Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стоя Аттала стоя крита доріжка або портик що знаходиться на Афінській агорі в Греції Споруду було побудовано і названо н

Стоя Аттала

Стоя Аттала

Стоя Аттала — стоя (крита доріжка або портик), що знаходиться на Афінській агорі в Греції. Споруду було побудовано і названо на честь пергамського короля Атталоса II, який правив між 159 та 138 роками до нашої ери. Будівля було реконструйовано в 1952 -1956рр. Американською школою класичних досліджень в Афінах, і зараз тут знаходиться Археологічний музей Афінської агори.

The Stoa of Attalos (Attalus)
image
37°58′30″ пн. ш. 23°43′27″ сх. д. / 37.975130000028° пн. ш. 23.724214000028° сх. д. / 37.975130000028; 23.724214000028Координати: 37°58′30″ пн. ш. 23°43′27″ сх. д. / 37.975130000028° пн. ш. 23.724214000028° сх. д. / 37.975130000028; 23.724214000028ТипстоаНазва на честьАттал IIСтатус спадщиниdЧастина відАфінська агораКраїнаimage Греція[1]Розташування, Адреса105 55 Αδριανού 24Стильd
image
image
Стоя Аттала (Греція)
image Стоя Аттала у Вікісховищі

Опис

image
Фасад будівлі

Стоя була більшою за інші типові для епохи еллінізму будівлі, відрізнялася значною кількістю різних деталей та мала два поверхи, а не один, як зазвичай. Площа цієї колонади - 115 на 20 мр, збудовано її із пентелійського мармуру та вапняку. У будівлі вміло використано різні архітектурні ордери. Доричний ордер наявний зовні колонади на першому поверсі та іонічний - всередині колонади. Ця комбінація використовувалася з класичного періоду, а в елліністичні часи також була досить поширеною. На кожному поверсі знаходилося два проходи та двадцять одна кімната, які освітлювалися і вентилювалися через дверні прорізи і маленькі вікна, розташовані на задній стіні. З обох кінців Стої були сходи, що вели на другий поверх.

Будівля схожа за своєю конструкцією на стою, яку брат Аттала Евмен II спорудив на південному схилі Акрополя поруч з театром Діоніса. Основна відмінність полягає в тому, що стоя Евмена була більшою за розмірами та відрізнялася значною кількістю кімнат, які слугували магазинами. В цілому такі просторі колонади використовували як критий променад.

Історія

image
Всередині Стої Аттала

Посвятний напис, вигравіруваний на архітраві засвідчує, що будівля споруджена Атталом II, який був правителем Пергаму. Стоя була подарунком Афінам за освіту, яку Атталос отримав там під керівництвом філософа Карнеада. Його старший брат і батько раніше також зробили значні подарунки місту. Будівля була споруджена на східній частині Агори (ринкової площі Афін) і використовувалася приблизно з 150 року до нашої ери для різних цілей. Але в 267 році нашої ери Герули підпалили будівлю всередині. Руїни стали частиною фортифікаційної стіни, через що їх було легко побачити і в наш час. Між 1859 -1862 та 1898-1902 роками руїни Стої були ідентифіковані та приведені до ладу Грецьким археологічним товариством. Їхню справу завершила Американська школа класичних досліджень під час проведення археологічних розкопок Агори, які розпочалися в травні 1931 року під керівництвом Т. Леслі Шира.

У 1948 році Гомер Томпсон ( був керівником археологічних розкопок Агори в 1946–1967 роках), запропонував реконструювати Стою Аттала, щоб вона слугувала музеєм для розміщення археологічних знахідок. Стоя була відповідного розміру, і залишилося достатньо архітектурних елементів, які допомогли б у створенні точної реконструкції. Зокрема, залишилася частина будівлі з північного боку, це дозволило інженерам переконатися, що реконструйована будівля матиме таку ж саму висоту, що й оригінальна. Його пропозицію було прийнято, і тому в червні 1953 року Ворд Мерфі Канадей (президент Опікунської ради Американської школи класичних досліджень з 1949 по 1964 роки) дав дозвіл на початок роботи, а в січні 1954 року було офіційно затверджено план зміни ландшафтного дизайну.

Фінансована за рахунок внесків американських спонсорів (включаючи фінансовий внесок у розмірі 1 мільйона доларів США від Джона Д. Рокфеллера-молодшого ), реконструкція Стої була проведена під загальним наглядом Департаменту реставрації стародавніх та історичних пам’яток Міністерства освіти, керівником якого був Анастасіос Орландос. Плани намалював архітектор Джон Травлос, а реконструкцією керувала нью-йоркська архітектурна фірма W. Stuart Thompson & Phelps Barnum. Інженером-консультантом був грецький інженер-будівельник Георг Біріс.

Будівлю було реконструйовано на оригінальних фундаментах, але для того, щоб справді перетворити її на музей, було внесено деякі зміни до підвального приміщення, змінено розміри вікон і розташування дверей, а деякі внутрішні стіни було знесено. Проте зберегти оригінальну структуру намагалися настільки, наскільки це було можливо. Зокрема, вдалося зберегти в оригінальному стані частину з північного боку, частину південної стіни, деякі приміщення та частину зовнішніх сходів. Стіни побудували з вапняку з міста Пірея, тоді як для внутрішньої обробки, фасаду та колон використовували пентелійський мармур з гори Пентелікус, а черепиця була із глини з Аттики. Працювало 150 робітників, у тому числі 50 майстрів-мулярів, 20 теслярів, 5 сталеварів. За винятком реконструкції Панафінейського стадіону в 1895–1896 роках, перебудова Стої Атталоса була наймасштабнішою реконструкцією окремої стародавньої будівлі, здійсненої в Афінах на той час. Така реконструкція дуже важлива при дослідженні стародавніх пам’яток, оскільки створили копію оригінальної будівлі настільки точно, наскільки це було можливо в межах археологічних знань. 

Стоа була офіційно освячена 3 вересня 1956 року на заході, на якому були присутні члени королівської родини, , різні політики та представники громадськості.

У 1957 році грецька держава взяла на себе відповідальність за адміністрування, безпеку музею та місця археологічних розкопок.

Церемонія підписання Договору 2003 року про приєднання 10 країн – Кіпру, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Угорщини, Мальти, Польщі, Словаччини та Словенії – до Європейського Союзу відбулася в Стої Атталоса 16 квітня 2003 р.

Міністерство культури Греції здійснило подальші ремонтні роботи у 2003-2004 роках.

Другий поверх будівлі був відремонтований і знову відкритий у 2012 році .

Музей стародавньої агори

У Стої Атталоса знаходиться Музей стародавньої агори. Його експонати здебільшого пов'язані з афінською демократією . Колекція музею включає глиняні, бронзові та скляні предмети, скульптури, монети та написи 7-5 століття до нашої ери, а також кераміку візантійського періоду та турецького завоювання.

Галерея

  • image
    Амфора з процесією птахів. Геометричний період, 750-725 рр. до н
  • image
    Каструля та жаровня (VI/IV ст. до н. е.)
  • image
    Жінка на колінах перед вівтарем. Атичний червонофігурний кілік, V до н.е
  • image
    Статуя богині, ймовірно Афродіти (поч. 4 ст. до н. е.)
  • image
    Акротеріальна статуя крилатої Ніки, що летить праворуч (4 ст. до н. е.)
  • image
    використовувався для системи відбору присяжних в Афінах
  • image
    Остракон, що носить ім'я
  • image
    Театральна маска, що датується 4/3 століттям до нашої ери
  • image
    Статуетка сатира
  • image
    Статуетка
  • image
    Бюст (II ст. н. е.)
  • image
    Бюст римського імператора
  • image
    Візантійська плита (12 століття)

Список літератури

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. The Stoa of Attalos. American School of Classical Studies at Athens. Процитовано 7 серпня 2020.
  3. Thompson, Homer A. (1992). The Stoa of Attalos II in Athens. Athens/Princeton: American School of Classical Studies at Athens. ISBN .}}
  4. SEG 16.158, with English translation. attalus.org. 2022. Процитовано 29 червня 2022.
  5. The Excavations. American School of Classical Studies at Athens. 2011. Процитовано 7 серпня 2020.
  6. Sakka, Niki (2013). "A Debt to Ancient Wisdom and Beauty": The Reconstruction of the Stoa of Attalos in the Ancient Agora of Athens. Hesperia. Athens: American School of Classical Studies at Athens. 82 (1): 203—227. doi:10.2972/hesperia.82.1.0203. JSTOR 10.2972/hesperia.82.1.0203.
  7. Saraga, Nikoleta (2012). . Ministry of Culture and Sports. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 7 серпня 2020.
  8. Grant, Anthony (13 грудня 2012), Acropolis Now, New York Times, процитовано 7 серпня 2020

Додаткова інформація

  • Camp, John McK.; Mauzy, Craig A. (2010). The Athenian Agora: Site Guide. Athens: American School of Classical Studies at Athens. ISBN .
  • Coulton, J. J. (1976). The Architectural Development of the Greek Stoa. Oxford: Clarendon Press. ISBN .
  • Lauter, H. (1986). Die Architektur des Hellenismus (нім.). Wissenschaftliche Buchgesellschaft: Darmstadt. с. 113–132. ISBN .
  • Saraga, Nicoletta (2004). Museum of Ancient Agora of Athens. Brief History and Tour. Athens: Hellenic Ministry of Culture.
  • Thompson, Homer A. (1992). The Stoa of Attalos II in Athens. Athens/Princeton: American School of Classical Studies at Athens. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stoya Attala stoya krita dorizhka abo portik sho znahoditsya na Afinskij agori v Greciyi Sporudu bulo pobudovano i nazvano na chest pergamskogo korolya Attalosa II yakij praviv mizh 159 ta 138 rokami do nashoyi eri Budivlya bulo rekonstrujovano v 1952 1956rr Amerikanskoyu shkoloyu klasichnih doslidzhen v Afinah i zaraz tut znahoditsya Arheologichnij muzej Afinskoyi agori The Stoa of Attalos Attalus 37 58 30 pn sh 23 43 27 sh d 37 975130000028 pn sh 23 724214000028 sh d 37 975130000028 23 724214000028 Koordinati 37 58 30 pn sh 23 43 27 sh d 37 975130000028 pn sh 23 724214000028 sh d 37 975130000028 23 724214000028TipstoaNazva na chestAttal IIStatus spadshinidChastina vidAfinska agoraKrayina Greciya 1 Roztashuvannya Adresa105 55 Adrianoy 24StildStoya Attala Greciya Stoya Attala u VikishovishiOpisFasad budivli Stoya bula bilshoyu za inshi tipovi dlya epohi ellinizmu budivli vidriznyalasya znachnoyu kilkistyu riznih detalej ta mala dva poverhi a ne odin yak zazvichaj Plosha ciyeyi kolonadi 115 na 20 mr zbudovano yiyi iz pentelijskogo marmuru ta vapnyaku U budivli vmilo vikoristano rizni arhitekturni orderi Dorichnij order nayavnij zovni kolonadi na pershomu poversi ta ionichnij vseredini kolonadi Cya kombinaciya vikoristovuvalasya z klasichnogo periodu a v ellinistichni chasi takozh bula dosit poshirenoyu Na kozhnomu poversi znahodilosya dva prohodi ta dvadcyat odna kimnata yaki osvitlyuvalisya i ventilyuvalisya cherez dverni prorizi i malenki vikna roztashovani na zadnij stini Z oboh kinciv Stoyi buli shodi sho veli na drugij poverh Budivlya shozha za svoyeyu konstrukciyeyu na stoyu yaku brat Attala Evmen II sporudiv na pivdennomu shili Akropolya poruch z teatrom Dionisa Osnovna vidminnist polyagaye v tomu sho stoya Evmena bula bilshoyu za rozmirami ta vidriznyalasya znachnoyu kilkistyu kimnat yaki sluguvali magazinami V cilomu taki prostori kolonadi vikoristovuvali yak kritij promenad IstoriyaVseredini Stoyi Attala Posvyatnij napis vigraviruvanij na arhitravi zasvidchuye sho budivlya sporudzhena Attalom II yakij buv pravitelem Pergamu Stoya bula podarunkom Afinam za osvitu yaku Attalos otrimav tam pid kerivnictvom filosofa Karneada Jogo starshij brat i batko ranishe takozh zrobili znachni podarunki mistu Budivlya bula sporudzhena na shidnij chastini Agori rinkovoyi ploshi Afin i vikoristovuvalasya priblizno z 150 roku do nashoyi eri dlya riznih cilej Ale v 267 roci nashoyi eri Geruli pidpalili budivlyu vseredini Ruyini stali chastinoyu fortifikacijnoyi stini cherez sho yih bulo legko pobachiti i v nash chas Mizh 1859 1862 ta 1898 1902 rokami ruyini Stoyi buli identifikovani ta privedeni do ladu Greckim arheologichnim tovaristvom Yihnyu spravu zavershila Amerikanska shkola klasichnih doslidzhen pid chas provedennya arheologichnih rozkopok Agori yaki rozpochalisya v travni 1931 roku pid kerivnictvom T Lesli Shira U 1948 roci Gomer Tompson buv kerivnikom arheologichnih rozkopok Agori v 1946 1967 rokah zaproponuvav rekonstruyuvati Stoyu Attala shob vona sluguvala muzeyem dlya rozmishennya arheologichnih znahidok Stoya bula vidpovidnogo rozmiru i zalishilosya dostatno arhitekturnih elementiv yaki dopomogli b u stvorenni tochnoyi rekonstrukciyi Zokrema zalishilasya chastina budivli z pivnichnogo boku ce dozvolilo inzheneram perekonatisya sho rekonstrujovana budivlya matime taku zh samu visotu sho j originalna Jogo propoziciyu bulo prijnyato i tomu v chervni 1953 roku Vord Merfi Kanadej prezident Opikunskoyi radi Amerikanskoyi shkoli klasichnih doslidzhen z 1949 po 1964 roki dav dozvil na pochatok roboti a v sichni 1954 roku bulo oficijno zatverdzheno plan zmini landshaftnogo dizajnu Finansovana za rahunok vneskiv amerikanskih sponsoriv vklyuchayuchi finansovij vnesok u rozmiri 1 miljona dolariv SShA vid Dzhona D Rokfellera molodshogo rekonstrukciya Stoyi bula provedena pid zagalnim naglyadom Departamentu restavraciyi starodavnih ta istorichnih pam yatok Ministerstva osviti kerivnikom yakogo buv Anastasios Orlandos Plani namalyuvav arhitektor Dzhon Travlos a rekonstrukciyeyu keruvala nyu jorkska arhitekturna firma W Stuart Thompson amp Phelps Barnum Inzhenerom konsultantom buv greckij inzhener budivelnik Georg Biris Budivlyu bulo rekonstrujovano na originalnih fundamentah ale dlya togo shob spravdi peretvoriti yiyi na muzej bulo vneseno deyaki zmini do pidvalnogo primishennya zmineno rozmiri vikon i roztashuvannya dverej a deyaki vnutrishni stini bulo zneseno Prote zberegti originalnu strukturu namagalisya nastilki naskilki ce bulo mozhlivo Zokrema vdalosya zberegti v originalnomu stani chastinu z pivnichnogo boku chastinu pivdennoyi stini deyaki primishennya ta chastinu zovnishnih shodiv Stini pobuduvali z vapnyaku z mista Pireya todi yak dlya vnutrishnoyi obrobki fasadu ta kolon vikoristovuvali pentelijskij marmur z gori Pentelikus a cherepicya bula iz glini z Attiki Pracyuvalo 150 robitnikiv u tomu chisli 50 majstriv mulyariv 20 teslyariv 5 stalevariv Za vinyatkom rekonstrukciyi Panafinejskogo stadionu v 1895 1896 rokah perebudova Stoyi Attalosa bula najmasshtabnishoyu rekonstrukciyeyu okremoyi starodavnoyi budivli zdijsnenoyi v Afinah na toj chas Taka rekonstrukciya duzhe vazhliva pri doslidzhenni starodavnih pam yatok oskilki stvorili kopiyu originalnoyi budivli nastilki tochno naskilki ce bulo mozhlivo v mezhah arheologichnih znan Stoa bula oficijno osvyachena 3 veresnya 1956 roku na zahodi na yakomu buli prisutni chleni korolivskoyi rodini rizni politiki ta predstavniki gromadskosti U 1957 roci grecka derzhava vzyala na sebe vidpovidalnist za administruvannya bezpeku muzeyu ta miscya arheologichnih rozkopok Ceremoniya pidpisannya Dogovoru 2003 roku pro priyednannya 10 krayin Kipru Chehiyi Estoniyi Latviyi Litvi Ugorshini Malti Polshi Slovachchini ta Sloveniyi do Yevropejskogo Soyuzu vidbulasya v Stoyi Attalosa 16 kvitnya 2003 r Ministerstvo kulturi Greciyi zdijsnilo podalshi remontni roboti u 2003 2004 rokah Drugij poverh budivli buv vidremontovanij i znovu vidkritij u 2012 roci Muzej starodavnoyi agoriU Stoyi Attalosa znahoditsya Muzej starodavnoyi agori Jogo eksponati zdebilshogo pov yazani z afinskoyu demokratiyeyu Kolekciya muzeyu vklyuchaye glinyani bronzovi ta sklyani predmeti skulpturi moneti ta napisi 7 5 stolittya do nashoyi eri a takozh keramiku vizantijskogo periodu ta tureckogo zavoyuvannya GalereyaAmfora z procesiyeyu ptahiv Geometrichnij period 750 725 rr do n Kastrulya ta zharovnya VI IV st do n e Zhinka na kolinah pered vivtarem Atichnij chervonofigurnij kilik V do n e Statuya bogini jmovirno Afroditi poch 4 st do n e Akroterialna statuya krilatoyi Niki sho letit pravoruch 4 st do n e vikoristovuvavsya dlya sistemi vidboru prisyazhnih v Afinah Ostrakon sho nosit im ya Teatralna maska sho datuyetsya 4 3 stolittyam do nashoyi eri Statuetka satira Statuetka Byust II st n e Byust rimskogo imperatora Vizantijska plita 12 stolittya Spisok literaturiarchINFORM 1994 d Track Q265049 The Stoa of Attalos American School of Classical Studies at Athens Procitovano 7 serpnya 2020 Thompson Homer A 1992 The Stoa of Attalos II in Athens Athens Princeton American School of Classical Studies at Athens ISBN 978 0 87661 634 5 SEG 16 158 with English translation attalus org 2022 Procitovano 29 chervnya 2022 The Excavations American School of Classical Studies at Athens 2011 Procitovano 7 serpnya 2020 Sakka Niki 2013 A Debt to Ancient Wisdom and Beauty The Reconstruction of the Stoa of Attalos in the Ancient Agora of Athens Hesperia Athens American School of Classical Studies at Athens 82 1 203 227 doi 10 2972 hesperia 82 1 0203 JSTOR 10 2972 hesperia 82 1 0203 Saraga Nikoleta 2012 Ministry of Culture and Sports Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 7 serpnya 2020 Grant Anthony 13 grudnya 2012 Acropolis Now New York Times procitovano 7 serpnya 2020Dodatkova informaciyaCamp John McK Mauzy Craig A 2010 The Athenian Agora Site Guide Athens American School of Classical Studies at Athens ISBN 978 0 8766 1657 4 Coulton J J 1976 The Architectural Development of the Greek Stoa Oxford Clarendon Press ISBN 978 0 1981 3215 8 Lauter H 1986 Die Architektur des Hellenismus nim Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt s 113 132 ISBN 3 534 09401 8 Saraga Nicoletta 2004 Museum of Ancient Agora of Athens Brief History and Tour Athens Hellenic Ministry of Culture Thompson Homer A 1992 The Stoa of Attalos II in Athens Athens Princeton American School of Classical Studies at Athens ISBN 978 0 87661 634 5

Дата публікації:
Топ