Сребреник (босн. і хорв. Srebrenik, серб. Сребреник) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, на території Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади в Тузланському кантоні. Лежить на автомобільній дорозі та залізничній вітці Брчко—Тузла—Сараєво.
Місто Сребреник Вид на Сребреніцьку фортецю Srebrenik/Сребреник Координати H G O
Сребреник у Вікісховищі |
Відомий своєю середньовічною фортецею.
Історія
Перша писемна згадка про існування цього стародавнього міста знаходиться у грамоті Стефана Котроманича від 15.02.1333, якою він як боснійський бан передає Дубровницькій Республіці Стон і Стонський Рат, відкриваючи торговельні шляхи Дубровника з Боснією. У той час Сребреник був столицею середньовічної Боснії, якою правили Котроманичі, встановивши її найширші рубежі. Боснія тоді простиралася від Сави на півночі, Задара і Книна на заході та Герцег-Нового на південному сході. Угорський король Матвій Корвін у жовтні 1464 вдерся з військом у північно-східну Боснію і взяв Сребреник. Із завойованих місцевостей він утворив Сребреніцьку бановину, яку влаштував за суворими військовими принципами. Командиром бановини поставив хорватського дворянина Ніколу Ілоцького.
Немає достеменних відомостей про час побудови Сребреніцької фортеці, але цілком певно, що збудували її угорці під час свого врядування у Боснії. Пізніші володарі цього краю турки добудували її, про що свідчить прибудована мечеть, яка служила потребам турецької військової залоги.
У період після османського панування Сребреник на тривалий час опинився на узбіччі історії. Повторне історичне пробудження Сребреник пережив після Другої світової війни. Будівництво залізниці Брчко—Бановичі та відрізку автошляху Жупаня—Сараєво—Опузен дало місту поштовх до осучаснення і розвитку.
Демографія
Національність | 2013 | 1991 | 1981 | 1971 |
Мусульмани | 4 532 (85,44 %) | 3 625 (87,37 %) | 2 023 (93,13 %) | |
Серби | 172 (3,24 %) | 147 (3,54 %) | 80 (3,68 %) | |
Хорвати | 87 (1,64 %) | 69 (1,66 %) | 31 (1,42 %) | |
Югослави | 351 (6,61 %) | 257 (6,19 %) | 15 (0,69 %) | |
Інші та невизначені | 162 (3,05 %) | 51 (1,22 %) | 23 (1,05 %) | |
Разом | 13 691 | 5 304 | 4 149 | 2 172 |
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2018. Процитовано 10 квітня 2017.
- . izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 15. 11. 2016.
- (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 8. 5. 2016.
- Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ и СФРЈ, попис становништва 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, и 1991. године. (сербо-хорв.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Srebrenik bosn i horv Srebrenik serb Srebrenik misto na pivnichnomu shodi Bosniyi i Gercegovini na teritoriyi Federaciyi Bosniyi i Gercegovini centr odnojmennoyi gromadi v Tuzlanskomu kantoni Lezhit na avtomobilnij dorozi ta zaliznichnij vitci Brchko Tuzla Sarayevo Misto zobrazhennya pidpis kategoriya v Commons Srebrenik Srebrenik Srebrenik Vid na Srebrenicku fortecyu Koordinati 44 42 26 pn sh 18 29 31 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Federaciya Bosniyi i GercegoviniKanton TuzlanskijGromada SrebrenikMer Nihad Omerovich koaliciya PDD Persha zgadka 1333Plosha 5 93 km Visota centru 252 mNaselennya 7 163 2013 Gustota naselennya 1207 93 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 35Poshtovij indeks 75350Statistichnij nomer naselenogo punktu 149110GeoNames 3190158 3294885OSM 2528152 R Tuzlanskij kanton Federaciya Bosniya i Gercegovina Oficijnij sajt www srebrenik baSrebrenikSrebrenik Bosniya i Gercegovina Srebrenik u Vikishovishi Vidomij svoyeyu serednovichnoyu forteceyu IstoriyaPersha pisemna zgadka pro isnuvannya cogo starodavnogo mista znahoditsya u gramoti Stefana Kotromanicha vid 15 02 1333 yakoyu vin yak bosnijskij ban peredaye Dubrovnickij Respublici Ston i Stonskij Rat vidkrivayuchi torgovelni shlyahi Dubrovnika z Bosniyeyu U toj chas Srebrenik buv stoliceyu serednovichnoyi Bosniyi yakoyu pravili Kotromanichi vstanovivshi yiyi najshirshi rubezhi Bosniya todi prostiralasya vid Savi na pivnochi Zadara i Knina na zahodi ta Gerceg Novogo na pivdennomu shodi Ugorskij korol Matvij Korvin u zhovtni 1464 vdersya z vijskom u pivnichno shidnu Bosniyu i vzyav Srebrenik Iz zavojovanih miscevostej vin utvoriv Srebrenicku banovinu yaku vlashtuvav za suvorimi vijskovimi principami Komandirom banovini postaviv horvatskogo dvoryanina Nikolu Ilockogo Nemaye dostemennih vidomostej pro chas pobudovi Srebrenickoyi forteci ale cilkom pevno sho zbuduvali yiyi ugorci pid chas svogo vryaduvannya u Bosniyi Piznishi volodari cogo krayu turki dobuduvali yiyi pro sho svidchit pribudovana mechet yaka sluzhila potrebam tureckoyi vijskovoyi zalogi U period pislya osmanskogo panuvannya Srebrenik na trivalij chas opinivsya na uzbichchi istoriyi Povtorne istorichne probudzhennya Srebrenik perezhiv pislya Drugoyi svitovoyi vijni Budivnictvo zaliznici Brchko Banovichi ta vidrizku avtoshlyahu Zhupanya Sarayevo Opuzen dalo mistu poshtovh do osuchasnennya i rozvitku DemografiyaNacionalnist 2013 1991 1981 1971Musulmani 4 532 85 44 3 625 87 37 2 023 93 13 Serbi 172 3 24 147 3 54 80 3 68 Horvati 87 1 64 69 1 66 31 1 42 Yugoslavi 351 6 61 257 6 19 15 0 69 Inshi ta neviznacheni 162 3 05 51 1 22 23 1 05 Razom 13 691 5 304 4 149 2 172Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 23 listopada 2018 Procitovano 10 kvitnya 2017 izbori ba Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 15 11 2016 PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2016 Procitovano 8 5 2016 Savezni zavod za statistiku i evidenciјu FNRЈ i SFRЈ popis stanovnishtva 1948 1953 1961 1971 1981 i 1991 godine serbo horv PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2017 Procitovano 10 kvitnya 2017