Ште фан II рум ştefan II 13 липня 1447 воєвода Молдавський 1433 1435 1436 1447 У 1436 1443 роках правив спільно з братом

Ілля I (Іляшко), як найстарший син Анни та Александру І «Доброго», успадкував Молдовську землю від батька і став єдиним господарем після його смерті. Штефан ІІ (Стецько) - син Кинеґурди (сестри Вітовта), підтримуваний Владиславом II Яґайлом, захопив владу, а Ілля I був заточений в Сілезькому замку до смерті Ягайла. Кинеґурда намагалась свого сина Стефана II посадити на молдовський трон, за що, згідно з однією версією, була втоплена в річці, а за іншою дожила на замку в Сереті до 1454.

Після смерті Олександра «Доброго», в грудні 1433 були врегульовані кордони між землями Владислава ІІ Яґайла та Стефана II. Покуття відійшло до Польщі. Шепинська земля між Прутом і Дністром з замками Хмелів та Цецун відійшли до Молдови, Вашківці теж, а Замостя і Вілавці до Польщі. Ліс, який звідти простягався (Буковина), залишався за Молдовою.

Поділ Молдови

В 1435 р. після смерті Владислава II Яґайла, до влади прийшов Владислав III Варненчик. В цей час відбувся поділ Молдову на вищу та нижчу між Іллєю I та Штефаном II. Ілля І отримав вищу Волощину чи власне Молдову з Сучавою, Хотином і Яссами. Штефан II отримав нижню частину, яку часом звали Басарабією, разом з Кілією, Білгородом і Тягинею. Ілля I склав в 1436 присягу на вірність польському королю в Львові та зобов'язався виплачувати щорічну данину. Іллі I був наданий також Галицький замок. Польща залишила за собою Шепинську землю з замками Хотин, Хмелів, Цецун як би за відшкодування збитків, завданих Покуттю під час нападу Олександра «Доброго». В 1437 році Іллі I були повернені замки Хмелів та Хотин. Штефан II повинен був виплачувати щорічно 5000 червоних злотих. Ілля І уступив королю також Брацлавський замок.

Штефан ІІ 1444 осліпив Іллю I. Його дружина Марія Гольшанська разом з сином Романом II знайшла захист в Польщі, де їй були надані замки Шепинської землі: Хотин, Цецун, Хмелів. 1456 року Марія отримала у володіння Серет та Воловець.

Церква Св. Миколая

Титул

1434: ст.-укр. Мл҃(с)тїю бж҃їєю, мы Стєфанъ воєвода. господаръ зємли молдавскои.
1443: ст.-укр. Мл҃(с)тїю. бж҃їю, мы Стєфанъ воєво(да). г(с)҃дръ. зємли молдавско(и).

Примітки

http://genealogy.euweb.cz/balkan/balkan18.html
Mushati family
Mushati family (англ.)
Українські грамоти XV ст.... 1965:90. № 43. Стефан воєвода віддає циган у підданство Молдовицькому монастиреві (12 липня 1434 року, Дорогунь).
Українські грамоти XV ст.... 1965:95. № 46. Стефан воєвода підтверджує права Молдовицького монастиря на володіння селами й іншими добрами, одержаними від попередніх володарів (29 листопада 1443 року, Сучава).

Бібліографія

Джерела

Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В.М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965. С. 94—129.
Австрійсько-угорська монархія,-- Відень 1899 --, ст. 82 - 83

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штефан II

Mushati family (англ.)

[[http://genealogy.euweb.cz/balkan/balkan18.html_http://genealogy.euweb.cz/balkan/balkan18.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://genealogy.euweb.cz/balkan/balkan18.html

[2] Mushati family

[3] Mushati family (англ.)

[4] Українські грамоти XV ст.... 1965:90. № 43. Стефан воєвода віддає циган у підданство Молдовицькому монастиреві (12 липня 1434 року, Дорогунь).

[5] Українські грамоти XV ст.... 1965:95. № 46. Стефан воєвода підтверджує права Молдовицького монастиря на володіння селами й іншими добрами, одержаними від попередніх володарів (29 листопада 1443 року, Сучава).

[1]