Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Столиця світу Германія (нім. Welthauptstadt Germania) — нова назва для міста Берлін, який до середини XX століття за планами Адольфа Гітлера і його архітектора Альберта Шпеєра мав стати столицею світу. Німецькою мовою «Германія» — латинізоване ім'я жіночого образу держави Німеччина, алегорія німецької нації, а сама країна називається Дойчланд (нім. Deutschland). Щоб відповідати своєму статусу, місто повинно було отримати новий вигляд згідно з прийнятим «Загальним планом забудови імперської столиці».
Нова назва Берліна
Згідно із записами від 8 червня 1942 Гітлера захоплювала ідея перейменувати перебудований Берлін в Германію (лат. Germania), місто стало центром великонімецького всесвітнього рейху.
Як свого часу Бісмарк знову і знову вселяв в голови баварців, пруссаків і так далі німецьку ідею, настільки ж планомірно необхідно направляти германські народи континентальної Європи до німецької ідеї. Він навіть вважав, що добре було б надати цій роботі особливо сильний імпульс, перейменувавши імперську столицю Берлін на Германію. Адже незважаючи на велику територіальну віддаленість від цієї столиці, ім'я «Германія» в імперській столиці в її новому репрезентативному вигляді здатне викликати почуття приналежності у кожного що входить в німецьке расове ядро.
Оригінальний текст (нім.)Wie seinerzeit die Bayern, die Preußen und so weiter von Bismarck immer wieder auf die deutsche Idee hingestoßen worden seien, so müsse man die germanischen Völker Kontinentaleuropas ganz planmäßig auf den germanischen Gedanken hinlenken. Er halte es sogar für gut, dieser Arbeit durch Umbenennung der Reichshauptstadt Berlin in "Germania" einen besonders nachhaltigen Auftrieb zu geben. Denn der Name Germania für die Reichshauptstadt in ihrer neuen repräsentativen Form sei geeignet, trotz größter räumlicher Entfernung zwischen jedem Angehörigen des germanischen Rassekerns und dieser Hauptstadt ein Gefühl der Zusammengehörigkeit zu erzeugen.— Andreas Hillgruber: Henry Picker, Hitlers Tischgespräche im Führerhauptquartier 1941-1942 . München 1968, стор. 182
Вислів «столиця світу» було використано Гітлером ще раніше:
Берлін стане столицею світу, порівнянної лише з стародавніми Єгиптом, Вавилоном або Римом. Що там Лондон, що Париж! (в ніч з 11 на 12 березня 1942 року в Вовчому лігві)
Оригінальний текст (нім.)Berlin wird als Welthauptstadt nur mit dem alten Ägypten, Babylon oder Rom vergleichbar sein! Was ist London, was ist Paris dagegen!— Werner Jochmann: Adolf Hitler. Monologe im Führerhauptquartier 1941-1944 . München 1980, стор. 318
Передмова і проєкт
У книзі «Майн кампф» Гітлер писав, що у сучасних міст, на відміну від античних, не стало символів і монументів, що вселяють гордість, і що держава своїми спорудами повинна знову посилено впроваджуватися в суспільство. Плановані монументальні споруди були покликані виконувати в націонал-соціалістичній державі репрезентативні функції.
Проєкт перебудови Берліна передбачав перетин двох широких транспортних осей, які перетинали місто і сполучали його центр з кільцевою автомобільною дорогою. У місці перетину осей повинна була знаходитися рейхсканцелярія. Вісь Північ-Південь мала стати розкішним проспектом. Відповідні втрати міських площ передбачалося компенсувати освоєнням нових площ: в планувалося звести інститутське містечко, а на півдні Берліна — абсолютно новий міський район.
Генеральний інспектор з будівництва імперської столиці Альберт Шпеєр отримав від Гітлера великі повноваження, порівнянні з міністерськими, так що навіть міг не зважати на заперечення міської влади. Реалізація проєктів Шпеєра привела б до значних змін в наявній структурі міста: передбачалося знесення житла в розмірі близько 50 тисяч квартир. Ці роботи по знесенню, які могли безпосередньо торкнутися 150 тисяч чоловік, тривали аж до припинення проєкту навесні 1943-го. В рамках цього вимушеного переселення відомство генеральної інспекції з будівництва форсувало виселення з Берліна євреїв, щоб використовувати житло, що звільнилося для своїх цілей: надаючи його вимушеним переселенцям або розміщуючи в ньому будівельників. Деякі квартири були розподілені між привілейованими співробітниками відомства.
Проєкт торкнувся не тільки живих. Південно-західне кладовищі в Штансдорфі зобов'язане збільшенням своїх розмірів проєкту столиці світу Германія. На шляху передбаченого проєктом Осі Північ-Південь в районі Шенеберг лежали цвинтарі св. Матвія (нім. Alter St.-Matthäus-Kirchhof Berlin) і кладовище Дванадцяти апостолів (нім. Alter Zwölf-Apostel-Kirchhof). Всього до 1940-го було перепоховано близько 15 тисяч могил.
Діячі мистецтва, залучені до реалізації проєкту
Призначення Альберта Шпеєра генеральним інспектором з будівництва імперської столиці зумовило залучення для вирішення цього унікального завдання широкого кола архітекторів, скульпторів, художників і майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Незаперечним авторитетом в питаннях скульптури був Арно Брекер, що навчався в Парижі і Римі. Його колишньому професору, вже тоді легендарному архітекторові , було також доручено кілька замовлень. Визнані художники нацистського режиму брали участь в офіційних виставках в мюнхенському Будинку німецького мистецтва, їх скульптури були встановлені на берлінському Олімпійському стадіоні: , , , та інші.
Вісь Схід-Захід
За проєктом Вісь Схід-Захід завдовжки 50 км пролягала від Вустермарку по Хеерштрассе через площу Адольфа Гітлера (нині площа Теодора Гойса), проспект Кайзердамм, звертала через сучасну площу Ернста Рейтера до Вищої технічної школі Шарлоттенбург (нині Берлінський технічний університет) і далі йшла вздовж Шарлоттенбурзького шосе (нині вулиця 17 червня) через площу , Бранденбурзькі ворота, Унтер-ден-Лінден, площа Франкфуртер-Тор і вулицю Франкфуртер-Алее.
Від східної частини осі довелося відмовитися за наполяганням Гітлера. На Музейному острові вісь Схід-Захід передбачалося доповнити рядом музейних будівель, на повинні були з'явитися Музей світової війни і Музей расової науки за проєктами Вільгельма Крайса.
Дванадцять кілометрів осі Схід-Захід були готові до дня народження фюрера у 1939. Колона перемоги була перенесена з Кенігсплац (нині площа Республіки) на площу Велика Зірка і збільшилася у висоту на 7,5 метрів. Оскільки освітлення не повинно було перетинати вулицю, Альберт Шпеєр спроєктував спеціальне вуличне освітлення, яке частково збереглося до теперішнього часу.
Газети того часу називали трасу за аналогією з Давнім Римом «Via Triumphalis».
Вісь Північ-Південь
Справжнім головним проспектом повинна була стати частина 40-кілометрової Осі Північ-Південь від нового Північного вокзалу (нім. Nordbahnhof) на півночі району до знову нового Південного вокзалу (нім. Südbahnhof) на місці нинішнього в районі Темпельгоф. Поруч з Північним вокзалом планувалося побудувати водойму розміром 1200 на 400 метрів, в якому б відбивався Великий зал. Як і інші монументальні будови, вокзали відрізнялися небаченими розмірами. Роботами по зведенню Південного вокзалу, проєкт якого був підготовлений будівельної дирекцією імперських залізниць ще у 1937, починаючи з 1940 керував особисто Шпеєр, і до моменту остаточного закриття проєкту перебудови Берліна в березні 1943 року підготовчі роботи під будівництво були практично завершені. В серпні 1941 Шпеєр віддав наказ додати до запланованих 20 паралельним коліям ще дві колії для ширококолійної залізниці Breitspurbahn, другого улюбленого проєкту Гітлера.
На Осі Північ-Південь завширшки 120 метрів проєктом передбачалося зведення біля Південного вокзалу колосальної прикрашеної барельєфами роботи Арно Брекера тріумфальної арки — тетрапілон заввишки 117 м і завширшки 170 м, на якій передбачалося вказати імена всіх німецьких солдатів, загиблих в Першу світову війну (а оскільки націонал-соціалісти не визнавали Версальський договір, до них відносилися і загиблі під час Другої світової війни). За задумом авторів проєкту тріумфальну арку повинна була доповнювати алея Трофейної зброї (нім. Beutewaffenallee). Уздовж Осі Північ-Південь передбачалося розмістити всі найважливіші імперські і партійні відомства, а також центральні контори компаній та установи культури. Будівля правління «Берлінських транспортних підприємств» (нім. Berliner Verkehrsbetriebe) на Потсдамській вулиці (нім. Potsdamer Straße) — одна з небагатьох збережених споруд проєкту Столиці світу Германія. Для визначення вантажопідйомності ґрунту під тріумфальну арку у 1942 у Темпельгофі було спеціально виготовлено .
Великий зал («Зал слави», «Зал народу»)
В закруті річки Шпрее, на північ від Рейхстагу передбачалося звести найголовнішу споруду міста Германія розміром 315 на 315 метрів в основі — Великий зал, що мав стати найбільшою купольною будівлею у світі.
Оборонно-технічний факультет і інститутське містечко
У 1937 у , на північний захід від Олімпійського стадіону, почалося зведення будівлі оборонно-технічного факультету, яке мало стати першим етапом в будівництві інститутського містечка. В рамках проєкту в інститутському містечку з'явився б гігантський лекційний зал Auditorium Maximum , що нагадує Парфенон. На стадії проєктування знаходилася будівля університетської клініки, що мала постати замість клініки Шаріте, яку планувалося знести.
Залишки зведеної коробки будівлі оборонно-технічного факультету були засипані після війни будівельним сміттям від розбору міських руїн, і з'явилася гора Тойфельсберг (нім. Teufelsberg — Чортова гора) заввишки 114,7 м. По війні вершина гори використовувалася збройними силами США для прослуховування радіообміну в Східному блоці, а потім на Тойфельсберзі посадили тисячі дерев, і гора перетворилася на зону відпочинку.
Зюдштадт
У продовження осі Північ-Південь планувалося побудувати так званий Зюдштадт (нім. Südstadt — Південне місто), житловий масив на 210 тисяч жителів і кількістю робочих місць на 100 тисяч чоловік.
Збережені об'єкти
Берлінський Олімпійський стадіон і аеропорт Темпельгоф були побудовані до прийняття проєкту про перебудову Берліна в 1937 році. Будівля аеропорту за своєю площею в 284 000 м² стала однією з найбільших споруд світу (після Пентагону в Вашингтоні і Парламентського палацу в Бухаресті). У зв'язку з війною, що забирала все більше ресурсів, більшості об'єктів, передбачених проєктом столиці світу Германія, не судилося просунутися далі етапу проєктування.
У сучасному Берліні зберігся для визначення вантажопідйомності піщаних берлінських ґрунтів, яким належало витримати революційні за своїми розмірами будівлі проєкту. Після війни його не вдалося підірвати через його розташування між лінією залізниці та житловим масивом, і він тривалий час використовувався для випробувань Німецьким дослідницьким товариством механіки ґрунту (DEGEBO). З 1995 ця споруда знаходиться під охороною держави як пам'ятка архітектури та проходить в даний час реставрацію.
Будівля імперського міністерства авіації була побудована в рамках планів зведення столиці світу Германія за проєктом архітектора . На початок ХХІ сторіччя в будівлі розміщується федеральне .
Проєктом передбачалося створити в місці перетину головних транспортних магістралей — Осі Схід-Захід і Північ-Південь у Великому Тірґартені систему і обладнати його системою тунелів. У процесі підготовчих робіт були зведені дві ділянки тунелю, що збереглися до теперішнього часу.
Вулиця Площа 4 липня (нім. Platz des 4. Juli) в окрузі — єдина ділянка четвертого зовнішнього кільця (автобану), яке, за планом, повинно було оперізувати оновлене місто Германія. У повоєнний час вулиця служила для проведення парадів розквартированої неподалік американської військової частини, в тому числі і в День незалежності США 4 липня, що і дало сучасну назву вулиці.
Див. також
Література
- Matthias Donath: Architektur in Berlin 1933—1945. Ein Stadtführer. Hrsg. vom Landesdenkmalamt Berlin. Lukas, Berlin 2004, .
- Alexander Kropp: Die politische Bedeutung der NS-Repräsentationsarchitektur. Die Neugestaltungspläne Albert Speers für den Umbau Berlins zur «Welthauptstadt Germania» 1936—1942/43. Ars Una, Neuried 2005, .
- Bernd Kuhlmann: Eisenbahn-Größenwahn in Berlin. Die Planungen von 1933 bis 1945 und deren Realisierung. 2. erg. und erw. Auflage. GVE-Verlag, Berlin 2005, .
- Hans J. Reichhardt, Wolfgang Schäche: Von Berlin nach Germania. Über die Zerstörungen der «Reichshauptstadt» durch Albert Speers Neugestaltungsplanungen. Überarb. und erw. Neuauflage. , Berlin 1998, .
- Dirk Reimann: Die «Welthauptstadt Germania» und ihre Folgen für Berliner Friedhöfe. In: . 5 (2003), ISSN 0343-3544, S. 40–41.
- Christian Saehrendt: Belastungskörper «Germania». Was blieb von Albert Speers Berlin? In: Die Neue Gesellschaft, Frankfurter Hefte. Bonn 2002, ISSN 0177-6738.
- Wolfgang Schäche: Architektur und Städtebau in Berlin zwischen 1933 und 1945. Planen und Bauen unter der Ägide der Stadtverwaltung. (= Die Bauwerke und Kunstdenkmäler von Berlin. Beih. Nr. 17). 2. Auflage. Gebr. Mann, Berlin 1992, .
- Albert Speer: Erinnerungen. Propyläen, Berlin 1969.
- Susanne Willems: Der entsiedelte Jude. Albert Speers Wohnungsmarktpolitik für den Berliner Hauptstadtbau. (= Publikationen der Gedenk- und Bildungsstätte Haus der Wannsee-Konferenz. Band 10). Ed. Hentrich, Berlin 2000, .
- Mythos Germania. Schatten und Spuren der Reichshauptstadt. Ausstellungskatalog. Edition Berliner Unterwelten, Berlin 2012, .
- Mythos Germania. Vision und Verbrechen. Ausstellungskatalog. Edition Berliner Unterwelten, Berlin 2014, .
Ресурси Інтернету
- Erlass über den Generalbauinspektor für die Reichshauptstadt
- Skizzen und Kurzbeschreibung der Verkehrsplanung
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stolicya svitu Germaniya nim Welthauptstadt Germania nova nazva dlya mista Berlin yakij do seredini XX stolittya za planami Adolfa Gitlera i jogo arhitektora Alberta Shpeyera mav stati stoliceyu svitu Nimeckoyu movoyu Germaniya latinizovane im ya zhinochogo obrazu derzhavi Nimechchina alegoriya nimeckoyi naciyi a sama krayina nazivayetsya Dojchland nim Deutschland Shob vidpovidati svoyemu statusu misto povinno bulo otrimati novij viglyad zgidno z prijnyatim Zagalnim planom zabudovi imperskoyi stolici Maket stolici svitu Germaniyi 1939 rik Vulicya 17 chervnya Krayevid koloni Peremogi u shidnomu napryamku Lihtari po proyektu Alberta Shpeyera bilya Koloni Peremogi na ploshi Velika ZirkaNova nazva BerlinaZgidno iz zapisami vid 8 chervnya 1942 Gitlera zahoplyuvala ideya perejmenuvati perebudovanij Berlin v Germaniyu lat Germania misto stalo centrom velikonimeckogo vsesvitnogo rejhu Yak svogo chasu Bismark znovu i znovu vselyav v golovi bavarciv prussakiv i tak dali nimecku ideyu nastilki zh planomirno neobhidno napravlyati germanski narodi kontinentalnoyi Yevropi do nimeckoyi ideyi Vin navit vvazhav sho dobre bulo b nadati cij roboti osoblivo silnij impuls perejmenuvavshi impersku stolicyu Berlin na Germaniyu Adzhe nezvazhayuchi na veliku teritorialnu viddalenist vid ciyeyi stolici im ya Germaniya v imperskij stolici v yiyi novomu reprezentativnomu viglyadi zdatne viklikati pochuttya prinalezhnosti u kozhnogo sho vhodit v nimecke rasove yadro Originalnij tekst nim Wie seinerzeit die Bayern die Preussen und so weiter von Bismarck immer wieder auf die deutsche Idee hingestossen worden seien so musse man die germanischen Volker Kontinentaleuropas ganz planmassig auf den germanischen Gedanken hinlenken Er halte es sogar fur gut dieser Arbeit durch Umbenennung der Reichshauptstadt Berlin in Germania einen besonders nachhaltigen Auftrieb zu geben Denn der Name Germania fur die Reichshauptstadt in ihrer neuen reprasentativen Form sei geeignet trotz grosster raumlicher Entfernung zwischen jedem Angehorigen des germanischen Rassekerns und dieser Hauptstadt ein Gefuhl der Zusammengehorigkeit zu erzeugen Andreas Hillgruber Henry Picker Hitlers Tischgesprache im Fuhrerhauptquartier 1941 1942 Munchen 1968 stor 182 Visliv stolicya svitu bulo vikoristano Gitlerom she ranishe Berlin stane stoliceyu svitu porivnyannoyi lishe z starodavnimi Yegiptom Vavilonom abo Rimom Sho tam London sho Parizh v nich z 11 na 12 bereznya 1942 roku v Vovchomu ligvi Originalnij tekst nim Berlin wird als Welthauptstadt nur mit dem alten Agypten Babylon oder Rom vergleichbar sein Was ist London was ist Paris dagegen Werner Jochmann Adolf Hitler Monologe im Fuhrerhauptquartier 1941 1944 Munchen 1980 stor 318Peredmova i proyektU knizi Majn kampf Gitler pisav sho u suchasnih mist na vidminu vid antichnih ne stalo simvoliv i monumentiv sho vselyayut gordist i sho derzhava svoyimi sporudami povinna znovu posileno vprovadzhuvatisya v suspilstvo Planovani monumentalni sporudi buli poklikani vikonuvati v nacional socialistichnij derzhavi reprezentativni funkciyi Proyekt perebudovi Berlina peredbachav peretin dvoh shirokih transportnih osej yaki peretinali misto i spoluchali jogo centr z kilcevoyu avtomobilnoyu dorogoyu U misci peretinu osej povinna bula znahoditisya rejhskancelyariya Vis Pivnich Pivden mala stati rozkishnim prospektom Vidpovidni vtrati miskih plosh peredbachalosya kompensuvati osvoyennyam novih plosh v planuvalosya zvesti institutske mistechko a na pivdni Berlina absolyutno novij miskij rajon Generalnij inspektor z budivnictva imperskoyi stolici Albert Shpeyer otrimav vid Gitlera veliki povnovazhennya porivnyanni z ministerskimi tak sho navit mig ne zvazhati na zaperechennya miskoyi vladi Realizaciya proyektiv Shpeyera privela b do znachnih zmin v nayavnij strukturi mista peredbachalosya znesennya zhitla v rozmiri blizko 50 tisyach kvartir Ci roboti po znesennyu yaki mogli bezposeredno torknutisya 150 tisyach cholovik trivali azh do pripinennya proyektu navesni 1943 go V ramkah cogo vimushenogo pereselennya vidomstvo generalnoyi inspekciyi z budivnictva forsuvalo viselennya z Berlina yevreyiv shob vikoristovuvati zhitlo sho zvilnilosya dlya svoyih cilej nadayuchi jogo vimushenim pereselencyam abo rozmishuyuchi v nomu budivelnikiv Deyaki kvartiri buli rozpodileni mizh privilejovanimi spivrobitnikami vidomstva Proyekt torknuvsya ne tilki zhivih Pivdenno zahidne kladovishi v Shtansdorfi zobov yazane zbilshennyam svoyih rozmiriv proyektu stolici svitu Germaniya Na shlyahu peredbachenogo proyektom Osi Pivnich Pivden v rajoni Sheneberg lezhali cvintari sv Matviya nim Alter St Matthaus Kirchhof Berlin i kladovishe Dvanadcyati apostoliv nim Alter Zwolf Apostel Kirchhof Vsogo do 1940 go bulo perepohovano blizko 15 tisyach mogil Diyachi mistectva zalucheni do realizaciyi proyektuPriznachennya Alberta Shpeyera generalnim inspektorom z budivnictva imperskoyi stolici zumovilo zaluchennya dlya virishennya cogo unikalnogo zavdannya shirokogo kola arhitektoriv skulptoriv hudozhnikiv i majstriv dekorativno prikladnogo mistectva Nezaperechnim avtoritetom v pitannyah skulpturi buv Arno Breker sho navchavsya v Parizhi i Rimi Jogo kolishnomu profesoru vzhe todi legendarnomu arhitektorovi bulo takozh dorucheno kilka zamovlen Viznani hudozhniki nacistskogo rezhimu brali uchast v oficijnih vistavkah v myunhenskomu Budinku nimeckogo mistectva yih skulpturi buli vstanovleni na berlinskomu Olimpijskomu stadioni ta inshi Vis Shid ZahidZa proyektom Vis Shid Zahid zavdovzhki 50 km prolyagala vid Vustermarku po Heershtrasse cherez ploshu Adolfa Gitlera nini plosha Teodora Gojsa prospekt Kajzerdamm zvertala cherez suchasnu ploshu Ernsta Rejtera do Vishoyi tehnichnoyi shkoli Sharlottenburg nini Berlinskij tehnichnij universitet i dali jshla vzdovzh Sharlottenburzkogo shose nini vulicya 17 chervnya cherez ploshu Brandenburzki vorota Unter den Linden plosha Frankfurter Tor i vulicyu Frankfurter Alee Vid shidnoyi chastini osi dovelosya vidmovitisya za napolyagannyam Gitlera Na Muzejnomu ostrovi vis Shid Zahid peredbachalosya dopovniti ryadom muzejnih budivel na povinni buli z yavitisya Muzej svitovoyi vijni i Muzej rasovoyi nauki za proyektami Vilgelma Krajsa Dvanadcyat kilometriv osi Shid Zahid buli gotovi do dnya narodzhennya fyurera u 1939 Kolona peremogi bula perenesena z Kenigsplac nini plosha Respubliki na ploshu Velika Zirka i zbilshilasya u visotu na 7 5 metriv Oskilki osvitlennya ne povinno bulo peretinati vulicyu Albert Shpeyer sproyektuvav specialne vulichne osvitlennya yake chastkovo zbereglosya do teperishnogo chasu Gazeti togo chasu nazivali trasu za analogiyeyu z Davnim Rimom Via Triumphalis Vis Pivnich PivdenSpravzhnim golovnim prospektom povinna bula stati chastina 40 kilometrovoyi Osi Pivnich Pivden vid novogo Pivnichnogo vokzalu nim Nordbahnhof na pivnochi rajonu do znovu novogo Pivdennogo vokzalu nim Sudbahnhof na misci ninishnogo v rajoni Tempelgof Poruch z Pivnichnim vokzalom planuvalosya pobuduvati vodojmu rozmirom 1200 na 400 metriv v yakomu b vidbivavsya Velikij zal Yak i inshi monumentalni budovi vokzali vidriznyalisya nebachenimi rozmirami Robotami po zvedennyu Pivdennogo vokzalu proyekt yakogo buv pidgotovlenij budivelnoyi direkciyeyu imperskih zaliznic she u 1937 pochinayuchi z 1940 keruvav osobisto Shpeyer i do momentu ostatochnogo zakrittya proyektu perebudovi Berlina v berezni 1943 roku pidgotovchi roboti pid budivnictvo buli praktichno zaversheni V serpni 1941 Shpeyer viddav nakaz dodati do zaplanovanih 20 paralelnim koliyam she dvi koliyi dlya shirokokolijnoyi zaliznici Breitspurbahn drugogo ulyublenogo proyektu Gitlera Na Osi Pivnich Pivden zavshirshki 120 metriv proyektom peredbachalosya zvedennya bilya Pivdennogo vokzalu kolosalnoyi prikrashenoyi barelyefami roboti Arno Brekera triumfalnoyi arki tetrapilon zavvishki 117 m i zavshirshki 170 m na yakij peredbachalosya vkazati imena vsih nimeckih soldativ zagiblih v Pershu svitovu vijnu a oskilki nacional socialisti ne viznavali Versalskij dogovir do nih vidnosilisya i zagibli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Za zadumom avtoriv proyektu triumfalnu arku povinna bula dopovnyuvati aleya Trofejnoyi zbroyi nim Beutewaffenallee Uzdovzh Osi Pivnich Pivden peredbachalosya rozmistiti vsi najvazhlivishi imperski i partijni vidomstva a takozh centralni kontori kompanij ta ustanovi kulturi Budivlya pravlinnya Berlinskih transportnih pidpriyemstv nim Berliner Verkehrsbetriebe na Potsdamskij vulici nim Potsdamer Strasse odna z nebagatoh zberezhenih sporud proyektu Stolici svitu Germaniya Dlya viznachennya vantazhopidjomnosti gruntu pid triumfalnu arku u 1942 u Tempelgofi bulo specialno vigotovleno Velikij zal Zal slavi Zal narodu Dokladnishe Zal Narodu V zakruti richki Shpree na pivnich vid Rejhstagu peredbachalosya zvesti najgolovnishu sporudu mista Germaniya rozmirom 315 na 315 metriv v osnovi Velikij zal sho mav stati najbilshoyu kupolnoyu budivleyu u sviti Oboronno tehnichnij fakultet i institutske mistechkoU 1937 u na pivnichnij zahid vid Olimpijskogo stadionu pochalosya zvedennya budivli oboronno tehnichnogo fakultetu yake malo stati pershim etapom v budivnictvi institutskogo mistechka V ramkah proyektu v institutskomu mistechku z yavivsya b gigantskij lekcijnij zal Auditorium Maximum sho nagaduye Parfenon Na stadiyi proyektuvannya znahodilasya budivlya universitetskoyi kliniki sho mala postati zamist kliniki Sharite yaku planuvalosya znesti Zalishki zvedenoyi korobki budivli oboronno tehnichnogo fakultetu buli zasipani pislya vijni budivelnim smittyam vid rozboru miskih ruyin i z yavilasya gora Tojfelsberg nim Teufelsberg Chortova gora zavvishki 114 7 m Po vijni vershina gori vikoristovuvalasya zbrojnimi silami SShA dlya prosluhovuvannya radioobminu v Shidnomu bloci a potim na Tojfelsberzi posadili tisyachi derev i gora peretvorilasya na zonu vidpochinku ZyudshtadtU prodovzhennya osi Pivnich Pivden planuvalosya pobuduvati tak zvanij Zyudshtadt nim Sudstadt Pivdenne misto zhitlovij masiv na 210 tisyach zhiteliv i kilkistyu robochih misc na 100 tisyach cholovik Zberezheni ob yektidlya viznachennya vantazhopidjomnosti gruntu v Tempelgof Berlinskij Olimpijskij stadion i aeroport Tempelgof buli pobudovani do prijnyattya proyektu pro perebudovu Berlina v 1937 roci Budivlya aeroportu za svoyeyu plosheyu v 284 000 m stala odniyeyu z najbilshih sporud svitu pislya Pentagonu v Vashingtoni i Parlamentskogo palacu v Buharesti U zv yazku z vijnoyu sho zabirala vse bilshe resursiv bilshosti ob yektiv peredbachenih proyektom stolici svitu Germaniya ne sudilosya prosunutisya dali etapu proyektuvannya U suchasnomu Berlini zberigsya dlya viznachennya vantazhopidjomnosti pishanih berlinskih gruntiv yakim nalezhalo vitrimati revolyucijni za svoyimi rozmirami budivli proyektu Pislya vijni jogo ne vdalosya pidirvati cherez jogo roztashuvannya mizh liniyeyu zaliznici ta zhitlovim masivom i vin trivalij chas vikoristovuvavsya dlya viprobuvan Nimeckim doslidnickim tovaristvom mehaniki gruntu DEGEBO Z 1995 cya sporuda znahoditsya pid ohoronoyu derzhavi yak pam yatka arhitekturi ta prohodit v danij chas restavraciyu Kolishnya budivlya imperskogo ministerstva aviaciyi nini Budivlya imperskogo ministerstva aviaciyi bula pobudovana v ramkah planiv zvedennya stolici svitu Germaniya za proyektom arhitektora Na pochatok HHI storichchya v budivli rozmishuyetsya federalne Proyektom peredbachalosya stvoriti v misci peretinu golovnih transportnih magistralej Osi Shid Zahid i Pivnich Pivden u Velikomu Tirgarteni sistemu i obladnati jogo sistemoyu tuneliv U procesi pidgotovchih robit buli zvedeni dvi dilyanki tunelyu sho zbereglisya do teperishnogo chasu Vulicya Plosha 4 lipnya nim Platz des 4 Juli v okruzi yedina dilyanka chetvertogo zovnishnogo kilcya avtobanu yake za planom povinno bulo operizuvati onovlene misto Germaniya U povoyennij chas vulicya sluzhila dlya provedennya paradiv rozkvartirovanoyi nepodalik amerikanskoyi vijskovoyi chastini v tomu chisli i v Den nezalezhnosti SShA 4 lipnya sho i dalo suchasnu nazvu vulici Div takozhNordshtern Osmanska rekonstrukciya Parizha Stalinska rekonstrukciya MoskviLiteraturaMatthias Donath Architektur in Berlin 1933 1945 Ein Stadtfuhrer Hrsg vom Landesdenkmalamt Berlin Lukas Berlin 2004 ISBN 3 936872 26 0 Alexander Kropp Die politische Bedeutung der NS Reprasentationsarchitektur Die Neugestaltungsplane Albert Speers fur den Umbau Berlins zur Welthauptstadt Germania 1936 1942 43 Ars Una Neuried 2005 ISBN 3 89391 135 9 Bernd Kuhlmann Eisenbahn Grossenwahn in Berlin Die Planungen von 1933 bis 1945 und deren Realisierung 2 erg und erw Auflage GVE Verlag Berlin 2005 ISBN 3 89218 093 8 Hans J Reichhardt Wolfgang Schache Von Berlin nach Germania Uber die Zerstorungen der Reichshauptstadt durch Albert Speers Neugestaltungsplanungen Uberarb und erw Neuauflage Berlin 1998 ISBN 3 88747 127 X Dirk Reimann Die Welthauptstadt Germania und ihre Folgen fur Berliner Friedhofe In 5 2003 ISSN 0343 3544 S 40 41 Christian Saehrendt Belastungskorper Germania Was blieb von Albert Speers Berlin In Die Neue Gesellschaft Frankfurter Hefte Bonn 2002 ISSN 0177 6738 Wolfgang Schache Architektur und Stadtebau in Berlin zwischen 1933 und 1945 Planen und Bauen unter der Agide der Stadtverwaltung Die Bauwerke und Kunstdenkmaler von Berlin Beih Nr 17 2 Auflage Gebr Mann Berlin 1992 ISBN 3 7861 1178 2 Albert Speer Erinnerungen Propylaen Berlin 1969 Susanne Willems Der entsiedelte Jude Albert Speers Wohnungsmarktpolitik fur den Berliner Hauptstadtbau Publikationen der Gedenk und Bildungsstatte Haus der Wannsee Konferenz Band 10 Ed Hentrich Berlin 2000 ISBN 3 89468 259 0 Mythos Germania Schatten und Spuren der Reichshauptstadt Ausstellungskatalog Edition Berliner Unterwelten Berlin 2012 ISBN 978 3 943112 00 9 Mythos Germania Vision und Verbrechen Ausstellungskatalog Edition Berliner Unterwelten Berlin 2014 ISBN 978 3 943112 28 3 Resursi InternetuErlass uber den Generalbauinspektor fur die Reichshauptstadt Skizzen und Kurzbeschreibung der Verkehrsplanung