Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сприйняття сприйма ння перцепція від лат perceptio це дещо складніша ніж відчуття форма пізнання дійсності Сприйняття є

Сприймання

Сприймання

Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) — це дещо складніша, ніж відчуття, форма пізнання дійсності. Сприйняття є віддзеркалення предметів і явищ у їх наочній цілісності. На основі сприйняття і відчуття виникають уявлення про об'єкти. Це пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття. Сприймання стосується скоріше когнітивних процесів, сприйняття є їх результатом. Саме тому потрібні два різних терміни. Також варто відрізняти від сприймання відчуття як низькорівневий когнітивний процес, що передує формуванню сприймання як високорівневого когнітивного процесу.

image
Відображення сприйняття макрокосму. Роберт Фладд (1619).

За Г.-В.Лейбніцем розрізняють перцепцію як просте безпосереднє уявлення про зовнішній світ і апперцепцію — як вищу форму пізнавальної діяльності, пов'язану з самосвідомістю.

Сутність терміну

За своєю суттю сприймання трактується як складний процес, у ході якого інформація про окремі властивості об'єкта сполучається в сенсорний образ та інтерпретується як інформація породжена об'єктами або подіями оточуючого середовища.

Види сприйняття

Залежно від того, чи людина ставить перед собою мету сприйняти предмет, розрізняють мимовільне та довільне сприймання.

Мимовільне сприймання, або ненавмисне, виникає тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось сприйняти і не прикладає для цього зусиль волі. Таке сприймання спричиняється особливостями навколишніх предметів: їхньою яскравістю, розташуванням, незвичністю, а також особистим інтересом до них людини. Наприклад, відпочиваючи, студенти проглядають цікаві фільми, читають книжки, однак спеціальних зусиль для цього не докладають.

Довільне сприймання, або навмисне, характеризується тим, що людина ставить перед собою мету щось сприйняти і докладає для цього вольові зусилля. 

У залежності від переважної ролі того або іншого аналізатора в структурі образу розрізняють наступні вигляди сприймання: кінестетичні, зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові. У залежності від провідних аспектів об'єкта, що сприймаються, виділяють також такі класи сприймань: 

Теорія в історичному розвитку

Перше кількісне співвідношення, відкрите в психології закон Вебера — Фехнера пов'язує між собою виразність сприйняття із інтенсивністю зовнішнього подразника. Це якісно нова форма чуттєвого відображення дійсності, яка виконує дві взаємозв'язані функції: пізнавальну та регулятивну. Пізнавальна функція розкриває властивості та структуру об'єктів, а регулятивна— спрямовує практичну діяльність суб'єкта згідно з цими властивостями об'єктів.

Сприймання має активний характер, воно відображає в єдності із всебічними характеристиками об'єкта також і все багатогранне життя суб'єкта: його світоглядні установки, минулий досвід, інтереси, прагнення, надії. Знання про оточуючу дійсність людина одержує не тільки через відчуття, а і через сприймання. У відчуттях відображаються лише окремі властивості предметів, наприклад їхній запах, колір, твердість тощо, тоді як у сприйманні всі ці властивості відображаються у їхній сукупності і взаємозв'язку.

Сприйманням називається відображення в свідомості людини предметів і явищ дійсності при їхньому безпосередньому впливі на органи чуття.

Результатом сприймання є (ґештальт). Наприклад, взявши в руки нову книжку, ми одночасно відображаємо колір її сторінок, вагу, запах типографської фарби тощо. Усі ці зорові, тактильні, нюхові та інші відчуття, поєднуючись, дають образ книги.

Проте дослідження показують, що сприймання не зводиться до простої суми відчуттів, а складає якісно нову ступінь чуттєвого пізнання дійсності. Воно доповнюється і опосередковується наявними в особистості знаннями, її минулим досвідом. Отже, сприймання є надзвичайно складним психічним процесом. Тому не дивно, що цілий ряд питань, пов'язаних з його протіканням, не зважаючи на значні зусилля з боку багатьох вчених, не розв'язані й досі.

Гіпотези

Як же відбувається людське сприймання ?

Пошуки відповіді на це питання можна побачити уже в роботах старогрецьких вчених Епікура, Демокріта, Аристотеля, Евкліда та ін.

Зір здійснюється з допомогою променів, що виходять з очей і ніби обмацують предмети, подібно до того як сліпий пізнає форму предметів шляхом обмацування їх рукою чи палицею (Евклід).

На жаль ця правильна думка про активність сприймаючого рецептора в епоху Відродження була замінена хибною, за якою образ виникав у результаті впливу зовнішніх агентів на пасивно сприймаючі органи чуття.

Психофізіологія XIX ст. виходила з ілюзії, що дослідження сприймання повинно базуватися на вивченні будови периферичних рецепторних апаратів і фізіологічних принципів їхньої роботи. Стосовно до зору це значить, що вивчення проєкції образу предмета на сітківці може пояснити сприймання видимого світу.

Гештальтисти, зрозумівши недостатність такого підходу до пояснення сприймання, висунули свою концепцію центральних механізмів формування перцептивного образу (Келлер). Вони перенесли сприймання із сіткового на мозковий рівень, зберігши при цьому пороки старої психофізіології. Розглядаючи процеси формування образу сприймання як пряме відображення фізіологічних процесів структуроутворення, що ніби проходять у нервовій системі, вони прийшли до хибного розв'язання проблем сприймання.

Критичний аналіз цих поглядів зробили в своїх роботах вітчизняні психологи С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, П. Я. Гальперін та ін. На його основі був розроблений принципово новий підхід до вивчення проблеми сприймання. Виходячи із сєченівського розуміння рефлекторної природи сенсорних процесів, вони почали розглядати сприймання як своєрідну дію, спрямовану на обстеження об'єкта сприймання і на створення його копії, його подібності.

Різностороннє вивчення сприймання показало, що як і всякий процес пізнання, воно залежить від особливостей суб'єкта: його досвіду, знань, потреб, інтересів, установок, спрямованості. Як і відчуття, воно є суб'єктивним образом об'єктивної дійсності. Критерієм їхньої істинності є практична діяльність людини. Сприймає дійсність не ізольоване вухо чи око, а конкретна жива людина. Тому в сприйманні виявляється її ставлення до об'єкта, її бажання, інтереси, почуття тощо.

Залежність сприймання від змісту психічного життя людини, від особливостей її особистості називають аперцепцією. Вона відіграє важливе значення в житті і діяльності людини. Людському сприйманню вона надає активний характер. Наприклад, ставлення студентів до сприймання психологічних знань різне до і після проходження педагогічної практики в школі.

Особливості сприймання

Сприймання характеризується рядом особливостей, найважливішими з яких є: предметність, цілісність, структурність, константність і осмисленість. Дамо короткий опис кожної з них.

Предметність сприймання виявляється в тому, що властивості предмету відображаються в образі не ізольовано, а як належні предмету тобто в акті об'єктивації. Ця властивість є не природженою, а набутою особливістю людини. В її формуванні провідну роль відіграють рух і дотик. Без участі руху наші сприймання втрачають властивість предметності.

Другою особливістю сприймання є цілісність. На відміну від відчуття, яке є моно модальним, сприймання є полі модальним. Воно формується на основі сумісної діяльності ряду аналізаторів, об'єднаних у функціональну систему. Цілісний образ виникає на основі узагальнення знань про окремі властивості предмету, що одержується у вигляді окремих відчуттів.

З цілісністю перцептивного образу тісно пов'язана його структурність, яка полягає в тому що сприймання не просто конгломерат відчуттів, а в ньому відображаються відношення різних властивостей і частин предмету, тобто його структура. Вона формується у людини протягом певного часу. Так, читаючи окреме слово, читач сприймає його як цілісне після сприймання його літер. У дослідженнях Сєченова показано, що джерело цілісності і структурності криється в особливостях самих предметів. Основою цілісності і структурності сприймання є відображення форми (і контуру) предмету, яка об'єктивно виділяє його із оточення, будучи роздільною гранню двох реальностей. Він встановив, що цілісність і структурність не є початковими властивостями перцептивного образу, а формується в процесі його становлення, як результат рефлекторної роботи аналізаторів.

Проведені пізніше експерименти підтвердили цю думку, показавши фазовий характер зорового сприймання. Було встановлено, що в першу мить складний предмет сприймається як мозаїчне поєднання ліній, кутів, кольорів і лише в процесі розвитку сприймання утворюється цілісний образ.

Четвертою характерною особливістю сприймання є константність. Під нею розуміють відносну постійність сприйманої величини, форми і кольору предметів при зміні відстані, положення спостерігача, освітленості предмету. У житті умови сприймання предметів безперервно змінюються. Відповідно змінюються і перцептивні процеси, але образ предмету залишається відносно постійним. Це ж стосується величини і форми предметів. При зміні дистанції спостереження змінюється величина зображення предмета на сітківці ока, але видима величина і форма залишаються відносно постійними.

Отже, на основі постійно мінливих сенсорних вражень перцептивна константність продукує стійкий, стабільний і константний образ світу.

Дійсним джерелом константності сприймання є активні дії перцептивної системи, які допомагають суб'єкту виділяти інваріантну структуру об'єкта сприймання. Дослідження показали, що минулий досвід здійснює активний вплив на константність, але її основною передумовою є відображення тієї ситуації, в якій знаходиться предмет сприймання. Сприймання кольору, величини і форми незнайомого об'єкта ізольовано від ситуації є аконстантне.

П'ятою характерною особливістю сприймання є осмисленість. Сприймаючи предмети і явища дійсності, людина тлумачить їх згідно з наявними знаннями і практичним досвідом. Сприймання людини тісно пов'язане з мисленням. Сприйняти об'єкт, це значить виділити його з оточення і мислено назвати його, тобто віднести до певного класу предметів. Тоді, коли це зразу зробити не вдається, в процесі сприймання відбувається динамічний пошук найкращої інтерпретації наявної інформації. Це можна помітити при сприйманні багатозначних малюнків, у яких почергово суб'єктом сприймаються то фігура, то фон. Велике значення в осмисленості сприймання відіграє зв'язок першої і другої сигнальних систем у людини.

Сприйняття пов'язане з мисленням, увагою, спрямовується мотивацією і має певне емоційне забарвлення. Психологічні дослідження доказали зв'язок сприйняття з процесом пізнання.

Властивості сприйняття

Основні типи сприйняття

  • Аналітичний — намагання людини вирізняти і аналізувати деталі та подробиці
  •  — схильність до узагальненого відображення явищ і визначення суті того, що відбувається
  •  — намагання зрозуміти основу, сутність явища і фактичне її підтвердження
  •  — схильність людини до висловлення свого ставлення, власних переживань, спричинених певними явищами.

Див. також

фізіологічна оптика

Примітки

  1. Національна академія внутрішніх справ. Кафедра філософії права та юридичної логіки. Мультимедійний підручник. «Логіка» [ 2022-09-11 у Wayback Machine.]. arm.naiau.kiev.ua
  2. Геринг З., Зимбардо Ф. Психология и жизнь. СПб.: Питер, 2004. — 955 с.
  3. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К., 2010. — 302 с.

Джерела

Література

Посилання


image Це незавершена стаття з психології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sprijnyattya sprijma nnya percepciya vid lat perceptio ce desho skladnisha nizh vidchuttya forma piznannya dijsnosti Sprijnyattya ye viddzerkalennya predmetiv i yavish u yih naochnij cilisnosti Na osnovi sprijnyattya i vidchuttya vinikayut uyavlennya pro ob yekti Ce piznavalnij psihichnij proces yakij polyagaye u vidobrazhenni lyudinoyu predmetiv i yavish u sukupnosti vsih yih yakostej pri bezposerednij diyi na organi chuttya Sprijmannya stosuyetsya skorishe kognitivnih procesiv sprijnyattya ye yih rezultatom Same tomu potribni dva riznih termini Takozh varto vidriznyati vid sprijmannya vidchuttya yak nizkorivnevij kognitivnij proces sho pereduye formuvannyu sprijmannya yak visokorivnevogo kognitivnogo procesu Vidobrazhennya sprijnyattya makrokosmu Robert Fladd 1619 Za G V Lejbnicem rozriznyayut percepciyu yak proste bezposerednye uyavlennya pro zovnishnij svit i appercepciyu yak vishu formu piznavalnoyi diyalnosti pov yazanu z samosvidomistyu Sutnist terminuZa svoyeyu suttyu sprijmannya traktuyetsya yak skladnij proces u hodi yakogo informaciya pro okremi vlastivosti ob yekta spoluchayetsya v sensornij obraz ta interpretuyetsya yak informaciya porodzhena ob yektami abo podiyami otochuyuchogo seredovisha Vidi sprijnyattyaZalezhno vid togo chi lyudina stavit pered soboyu metu sprijnyati predmet rozriznyayut mimovilne ta dovilne sprijmannya Mimovilne sprijmannya abo nenavmisne vinikaye todi koli lyudina ne stavit pered soboyu meti shos sprijnyati i ne prikladaye dlya cogo zusil voli Take sprijmannya sprichinyayetsya osoblivostyami navkolishnih predmetiv yihnoyu yaskravistyu roztashuvannyam nezvichnistyu a takozh osobistim interesom do nih lyudini Napriklad vidpochivayuchi studenti proglyadayut cikavi filmi chitayut knizhki odnak specialnih zusil dlya cogo ne dokladayut Dovilne sprijmannya abo navmisne harakterizuyetsya tim sho lyudina stavit pered soboyu metu shos sprijnyati i dokladaye dlya cogo volovi zusillya U zalezhnosti vid perevazhnoyi roli togo abo inshogo analizatora v strukturi obrazu rozriznyayut nastupni viglyadi sprijmannya kinestetichni zorovi sluhovi dotikovi nyuhovi smakovi U zalezhnosti vid providnih aspektiv ob yekta sho sprijmayutsya vidilyayut takozh taki klasi sprijman sprijmannya ob yektivTeoriya v istorichnomu rozvitkuPershe kilkisne spivvidnoshennya vidkrite v psihologiyi zakon Vebera Fehnera pov yazuye mizh soboyu viraznist sprijnyattya iz intensivnistyu zovnishnogo podraznika Ce yakisno nova forma chuttyevogo vidobrazhennya dijsnosti yaka vikonuye dvi vzayemozv yazani funkciyi piznavalnu ta regulyativnu Piznavalna funkciya rozkrivaye vlastivosti ta strukturu ob yektiv a regulyativna spryamovuye praktichnu diyalnist sub yekta zgidno z cimi vlastivostyami ob yektiv Sprijmannya maye aktivnij harakter vono vidobrazhaye v yednosti iz vsebichnimi harakteristikami ob yekta takozh i vse bagatogranne zhittya sub yekta jogo svitoglyadni ustanovki minulij dosvid interesi pragnennya nadiyi Znannya pro otochuyuchu dijsnist lyudina oderzhuye ne tilki cherez vidchuttya a i cherez sprijmannya U vidchuttyah vidobrazhayutsya lishe okremi vlastivosti predmetiv napriklad yihnij zapah kolir tverdist tosho todi yak u sprijmanni vsi ci vlastivosti vidobrazhayutsya u yihnij sukupnosti i vzayemozv yazku Sprijmannyam nazivayetsya vidobrazhennya v svidomosti lyudini predmetiv i yavish dijsnosti pri yihnomu bezposerednomu vplivi na organi chuttya Rezultatom sprijmannya ye geshtalt Napriklad vzyavshi v ruki novu knizhku mi odnochasno vidobrazhayemo kolir yiyi storinok vagu zapah tipografskoyi farbi tosho Usi ci zorovi taktilni nyuhovi ta inshi vidchuttya poyednuyuchis dayut obraz knigi Prote doslidzhennya pokazuyut sho sprijmannya ne zvoditsya do prostoyi sumi vidchuttiv a skladaye yakisno novu stupin chuttyevogo piznannya dijsnosti Vono dopovnyuyetsya i oposeredkovuyetsya nayavnimi v osobistosti znannyami yiyi minulim dosvidom Otzhe sprijmannya ye nadzvichajno skladnim psihichnim procesom Tomu ne divno sho cilij ryad pitan pov yazanih z jogo protikannyam ne zvazhayuchi na znachni zusillya z boku bagatoh vchenih ne rozv yazani j dosi GipoteziYak zhe vidbuvayetsya lyudske sprijmannya Poshuki vidpovidi na ce pitannya mozhna pobachiti uzhe v robotah starogreckih vchenih Epikura Demokrita Aristotelya Evklida ta in Zir zdijsnyuyetsya z dopomogoyu promeniv sho vihodyat z ochej i nibi obmacuyut predmeti podibno do togo yak slipij piznaye formu predmetiv shlyahom obmacuvannya yih rukoyu chi paliceyu Evklid Na zhal cya pravilna dumka pro aktivnist sprijmayuchogo receptora v epohu Vidrodzhennya bula zaminena hibnoyu za yakoyu obraz vinikav u rezultati vplivu zovnishnih agentiv na pasivno sprijmayuchi organi chuttya Psihofiziologiya XIX st vihodila z ilyuziyi sho doslidzhennya sprijmannya povinno bazuvatisya na vivchenni budovi periferichnih receptornih aparativ i fiziologichnih principiv yihnoyi roboti Stosovno do zoru ce znachit sho vivchennya proyekciyi obrazu predmeta na sitkivci mozhe poyasniti sprijmannya vidimogo svitu Geshtaltisti zrozumivshi nedostatnist takogo pidhodu do poyasnennya sprijmannya visunuli svoyu koncepciyu centralnih mehanizmiv formuvannya perceptivnogo obrazu Keller Voni perenesli sprijmannya iz sitkovogo na mozkovij riven zberigshi pri comu poroki staroyi psihofiziologiyi Rozglyadayuchi procesi formuvannya obrazu sprijmannya yak pryame vidobrazhennya fiziologichnih procesiv strukturoutvorennya sho nibi prohodyat u nervovij sistemi voni prijshli do hibnogo rozv yazannya problem sprijmannya Kritichnij analiz cih poglyadiv zrobili v svoyih robotah vitchiznyani psihologi S L Rubinshtejn O M Leontyev P Ya Galperin ta in Na jogo osnovi buv rozroblenij principovo novij pidhid do vivchennya problemi sprijmannya Vihodyachi iz syechenivskogo rozuminnya reflektornoyi prirodi sensornih procesiv voni pochali rozglyadati sprijmannya yak svoyeridnu diyu spryamovanu na obstezhennya ob yekta sprijmannya i na stvorennya jogo kopiyi jogo podibnosti Riznostoronnye vivchennya sprijmannya pokazalo sho yak i vsyakij proces piznannya vono zalezhit vid osoblivostej sub yekta jogo dosvidu znan potreb interesiv ustanovok spryamovanosti Yak i vidchuttya vono ye sub yektivnim obrazom ob yektivnoyi dijsnosti Kriteriyem yihnoyi istinnosti ye praktichna diyalnist lyudini Sprijmaye dijsnist ne izolovane vuho chi oko a konkretna zhiva lyudina Tomu v sprijmanni viyavlyayetsya yiyi stavlennya do ob yekta yiyi bazhannya interesi pochuttya tosho Zalezhnist sprijmannya vid zmistu psihichnogo zhittya lyudini vid osoblivostej yiyi osobistosti nazivayut apercepciyeyu Vona vidigraye vazhlive znachennya v zhitti i diyalnosti lyudini Lyudskomu sprijmannyu vona nadaye aktivnij harakter Napriklad stavlennya studentiv do sprijmannya psihologichnih znan rizne do i pislya prohodzhennya pedagogichnoyi praktiki v shkoli Osoblivosti sprijmannyaSprijmannya harakterizuyetsya ryadom osoblivostej najvazhlivishimi z yakih ye predmetnist cilisnist strukturnist konstantnist i osmislenist Damo korotkij opis kozhnoyi z nih Predmetnist sprijmannya viyavlyayetsya v tomu sho vlastivosti predmetu vidobrazhayutsya v obrazi ne izolovano a yak nalezhni predmetu tobto v akti ob yektivaciyi Cya vlastivist ye ne prirodzhenoyu a nabutoyu osoblivistyu lyudini V yiyi formuvanni providnu rol vidigrayut ruh i dotik Bez uchasti ruhu nashi sprijmannya vtrachayut vlastivist predmetnosti Drugoyu osoblivistyu sprijmannya ye cilisnist Na vidminu vid vidchuttya yake ye mono modalnim sprijmannya ye poli modalnim Vono formuyetsya na osnovi sumisnoyi diyalnosti ryadu analizatoriv ob yednanih u funkcionalnu sistemu Cilisnij obraz vinikaye na osnovi uzagalnennya znan pro okremi vlastivosti predmetu sho oderzhuyetsya u viglyadi okremih vidchuttiv Z cilisnistyu perceptivnogo obrazu tisno pov yazana jogo strukturnist yaka polyagaye v tomu sho sprijmannya ne prosto konglomerat vidchuttiv a v nomu vidobrazhayutsya vidnoshennya riznih vlastivostej i chastin predmetu tobto jogo struktura Vona formuyetsya u lyudini protyagom pevnogo chasu Tak chitayuchi okreme slovo chitach sprijmaye jogo yak cilisne pislya sprijmannya jogo liter U doslidzhennyah Syechenova pokazano sho dzherelo cilisnosti i strukturnosti kriyetsya v osoblivostyah samih predmetiv Osnovoyu cilisnosti i strukturnosti sprijmannya ye vidobrazhennya formi i konturu predmetu yaka ob yektivno vidilyaye jogo iz otochennya buduchi rozdilnoyu grannyu dvoh realnostej Vin vstanoviv sho cilisnist i strukturnist ne ye pochatkovimi vlastivostyami perceptivnogo obrazu a formuyetsya v procesi jogo stanovlennya yak rezultat reflektornoyi roboti analizatoriv Provedeni piznishe eksperimenti pidtverdili cyu dumku pokazavshi fazovij harakter zorovogo sprijmannya Bulo vstanovleno sho v pershu mit skladnij predmet sprijmayetsya yak mozayichne poyednannya linij kutiv koloriv i lishe v procesi rozvitku sprijmannya utvoryuyetsya cilisnij obraz Chetvertoyu harakternoyu osoblivistyu sprijmannya ye konstantnist Pid neyu rozumiyut vidnosnu postijnist sprijmanoyi velichini formi i koloru predmetiv pri zmini vidstani polozhennya sposterigacha osvitlenosti predmetu U zhitti umovi sprijmannya predmetiv bezperervno zminyuyutsya Vidpovidno zminyuyutsya i perceptivni procesi ale obraz predmetu zalishayetsya vidnosno postijnim Ce zh stosuyetsya velichini i formi predmetiv Pri zmini distanciyi sposterezhennya zminyuyetsya velichina zobrazhennya predmeta na sitkivci oka ale vidima velichina i forma zalishayutsya vidnosno postijnimi Otzhe na osnovi postijno minlivih sensornih vrazhen perceptivna konstantnist produkuye stijkij stabilnij i konstantnij obraz svitu Dijsnim dzherelom konstantnosti sprijmannya ye aktivni diyi perceptivnoyi sistemi yaki dopomagayut sub yektu vidilyati invariantnu strukturu ob yekta sprijmannya Doslidzhennya pokazali sho minulij dosvid zdijsnyuye aktivnij vpliv na konstantnist ale yiyi osnovnoyu peredumovoyu ye vidobrazhennya tiyeyi situaciyi v yakij znahoditsya predmet sprijmannya Sprijmannya koloru velichini i formi neznajomogo ob yekta izolovano vid situaciyi ye akonstantne P yatoyu harakternoyu osoblivistyu sprijmannya ye osmislenist Sprijmayuchi predmeti i yavisha dijsnosti lyudina tlumachit yih zgidno z nayavnimi znannyami i praktichnim dosvidom Sprijmannya lyudini tisno pov yazane z mislennyam Sprijnyati ob yekt ce znachit vidiliti jogo z otochennya i misleno nazvati jogo tobto vidnesti do pevnogo klasu predmetiv Todi koli ce zrazu zrobiti ne vdayetsya v procesi sprijmannya vidbuvayetsya dinamichnij poshuk najkrashoyi interpretaciyi nayavnoyi informaciyi Ce mozhna pomititi pri sprijmanni bagatoznachnih malyunkiv u yakih pochergovo sub yektom sprijmayutsya to figura to fon Velike znachennya v osmislenosti sprijmannya vidigraye zv yazok pershoyi i drugoyi signalnih sistem u lyudini Sprijnyattya pov yazane z mislennyam uvagoyu spryamovuyetsya motivaciyeyu i maye pevne emocijne zabarvlennya Psihologichni doslidzhennya dokazali zv yazok sprijnyattya z procesom piznannya Vlastivosti sprijnyattyaCilisnist Apercepciya Uzagalnennya IlyuziyaOsnovni tipi sprijnyattyaAnalitichnij namagannya lyudini viriznyati i analizuvati detali ta podrobici shilnist do uzagalnenogo vidobrazhennya yavish i viznachennya suti togo sho vidbuvayetsya namagannya zrozumiti osnovu sutnist yavisha i faktichne yiyi pidtverdzhennya shilnist lyudini do vislovlennya svogo stavlennya vlasnih perezhivan sprichinenih pevnimi yavishami Div takozh gt Optichni ilyuziyi Geshtalt Sogodennya Svidomist Mislennya Intelekt Rozum Appercepciya Socialna percepciya Sprijnyattya zvuku Sprijnyattya formi Uvaga Motivaciya Emociya piznannyafiziologichna optikaPerspektiva geometrichna Avtonomna sensorna meridionalna reakciyaPrimitkiNacionalna akademiya vnutrishnih sprav Kafedra filosofiyi prava ta yuridichnoyi logiki Multimedijnij pidruchnik Logika 2022 09 11 u Wayback Machine arm naiau kiev ua Gering Z Zimbardo F Psihologiya i zhizn SPb Piter 2004 955 s Ukrayinska psihologichna terminologiya slovnik dovidnik Za red M L A Chepi K 2010 302 s ISBN 978 617 571 040 0DzherelaSprijmati Sprijnyattya akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi 8 veresnya 2016 u Wayback Machine Ye Andros Sprijmannya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 607 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X LiteraturaSensornij analiz Opor konspekt lekcij dlya stud uklad A P Batutina Lviv komerc akad L 2002 127 c Bibliogr 22 nazv Percepciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 476 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 PosilannyaRecepciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 319 320 Reprezentovana percepciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 316 Sensibilizaciya Sensitivnist Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 380 Sprijmannya abo Recepciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 428 Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ