni plavci zvichajno dobre rozvineni ale v deyakih grup abo pidrodin j silno redukuyutsya j povnistyu vidsutni v PoshirennyaRodina vklyuchaye 30 rodiv i blizko 60 vidiv Perevazhna bilshist vidiv poshirena v pivnichnij chastini Tihogo okeanu vid Beringovoyi protoki do Pivdennoyi Koreyi po azijskomu j do Pivdennoyi Kaliforniyi po amerikanskomu uzberezhzhyu Tilki 5 vidiv zhive v pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu na pivden do misu Kod v Americi j do La Manshu v Yevropi i u vodah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu z nih tilki dva vidi j ne vidznacheni v Tihomu okeani Stiheyevi neveliki donni morski priberezhni ribi sho zhivut yak pravilo na neznachnih glibinah ne bilshe 100 200 m Deyaki z nih osvoyili litoral Harakteristika okremih rodiv i vidivPidrodina Stiheyepodibni Pidrodina Stiheyepodibni 5 rodiv 11 vidiv harakterizuyetsya nasampered dobre rozvinenimi parnimi plavcyami j nadzvichajnim rozvitkom tulovishnoyi sistemi bichnih linij sejsmosensornih kanaliv u najbilsh specializovanih predstavnikiv Zustrichayutsya voni yak pravilo na kam yanisto galkovih gruntah vid zoni priberezhnih zarostej fukoyidiv i laminarij do glibini 100 200 m Harchuyutsya v osnovnomu dribnimi donnimi bezhrebetnimi Rid Stiheyi Najbilshe shiroko rozpovsyudzhenij rid Stiheyi Stichaeus sho vklyuchaye 4 vidi nazvanij tak cherez nayavnist 4 5 chornih ochkovih plyam na spinnomu plavci zhive v Chukotskomu j Ohotskim moryah j u pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu bilya Grenlandiyi j u Gudzonovij zatoci Chastishe zustrichayetsya bilya beregu na glibini do 20 30 m Dosyagaye v dovzhinu 17 sm Inshi tri vidi stihej Ohryamkina stihej Nozavi i stihej Grigor yeva zhivut u Yaponskomu mori bilya tihookeanskogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Yaponiyi Dva ostannih vidi dosyagayut znachnih rozmiriv vidpovidno 40 j 60 sm Rid Evmezogramma Podibno stiheyu plyamistomu svoyeridnij rid i vid evmezogramm rozpovsyudzhenij v Ohotskim i Beringovim moryah takozh bilya Zahidnoyi Grenlandiyi Vin zustrichayetsya vid priberezhnoyi zoni do glibini 400 m pri pozitivnih ale blizkih do nulya temperaturah Vidriznyayetsya takoyu svoyeridnoyu osoblivistyu yak nayavnist 2 3 shipiv u zadnij chastini analnogo plavcya Rid Stiheops Rid predstavlenij takozh chotirma vidami dva z yakih zhivut v Ohotskomu i Yaponskomu moryah odin u Yaponskomu mori j odin u beregiv Kaliforniyi Cikava budova sistemi bichnih linij sejsmosensornih kanaliv u stiheyevih U stiheyiv rodu Stichaeus ye z kozhnoyi storoni tilki odna verhnya bichna liniya sho prohodit uzdovzh spini v amerikanskoyi ulvariyi dvi bichni liniyi odna verhnya j odna serednya mediolateralnaya v evmezogrammi chotiri bichni liniyi U yaponomorskogo shestilinijnogo stiheya ye z kozhnoyi storoni hvosta po troh pozdovzhni bichni liniyi vid kozhnoyi z yakih vidhodyat v obidva boki korotki gilochki Nareshti u deyakih vidiv stiheopsa vertikalni galuzi bichnih linij z yednuyutsya j u takij sposib stvoryuyetsya merezha iz chutlivih sejsmosensornih kanaliv sho obplitayut vse tilo ribi Pidrodina Mohogolovopodibni Pidrodina Mohogolovopodobnie harakterizuyetsya nayavnistyu na golovi j na perednih promenyah spinnogo plavcya chislennih shkiryastih vusikovidnih pridatkiv i mochok Do ciyeyi grupi vidnositsya 3 4 rodi z 11 12 vidami Yevropejska mohogolova sobachka yedinij predstavnik ciyeyi grupi v Pivnichnij Atlantici poshirena uzdovzh pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Yevropi vid La Manshu do gubi Dalne Zeleneckoyi bilya Murmanska Zvichajno zustrichayetsya bilya beregu sered zarostej vodorostej na kam yanistih gruntah ale v pivdennih rajonah perebuvannya popadayetsya j na bilshih glibinah do 280 m Nerestitsya piznoyu osinnyu u zhovtni listopadi Ikra donna bezbarvna diametrom 2 3 2 8 mm Lichinki j malki vedut pelagichnij sposib zhittya Dosyagaye v dovzhinu 30 sm U shlunkah zustrichayutsya molyuski poliheti vodorosti j gubki U Tihomu okeani najbilsh vidoma yaponska mohogolova sobachka sho zhive v Yaponskomu mori i syagaye v dovzhinu ponad 40 sm i pivnichna mohogolova sobachka rozpovsyudzhena v Beringovim j Ohotskim moryah Pidrodina Lyumpenopodibni Pidrodina Lyumpenopodibni Lumpeninae vklyuchaye 6 rodiv z 9 vidami Tilo v nih podovzhene Zyabrovi otvori znizu prodovzheni vpered i zyabrovi peretinki vuzko zrostayutsya z mizhzyabrovim promizhkom Kanalu bichnoyi liniyi na tulubi nemaye Lyumpeni zhivut zvichajno nizhche granici vidplivu do 200 m i glibshe chastina vidiv arktichni Lyumpen velikij Velikij lyumpen dosyagaye dovzhini 36 5 sm Vin zhive v Barencevomu i Bilomu moryah vidznachenij u pivdenno zahidnij chastini Karskogo morya ale na shid uzdovzh sibirskih beregiv vidsutnij z yavlyayuchis lishe v Chukotskomu mori j u pivnichnih dalekoshidnih moryah Beringovim j Ohotskim Ye vin takozh bilya Zahidnoyi Grenlandiyi j u Gudzonovij zatoci Lyumpen minogovidnij Lyumpen minogovidnij vidriznyayetsya silno podovzhenim tilom Rozpovsyudzhenij u pivnichnih vodah Atlantichnogo okeanu vid Grenlandiyi do zatoki Massachusets na zahodi j vid Barencevogo morya do Baltijskogo na shodi Viddaye perevagu mulistim gruntam Harchuyetsya rakopodibnimi dvostulkovimi molyuskami goloturiyami polihetami j ofiurami Neridko nim harchuyutsya triska j paltus Dosyagaye v dovzhinu 49 sm Lyumpen serednij Lyumpen serednij Anisarchus medius cirkumpolyarnij vid sho naselyaye priberezhni vodi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu poki sho ne viyavlenij u Shidno Sibirskomu mori i dalekoshidni morya Viddaye perevagu mulistim gruntam i negativnij pridonnij temperaturi Dosyagaye dovzhini 18 sm Lyumpen plyamistij Plyamistij lyumpen Leptoclinus maculatus takozh syagayuchoyi dovzhini 18 20 sm vidriznyayetsya usichenim hvostovim plavcem podovzhenimi cherevnimi plavcyami j palcevidno podovzhenimi nizhnimi promenyami grudnih plavciv na yaki vin opirayetsya lezhachi na dni i yaki vin vikoristaye dlya povilnogo povzannya po grunti Lyumpen kolyuchij Najbilsh milkovodnij kolyuchij lyumpen sho ne spuskayetsya glibshe 60 m i neridko zustrichayetsya bilya beregu ne unikayuchi oprisnenih dilyanok Harakterizuyetsya nayavnistyu silnih shipiv u cherevnim j na pochatku analnogo plavciv Zhive v Beringovim Ohotske i Yaponskomu pivnichna chastina moryah Lyumpen dovgorilij Dovgorilij lyumpen najbilsh glibokovodnij predstavnik grupi sho zhive na glibini 400 600 m rozpovsyudzhenij u pivnichnij chastini Tihogo okeanu vid pivnichnoyi Yaponiyi do Pivdenno Shidnoyi Alyaski U shlunkah cogo vidu neridko zustrichayutsya foraminiferi Pidrodina Morski pivniki Pidrodina Morski pivniki mistit 3 4 rodi z 5 6 vidami U nih nemaye cherevnih plavciv Ci tipovo litoralni ribki dovzhinoyu do 25 sm mayut na golovi pozdovzhnij shkiryastij grebin Ohoronyayut kladku ikri opovivshis navkolo yiyi Zhivut morski pivniki tilki v pivnichnih vodah Tihogo okeanu Najbilsh vidomij zvichajnij pivnik sho zhive v Beringovim Ohotske i Yaponskomu moryah Purpurnij pivnik Anoplarchus purpurescens naselyaye amerikanske uzberezhzhya vid Pivdenno Shidnoyi Alyaski do Kaliforniyi Vosmilinijni morski v yuni Insha litoralna grupa pidrodina Vosmilinijni morski v yuni predstavlena 4 rodami z 5 vidami sho zhivut u pivnichnij chastini Tihogo okeanu 3 rodi z 4 vidami zhivut vzdovzh amerikanskogo uzberezhzhya i tilki diktiosoma zhive na zahodi u Yaponskomu mori Podibno do morskih pivnikiv voni ne mayut cherevnih plavciv a grudni plavci v nih malenki U najbilsh specializovanih rodiv ye po 4 bichni liniyi z poperechnimi gilochkami na kozhnomu boci abo merezha kanaliv sho obplitaye vse tilo Ci ribki zhivut sered priberezhnih kameniv i vodorostej i pofarbovani v zelenuvato buri toni dobre yih sho prihovuyut Harchuyutsya voni perevazhno vodorostyami Koralovij v yun Zovsim osoblive misce sered stiheyevih zajmaye malenka ribka znajdena v ekspediciyi na korabli Vityaz bilya Kurilskih ostroviv v 1951 r Koralovij v yun zhive na glibini 130 m sered rozhevih gidrokoraliv allopor rodu Stylasteridae i tilo jogo maye take zh rozheve zabarvlennya U nogo nemaye ni grudnih ni cherevnih plavciv sho zlivayutsya iz hvostovim nizki spinnij j analnij plavci oblyamovuyut jogo vugrevidne tilo Vin maye dovzhinu blizko 10 sm KlasifikaciyaV rodinu vklyuchayut 5 pidrodin 37 rodiv i blizko 80 vidiv Pidrodina Rid Rid Rid Gymnoclinus Rid Soldatovia Pidrodina Lyumpenovi Lumpeninae Rid Acantholumpenus Rid Anisarchus Anisarchus macrops Anisarchus medius Rid Anoplarchus Anoplarchus insignis Anoplarchus purpurescens Rid Leptoclinus Leptoclinus maculatus Rid Leptostichaeus Rid Rid Rid Rid Pidrodina Rid Askoldia Rid Rid Rid Rid Pholidapus Rid Plectobranchus Pidrodina Rid Rid Eumesogrammus Rid Plagiogrammus Rid Rid Rid Ulvaria Pidrodina Rid Rid Alectridium Rid Cebidichthys Rid Rid Rid Phytichthys Rid Pseudalectrias RidPosilannyaFroese R Pauly D eds 2006 Rodina Stichaeidae na FishBase Versiya za January 2006 roku Ce nezavershena stattya pro Okunepodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi