Граф дю Мен (фр. comtes du Maine) — титул правителя середньовічного французького графства Мен.
Графи дю Мен
Перші графи
У VIII столітті згадуються 2 графи Мена, родичі :
Перший дім графів дю Мен ()
- 832-839 : (пом. 839/840), граф дю Мен, з 819, син .
- 839-849 : (пом. 849), граф дю Мен, син попереднього.
- 849-865 : (пом. 865), граф дю Мен, брат попереднього.
- 865-878 : (пом. 878), граф дю Мен, , син попереднього.
- 878-885 : (пом. 885), граф д'Ербо, граф дю Мен, маркіз Нейстрії, правнук Роргона I
Після смерті Рагенольда імператор Карл III Товстий передав графство Мен Роже, що став родоначальником другого дому графів дю Мен (Гугонідів). Наприкінці IX - початку X століть з ним і його сином сперечався син Гозфріда, Гозлен II.
Період боротьби між Роргонідами й Гугонідами
- 886-893 : (пом. 900), граф дю Мен, призначений графом імператором Карлом III Товстим у 886 році, але усунутий 893 року королем Едом
- 893-895 : (пом. 914), граф дю Мен, син Гозфріда, графа дю Мен, призначений королем Едом, але утримати його не зміг.
- 895-900 : (пом. 900), граф дю Мен, повторно
Другий дім графів дю Мен ()
- 900-950: (пом. 940), граф дю Мен, син графа Роже дю Мена
- 950-992: (пом. 992), граф дю Мен, син попереднього
- 992-1015: (пом. 1015), граф дю Мен, син попереднього
- 1015-1035: (пом. 1035), граф дю Мен, син попереднього
- 1035-1051: (пом. 1051), граф дю Мен, син попереднього.
- 1051-1062 : (пом. 1062), граф дю Мен (формально), син попереднього
Бездітний Герберт II заповів Мен Вільгельму Завойовнику, але менська знать повстала й визнала графом дядька Герберта II.
Боротьба за Менську спадщину
Вільгельм Завойовник призначив графом свого старшого сина Роберта замість усунутого графа Готьє, що помер в ув’язненні за нез’ясованих обставин.
- 1063-1069: Роберт I Куртгьоз (бл. 1054—1134), герцог Нормандії 1087-1106, син Вільгельма Завойовника
У 1069 році графство перейшло до іншого спадкоємця.
- 1069-1093: Гуго V д'Есте (пом. 1097), син Аццо II д'Есте й Герсенди дю Мен, онуки графа Герберта I. У 1093 році він продав Мен своєму кузену Елі I де Божансі
- 1093-1110: (пом. 1110), син Ланселена де Божансі, сеньйора де Ла Флеш, і Паули дю Мен, онуки графа Герберта I
- 1110-1126: (1091-1126), дочка попереднього, дружина Фулька V Анжуйського.
1-й Анжуйський Дім (Гатіне-Анжу, Плантагенети)
- 1110—1129: Фульк V Молодий (1095—1143), , , чоловік попередньої
- 1129—1151: Жоффруа I Красивий (1113—1151), граф Анжу, герцог Нормандії, син попереднього
- 1151—1151: , брат попереднього
- 1151—1189: Генріх I Плантагенет (1133—1189), король Англії, син Жоффруа I
- 1183—1199: Річард I Левове Серце (1157—1199), король Англії
- 1199—1204: Іоанн Безземельний (1167—1219), король Англії
У 1204 році король Франції Філіп II Август конфіскував Анжу і Мен й долучив їх до королівського домену.
- Жан Тристан (1219-1232), син Людовіка VIII Лева, короля Франції, носив лише титул
- 1246-1285: Карл I Анжуйський (1226-1285), також король Сицилії, потім король Неаполя, брат попереднього
- 1285-1290: Карл II (1254-1309), король Неаполя, син попереднього
- у 1290 році він віддає Анжу і Мен у придане своїй дочці, що стала дружиною Карла де Валуа
- 1290-1299: Маргарита Анжуйська (1273-1299), дочка попереднього
- 1290-1325: Карл III де Валуа (1270-1325), син Філіпа III, короля Франції, чоловік попередньої
- 1325-1328 : Філіп де Валуа (1293-1350), син попередньої
- У 1328 році Філіп де Валуа стає королем Франції під ім’ям Філіпа VI та приєднує Анжу і Мен до королівського домену
- 1350-1384: Людовік I Анжуйський (1339-1384), титулярний король Неаполя з 1382 року, граф Провансу, граф (з 1360 герцог) Анжу, син короля Іоанна II Доброго
- 1384-1417: Людовік II Анжуйський (1377-1417), титулярний король Неаполя з 1384 року, граф Провансу, герцог Анжу, син попереднього
- 1417-1434: Людовік III Анжуйський (1403-1434), титулярний король Неаполя з 1417 року, граф Провансу, герцог Анжу, син попереднього
- 1434-1472: (1414-1472), син попереднього
- 1472-1481: Карл V дю Мен (1436-1481), титулярний король Неаполя з 1480 року, граф Провансу, герцог Анжу, син попереднього
Після смерті Карла V (1481) Анжу і Мен долучено до королівського домену.
Герцоги дю Мен (апанаж)
Бурбони
У 1670 році король Франції Людовік XIV зробив Мен герцогством та виділив як апанаж своєму незаконному сину від Франсуази-Атенаїс де Рошешуар де Мортемар (1641—1707), маркізи де Монтеспан:
Література
- Pierre Trouillart de Montferré,Mémoires des Comtes du Maine, au Mans, Hierôme Olivier Impr., 1643.
- Abbé Angot, "Les vicomtes du Maine", dans Bulletin de la Commission historique et archéologique de la Mayenne, 1914, n° 30, p. 180-232, 320-342, 404-424. *.
- Le Jan (Régine), Famille et pouvoir dans le monde franc (VIIe-Xe siècle), Publications de la Sorbonne, Paris, 1995.
- Robert Latouche, « Les premiers comtes héréditaires du Maine », in Revue Historique et Archéologique du Maine, Le Mans,1959, tome CXV de la Collection, p.37-41.
- Robert Latouche, Histoire du Comté du Maine pendant le X° et XI° siècles, Bibliothèque de l'École des Hautes Études, Paris, 1910.
Посилання
- Сайт Francebalade, сеньйори дю Мен
- Сайт Foundation for Medieval, генеалогія графів дю Мен
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Graf dyu Men fr comtes du Maine titul pravitelya serednovichnogo francuzkogo grafstva Men Grafi dyu MenPershi grafi U VIII stolitti zgaduyutsya 2 grafi Mena rodichi Rozhe graf Mena u 710 ta 724 rokah Erve sin poperednogo graf Mena u 748 roci Pershij dim grafiv dyu Men 832 839 pom 839 840 graf dyu Men z 819 sin 839 849 pom 849 graf dyu Men sin poperednogo 849 865 pom 865 graf dyu Men brat poperednogo 865 878 pom 878 graf dyu Men sin poperednogo 878 885 pom 885 graf d Erbo graf dyu Men markiz Nejstriyi pravnuk Rorgona I Pislya smerti Ragenolda imperator Karl III Tovstij peredav grafstvo Men Rozhe sho stav rodonachalnikom drugogo domu grafiv dyu Men Gugonidiv Naprikinci IX pochatku X stolit z nim i jogo sinom sperechavsya sin Gozfrida Gozlen II Period borotbi mizh Rorgonidami j Gugonidami 886 893 pom 900 graf dyu Men priznachenij grafom imperatorom Karlom III Tovstim u 886 roci ale usunutij 893 roku korolem Edom 893 895 pom 914 graf dyu Men sin Gozfrida grafa dyu Men priznachenij korolem Edom ale utrimati jogo ne zmig 895 900 pom 900 graf dyu Men povtorno Drugij dim grafiv dyu Men 900 950 pom 940 graf dyu Men sin grafa Rozhe dyu Mena 950 992 pom 992 graf dyu Men sin poperednogo 992 1015 pom 1015 graf dyu Men sin poperednogo 1015 1035 pom 1035 graf dyu Men sin poperednogo 1035 1051 pom 1051 graf dyu Men sin poperednogo 1051 1060 Men zahopleno grafom Anzhujskim 1051 1062 pom 1062 graf dyu Men formalno sin poperednogo Bezditnij Gerbert II zapoviv Men Vilgelmu Zavojovniku ale menska znat povstala j viznala grafom dyadka Gerberta II Borotba za Mensku spadshinu 1062 1063 pom 1063 graf Veksena ta Amyena z 1035 cholovik Bioty dyu Men dochki grafa Gerberta I Vilgelm Zavojovnik priznachiv grafom svogo starshogo sina Roberta zamist usunutogo grafa Gotye sho pomer v uv yaznenni za nez yasovanih obstavin 1063 1069 Robert I Kurtgoz bl 1054 1134 gercog Normandiyi 1087 1106 sin Vilgelma Zavojovnika U 1069 roci grafstvo perejshlo do inshogo spadkoyemcya 1069 1093 Gugo V d Este pom 1097 sin Acco II d Este j Gersendi dyu Men onuki grafa Gerberta I U 1093 roci vin prodav Men svoyemu kuzenu Eli I de Bozhansi 1093 1110 pom 1110 sin Lanselena de Bozhansi senjora de La Flesh i Pauli dyu Men onuki grafa Gerberta I 1110 1126 1091 1126 dochka poperednogo druzhina Fulka V Anzhujskogo 1 j Anzhujskij Dim Gatine Anzhu Plantageneti Gerb Zhoffrua V Plantageneta 1110 1129 Fulk V Molodij 1095 1143 cholovik poperednoyi 1129 1151 Zhoffrua I Krasivij 1113 1151 graf Anzhu gercog Normandiyi sin poperednogo 1151 1151 brat poperednogo 1151 1189 Genrih I Plantagenet 1133 1189 korol Angliyi sin Zhoffrua I 1156 1158 1134 1158 graf Anzhu 1169 1183 1155 1183 graf Anzhu 1183 1199 Richard I Levove Serce 1157 1199 korol Angliyi 1199 1204 Ioann Bezzemelnij 1167 1219 korol Angliyi U 1204 roci korol Franciyi Filip II Avgust konfiskuvav Anzhu i Men j doluchiv yih do korolivskogo domenu 1 j Anzhujskij dim z dinastiyi Kapetingiv Gerb grafiv Anzhujskih z domu Kapetingiv Zhan Tristan 1219 1232 sin Lyudovika VIII Leva korolya Franciyi nosiv lishe titul 1246 1285 Karl I Anzhujskij 1226 1285 takozh korol Siciliyi potim korol Neapolya brat poperednogo 1285 1290 Karl II 1254 1309 korol Neapolya sin poperednogo u 1290 roci vin viddaye Anzhu i Men u pridane svoyij dochci sho stala druzhinoyu Karla de Valua 1290 1299 Margarita Anzhujska 1273 1299 dochka poperednogo Dinastiya Valua 1290 1325 Karl III de Valua 1270 1325 sin Filipa III korolya Franciyi cholovik poperednoyi 1325 1328 Filip de Valua 1293 1350 sin poperednoyi U 1328 roci Filip de Valua staye korolem Franciyi pid im yam Filipa VI ta priyednuye Anzhu i Men do korolivskogo domenu Anzhu Sicilijskij dim z dinastiyi Valua Gerb gercogiv Anzhujskih 1350 1384 Lyudovik I Anzhujskij 1339 1384 titulyarnij korol Neapolya z 1382 roku graf Provansu graf z 1360 gercog Anzhu sin korolya Ioanna II Dobrogo 1384 1417 Lyudovik II Anzhujskij 1377 1417 titulyarnij korol Neapolya z 1384 roku graf Provansu gercog Anzhu sin poperednogo 1417 1434 Lyudovik III Anzhujskij 1403 1434 titulyarnij korol Neapolya z 1417 roku graf Provansu gercog Anzhu sin poperednogo 1434 1472 1414 1472 sin poperednogo 1472 1481 Karl V dyu Men 1436 1481 titulyarnij korol Neapolya z 1480 roku graf Provansu gercog Anzhu sin poperednogo Pislya smerti Karla V 1481 Anzhu i Men dolucheno do korolivskogo domenu Gercogi dyu Men apanazh Burboni U 1670 roci korol Franciyi Lyudovik XIV zrobiv Men gercogstvom ta vidiliv yak apanazh svoyemu nezakonnomu sinu vid Fransuazi Atenayis de Rosheshuar de Mortemar 1641 1707 markizi de Montespan 1670 1736 1670 1736 gercog dyu MenLiteraturaPierre Trouillart de Montferre Memoires des Comtes du Maine au Mans Hierome Olivier Impr 1643 Abbe Angot Les vicomtes du Maine dans Bulletin de la Commission historique et archeologique de la Mayenne 1914 n 30 p 180 232 320 342 404 424 Le Jan Regine Famille et pouvoir dans le monde franc VIIe Xe siecle Publications de la Sorbonne Paris 1995 Robert Latouche Les premiers comtes hereditaires du Maine in Revue Historique et Archeologique du Maine Le Mans 1959 tome CXV de la Collection p 37 41 Robert Latouche Histoire du Comte du Maine pendant le X et XI siecles Bibliotheque de l Ecole des Hautes Etudes Paris 1910 PosilannyaSajt Francebalade senjori dyu Men Sajt Foundation for Medieval genealogiya grafiv dyu Men