Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціально побутові пісні це великий масив епічних народно пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних

Соціально-побутові пісні

Соціально-побутові пісні

Соціально-побутові пісні — це великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі.

Соціально-побутові пісні різнопланові і за тематикою, і за сюжетами, і за мотивами, і за колоритністю образів. Для них характерне поєднання реалістичної конкретності з метафорично-символічною образністю, вони багаті на традиційні для народного епосу метафори, постійні епітети, порівняння.

Це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів, соціальну нерівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо.

У соціально-побутових піснях українського народу узагальнено відбився світ людських доль в усьому його різноманітті. Як писав Микола Гоголь, для України народні пісні — це все: «і поезія, і історія, і батьківські могили».

Різновиди

За тематичними і жанровими ознаками соціально-побутову фольклористику розділяють на такі цикли пісень: козацькі, гайдамацькі, рекрутські, солдатські (жовнірські), бурлацькі, заробітчанські (строкарські), чумацькі, кріпацькі, наймитські,, родинні, емігрантські, сирітські та ін. Кожен з цих циклів має свої особливості, але всі вони об'єднані соціальними мотивами і найкраще характеризують певну історичну епоху.

Історія виникнення

Виникнення і розвиток козацьких пісень пов'язані з історією козацтва (XV-XVIII століття). їхня тематика різноманітна: підготовка і від'їзд козака до походу, прощання з рідними, сутичка з ворогами, смерть на полі бою, нелегка доля в неволі, туга за батьківщиною та родиною («Ой у лузі, та ще й при березі»). В образах головних героїв пісень втілені волелюбність українського народу, непримиренність до соціального й національного гніту. Саме цими мотивами вони споріднені з історичними піснями й думами.

І стилістично, і тематично до них близькі гайдамацькі пісні, в яких оспівано боротьбу народних мас проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту польської шляхти у XVIII столітті. На території Буковини і Закарпаття були популярними гайдуцькі пісні, що зафіксували боротьбу слов'янських народів проти турецьких загарбників у XV—XIX століттях.

Хоч деякі походи і перемоги в згаданих циклах пісень були романтизовані, все-таки в них переважали мінорні мотиви, бо людям важко було змиритися з тим, що дужі, молоді хлопці змушені були відриватися від звичної, улюбленої хліборобської праці, багатьом з них довелося накласти головами на чужині, залишивши на рідній землі вдів і сиріт. Коли відстоювалися інтереси свого народу, то захист рідного краю сприймався як почесний обов'язок, коли ж після введення повинності з села почали насильно забирати у військо міцних працездатних хліборобів, щоб їхніми руками здійснювати чиїсь авантюрні експансіоністські плани, а їхня відсутність лягала важким тягарем на жіночі плечі, то відповідно змінювалися і настрої народу, в пісенній творчості з'являлися нові мотиви. Виникали рекрутські та солдатські пісні. В різних сюжетних варіантах висловлювалося співчуття юнакам, які «лише сіяли та орали, ціпом молотили», а тепер їх змушують через муштру призвичаюватися до зброї («Вилітали орли з-за крутої гори»).

Особливо трагічні долі вихідців із села зображені в бурлацьких піснях. Бурлаки — це бездомні, самотні люди, які в XVI—XIX століттях наймалися вантажниками, чорноробами у риболовецьких артілях на Дніпрі, Дунаї, Дністрі, Чорному морі. Вони — народ працьовитий, дружний, але знедолений: без дружини, родини поневіряються на чужині, змушені вмирати в самоті («Та забіліли сніги», «Горе мені на чужині»).

За тужливими образами, поетичними тропами близькі до бурлацьких пісні заробітчанські, строкарські, наймитські. Найдавніші із них виникли в середовищі зубожілих козаків, зайнятих на відхожих промислах (цукроварнях, мануфактурах, шахтах). Інтенсивний розвиток капіталізму прискорив процес пролетаризації селянства, посилив його експлуатацію. Тяжка праця заробітчан, їхня безправність, зловживання роботодавців — основні теми народних пісень. Історичне значення заробітчанської поезії ще й в тому, що своїми сюжетами вона започаткувала в Україні робітничу пісню («Ой наступала та чорна хмара»).

Не легше жилося й строкарям, молодим людям, убогі батьки яких за завдаток віддавали їх заможним на домовлений строк (звідси й назва «строкарі»). Відробляти завдаток доводилося виснажливою працею, зносячи постійні знущання господаря («Ой матінко-зірко», «Ой піду я лугом»).

У кріпацьких піснях найяскравішими сатиричними образами засуджена панщина, дармова примусова праця закріпаченого селянина у господарстві поміщика. У різноманітних сюжетних варіантах пісень селяни не лише з сумом, відчаєм, а й з невгасимим гнівом, обуренням засуджують негідну поведінку поміщиків та їхніх економів, які розкошують, гуляють, бешкетують, визискуючи селян («А в неділю пораненько»).

Складні економічні й соціальні умови згубно впливали на родинне життя. В пісенних сюжетах знаходимо постійні конфлікти між подружжям, сварки, бійки, розлучення, бідування сиріт («Ой зацвіла рожа край вікна», «Та немає гірш нікому»).

Порівняно з іншими родинний цикл все ж не такий похмурий. Тут трапляються майстерно виписані ліричні сцени, привабливі образи дівчат і парубків, дотепний гумор. Навіть тяжка праця опоетизована. І хоч вона інколи позбавляє права на особисте життя («Посадила огірочки»), проте працьовиті люди завжди в пошані. Їх люблять, і вони відповідають взаємністю. І найтяжча праця не може згасити палких почуттів («Ой у полі нивка»).

Див. також

Посилання

image Це незавершена стаття про музику.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Socialno pobutovi pisni ce velikij masiv epichnih narodno pisennih tvoriv pro ekonomichni ta politichni umovi zhittya riznih socialnih grup naselennya pro yihnyu istorichnu rol u stanovlenni ta rozvitku ukrayinskogo suspilstva u formuvanni nacionalnih norm etiki j morali Socialno pobutovi pisni riznoplanovi i za tematikoyu i za syuzhetami i za motivami i za koloritnistyu obraziv Dlya nih harakterne poyednannya realistichnoyi konkretnosti z metaforichno simvolichnoyu obraznistyu voni bagati na tradicijni dlya narodnogo eposu metafori postijni epiteti porivnyannya Ce pisni pro girku dolyu prostogo lyudu v umovah totalitarnih rezhimiv socialnu nerivnist gromadski rodinni pobutovi konflikti prirodne vikovichne pragnennya narodu do voli poshuki shlyahiv do krashogo zhittya tosho U socialno pobutovih pisnyah ukrayinskogo narodu uzagalneno vidbivsya svit lyudskih dol v usomu jogo riznomanitti Yak pisav Mikola Gogol dlya Ukrayini narodni pisni ce vse i poeziya i istoriya i batkivski mogili RiznovidiZa tematichnimi i zhanrovimi oznakami socialno pobutovu folkloristiku rozdilyayut na taki cikli pisen kozacki gajdamacki rekrutski soldatski zhovnirski burlacki zarobitchanski strokarski chumacki kripacki najmitski rodinni emigrantski siritski ta in Kozhen z cih cikliv maye svoyi osoblivosti ale vsi voni ob yednani socialnimi motivami i najkrashe harakterizuyut pevnu istorichnu epohu Istoriya viniknennyaViniknennya i rozvitok kozackih pisen pov yazani z istoriyeyu kozactva XV XVIII stolittya yihnya tematika riznomanitna pidgotovka i vid yizd kozaka do pohodu proshannya z ridnimi sutichka z vorogami smert na poli boyu nelegka dolya v nevoli tuga za batkivshinoyu ta rodinoyu Oj u luzi ta she j pri berezi V obrazah golovnih geroyiv pisen vtileni volelyubnist ukrayinskogo narodu neprimirennist do socialnogo j nacionalnogo gnitu Same cimi motivami voni sporidneni z istorichnimi pisnyami j dumami I stilistichno i tematichno do nih blizki gajdamacki pisni v yakih ospivano borotbu narodnih mas proti feodalno kriposnickogo ta nacionalno religijnogo gnitu polskoyi shlyahti u XVIII stolitti Na teritoriyi Bukovini i Zakarpattya buli populyarnimi gajducki pisni sho zafiksuvali borotbu slov yanskih narodiv proti tureckih zagarbnikiv u XV XIX stolittyah Hoch deyaki pohodi i peremogi v zgadanih ciklah pisen buli romantizovani vse taki v nih perevazhali minorni motivi bo lyudyam vazhko bulo zmiritisya z tim sho duzhi molodi hlopci zmusheni buli vidrivatisya vid zvichnoyi ulyublenoyi hliborobskoyi praci bagatom z nih dovelosya naklasti golovami na chuzhini zalishivshi na ridnij zemli vdiv i sirit Koli vidstoyuvalisya interesi svogo narodu to zahist ridnogo krayu sprijmavsya yak pochesnij obov yazok koli zh pislya vvedennya povinnosti z sela pochali nasilno zabirati u vijsko micnih pracezdatnih hliborobiv shob yihnimi rukami zdijsnyuvati chiyis avantyurni ekspansionistski plani a yihnya vidsutnist lyagala vazhkim tyagarem na zhinochi plechi to vidpovidno zminyuvalisya i nastroyi narodu v pisennij tvorchosti z yavlyalisya novi motivi Vinikali rekrutski ta soldatski pisni V riznih syuzhetnih variantah vislovlyuvalosya spivchuttya yunakam yaki lishe siyali ta orali cipom molotili a teper yih zmushuyut cherez mushtru prizvichayuvatisya do zbroyi Vilitali orli z za krutoyi gori Osoblivo tragichni doli vihidciv iz sela zobrazheni v burlackih pisnyah Burlaki ce bezdomni samotni lyudi yaki v XVI XIX stolittyah najmalisya vantazhnikami chornorobami u riboloveckih artilyah na Dnipri Dunayi Dnistri Chornomu mori Voni narod pracovitij druzhnij ale znedolenij bez druzhini rodini poneviryayutsya na chuzhini zmusheni vmirati v samoti Ta zabilili snigi Gore meni na chuzhini Za tuzhlivimi obrazami poetichnimi tropami blizki do burlackih pisni zarobitchanski strokarski najmitski Najdavnishi iz nih vinikli v seredovishi zubozhilih kozakiv zajnyatih na vidhozhih promislah cukrovarnyah manufakturah shahtah Intensivnij rozvitok kapitalizmu priskoriv proces proletarizaciyi selyanstva posiliv jogo ekspluataciyu Tyazhka pracya zarobitchan yihnya bezpravnist zlovzhivannya robotodavciv osnovni temi narodnih pisen Istorichne znachennya zarobitchanskoyi poeziyi she j v tomu sho svoyimi syuzhetami vona zapochatkuvala v Ukrayini robitnichu pisnyu Oj nastupala ta chorna hmara Ne legshe zhilosya j strokaryam molodim lyudyam ubogi batki yakih za zavdatok viddavali yih zamozhnim na domovlenij strok zvidsi j nazva strokari Vidroblyati zavdatok dovodilosya visnazhlivoyu praceyu znosyachi postijni znushannya gospodarya Oj matinko zirko Oj pidu ya lugom U kripackih pisnyah najyaskravishimi satirichnimi obrazami zasudzhena panshina darmova primusova pracya zakripachenogo selyanina u gospodarstvi pomishika U riznomanitnih syuzhetnih variantah pisen selyani ne lishe z sumom vidchayem a j z nevgasimim gnivom oburennyam zasudzhuyut negidnu povedinku pomishikiv ta yihnih ekonomiv yaki rozkoshuyut gulyayut beshketuyut viziskuyuchi selyan A v nedilyu poranenko Skladni ekonomichni j socialni umovi zgubno vplivali na rodinne zhittya V pisennih syuzhetah znahodimo postijni konflikti mizh podruzhzhyam svarki bijki rozluchennya biduvannya sirit Oj zacvila rozha kraj vikna Ta nemaye girsh nikomu Porivnyano z inshimi rodinnij cikl vse zh ne takij pohmurij Tut traplyayutsya majsterno vipisani lirichni sceni privablivi obrazi divchat i parubkiv dotepnij gumor Navit tyazhka pracya opoetizovana I hoch vona inkoli pozbavlyaye prava na osobiste zhittya Posadila ogirochki prote pracoviti lyudi zavzhdi v poshani Yih lyublyat i voni vidpovidayut vzayemnistyu I najtyazhcha pracya ne mozhe zgasiti palkih pochuttiv Oj u poli nivka Div takozhUkrayinski narodni pisniPosilannyaYefremova L Pisni socialno pobutovi suspilno pobutovi Ukrayinska folkloristichna enciklopediya 12 grudnya 2020 u Wayback Machine Golov red G Skripnik NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo Kiyiv Vid IMFE 2019 S 609 ISBN 978 966 02 9033 4 Socialno pobutovi pisni Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 553 634 s Gajducki pisni Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 210 Robitnichi pisni Satirichna pisnya Socialno pobutovi pisni Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 336 370 422 Suspilno pobutovi pisni Proekt Polifoniya Polyphony Project 16 travnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ