Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стежниця (пол. Stężnica) — давнє українське село у сучасній Польщі, у гміні Балигород Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Населення — 163 особи (2011).
Село  Координати 49°18′53″ пн. ш. 22°19′20″ сх. д. / 49.31472222224977742° пн. ш. 22.32222222224977770° сх. д.Координати: 49°18′53″ пн. ш. 22°19′20″ сх. д. / 49.31472222224977742° пн. ш. 22.32222222224977770° сх. д.
 Стежниця у Вікісховищі |
Розташування
Село знаходиться на південному-сході від Балигорода. У радіусі 2 км від Стежниці знаходяться сусідні села: на півдні — Лубне і Яблінки, на південному-заході — Бистре, на півночі — Жерниця Верхня, на північному-сході — Бережниця, на сході — Горянка і Воля Горянська, на південному-сході — Радева. Через село тече однойменна річка Стежниця.
Історія
Перша згадка про село — в документі 1498 року. Територія села входила до складу Київської Русі. У другій половині XIV ст. ці землі увійшли до складу Королівства Польського.
У 1510 році власник цих земель Ніколай II Баль з ласки Папи Лева X будує у своєму замку (перший опис 30 липня 1732) каплицю. Ще одну дерев'яну каплицю він збудував неподалік від замку для своїх підданих селян. У 1511 році ці землі розділили поміж собою Ніколай Баль та Петер Гербут, і ділянка між Мховою і Стежницею відійшла до власності Баля. На місці розмежування заново повстало село, а згодом місто Балигород. У 1523 році Ніколай Баль разом з Якубом Фрейберґером де Цаданом і Адамом Вздомські отримали від короля Зиґмунта дозвіл на видобуток усіх корисних копалин у землях Сяноччини та Яслиськ.
Згодом замок успадкував Матіяш III Баль, а після нього його син. Близько 1615 року власником замку був камергер Петер II Баль. У 1648 році його син Самуель Баль побудував дамбу і дорогу від Стежниці та Балигорода до Тісної і далі в бік угорського кордону. Після смерті Соломеї Баль усі землі переходять у власність її чоловіка Владислава Каршніцького.
Прізвища жителів на 1732 рік
Валько, Волосицель, Гаганич, Гарадин, Гуменят, Гулів, Дурлів, Завуйло, Заявят, Жванич, Кавчак, Кашуба, Ковальський, Копозовят, Коталко, Котик, Кохан, Лернят, Марка, Міца (юдей?), Михалко, Мошко, Невчик, Овсяник, Опар, Осташ, Пазів, Петрушак, Поляк, Рошулко, Савковят, Сернєт, Ситник, Стецьоват, Сушко, Ткач, Типа, Шимоват, Шпак, Череник, Чешичель, Філик, Хлучек, Хомич.
В той час селяни сіяли наступні с/г культури: горох, інші бобові, ячмінь, овес білий, овес звичайний, конопля, льон, гречка.
Замок
В 1732 році складений інвентар замку Балигородського в с. Стежниця біля однойменного потоку. Замок був оточений кам'яним муром із двома брамами. Крім головного будинку, в замку також знаходились стайня, возівня, кухня, пекарня, маленька стайня, студня і трикімнатний будинок для прислуги. Замок мав два рівні — наземний і підземний. До будинку вів дерев'яний ґанок. Найкраще була презентована хата-їдальня, де на стінах висіли портрети представників роду Балів і Яна III Собєського. Крім цього, існувала капличка і скарбниця. Точна дата будови замку невідома. Існував ще в 1848 році.
Австро-Угорщина
У 1772 р. Стежниця разом з усією Лемківщиною увійшла до складу Австро-Угорської імперії, а з
У кінці XIX ст. стежничани масово подались в еміграцію на заробітки, переважно до США, Канади, Бразилії, Аргентини і Франції.
3 грудня 1892 року гміна села Стежниця постановила збудувати тут народну муровану школу, яка була зведена 1894 року. Для цього було виділено 1,5 морга землі, а власника фільварку було зобов'язано постачати для цього деревину. Школа функціонувала як двокласна. При школі також було 2 приміщення для проживання вчителів.
Під час Першої світової війни школа була зруйнована в результаті обстрілу з гармати. Після цього навчання продовжилось у будинку місцевого жителя Матвія Заневчика. Згодом була побудована дерев'яна 4-класна школа, навчання у якій відбувалося українською та польською мовами. Далі частина учнів продовжувала навчання у 7-класній школі у Балигороді.
У складі Польщі
З 1918 по 1939 роки Стежниця входила до складу Ліського повіту Львівського воєводства Польської Республіки.
За результатами перепису 1921 року в селі нараховувалося 112 господарств та 699 мешканців, з них 575 українці, 90 поляків та 34 євреї. Станом на 1931 рік нараховувалось 123 господарства і 863 мешканці. В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 960 жителів — 880 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків, 30 євреїв. У 1944 р. було 146 господарств, з них 6 польських (?) та 6 єврейських. Близько 90 % були греко-католиками, 6 % римо-католиками, а 4 % юдеями. Письменними були 60 %, малописьменними — 30 % і неписьменні — 10 %. У селі була греко-католицька церква, 2 плебанії, 4-класна школа, читальня «Просвіти», кооператив «Єдність».
У період 1924–1944 років у селі діяла читальня «Просвіти». Її першим головою був місцевий парох о. Дмитро Панасевич, заступник — Михайло Губицький, секретар — Михайло Семчик, скарбник — Іван Романишин, бібліотекар — Іван Пицик. При «Просвіті» дія хор, танцювальний і драматичний гуртки. Крім цього в селі діяло товариство «Відродження», яке займалося просвітницькою роботою для боротьби з пияцтвом та курінням, бойкотуючи таким чином польську монополію на горілку і тютюн. Його активність була безпосередньо пов'язана з діяльністю ОУН.
Під час ДСВ село сильно постраждало від військових дій. Тут діяла українські і радянські партизанські загони. Близько 40 мешканців села було вивезено на примусові роботи до Німеччини. 59 чоловіків було мобілізовано до радянської армії. 9 хлопців зі Стежниці пішли добровольцями до лав Дивізії «Галичина» (з них 2 загинуло в бою під Бродами), а 21 мешканець села — членами ОУН та вояками УПА.
4 серпня 1944 року радянські партизани застрелили близько десятка українських мешканців та спалили два десятки хат у селі. У відповідь загін УПА обстріляв відділ радянських партизанів, який проходив через Стежницяю, в результаті чого зав'язався бій. У другій половині 1944 року у районі Балигорода таборувалася та виконувала бойові завдання сотня «Бурлаки».
12 травня 1946 року переважна більшість мешканців села були виселені до радянської України, більшість з яких осіла і сьогодні проживає у Самборі та Самбірському районі Львівської області. Тридцяти родинам вдалося уникнути виселення: Ґлоґовський Петро, Бінік Матвій, Петрушка Микола, Коваль Вікторія, Зарічанський Антін, Данило Іван, Мицьо Петро, Ґалянт Марія, Шумов'ят Микола, Іванцик Антін, Сушко Катерина, Тех Петро, Процак Гнат, Ґурка Осип, Данило Василь, Опар Петро, Пицик Катерина, Шведик Михайло, Зарічанський Михайло, Сушко Микола, Бужиц Михайло, Заневчик Петро, Сіканець Антін, Сіканець Михайло, Черешньовська Єва, Опар Дмитро, Ґалянт Василь, Філь Марія, Шкирда Михайло, Білий Антін.
Проте усі вони, крім шести родин (Ґалянт Марія, Ґурка Осип, Шведик Михайло, Зарічанський Михайло, Сіканець Антін і Сіканець Михайло) були депортовані у 1947 році на західні землі Польщі. До Стежниці повернулося лиш кілька лемківських родин, а село почали заселяти польські поселенці.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 89 | 17 | 58 | 14 |
| Жінки | 74 | 10 | 41 | 23 |
| Разом | 163 | 27 | 99 | 37 |
Церква св. Миколая Чудотворця
У 1824 році в селі було збудовано дерев'яну греко-католицьку церкву св. Миколая Чудотворця, яка входила до складу парафії у Балигороді. Це була дводільна церква (вівтар і нава), з двома захристіями, покрита бляхою. Біля церкви стояла дерев'яна дзвіниця, від якої залишився лише підмурок, а довкола церкви був цвинтар, хрести на якому не збереглися. У 1930 році церква була відремонтована.
Кількість вірних прихожан: 1785 — 296 осіб, 1840 — 654 особи, 1859 — 526 осіб, 1879 — 620 осіб, 1899 — 678 осіб, 1926 — 739 осіб, 1936 — 915 осіб.
Під час депортації мешканці села забрали дароносицю і чаші з собою на схід України, тоді як ікони та хоругви були перенесені до Балигорода. 24 січня 1953 року Комісія у справах релігії постановила розібрати церкву у Стежниці разом з іншими п'ятьма церквами, дозволивши використати матеріали для будівництва прикордонних об'єктів. Сьогодні від неї залишився лише мурований фундамент.
Видатні люди
Народилися
- Черешньовська Анна - вістун, санітарка та машиністка УПА, районова УЧХ.
- Михайло Черешньовський — український скульптор-монументаліст, різьбар по дереву, педагог і громадський діяч лемківського походження.
Див. також
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стежниця
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела і література
- Шпак М. Стежниця. До 500-річчя с. Стежниця: 1498–1998 / М.Шпак. — Самбір: ТзОВ «Соляріс», 1999. — 420 с.
- Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. Fond: 578/0 Urząd Stanu Cywilnego w Baligrodzie. Метричні записи за період: 1887-1901 рр.
- Bibl. Naukowa PAU i PAN Krakow, rkps 9435 - Інвентаризація власності міста Балигород з передмістям, села Стежниця з замком і фольварком до неї належачим, 30 липня 1732.
- Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011.
- Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski. — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012.
- Stanisław Kryciński. Cerkwie w Bieszczadach, Wydawnictwo Rewasz, Pruszków 2005, str. 21-23;
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stezhnicya pol Steznica davnye ukrayinske selo u suchasnij Polshi u gmini Baligorod Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Roztashovane na peretini etnichnih ukrayinskih teritorij Lemkivshini i Bojkivshini Naselennya 163 osobi 2011 Selo Stezhnicya pol Steznica Koordinati 49 18 53 pn sh 22 19 20 sh d 49 31472222224977742 pn sh 22 32222222224977770 sh d 49 31472222224977742 22 32222222224977770 Koordinati 49 18 53 pn sh 22 19 20 sh d 49 31472222224977742 pn sh 22 32222222224977770 sh d 49 31472222224977742 22 32222222224977770 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina BaligorodPersha zgadka 1498Naselennya 163 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 606Avtomobilnij kod RLSSIMC 0344521GeoNames 758177OSM 2906313 R Gmina Baligorod StezhnicyaStezhnicya Polsha StezhnicyaStezhnicya Pidkarpatske voyevodstvo Stezhnicya u VikishovishiRoztashuvannyaSelo znahoditsya na pivdennomu shodi vid Baligoroda U radiusi 2 km vid Stezhnici znahodyatsya susidni sela na pivdni Lubne i Yablinki na pivdennomu zahodi Bistre na pivnochi Zhernicya Verhnya na pivnichnomu shodi Berezhnicya na shodi Goryanka i Volya Goryanska na pivdennomu shodi Radeva Cherez selo teche odnojmenna richka Stezhnicya IstoriyaPersha zgadka pro selo v dokumenti 1498 roku Teritoriya sela vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi U drugij polovini XIV st ci zemli uvijshli do skladu Korolivstva Polskogo Cerkva u Stezhnici do rujnaciyi U 1510 roci vlasnik cih zemel Nikolaj II Bal z laski Papi Leva X buduye u svoyemu zamku pershij opis 30 lipnya 1732 kaplicyu She odnu derev yanu kaplicyu vin zbuduvav nepodalik vid zamku dlya svoyih piddanih selyan U 1511 roci ci zemli rozdilili pomizh soboyu Nikolaj Bal ta Peter Gerbut i dilyanka mizh Mhovoyu i Stezhniceyu vidijshla do vlasnosti Balya Na misci rozmezhuvannya zanovo povstalo selo a zgodom misto Baligorod U 1523 roci Nikolaj Bal razom z Yakubom Frejbergerom de Cadanom i Adamom Vzdomski otrimali vid korolya Zigmunta dozvil na vidobutok usih korisnih kopalin u zemlyah Syanochchini ta Yaslisk Zgodom zamok uspadkuvav Matiyash III Bal a pislya nogo jogo sin Blizko 1615 roku vlasnikom zamku buv kamerger Peter II Bal U 1648 roci jogo sin Samuel Bal pobuduvav dambu i dorogu vid Stezhnici ta Baligoroda do Tisnoyi i dali v bik ugorskogo kordonu Pislya smerti Solomeyi Bal usi zemli perehodyat u vlasnist yiyi cholovika Vladislava Karshnickogo Prizvisha zhiteliv na 1732 rik Valko Volosicel Gaganich Garadin Gumenyat Guliv Durliv Zavujlo Zayavyat Zhvanich Kavchak Kashuba Kovalskij Kopozovyat Kotalko Kotik Kohan Lernyat Marka Mica yudej Mihalko Moshko Nevchik Ovsyanik Opar Ostash Paziv Petrushak Polyak Roshulko Savkovyat Sernyet Sitnik Stecovat Sushko Tkach Tipa Shimovat Shpak Cherenik Cheshichel Filik Hluchek Homich V toj chas selyani siyali nastupni s g kulturi goroh inshi bobovi yachmin oves bilij oves zvichajnij konoplya lon grechka Zamok V 1732 roci skladenij inventar zamku Baligorodskogo v s Stezhnicya bilya odnojmennogo potoku Zamok buv otochenij kam yanim murom iz dvoma bramami Krim golovnogo budinku v zamku takozh znahodilis stajnya vozivnya kuhnya pekarnya malenka stajnya studnya i trikimnatnij budinok dlya prislugi Zamok mav dva rivni nazemnij i pidzemnij Do budinku viv derev yanij ganok Najkrashe bula prezentovana hata yidalnya de na stinah visili portreti predstavnikiv rodu Baliv i Yana III Sobyeskogo Krim cogo isnuvala kaplichka i skarbnicya Tochna data budovi zamku nevidoma Isnuvav she v 1848 roci Avstro Ugorshina U 1772 r Stezhnicya razom z usiyeyu Lemkivshinoyu uvijshla do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi a z U kinci XIX st stezhnichani masovo podalis v emigraciyu na zarobitki perevazhno do SShA Kanadi Braziliyi Argentini i Franciyi 3 grudnya 1892 roku gmina sela Stezhnicya postanovila zbuduvati tut narodnu murovanu shkolu yaka bula zvedena 1894 roku Dlya cogo bulo vidileno 1 5 morga zemli a vlasnika filvarku bulo zobov yazano postachati dlya cogo derevinu Shkola funkcionuvala yak dvoklasna Pri shkoli takozh bulo 2 primishennya dlya prozhivannya vchiteliv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni shkola bula zrujnovana v rezultati obstrilu z garmati Pislya cogo navchannya prodovzhilos u budinku miscevogo zhitelya Matviya Zanevchika Zgodom bula pobudovana derev yana 4 klasna shkola navchannya u yakij vidbuvalosya ukrayinskoyu ta polskoyu movami Dali chastina uchniv prodovzhuvala navchannya u 7 klasnij shkoli u Baligorodi U skladi Polshi Z 1918 po 1939 roki Stezhnicya vhodila do skladu Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Za rezultatami perepisu 1921 roku v seli narahovuvalosya 112 gospodarstv ta 699 meshkanciv z nih 575 ukrayinci 90 polyakiv ta 34 yevreyi Stanom na 1931 rik narahovuvalos 123 gospodarstva i 863 meshkanci V 1939 r v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 960 zhiteliv 880 ukrayinciv grekokatolikiv 40 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv 30 yevreyiv U 1944 r bulo 146 gospodarstv z nih 6 polskih ta 6 yevrejskih Blizko 90 buli greko katolikami 6 rimo katolikami a 4 yudeyami Pismennimi buli 60 malopismennimi 30 i nepismenni 10 U seli bula greko katolicka cerkva 2 plebaniyi 4 klasna shkola chitalnya Prosviti kooperativ Yednist U period 1924 1944 rokiv u seli diyala chitalnya Prosviti Yiyi pershim golovoyu buv miscevij paroh o Dmitro Panasevich zastupnik Mihajlo Gubickij sekretar Mihajlo Semchik skarbnik Ivan Romanishin bibliotekar Ivan Picik Pri Prosviti diya hor tancyuvalnij i dramatichnij gurtki Krim cogo v seli diyalo tovaristvo Vidrodzhennya yake zajmalosya prosvitnickoyu robotoyu dlya borotbi z piyactvom ta kurinnyam bojkotuyuchi takim chinom polsku monopoliyu na gorilku i tyutyun Jogo aktivnist bula bezposeredno pov yazana z diyalnistyu OUN Pid chas DSV selo silno postrazhdalo vid vijskovih dij Tut diyala ukrayinski i radyanski partizanski zagoni Blizko 40 meshkanciv sela bulo vivezeno na primusovi roboti do Nimechchini 59 cholovikiv bulo mobilizovano do radyanskoyi armiyi 9 hlopciv zi Stezhnici pishli dobrovolcyami do lav Diviziyi Galichina z nih 2 zaginulo v boyu pid Brodami a 21 meshkanec sela chlenami OUN ta voyakami UPA 4 serpnya 1944 roku radyanski partizani zastrelili blizko desyatka ukrayinskih meshkanciv ta spalili dva desyatki hat u seli U vidpovid zagin UPA obstrilyav viddil radyanskih partizaniv yakij prohodiv cherez Stezhnicyayu v rezultati chogo zav yazavsya bij U drugij polovini 1944 roku u rajoni Baligoroda taboruvalasya ta vikonuvala bojovi zavdannya sotnya Burlaki 12 travnya 1946 roku perevazhna bilshist meshkanciv sela buli viseleni do radyanskoyi Ukrayini bilshist z yakih osila i sogodni prozhivaye u Sambori ta Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Tridcyati rodinam vdalosya uniknuti viselennya Glogovskij Petro Binik Matvij Petrushka Mikola Koval Viktoriya Zarichanskij Antin Danilo Ivan Mico Petro Galyant Mariya Shumov yat Mikola Ivancik Antin Sushko Katerina Teh Petro Procak Gnat Gurka Osip Danilo Vasil Opar Petro Picik Katerina Shvedik Mihajlo Zarichanskij Mihajlo Sushko Mikola Buzhic Mihajlo Zanevchik Petro Sikanec Antin Sikanec Mihajlo Chereshnovska Yeva Opar Dmitro Galyant Vasil Fil Mariya Shkirda Mihajlo Bilij Antin Prote usi voni krim shesti rodin Galyant Mariya Gurka Osip Shvedik Mihajlo Zarichanskij Mihajlo Sikanec Antin i Sikanec Mihajlo buli deportovani u 1947 roci na zahidni zemli Polshi Do Stezhnici povernulosya lish kilka lemkivskih rodin a selo pochali zaselyati polski poselenci U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 89 17 58 14 Zhinki 74 10 41 23 Razom 163 27 99 37Cerkva sv Mikolaya ChudotvorcyaU 1824 roci v seli bulo zbudovano derev yanu greko katolicku cerkvu sv Mikolaya Chudotvorcya yaka vhodila do skladu parafiyi u Baligorodi Ce bula dvodilna cerkva vivtar i nava z dvoma zahristiyami pokrita blyahoyu Bilya cerkvi stoyala derev yana dzvinicya vid yakoyi zalishivsya lishe pidmurok a dovkola cerkvi buv cvintar hresti na yakomu ne zbereglisya U 1930 roci cerkva bula vidremontovana Kilkist virnih prihozhan 1785 296 osib 1840 654 osobi 1859 526 osib 1879 620 osib 1899 678 osib 1926 739 osib 1936 915 osib Pid chas deportaciyi meshkanci sela zabrali daronosicyu i chashi z soboyu na shid Ukrayini todi yak ikoni ta horugvi buli pereneseni do Baligoroda 24 sichnya 1953 roku Komisiya u spravah religiyi postanovila rozibrati cerkvu u Stezhnici razom z inshimi p yatma cerkvami dozvolivshi vikoristati materiali dlya budivnictva prikordonnih ob yektiv Sogodni vid neyi zalishivsya lishe murovanij fundament Vidatni lyudiNarodilisya Chereshnovska Anna vistun sanitarka ta mashinistka UPA rajonova UChH Mihajlo Chereshnovskij ukrayinskij skulptor monumentalist rizbar po derevu pedagog i gromadskij diyach lemkivskogo pohodzhennya Div takozhBaligorod Lisko Komanchanska Respublika Komancha RepedPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stezhnicya GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 44 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela i literaturaShpak M Stezhnicya Do 500 richchya s Stezhnicya 1498 1998 M Shpak Sambir TzOV Solyaris 1999 420 s Archiwum Panstwowe w Rzeszowie Oddzial w Sanoku Fond 578 0 Urzad Stanu Cywilnego w Baligrodzie Metrichni zapisi za period 1887 1901 rr Bibl Naukowa PAU i PAN Krakow rkps 9435 Inventarizaciya vlasnosti mista Baligorod z peredmistyam sela Stezhnicya z zamkom i folvarkom do neyi nalezhachim 30 lipnya 1732 Gzhesik V Trachik T Nizkij Beskid Vid Komanchi do Bortnogo turistichnij putivnik V Gzhesik T Trachik Per z pol O Surmyak U Gusej Lviv SPOLOM 2011 Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 Stanislaw Krycinski Cerkwie w Bieszczadach Wydawnictwo Rewasz Pruszkow 2005 str 21 23 ISBN 83 89188 38 4 Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi