Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мати чи бути?» (англ. «To Have or to Be?») — остання робота німецького психолога та філософа Еріха Фромма.
 Обкладинка українського видання 2010 року. | |
| Автор | Еріх Фромм |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | To Have or to Be? |
| Мова | англійська |
| Тема | соціальна психологія, філософія |
| Жанр | монографія |
| Видавництво | Harper & Row |
| Видано | 1976 |
| Видано українською | 2010 |
| Перекладач(і) | Ольга Михайлова, Андрій Буряк |
У цій праці науковець окреслює два способи людського існування. Перший — володіння (від «мати»); люди, які керуються цією ціннісною орієнтацією завжди прагнуть щось мати. Тут набирає сили твердження, що той, хто нічого не має, нічого собою не становить. Книга «Мати чи бути?» виступає своєрідним підсумком багаторічних роздумів філософа про сенс людського життя, взаємний вплив психологічних і соціальних факторів на особистість.
Людина визначається тим, чим вона володіє. Проте мова не йде лише про володіння матеріальними благами, в цьому значенні володіти можна знанням, авторитетом, вірою тощо.
Інша орієнтація людського існування — буття (від «бути»). У визначенні цього поняття виникають певні труднощі, бо воно не піддається адекватному словесному виразу. «Бути» означає виражати та розвивати свої здібності, таланти, котрими природа наділила кожну людину. «Бути» — це процес, це становлення. Бути можна поетом, художником, композитором, авторитетом і т.ін. Якщо людина, що орієнтується на цінність володіння («мати») втратить все те, чим вона володіє — вона «зникне», стане «ніким», бо вона ототожнює себе з тим, чим вона володіє, така людина втратить будь-який свій статус. Інша справа людина, що орієнтується на модус «бути». Втративши все, така людина і надалі лишиться тим, ким була. Вона й надалі займатиметься улюбленою справою.
Модус буття не існує в минулому або майбутньому, він існує лише тут і зараз. Людина, що орієнтується на володіння — прив'язана до минулого, до того, що вона накопичила: гроші, славу, соціальний статус тощо. Людина, що керується настановою «бути» не розмірковує стільки про минуле або майбутнє, вона зосереджена на теперішньому моменті, вона намагається «взяти» все з нинішнього дня, теперішньої години, хвилини.
У центрі соціально-філософської теорії Фромма знаходиться людина та її потреби. На думку вченого, слід розрізняти потреби нормальні, здорові, активні та потреби патологічні, штучні. Перші орієнтовані на буття, а другі на володіння. Фромм стверджує, що «відмінність між буттям і володінням, так само як відмінність між любов'ю до життя і любов'ю до смерті, являє собою корінну проблему людського існування».
Перші дві частини книги присвячені аналізу цієї проблеми. Автор вважає буття і володіння не якістю суб'єктів, а двома основними способами існування, різними видами орієнтації у світі, різними структурами характеру. Принцип володіння полягає в прагненні зробити навколишній світ об'єктом володіння, тобто, в прагненні перетворити світ у свою власність. Принцип буття є повною протилежністю володіння, тобто, включає життєлюбність і причетність до світу.
Релігія
Фромм трактує релігію достатньо широко: як будь-яку розділену систему мислення і дій, що дозволяє індивіду вести осмислене існування і дає об'єкт для відданого служіння. З цієї точки зору немає такої людини, у якого не було б релігійної потреби, оскільки вона означає потребу в системі орієнтації та об'єкті для служіння.
Питання, з точки зору Фромма, полягає не в тому, щоб прийняти або відкинути релігію, але лише у виборі певного роду релігії: тієї, що сприяє людському розвитку та розкриттю властивих людині сил, або релігії, яка ці сили паралізує. У книзі Фромм критикує традиційні авторитарні релігії, пропонуючи натомість "гуманістичну релігію", в центрі якої стоятиме людина.
Для Фромма важливий соціопсихологічний підхід до релігії, та визнання того, що існує кореляція між соціальною структурою і видами релігійного досвіду. З точки зору психоаналізу одна і та ж людська релігія може ховатися за різними релігіями, і навпаки, протилежні людські установки можуть лежати в основі однієї й тієї ж релігії.
У своїй роботі він також каже про новий вид язичництва, котрий розвинувся разом з гуманізмом та загрожує людству знищенням в цей час (на момент написання книги). Це так звана «індустріальна релігія», де священні робота, власність, прибуток та влада. Людина з такою релігією не цікавиться питаннями мети та сенсу свого життя, вона не вміє любити чи ненавидіти, а її емоції атрофовані. Так людина байдужа до всього, в тому числі, і до власного життя. Це людина «що споживає», «яку споживають,» іншими словами, та що функціонує, але не живе.
Видання українською
- Еріх Фромм. Мати чи бути / Пер. з нім. О. Михайлова та А. Буряк. — Київ: Український письменник, 2010. — 222 с.
- Ерік Фромм. Мати або бути? / Пер. з англ. Г. В. Яновська. Харків: «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020. 304 с.
Література
- Еріх Фромм. Мати чи бути / Пер. з нім. О. Михайлова та А. Буряк. — Київ: Український письменник, 2010. — 222 с.
- Ерік Фромм. Мати або бути? / Пер. з англ. Г. В. Яновська. Харків: «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020. 304 с.
- Эрих Фромм. Забытый язык. Иметь или быть. — М.: АСТ МОСКВА, 2009. — 442 с.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mati chi buti angl To Have or to Be ostannya robota nimeckogo psihologa ta filosofa Eriha Fromma Mati chi buti Obkladinka ukrayinskogo vidannya 2010 roku AvtorErih FrommNazva movoyu originaluTo Have or to Be MovaanglijskaTemasocialna psihologiya filosofiyaZhanrmonografiyaVidavnictvoHarper amp RowVidano1976Vidano ukrayinskoyu2010Perekladach i Olga Mihajlova Andrij Buryak U cij praci naukovec okreslyuye dva sposobi lyudskogo isnuvannya Pershij volodinnya vid mati lyudi yaki keruyutsya ciyeyu cinnisnoyu oriyentaciyeyu zavzhdi pragnut shos mati Tut nabiraye sili tverdzhennya sho toj hto nichogo ne maye nichogo soboyu ne stanovit Kniga Mati chi buti vistupaye svoyeridnim pidsumkom bagatorichnih rozdumiv filosofa pro sens lyudskogo zhittya vzayemnij vpliv psihologichnih i socialnih faktoriv na osobistist Lyudina viznachayetsya tim chim vona volodiye Prote mova ne jde lishe pro volodinnya materialnimi blagami v comu znachenni voloditi mozhna znannyam avtoritetom viroyu tosho Insha oriyentaciya lyudskogo isnuvannya buttya vid buti U viznachenni cogo ponyattya vinikayut pevni trudnoshi bo vono ne piddayetsya adekvatnomu slovesnomu virazu Buti oznachaye virazhati ta rozvivati svoyi zdibnosti talanti kotrimi priroda nadilila kozhnu lyudinu Buti ce proces ce stanovlennya Buti mozhna poetom hudozhnikom kompozitorom avtoritetom i t in Yaksho lyudina sho oriyentuyetsya na cinnist volodinnya mati vtratit vse te chim vona volodiye vona znikne stane nikim bo vona ototozhnyuye sebe z tim chim vona volodiye taka lyudina vtratit bud yakij svij status Insha sprava lyudina sho oriyentuyetsya na modus buti Vtrativshi vse taka lyudina i nadali lishitsya tim kim bula Vona j nadali zajmatimetsya ulyublenoyu spravoyu Modus buttya ne isnuye v minulomu abo majbutnomu vin isnuye lishe tut i zaraz Lyudina sho oriyentuyetsya na volodinnya priv yazana do minulogo do togo sho vona nakopichila groshi slavu socialnij status tosho Lyudina sho keruyetsya nastanovoyu buti ne rozmirkovuye stilki pro minule abo majbutnye vona zoseredzhena na teperishnomu momenti vona namagayetsya vzyati vse z ninishnogo dnya teperishnoyi godini hvilini U centri socialno filosofskoyi teoriyi Fromma znahoditsya lyudina ta yiyi potrebi Na dumku vchenogo slid rozriznyati potrebi normalni zdorovi aktivni ta potrebi patologichni shtuchni Pershi oriyentovani na buttya a drugi na volodinnya Fromm stverdzhuye sho vidminnist mizh buttyam i volodinnyam tak samo yak vidminnist mizh lyubov yu do zhittya i lyubov yu do smerti yavlyaye soboyu korinnu problemu lyudskogo isnuvannya Pershi dvi chastini knigi prisvyacheni analizu ciyeyi problemi Avtor vvazhaye buttya i volodinnya ne yakistyu sub yektiv a dvoma osnovnimi sposobami isnuvannya riznimi vidami oriyentaciyi u sviti riznimi strukturami harakteru Princip volodinnya polyagaye v pragnenni zrobiti navkolishnij svit ob yektom volodinnya tobto v pragnenni peretvoriti svit u svoyu vlasnist Princip buttya ye povnoyu protilezhnistyu volodinnya tobto vklyuchaye zhittyelyubnist i prichetnist do svitu ReligiyaFromm traktuye religiyu dostatno shiroko yak bud yaku rozdilenu sistemu mislennya i dij sho dozvolyaye individu vesti osmislene isnuvannya i daye ob yekt dlya viddanogo sluzhinnya Z ciyeyi tochki zoru nemaye takoyi lyudini u yakogo ne bulo b religijnoyi potrebi oskilki vona oznachaye potrebu v sistemi oriyentaciyi ta ob yekti dlya sluzhinnya Pitannya z tochki zoru Fromma polyagaye ne v tomu shob prijnyati abo vidkinuti religiyu ale lishe u vibori pevnogo rodu religiyi tiyeyi sho spriyaye lyudskomu rozvitku ta rozkrittyu vlastivih lyudini sil abo religiyi yaka ci sili paralizuye U knizi Fromm kritikuye tradicijni avtoritarni religiyi proponuyuchi natomist gumanistichnu religiyu v centri yakoyi stoyatime lyudina Dlya Fromma vazhlivij sociopsihologichnij pidhid do religiyi ta viznannya togo sho isnuye korelyaciya mizh socialnoyu strukturoyu i vidami religijnogo dosvidu Z tochki zoru psihoanalizu odna i ta zh lyudska religiya mozhe hovatisya za riznimi religiyami i navpaki protilezhni lyudski ustanovki mozhut lezhati v osnovi odniyeyi j tiyeyi zh religiyi U svoyij roboti vin takozh kazhe pro novij vid yazichnictva kotrij rozvinuvsya razom z gumanizmom ta zagrozhuye lyudstvu znishennyam v cej chas na moment napisannya knigi Ce tak zvana industrialna religiya de svyashenni robota vlasnist pributok ta vlada Lyudina z takoyu religiyeyu ne cikavitsya pitannyami meti ta sensu svogo zhittya vona ne vmiye lyubiti chi nenaviditi a yiyi emociyi atrofovani Tak lyudina bajduzha do vsogo v tomu chisli i do vlasnogo zhittya Ce lyudina sho spozhivaye yaku spozhivayut inshimi slovami ta sho funkcionuye ale ne zhive Vidannya ukrayinskoyuErih Fromm Mati chi buti Per z nim O Mihajlova ta A Buryak Kiyiv Ukrayinskij pismennik 2010 222 s ISBN 978 966 579 262 8 Erik Fromm Mati abo buti Per z angl G V Yanovska Harkiv Knizhkovij Klub Klub Simejnogo Dozvillya 2020 304 s ISBN 978 617 12 7457 0LiteraturaErih Fromm Mati chi buti Per z nim O Mihajlova ta A Buryak Kiyiv Ukrayinskij pismennik 2010 222 s ISBN 978 966 579 262 8 Erik Fromm Mati abo buti Per z angl G V Yanovska Harkiv Knizhkovij Klub Klub Simejnogo Dozvillya 2020 304 s ISBN 978 617 12 7457 0 Erih Fromm Zabytyj yazyk Imet ili byt M AST MOSKVA 2009 442 s Primitki