Бонапа́рти (італ. Buonaparte, фр. Bonaparte) — корсиканська шляхетська сім'я італійського походження, з якої вийшов Наполеон I. Французька імператорська династія, основоположником якої в 1804 був Наполеон I Бонапарт. Наполеон I посадив на престоли в різних країнах Європи членів своєї сім'ї. З крахом наполеонівської імперії (1814) всі вони втратили свої корони. У 1852 небіж Наполеона I Луї Наполеон став імператором Франції під ім'ям Наполеона III. Після встановлення Третьої Республіки Бонапарти, як і нащадки попередніх династій, були вигнані за межі Франції.
Бонапарти Франція, Італія, Нідерланди, Вестфалія та інші | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна: | Французька імперія Королівство Італія Королівство Іспанія Королівство Вестфалія Королівство Голландія Королівство Неаполя Велике герцоґство Тосканське | ||
Титули: | Імператор Франції Імператор на Елбі Король Італії Король Іспанії Король Голландії Король Вестфалії Король Неаполя Король Риму (Формальний титул) Великий герцоґ Тосканський | ||
Засновник: | Наполеон I Бонапарт | ||
Останній правитель: | Наполеон III Бонапарт | ||
Сучасний голова: | Спірний: або Жан-Крістоф Наполеон | ||
Рік заснування: | 1804 | ||
Рік зникнення: | 1815, 1870 | ||
Національність: | Корсиканці, французи, за походженням італійці | ||
Дочірні гілки: | (згасла) |
Відомі представники
- Нобіле Джузеппе Буонапарте — дрібний італійський дворянин, дід Наполеона.
- Карло Буонапарте (1746—1785) — учасник боротьби острова Корсика за незалежність, після поразки повстання перейшов на службу до французької корони і був представником Корсики при дворі короля. Батько Наполеона.
- Брати й сестри Наполеона (перше покоління)
- Жозеф Бонапарт (1768—1844), король Неаполя (1806—1808), король Іспанії (1808—1813).
- Наполеон Бонапарт (1769—1821) — імператор Французів (1804—1814, 1815)
- [ru] (1775—1840) — член Ради п'ятисот, міністр внутрішніх справ (1799—1800) Першої французької республіки
- Еліза Бонапарт (1777—1820) — велика герцогиня Тосканська (1809—1814), княгиня Лукки і Пйомбіно (1805—1814).
- Луї Бонапарт (1778—1846) — король Голландії (1806—1810), батько Наполеона III.
- Поліна Бонапарт (1780—1825) — герцогиня Ґвасталли.
- Кароліна Бонапарт (1782—1839) дружина генерала Йоахіма Мюрата, який згодом став королем Неаполя (1808—1815).
- Жером Бонапарт (1784—1860) король Вестфалії (1807—1813).
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bonapa rti ital Buonaparte fr Bonaparte korsikanska shlyahetska sim ya italijskogo pohodzhennya z yakoyi vijshov Napoleon I Francuzka imperatorska dinastiya osnovopolozhnikom yakoyi v 1804 buv Napoleon I Bonapart Napoleon I posadiv na prestoli v riznih krayinah Yevropi chleniv svoyeyi sim yi Z krahom napoleonivskoyi imperiyi 1814 vsi voni vtratili svoyi koroni U 1852 nebizh Napoleona I Luyi Napoleon stav imperatorom Franciyi pid im yam Napoleona III Pislya vstanovlennya Tretoyi Respubliki Bonaparti yak i nashadki poperednih dinastij buli vignani za mezhi Franciyi Bonaparti Franciya Italiya Niderlandi Vestfaliya ta inshi Krayina Francuzka imperiya Korolivstvo Italiya Korolivstvo Ispaniya Korolivstvo Vestfaliya Korolivstvo Gollandiya Korolivstvo Neapolya Velike gercogstvo Toskanske Tituli Imperator Franciyi Imperator na Elbi Korol Italiyi Korol Ispaniyi Korol Gollandiyi Korol Vestfaliyi Korol Neapolya Korol Rimu Formalnij titul Velikij gercog Toskanskij Zasnovnik Napoleon I Bonapart Ostannij pravitel Napoleon III Bonapart Suchasnij golova Spirnij abo Zhan Kristof Napoleon Rik zasnuvannya 1804 Rik zniknennya 1815 1870 Nacionalnist Korsikanci francuzi za pohodzhennyam italijci Dochirni gilki zgasla Vidomi predstavnikiNobile Dzhuzeppe Buonaparte dribnij italijskij dvoryanin did Napoleona Karlo Buonaparte 1746 1785 uchasnik borotbi ostrova Korsika za nezalezhnist pislya porazki povstannya perejshov na sluzhbu do francuzkoyi koroni i buv predstavnikom Korsiki pri dvori korolya Batko Napoleona Brati j sestri Napoleona pershe pokolinnya Zhozef Bonapart 1768 1844 korol Neapolya 1806 1808 korol Ispaniyi 1808 1813 Napoleon Bonapart 1769 1821 imperator Francuziv 1804 1814 1815 ru 1775 1840 chlen Radi p yatisot ministr vnutrishnih sprav 1799 1800 Pershoyi francuzkoyi respubliki Eliza Bonapart 1777 1820 velika gercoginya Toskanska 1809 1814 knyaginya Lukki i Pjombino 1805 1814 Luyi Bonapart 1778 1846 korol Gollandiyi 1806 1810 batko Napoleona III Polina Bonapart 1780 1825 gercoginya Gvastalli Karolina Bonapart 1782 1839 druzhina generala Joahima Myurata yakij zgodom stav korolem Neapolya 1808 1815 Zherom Bonapart 1784 1860 korol Vestfaliyi 1807 1813 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi