Стеці́вка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради.
село Стецівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Рада | Стецівська сільська рада |
Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Засноване | друга половина 16 століття |
Населення | 1953 (2001) |
Територія | 36,361 км² |
Поштовий індекс | 20246 |
Телефонний код | +380 4740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′43″ пн. ш. 31°09′12″ сх. д. / 48.99528° пн. ш. 31.15333° сх. д.Координати: 48°59′43″ пн. ш. 31°09′12″ сх. д. / 48.99528° пн. ш. 31.15333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 141 м |
Водойми | річка Шполка |
Відстань до обласного центру | 82 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 18 км |
Найближча залізнична станція | Звенигородка |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Стецівка |
Карта | |
Стецівка | |
Стецівка | |
Мапа | |
Село розташоване по обох берегах річки Шполки за 18 км на південний схід від районного центру — міста Звенигородка та за 15 км від залізничної станції Звенигородка.
Історія
Село засноване в другій половині XVI століття. Назва села походить від імені першопоселенця Стеця. Одна з місцевостей поблизу називається Стеців Яр, є Стецева криниця. Інша версія: назва села — від першого поселенця Стеценка, плюс суфікс — івк(а). Стецівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця в Україні та Росії в XIX — першій чверті XX століття. Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 8 сільських громад та входила в склад Звенигородсчького повіту. Населення — 4211 осіб (2106 чоловічої статі та 2105 — жіночої), 751 дворове господарствоЗбереглася карта села 1804 року.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного радянським окупаційним урядом 1923—1933 та 1946–1947 роках.
Жертвами Голодомору в 1932—1933 роках стало 820 жителів села.
380 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 194 з них загинули, 108 нагороджені бойовими орденами й медалями. Воїнам-односельцям, що загинули і воїнам відвоювавшим село, встановлено пам'ятник.
Село електрифіковане в 1952 році.
Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені ХХІІ з'їзду КПРС, за яким було закріплено 2,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,5 тисячі га орної землі. Виробничими напрямками господарства були рільництво і тваринництво, допоміжна галузь — бджільництво. З підприємств працювали — млин, цегельний завод. Також на той час працювали середня школа, клуб, три бібліотеки з фондом 15 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт. У 1972 році в селі проживало 3 198 осіб.
На околицях Стецівки виявлено поселення трипільської культури та могильник черняхівської культури.
Сучасність
В селі зареєстровані та діють чотири селянсько-фермерські господарства: СФГ «Стецівське», ПП «Стеценко», ПП «Соняшник», ПП «Кохан». Працює млин, цегельний завод, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, шість приватних магазинів, один магазин районної споживчої кооперації. Збудовано церкву. Працює , при ньому діє дошкільно-навчальний заклад.
Населення
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 1953 осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 1 936 | 99,13 % |
Інше | 17 | 0,87 % |
Разом | 1 953 | 100,00 % |
Відомі люди
У селі народилися:
- Білозерська Любов Михайлівна — педагог-новатор, авторка поетичних збірок та прозових творів, громадський діяч. Заслужений вчитель України (1992), Відмінник освіти України" (2006), лауреат премії імені О. А. Захаренка (2007);
- — Заслужений журналіст України (2018), прозаїк. Член НСЖУ з 1989;
- Войтко Віталій Іванович — доктор філософських наук, член-кореспондент АПН СРСР (з 1978 року), директор НДІ психології Міністерства освіти Української РСР;
- Сорока Микола Олексійович — український письменник і журналіст;
- — співак Націанальної опери і балету ім. Т. Г. Шевченка;
- — віце-президент , генерал-лейтенант.
- Шевченко Людмила Григорівна — українська науковиця і поетеса.
Див. також
Джерела
Посилання
- http://maps.vlasenko.net(рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Бурій В. «Я — філософ…»: [В. Войтко] / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2002. — 26 лип. — С. 4. — (Постаті).
Посилання
- Інформація про село на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з травня 2019]
- Звенигородський район с. Стецівка офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Steci vka selo v Ukrayini u Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti centr silskoyi radi selo Stecivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zvenigorodskij rajon Rada Stecivska silska rada Oblikova kartka Selo na sajti VRU Osnovni dani Zasnovane druga polovina 16 stolittya Naselennya 1953 2001 Teritoriya 36 361 km Poshtovij indeks 20246 Telefonnij kod 380 4740 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 43 pn sh 31 09 12 sh d 48 99528 pn sh 31 15333 sh d 48 99528 31 15333 Koordinati 48 59 43 pn sh 31 09 12 sh d 48 99528 pn sh 31 15333 sh d 48 99528 31 15333 Serednya visota nad rivnem morya 141 m Vodojmi richka Shpolka Vidstan do oblasnogo centru 82 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 18 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zvenigorodka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 km Misceva vlada Adresa radi s Stecivka Karta Stecivka Stecivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stecivka Selo roztashovane po oboh beregah richki Shpolki za 18 km na pivdennij shid vid rajonnogo centru mista Zvenigorodka ta za 15 km vid zaliznichnoyi stanciyi Zvenigorodka IstoriyaSelo zasnovane v drugij polovini XVI stolittya Nazva sela pohodit vid imeni pershoposelencya Stecya Odna z miscevostej poblizu nazivayetsya Steciv Yar ye Steceva krinicya Insha versiya nazva sela vid pershogo poselencya Stecenka plyus sufiks ivk a Stecivska volost istorichna administrativno teritorialna odinicya v Ukrayini ta Rosiyi v XIX pershij chverti XX stolittya Stanom na 1886 rik skladalasya z 15 poselen 8 silskih gromad ta vhodila v sklad Zvenigorodschkogo povitu Naselennya 4211 osib 2106 cholovichoyi stati ta 2105 zhinochoyi 751 dvorove gospodarstvoZbereglasya karta sela 1804 roku Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo radyanskim okupacijnim uryadom 1923 1933 ta 1946 1947 rokah Zhertvami Golodomoru v 1932 1933 rokah stalo 820 zhiteliv sela 380 meshkanciv sela brali uchast u boyah radyansko nimeckoyi vijni 194 z nih zaginuli 108 nagorodzheni bojovimi ordenami j medalyami Voyinam odnoselcyam sho zaginuli i voyinam vidvoyuvavshim selo vstanovleno pam yatnik Selo elektrifikovane v 1952 roci Stanom na pochatok 70 h rokiv HH stolittya v seli rozmishuvalas centralna sadiba kolgospu imeni HHII z yizdu KPRS za yakim bulo zakripleno 2 8 tisyach ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 2 5 tisyachi ga ornoyi zemli Virobnichimi napryamkami gospodarstva buli rilnictvo i tvarinnictvo dopomizhna galuz bdzhilnictvo Z pidpriyemstv pracyuvali mlin cegelnij zavod Takozh na toj chas pracyuvali serednya shkola klub tri biblioteki z fondom 15 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt U 1972 roci v seli prozhivalo 3 198 osib Na okolicyah Stecivki viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi ta mogilnik chernyahivskoyi kulturi Suchasnist V seli zareyestrovani ta diyut chotiri selyansko fermerski gospodarstva SFG Stecivske PP Stecenko PP Sonyashnik PP Kohan Pracyuye mlin cegelnij zavod feldshersko akusherskij punkt poshtove viddilennya shist privatnih magaziniv odin magazin rajonnoyi spozhivchoyi kooperaciyi Zbudovano cerkvu Pracyuye pri nomu diye doshkilno navchalnij zaklad NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku v seli meshkalo 1953 osib Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 1 936 99 13 Inshe 17 0 87 Razom 1 953 100 00 Vidomi lyudiU seli narodilisya Bilozerska Lyubov Mihajlivna pedagog novator avtorka poetichnih zbirok ta prozovih tvoriv gromadskij diyach Zasluzhenij vchitel Ukrayini 1992 Vidminnik osviti Ukrayini 2006 laureat premiyi imeni O A Zaharenka 2007 Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini 2018 prozayik Chlen NSZhU z 1989 Vojtko Vitalij Ivanovich doktor filosofskih nauk chlen korespondent APN SRSR z 1978 roku direktor NDI psihologiyi Ministerstva osviti Ukrayinskoyi RSR Soroka Mikola Oleksijovich ukrayinskij pismennik i zhurnalist spivak Nacianalnoyi operi i baletu im T G Shevchenka vice prezident general lejtenant Shevchenko Lyudmila Grigorivna ukrayinska naukovicya i poetesa Div takozhStecivskij zakaznik Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaStecivka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Stecivka u Vikishovishi Posilannya http maps vlasenko net ros Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Burij V Ya filosof V Vojtko Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 2002 26 lip S 4 Postati PosilannyaInformaciya pro selo na who is who com ua nedostupne posilannya z travnya 2019 Zvenigorodskij rajon s Stecivka oficijnij sajt