Ця стаття містить , що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до . (березень 2015) |
Соціа́льний тип особи́стості — продукт складного переплетення історико-культурних і соціально-економічних умов життєдіяльності людей, відображення того, як суспільна система впливає на ціннісні орієнтації людини і через них — на його реальну поведінку.
Критерії типізації
Розробка типізації особистості є однією з центральних задач . Вивчаючи різні групи людей та їх , соціологія не може абстрагуватися від індивідів, із яких ці групи складаються. Соціологічну науку цікавить не стільки конкретна поведінка окремої людини, яка зумовлена його індивідуальними якостями, скільки узагальнене, типове, яке виражається сумою окремих ознак, що притаманні більшості. Проблема полягає у визначенні рис деякої абстрактної особистості, яка найбільш повно виявить сутність даної соціальної групи. Можлива екстраполяція цих якостей на окрему особистість, що взята за модель. Проблема типового як відображення добре розроблена в художній творчості. Вчені вважають, що велика кількість літературних персонажів саме тому так довго й зберігають свою значущість, що виражають дещо більше, аніж конкретну особу та конкретний характер (гамлетівський, донкіхотівський типи тощо, див. теж соціоніка, ).
У процесі взаємодії людини у навколишньому соціальному середовищі ті чи інші «набори» особистісних характеристик проявляються у виникненні типових характеристик людини — соціальних типів за певною ознакою — критерієм. У соціології пропонуються різні варіанти соціальної типології особистості. Так, М.Вебер за основу типізації бере специфіку соціальної дії, більш конкретно — ступінь його раціональності, К. Маркс — приналежність до формацій та класів.
На думку деяких соціологів типологізацію можна визначити як процес (а виділені типи — як результат сукупності елементів об'єкта дослідження, що здійснюється на підставі аналізу ознак цього об'єкта: виділення серед них найбільш значущих (суттєвих): обґрунтування значущості виділеної ознаки, групування всієї сукупності елементів об'єкта на підставі суттєвої ознаки (або сукупності ознак).
Головне завдання типології зводиться до пошуку суттєвих ознак, що визначають внутрішні закони розвитку об'єкта і його закономірні зв'язки з іншими об'єктами зовнішнього світу.
Широко розповсюджені типології, які об'єднують типи особистостей як носіїв (ознак) певних спільнот (класів, соціальних груп): робітники, службовці, студенти тощо. Слід також виділити маргінальний тип особистості, яка розірвала зв'язок зі своїм соціальним оточенням, але не адаптувалася до нового.
Типи
Типи за адаптацією до умов суспільства
Типологія[], яка характеризує модальні типи особистості, показує, які з них займають домінуюче положення в суспільстві або соціальних групах.
- Модальний — той, який реально переважає в даному суспільстві.
- Ідеальний — не прив'язаний до конкретних умов. Це тип особистості як побажання на майбутнє, наприклад, всебічно і гармонійно розвинена особистість у К.Маркса чи нова людина Е.Фромма.
- Базисний — найкращим чином відповідає потребам сучасного етапу суспільного розвитку.
Із базисним типом пов'язана система соціально-правових і моральних норм, які відображені в конституціях, законах, у суспільній свідомості, різних типах світосприйняття тощо.
Характеристика базисного типу особистості відповідає на запитання: яким критеріям повинна відповідати особистість, щоб суспільство могло розвиватися з максимальною ефективністю? Якщо взяти ту чи іншу соціальну групу, то в ній неважко виділити особистість із характеристиками, що найбільш повно відображають умови та закономірності функціонування даної групи.
Типи за Е.Шпранґером
Е. Шпранґер, типологізуючи людську індивідуальність за ціннісно-орієнтаційною спрямованістю людини, виділив шість ідеальних типів:
- господарства,
- «теоретична» людина науки,
- «соціальна» людина любові та самовіддачі,
- «естетична» людина мистецтва,
- «релігійна» людина.
За основу виділення цих типів Е. Шпранґер взяв , що переважають (певні диспозиції). Наприклад, тип економічного індивідуума характеризується пошуком власної матеріальної забезпеченості тощо.
Типи за Еріхом Фроммом
За Е. Фроммом (1900–†1980) соціальний тип особистості як пануючий тип характеру — це форма зв'язку індивіда та соціуму, «ядро структури характеру, що властиве більшості членів однієї і тієї ж культури, на відміну від індивідуального характеру, який різний у людей тієї ж самої культури». Значення соціального характеру, вважає Е. Фромм, полягає в тому, що він дозволяє найбільш ефективно пристосуватися до вимог суспільства і придбати відчуття безпеки і захищеності. Аналізуючи історію людства, Е.Фромм виділяє кілька типів соціального характеру:
- рецептивний (пасивний)
- експлуататорський
- накопичувальний
- ринковий
Див. теж: мати чи бути
Сучасні соціальні типи в Україні
В Україні відбувається докорінний перелом особистісно-типологічної структури суспільства, змінюються соціальні статуси соціальних груп і соціальних типів особистостей. Практично сьогодні нові базисні типи особистості ще до кінця не сформовані. Певне розповсюдження отримала людина торгового типу, що робить гроші на різниці цін або одержує їх за допомогою різноманітних махінацій, а то й за допомогою злочинів. Засоби масової інформації та судові інстанції підкреслюють факт широкого розповсюдження мафіозного типу особистості, що загрожує важкими наслідками для суспільства.
Амбівалентні соціальні типи
Суперечності переходу від тоталітарної системи до демократії в Україні зумовлюють переважання «перехідного типу» особистості, який характеризується амбівалентністю — двоїстим, суперечливим ставленням до перспективи розвитку суспільства. Свідомість амбівалентної особистості формується з двох складових — демократичних ціннісних уявлень, з одного боку, і тоталітарних орієнтацій, породжених у жорсткій нормативній системі закритого суспільства — з іншого.
Амбівалентні соціальні типи особистості притаманні перехідному типу суспільства, вони виділені за ознаками сприйняття соціально-політичного середовища.
- Конформно-амбівалентний тип особистості. Для нього є характерним некритичне прийняття будь-яких соціально-політичних альтернатив, а також підтримка політичних рішень, лідерів і організацій, які взаємно виключають один одного. Конформно-амбівалентна свідомість не може зберігатися довго без руйнівних соціальних та психологічних наслідків для особистості і суспільства. Вичерпання конформно-амбівалентним типом свідомості свого стабілізуючого суспільство потенціалу призводить до дедалі ширшого розповсюдження протилежної амбівалентній реакції — негативізму.
- Нігілістично-амбівалентний тип особистості. Схильний до заперечення будь-яких альтернатив , до негативізму у ставленні до будь-якої організованої політичної сили. Переважання таких реакцій призводить до відмови від політичного життя в усіх його формах, крім стихійного висловлювання невдоволення та протесту.
- Вражаючою ілюстрацією вияву цього типу свідомості є дані досліджень, проведених протягом 90-х років Інститутом соціології НАН України, під час яких більшість громадян України негативно оцінили і попередній, і сучасний, і навіть майбутній уряди щодо наслідків їхньої діяльності й потенціалу розв'язання соціально-економічних проблем України.
- Нігілістично-амбівалентна свідомість чинить опір будь-яким спробам вивести суспільство з кризи перехідного періоду, стихія її — це поглиблення кризи, що постійно підкидає хмиз до тліючого багаття незадоволення всім й усіма. Будучи в стабільному суспільстві притаманним люмпенізованим та маргінальним верствам, цей тип свідомості за умов затяжної кризи набуває масового поширення. Знайшовши ідеологічну доктрину в нехитромудрому лозунгу «чим гірше, тим краще», він перетворюється на стихію руйнування матеріальних і духовних засад суспільного життя.
- Мозаїчно-амбівалентний тип особистості. Характеризується суперечливим поєднанням елементів демократичної свідомості, яка формується, та тоталітарних структур, що поступово руйнуються. До того ж основний конфлікт мозаїчної свідомості полягає в суперечності між демократичним ідеалом та реальними темпами і масштабами демократизації, що породжує намагання будь-якими засобами прискорити процес демократичного оновлення, у тому числі й засобами з добре засвоєного тоталітарного арсеналу — посиленням боротьби з «ворогами демократії».
- Мозаїчна свідомість здається найбільш гнучкою, здатною у міру руйнування ідеологічних стереотипів минулого до сприйняття демократичних норм. Переважання того чи іншого типу свідомості зумовлює і можливий варіант розвитку суспільства: до авторитарної влади, до бунту та диктатури або до демократичної еволюції.
Типи за характером
1.Традиціоналісти. Орієнтовані в основному на цінності боргу, порядку, дисципліни, законослухняності, а вияв таких якостей, як креативність, прагнення до самореалізації, самостійність у цього типу особистості досить низький.
2. Ідеалісти. Сильно виявлене критичне ставлення до традиційних норм, незалежність і зневага авторитетів, установка на саморозвиток, чого б це не коштувало.
3. Фрустранти. Низька самооцінка, самопочуття пригніченності, відчуття себе нібито викинутим з потоку життя.
4. Реалісти. Поєднують в собі прагнення до самореалізації з розвиненим почуттям обов'язку і відповідальності, здоровий скептицизм з самодисципліною і самоконтролем.
5. Гедоністи. Орієнтовані в першу чергу на отримання задоволень «тут і зараз», і ця гонитва за «насолодами життя» набуває, перш за все, форми задоволення споживчих бажань.
Примітки
- Архів оригіналу за 28 липня 2010. Процитовано 31 липня 2010.
- [Абалкин Л. И. Новое экономическое мышление. — М., 1987.]
Джерела
- Ларри Хьелл, Дэниел Зиглер. Теории личности основные положения, исследования и применение. Перевод С.Меленевской и Д.Викторовой L.Hjelle, D.Ziegler. Personality Theories: Basic Assumptions, Research, and Applications 3th ed.: McGrow-Hill, 1992; СПб.: Питер Пресс, 1997 Терминологическая правка В.Данченко К.: PSYLIB, 2006 (рос.)
- []Лукашевич М. П. Соціологія економіки Підручник. — К.: Каравела, 2005. — 288 с.
Література
- Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. — М., 1990. (рос.)
- Веблен Т. Теория праздного класса: Пер. с англ. — М., 1984. (рос.)
- Дорин А. В. Экономическая социология: Учеб. пособие. — Мн., 1997. (рос.)
- Дюркгейм Э. О. О разделении общественного труда. Метод социологии: Пер. с франц. — М., 1991. (рос.)
- Заславская Т И., Рывжина Р В Социология экономической жизни: Очерки теории. — Новосибирск, 1988. (рос.)
- Заславская Т. И. Экономическое поведение и экономическое развитие // ЭКО. — 1989. — № 3.
- Економічна соціологія: Навч. посібник / За ред. В. М. Ворони, В. Є. Пилипенка. — К., 1997. (рос.)
- Єременко В. Г. Основи соціальної економіки. — К., 1997.
- Косале Л. Я., Рывкина Р. В. Социальные механизмы как регуляторы социальных, процессов. — М., 1980. (рос.)
- Лукашевич М. П. Соціологія праці. — К., 2004.
- Маркс К. Экономические рукописи 1857–1859 годов // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — 2-е изд. — Т. 46. (рос.)
- Моль А. Социодинамика культуры: Пер. с франц. — М., 1973. (рос.)
- Пилипенко В. Є., Шевель І. П. Соціологія підприємництва. — К., 1997. (рос.)
- Радаев В. В. Еще раз о предмете экономической социологии // СОЦИС. 2002. — № 7. — С. 3-14.
- Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. — Л., 1979. (рос.)
- Самуэльсон П. Экономика: Пер. с англ. — М., 1993. (рос.)
- Соколова Г. Н. Экономическая социология: Учеб. для вузов. — Мн., 1998. (рос.)
- Смелзер Н. Социология экономической жизни // Американская социология: Пер. с англ. — М., 1972. (рос.)
- Кон И. С. Социология личности. — М., 1967. (рос.)
- Ручка А. А. Ценностный подход в системе социологического знания. — К., 1987. (рос.)
- Хмелько В. Е. Социальная направленность личности. — К., 1988. (рос.)
- Ядов В. А. Социальный тип личности // Коммунист. — 1988. — № 10. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit posilannya na dzherela sho mozhut ne vidpovidati vimogam Vikipediyi do avtoritetnih dzherel Bud laska perevirte chi vidpovidayut vkazanim kriteriyam dzherela vikoristani v cij statti berezen 2015 Socia lnij tip osobi stosti produkt skladnogo perepletennya istoriko kulturnih i socialno ekonomichnih umov zhittyediyalnosti lyudej vidobrazhennya togo yak suspilna sistema vplivaye na cinnisni oriyentaciyi lyudini i cherez nih na jogo realnu povedinku Kriteriyi tipizaciyiRozrobka tipizaciyi osobistosti ye odniyeyu z centralnih zadach Vivchayuchi rizni grupi lyudej ta yih sociologiya ne mozhe abstraguvatisya vid individiv iz yakih ci grupi skladayutsya Sociologichnu nauku cikavit ne stilki konkretna povedinka okremoyi lyudini yaka zumovlena jogo individualnimi yakostyami skilki uzagalnene tipove yake virazhayetsya sumoyu okremih oznak sho pritamanni bilshosti Problema polyagaye u viznachenni ris deyakoyi abstraktnoyi osobistosti yaka najbilsh povno viyavit sutnist danoyi socialnoyi grupi Mozhliva ekstrapolyaciya cih yakostej na okremu osobistist sho vzyata za model Problema tipovogo yak vidobrazhennya dobre rozroblena v hudozhnij tvorchosti Vcheni vvazhayut sho velika kilkist literaturnih personazhiv same tomu tak dovgo j zberigayut svoyu znachushist sho virazhayut desho bilshe anizh konkretnu osobu ta konkretnij harakter gamletivskij donkihotivskij tipi tosho div tezh socionika U procesi vzayemodiyi lyudini u navkolishnomu socialnomu seredovishi ti chi inshi nabori osobistisnih harakteristik proyavlyayutsya u viniknenni tipovih harakteristik lyudini socialnih tipiv za pevnoyu oznakoyu kriteriyem U sociologiyi proponuyutsya rizni varianti socialnoyi tipologiyi osobistosti Tak M Veber za osnovu tipizaciyi bere specifiku socialnoyi diyi bilsh konkretno stupin jogo racionalnosti K Marks prinalezhnist do formacij ta klasiv Na dumku deyakih sociologiv tipologizaciyu mozhna viznachiti yak proces a vidileni tipi yak rezultat sukupnosti elementiv ob yekta doslidzhennya sho zdijsnyuyetsya na pidstavi analizu oznak cogo ob yekta vidilennya sered nih najbilsh znachushih suttyevih obgruntuvannya znachushosti vidilenoyi oznaki grupuvannya vsiyeyi sukupnosti elementiv ob yekta na pidstavi suttyevoyi oznaki abo sukupnosti oznak Golovne zavdannya tipologiyi zvoditsya do poshuku suttyevih oznak sho viznachayut vnutrishni zakoni rozvitku ob yekta i jogo zakonomirni zv yazki z inshimi ob yektami zovnishnogo svitu Shiroko rozpovsyudzheni tipologiyi yaki ob yednuyut tipi osobistostej yak nosiyiv oznak pevnih spilnot klasiv socialnih grup robitniki sluzhbovci studenti tosho Slid takozh vidiliti marginalnij tip osobistosti yaka rozirvala zv yazok zi svoyim socialnim otochennyam ale ne adaptuvalasya do novogo TipiTipi za adaptaciyeyu do umov suspilstva Tipologiya dzherelo yaka harakterizuye modalni tipi osobistosti pokazuye yaki z nih zajmayut dominuyuche polozhennya v suspilstvi abo socialnih grupah Modalnij toj yakij realno perevazhaye v danomu suspilstvi Idealnij ne priv yazanij do konkretnih umov Ce tip osobistosti yak pobazhannya na majbutnye napriklad vsebichno i garmonijno rozvinena osobistist u K Marksa chi nova lyudina E Fromma Bazisnij najkrashim chinom vidpovidaye potrebam suchasnogo etapu suspilnogo rozvitku Iz bazisnim tipom pov yazana sistema socialno pravovih i moralnih norm yaki vidobrazheni v konstituciyah zakonah u suspilnij svidomosti riznih tipah svitosprijnyattya tosho Harakteristika bazisnogo tipu osobistosti vidpovidaye na zapitannya yakim kriteriyam povinna vidpovidati osobistist shob suspilstvo moglo rozvivatisya z maksimalnoyu efektivnistyu Yaksho vzyati tu chi inshu socialnu grupu to v nij nevazhko vidiliti osobistist iz harakteristikami sho najbilsh povno vidobrazhayut umovi ta zakonomirnosti funkcionuvannya danoyi grupi Tipi za E Shprangerom E Shpranger tipologizuyuchi lyudsku individualnist za cinnisno oriyentacijnoyu spryamovanistyu lyudini vidiliv shist idealnih tipiv gospodarstva teoretichna lyudina nauki socialna lyudina lyubovi ta samoviddachi estetichna lyudina mistectva religijna lyudina Za osnovu vidilennya cih tipiv E Shpranger vzyav sho perevazhayut pevni dispoziciyi Napriklad tip ekonomichnogo individuuma harakterizuyetsya poshukom vlasnoyi materialnoyi zabezpechenosti tosho Tipi za Erihom Frommom Za E Frommom 1900 1980 socialnij tip osobistosti yak panuyuchij tip harakteru ce forma zv yazku individa ta sociumu yadro strukturi harakteru sho vlastive bilshosti chleniv odniyeyi i tiyeyi zh kulturi na vidminu vid individualnogo harakteru yakij riznij u lyudej tiyeyi zh samoyi kulturi Znachennya socialnogo harakteru vvazhaye E Fromm polyagaye v tomu sho vin dozvolyaye najbilsh efektivno pristosuvatisya do vimog suspilstva i pridbati vidchuttya bezpeki i zahishenosti Analizuyuchi istoriyu lyudstva E Fromm vidilyaye kilka tipiv socialnogo harakteru receptivnij pasivnij ekspluatatorskij nakopichuvalnij rinkovij Div tezh mati chi buti Suchasni socialni tipi v Ukrayini V Ukrayini vidbuvayetsya dokorinnij perelom osobistisno tipologichnoyi strukturi suspilstva zminyuyutsya socialni statusi socialnih grup i socialnih tipiv osobistostej Praktichno sogodni novi bazisni tipi osobistosti she do kincya ne sformovani Pevne rozpovsyudzhennya otrimala lyudina torgovogo tipu sho robit groshi na riznici cin abo oderzhuye yih za dopomogoyu riznomanitnih mahinacij a to j za dopomogoyu zlochiniv Zasobi masovoyi informaciyi ta sudovi instanciyi pidkreslyuyut fakt shirokogo rozpovsyudzhennya mafioznogo tipu osobistosti sho zagrozhuye vazhkimi naslidkami dlya suspilstva Ambivalentni socialni tipi Superechnosti perehodu vid totalitarnoyi sistemi do demokratiyi v Ukrayini zumovlyuyut perevazhannya perehidnogo tipu osobistosti yakij harakterizuyetsya ambivalentnistyu dvoyistim superechlivim stavlennyam do perspektivi rozvitku suspilstva Svidomist ambivalentnoyi osobistosti formuyetsya z dvoh skladovih demokratichnih cinnisnih uyavlen z odnogo boku i totalitarnih oriyentacij porodzhenih u zhorstkij normativnij sistemi zakritogo suspilstva z inshogo Ambivalentni socialni tipi osobistosti pritamanni perehidnomu tipu suspilstva voni vidileni za oznakami sprijnyattya socialno politichnogo seredovisha Konformno ambivalentnij tip osobistosti Dlya nogo ye harakternim nekritichne prijnyattya bud yakih socialno politichnih alternativ a takozh pidtrimka politichnih rishen lideriv i organizacij yaki vzayemno viklyuchayut odin odnogo Konformno ambivalentna svidomist ne mozhe zberigatisya dovgo bez rujnivnih socialnih ta psihologichnih naslidkiv dlya osobistosti i suspilstva Vicherpannya konformno ambivalentnim tipom svidomosti svogo stabilizuyuchogo suspilstvo potencialu prizvodit do dedali shirshogo rozpovsyudzhennya protilezhnoyi ambivalentnij reakciyi negativizmu Nigilistichno ambivalentnij tip osobistosti Shilnij do zaperechennya bud yakih alternativ do negativizmu u stavlenni do bud yakoyi organizovanoyi politichnoyi sili Perevazhannya takih reakcij prizvodit do vidmovi vid politichnogo zhittya v usih jogo formah krim stihijnogo vislovlyuvannya nevdovolennya ta protestu Vrazhayuchoyu ilyustraciyeyu viyavu cogo tipu svidomosti ye dani doslidzhen provedenih protyagom 90 h rokiv Institutom sociologiyi NAN Ukrayini pid chas yakih bilshist gromadyan Ukrayini negativno ocinili i poperednij i suchasnij i navit majbutnij uryadi shodo naslidkiv yihnoyi diyalnosti j potencialu rozv yazannya socialno ekonomichnih problem Ukrayini dd dd Nigilistichno ambivalentna svidomist chinit opir bud yakim sprobam vivesti suspilstvo z krizi perehidnogo periodu stihiya yiyi ce pogliblennya krizi sho postijno pidkidaye hmiz do tliyuchogo bagattya nezadovolennya vsim j usima Buduchi v stabilnomu suspilstvi pritamannim lyumpenizovanim ta marginalnim verstvam cej tip svidomosti za umov zatyazhnoyi krizi nabuvaye masovogo poshirennya Znajshovshi ideologichnu doktrinu v nehitromudromu lozungu chim girshe tim krashe vin peretvoryuyetsya na stihiyu rujnuvannya materialnih i duhovnih zasad suspilnogo zhittya dd dd Mozayichno ambivalentnij tip osobistosti Harakterizuyetsya superechlivim poyednannyam elementiv demokratichnoyi svidomosti yaka formuyetsya ta totalitarnih struktur sho postupovo rujnuyutsya Do togo zh osnovnij konflikt mozayichnoyi svidomosti polyagaye v superechnosti mizh demokratichnim idealom ta realnimi tempami i masshtabami demokratizaciyi sho porodzhuye namagannya bud yakimi zasobami priskoriti proces demokratichnogo onovlennya u tomu chisli j zasobami z dobre zasvoyenogo totalitarnogo arsenalu posilennyam borotbi z vorogami demokratiyi Mozayichna svidomist zdayetsya najbilsh gnuchkoyu zdatnoyu u miru rujnuvannya ideologichnih stereotipiv minulogo do sprijnyattya demokratichnih norm Perevazhannya togo chi inshogo tipu svidomosti zumovlyuye i mozhlivij variant rozvitku suspilstva do avtoritarnoyi vladi do buntu ta diktaturi abo do demokratichnoyi evolyuciyi dd dd Tipi za harakterom 1 Tradicionalisti Oriyentovani v osnovnomu na cinnosti borgu poryadku disciplini zakonosluhnyanosti a viyav takih yakostej yak kreativnist pragnennya do samorealizaciyi samostijnist u cogo tipu osobistosti dosit nizkij 2 Idealisti Silno viyavlene kritichne stavlennya do tradicijnih norm nezalezhnist i znevaga avtoritetiv ustanovka na samorozvitok chogo b ce ne koshtuvalo 3 Frustranti Nizka samoocinka samopochuttya prignichennosti vidchuttya sebe nibito vikinutim z potoku zhittya 4 Realisti Poyednuyut v sobi pragnennya do samorealizaciyi z rozvinenim pochuttyam obov yazku i vidpovidalnosti zdorovij skepticizm z samodisciplinoyu i samokontrolem 5 Gedonisti Oriyentovani v pershu chergu na otrimannya zadovolen tut i zaraz i cya gonitva za nasolodami zhittya nabuvaye persh za vse formi zadovolennya spozhivchih bazhan PrimitkiArhiv originalu za 28 lipnya 2010 Procitovano 31 lipnya 2010 Abalkin L I Novoe ekonomicheskoe myshlenie M 1987 DzherelaLarri Hell Deniel Zigler Teorii lichnosti osnovnye polozheniya issledovaniya i primenenie Perevod S Melenevskoj i D Viktorovoj L Hjelle D Ziegler Personality Theories Basic Assumptions Research and Applications 3th ed McGrow Hill 1992 SPb Piter Press 1997 Terminologicheskaya pravka V Danchenko K PSYLIB 2006 ros neavtoritetne dzherelo Lukashevich M P Sociologiya ekonomiki Pidruchnik K Karavela 2005 288 s LiteraturaVeber M Izbrannye proizvedeniya Per s nem M 1990 ros Veblen T Teoriya prazdnogo klassa Per s angl M 1984 ros Dorin A V Ekonomicheskaya sociologiya Ucheb posobie Mn 1997 ros Dyurkgejm E O O razdelenii obshestvennogo truda Metod sociologii Per s franc M 1991 ros Zaslavskaya T I Ryvzhina R V Sociologiya ekonomicheskoj zhizni Ocherki teorii Novosibirsk 1988 ros Zaslavskaya T I Ekonomicheskoe povedenie i ekonomicheskoe razvitie EKO 1989 3 Ekonomichna sociologiya Navch posibnik Za red V M Voroni V Ye Pilipenka K 1997 ros Yeremenko V G Osnovi socialnoyi ekonomiki K 1997 Kosale L Ya Ryvkina R V Socialnye mehanizmy kak regulyatory socialnyh processov M 1980 ros Lukashevich M P Sociologiya praci K 2004 Marks K Ekonomicheskie rukopisi 1857 1859 godov Marks K Engels F Soch 2 e izd T 46 ros Mol A Sociodinamika kultury Per s franc M 1973 ros Pilipenko V Ye Shevel I P Sociologiya pidpriyemnictva K 1997 ros Radaev V V Eshe raz o predmete ekonomicheskoj sociologii SOCIS 2002 7 S 3 14 Samoregulyaciya i prognozirovanie socialnogo povedeniya lichnosti L 1979 ros Samuelson P Ekonomika Per s angl M 1993 ros Sokolova G N Ekonomicheskaya sociologiya Ucheb dlya vuzov Mn 1998 ros Smelzer N Sociologiya ekonomicheskoj zhizni Amerikanskaya sociologiya Per s angl M 1972 ros Kon I S Sociologiya lichnosti M 1967 ros Ruchka A A Cennostnyj podhod v sisteme sociologicheskogo znaniya K 1987 ros Hmelko V E Socialnaya napravlennost lichnosti K 1988 ros Yadov V A Socialnyj tip lichnosti Kommunist 1988 10 ros