Стів Франк Альбіні (англ. Steve Frank Albini; 22 липня 1962 — 7 травня 2024) — американський музичний продюсер, композитор, копірайтер, вокаліст, гітарист і басист, колишній учасник гуртів Big Black, Rapeman, Flour і Shellac.
Стів Альбіні | |
---|---|
англ. Steve Albini[1][2][3] | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Steven Frank Albini |
Дата народження | 22 липня 1962 |
Місце народження | Пасадена, Каліфорнія, США |
Дата смерті | 7 травня 2024 (61 рік) |
Місце смерті | Чикаго, Іллінойс, США |
Причина смерті | інфаркт міокарда[5] |
Роки активності | 1981 — 2024 |
Громадянство | США |
Віросповідання | атеїзм |
Професія | продюсер |
Освіта | d, Північно-Західний університет і d |
Інструменти | електрична гітара клавішні семплер |
Жанр | нойз-рок альтернативний рок |
Псевдоніми | DJ Double R |
Колективи | |
Лейбл | Def Jam Recordings, Columbia, American Recordings, Epic |
Файли у Вікісховищі |
Альбіні – легенда альтернативної музики. Американські ЗМІ виокремлюють декілька причин такої популярності: традиційні способи звукозапису, повага до колег-музикантів, порядність та безкорисливість.
Життєпис
Стівен Френк Альбіні (Steven Frank Albini) народився 22 липня 1962 року в Пасадені, штат Каліфорнія, США. До 1973 року місце проживання родини Альбіні постійно змінювалося. З 1974 року — місто Міссуле, штат Монтана.
Стівен Френк Альбіні (Стівен Френк Альбіні) — уродженець прославленої в піснях Пасадени, штат Каліфорнія. Він з'явився на світ 22 липня 1962 і перші роки життя провів у переїздах. Сім'я багато разів змінювала місце проживання, поки в 1974 році не вирішила обживатися в маленькому сімидесятитисячному містечку Міссуле, штат Монтана. Дозвілля та нудьга підлітків стане першою актуальною темою тінейджерських пісень Стіва Альбіні.
Але музика почалася для нього не з пісенної творчості, а з бас-гітари, якою він зайнявся від нічого робити, коли сидів удома зі зламаною ногою. Шкільний приятель познайомив його з головною того часу музичною новинкою — панк-роком, підсадивши Стіва на музику Ramones. Він почав скуповувати всі платівки Ramones, які тільки міг дістати, а в міру розширення музичних інтересів поповнював бібліотеку дисками The Stooges, Television, Wire, The Fall, The Velvet Underground, Killing Joke.
Офіційний навчальний курс бас-гітари обмежився для нього всього одним тижнем. Далі Стів перейшов від теорії до практики і занурився в місцеве музичне життя. Однією з його перших команд було панк-формування Просто Ducky, в якому разом з Альбіні грав син колишнього мера міста.
Ще в школі Стівен почав подумувати про професію журналіста і, озброєний атестатом зрілості, відправився в Еванстон, передмістя Чикаго, де вступив до школи журналістики при Північно-західному університеті. Чиказька музична сцена давала широкий простір для публіцистичної творчості, так що Альбіні знайшов застосування своїм талантам у кількох фанзінах Чикаго, а потім і Бостона. У центрі його уваги знаходився тоді ще юний панк-рок, а опуси відрізнялися різкістю і прямотою суджень при відсутності всякого пієтету перед загальновизнаними авторитетами.
З таким ставленням до соціуму Стіву була пряма дорога в панк-спільноту. У 1982 році Альбіні заснував панк-рок-групу Big Black, яка об'єднала гітариста Сантьяго Дюранго (Сантьяго Дуранго) і бас-гітариста Джеффа Пеццаті (Jeff Pezzati). Обидва вони паралельно грали в команді Гола Paygun. Озброївшись драм-машиною, вони записали два міні-диски, а в середині 80-х, помінявши Пеццаті на Дейва Райлі (Dave Riley), випустили два студійних альбоми: «розпилювач» (1986) і «Songs About Fucking» (1987).
Агресивний і образивний саунд Big Black відрізнявся дуже насиченими, дзвінкими гітарами, а використання драм-машини замість барабанної установки виглядало свого роду предтечею індастріал-року. Як і в своїй публіцистичній діяльності, Альбіні і в музиці не визнавав жодних табу й, будучи основним автором текстів, не боявся жодних тем: його опуси кишіли історіями про вбивства, зґвалтування, підпали, расизм, сексуальне насильство над дітьми та жінконенависництво.
Вірні панківським принципам, музиканти не йшли на угоди з шоу-бізнесом — не підписували жодних контрактів, не шукали фінансування та підтримки, самі організовували концертні тури, самі готували і тиражували записи. Загалом, все тримали під своїм контролем. Тим більше що Альбіні успішно освоїв всі етапи музичного виробництва, виступивши звукоінженером і продюсером всіх релізів Big Black — двох студійних і двох концертних альбомів, чотирьох міні-дисків і п'яти синглів. Природно, в суперзірки Big Black не вибилися, але тихою сапою домоглися андеграундного визнання і мали значний вплив на розвиток естетики інді-року і андреграундної музики в цілому.
Незадовго до виходу другого альбому команда розпалася, а Альбіні кинув всі творчі сили в нове починання. Неоднозначна назва його другого колективу Rapeman Стівен запозичив з японських коміксів — так звали головного антигероя дуже популярної серії коміксів, якими він несподівано для себе пристрасно захопився. Скандальна назва повністю відповідала скандальній антиестетиці команди, що грала гібрид хардкору та нойз-року, з прикметами нойз-панку та ексцентричного арт-року.
За два роки існування гурт, що об'єднав басиста Девіда Сміта (David Smith) і барабанщика Рея Вошмена (Rey Washman), екс-учасників Scratch Acid, випустив два сингли, один міні-альбом та один повноформатний диск «Дві черниці та безпека Mule» (1988). Їх творчість знайшла своїх шанувальників, що характерно — головним чином у Великій Британії, де альбом добрався до Тор 5 інді-чарту. Відзначили команду і охоронці моральності — творчість Rapeman, особливо в їх зухвалому концертному варіанті, часто викликало протести з боку феміністок і борців за права людини: багатьом здавалося, що музиканти знущаються над жінками і підбурюють до насильства. Альбіні завжди вважав такі претензії повним ідіотизмом, запевняючи, що «Панківська ідеологія в цілому скоріше симпатизує фемінізму».
Звільнений з посади вокаліста і гітариста Rapeman у зв'язку з розпадом команди, Альбіні зміг віддавати весь свій час улюбленому продюсуванню. Саме наприкінці 80-х його продюсерська робота починає поступово виходить на рівень стахановський (з кожним роком набираючи і набираючи обороти). Серед найпам'ятніших релізів цього періоду — перший студійний альбом Pixies «Surfer Rosa» (1988), що викликав подив небанальною тематикою, експериментальним лоу-фай-саундом і незвичайним звучанням барабанів. Незалежний реліз не мав жодних шансів на комерційний успіх (тим болем що лейбл 4AD виділив групі дуже скромний бюджет $ 10.000), але, стараннями продюсера і команди, придбав культовий статус.
Альбіні, який завжди принципово відмовлявся від відсотка з продажів (вважаючи це «образою для групи»), отримав свій звичайний на той час гонорар $ 1,500, але як професіонал виграв набагато більше: найавторитетніші музичні видання світу, в тому числі «Rolling Stone», «Spin» і «Q», включили «Surfer Rosa» в рейтинг найкращих альбомів усіх часів.
Для багатьох музикантів, у тому числі Біллі Коргана (Billy Corgan), Пі Джей Харві (PJ Harvey), Курта Кобейна, «Surfer Rosa» став справжнім відкриттям і джерелом натхнення, а також — відомостей про Стіва Альбіні, з яким їм ще доведеться працювати.
Зокрема, Кобейн зізнавався, що саме після «Surfer Rosa» йому захотілося роздобути Альбіні як продюсера. Їх робоча зустріч відбулася в лютому 1993 року, коли Nirvana взялася за свій третій і останній альбом «In Utero». За два тижні, проведені в студії, Альбіні разом з Кобейном і компанією створив ще один шедевр гранжу, який не тільки дебютував в США під № 1 і розійшовся по Америці 5-мільйонним тиражем, а й додав лаврів своїм творцям. «Rolling Stone», «Blender», «Spin» та інші ЗМІ порахували «In Utero» гідним місця в числі найкращих альбомів усіх часів.
Незадовго до історичної зустрічі з Nirvana Альбіні познайомився ще з однією своєю шанувальницею — Пі Джей Харві, для якої в грудні 1992 року спродюсував її другий альбом Rid of Me («Позбутися мене»). Запис, для якого Стів обробив 13 пісень з 14, кардинально відрізнялася від дебютного диска артистки «Сухой». Більш агресивний і брутальний, налягав на гітарний дисторшн, в чартах альбом повів себе скромно, але місце в історії знайшов: у 2003 році журнал «Rolling Stone» помістив його в свій знаменитий рейтинг «500 найвидатніших альбомів усіх часів».
До моменту виходу платівок Харві і Nirvana в житті Альбіні з'явилася ще одна творча віддушина — його нова група шелак, мінімалістське рок-тріо, варіююче нойз-, інді-, панк-, альт-і рок-тематику. Проект виріс з неформального спілкування, в тому числі і в репетиційній залі, між Альбіні і барабанщиком Тоддом Трейнером (Todd Trainer). Компанію доповнив басист Боб Уестон (Bob Weston), за сумісництвом — відомий звукорежисер, який склав із Стівом прекрасний і по-своєму божевільний тандем.
Шанувальники аналогового саунду і абсолютно вільних (часто навіть від мелодій) аранжувань, вони максимально уникали накладень і студійного «вилизування» звуку. Якраз до речі прийшовся Тодд Трейнер, що відрізнявся грубою, хвацькою, часом примітивною манерою гри, що разом з відсутністю чітких пісенних конструкцій, різкими ритмічними збоями і сюрреалістичними текстами Стіва, повними чорнуватого гумору, це створювало потужний ефект і незмінно вражало як нечисленних фанів Shellac, так і просунутих критиків.
У зв'язку із завантаженістю музикантів на інших фронтах, група нечасто гастролювала (і тут блиснув неформалізмом: у Shellac ніколи не було чіткої такси за концерт, вони орієнтувалися на кількість проданих квитків) і менше ніж хотілося б працювала в студії. Починаючи з 1994 року, коли вийшла дебютна платівка «На Action Park», група випустила ще три альбоми: «Terraform» (1998), «1000 Hurts» (2000) і «Excellent Italian Greyhound» (2007). Найбільше досягнення — Тор 50 американських інді-чарту — належить четвертому диску, а в тому, що стосується місця в історії, відзначився «1000 Hurts»: британський вебзін «Rockfeedback» назвав його альбомом десятиліття.
Сам Стів Альбіні міг би сміливо претендувати на звання продюсера десятиліття, якби таке існувало: принаймні в 90-ті роки 20 століття він залишався одним з найбільш затребуваних студійних асів. Кульмінацією продуктивності став 1996 рік, коли його ім'я з'явилося на 40 з гаком релізах. А в 1998-му робота Стіва була відзначена премією Ґреммі: сингл «Most High» з альбому Роберта Планта (Robert Plant) і Джиммі Пейджа (Jimmy Page), «Walking into Clarksdale», записаного і спродюсованого Альбіні всього за 35 днів, удостоївся нагороди за найкраще виконання хард-року.
Однією з найбільш довгограючих виявилася співпраця з англійським проектом Whitehouse, родоначальником важкого електронного стилю пауер-електронікс. Фактично поява Альбіни за режисерським пультом подарувала Whitehouse друге життя: починаючи з альбому 1990 року «Thank Your Lucky Stars», виданого музикантами після 5-річної паузи, Стів пропрацював з командою понад 10 років. На його рахунку — сім релізів Whitehouse, над якими з кінця 90-х він працював у тандемі з Вільямом Беннеттом (William Bennett), засновником і єдиним постійним учасником Whitehouse.
А єдиним незмінним кумиром Альбіні в професії завжди залишався Джон Лоудер (John Loder), з яким вони перетнулися в студії під час роботи над платівкою Big Black «Songs About Fucking». Лоудер прославився як дуже колоритний і неординарний продюсер зі своєю власною методикою запису — швидко, недорого, відносно просто, але з підвищеною увагою до специфіки саунду і характеру кожної команди.
Цими принципами завжди керувався і Стів Альбіні, який більше всього на світі не любить офіціоз і амбітність. Йому не подобається навіть сама назва професії — рекорд-продюсер, він воліє, щоб його називали звукоінженером і по можливості навіть не згадували його імені в буклетах альбомів. Так що підрахувати весь його продюсерський каталог досить складно. За його власної (приблизної) оцінки, як звукорежисер і продюсер він пропустив через свої руки від 1500 до 2000 альбомів, здебільшого — маловідомих груп.
Зберігаючи неймовірну за теперішніх часів демократичність, свою студію Електричні Аудіо він часто надає молодим музикантам абсолютно безкоштовно, задовольняючись лише оплатою свого робочого часу, як і в часи першої молодості, відмовляється від відсотків з продажів. Колеги називають Електричні Аудіо однією з найдоступніших у світі студій звукозапису світового рівня.
Дискографія (як продюсер)
Стів Альбін був продюсером: Nirvana, Pixies, , Пі Джей Харві (PJ Harvey), Mogwai, Bush, , Джиммі Пейдж (Jimmy Page) і Роберт Плант (Robert Plant), , Whitehouse.
Серед найбільш неординарних, часом екстремальних продюсерських проектів Альбіні останніх років можна назвати третій альбом Gogol Bordello "Gypsy Punks: Underdog Всесвітнього Strike" (2005), залучили маестро до циганського панку, дев'ятий альбом Neurosis "Given to the Rising" (2007), в якому продюсер занурився в суворі будні пост-металу і допоміг релізу потрапити в Тор 100 найкращих альбомів десятиліття за версією журналу "Decibel", перший студійний альбом The Stooges після 34-річної перерви "The Weirdness" (2007), записаний в оригінальному складі, другий альбом брит-Попера Джарвіса Кокера "подальших ускладнень" (2009) і дев'ятий альбом Manic Street Preachers "Journal for Plague Lovers" (2009).
- 1987: Pixies — Surfer Rosa
- 1990: — Pod
- 1991: — Seamonsters
- 1992: — Meantime (Song: In the Meantime)
- 1993: PJ Harvey — Rid of Me
- 1993: Nirvana — In Utero
- 1994: Shellac — At Action Park
- 1995: — Tribute to a Bus
- 1995: — Just Fred
- 1996: Bush — Razorblade Suitcase
- 1996: — Extra 6
- 1997: Shellac — Terraform
- 1998: — ACME
- 1998: — Little Joya
- 1998: Jimmy Page & Robert Plant − Walking into Clarksdale
- 2002: The Breeders − Title TK
- 2007: Iggy & The Stooges — The Weirdness
Примітки
- Steve Albini - MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
- Steve Albini — 2002.
- Sisario B. Steve Albini, Studio Master of '90s Rock and Beyond, Dies at 61 / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2024. — ISSN 0362-4331
- Corcoran N., Monroe J. Steve Albini, Storied Producer and Icon of the Rock Underground, Dies at 61 — Condé Nast, 2024.
- Помер всесвітньовідомий музичний продюсер Стів Альбіні, УНН, 8.5.2024
Посилання
- Сайт Electrical Audio - студія Альбіні у Чикаго
- Стів Альбіні у базі даних Discogs.com.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stiv Frank Albini angl Steve Frank Albini 22 lipnya 1962 7 travnya 2024 amerikanskij muzichnij prodyuser kompozitor kopirajter vokalist gitarist i basist kolishnij uchasnik gurtiv Big Black Rapeman Flour i Shellac Stiv Albiniangl Steve Albini 1 2 3 ZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yaSteven Frank AlbiniData narodzhennya22 lipnya 1962 1962 07 22 Misce narodzhennyaPasadena Kaliforniya SShAData smerti7 travnya 2024 2024 05 07 61 rik Misce smertiChikago Illinojs SShAPrichina smertiinfarkt miokarda 5 Roki aktivnosti1981 2024Gromadyanstvo SShAVirospovidannyaateyizmProfesiyaprodyuserOsvitad Pivnichno Zahidnij universitet i dInstrumentielektrichna gitara klavishni semplerZhanrnojz rok alternativnij rokPsevdonimiDJ Double RKolektiviShellacLejblDef Jam Recordings Columbia American Recordings Epic Fajli u Vikishovishi Albini legenda alternativnoyi muziki Amerikanski ZMI viokremlyuyut dekilka prichin takoyi populyarnosti tradicijni sposobi zvukozapisu povaga do koleg muzikantiv poryadnist ta bezkorislivist ZhittyepisStiven Frenk Albini Steven Frank Albini narodivsya 22 lipnya 1962 roku v Pasadeni shtat Kaliforniya SShA Do 1973 roku misce prozhivannya rodini Albini postijno zminyuvalosya Z 1974 roku misto Missule shtat Montana Stiven Frenk Albini Stiven Frenk Albini urodzhenec proslavlenoyi v pisnyah Pasadeni shtat Kaliforniya Vin z yavivsya na svit 22 lipnya 1962 i pershi roki zhittya proviv u pereyizdah Sim ya bagato raziv zminyuvala misce prozhivannya poki v 1974 roci ne virishila obzhivatisya v malenkomu simidesyatitisyachnomu mistechku Missule shtat Montana Dozvillya ta nudga pidlitkiv stane pershoyu aktualnoyu temoyu tinejdzherskih pisen Stiva Albini Ale muzika pochalasya dlya nogo ne z pisennoyi tvorchosti a z bas gitari yakoyu vin zajnyavsya vid nichogo robiti koli sidiv udoma zi zlamanoyu nogoyu Shkilnij priyatel poznajomiv jogo z golovnoyu togo chasu muzichnoyu novinkoyu pank rokom pidsadivshi Stiva na muziku Ramones Vin pochav skupovuvati vsi plativki Ramones yaki tilki mig distati a v miru rozshirennya muzichnih interesiv popovnyuvav biblioteku diskami The Stooges Television Wire The Fall The Velvet Underground Killing Joke Oficijnij navchalnij kurs bas gitari obmezhivsya dlya nogo vsogo odnim tizhnem Dali Stiv perejshov vid teoriyi do praktiki i zanurivsya v misceve muzichne zhittya Odniyeyu z jogo pershih komand bulo pank formuvannya Prosto Ducky v yakomu razom z Albini grav sin kolishnogo mera mista She v shkoli Stiven pochav podumuvati pro profesiyu zhurnalista i ozbroyenij atestatom zrilosti vidpravivsya v Evanston peredmistya Chikago de vstupiv do shkoli zhurnalistiki pri Pivnichno zahidnomu universiteti Chikazka muzichna scena davala shirokij prostir dlya publicistichnoyi tvorchosti tak sho Albini znajshov zastosuvannya svoyim talantam u kilkoh fanzinah Chikago a potim i Bostona U centri jogo uvagi znahodivsya todi she yunij pank rok a opusi vidriznyalisya rizkistyu i pryamotoyu sudzhen pri vidsutnosti vsyakogo piyetetu pered zagalnoviznanimi avtoritetami Z takim stavlennyam do sociumu Stivu bula pryama doroga v pank spilnotu U 1982 roci Albini zasnuvav pank rok grupu Big Black yaka ob yednala gitarista Santyago Dyurango Santyago Durango i bas gitarista Dzheffa Peccati Jeff Pezzati Obidva voni paralelno grali v komandi Gola Paygun Ozbroyivshis dram mashinoyu voni zapisali dva mini diski a v seredini 80 h pominyavshi Peccati na Dejva Rajli Dave Riley vipustili dva studijnih albomi rozpilyuvach 1986 i Songs About Fucking 1987 Agresivnij i obrazivnij saund Big Black vidriznyavsya duzhe nasichenimi dzvinkimi gitarami a vikoristannya dram mashini zamist barabannoyi ustanovki viglyadalo svogo rodu predtecheyu indastrial roku Yak i v svoyij publicistichnij diyalnosti Albini i v muzici ne viznavav zhodnih tabu j buduchi osnovnim avtorom tekstiv ne boyavsya zhodnih tem jogo opusi kishili istoriyami pro vbivstva zgvaltuvannya pidpali rasizm seksualne nasilstvo nad ditmi ta zhinkonenavisnictvo Virni pankivskim principam muzikanti ne jshli na ugodi z shou biznesom ne pidpisuvali zhodnih kontraktiv ne shukali finansuvannya ta pidtrimki sami organizovuvali koncertni turi sami gotuvali i tirazhuvali zapisi Zagalom vse trimali pid svoyim kontrolem Tim bilshe sho Albini uspishno osvoyiv vsi etapi muzichnogo virobnictva vistupivshi zvukoinzhenerom i prodyuserom vsih reliziv Big Black dvoh studijnih i dvoh koncertnih albomiv chotiroh mini diskiv i p yati singliv Prirodno v superzirki Big Black ne vibilisya ale tihoyu sapoyu domoglisya andegraundnogo viznannya i mali znachnij vpliv na rozvitok estetiki indi roku i andregraundnoyi muziki v cilomu Nezadovgo do vihodu drugogo albomu komanda rozpalasya a Albini kinuv vsi tvorchi sili v nove pochinannya Neodnoznachna nazva jogo drugogo kolektivu Rapeman Stiven zapozichiv z yaponskih komiksiv tak zvali golovnogo antigeroya duzhe populyarnoyi seriyi komiksiv yakimi vin nespodivano dlya sebe pristrasno zahopivsya Skandalna nazva povnistyu vidpovidala skandalnij antiestetici komandi sho grala gibrid hardkoru ta nojz roku z prikmetami nojz panku ta ekscentrichnogo art roku Za dva roki isnuvannya gurt sho ob yednav basista Devida Smita David Smith i barabanshika Reya Voshmena Rey Washman eks uchasnikiv Scratch Acid vipustiv dva singli odin mini albom ta odin povnoformatnij disk Dvi chernici ta bezpeka Mule 1988 Yih tvorchist znajshla svoyih shanuvalnikiv sho harakterno golovnim chinom u Velikij Britaniyi de albom dobravsya do Tor 5 indi chartu Vidznachili komandu i ohoronci moralnosti tvorchist Rapeman osoblivo v yih zuhvalomu koncertnomu varianti chasto viklikalo protesti z boku feministok i borciv za prava lyudini bagatom zdavalosya sho muzikanti znushayutsya nad zhinkami i pidburyuyut do nasilstva Albini zavzhdi vvazhav taki pretenziyi povnim idiotizmom zapevnyayuchi sho Pankivska ideologiya v cilomu skorishe simpatizuye feminizmu Zvilnenij z posadi vokalista i gitarista Rapeman u zv yazku z rozpadom komandi Albini zmig viddavati ves svij chas ulyublenomu prodyusuvannyu Same naprikinci 80 h jogo prodyuserska robota pochinaye postupovo vihodit na riven stahanovskij z kozhnim rokom nabirayuchi i nabirayuchi oboroti Sered najpam yatnishih reliziv cogo periodu pershij studijnij albom Pixies Surfer Rosa 1988 sho viklikav podiv nebanalnoyu tematikoyu eksperimentalnim lou faj saundom i nezvichajnim zvuchannyam barabaniv Nezalezhnij reliz ne mav zhodnih shansiv na komercijnij uspih tim bolem sho lejbl 4AD vidiliv grupi duzhe skromnij byudzhet 10 000 ale starannyami prodyusera i komandi pridbav kultovij status Albini yakij zavzhdi principovo vidmovlyavsya vid vidsotka z prodazhiv vvazhayuchi ce obrazoyu dlya grupi otrimav svij zvichajnij na toj chas gonorar 1 500 ale yak profesional vigrav nabagato bilshe najavtoritetnishi muzichni vidannya svitu v tomu chisli Rolling Stone Spin i Q vklyuchili Surfer Rosa v rejting najkrashih albomiv usih chasiv Dlya bagatoh muzikantiv u tomu chisli Billi Korgana Billy Corgan Pi Dzhej Harvi PJ Harvey Kurta Kobejna Surfer Rosa stav spravzhnim vidkrittyam i dzherelom nathnennya a takozh vidomostej pro Stiva Albini z yakim yim she dovedetsya pracyuvati Zokrema Kobejn ziznavavsya sho same pislya Surfer Rosa jomu zahotilosya rozdobuti Albini yak prodyusera Yih robocha zustrich vidbulasya v lyutomu 1993 roku koli Nirvana vzyalasya za svij tretij i ostannij albom In Utero Za dva tizhni provedeni v studiyi Albini razom z Kobejnom i kompaniyeyu stvoriv she odin shedevr granzhu yakij ne tilki debyutuvav v SShA pid 1 i rozijshovsya po Americi 5 miljonnim tirazhem a j dodav lavriv svoyim tvorcyam Rolling Stone Blender Spin ta inshi ZMI porahuvali In Utero gidnim miscya v chisli najkrashih albomiv usih chasiv Nezadovgo do istorichnoyi zustrichi z Nirvana Albini poznajomivsya she z odniyeyu svoyeyu shanuvalniceyu Pi Dzhej Harvi dlya yakoyi v grudni 1992 roku sprodyusuvav yiyi drugij albom Rid of Me Pozbutisya mene Zapis dlya yakogo Stiv obrobiv 13 pisen z 14 kardinalno vidriznyalasya vid debyutnogo diska artistki Suhoj Bilsh agresivnij i brutalnij nalyagav na gitarnij distorshn v chartah albom poviv sebe skromno ale misce v istoriyi znajshov u 2003 roci zhurnal Rolling Stone pomistiv jogo v svij znamenitij rejting 500 najvidatnishih albomiv usih chasiv Do momentu vihodu plativok Harvi i Nirvana v zhitti Albini z yavilasya she odna tvorcha viddushina jogo nova grupa shelak minimalistske rok trio variyuyuche nojz indi pank alt i rok tematiku Proekt viris z neformalnogo spilkuvannya v tomu chisli i v repeticijnij zali mizh Albini i barabanshikom Toddom Trejnerom Todd Trainer Kompaniyu dopovniv basist Bob Ueston Bob Weston za sumisnictvom vidomij zvukorezhiser yakij sklav iz Stivom prekrasnij i po svoyemu bozhevilnij tandem Shanuvalniki analogovogo saundu i absolyutno vilnih chasto navit vid melodij aranzhuvan voni maksimalno unikali nakladen i studijnogo vilizuvannya zvuku Yakraz do rechi prijshovsya Todd Trejner sho vidriznyavsya gruboyu hvackoyu chasom primitivnoyu maneroyu gri sho razom z vidsutnistyu chitkih pisennih konstrukcij rizkimi ritmichnimi zboyami i syurrealistichnimi tekstami Stiva povnimi chornuvatogo gumoru ce stvoryuvalo potuzhnij efekt i nezminno vrazhalo yak nechislennih faniv Shellac tak i prosunutih kritikiv U zv yazku iz zavantazhenistyu muzikantiv na inshih frontah grupa nechasto gastrolyuvala i tut blisnuv neformalizmom u Shellac nikoli ne bulo chitkoyi taksi za koncert voni oriyentuvalisya na kilkist prodanih kvitkiv i menshe nizh hotilosya b pracyuvala v studiyi Pochinayuchi z 1994 roku koli vijshla debyutna plativka Na Action Park grupa vipustila she tri albomi Terraform 1998 1000 Hurts 2000 i Excellent Italian Greyhound 2007 Najbilshe dosyagnennya Tor 50 amerikanskih indi chartu nalezhit chetvertomu disku a v tomu sho stosuyetsya miscya v istoriyi vidznachivsya 1000 Hurts britanskij vebzin Rockfeedback nazvav jogo albomom desyatilittya Sam Stiv Albini mig bi smilivo pretenduvati na zvannya prodyusera desyatilittya yakbi take isnuvalo prinajmni v 90 ti roki 20 stolittya vin zalishavsya odnim z najbilsh zatrebuvanih studijnih asiv Kulminaciyeyu produktivnosti stav 1996 rik koli jogo im ya z yavilosya na 40 z gakom relizah A v 1998 mu robota Stiva bula vidznachena premiyeyu Gremmi singl Most High z albomu Roberta Planta Robert Plant i Dzhimmi Pejdzha Jimmy Page Walking into Clarksdale zapisanogo i sprodyusovanogo Albini vsogo za 35 dniv udostoyivsya nagorodi za najkrashe vikonannya hard roku Odniyeyu z najbilsh dovgograyuchih viyavilasya spivpracya z anglijskim proektom Whitehouse rodonachalnikom vazhkogo elektronnogo stilyu pauer elektroniks Faktichno poyava Albini za rezhiserskim pultom podaruvala Whitehouse druge zhittya pochinayuchi z albomu 1990 roku Thank Your Lucky Stars vidanogo muzikantami pislya 5 richnoyi pauzi Stiv propracyuvav z komandoyu ponad 10 rokiv Na jogo rahunku sim reliziv Whitehouse nad yakimi z kincya 90 h vin pracyuvav u tandemi z Vilyamom Bennettom William Bennett zasnovnikom i yedinim postijnim uchasnikom Whitehouse A yedinim nezminnim kumirom Albini v profesiyi zavzhdi zalishavsya Dzhon Louder John Loder z yakim voni peretnulisya v studiyi pid chas roboti nad plativkoyu Big Black Songs About Fucking Louder proslavivsya yak duzhe koloritnij i neordinarnij prodyuser zi svoyeyu vlasnoyu metodikoyu zapisu shvidko nedorogo vidnosno prosto ale z pidvishenoyu uvagoyu do specifiki saundu i harakteru kozhnoyi komandi Cimi principami zavzhdi keruvavsya i Stiv Albini yakij bilshe vsogo na sviti ne lyubit oficioz i ambitnist Jomu ne podobayetsya navit sama nazva profesiyi rekord prodyuser vin voliye shob jogo nazivali zvukoinzhenerom i po mozhlivosti navit ne zgaduvali jogo imeni v bukletah albomiv Tak sho pidrahuvati ves jogo prodyuserskij katalog dosit skladno Za jogo vlasnoyi pribliznoyi ocinki yak zvukorezhiser i prodyuser vin propustiv cherez svoyi ruki vid 1500 do 2000 albomiv zdebilshogo malovidomih grup Zberigayuchi nejmovirnu za teperishnih chasiv demokratichnist svoyu studiyu Elektrichni Audio vin chasto nadaye molodim muzikantam absolyutno bezkoshtovno zadovolnyayuchis lishe oplatoyu svogo robochogo chasu yak i v chasi pershoyi molodosti vidmovlyayetsya vid vidsotkiv z prodazhiv Kolegi nazivayut Elektrichni Audio odniyeyu z najdostupnishih u sviti studij zvukozapisu svitovogo rivnya Diskografiya yak prodyuser Stiv Albin buv prodyuserom Nirvana Pixies Pi Dzhej Harvi PJ Harvey Mogwai Bush Dzhimmi Pejdzh Jimmy Page i Robert Plant Robert Plant Whitehouse Sered najbilsh neordinarnih chasom ekstremalnih prodyuserskih proektiv Albini ostannih rokiv mozhna nazvati tretij albom Gogol Bordello Gypsy Punks Underdog Vsesvitnogo Strike 2005 zaluchili maestro do ciganskogo panku dev yatij albom Neurosis Given to the Rising 2007 v yakomu prodyuser zanurivsya v suvori budni post metalu i dopomig relizu potrapiti v Tor 100 najkrashih albomiv desyatilittya za versiyeyu zhurnalu Decibel pershij studijnij albom The Stooges pislya 34 richnoyi perervi The Weirdness 2007 zapisanij v originalnomu skladi drugij albom brit Popera Dzharvisa Kokera podalshih uskladnen 2009 i dev yatij albom Manic Street Preachers Journal for Plague Lovers 2009 1987 Pixies Surfer Rosa 1990 Pod 1991 Seamonsters 1992 Meantime Song In the Meantime 1993 PJ Harvey Rid of Me 1993 Nirvana In Utero 1994 Shellac At Action Park 1995 Tribute to a Bus 1995 Just Fred 1996 Bush Razorblade Suitcase 1996 Extra 6 1997 Shellac Terraform 1998 ACME 1998 Little Joya 1998 Jimmy Page amp Robert Plant Walking into Clarksdale 2002 The Breeders Title TK 2007 Iggy amp The Stooges The WeirdnessPrimitkiSteve Albini MusicBrainz MetaBrainz Foundation 2000 d Track Q14005d Track Q54837d Track Q952204 Steve Albini 2002 d Track Q1373513 Albini Steve LC Linked Data Service Authorities and Vocabularies Library of Congress from LC Linked Data Service Authorities and Vocabularies Library of Congress Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Sisario B Steve Albini Studio Master of 90s Rock and Beyond Dies at 61 J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 2024 ISSN 0362 4331 d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q54837d Track Q4886468d Track Q2529982d Track Q24743245d Track Q11299 Corcoran N Monroe J Steve Albini Storied Producer and Icon of the Rock Underground Dies at 61 Conde Nast 2024 d Track Q721140d Track Q605401 Pomer vsesvitnovidomij muzichnij prodyuser Stiv Albini UNN 8 5 2024PosilannyaSajt Electrical Audio studiya Albini u Chikago Stiv Albini u bazi danih Discogs com Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2011