Станове нагір'я — гірська система в Забайкалля протяжністю близько 700 км від північного краю Байкала до середньої течії річки Олекми у напрямку на схід — північний схід. Включає високогірні хребти: Південно-Муйський, Північно-Муйський, Удокан, Каларський і великі міжгірські улоговини байкальського типу на висоті 500—1000 м (Верхнеангарська, Муйсько-Куандинська, Верхнечарська котловина) висота Станового нагір'я становить 3072 метри.
Станове нагір'я | |
Гірський хребет | Південносибірські гори |
---|---|
Континент | Азія |
Країна | Росія[1] |
Адміністративна одиниця | Бурятія Забайкальський край |
У межах природно-географічного об'єкта | Забайкалля |
Найвища точка | Пік БАМ |
Висота над рівнем моря | 3072 м |
Довжина або відстань | 700 км |
Станове нагір'я у Вікісховищі |
Координати: 56°35′26″ пн. ш. 116°47′28″ сх. д. / 56.590694440028° пн. ш. 116.79125000002778734° сх. д.
Станове нагір'я складене головним чином кристалічними і метаморфічними породами при повсюдному поширенні багаторічномерзлих порід. Є родовища золота, міді, флюорита, кам'яного вугілля.
Рослинність представлена в основному модриною тайгою на гірських схилах, що змінюється на висотах більше 1200 м Рідколіссям і гірської тундри. Днища улоговин являють собою заболочені заплавні луки, а їх схили поросли сосновими лісами і сосново-листяними лісами.
Див. також
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- НАГОРІ.html {{{2}}} // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Література
- НАГОРІ.html {{{2}}} // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Станове нагір'я (фізична карта, масштаб 1:2 500 000) // Национальный атлас России : [в 4-х т.] / Глав. ред. тома А. Н. Краюхин. — М. : , 2004. — Т. 1 : Общая характеристика территории. — С. 250. — 3000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanove nagir ya girska sistema v Zabajkallya protyazhnistyu blizko 700 km vid pivnichnogo krayu Bajkala do serednoyi techiyi richki Olekmi u napryamku na shid pivnichnij shid Vklyuchaye visokogirni hrebti Pivdenno Mujskij Pivnichno Mujskij Udokan Kalarskij i veliki mizhgirski ulogovini bajkalskogo tipu na visoti 500 1000 m Verhneangarska Mujsko Kuandinska Verhnecharska kotlovina visota Stanovogo nagir ya stanovit 3072 metri Stanove nagir yaGirskij hrebetPivdennosibirski goriKontinentAziyaKrayina Rosiya 1 Administrativna odinicyaBuryatiya Zabajkalskij krajU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaZabajkallyaNajvisha tochkaPik BAMVisota nad rivnem morya3072 mDovzhina abo vidstan700 km Stanove nagir ya u Vikishovishi Koordinati 56 35 26 pn sh 116 47 28 sh d 56 590694440028 pn sh 116 79125000002778734 sh d 56 590694440028 116 79125000002778734 Stanove nagir ya skladene golovnim chinom kristalichnimi i metamorfichnimi porodami pri povsyudnomu poshirenni bagatorichnomerzlih porid Ye rodovisha zolota midi flyuorita kam yanogo vugillya Roslinnist predstavlena v osnovnomu modrinoyu tajgoyu na girskih shilah sho zminyuyetsya na visotah bilshe 1200 m Ridkolissyam i girskoyi tundri Dnisha ulogovin yavlyayut soboyu zabolocheni zaplavni luki a yih shili porosli sosnovimi lisami i sosnovo listyanimi lisami Div takozhStanovij hrebetPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 NAGORI html 2 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros LiteraturaNAGORI html 2 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Stanove nagir ya fizichna karta masshtab 1 2 500 000 Nacionalnyj atlas Rossii v 4 h t Glav red toma A N Krayuhin M 2004 T 1 Obshaya harakteristika territorii S 250 3000 prim ISBN 5 85120 217 3