«Сон літньої ночі» (англ.A Midsummer Night's Dream) — комедія англійського письменника Вільяма Шекспіра, написана між 1594 та 1596, зареєстрована й опублікована в 1600. Комедія відома чудернацьким переплетенням мотивів античної міфології та літератури й англійського фольклору.
«Сон літньої ночі» одна з найпопулярніших комедій Шекспіра, вона часто ставиться в театрах, в тому числі й українських, неодноразово екранізувалася.
Запропоновані Шекспіром трактування фольклорних персонажів Оберона, та стали класичними й надалі їх часто використовували інші автори саме в Шекспірівській інтерпретації.
Цар Тезей та цариця амазонок Іпполіта готуються справляти весілля. В цей час двоє юнаків, Лізандр та Деметрій, залицяються до однієї з найкрасивіших дівчат Афін, Гермії, дочки Егея. Гермія з Лізандром взаємно закохані, але Егей забороняє їм одружуватися. Тоді пара вирішує втекти вночі з Афін, щоб таємно обвінчатися. Подруга Гермії, Гелена, кохає Деметрія, але той не відповідає взаємністю. Аби привернути його увагу, Гелена розповідає Деметрію, що Лізнадр втік з Гермією. Розлючений Деметрій кидається навздогін за Гермією, а Гелена слідує за ним. В дорозі Деметрій сварить Гелену, щоб вона відстала, але дівчина продовжує йти за ним.
Тим часом лісовий цар Оберон і його дружина Титанія сперечаються кому належатиме викрадений феями малюк, син індійського султана. Оберон вимагає від Титанії віддати хлопчика йому в пажі, проте Титанія бажає лишити його при собі, адже мати малюка була її подругою. Спалахує сварка, в якій Титанія звинувачує свого чоловіка в зраді з царицею амазонок Іпполітою. Той, не забарившись, звинувачує її в перелюбі з Тезеєм.
Водночас група афінських ремісників готує до весільного торжества Тезея й Іпполіти п'єсу про нещасливе кохання Фісби та Пірама. Репетицію вони проводять у лісі. Ткач Нік Флавій, який грає Пірама, стає жертвою жарту лісового духа Пака. Його голова перетворюється на ослину, що лякає інших ремісників і ті розбігаються.
Оберон дає завдання Паку використати свої вміння на користь, створивши чарівне любовне зілля, щоб помиритися з Титанією. Той знаходить квітку, сік якої змушує Титанію закохатися в першого, кого вона побачить. Ельфи співають Титанії колискову, вона засинає, а Оберон капає їй зілля на очі. Перед цим Оберон дізнається, що Деметрій з Геленою дісталися до його лісу та наказує Паку скористатися зіллям аби Деметрій закохався в Гелену.
Пак знаходить Лізандра з Гермією, що потомившись від втечі заснули. Він думає, що це шукані коханці, та бризкає Лізандру на очі чарівним зіллям. Однак Лізандр, прокинувшись, бачить Гелену та закохується в неї, а Гермію покидає. Помітивши помилку Пака, Оберон капає зілля в очі Деметрію, котрий закохується в Гелену й починає боротьбу за неї з Лізандром. Гелена сприймає це за невдалі жарти та ображається на обох. Гермія ж починає ревнувати коханого до подруги. Оберон сварить Пака та наказує все виправити.
Прокинувшись, Титанія першим бачить ткача з ослиною головою й закохується в нього. Вона збирає квіти та плете для ткача вінок. Оберон знову просить віддати йому дитину і Титанія, захоплена пристрастю до нового коханця, погоджується. Коли Титанія засинає, Оберон капає їй на очі зілля, промовляючи відворотне закляття. Титанія прокидається й не вірить, що могла покохати ткача, і мириться з чоловіком.
Пак за наказом Оберона повертає ткачу людську голову та рятує Гермія з Лізандром від поєдинку, імітуючи їхні голоси. Врешті двоє юнаків і двоє дівчат засинають в лісі, а Пак капає їм на очі зілля, обертаючи його дію. Гермія з Лізандром прокидаються знову кохаючи одне одного, а Деметрій визнає, що Гелена кохає його, та відповідає взаємністю. Всіх чотирьох знаходять Іпполіта й Тезей під час полювання. Тезей оголошує, що їм потрібно одружитися. Закохані не вірять, що все це було насправді, та повертаються в Афіни.
В Афінах вони слухають Егея, котрий визнає, що його дочка може одружитися з Лізандром. Закохані бачать виставу на честь весілля Тезея з Іпполітою, репетиція якої відбувалася напередодні в лісі. Актори грають погано, що смішить глядачів. Титанія з Обероном і ельфами втручаються в виставу, насилаючи присутнім удачу, а потім присипляють їх. Наостанок Оберон звертається до глядачів зі сцени, запевняючи, що це був тільки сон.
Тематика й мотиви
Пак та феї, картина Джозефа Ноеля Патона, бл. 1850 р.
Події «Сну літньої ночі» відбуваються перед святом літнього сонцестояння. Це найкоротша ніч в році, коли за повір'ями межа між світом людей і духів тоншає, звідки головна тематика твору — змішання дійсного та фантастичного, сновидного. Комедія карнавально відтворює античні вакханалії чи сатурналії. Згідно з дослідженням Девіда Вайлза з Лондонського університету в 1993 році, п'єса написана з нагоди весілля придворної покровительки мистецтв Елізабет Кері. Церемонія відбувалася відповідно до астрологічних розрахунків у час поєднанням Венери та молодого місяця, що мало бути сприятливо для зачаття спадкоємця. Тому виконання п'єси не лише сюжетно змішує вигадку з дійсністю, а й виконує таке змішання насправді, залучаючи глядачів до розігрування священного дійства, яке наслідує язичницьке свято.
Поряд з взаємопроникненням дійсного та фантастичного комедія використовує зустріч протилежностей кохання. Одруження Тезея з Іпполітою становить ґрунт для всього сюжету. Комедія починається із зображення двору Тезея, і завершується святкуванням з нагоди весілля Тезея й Іпполіти. Вистава про кохання Пірама та Фісби, яку спершу готують, а потім виконують ремісники, трагічна; проте з неї сміються. Інше протистояння — це кохання людей і лісових духів. У лісі — свій світ, у якому вже не діють закони держави та норми чи звичаї, почуття тут розкуті. Якщо афінський цар Тезей вимагає покори, але фактично лишає право обирати, то лісовий цар застосовує чари для того, щоб підкорити своїй волі . І водночас насильство чи зрада в світі духів несерйозні, обернені на жарт. Навіть те, що Титанія закохується в ткача з головою віслюка, виглядає смішним. Шекспір тонко ввів до п'єси загравання з мораллю так, що усталені погляди на шлюб, сексуальність, постають не догматами, а лише поглядами, які можна піддати сумніву та виконувати чи не виконувати на свій розсуд. Таке вільнодумство було б недопустиме саме по собі, та Шекспір не дарма переносить його зображення по-перше до фантастичного світу, а по-друге у виставу, де ніхто з акторів не є самим собою, тому і порушення ними норм суспільства прийнятне. Жартівлива поведінка духів і страждання людей засвідчують, що людські уявлення про авторитет хибні, що влада батька над дочкою чи чоловіка над дружиною не повинна бути односторонньою, а натомість відбуватися в діалозі.
Важливо, що світ духів, у реальності якого персонажі-люди сумніваються, насправді створює головні конфлікти в творі. Саме сварка Титанії з Обероном призводить до того, що Пак отримує чарівний сік аби причарувати Титанію. І через той же сік Лізандр закохується в Гелену проти своєї волі. Хоча він з Гермією втікачі, обоє були вільні та щирі в своїх почуттях, поки не зіткнулися з лісовими духами. Тут постає ще одна тема — втрата індивідуальності через примус з боку інших людей. Проте на думку британського історика Віктора Кірнана, точніше казати не про втрату індивідуальності, а про розмиття її меж, що слугує для практичного вирішення несподіваних проблем. Світ духів, попри свій непостійний, хаотичний вигляд, раціональний. Дослідник естетики Девід Маршалл також зауважує, що крізь комедію проходить мотив об'єднання роз'єднаного в цілісність. Наприклад, ремісники мають кожен свою функцію, але разом складають колектив. Втрата індивідуальності потрібна для того, щоб знайти нову, раціональнішу індивідуальність. Тож персонажі п'єси, ненадовго перестаючи бути самими собою, віднаходять краще розуміння одне одних.
Адаптації
Перша екранізація комедії, 1909 рік
Фільми
«Сон літньої ночі» (A Midsummer Night's Dream, 1909, США)
«Сон літньої ночі» (Le songe d'une nuit d'été, 1909, Франція)
«Сон літньої ночі» (Sogno di una notte di mezza estate, 1913, Італія)
Burt, Richard (2007). (англ.). Greenwood Press. с. 447. ISBN . Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
Bloom, Harold; Marson, Janyce (2008). A midsummer night's dream. New York, NY: Bloom's Literary Criticism. с. 208—223. ISBN . OCLC 191882098.
Bloom, Harold; Marson, Janyce (2008). A midsummer night's dream. New York, NY: Bloom's Literary Criticism. ISBN . OCLC 191882098.
Bloom, Harold; Marson, Janyce (2008). A midsummer night's dream. New York, NY: Bloom's Literary Criticism. с. 213. ISBN . OCLC 191882098.
Dutton, Richard (1996). A midsummer night's dream. Basingstoke, Hampshire: Macmillan Press. с. 32. ISBN . OCLC 34894795.
Dutton, Richard (1996). A midsummer night's dream. Basingstoke, Hampshire: Macmillan Press. с. 24—35. ISBN . OCLC 34894795.
Kehler, Dorothea (2001). A midsummer night's dream : critical essays (вид. First paperback edition). New York. с. 370. ISBN . OCLC 46475084.
Slights, William W. E. (1988). . Studies in English Literature, 1500-1900. Т. 28, № 2. с. 259—272. doi:10.2307/450551. ISSN 0039-3657. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
Tennenhouse, Leonard (2004). Power on display : the politics of Shakespeare's major genres. London: Routledge. с. 73—76. ISBN . OCLC 843195848.
South-Central Modern Language Association (2004). South Central review (English) . Baltimore, Md.: Johns Hopkins University Press. OCLC 1058039787.
Kiernan, V. G. (1993). Shakespeare, poet and citizen. London: Verso. с. 210. ISBN . OCLC 27773290.
Marshall, David (1982). . ELH. Т. 49, № 3. с. 543—575. doi:10.2307/2872755. ISSN 0013-8304. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
Посилання
Текст українською мовою в перекладі Юрія Лісняка [ 9 серпня 2010 у Wayback Machine.]
A Midsummer Night's Dream by William Shakespeare [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.] — текст англійською на сайті Проект «Гутенберг»(англ.)
Son litnoyi nochi angl A Midsummer Night s Dream komediya anglijskogo pismennika Vilyama Shekspira napisana mizh 1594 ta 1596 zareyestrovana j opublikovana v 1600 Komediya vidoma chudernackim perepletennyam motiviv antichnoyi mifologiyi ta literaturi j anglijskogo folkloru Son litnoyi nochiA Midsummer Night s DreamTitulna storinka pershogo kvarto 1600 ZhanrkomediyaFormap yesaAvtorVilyam ShekspirMovaanglijskaNapisano1594 1596Opublikovano1600Krayina Korolivstvo Velika BritaniyaPerekladYurij Lisnyak Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Son litnoyi nochi znachennya Son litnoyi nochi odna z najpopulyarnishih komedij Shekspira vona chasto stavitsya v teatrah v tomu chisli j ukrayinskih neodnorazovo ekranizuvalasya Zaproponovani Shekspirom traktuvannya folklornih personazhiv Oberona ta stali klasichnimi j nadali yih chasto vikoristovuvali inshi avtori same v Shekspirivskij interpretaciyi Dijovi osobiTezej knyaz Afinskij Ippolita caricya amazonok zaruchena z Tezeyem Egej batko Germiyi Germiya dochka Egeya zakohana v Lizandra Lizandr ta Demetrij zakohani v Germiyu Gelena zakohana v Demetriya Filostrat rozporyadnik rozvag pri dvori Tezeya Piter Klinec teslya Prolog v intermediyi Nik Navij tkach Piram v intermediyi Frensis Dudka mihoprav Tizba v intermediyi Tom Nosik ludilnik Mur v intermediyi Robin Zamirok kravec Misyac v intermediyi Gembel stolyar Lev v intermediyi Oberon korol fej i elfiv Titaniya koroleva fej i elfiv Pak abo Robin Palivoda Goroshok Pavutinka Elfi Metelik Girchichka Pochet Tezeya j Ippoliti Inshi feyi ta elfi slugi Oberona j Titaniyi Misce diyi Afini j nedalekij lis SyuzhetSon Titaniyi ilyustraciya Artura Rekgema 1909 r Car Tezej ta caricya amazonok Ippolita gotuyutsya spravlyati vesillya V cej chas dvoye yunakiv Lizandr ta Demetrij zalicyayutsya do odniyeyi z najkrasivishih divchat Afin Germiyi dochki Egeya Germiya z Lizandrom vzayemno zakohani ale Egej zaboronyaye yim odruzhuvatisya Todi para virishuye vtekti vnochi z Afin shob tayemno obvinchatisya Podruga Germiyi Gelena kohaye Demetriya ale toj ne vidpovidaye vzayemnistyu Abi privernuti jogo uvagu Gelena rozpovidaye Demetriyu sho Liznadr vtik z Germiyeyu Rozlyuchenij Demetrij kidayetsya navzdogin za Germiyeyu a Gelena sliduye za nim V dorozi Demetrij svarit Gelenu shob vona vidstala ale divchina prodovzhuye jti za nim Tim chasom lisovij car Oberon i jogo druzhina Titaniya sperechayutsya komu nalezhatime vikradenij feyami malyuk sin indijskogo sultana Oberon vimagaye vid Titaniyi viddati hlopchika jomu v pazhi prote Titaniya bazhaye lishiti jogo pri sobi adzhe mati malyuka bula yiyi podrugoyu Spalahuye svarka v yakij Titaniya zvinuvachuye svogo cholovika v zradi z cariceyu amazonok Ippolitoyu Toj ne zabarivshis zvinuvachuye yiyi v perelyubi z Tezeyem Vodnochas grupa afinskih remisnikiv gotuye do vesilnogo torzhestva Tezeya j Ippoliti p yesu pro neshaslive kohannya Fisbi ta Pirama Repeticiyu voni provodyat u lisi Tkach Nik Flavij yakij graye Pirama staye zhertvoyu zhartu lisovogo duha Paka Jogo golova peretvoryuyetsya na oslinu sho lyakaye inshih remisnikiv i ti rozbigayutsya Oberon daye zavdannya Paku vikoristati svoyi vminnya na korist stvorivshi charivne lyubovne zillya shob pomiritisya z Titaniyeyu Toj znahodit kvitku sik yakoyi zmushuye Titaniyu zakohatisya v pershogo kogo vona pobachit Elfi spivayut Titaniyi koliskovu vona zasinaye a Oberon kapaye yij zillya na ochi Pered cim Oberon diznayetsya sho Demetrij z Gelenoyu distalisya do jogo lisu ta nakazuye Paku skoristatisya zillyam abi Demetrij zakohavsya v Gelenu Pak znahodit Lizandra z Germiyeyu sho potomivshis vid vtechi zasnuli Vin dumaye sho ce shukani kohanci ta brizkaye Lizandru na ochi charivnim zillyam Odnak Lizandr prokinuvshis bachit Gelenu ta zakohuyetsya v neyi a Germiyu pokidaye Pomitivshi pomilku Paka Oberon kapaye zillya v ochi Demetriyu kotrij zakohuyetsya v Gelenu j pochinaye borotbu za neyi z Lizandrom Gelena sprijmaye ce za nevdali zharti ta obrazhayetsya na oboh Germiya zh pochinaye revnuvati kohanogo do podrugi Oberon svarit Paka ta nakazuye vse vipraviti Prokinuvshis Titaniya pershim bachit tkacha z oslinoyu golovoyu j zakohuyetsya v nogo Vona zbiraye kviti ta plete dlya tkacha vinok Oberon znovu prosit viddati jomu ditinu i Titaniya zahoplena pristrastyu do novogo kohancya pogodzhuyetsya Koli Titaniya zasinaye Oberon kapaye yij na ochi zillya promovlyayuchi vidvorotne zaklyattya Titaniya prokidayetsya j ne virit sho mogla pokohati tkacha i miritsya z cholovikom Pak za nakazom Oberona povertaye tkachu lyudsku golovu ta ryatuye Germiya z Lizandrom vid poyedinku imituyuchi yihni golosi Vreshti dvoye yunakiv i dvoye divchat zasinayut v lisi a Pak kapaye yim na ochi zillya obertayuchi jogo diyu Germiya z Lizandrom prokidayutsya znovu kohayuchi odne odnogo a Demetrij viznaye sho Gelena kohaye jogo ta vidpovidaye vzayemnistyu Vsih chotiroh znahodyat Ippolita j Tezej pid chas polyuvannya Tezej ogoloshuye sho yim potribno odruzhitisya Zakohani ne viryat sho vse ce bulo naspravdi ta povertayutsya v Afini V Afinah voni sluhayut Egeya kotrij viznaye sho jogo dochka mozhe odruzhitisya z Lizandrom Zakohani bachat vistavu na chest vesillya Tezeya z Ippolitoyu repeticiya yakoyi vidbuvalasya naperedodni v lisi Aktori grayut pogano sho smishit glyadachiv Titaniya z Oberonom i elfami vtruchayutsya v vistavu nasilayuchi prisutnim udachu a potim prisiplyayut yih Naostanok Oberon zvertayetsya do glyadachiv zi sceni zapevnyayuchi sho ce buv tilki son Tematika j motiviPak ta feyi kartina Dzhozefa Noelya Patona bl 1850 r Podiyi Snu litnoyi nochi vidbuvayutsya pered svyatom litnogo soncestoyannya Ce najkorotsha nich v roci koli za povir yami mezha mizh svitom lyudej i duhiv tonshaye zvidki golovna tematika tvoru zmishannya dijsnogo ta fantastichnogo snovidnogo Komediya karnavalno vidtvoryuye antichni vakhanaliyi chi saturnaliyi Zgidno z doslidzhennyam Devida Vajlza z Londonskogo universitetu v 1993 roci p yesa napisana z nagodi vesillya pridvornoyi pokrovitelki mistectv Elizabet Keri Ceremoniya vidbuvalasya vidpovidno do astrologichnih rozrahunkiv u chas poyednannyam Veneri ta molodogo misyacya sho malo buti spriyatlivo dlya zachattya spadkoyemcya Tomu vikonannya p yesi ne lishe syuzhetno zmishuye vigadku z dijsnistyu a j vikonuye take zmishannya naspravdi zaluchayuchi glyadachiv do rozigruvannya svyashennogo dijstva yake nasliduye yazichnicke svyato Poryad z vzayemoproniknennyam dijsnogo ta fantastichnogo komediya vikoristovuye zustrich protilezhnostej kohannya Odruzhennya Tezeya z Ippolitoyu stanovit grunt dlya vsogo syuzhetu Komediya pochinayetsya iz zobrazhennya dvoru Tezeya i zavershuyetsya svyatkuvannyam z nagodi vesillya Tezeya j Ippoliti Vistava pro kohannya Pirama ta Fisbi yaku spershu gotuyut a potim vikonuyut remisniki tragichna prote z neyi smiyutsya Inshe protistoyannya ce kohannya lyudej i lisovih duhiv U lisi svij svit u yakomu vzhe ne diyut zakoni derzhavi ta normi chi zvichayi pochuttya tut rozkuti Yaksho afinskij car Tezej vimagaye pokori ale faktichno lishaye pravo obirati to lisovij car zastosovuye chari dlya togo shob pidkoriti svoyij voli I vodnochas nasilstvo chi zrada v sviti duhiv neserjozni oberneni na zhart Navit te sho Titaniya zakohuyetsya v tkacha z golovoyu vislyuka viglyadaye smishnim Shekspir tonko vviv do p yesi zagravannya z morallyu tak sho ustaleni poglyadi na shlyub seksualnist postayut ne dogmatami a lishe poglyadami yaki mozhna piddati sumnivu ta vikonuvati chi ne vikonuvati na svij rozsud Take vilnodumstvo bulo b nedopustime same po sobi ta Shekspir ne darma perenosit jogo zobrazhennya po pershe do fantastichnogo svitu a po druge u vistavu de nihto z aktoriv ne ye samim soboyu tomu i porushennya nimi norm suspilstva prijnyatne Zhartivliva povedinka duhiv i strazhdannya lyudej zasvidchuyut sho lyudski uyavlennya pro avtoritet hibni sho vlada batka nad dochkoyu chi cholovika nad druzhinoyu ne povinna buti odnostoronnoyu a natomist vidbuvatisya v dialozi Vazhlivo sho svit duhiv u realnosti yakogo personazhi lyudi sumnivayutsya naspravdi stvoryuye golovni konflikti v tvori Same svarka Titaniyi z Oberonom prizvodit do togo sho Pak otrimuye charivnij sik abi pricharuvati Titaniyu I cherez toj zhe sik Lizandr zakohuyetsya v Gelenu proti svoyeyi voli Hocha vin z Germiyeyu vtikachi oboye buli vilni ta shiri v svoyih pochuttyah poki ne zitknulisya z lisovimi duhami Tut postaye she odna tema vtrata individualnosti cherez primus z boku inshih lyudej Prote na dumku britanskogo istorika Viktora Kirnana tochnishe kazati ne pro vtratu individualnosti a pro rozmittya yiyi mezh sho sluguye dlya praktichnogo virishennya nespodivanih problem Svit duhiv popri svij nepostijnij haotichnij viglyad racionalnij Doslidnik estetiki Devid Marshall takozh zauvazhuye sho kriz komediyu prohodit motiv ob yednannya roz yednanogo v cilisnist Napriklad remisniki mayut kozhen svoyu funkciyu ale razom skladayut kolektiv Vtrata individualnosti potribna dlya togo shob znajti novu racionalnishu individualnist Tozh personazhi p yesi nenadovgo perestayuchi buti samimi soboyu vidnahodyat krashe rozuminnya odne odnih Adaptaciyi source source source source source Persha ekranizaciya komediyi 1909 rikFilmi Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1909 SShA Son litnoyi nochi Le songe d une nuit d ete 1909 Franciya Son litnoyi nochi Sogno di una notte di mezza estate 1913 Italiya Son litnoyi nochi Ein Sommernachtstraum 1925 Nimechchina Kadr z nimeckoyi ekranizaciyi 1935 roku Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream SShA 1935 Piram i Fisba Pyramus and Thisbe 1937 Velika Britaniya Neskorenij rabstvu Adoylwtoi sklaboi 1946 Greciya Son litnoyi nochi Sen noci svatojanske 1959 Chehoslovachchina lyalkovij multfilm Son litnoyi nochi Kesayon unelma 1962 Finlyandiya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1968 Velika Britaniya SShA Son litnoyi nochi Sogno di una notte d estate 1983 Italiya Son nochi Sen noci 1986 Chehoslovachchina Son litnoyi nochi Kesayon unelma 1994 Finlyandiya Nichna zasidka Ill Met by Moonlight 1994 SShA Koroleva fej The fairy queen 1995 Velika Britaniya film opera Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1999 Velika Britaniya Italiya SShA Soncestoyannya Midsummer 1999 SShA Krem litnoyi nochi A Midsummer Night s Cream 2000 SShA 2000 pornografichna versiya Dityachij son litnoyi nochi The Children s Midsummer Night s Dream 2001 Velika Britaniya vsi roli vikonuyut diti Virus kohannya Get Over It 2001 SShA za motivami cogo ta inshih tvoriv Shekspira Vechirka litnoyi nochi A Midsummer Night s Rave 2002 SShA Zmina sezoniv The Seasons Alter 2002 Velika Britaniya korotkometrazhnij film Shekspir dlya ditej Son litnoyi nochi Shakespeare 4 Kidz A Midsummer Night s Dream 2003 Velika Britaniya Son litnoyi nochi Stredoletni noci sen 2005 Chehiya Son litnoyi nochi 2005 Ispaniya Portugaliya multfilm Son litnoyi nochi Le Songe d une nuit d ete 2005 Franciya Ispaniya film opera Son litnoyi nochi Sogno di una notte di mezza estate 2007 Italiya film balet Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 2006 Slovachchina Yakbi ves svit buv moyim Were the World Mine 2008 SShA Remisniki Die Mekaniks 2009 SShA Son litnoyi nochi 真夏の夜のユメ 2009 Yaponiya Koroleva fej The Fairy Queen 2009 Yaponiya Franciya Velika Britaniya komedijnij myuzikl Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 2010 SShA Prikvel Titaniyi The Titania Prequel 2010 SShA Odna litnya nich One Summer Night 2011 SShA Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 2014 Velika Britaniya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 2014 SShA Son litnoyi nochi Le Songe d une nuit d ete 2015 Franciya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 2016 Velika Britaniya Divnishe za pravdu More Strange Than True 2016 Velika Britaniya Karibskij son 2017 Velika Britaniya Barbados Son litnoyi nochi San letnje noci 2017 Serbiya Son litnoyi nochi Vilyama Shekspira William Shakespeare s a Midsummer Night s Dream 2017 SShA Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream SShA Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 2017 SShA Son litnoyi nochi Le Songe d une nuit d ete Franciya Koshmar litnoyi nochi A Midsummer s Nightmare 2017 SShA Telebachennya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1946 Velika Britaniya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1947 Velika Britaniya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1950 1951 Velika Britaniya Son litnoyi nochi Ein Sommernachtstraum 1958 FRN Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1958 Velika Britaniya epizod teleserialu Teatr nedilnogo vechora Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1959 SShA Son litnoyi nochi Een Midzomernachtsdroom 1963 Niderlandi Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1964 Velika Britaniya epizod teleserialu ITV P yesa tizhnya Son litnoyi nochi Ein Sommernachtstraum 1964 FRN Son litnoyi nochi El sueno de una noche de verano 1964 Ispaniya epizod teleserialu Gran teatr Son litnoyi nochi mistera Magu Mr Magoo s A Midsummer Night s Dream 1965 SShA epizod animacijnogo teleserialu Znameniti prigodi Mistera Magu Son litnoyi nochi Ein Sommernachtstraum 1965 FRN Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1967 SShA film balet Son The Dream 1967 Velika Britaniya film balet Son litnoyi nochi Ein Sommernachtstraum 1968 FRN Son litnoyi nochi Le songe d une nuit d ete 1969 Franciya Son litnoyi nochi Midzomernachtsdroom 1970 Belgiya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1971 Velika Britaniya epizod teleserialu P yesa misyacya Son litnoyi nochi El sueno de una noche de verano 1972 Ispaniya epizod teleserialu Studiya 1 Son litnoyi nochi Sen noci svatojanske 1973 Chehoslovachchina Son litnoyi nochi Ein Sommernachtstraum 1979 NDR Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1981 Velika Britaniya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1981 Velika Britaniya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1982 PAR Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1982 SShA Son litnoyi nochi El somni d una nit d estiu 1984 Ispaniya katalonskoyu movoyu Son litnoyi nochi Ein Sommernachtstraum 1984 NDR Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1985 Velika Britaniya Ispaniya Mendelson Son litnoyi nochi 1986 SShA film balet epizod teleserialu Pryamij efir z Linkoln centru Koroleva fej La reine des fees 1989 god Franciya film opera Son litnoyi nochi En midsommarnattsdrom 1990 Shveciya Son litnoyi nochi 1992 Rosiya Velika Britaniya multfilm z seriyi Shekspir Veliki komediyi ta tragediyi Son litnoyi nochi Un sono de veran 1992 Ispaniya galisijskoyu movoyu Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1996 Velika Britaniya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1999 Velika Britaniya film balet Son litnoyi nochi Sueno de una noche de verano 1999 Ispaniya epizod teleserialu Sho za velikij teatr Que grande es el teatro Son z Amerikanskim teatrom baletu The Dream with American Ballet Theatre 2004 SShA epizod teleserialu Veliki vistavi Son litnoyi nochi 2005 Velika Britaniya epizod z ciklu BBC Shekspir na novij lad Skruf u Sni litnoyi nochi Scruff in a Midsummer Night s Dream 2005 Ispaniya multfilm epizod serialu Skruf Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 2009 Velika Britaniya Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 2016 Velika Britaniya Ukrayinski perekladiUiliyem Shekspir Son litnoyi nochi Lviv Ridna shkola 1927 64 s v perekladi Yaroslava Gordinskogo V Shekspir Zibrannya tvoriv u 6 ti tomah Tom 2 K Dnipro 1986 624 s S 414 476 v perekladi Yuriya Lisnyaka Div takozhSon litnoyi nochi virsh Lesi UkrayinkiPrimitkiBurt Richard 2007 angl Greenwood Press s 447 ISBN 978 0 313 33118 3 Arhiv originalu za 10 lipnya 2021 Procitovano 10 lipnya 2021 Bloom Harold Marson Janyce 2008 A midsummer night s dream New York NY Bloom s Literary Criticism s 208 223 ISBN 978 0 7910 9595 9 OCLC 191882098 Bloom Harold Marson Janyce 2008 A midsummer night s dream New York NY Bloom s Literary Criticism ISBN 978 0 7910 9595 9 OCLC 191882098 Bloom Harold Marson Janyce 2008 A midsummer night s dream New York NY Bloom s Literary Criticism s 213 ISBN 978 0 7910 9595 9 OCLC 191882098 Dutton Richard 1996 A midsummer night s dream Basingstoke Hampshire Macmillan Press s 32 ISBN 0 333 60196 3 OCLC 34894795 Dutton Richard 1996 A midsummer night s dream Basingstoke Hampshire Macmillan Press s 24 35 ISBN 0 333 60196 3 OCLC 34894795 Kehler Dorothea 2001 A midsummer night s dream critical essays vid First paperback edition New York s 370 ISBN 0 8153 3890 2 OCLC 46475084 Slights William W E 1988 Studies in English Literature 1500 1900 T 28 2 s 259 272 doi 10 2307 450551 ISSN 0039 3657 Arhiv originalu za 10 lipnya 2021 Procitovano 10 lipnya 2021 Tennenhouse Leonard 2004 Power on display the politics of Shakespeare s major genres London Routledge s 73 76 ISBN 978 1 135 03270 8 OCLC 843195848 South Central Modern Language Association 2004 South Central review English Baltimore Md Johns Hopkins University Press OCLC 1058039787 Kiernan V G 1993 Shakespeare poet and citizen London Verso s 210 ISBN 0 86091 392 9 OCLC 27773290 Marshall David 1982 ELH T 49 3 s 543 575 doi 10 2307 2872755 ISSN 0013 8304 Arhiv originalu za 10 lipnya 2021 Procitovano 10 lipnya 2021 PosilannyaTekst ukrayinskoyu movoyu v perekladi Yuriya Lisnyaka 9 serpnya 2010 u Wayback Machine A Midsummer Night s Dream by William Shakespeare 30 chervnya 2015 u Wayback Machine tekst anglijskoyu na sajti Proekt Gutenberg angl
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королівство Велика Британія
Цей твір у Вікісховищі
Цей твір у Вікіджерелах
