Соколі́вка — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 58 осіб (станом на 01.01.2017 рік). Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.
село Соколівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Бібрська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060010390032856 |
Основні дані | |
Населення | 58 (станом на 01.01.2017 рік) |
Площа | 0,66 км² |
Густота населення | 151,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81713 |
Телефонний код | +380 3239 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°34′04″ пн. ш. 24°18′27″ сх. д. / 49.56778° пн. ш. 24.30750° сх. д.Координати: 49°34′04″ пн. ш. 24°18′27″ сх. д. / 49.56778° пн. ш. 24.30750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 291 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81713, Львівська обл., Львівський р-н, с. Соколівка, вул. Миру, 6 |
Карта | |
Соколівка | |
Соколівка | |
Мапа | |
Соколівка у Вікісховищі |
Походження назви села
Ще сім тисяч років тому у наших предків був міф про Першобога-Птицю Сокола-Рода. Тож птах сокіл у нас здавна був тотемом. Недаремно ж сокіл як світотворча сила оспівується у наших обрядових піснях сонцепоклонницького походження. Як тотемізм сокіл виступає і в багатьох українських весільних піснях і піснях молодіжного циклу: «Соколонько прилітає, на тій лелії сідає. Срібний перстень тримає… Треба пані дати, що має до шлюбу ставати». Про надзвичайну увагу до сокола-тотема говорить близько півсотні назв сучасних українських поселень та майже тридцять назв річок.
Історія села
Перша письмова згадка датується 1389 роком. Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикту) з Кухар.
Кільканадцять разів перепродувана, Сенява у XVI ст. стала власністю Миколая Сенявського. Найбільші власники галицьких земель Сенявські були відомі як польська магнатська родина східного польського пограниччя з села Сенява, що біля Ярослава. В честь родинного села, чи прізвища, такою ж назвою — «Сенява», було названо і одно з сіл Бібреччини — сьогоднішнє село Соколівка. Але назва не прижилася, хоч присілок Соколівки дотепер називається «Сенів». Найцікавіше, що з половини XVI і аж до початку XIX ст. Сенява-Соколівка мала статус міста. Про колишню велич Соколівки нагадує лише старий, майже зруйнований костел Святої Трійці. На 01.01.1939 р. в Соколівці проживало 970 мешканців (640 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 30 поляків і 30 євреїв).
Нинішня ж східна частина села (прилегла до П'ятничан) була німецькою колонією Мільбах (нім. Mühlbach), заснованою у XVIII сторіччі. Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року замість німецької назви Мільбах село перейменували на Млиновіце. На 01.01.1939 р. в селі проживало 260 мешканців (40 українців, 10 євреїв і 210 німців). У січні 1940 року всіх німецьких колоністів Галичини вивезли до Вартегау.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 98 | 98% |
російська | 2 | 2% |
Усього | 100 | 100% |
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460304, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 57 виборців, явка 89,47%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 39,22%, за Європейську Солідарність — 21,57%, за Громадянську позицію — 9,8%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 75,51%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,20%, за Євгенія Гірника (самовисування) — 8,16%.
Римсько-католицька парафія вперше згадується 1593 року, хоча формально була закладена 02.03.1594 року. Її фундаторками були доньки Олександра Сенявського, дідички — сондецька каштелянка Анна Стадніцька та Зофія Олесніцька. Приблизно тоді побудували костел Святої Трійці. Костел був оточений мурами та баштами з бійницями і виконував оборонну функцію. Свого часу інтер'єр храму був прикрашений розписами Кацпера Вільжинського та скульптурами святих (деякі з них зберігаються у фондосховищі Олеському замку). За свою історію він потерпів від нападів козаків, пожеж, конфіскацій австро-угорського уряду та руйнацій Світових воєн. 06.03.1944 року за іншими даними (07.03.1944 року) повстанці напали на Соколівку і Ходорківці. Із соколівського костелу вони забрали частину майна, решту знайдених речей спалили в захристі. Костел горів до опівдня 08.03.1944 року .
Фотогалерея
- Костел Святої Трійці, 1594-1600 рр.
- Дерев'яна церква Св. Миколи, 1924
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Соколівка на мапі 18ст.
- Володимир Пшик. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів // Галицька брама.— Львів, № 3-4 (51-52) за березень-квітень 1999. — 24 с. — С. 6-7.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 8.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 7.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
- Sokołówka, wś… S. 35
- Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego: W 23 t. T. 11, cz. I. ─ Krakow: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2003. ─ 415 str.: 612 il.
Джерела
- Sokołówka, wś, pow. bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 35. (пол.).— S. 35. (пол.)
- Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego: W 23 t. T. 11, cz. I. ─ Krakow: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2003. ─ 415 str.: 612 il.
Посилання
- Костел парафіяльний під визванням Св. Трійці в Соколівці
- Церква, костел
- Костел Святої Трійці на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sokolivka Sokoli vka selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 58 osib stanom na 01 01 2017 rik Organ miscevogo samovryaduvannya Bibrska miska rada selo Sokolivka Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Bibrska miska gromada Kod KATOTTG UA46060010390032856 Osnovni dani Naselennya 58 stanom na 01 01 2017 rik Plosha 0 66 km Gustota naselennya 151 52 osib km Poshtovij indeks 81713 Telefonnij kod 380 3239 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 34 04 pn sh 24 18 27 sh d 49 56778 pn sh 24 30750 sh d 49 56778 24 30750 Koordinati 49 34 04 pn sh 24 18 27 sh d 49 56778 pn sh 24 30750 sh d 49 56778 24 30750 Serednya visota nad rivnem morya 291 m Misceva vlada Adresa radi 81713 Lvivska obl Lvivskij r n s Sokolivka vul Miru 6 Karta Sokolivka Sokolivka Mapa Sokolivka u VikishovishiPohodzhennya nazvi selaShe sim tisyach rokiv tomu u nashih predkiv buv mif pro Pershoboga Pticyu Sokola Roda Tozh ptah sokil u nas zdavna buv totemom Nedaremno zh sokil yak svitotvorcha sila ospivuyetsya u nashih obryadovih pisnyah soncepoklonnickogo pohodzhennya Yak totemizm sokil vistupaye i v bagatoh ukrayinskih vesilnih pisnyah i pisnyah molodizhnogo ciklu Sokolonko prilitaye na tij leliyi sidaye Sribnij persten trimaye Treba pani dati sho maye do shlyubu stavati Pro nadzvichajnu uvagu do sokola totema govorit blizko pivsotni nazv suchasnih ukrayinskih poselen ta majzhe tridcyat nazv richok Istoriya selaSokolivka kostel ta kam yani oboronni muri chervone poznachennya na avstrijskij mapi fon Miga XVIII stolittya Vidno kostel plebaniyu i budivli navkolo kostelu ta kam yani muri navkolo sela Persha pismova zgadka datuyetsya 1389 rokom Posidachem chi vlasnikom sela buv ruskij boyarin Benko Benko Benediktu z Kuhar Kilkanadcyat raziv pereproduvana Senyava u XVI st stala vlasnistyu Mikolaya Senyavskogo Najbilshi vlasniki galickih zemel Senyavski buli vidomi yak polska magnatska rodina shidnogo polskogo pogranichchya z sela Senyava sho bilya Yaroslava V chest rodinnogo sela chi prizvisha takoyu zh nazvoyu Senyava bulo nazvano i odno z sil Bibrechchini sogodnishnye selo Sokolivka Ale nazva ne prizhilasya hoch prisilok Sokolivki doteper nazivayetsya Seniv Najcikavishe sho z polovini XVI i azh do pochatku XIX st Senyava Sokolivka mala status mista Pro kolishnyu velich Sokolivki nagaduye lishe starij majzhe zrujnovanij kostel Svyatoyi Trijci Na 01 01 1939 r v Sokolivci prozhivalo 970 meshkanciv 640 ukrayinciv grekokatolikiv 270 ukrayinciv rimokatolikiv 30 polyakiv i 30 yevreyiv Ninishnya zh shidna chastina sela prilegla do P yatnichan bula nimeckoyu koloniyeyu Milbah nim Muhlbach zasnovanoyu u XVIII storichchi Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 25 listopada 1938 roku zamist nimeckoyi nazvi Milbah selo perejmenuvali na Mlinovice Na 01 01 1939 r v seli prozhivalo 260 meshkanciv 40 ukrayinciv 10 yevreyiv i 210 nimciv U sichni 1940 roku vsih nimeckih kolonistiv Galichini vivezli do Vartegau NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 98 98 rosijska 2 2 Usogo 100 100 PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 460304 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovano 57 viborciv yavka 89 47 najbilshe golosiv viddano za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 39 22 za Yevropejsku Solidarnist 21 57 za Gromadyansku poziciyu 9 8 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Kit samovisuvannya 75 51 za Olega Kanivcya Gromadyanska poziciya 10 20 za Yevgeniya Girnika samovisuvannya 8 16 Kostel Svyatoyi TrijciRimsko katolicka parafiya vpershe zgaduyetsya 1593 roku hocha formalno bula zakladena 02 03 1594 roku Yiyi fundatorkami buli donki Oleksandra Senyavskogo didichki sondecka kashtelyanka Anna Stadnicka ta Zofiya Olesnicka Priblizno todi pobuduvali kostel Svyatoyi Trijci Kostel buv otochenij murami ta bashtami z bijnicyami i vikonuvav oboronnu funkciyu Svogo chasu inter yer hramu buv prikrashenij rozpisami Kacpera Vilzhinskogo ta skulpturami svyatih deyaki z nih zberigayutsya u fondoshovishi Oleskomu zamku Za svoyu istoriyu vin poterpiv vid napadiv kozakiv pozhezh konfiskacij avstro ugorskogo uryadu ta rujnacij Svitovih voyen 06 03 1944 roku za inshimi danimi 07 03 1944 roku povstanci napali na Sokolivku i Hodorkivci Iz sokolivskogo kostelu voni zabrali chastinu majna reshtu znajdenih rechej spalili v zahristi Kostel goriv do opivdnya 08 03 1944 roku FotogalereyaKostel Svyatoyi Trijci 1594 1600 rr Derev yana cerkva Sv Mikoli 1924Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Sokolivka na mapi 18st Volodimir Pshik Petro pershij zhidachivskij voyevoda ta jogo najblizhcha rodina Zhidachiv Galicka brama Lviv 3 4 51 52 za berezen kviten 1999 24 s S 6 7 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 8 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 7 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 22 serpnya 2019 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 22 serpnya 2019 Sokolowka ws S 35 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego W 23 t T 11 cz I Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury 2003 415 str 612 il DzherelaSokolowka ws pow bobrecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 35 pol S 35 pol Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego W 23 t T 11 cz I Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury 2003 415 str 612 il PosilannyaKostel parafiyalnij pid vizvannyam Sv Trijci v Sokolivci Cerkva kostel Kostel Svyatoyi Trijci na www zamki kreposti com ua ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi