Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соната для віолончелі і фортепіано ре мінор CD 144 L 135 твір Клода Дебюссі написане в 1915 році в рамках незакінченого

Соната для віолончелі і фортепіано (Дебюссі)

Соната для віолончелі і фортепіано (Дебюссі)

Соната для віолончелі і фортепіано ре мінор CD 144 (L 135) — твір Клода Дебюссі, написане в 1915 році в рамках незакінченого циклу «Шість сонат для різних інструментів, складених Клодом-Ашиля Дебюссі, французьким музикантом».

Соната для віолончелі і фортепіано
фр. Sonate pour violoncelle et piano
КомпозиторКлод Дебюссі
Каталог135
Створено1915
Видано1915
Тональністьре мінор
Інструментуванняфортепіано і віолончель
Прем'єра
Дата24 березня 1917

Соната має тричастинну структуру:

  • I. Prologue: Lent, sostenuto e molto risoluto
  • II. Sérénade: Modérément animé
  • III. Final: Animé, léger et nerveux

— дві останні частини граються attacca (без перерви).

Історія

Цикл творів під назвою «Шість сонат для різних інструментів, складених Клодом-Ашиля Дебюссі, французьким музикантом» Дебюссі задумав у 1915 році. Проте написати йому вдалося тільки три: сонату для віолончелі та фортепіано, і .

На титульному аркуші кожної з них було вміщено, за бажанням автора, стилізоване під видання XVIII століття заголовок. Крім того, були додані такого роду: «Перша, для віолончелі з фортепіано. Наступна буде для флейти, альта і арфи». Адреса видавництва також давався в старовинному стилі: «У Парижі у Дюрана, біля церкви Мадлен». Відтворюючи обкладинки часів Куперена і Рамо, Дебюссі як би готував виконавця і слухача до свого творчого задуму, ратував за звернення до дорогої йому музичної традиції, що йде від Куперена і Рамо, закликав до відродження французьких витоків мелодії, ритму, істинних французьких рис — ясності, легкості, точності, химерності.

Перше виконання сонати відбулося в Лондоні 4 березня 1916 року ( і ). 24 березня 1917 р. соната вперше прозвучала у Франції в рамках авторського концерту Дебюссі, який особисто акомпанував віолончелістові .

В даний час соната входить в репертуар більшості видатних віолончелістів. Серед французьких віолончелістів XX століття сонату виконували П'єр Фурньє, , Поль Тортельє, . У СРСР сонату Дебюссі грали Мстислав Ростропович, , та інші.

Характеристика

Соната для віолончелі з фортепіано Дебюссі є яскравим прикладом поєднання характерних особливостей французького імпресіонізму з іспанською музичною основою. Сонаті притаманна властива французька легкість, вишуканість виконавських засобів, витонченість у стилізації танцювальних ритмів, прагнення до сюітності. У той же час сонаті в сильній мірою позначилася тривожна атмосфера передвоєнного часу і почала Першої світової війни.

Складається з трьох частин, причому розмір і темп кожної з них збільшується від першої до останньою. У другій частині зміни відбуваються також всередині — крайні частини написані в темпі Modérément, а середина — Vivace.

Соната досить різноманітна у віолончельних прийомах виконання. У сонаті використовується різноманітна пасажному штрихова техніка, чергування pizzicato и arco, pizzicato glissando, flautando, гра у грифа та інші барвисті прийоми, які підкреслюють культ мінливості станів, руху, примхливість музики. Характерна риса — використання в партії віолончелі крайніх регістрів.

У листі до видавця Ж. Дюраном композитор писав 5 серпня 1915:

Не мені судити про її досконалість, але я люблю її пропорції і форму — майже класичну в хорошому сенсі слова.

Розмовляючи в 1915 році з , який надалі вважався неперевершеним інтерпретатором сонати, композитор розповів, що, пишучи Серенаду, він уявляв собі маріонетку П'єро, на якийсь час отримала можливість зображувати людські почуття, щоб незабаром, проте, повернутися до свого байдужому виглядом.

Примітки

  1. Нумерація за новим (2001) і початкового (1977) каталогах творів Дебюссі, складеним .
  2. Sonate pour violoncelle et piano [ 7 червня 2008 у Wayback Machine.] // Centre de documentation Claude Debussy (фр.)
  3. Lettres de Claude Debussy à son éditeur. — Paris, 1927. P. 142.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sonata dlya violoncheli i fortepiano re minor CD 144 L 135 tvir Kloda Debyussi napisane v 1915 roci v ramkah nezakinchenogo ciklu Shist sonat dlya riznih instrumentiv skladenih Klodom Ashilya Debyussi francuzkim muzikantom Sonata dlya violoncheli i fortepianofr Sonate pour violoncelle et pianoKompozitorKlod DebyussiKatalog135Stvoreno1915Vidano1915Tonalnistre minorInstrumentuvannyafortepiano i violonchelPrem yeraData24 bereznya 1917 Sonata maye trichastinnu strukturu I Prologue Lent sostenuto e molto risoluto II Serenade Moderement anime III Final Anime leger et nerveux dvi ostanni chastini grayutsya attacca bez perervi IstoriyaCikl tvoriv pid nazvoyu Shist sonat dlya riznih instrumentiv skladenih Klodom Ashilya Debyussi francuzkim muzikantom Debyussi zadumav u 1915 roci Prote napisati jomu vdalosya tilki tri sonatu dlya violoncheli ta fortepiano i Na titulnomu arkushi kozhnoyi z nih bulo vmisheno za bazhannyam avtora stilizovane pid vidannya XVIII stolittya zagolovok Krim togo buli dodani takogo rodu Persha dlya violoncheli z fortepiano Nastupna bude dlya flejti alta i arfi Adresa vidavnictva takozh davavsya v starovinnomu stili U Parizhi u Dyurana bilya cerkvi Madlen Vidtvoryuyuchi obkladinki chasiv Kuperena i Ramo Debyussi yak bi gotuvav vikonavcya i sluhacha do svogo tvorchogo zadumu ratuvav za zvernennya do dorogoyi jomu muzichnoyi tradiciyi sho jde vid Kuperena i Ramo zaklikav do vidrodzhennya francuzkih vitokiv melodiyi ritmu istinnih francuzkih ris yasnosti legkosti tochnosti himernosti Pershe vikonannya sonati vidbulosya v Londoni 4 bereznya 1916 roku i 24 bereznya 1917 r sonata vpershe prozvuchala u Franciyi v ramkah avtorskogo koncertu Debyussi yakij osobisto akompanuvav violonchelistovi V danij chas sonata vhodit v repertuar bilshosti vidatnih violonchelistiv Sered francuzkih violonchelistiv XX stolittya sonatu vikonuvali P yer Furnye Pol Tortelye U SRSR sonatu Debyussi grali Mstislav Rostropovich ta inshi HarakteristikaSonata dlya violoncheli z fortepiano Debyussi ye yaskravim prikladom poyednannya harakternih osoblivostej francuzkogo impresionizmu z ispanskoyu muzichnoyu osnovoyu Sonati pritamanna vlastiva francuzka legkist vishukanist vikonavskih zasobiv vitonchenist u stilizaciyi tancyuvalnih ritmiv pragnennya do syuitnosti U toj zhe chas sonati v silnij miroyu poznachilasya trivozhna atmosfera peredvoyennogo chasu i pochala Pershoyi svitovoyi vijni Skladayetsya z troh chastin prichomu rozmir i temp kozhnoyi z nih zbilshuyetsya vid pershoyi do ostannoyu U drugij chastini zmini vidbuvayutsya takozh vseredini krajni chastini napisani v tempi Moderement a seredina Vivace Sonata dosit riznomanitna u violonchelnih prijomah vikonannya U sonati vikoristovuyetsya riznomanitna pasazhnomu shtrihova tehnika cherguvannya pizzicato i arco pizzicato glissando flautando gra u grifa ta inshi barvisti prijomi yaki pidkreslyuyut kult minlivosti staniv ruhu primhlivist muziki Harakterna risa vikoristannya v partiyi violoncheli krajnih registriv U listi do vidavcya Zh Dyuranom kompozitor pisav 5 serpnya 1915 Ne meni suditi pro yiyi doskonalist ale ya lyublyu yiyi proporciyi i formu majzhe klasichnu v horoshomu sensi slova Rozmovlyayuchi v 1915 roci z yakij nadali vvazhavsya neperevershenim interpretatorom sonati kompozitor rozpoviv sho pishuchi Serenadu vin uyavlyav sobi marionetku P yero na yakijs chas otrimala mozhlivist zobrazhuvati lyudski pochuttya shob nezabarom prote povernutisya do svogo bajduzhomu viglyadom PrimitkiNumeraciya za novim 2001 i pochatkovogo 1977 katalogah tvoriv Debyussi skladenim Sonate pour violoncelle et piano 7 chervnya 2008 u Wayback Machine Centre de documentation Claude Debussy fr Lettres de Claude Debussy a son editeur Paris 1927 P 142 PosilannyaSonata dlya violoncheli i fortepiano Kloda Debyussi Noti na sajti International Music Score Library Project

Дата публікації:
Топ