Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У цій статті відсутній вступний розділ що має містити визначення предмета і стислий огляд найважливіших аспектів статті

Спорт у Тернопільській області

Спорт у Тернопільській області
У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. Ви можете допомогти проєкту, написавши преамбулу.

Спортивні товариства Тернопільщини

У 1885 році в містах Краків, Перемишль, Коломия, Львів і Тернопіль організоване польське товариства «Сокул» (пол. Sokół). 1890 року в м. Тернопіль споруджено будинок цього товариства.

У 1891 році в с. Купчинці, нині Козівського району, з ініціативи Павла Думки і К. Жмура засновано 1-ші українські станиці товариств «Січ» та «Сокіл», тоді ж такі товариства почали діяти в усіх повітових містечках Тернопільського воєводства. 1896 в Тернополі біля міського парку (нині — Старий парк) споруджено спортивний майданчик, де проводили змагання з «копаного м'яча» (футболу), гімнастики, легкої атлетики та ін.

У 1904 році в Тернополі створена українська сокільська організація з багатогранною діяльністю: пожежною, стрілянням по цілі, їздою на конях і велосипедах, плаванням, веслуванням, фехтуванням та інших. 1-і голови товариства — Сидір Голубович, Володимир Вітошинський, Ілярій Брикович.

1910 року в Тернополі на окружному зльоті «Соколів» відбулися показові гімнастичні виступи та спортивні ігри й змагання з волейболу, метання диска і ядра, п'ятиборства. Тут вправи в одностроях продемонстрували понад 160 учасниківіз усіх осередків повіту. Цього ж року на території сучасної Тернопільської області почали діяти пожежно-гімнастичні товариства «Січ», зокрема, у м. Бережани засновно січову управу на чолі з Андрієм Чайковським, яка 1911 провела 1-й повітовий здвиг за участю січовиків із Підгаєччини, , , Тернопільщини, та ін.

1912 року у м. Прага (нині Чехія) відбувся всеслов'янський сокільський зліт, у якому брав участь тернополянин Т. Остап'юк. 1914 у м. Львів на відзнаку 100-річчя від дня народження Т. Шевченка відбувся зліт товариств «Січ» і «Сокіл», у якому брали участь представники з Тернопільщини.

Перед 1-ю світ. війною на вул. Коперника у м. Тернопіль сокільці обладнали спортивний майданчик із футбольним полем, тенісним кортом, зимовою льодовою ковзанкою. В період 1-ї світової війни спортивні товариства «Січ» та «Сокіл» припинили діяльність, багато їх членів вступили до Леґіону УСС, згодом захищали ЗУНР і УНР.

На поч. 1920-х після тривалої перерви відновила діяльність тернопільська філія Львівського спортивного товариства «Сокіл-Батько». 1924–1925 створено спортивне товариство «Луг», яке об'єднало повітові та низові комітети. У цей період діяли також спортивні товариства та спортивні клуби «Каменярі», «Карпатський лещетарський клуб», «Поділля» (всі — Тернопіль), «Лисоня» (Бережани), «Степ» (Монастириська), «Буревій» (Бучач), «Хортиця» (Підгайці) та ін.

У 1932, 1934 роках тернопільські сокільці брали участь в урочинах із нагоди 50-річчя «Рідної школи» та 50-річчя «Просвіти», 1936 — в м. Львів — у перших післявоєнних змаганнях. 1939 сокілецький осередок у Тернополі нараховував 214 чл. — міщани, робітники, службовці. Руханкові чоловічі, жіночі та молодіжні відділи двічі на рік демонстрували майстерність (узимку на сцені будинку «Міщанського братства», влітку — на фестинах).

Перші спортивні клуби Тернопілля — український «Поділля» і польський «Креси». У «Поділлі» культивували 17 видів спорту, в тому числі футбол, волейбол, бокс, велоспорт, легку атлетику, баскетбол, лижі, плавання, ручний м'яч, хокей, шахи, шашки. Тут виплекано одні з найсильніших у Галичині боксерські та футбольні дружини.

Політичне забарвлення було характерне для діяльності тернопільських клубів «Креси» та «Леґіон». Єврейське спортивне життя пов'язане зі спортивними клубами «Єгуда», ŻRKS.

1939 після приходу ЧА спортивні товариства та клуби Тернопілля ліквідовані, низку керівників та спортсменів репресовано.

Перші спортивні товариства у післявоєнний період — «Динамо», «Авангард»; сільські — «Колгоспник», профспілкові — «Локомотив», «Водник», «Спартак», «Буревісник», «Трудові резерви». Загальне керівництво і контроль за спортивними товариствами здійснювали профспілки та відповідальні відомства. 1953 в області було 34 осередки спортивного товариства «Спартак», разом — 1278 членів. Змагання проводили на обласному, районному, артільному рівнях. Спортивне товариство «Динамо» у республіканських змаганнях вибороло 3-є місце з хокею та 7-е — з футболу.

1951 року спортивне товариство «Колгоспник» налічувало значну кількість членів, зокрема у Борщівському районі — 1300, Бучацькому — 1525, Збаразькому — 1700, Зборівському — 1232.

Від 1952 діяло спортивне товариство «Урожай», членів якого того ж року разом із товариствами «Спартак» та «Іскра» взяли участь у розіграші кубка області, 1955 виставлено на змагання понад 2000 осіб.

У 1966–1970 роках члени спортивного товариства «Динамо» міста Тернопіль брали участь у 17 видах спортивної боротьби, в яких 1966 було задіяно 290 спортсменів, 1970 — 340. 1967 спортивне товариство «Спартак» підготувало 4 майстри спорту, 183 кандидати у майстри спорту та спортсменів 1-го розряду, всього — 6673 розрядники. Йому належали 14 стадіонів і футбольних полів, 211 спортивних майданчиків, 10 лижних станцій, 1 турбаза, 6 басейнів і водних станцій, 5 спортивних ковзанок.

1975 року на честь 25-річчя сільського спортивного товариства «Колгоспник» проведено 444 змагання за участю 1 356 017 осіб. Цього ж року його перейменовано на СТ «Колос», членів якого встановили 367 рекордів області.

2007 в області діяли СТ «Динамо», «Колос», «Спартак», «Україна». Функціонують 22 стадіони, 1025 спортивних майданчиків, 423 футбольних поля, 3 лижні бази, 144 стрілецькі тири, 10 басейнів, 436 спортивних залів, 3 легкоатлетичних ядра, 397 гімнастичних містечок, 384 приміщення для фізкультурних занять, 3 трампліни.

Фізкультурно-оздоровчою роботою охоплено близько 100 тис. громадян, об'єднано у 1692 колективи. Задіяна система підготовки спортивних резервів, що охоплює 35 ДЮСШ, 6 спеціалізованих шкіл олімпійського резерву, обласну школу вищої спортивної майстерності, обласний центр інвалідного спорту «Інваспорт».

У вишах Тернополя діють 5 кафедр фізичного виховання, спортивний ліцей при ТНПУ. 2007 в спортивних школах області займалося понад 15 тис. дітей та підлітків. Славу Тернопільщині примножили найкращі спортивні команди «Колос» (м. Бучач), «Кристал» (м. Чортків), «Аванґард», «Нива»; спортивні клуби «Галичанка-Галекспорт», «Надзбруччя», «Академія», «Унітех» (усі — м. Тернопіль).

Індивідуальні види спорту

Більярд

Більярд розвивався від початку 20 ст., в радянський період — напівлегально. 1986 відбувся 1-й чемпіонат області; переможець — В. Орчук.

2002 створена обласна федерація (голова — М. Здоровцев).

У квітні 2003 в Тернополі відкрито клуб для професійного більярду «Массе», у червні того ж року в ньому відбувся міжнародний турнір із . Сформовано жіночу команду (12 членів), яка бере участь у чемпіонатах України.

Командні види спорту

Футбол

На Тернопільщині початок розвитку футболу датовано 1905 роком, коли з учнів старших класів гімназії та молоді міста створено спортивне товариство «Поділля», хоча гра в «копаний м'яч» була ще раніше популярною серед гімназистів, яких заохочував до занять професор Семен Сидоряк. Значний вклад у становлення футболу в Тернополі внесли професори товариства «Sok» Куликівський і Романський та гімназії — Мединський і Словік.

1907–1908 засновано польське товариство «Kresy», в українській гімназії — спортивне товариство . Між цими командами 1909 відбувся 1-й на Тернопільщині футбольний матч. У 1910 році створено тернопільські клуби «Бурса ТСП», «Єґуда», «Руська бурса» та «Погонь» (Золочів). 1910–1911 найсильніша команда Тернопільщини — «Поділля».

1912 у м. Тернопіль було 7 футбольних дружин. 1913–1914 товариство «Kresy» мало 8 команд, своє футбольне поле (на місці сучасного стадіону), повне екіпірування. Після створення у межах Австрійського футбольного союзу (АФС) Польський футбольний союз (ПФС) отримав право на власний чемпіонат.

Створена «Східна футбольна ліга» з класами «А», «Б», «Ц». Українські галицькі клуби змагались у класі «Ц».

Після 1-ї світової війни поновлює діяльність «Поділля» (голови О. Дядів, Т. Мисюк, В. Чубатий, І. Яворський, М. Никифорук). Серед гравців: Л. Бурбела, В. Качмарук, І. Коцюмбас, П. Кравченюк, О. Мельничук, П. Мурин, Р. Мороз, В. і Є. Олійники, В. Онуферко, А. Савицький, с. Скочиліс, В. Чумак, С. Юрчинський та ін.

1920–1921 заходами В. Онуферка і С. Чумака зареєстровано статут товариства, придбано спортивний реманент.

1930-ті команда змагалася у класі «А».

1933 організовано тернопільський футбольний півокруг, до якого вступило 11 статутних клубів із Тернополя, Золочева, Чорткова, Теребовлі й Збаража.

1939 з приходом ЧА спортові товариства розформовано, окремі гравці виступали у клубах «Пищевик» і «Восход». Одночасно організовано нові спортивні товариства — «Аванґард», «Буревісник», «Динамо», «Колгоспник», «Локомотив». У 1942 році в Галичині створено 1-шу українську футбольну лігу з класами «А» і «Б», відновлено діяльність спортового товариства «Поділля», у футбольній команді грали кілька передвоєнних спортсменів. Створено команди: 2-гу та юніорів. 1945 — 1-і післявоєнні. Поєдинки на Тернопільщині, 1946 команди взяли участь у першості України. 1948 — змагання за Кубок міста, який виборола команда «Локомотив». 1949 залізничники успішно виступ. у змаганнях на першість УРСР.

Від 1951 Тернопілля представляла команда «Динамо», яка 1956 дійшла до півфіналу Кубка України.

1958 створена команда «Аванґард»: 1960–1968 — майстри класу «Б», 1969–1971 — 2-ї ліги СРСР.

Спортивними досягненнями відзначилися команди «Колгоспник» (з 1969 року «Колос») із м. Бучач: чемпіон УРСР у рамках ДСТ «Колос» (1966–1973), 3-разовий володар Кубка СРСР серед сільських команд «Золотий колос» (1969–1971, представляв радгосп «Дружба», приз навічно залишився у команди), чемпіон та срібний призер чемпіонату України серед колективів фізкультури (1966); «Кристал» («Цукровик») із м. Чортків: команда виступ. у 1-й (1992–1997) та 2-й лігах національних першостей України; «Нива» (міста Підгайці, Бережани, Тернопіль, Бережани, Тернопіль): чемпіон України серед колективів фізкультури (1982), у 2-й ліз і класу «А» чем-ту СРСР (1983–1991), вищій лізі України (1992–2001).

На обласному рівні 1947–2004 володарями найвищих нагород були 20 команд із міст та сіл: міста Тернопіль — 14 разів, Бучач — 8, Бережани, Чортків, Заліщики — по 6, Хоростків — 4, Кременець, Монастириська, Теребовля — по 3, с. Великі Гаї Тернопільського району — 2, м. Копичинці Гусятинського району, м. Підгайці, с. Новосілка Підволочиського району — по 1 разу. Рекордсмен за кількістю завойованих чемпіонатських титулів підряд — команда «Колос» (Бучач) — 8 разів (1966–1973), володар Кубка обл. 6 разів поспіль (1952–1957) — команда «Динамо» (Тернопіль). Загалом Кубок області зимував у Тернополі 15 разів, Бережанах і Чортков і — по 7, Теребовл і — 6, Заліщиках — 5, Микулинцях та Підволочиську — по 3, Вел. Гаях, Підгайцяхі Хоростков і — по 2 рази, Бучач і, Збаражі, Копичинцях, Кременці, Тернопільському районі — по разу.

Регбі

Розвиток цього виду спорту на тернопіллі почалося в другій половині 1980-х років у волинському містечку Кременець. Кременецькі регбійні команди («Гладіатор», «Магістр») у 1990-х регулярно брали участь у першості України серед дорослих команд. Юнацькі та дитячі команди неодноразові учасники фінальних частин першості України у своїх вікових категоріях, також завдяки своїм юнакам Кременець має титул чемпіона України з регбі.

Вихованці кременецької школи регбі виступають у клубах вищої та першої ліг першості України (РК «Рівне», , ).

Ще одною віхою в розвитку регбі на території області стало утворення на початку 2000-х років регбійної секції СК «Тернопіль» в обласному центрі.

Ця команда, зібравши усі таланти із західної частини України, досить швидко пройшла горнило ліги до вищої, у якій виступала з 2006 до літа 2010 року, знявшись із фінальної частини через фінансові труднощі.

Єдиноборства

Карате

Карате розвинене в краї завдяки виникненню наприкінці 1980-х у Тернополі спортивних клубів, з-поміж яких функціонують «Ізіо-Спартак», «Сакура», «Тернопіль», «Воля».

На початку 1990-х в області на офіційному рівні діяли понад 20 шкіл та секцій східних єдиноборств. Нині на Тернопільщині займаються переважно кіокушинкай, , та ін.

Плідно працюють тренери С. Колісник, В. Костенко, В. Кушнірик, П. Левицький, М. Мамчур, Є. Марущак, С. Мельник, В. Фаріон, Б. Федоришин. Президент обл. асоц. сх. бойових мист-в — П. Федоришин. Найвагоміші результати — «Ізіо-Спартака» (тренер П. Федоришин; фристайл-карате), який не раз перемагав у команд. першості України.

В індивід. заліку чемпіони України — представники цього клубу М. Дуб, П. Левицький, О. Лелюх, С. Онуфрієнко, С. Москаленко, В. Фаріон, В. Шнуровський (усі — фристайл-карате), О. Чумичова («ката»). СК «Ізіо-Спартак» виховав 3-х м. сп. міжнар. класу. Від 2004 В. Кушнірик — тех. дир. Міжнар. союзу бойового карате (ШККК).

Настільні ігри

Бридж

В Західній Україні бридж-клуби існували до 1939, зокрема в Тернополі популярним був .

У січні 1972 прийнято урядове рішення про заборону секцій спортивного бриджу, розпущені його федерації. 1977-1978 на квартирі тернополянина В. Анзіна проведені чемпіонати України.

1980 за сприяння директора шахового клубу «Авангард» Я. Тамаріна створена секція бриджу (нині Тернопільський клуб бриджу). Від 1982 розігрують перехідний кубок Тернополя з бриджу.

1991 створена , проведено змагання за перший Кубок України, який виграли І. Легкий та О. Осінський із Тернополя.

Гравцями вищої ліги різного часу були тернополяни: Р. Бабій, А. Болонний, А. Гарбар, Я. Голда, О. Горинь, О. Засоба, О. Лисенко.

1996 Я. Голда організував бридж-навчання в технічних та педагогічних ліцеях, ТАНГ, ТДПУ; проведена першість Тернополя серед школярів (переможці — Ю. Рудик і Д. Кривко).

1999 команда із трьох тернополян здобула срібні медалі на в Лондоні (Велика Британія).

Примітки

  1. Дуда І. Вітошинський Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 287. — .

Джерела


image Це незавершена стаття про Тернопільську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Sportivni tovaristva TernopilshiniU 1885 roci v mistah Krakiv Peremishl Kolomiya Lviv i Ternopil organizovane polske tovaristva Sokul pol Sokol 1890 roku v m Ternopil sporudzheno budinok cogo tovaristva U 1891 roci v s Kupchinci nini Kozivskogo rajonu z iniciativi Pavla Dumki i K Zhmura zasnovano 1 shi ukrayinski stanici tovaristv Sich ta Sokil todi zh taki tovaristva pochali diyati v usih povitovih mistechkah Ternopilskogo voyevodstva 1896 v Ternopoli bilya miskogo parku nini Starij park sporudzheno sportivnij majdanchik de provodili zmagannya z kopanogo m yacha futbolu gimnastiki legkoyi atletiki ta in U 1904 roci v Ternopoli stvorena ukrayinska sokilska organizaciya z bagatogrannoyu diyalnistyu pozhezhnoyu strilyannyam po cili yizdoyu na konyah i velosipedah plavannyam vesluvannyam fehtuvannyam ta inshih 1 i golovi tovaristva Sidir Golubovich Volodimir Vitoshinskij Ilyarij Brikovich 1910 roku v Ternopoli na okruzhnomu zloti Sokoliv vidbulisya pokazovi gimnastichni vistupi ta sportivni igri j zmagannya z volejbolu metannya diska i yadra p yatiborstva Tut vpravi v odnostroyah prodemonstruvali ponad 160 uchasnikiviz usih oseredkiv povitu Cogo zh roku na teritoriyi suchasnoyi Ternopilskoyi oblasti pochali diyati pozhezhno gimnastichni tovaristva Sich zokrema u m Berezhani zasnovno sichovu upravu na choli z Andriyem Chajkovskim yaka 1911 provela 1 j povitovij zdvig za uchastyu sichovikiv iz Pidgayechchini Ternopilshini ta in 1912 roku u m Praga nini Chehiya vidbuvsya vseslov yanskij sokilskij zlit u yakomu brav uchast ternopolyanin T Ostap yuk 1914 u m Lviv na vidznaku 100 richchya vid dnya narodzhennya T Shevchenka vidbuvsya zlit tovaristv Sich i Sokil u yakomu brali uchast predstavniki z Ternopilshini Pered 1 yu svit vijnoyu na vul Kopernika u m Ternopil sokilci obladnali sportivnij majdanchik iz futbolnim polem tenisnim kortom zimovoyu lodovoyu kovzankoyu V period 1 yi svitovoyi vijni sportivni tovaristva Sich ta Sokil pripinili diyalnist bagato yih chleniv vstupili do Legionu USS zgodom zahishali ZUNR i UNR Na poch 1920 h pislya trivaloyi perervi vidnovila diyalnist ternopilska filiya Lvivskogo sportivnogo tovaristva Sokil Batko 1924 1925 stvoreno sportivne tovaristvo Lug yake ob yednalo povitovi ta nizovi komiteti U cej period diyali takozh sportivni tovaristva ta sportivni klubi Kamenyari Karpatskij leshetarskij klub Podillya vsi Ternopil Lisonya Berezhani Step Monastiriska Burevij Buchach Horticya Pidgajci ta in U 1932 1934 rokah ternopilski sokilci brali uchast v urochinah iz nagodi 50 richchya Ridnoyi shkoli ta 50 richchya Prosviti 1936 v m Lviv u pershih pislyavoyennih zmagannyah 1939 sokileckij oseredok u Ternopoli narahovuvav 214 chl mishani robitniki sluzhbovci Ruhankovi cholovichi zhinochi ta molodizhni viddili dvichi na rik demonstruvali majsternist uzimku na sceni budinku Mishanskogo bratstva vlitku na festinah Pershi sportivni klubi Ternopillya ukrayinskij Podillya i polskij Kresi U Podilli kultivuvali 17 vidiv sportu v tomu chisli futbol volejbol boks velosport legku atletiku basketbol lizhi plavannya ruchnij m yach hokej shahi shashki Tut viplekano odni z najsilnishih u Galichini bokserski ta futbolni druzhini Politichne zabarvlennya bulo harakterne dlya diyalnosti ternopilskih klubiv Kresi ta Legion Yevrejske sportivne zhittya pov yazane zi sportivnimi klubami Yeguda ZRKS 1939 pislya prihodu ChA sportivni tovaristva ta klubi Ternopillya likvidovani nizku kerivnikiv ta sportsmeniv represovano Pershi sportivni tovaristva u pislyavoyennij period Dinamo Avangard silski Kolgospnik profspilkovi Lokomotiv Vodnik Spartak Burevisnik Trudovi rezervi Zagalne kerivnictvo i kontrol za sportivnimi tovaristvami zdijsnyuvali profspilki ta vidpovidalni vidomstva 1953 v oblasti bulo 34 oseredki sportivnogo tovaristva Spartak razom 1278 chleniv Zmagannya provodili na oblasnomu rajonnomu artilnomu rivnyah Sportivne tovaristvo Dinamo u respublikanskih zmagannyah viborolo 3 ye misce z hokeyu ta 7 e z futbolu 1951 roku sportivne tovaristvo Kolgospnik nalichuvalo znachnu kilkist chleniv zokrema u Borshivskomu rajoni 1300 Buchackomu 1525 Zbarazkomu 1700 Zborivskomu 1232 Vid 1952 diyalo sportivne tovaristvo Urozhaj chleniv yakogo togo zh roku razom iz tovaristvami Spartak ta Iskra vzyali uchast u rozigrashi kubka oblasti 1955 vistavleno na zmagannya ponad 2000 osib U 1966 1970 rokah chleni sportivnogo tovaristva Dinamo mista Ternopil brali uchast u 17 vidah sportivnoyi borotbi v yakih 1966 bulo zadiyano 290 sportsmeniv 1970 340 1967 sportivne tovaristvo Spartak pidgotuvalo 4 majstri sportu 183 kandidati u majstri sportu ta sportsmeniv 1 go rozryadu vsogo 6673 rozryadniki Jomu nalezhali 14 stadioniv i futbolnih poliv 211 sportivnih majdanchikiv 10 lizhnih stancij 1 turbaza 6 basejniv i vodnih stancij 5 sportivnih kovzanok 1975 roku na chest 25 richchya silskogo sportivnogo tovaristva Kolgospnik provedeno 444 zmagannya za uchastyu 1 356 017 osib Cogo zh roku jogo perejmenovano na ST Kolos chleniv yakogo vstanovili 367 rekordiv oblasti 2007 v oblasti diyali ST Dinamo Kolos Spartak Ukrayina Funkcionuyut 22 stadioni 1025 sportivnih majdanchikiv 423 futbolnih polya 3 lizhni bazi 144 strilecki tiri 10 basejniv 436 sportivnih zaliv 3 legkoatletichnih yadra 397 gimnastichnih mistechok 384 primishennya dlya fizkulturnih zanyat 3 tramplini Fizkulturno ozdorovchoyu robotoyu ohopleno blizko 100 tis gromadyan ob yednano u 1692 kolektivi Zadiyana sistema pidgotovki sportivnih rezerviv sho ohoplyuye 35 DYuSSh 6 specializovanih shkil olimpijskogo rezervu oblasnu shkolu vishoyi sportivnoyi majsternosti oblasnij centr invalidnogo sportu Invasport U vishah Ternopolya diyut 5 kafedr fizichnogo vihovannya sportivnij licej pri TNPU 2007 v sportivnih shkolah oblasti zajmalosya ponad 15 tis ditej ta pidlitkiv Slavu Ternopilshini primnozhili najkrashi sportivni komandi Kolos m Buchach Kristal m Chortkiv Avangard Niva sportivni klubi Galichanka Galeksport Nadzbruchchya Akademiya Uniteh usi m Ternopil Individualni vidi sportuBilyard Bilyard rozvivavsya vid pochatku 20 st v radyanskij period napivlegalno 1986 vidbuvsya 1 j chempionat oblasti peremozhec V Orchuk 2002 stvorena oblasna federaciya golova M Zdorovcev U kvitni 2003 v Ternopoli vidkrito klub dlya profesijnogo bilyardu Masse u chervni togo zh roku v nomu vidbuvsya mizhnarodnij turnir iz Sformovano zhinochu komandu 12 chleniv yaka bere uchast u chempionatah Ukrayini Komandni vidi sportuFutbol Na Ternopilshini pochatok rozvitku futbolu datovano 1905 rokom koli z uchniv starshih klasiv gimnaziyi ta molodi mista stvoreno sportivne tovaristvo Podillya hocha gra v kopanij m yach bula she ranishe populyarnoyu sered gimnazistiv yakih zaohochuvav do zanyat profesor Semen Sidoryak Znachnij vklad u stanovlennya futbolu v Ternopoli vnesli profesori tovaristva Sok Kulikivskij i Romanskij ta gimnaziyi Medinskij i Slovik 1907 1908 zasnovano polske tovaristvo Kresy v ukrayinskij gimnaziyi sportivne tovaristvo Mizh cimi komandami 1909 vidbuvsya 1 j na Ternopilshini futbolnij match U 1910 roci stvoreno ternopilski klubi Bursa TSP Yeguda Ruska bursa ta Pogon Zolochiv 1910 1911 najsilnisha komanda Ternopilshini Podillya 1912 u m Ternopil bulo 7 futbolnih druzhin 1913 1914 tovaristvo Kresy malo 8 komand svoye futbolne pole na misci suchasnogo stadionu povne ekipiruvannya Pislya stvorennya u mezhah Avstrijskogo futbolnogo soyuzu AFS Polskij futbolnij soyuz PFS otrimav pravo na vlasnij chempionat Stvorena Shidna futbolna liga z klasami A B C Ukrayinski galicki klubi zmagalis u klasi C Pislya 1 yi svitovoyi vijni ponovlyuye diyalnist Podillya golovi O Dyadiv T Misyuk V Chubatij I Yavorskij M Nikiforuk Sered gravciv L Burbela V Kachmaruk I Kocyumbas P Kravchenyuk O Melnichuk P Murin R Moroz V i Ye Olijniki V Onuferko A Savickij s Skochilis V Chumak S Yurchinskij ta in 1920 1921 zahodami V Onuferka i S Chumaka zareyestrovano statut tovaristva pridbano sportivnij remanent 1930 ti komanda zmagalasya u klasi A 1933 organizovano ternopilskij futbolnij pivokrug do yakogo vstupilo 11 statutnih klubiv iz Ternopolya Zolocheva Chortkova Terebovli j Zbarazha 1939 z prihodom ChA sportovi tovaristva rozformovano okremi gravci vistupali u klubah Pishevik i Voshod Odnochasno organizovano novi sportivni tovaristva Avangard Burevisnik Dinamo Kolgospnik Lokomotiv U 1942 roci v Galichini stvoreno 1 shu ukrayinsku futbolnu ligu z klasami A i B vidnovleno diyalnist sportovogo tovaristva Podillya u futbolnij komandi grali kilka peredvoyennih sportsmeniv Stvoreno komandi 2 gu ta yunioriv 1945 1 i pislyavoyenni Poyedinki na Ternopilshini 1946 komandi vzyali uchast u pershosti Ukrayini 1948 zmagannya za Kubok mista yakij viborola komanda Lokomotiv 1949 zaliznichniki uspishno vistup u zmagannyah na pershist URSR Vid 1951 Ternopillya predstavlyala komanda Dinamo yaka 1956 dijshla do pivfinalu Kubka Ukrayini 1958 stvorena komanda Avangard 1960 1968 majstri klasu B 1969 1971 2 yi ligi SRSR Sportivnimi dosyagnennyami vidznachilisya komandi Kolgospnik z 1969 roku Kolos iz m Buchach chempion URSR u ramkah DST Kolos 1966 1973 3 razovij volodar Kubka SRSR sered silskih komand Zolotij kolos 1969 1971 predstavlyav radgosp Druzhba priz navichno zalishivsya u komandi chempion ta sribnij prizer chempionatu Ukrayini sered kolektiviv fizkulturi 1966 Kristal Cukrovik iz m Chortkiv komanda vistup u 1 j 1992 1997 ta 2 j ligah nacionalnih pershostej Ukrayini Niva mista Pidgajci Berezhani Ternopil Berezhani Ternopil chempion Ukrayini sered kolektiviv fizkulturi 1982 u 2 j liz i klasu A chem tu SRSR 1983 1991 vishij lizi Ukrayini 1992 2001 Na oblasnomu rivni 1947 2004 volodaryami najvishih nagorod buli 20 komand iz mist ta sil mista Ternopil 14 raziv Buchach 8 Berezhani Chortkiv Zalishiki po 6 Horostkiv 4 Kremenec Monastiriska Terebovlya po 3 s Veliki Gayi Ternopilskogo rajonu 2 m Kopichinci Gusyatinskogo rajonu m Pidgajci s Novosilka Pidvolochiskogo rajonu po 1 razu Rekordsmen za kilkistyu zavojovanih chempionatskih tituliv pidryad komanda Kolos Buchach 8 raziv 1966 1973 volodar Kubka obl 6 raziv pospil 1952 1957 komanda Dinamo Ternopil Zagalom Kubok oblasti zimuvav u Ternopoli 15 raziv Berezhanah i Chortkov i po 7 Terebovl i 6 Zalishikah 5 Mikulincyah ta Pidvolochisku po 3 Vel Gayah Pidgajcyahi Horostkov i po 2 razi Buchach i Zbarazhi Kopichincyah Kremenci Ternopilskomu rajoni po razu Regbi Rozvitok cogo vidu sportu na ternopilli pochalosya v drugij polovini 1980 h rokiv u volinskomu mistechku Kremenec Kremenecki regbijni komandi Gladiator Magistr u 1990 h regulyarno brali uchast u pershosti Ukrayini sered doroslih komand Yunacki ta dityachi komandi neodnorazovi uchasniki finalnih chastin pershosti Ukrayini u svoyih vikovih kategoriyah takozh zavdyaki svoyim yunakam Kremenec maye titul chempiona Ukrayini z regbi Vihovanci kremeneckoyi shkoli regbi vistupayut u klubah vishoyi ta pershoyi lig pershosti Ukrayini RK Rivne She odnoyu vihoyu v rozvitku regbi na teritoriyi oblasti stalo utvorennya na pochatku 2000 h rokiv regbijnoyi sekciyi SK Ternopil v oblasnomu centri Cya komanda zibravshi usi talanti iz zahidnoyi chastini Ukrayini dosit shvidko projshla gornilo ligi do vishoyi u yakij vistupala z 2006 do lita 2010 roku znyavshis iz finalnoyi chastini cherez finansovi trudnoshi YedinoborstvaKarate Karate rozvinene v krayi zavdyaki viniknennyu naprikinci 1980 h u Ternopoli sportivnih klubiv z pomizh yakih funkcionuyut Izio Spartak Sakura Ternopil Volya Na pochatku 1990 h v oblasti na oficijnomu rivni diyali ponad 20 shkil ta sekcij shidnih yedinoborstv Nini na Ternopilshini zajmayutsya perevazhno kiokushinkaj ta in Plidno pracyuyut treneri S Kolisnik V Kostenko V Kushnirik P Levickij M Mamchur Ye Marushak S Melnik V Farion B Fedorishin Prezident obl asoc sh bojovih mist v P Fedorishin Najvagomishi rezultati Izio Spartaka trener P Fedorishin fristajl karate yakij ne raz peremagav u komand pershosti Ukrayini V individ zaliku chempioni Ukrayini predstavniki cogo klubu M Dub P Levickij O Lelyuh S Onufriyenko S Moskalenko V Farion V Shnurovskij usi fristajl karate O Chumichova kata SK Izio Spartak vihovav 3 h m sp mizhnar klasu Vid 2004 V Kushnirik teh dir Mizhnar soyuzu bojovogo karate ShKKK Nastilni igriBridzh V Zahidnij Ukrayini bridzh klubi isnuvali do 1939 zokrema v Ternopoli populyarnim buv U sichni 1972 prijnyato uryadove rishennya pro zaboronu sekcij sportivnogo bridzhu rozpusheni jogo federaciyi 1977 1978 na kvartiri ternopolyanina V Anzina provedeni chempionati Ukrayini 1980 za spriyannya direktora shahovogo klubu Avangard Ya Tamarina stvorena sekciya bridzhu nini Ternopilskij klub bridzhu Vid 1982 rozigruyut perehidnij kubok Ternopolya z bridzhu 1991 stvorena provedeno zmagannya za pershij Kubok Ukrayini yakij vigrali I Legkij ta O Osinskij iz Ternopolya Gravcyami vishoyi ligi riznogo chasu buli ternopolyani R Babij A Bolonnij A Garbar Ya Golda O Gorin O Zasoba O Lisenko 1996 Ya Golda organizuvav bridzh navchannya v tehnichnih ta pedagogichnih liceyah TANG TDPU provedena pershist Ternopolya sered shkolyariv peremozhci Yu Rudik i D Krivko 1999 komanda iz troh ternopolyan zdobula sribni medali na v Londoni Velika Britaniya PrimitkiDuda I Vitoshinskij Volodimir Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 287 ISBN 966 528 197 6 DzherelaDem yanova I Bilyard na Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 139 ISBN 966 528 197 6 Zaveruha I Bridzh Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 184 185 ISBN 966 528 197 6 Legkij L Trofim yak B Sportivni tovaristva klubi na Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 323 325 ISBN 978 966 528 279 2 Legkij L Marmash Ya Futbol Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 536 537 ISBN 978 966 528 279 2 Frolenkov V Karate na Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 33 ISBN 966 528 199 2 Ce nezavershena stattya pro Ternopilsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ