Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стіфтсгорден норв Stiftsgården королівська резиденція в Тронгеймі Норвегія Вона розташована у центрі міста на найважливі

Стіфтсгорден

Стіфтсгорден

Стіфтсгорден (норв. Stiftsgården) — королівська резиденція в Тронгеймі, Норвегія. Вона розташована у центрі міста на найважливішій магістралі Мункегатен. Площа 140 кімнат становить 4000 м² (43000 ft²), це одна з найбільших дерев'яних будівель у Північній Європі, яка використовується королівськими сім'ями та їхніми гостями з 1800 року.

Стіфтсгорден
image
63°25′54″ пн. ш. 10°23′41″ сх. д. / 63.43169000002777835° пн. ш. 10.39489000002777885° сх. д. / 63.43169000002777835; 10.39489000002777885Координати: 63°25′54″ пн. ш. 10°23′41″ сх. д. / 63.43169000002777835° пн. ш. 10.39489000002777885° сх. д. / 63.43169000002777835; 10.39489000002777885
Тип спорудикоролівський палац[d]
Розташуванняimage Норвегія, d
Архітекторd
ЗасновникСесілі Крістін Шоллер
Початок будівництва1778
Стильбароко
image
image
Стіфтсгорден (Норвегія)
image Стіфтсгорден у Вікісховищі

Історія

image
Головний парадний вхід

Стіфтсгорден був побудований у 1774—1778 роках для Сесілі Крістін Шоллер (1720—1786), багатої вдови (1700—1769), камергера та купця. По лінії матері вона походила з найвидатніших шляхетських родин Данії. Її батько був головнокомандувачем центральної Норвегії, від нього вона успадкувала велику власність у центрі міста. Отримавши у спадок великий статок свого чоловіка, вона почала будівництво найбільшого приватного таунхаусу в Тронгеймі. Палац був побудований на території колишньої резиденції її батька, генерала Йохана Фрідріха Фроліха (1681—1757). У 1777 році їй було присвоєно звання таємної радниці. Сесілі Крістін Шоллер — представниця культурного та комерційного зростання Тронгейма наприкінці XVIII століття, а також впливових жінок міста того періоду. Вона часто подорожувала за кордон і рідко користувалася палацом сама, а через вісім років після завершення будівництва вона померла в Копенгагені.

Під час її відсутності у будинку проживав її зять, генерал (1732—1818). Після її смерті палац успадкував його син, онук пані Шоллер, а генерал залишався жити там, доки будівля не була продана державі в 1800 році за 10 000 норвезьких далер. Після продажу він використовувався губернатором регіону як суд та як королівська резиденція, коли королівська родина відвідувала Тронгейм. Окрім цього у 1816—1819 роках у ньому розташовувався банк Норвегії. У 1906 році палац став виключно королівською резиденцією.

З 1804 року у палаці проживали відомі гості, зокрема з норвезької королівської родини. Першими королівськими особами, які коли-небудь відвідали будівлю, були наслідний принц Данії та Норвегії Фредерік VI, принц і принц Гессенський, які були гостями генерала фон Крога в 1788 році.

Історичні події

Стіфтсгорден був місцем проведення головних урочистостей під час наступних коронацій:

Стіфтсгорден був місцем для багатьох інших королівських візитів — серед іншого, візити норвезького регента та першого короля незалежної Норвегії, кронпринца Крістіана Фредеріка в 1814 році, короля Карла III Йохана в 1835 році, кронпринца Карла в 1856 році та в нещодавно короля Гаральда V і королеви Соні в 1997 році та весілля принцеси Марти Луїзи в 2002 році.

Будівля

image
Внутрішній дворик і задній парк

Архітектор будівлі точно не відомий, але вважається, що це міг бути двоюрідний брат Шоллер, адмірал (1712—1793). Більшість будівельників і художників, відповідальних за внутрішнє оздоблення, також невідомі. Палац збудований у стилі бароко, але має елементи рококо та неокласицизму. У ньому близько 140 кімнат, загальна площа яких становить 4000 м² (43000 ft²). Будівля, ймовірно, є найбільшим дерев'яним палацом у Північній Європі. Значна частина саду була відведена під громадський парк у 1906 році. Спочатку він був спланований у стилі бароко і містив оранжерею та альтанку.

Зовнішній вигляд здебільшого зберігся в первісному вигляді. У 1841 році деякі з мансардних вікон були закладені після невеликої пожежі, але залишилися вікна з боку саду. Прибудова для оркестру біля бального залу була зведена для коронації короля Оскара I у 1847 році. У 1860 році були замінені вікна. Однак деякі оригінальні вікна все ще можна побачити в південному крилі з боку саду.

На відміну від екстер'єру, інтер'єр істотно змінився. Внутрішнє оздоблення бічних крил було суттєво переплановано, а всі кімнати будівлі кілька разів ремонтувалися. Однак деякі оригінальні деталі все ще присутні. На деяких стелях і навколо стінних ніш збереглася ліпнина в стилі рококо. Десюдепорт (панно над дверима) прикрашені мальовничими пейзажами. Збереглися декілька оригінальних настінних прикрас, деякі з шинуазрі. У їдальні можна побачити картини з міськими пейзажами, виконані за мотивами тогочасних англійських гравюр на міді. Стеля та десюдепорти в бальній залі були розписані в 1847 році, ймовірно, за кресленнями архітектора який працював з інтер'єрами Королівського палацу в Осло. Пофарбовані підлоги та стелі в інших кімнатах також здебільшого збереглися з 1847 року. Інтер'єр королівської вітальні був створений для коронації в 1906 році архітектором Інгвальдом Альстадом.

image
Інтер'єри на початку XX століття

Меблі

Збереглося дуже мало меблів XVIII століття, крім двох печей у стилі рококо 1768 року. Всі меблі були придбані в 19 столітті та пізніше. Більшу частину було придбано для запланованої коронації короля Оскара I і королеви Жозефіни в 1840-х роках і коронації короля Хокона VII та королеви Мод в 1906 році. Велика кількість меблів у стилі бідермаєр була виготовлена в Тронгеймі в 1840-х роках. Меблі в стилі Гепплвайт для китайського кабінету були придбані в Парижі для коронації в 1906 році. Королівський кабінет умебльовано набором меблів у стилі Чіппендейл, розроблених архітектором [no] і виготовлених столяром А. Квенілдом. Меблі королівської вітальні були створені в стилі Людовика XVI Едвардом Ременом у Тронгеймі.

Галерея

  • image
    Одна з перебудованих стін
  • image
    Арка з ліпниною
  • image
    Вхід у будівлю та герб на фронтоні
  • image
    Інтер'єри будівлі у 1920-х
  • image
    Будівля у 1906 році
  • image
    Початок XX століття
  • image
    Будівля на старій поштівці
  • image
    Ілюстрація з книги «Voyages de la Commission scientifique du Nord, en Scandinavie, en Laponie, au Spitzberg et aux Feröe» невідомого автора та опублікована Артусом Бертраном у Парижі 1852 року
  • image
    Сад і фонтан на початку XX століття
  • image
    Коронація Гокона VII і Мод
  • image
    Коронація Гокона VII і Мод
  • image
    Коронація Гокона VII і Мод

Примітки

  1. Stiftsgården (Kunstindustrimuseum)
  2. Stiftsgården — the Royal Residence in Trondheim (Trondheim Local Authority) [ 2011-07-20 у Wayback Machine.]
  3. Stiftsgården — The Royal Residence (Innovation Norway)

Джерела

  • Андерсен, Ейстайн М. (2006) Stiftsgården — Det kongelige palé i Trondheim (Андрімне Форлаг, Осло) .
  • Рогнерод, Даг-Івар (1997) På historisk grunn — En kulturhistorisk reise til statlige eiendommer (Орфей Форлаг, Осло).

Посилання

  • Stiftsgården (веб-сайт Королівського дому Норвегії)
  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стіфтсгорден

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stiftsgorden norv Stiftsgarden korolivska rezidenciya v Trongejmi Norvegiya Vona roztashovana u centri mista na najvazhlivishij magistrali Munkegaten Plosha 140 kimnat stanovit 4000 m 43000 ft ce odna z najbilshih derev yanih budivel u Pivnichnij Yevropi yaka vikoristovuyetsya korolivskimi sim yami ta yihnimi gostyami z 1800 roku Stiftsgorden63 25 54 pn sh 10 23 41 sh d 63 43169000002777835 pn sh 10 39489000002777885 sh d 63 43169000002777835 10 39489000002777885 Koordinati 63 25 54 pn sh 10 23 41 sh d 63 43169000002777835 pn sh 10 39489000002777885 sh d 63 43169000002777835 10 39489000002777885Tip sporudikorolivskij palac d Roztashuvannya Norvegiya dArhitektordZasnovnikSesili Kristin ShollerPochatok budivnictva1778StilbarokoStiftsgorden Norvegiya Stiftsgorden u VikishovishiIstoriyaGolovnij paradnij vhid Stiftsgorden buv pobudovanij u 1774 1778 rokah dlya Sesili Kristin Sholler 1720 1786 bagatoyi vdovi 1700 1769 kamergera ta kupcya Po liniyi materi vona pohodila z najvidatnishih shlyahetskih rodin Daniyi Yiyi batko buv golovnokomanduvachem centralnoyi Norvegiyi vid nogo vona uspadkuvala veliku vlasnist u centri mista Otrimavshi u spadok velikij statok svogo cholovika vona pochala budivnictvo najbilshogo privatnogo taunhausu v Trongejmi Palac buv pobudovanij na teritoriyi kolishnoyi rezidenciyi yiyi batka generala Johana Fridriha Froliha 1681 1757 U 1777 roci yij bulo prisvoyeno zvannya tayemnoyi radnici Sesili Kristin Sholler predstavnicya kulturnogo ta komercijnogo zrostannya Trongejma naprikinci XVIII stolittya a takozh vplivovih zhinok mista togo periodu Vona chasto podorozhuvala za kordon i ridko koristuvalasya palacom sama a cherez visim rokiv pislya zavershennya budivnictva vona pomerla v Kopengageni Pid chas yiyi vidsutnosti u budinku prozhivav yiyi zyat general 1732 1818 Pislya yiyi smerti palac uspadkuvav jogo sin onuk pani Sholler a general zalishavsya zhiti tam doki budivlya ne bula prodana derzhavi v 1800 roci za 10 000 norvezkih daler Pislya prodazhu vin vikoristovuvavsya gubernatorom regionu yak sud ta yak korolivska rezidenciya koli korolivska rodina vidviduvala Trongejm Okrim cogo u 1816 1819 rokah u nomu roztashovuvavsya bank Norvegiyi U 1906 roci palac stav viklyuchno korolivskoyu rezidenciyeyu Z 1804 roku u palaci prozhivali vidomi gosti zokrema z norvezkoyi korolivskoyi rodini Pershimi korolivskimi osobami yaki koli nebud vidvidali budivlyu buli naslidnij princ Daniyi ta Norvegiyi Frederik VI princ i princ Gessenskij yaki buli gostyami generala fon Kroga v 1788 roci Istorichni podiyiStiftsgorden buv miscem provedennya golovnih urochistostej pid chas nastupnih koronacij Karl XIV Yuhan Bernadot 1818 Korol Karl IV i koroleva Luyiza 1860 rik Korol Oskar II i koroleva Sofiya 1873 rik Korol Gokon VII i koroleva Mod 1906 rik a takozh pid chas nastupnih blagosloven Korol Olaf V 1958 Korol Garald V i koroleva Sonya 1991 rik Stiftsgorden buv miscem dlya bagatoh inshih korolivskih vizitiv sered inshogo viziti norvezkogo regenta ta pershogo korolya nezalezhnoyi Norvegiyi kronprinca Kristiana Frederika v 1814 roci korolya Karla III Johana v 1835 roci kronprinca Karla v 1856 roci ta v neshodavno korolya Garalda V i korolevi Soni v 1997 roci ta vesillya princesi Marti Luyizi v 2002 roci BudivlyaVnutrishnij dvorik i zadnij park Arhitektor budivli tochno ne vidomij ale vvazhayetsya sho ce mig buti dvoyuridnij brat Sholler admiral 1712 1793 Bilshist budivelnikiv i hudozhnikiv vidpovidalnih za vnutrishnye ozdoblennya takozh nevidomi Palac zbudovanij u stili baroko ale maye elementi rokoko ta neoklasicizmu U nomu blizko 140 kimnat zagalna plosha yakih stanovit 4000 m 43000 ft Budivlya jmovirno ye najbilshim derev yanim palacom u Pivnichnij Yevropi Znachna chastina sadu bula vidvedena pid gromadskij park u 1906 roci Spochatku vin buv splanovanij u stili baroko i mistiv oranzhereyu ta altanku Zovnishnij viglyad zdebilshogo zberigsya v pervisnomu viglyadi U 1841 roci deyaki z mansardnih vikon buli zakladeni pislya nevelikoyi pozhezhi ale zalishilisya vikna z boku sadu Pribudova dlya orkestru bilya balnogo zalu bula zvedena dlya koronaciyi korolya Oskara I u 1847 roci U 1860 roci buli zamineni vikna Odnak deyaki originalni vikna vse she mozhna pobachiti v pivdennomu krili z boku sadu Na vidminu vid ekster yeru inter yer istotno zminivsya Vnutrishnye ozdoblennya bichnih kril bulo suttyevo pereplanovano a vsi kimnati budivli kilka raziv remontuvalisya Odnak deyaki originalni detali vse she prisutni Na deyakih stelyah i navkolo stinnih nish zbereglasya lipnina v stili rokoko Desyudeport panno nad dverima prikrasheni malovnichimi pejzazhami Zbereglisya dekilka originalnih nastinnih prikras deyaki z shinuazri U yidalni mozhna pobachiti kartini z miskimi pejzazhami vikonani za motivami togochasnih anglijskih gravyur na midi Stelya ta desyudeporti v balnij zali buli rozpisani v 1847 roci jmovirno za kreslennyami arhitektora yakij pracyuvav z inter yerami Korolivskogo palacu v Oslo Pofarbovani pidlogi ta steli v inshih kimnatah takozh zdebilshogo zbereglisya z 1847 roku Inter yer korolivskoyi vitalni buv stvorenij dlya koronaciyi v 1906 roci arhitektorom Ingvaldom Alstadom Inter yeri na pochatku XX stolittyaMebliZbereglosya duzhe malo mebliv XVIII stolittya krim dvoh pechej u stili rokoko 1768 roku Vsi mebli buli pridbani v 19 stolitti ta piznishe Bilshu chastinu bulo pridbano dlya zaplanovanoyi koronaciyi korolya Oskara I i korolevi Zhozefini v 1840 h rokah i koronaciyi korolya Hokona VII ta korolevi Mod v 1906 roci Velika kilkist mebliv u stili bidermayer bula vigotovlena v Trongejmi v 1840 h rokah Mebli v stili Gepplvajt dlya kitajskogo kabinetu buli pridbani v Parizhi dlya koronaciyi v 1906 roci Korolivskij kabinet umeblovano naborom mebliv u stili Chippendejl rozroblenih arhitektorom no i vigotovlenih stolyarom A Kvenildom Mebli korolivskoyi vitalni buli stvoreni v stili Lyudovika XVI Edvardom Remenom u Trongejmi GalereyaOdna z perebudovanih stin Arka z lipninoyu Vhid u budivlyu ta gerb na frontoni Inter yeri budivli u 1920 h Budivlya u 1906 roci Pochatok XX stolittya Budivlya na starij poshtivci Ilyustraciya z knigi Voyages de la Commission scientifique du Nord en Scandinavie en Laponie au Spitzberg et aux Feroe nevidomogo avtora ta opublikovana Artusom Bertranom u Parizhi 1852 roku Sad i fontan na pochatku XX stolittya Koronaciya Gokona VII i Mod Koronaciya Gokona VII i Mod Koronaciya Gokona VII i ModPrimitkiStiftsgarden Kunstindustrimuseum Stiftsgarden the Royal Residence in Trondheim Trondheim Local Authority 2011 07 20 u Wayback Machine Stiftsgarden The Royal Residence Innovation Norway DzherelaAndersen Ejstajn M 2006 Stiftsgarden Det kongelige pale i Trondheim Andrimne Forlag Oslo ISBN 82 92546 10 3 Rognerod Dag Ivar 1997 Pa historisk grunn En kulturhistorisk reise til statlige eiendommer Orfej Forlag Oslo ISBN 82 467 0011 1 PosilannyaStiftsgarden veb sajt Korolivskogo domu Norvegiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stiftsgorden

Дата публікації:
Топ