Справа Польської військової організації — сфабрикована ДПУ/НКВС УСРР «справа» проти активістів польської національної роботи в УСРР, спричинена відмовою більшовицького керівництва СРСР від раніше проголошеної політики «коренізації» й, зокрема, крахом сподівань на революціонізуючий вплив «польського радянського експерименту» на населення 2-ї Речі Посполитої.
У тоталітарній комуністичній державі зовнішня і внутрішня політики були незалежними одна від одної. Тимчасова «відлига» у взаєминах із 2-ю Річчюпосполитою 1933 відбувалася синхронно із запровадженням жорсткішого курсу щодо польського етносу всередині СРСР. Пояснювалося це політичними міркуваннями: більшовицький режим, формально не відкидаючи пропагандистських гасел 1920-х рр. із закликами до «світової революції», фактично вже відійшов від учорашнього, значною мірою декларативного, інтернаціоналізму з тим, аби перейти на прагматичні рейки побудови казарменого соціалізму «в одній країні». На авансцену політичного життя стрімко вийшов ледь підфарбований інтернаціоналістською риторикою імперський, великодержавницький російський шовінізм із його тяжінням до уніфікації/русифікації життя держави. Як наслідок, була оголошена «націоналістичним збоченням» учорашня політика «коренізації» взагалі й «українізації» зокрема. Одночасно оманлива більшовицька тактика щодо поєднання «національної форми» із «соціалістичним змістом» дедалі виразніше підмінялася довгостроковою стратегією сполучення російського/російськомовного за формою з імперським змістом.
Згортання політики «коренізації»
14 грудня 1932 з'явилася знакова постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про хлібозаготівлі на Україні, Північному Кавказі та в Західній області». Та не про самі лише хлібозаготівлі йшлося в ній. Документ наголошував, що «замість правильного більшовицького проведення національної політики, у ряді районів України українізація проводилася механічно, без урахування конкретних особливостей кожного району, без старанного підбору більшовицьких українських кадрів, що полегшило буржуазно-націоналістичним елементам […] створення свого легального прикриття, своїх контрреволюційних осередків й організацій». ЦК КП(б)У і Раднаркому УСРР «пропонувалося» «звернути увагу на правильне проведення українізації».
Згадка в цій ухвалі про «легальне прикриття контрреволюційних осередків й організацій» дала зручне універсальне знаряддя радянській таємній поліції, яким вона послуговувалася в найближчі роки при фабрикації численних «справ» українських, польських, німецьких, чеських та інших «контрреволюційних організацій», котрі «прикриття» використовували, мовляв, будь-що — від дитячих садочків до апарату ЦК КП(б)У. Прикметна, наприклад, характеристика польських установ Києва з меморандуму Секретно-політичного відділу ДПУ УСРР про розгортання «слідства» у справі «Польської організації військової» («ПОВ») від 7 грудня 1933: «Основными легальными базами, на которые ПОВ в Киеве опиралась в своей работе по формированию новых кадров, были институты Польской пролетарской культуры и Педагогический. Они служили ширмой для ведения контрреволюционной работы в легальных условиях». Таке формулювання було смертним вироком для цих інституцій, котрі до своєї формальної ліквідації восени 1935 упродовж цих двох років лише агонізували, перманентно знекровлювані репресіями.
У цьому ж 1933 відбулися кардинальні зміни й у долі польс. населення України. У доповідній записці Культпропу ЦК КП(б)У «Про роботу серед польських трудящих мас УСРР» (8 вересня 1933) зазначалося: «Занепад роботи серед польських трудящих, брак більшовицької пильності за умов загостреної класової боротьби й зростання активності куркульських, клерикальних, націоналістичних елементів, агентів польського фашизму, посилювали вплив буржуазно-націоналістичних елементів на польських трудящих». За стандартними фразами про «класово-ворожі» й «шкідницькі» елементи виразно вимальовувалися реальні труднощі комуніст. адміністрації в реалізації її суперечливої національно-культ. політики щодо польського (й не лише польського) населення УСРР.
«Посилення роботи серед польських трудящих»
Розглянувши 13 жовтня 1933 стан справ з «роботою серед польських трудящих мас УСРР», оргбюро ЦК КП(б)У визнало його незадовільним, ухваливши в місячний термін «розробити та подати на затвердження Політбюро ЦК конкретні заходи для забезпечення рішучого перелому та посилення роботи серед польських трудящих України». Відділам ЦК КП(б)У доручалося «зміцнити склад польських робітників, які працюють на ланках культурного фронту (клубних робітників, вчителів та ін.)» та «на керівних посадах в колгоспах, сільрадах, райвиконкомах». Отже, обирався курс на кадрове перетрушування польських працівників. Назовні це подавалося як піклування про «зміцнення проводу національно-культурним будівництвом серед польських трудящих України», необхідність викриття окремих «контрреволюційних» та «антирадянських» елементів.
Відтак, відповідаючи на замовлення кремлівського керівництва й на тлі драматичних подій Голодомору 1932—1933 років в УСРР, ДПУ/НКВС УСРР сфабрикувало справу т. зв. Польської організації військової, запозичивши назву в реальної організації часів Першої світової війни, що припинила свою діяльність 1921—22 (див. Польська військова організація). Тоді, на початку 1920-х рр., ВУЧК/Державне політичне управління УСРР жорстоко поборювало реальну «ПОВ», захопивши (і переважно стративши згодом) на Волині більше 100, а в самому лише Києві понад 200 «пеовяків».
Отже, мозаїчна картина «митців» з НКВС УСРР мала окремі реальні фрагменти. Решта ж — створення і діяльність «ПОВ» після польсько-радянської війни 1920 на терені СРСР, насамперед в УСРР, мета й плани т. зв. пеовяків — було вигадкою. Але для польського населення УСРР ця «віртуальна реальність» обернулася жахливою дійсністю. Обвинувачення в приналежності до «Польської організації військової» відтоді й до кінця 1930-х рр. стали зручною матрицею, якою залюбки послугувалася сталінська таємна поліція в репресіях проти польської людності СРСР та УСРР.
Схема «підривної діяльності» «ПОВ», за «оперативно-чекістською» версією, була приблизно такою. Для обґрунтування непорушності тогочасних кордонів Польщі, доведення історичних прав на українські землі (ішлося про кордони Польщі 1772) та створення потужної людської бази, спроможної взяти збройну участь під час майбутньої війни проти СРСР і діяти в тилу РСЧА, «ПОВ» нібито розгорнула через свої осередки активну роботу щодо полонізації українського населення, штучного завищення кількості поляків в УСРР, необґрунтованого створення польської адміністративної і культурно-освітньої інституцій, керівництво якими захоплювали члени «ПОВ». Стверджувалося, що найвизначніші «пеовяки» інфільтрувалися «зі шкідницькою метою» до компартії, захоплюючи вирішальні ділянки «польської партійної й радянської роботи».
Таким був стислий зміст «орієнтування» по «контрреволюційній польській роботі», що в 1930-х рр. розсилалося Управлінням державної безпеки НКВС УСРР усім керівникам обласних управлінь, окружних відділів НКВС УСРР, начальникам особливих відділів військових корпусів Київського та Харківського військових округів, командирам прикордонних загонів НКВС УСРР. Отже, кожний із керівників цих підрозділів націлювався («орієнтувався») на посилені пошуки «пеовяків», а знайшовши (за відсутності таких — вигадавши) їх, мав збагатити надіслану згори схему місцевим матеріалом. Відтак упродовж 1930-х рр. у республіці сфабриковано кілька «справ» т. зв. обласних центрів «ПОВ».
«Теоретична» частина згаданого «орієнтування» як інтродукція включалася до обвинувальних висновків у «справах» абсолютної більшості осіб, арештованих за причетність до «ПОВ» 1933—35 (із незначними відмінностями), й розпочиналася так: «Органами ДПУ виявлена й ліквідована контрреволюційна організація, що звалася — Польська Військова Організація („ПОВ“), яка провадила активну шпигунську, диверсійну, терористичну й повстанську роботу, з метою повалення диктатури пролетаріату на Україні, відокремлення УСРР від Радянського Союзу й захоплення її польським імперіалізмом.
Створена 1915 Пілсудським, „ПОВ“ з 1918 р. розгортає на території УСРР, особливо на Правобережжі, широку шпигунську, повстанську й диверсійну роботу, що була складовою підготовки походу польських поміщиків та буржуазії на Україну й окупації Правобережжя 1920 р.
Задля маскування своєї роботи й створення легальної бази для своєї діяльності, „ПОВ“ широко практикує вливання своїх активних членів у лави комуністичної партії […]. Слідством також встановлено, що організація широко практикувала впровадження своїх членів до компартій Польщі й Західної України, які здійснювали в рядах цих партій провокаторську роботу, а згодом, під виглядом політемігрантів, перекидалися в СРСР — для шпигунської диверсійної роботи, поповнюючи кадри „ПОВ“ на території Радянського Союзу.
Оклигавши після ліквідації органами ЧК у 1921 р., „ПОВ“ налагоджує організаційні зв'язки, перешиковує свої лави й відновлює діяльність організації.
Слідством встановлено, що діяльність організації особливо активізується після травневого, 1926 р., „фашистського перевороту Пілсудського“. Організація розгорнула широку шпигунську, диверсійну, терористичну, шкідницьку й повстанську роботу, маючи основним своїм завданням підготовку інтервенції з боку Польщі й вибух збройного повстання в момент інтервенції.
Спираючись на польські національні й культурні установи, які слугували легальним прикриттям діяльності організації й базою концентрування її основних кадрів, „ПОВ“ розгорнула широку роботу щодо насаджування осередків організації у Києві й на периферії, особливо у прикордонній смузі. „ПОВ“ працювала під керівництвом II-го Відділу Польгенштабу, підтримуючи систематичні зв'язки з закордоном через посередництво польських дипломатичних представництв в СРСР, шляхом надсилання спеціальних кур'єрів й каналами зв'язку, які мали члени організації, що проникли до рядів партії й займали відповідальні державні посади».
Далі обвинувальний висновок містив відомості про конкретну «контрреволюційну, терористичну, шпигунську діяльність» певної особи, якій інкримінувалася приналежність до «ПОВ».
Наростання репресій
Одним із перших (15 серпня 1933) за приналежність до «Польської організації військової» був ув'язнений активний діяч «коренізації» серед поляків України Б.Скарбек, колишній керівник Польського бюро ЦК КП(б)У, директор у Києві. Нарком освіти УСРР В.Затонський повідомляв на листопадовому об'єднаному пленумі ЦК і Центральної контрольної комісії КП(б)У 1933: «В деяких інститутах, як, приміром в Інституті польської культури, залишився незаарештований лише один комуніст. Весь склад інституту від директора до судомойки був підібраний цілковито „одностайно“. Серед них дехто мав партквиток в кишені, дехто не мав, але всі вони були членами контрреволюційної організації».
Починаючи з 1933, хвилі репресій щодо польської нацменшини УСРР наростали. Наприкінці 1933 — на поч. 1934 було сфабриковано «справу» Вінницького (Подільського) обласного центру «ПОВ», за якою були засуджені 52 особи, переважно місцеві культурно-освітні працівники.
За заниженими даними ДПУ/НКВС УСРР, лише упродовж 1933 у сфабрикованій «справі» «ПОВ» (за груповими обвинуваченнями) були заарештовані 225 осіб (не рахуючи одиничних арештів), з яких 2 були страчені, 211 відправлені до таборів і на заслання, 12 тимчасово звільнені.
Арешти визначних і рядових «пеовяків», тобто відомих керівників і рядових функціонерів національно-культурної роботи серед польської людності УСРР, тривали й 1934. Так, 2 квітня 1934 за приналежність до «ПОВ» було ув'язнено і невдовзі засуджено колишнього співробітника Польського бюро ЦК КП(б)У Й.Теодора; 3 червня 1934 було страчено Б.Скарбека; 13 грудня 1934 року за ґратами опинився колишній заступник голови Центральної комісії національних меншин при ВУЦВК, «хрещений батько» Мархлевського польського національного району Я.Саулевич.
Методи «слідчої роботи», внаслідок яких було сфабриковано «справу» «ПОВ» 1933—35, викривалися в низці заяв до державних і партійних органів, які надходили з таборів від засуджених «пеовяків». Одначе більшість таких звернень залишалися без відповіді. Курс тоталітарного режиму на широкомасштабні репресії проти польського населення УСРР знайшов подальший розвиток під час «польської операції» 1937—38.
Ця хвиля репресій розповсюдилася по всіх українських землях і етнічних територіях, таких як Кубань. Там репресії за звинуваченнями у зв'язках з ПОВ, продовжувалися навіть у 1939 році.
Див. також
Джерела та література
- Рубльов О. С. «Польської організації військової» справа 1933—1935 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 388. — .
- Жертвы политического террора в СССР. Книга памяти Краснодарского края "Поиск по открытому списку жертв политических репрессий в СССР
- Ляшенко Федор Иосифович (1901)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sprava Polskoyi vijskovoyi organizaciyi sfabrikovana DPU NKVS USRR sprava proti aktivistiv polskoyi nacionalnoyi roboti v USRR sprichinena vidmovoyu bilshovickogo kerivnictva SRSR vid ranishe progoloshenoyi politiki korenizaciyi j zokrema krahom spodivan na revolyucionizuyuchij vpliv polskogo radyanskogo eksperimentu na naselennya 2 yi Rechi Pospolitoyi U totalitarnij komunistichnij derzhavi zovnishnya i vnutrishnya politiki buli nezalezhnimi odna vid odnoyi Timchasova vidliga u vzayeminah iz 2 yu Richchyupospolitoyu 1933 vidbuvalasya sinhronno iz zaprovadzhennyam zhorstkishogo kursu shodo polskogo etnosu vseredini SRSR Poyasnyuvalosya ce politichnimi mirkuvannyami bilshovickij rezhim formalno ne vidkidayuchi propagandistskih gasel 1920 h rr iz zaklikami do svitovoyi revolyuciyi faktichno vzhe vidijshov vid uchorashnogo znachnoyu miroyu deklarativnogo internacionalizmu z tim abi perejti na pragmatichni rejki pobudovi kazarmenogo socializmu v odnij krayini Na avanscenu politichnogo zhittya strimko vijshov led pidfarbovanij internacionalistskoyu ritorikoyu imperskij velikoderzhavnickij rosijskij shovinizm iz jogo tyazhinnyam do unifikaciyi rusifikaciyi zhittya derzhavi Yak naslidok bula ogoloshena nacionalistichnim zbochennyam uchorashnya politika korenizaciyi vzagali j ukrayinizaciyi zokrema Odnochasno omanliva bilshovicka taktika shodo poyednannya nacionalnoyi formi iz socialistichnim zmistom dedali viraznishe pidminyalasya dovgostrokovoyu strategiyeyu spoluchennya rosijskogo rosijskomovnogo za formoyu z imperskim zmistom Zgortannya politiki korenizaciyi 14 grudnya 1932 z yavilasya znakova postanova CK VKP b i RNK SRSR Pro hlibozagotivli na Ukrayini Pivnichnomu Kavkazi ta v Zahidnij oblasti Ta ne pro sami lishe hlibozagotivli jshlosya v nij Dokument nagoloshuvav sho zamist pravilnogo bilshovickogo provedennya nacionalnoyi politiki u ryadi rajoniv Ukrayini ukrayinizaciya provodilasya mehanichno bez urahuvannya konkretnih osoblivostej kozhnogo rajonu bez starannogo pidboru bilshovickih ukrayinskih kadriv sho polegshilo burzhuazno nacionalistichnim elementam stvorennya svogo legalnogo prikrittya svoyih kontrrevolyucijnih oseredkiv j organizacij CK KP b U i Radnarkomu USRR proponuvalosya zvernuti uvagu na pravilne provedennya ukrayinizaciyi Zgadka v cij uhvali pro legalne prikrittya kontrrevolyucijnih oseredkiv j organizacij dala zruchne universalne znaryaddya radyanskij tayemnij policiyi yakim vona poslugovuvalasya v najblizhchi roki pri fabrikaciyi chislennih sprav ukrayinskih polskih nimeckih cheskih ta inshih kontrrevolyucijnih organizacij kotri prikrittya vikoristovuvali movlyav bud sho vid dityachih sadochkiv do aparatu CK KP b U Prikmetna napriklad harakteristika polskih ustanov Kiyeva z memorandumu Sekretno politichnogo viddilu DPU USRR pro rozgortannya slidstva u spravi Polskoyi organizaciyi vijskovoyi POV vid 7 grudnya 1933 Osnovnymi legalnymi bazami na kotorye POV v Kieve opiralas v svoej rabote po formirovaniyu novyh kadrov byli instituty Polskoj proletarskoj kultury i Pedagogicheskij Oni sluzhili shirmoj dlya vedeniya kontrrevolyucionnoj raboty v legalnyh usloviyah Take formulyuvannya bulo smertnim virokom dlya cih institucij kotri do svoyeyi formalnoyi likvidaciyi voseni 1935 uprodovzh cih dvoh rokiv lishe agonizuvali permanentno znekrovlyuvani represiyami U comu zh 1933 vidbulisya kardinalni zmini j u doli pols naselennya Ukrayini U dopovidnij zapisci Kultpropu CK KP b U Pro robotu sered polskih trudyashih mas USRR 8 veresnya 1933 zaznachalosya Zanepad roboti sered polskih trudyashih brak bilshovickoyi pilnosti za umov zagostrenoyi klasovoyi borotbi j zrostannya aktivnosti kurkulskih klerikalnih nacionalistichnih elementiv agentiv polskogo fashizmu posilyuvali vpliv burzhuazno nacionalistichnih elementiv na polskih trudyashih Za standartnimi frazami pro klasovo vorozhi j shkidnicki elementi virazno vimalovuvalisya realni trudnoshi komunist administraciyi v realizaciyi yiyi superechlivoyi nacionalno kult politiki shodo polskogo j ne lishe polskogo naselennya USRR Posilennya roboti sered polskih trudyashih Rozglyanuvshi 13 zhovtnya 1933 stan sprav z robotoyu sered polskih trudyashih mas USRR orgbyuro CK KP b U viznalo jogo nezadovilnim uhvalivshi v misyachnij termin rozrobiti ta podati na zatverdzhennya Politbyuro CK konkretni zahodi dlya zabezpechennya rishuchogo perelomu ta posilennya roboti sered polskih trudyashih Ukrayini Viddilam CK KP b U doruchalosya zmicniti sklad polskih robitnikiv yaki pracyuyut na lankah kulturnogo frontu klubnih robitnikiv vchiteliv ta in ta na kerivnih posadah v kolgospah silradah rajvikonkomah Otzhe obiravsya kurs na kadrove peretrushuvannya polskih pracivnikiv Nazovni ce podavalosya yak pikluvannya pro zmicnennya provodu nacionalno kulturnim budivnictvom sered polskih trudyashih Ukrayini neobhidnist vikrittya okremih kontrrevolyucijnih ta antiradyanskih elementiv Vidtak vidpovidayuchi na zamovlennya kremlivskogo kerivnictva j na tli dramatichnih podij Golodomoru 1932 1933 rokiv v USRR DPU NKVS USRR sfabrikuvalo spravu t zv Polskoyi organizaciyi vijskovoyi zapozichivshi nazvu v realnoyi organizaciyi chasiv Pershoyi svitovoyi vijni sho pripinila svoyu diyalnist 1921 22 div Polska vijskova organizaciya Todi na pochatku 1920 h rr VUChK Derzhavne politichne upravlinnya USRR zhorstoko poboryuvalo realnu POV zahopivshi i perevazhno strativshi zgodom na Volini bilshe 100 a v samomu lishe Kiyevi ponad 200 peovyakiv Otzhe mozayichna kartina mitciv z NKVS USRR mala okremi realni fragmenti Reshta zh stvorennya i diyalnist POV pislya polsko radyanskoyi vijni 1920 na tereni SRSR nasampered v USRR meta j plani t zv peovyakiv bulo vigadkoyu Ale dlya polskogo naselennya USRR cya virtualna realnist obernulasya zhahlivoyu dijsnistyu Obvinuvachennya v prinalezhnosti do Polskoyi organizaciyi vijskovoyi vidtodi j do kincya 1930 h rr stali zruchnoyu matriceyu yakoyu zalyubki posluguvalasya stalinska tayemna policiya v represiyah proti polskoyi lyudnosti SRSR ta USRR Shema pidrivnoyi diyalnosti POV za operativno chekistskoyu versiyeyu bula priblizno takoyu Dlya obgruntuvannya neporushnosti togochasnih kordoniv Polshi dovedennya istorichnih prav na ukrayinski zemli ishlosya pro kordoni Polshi 1772 ta stvorennya potuzhnoyi lyudskoyi bazi spromozhnoyi vzyati zbrojnu uchast pid chas majbutnoyi vijni proti SRSR i diyati v tilu RSChA POV nibito rozgornula cherez svoyi oseredki aktivnu robotu shodo polonizaciyi ukrayinskogo naselennya shtuchnogo zavishennya kilkosti polyakiv v USRR neobgruntovanogo stvorennya polskoyi administrativnoyi i kulturno osvitnoyi institucij kerivnictvo yakimi zahoplyuvali chleni POV Stverdzhuvalosya sho najviznachnishi peovyaki infiltruvalisya zi shkidnickoyu metoyu do kompartiyi zahoplyuyuchi virishalni dilyanki polskoyi partijnoyi j radyanskoyi roboti Takim buv stislij zmist oriyentuvannya po kontrrevolyucijnij polskij roboti sho v 1930 h rr rozsilalosya Upravlinnyam derzhavnoyi bezpeki NKVS USRR usim kerivnikam oblasnih upravlin okruzhnih viddiliv NKVS USRR nachalnikam osoblivih viddiliv vijskovih korpusiv Kiyivskogo ta Harkivskogo vijskovih okrugiv komandiram prikordonnih zagoniv NKVS USRR Otzhe kozhnij iz kerivnikiv cih pidrozdiliv nacilyuvavsya oriyentuvavsya na posileni poshuki peovyakiv a znajshovshi za vidsutnosti takih vigadavshi yih mav zbagatiti nadislanu zgori shemu miscevim materialom Vidtak uprodovzh 1930 h rr u respublici sfabrikovano kilka sprav t zv oblasnih centriv POV Teoretichna chastina zgadanogo oriyentuvannya yak introdukciya vklyuchalasya do obvinuvalnih visnovkiv u spravah absolyutnoyi bilshosti osib areshtovanih za prichetnist do POV 1933 35 iz neznachnimi vidminnostyami j rozpochinalasya tak Organami DPU viyavlena j likvidovana kontrrevolyucijna organizaciya sho zvalasya Polska Vijskova Organizaciya POV yaka provadila aktivnu shpigunsku diversijnu teroristichnu j povstansku robotu z metoyu povalennya diktaturi proletariatu na Ukrayini vidokremlennya USRR vid Radyanskogo Soyuzu j zahoplennya yiyi polskim imperializmom Stvorena 1915 Pilsudskim POV z 1918 r rozgortaye na teritoriyi USRR osoblivo na Pravoberezhzhi shiroku shpigunsku povstansku j diversijnu robotu sho bula skladovoyu pidgotovki pohodu polskih pomishikiv ta burzhuaziyi na Ukrayinu j okupaciyi Pravoberezhzhya 1920 r Zadlya maskuvannya svoyeyi roboti j stvorennya legalnoyi bazi dlya svoyeyi diyalnosti POV shiroko praktikuye vlivannya svoyih aktivnih chleniv u lavi komunistichnoyi partiyi Slidstvom takozh vstanovleno sho organizaciya shiroko praktikuvala vprovadzhennya svoyih chleniv do kompartij Polshi j Zahidnoyi Ukrayini yaki zdijsnyuvali v ryadah cih partij provokatorsku robotu a zgodom pid viglyadom politemigrantiv perekidalisya v SRSR dlya shpigunskoyi diversijnoyi roboti popovnyuyuchi kadri POV na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu Okligavshi pislya likvidaciyi organami ChK u 1921 r POV nalagodzhuye organizacijni zv yazki pereshikovuye svoyi lavi j vidnovlyuye diyalnist organizaciyi Slidstvom vstanovleno sho diyalnist organizaciyi osoblivo aktivizuyetsya pislya travnevogo 1926 r fashistskogo perevorotu Pilsudskogo Organizaciya rozgornula shiroku shpigunsku diversijnu teroristichnu shkidnicku j povstansku robotu mayuchi osnovnim svoyim zavdannyam pidgotovku intervenciyi z boku Polshi j vibuh zbrojnogo povstannya v moment intervenciyi Spirayuchis na polski nacionalni j kulturni ustanovi yaki sluguvali legalnim prikrittyam diyalnosti organizaciyi j bazoyu koncentruvannya yiyi osnovnih kadriv POV rozgornula shiroku robotu shodo nasadzhuvannya oseredkiv organizaciyi u Kiyevi j na periferiyi osoblivo u prikordonnij smuzi POV pracyuvala pid kerivnictvom II go Viddilu Polgenshtabu pidtrimuyuchi sistematichni zv yazki z zakordonom cherez poserednictvo polskih diplomatichnih predstavnictv v SRSR shlyahom nadsilannya specialnih kur yeriv j kanalami zv yazku yaki mali chleni organizaciyi sho pronikli do ryadiv partiyi j zajmali vidpovidalni derzhavni posadi Dali obvinuvalnij visnovok mistiv vidomosti pro konkretnu kontrrevolyucijnu teroristichnu shpigunsku diyalnist pevnoyi osobi yakij inkriminuvalasya prinalezhnist do POV Narostannya represijOdnim iz pershih 15 serpnya 1933 za prinalezhnist do Polskoyi organizaciyi vijskovoyi buv uv yaznenij aktivnij diyach korenizaciyi sered polyakiv Ukrayini B Skarbek kolishnij kerivnik Polskogo byuro CK KP b U direktor u Kiyevi Narkom osviti USRR V Zatonskij povidomlyav na listopadovomu ob yednanomu plenumi CK i Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi KP b U 1933 V deyakih institutah yak primirom v Instituti polskoyi kulturi zalishivsya nezaareshtovanij lishe odin komunist Ves sklad institutu vid direktora do sudomojki buv pidibranij cilkovito odnostajno Sered nih dehto mav partkvitok v kisheni dehto ne mav ale vsi voni buli chlenami kontrrevolyucijnoyi organizaciyi Pochinayuchi z 1933 hvili represij shodo polskoyi nacmenshini USRR narostali Naprikinci 1933 na poch 1934 bulo sfabrikovano spravu Vinnickogo Podilskogo oblasnogo centru POV za yakoyu buli zasudzheni 52 osobi perevazhno miscevi kulturno osvitni pracivniki Za zanizhenimi danimi DPU NKVS USRR lishe uprodovzh 1933 u sfabrikovanij spravi POV za grupovimi obvinuvachennyami buli zaareshtovani 225 osib ne rahuyuchi odinichnih areshtiv z yakih 2 buli stracheni 211 vidpravleni do taboriv i na zaslannya 12 timchasovo zvilneni Areshti viznachnih i ryadovih peovyakiv tobto vidomih kerivnikiv i ryadovih funkcioneriv nacionalno kulturnoyi roboti sered polskoyi lyudnosti USRR trivali j 1934 Tak 2 kvitnya 1934 za prinalezhnist do POV bulo uv yazneno i nevdovzi zasudzheno kolishnogo spivrobitnika Polskogo byuro CK KP b U J Teodora 3 chervnya 1934 bulo stracheno B Skarbeka 13 grudnya 1934 roku za gratami opinivsya kolishnij zastupnik golovi Centralnoyi komisiyi nacionalnih menshin pri VUCVK hreshenij batko Marhlevskogo polskogo nacionalnogo rajonu Ya Saulevich Metodi slidchoyi roboti vnaslidok yakih bulo sfabrikovano spravu POV 1933 35 vikrivalisya v nizci zayav do derzhavnih i partijnih organiv yaki nadhodili z taboriv vid zasudzhenih peovyakiv Odnache bilshist takih zvernen zalishalisya bez vidpovidi Kurs totalitarnogo rezhimu na shirokomasshtabni represiyi proti polskogo naselennya USRR znajshov podalshij rozvitok pid chas polskoyi operaciyi 1937 38 Cya hvilya represij rozpovsyudilasya po vsih ukrayinskih zemlyah i etnichnih teritoriyah takih yak Kuban Tam represiyi za zvinuvachennyami u zv yazkah z POV prodovzhuvalisya navit u 1939 roci Div takozh Polskoyi organizaciyi vijskovoyi sprava 1938 Skibnevskij Oleksandr Bronislavovich Vitold VandurskijDzherela ta literaturaRublov O S Polskoyi organizaciyi vijskovoyi sprava 1933 1935 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 388 ISBN 978 966 00 1142 7 Zhertvy politicheskogo terrora v SSSR Kniga pamyati Krasnodarskogo kraya Poisk po otkrytomu spisku zhertv politicheskih repressij v SSSRLyashenko Fedor Iosifovich 1901