Костел Святої Трійці розміщений у селі Соколівка (давніше — містечко Сенява) Жидачівського району Львівської області. З незрозумілих причин більш ніж 400-річна будівля костелу з оборонними фортифікаціями не занесена до жодних списків пам'яток архітектури.
Костел Святої Трійці | |
---|---|
Руїни костелу Святої Трійці | |
49°34′19″ пн. ш. 24°17′12″ сх. д. / 49.57194° пн. ш. 24.28667° сх. д.Координати: 49°34′19″ пн. ш. 24°17′12″ сх. д. / 49.57194° пн. ш. 24.28667° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Львівська область, Соколівка |
Засновник | Сенявські |
Початок будівництва | до 1594 |
Кінець будівництва | 1600 |
Зруйновано | після 2002 |
Стиль | ренесанс |
Адреса | Львівська область Жидачівський район Соколівка |
Костел Святої Трійці (Соколівка) (Україна) | |
Костел Святої Трійці у Вікісховищі |
Історія
Перша згадка села Соколівка (Сенява) походить з привілею короля Владислава II Ягайла. Перша згадка католицької парафії зафіксована лише 1593, а формальна фундація парафії настала 2 березня 1594 згідно фундаційного акту доньок власника міста Олександра Сенявського — Анни, вдови Станіслава Стадницького, і Софії, вдови Яна Олесницького. На той час у Соколівці існувала плебанія, де жив плебан о. Михайло Монторс з Бжози. Задля забезпечення костелу перед потенційними дідичами-протестантами його передали під опіку капітулу львівського Латинськогго собору. Лише 1812 це право перебрав власник Соколівки Станіслав Мрозовіцький.
Парафія належала до Рогатинського деканату, з 1787 до ХХ ст. до Свірзького. До парафії належали три села — Баківці, Репехів, Трибоківці. Наприкінці ХІХ ст. до парафії належали 17 селищ. Парафіяльний шпиталь на 1765 у візитації було окреслено мізерним. Вперше 1819 року в парафії було зафіксовано існування братства Святої Трійці.
Час будівництва парафіяльного костелу достовірно невідомий. У фундаційному акті парафії 1594 говорилось, що фундація пов'язана з наміром завершити спорядження костелу у Сеняві, який стоїть без відповідних дозволів. Його спорудження могло було пов'язаним із наданням селищу 1558 міського права, а місту належало мати магістрат, фортифікації, храм. У 1600 львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський (1539—1603) писав, що сенявський костел був розпочатий з фундації сяноцької каштелянші Анни Стадницької з Сенявських, на якій завершилась приналежність міста до родини Сенявських. Після її смерті будівництво продовжив новий власник міста белзький воєвода Станіслав Влодек. Чудовий костел (egregia) мали завершити в рік написання звіту архієпископа. Святиню консекрував архієпископ Ян Замойський. У візитаціях кінця XVIII—XIX ст. зазначалось, що крім о. Михайла Монторса з Бжози до оздоблення і завершення костелу спричинився о. Каспер Вільжинський.
Про оборонні споруди Соколівки не збереглось жодних даних. У північно-західній стороні селища збереглись сліди валів оборонного двору. Найпотужнішим укріпленням містечка був мурований костел Св. Трійці, обведений оборонним муром з чотирма кутовими вежами і двоярусною надбрамною. Початковий кам'яний мур був замінений цегляним з бійницями. Достовірно час спорудження, перебудови оборонного поясу костелу невідомий. Костел був спалений 1648 року козаками.
Перший опис костелу походить з акту візитації архієпископа Миколая Вижицького. Було занотовано наявність 4 вівтарів — головного Матері Божої, бічних Прсв. Трійці, Св. Антонія, св. Станіслава. У візитації 1761 рогатинського декана о. Бенедикта Хмельовського зазначені патрони костелу Св. Станіслав, св. Анна, св. Софія. У візитації 1765 до них додали св. Ядвіґу, св. Феліціан, св. Никанор, св. Колумба. Зате серед 4 вівтарів появився у нефі вівтар св. Миколая. У костелі було 24 орнати, 10 капп, багато срібного літургічного начиння. Образ Матері Божої покривала вроцлавська срібна шата фундації подружжя Мрозовицьких — Адама і Єви з Пузин.
Під час генеральної візитації 1774 архієпископ Вацлав Сєраковський наново освятив костел. На цей час після поділу Речі Посполитої Галичина потрапила до імперії Габсбургів, де в ході церковних реформ декілька разів проводили конфіскацію церковного срібла. Для цього 1785 було описано церковне срібло у костелі. Під час повторної конфіскації у Бережанський округ (циркул) 1810 отримав 9 фунтів 10 лотів срібла у 40 злитках. Частину речей вдалось викупити плебану о. Францішку Сєраковському. Разом з тим з костелу усунули вівтар св. Миколи. При візитації 1819 архієпископа Анджея Анквіча зазначено покриття образу Матері Божої дерев'яною шатою та доволі гарне оздоблення костелу, вівтарів. Одночасно не перечислено жодної срібної речі, оздоби. Літургійне начиння було посрібленим, мідним чи латунним. Належало відремонтувати мури, вікна, двері, орган, замінити літургічні речі. Деканська візитація 1828 відзначила встановлення пам'ятної дошки губернатору коронного краю Францу фон Гауеру. На ХІХ ст. Соколівка втратила статус міста, що вплинуло на стан костелу.
Під час Першої світової війни у костелі реквізували 1916 дзвони 1815 року вагою 162 кг та 62 кг. У міжвоєнний час стан парафії, костелу був доволі жалісний, через що архієпископ Болеслав Твардовський подарував 3 орнати, каппу, літургічний келих. Під час Другої світової війни 1 березня 1944 плебан о. Ян Ясінський перебрався до Бібрки. 6 березня загін УПА підпалив захристя костелу.
В СРСР костел був закритий і перетворений на гараж сільгосптехніки, яку утримували на колишньому цвинтарі костелу. Захристя перетворили на склад мінеральних добрив. На початку 1990-х років з розпуском колгоспу костел був покинутий. Через несправний дах відбулось значне замокання склепіння нефу. На початку 2000-х років склепіння нефу завалилось разом з дахом. Знащена значна частина даху над пресбітерієм, склепіння якого також загрожує обвалом. Стіни біля вежі вкриті великими тріщинами, що загрожує існуванню будівлі як такої.
Опис костелу
Орієнтований костел вимурували з каміння і цегли. Він складається з двопряслового нефу і однопряслового пресбітерія з тригранною апсидою. Від фасаду над притвором зведена висока квадратна вежа, з лівої сторони якої перед нефом розміщено гвинтові сходи у круглій прибудові. Зовні стіни костелу посилено двоступеневими контрфорсами. З двох сторін прясла пресбітерія розміщено прямокутні будівлі захристя, ризниці. Вежу покрито високим наметовим дахом, а костел покривав двосхилий з сигнатуркою понад нефом. Колишнє покриття дахів з червоної черепиці завалилось і у 1980-х було замінено бляшаним. Неф перекривало бочарне склепіння з люнетами, фальшивими ребрами з тинку, у пресбітерії хрестове з ребрами. Інтер'єр костелу покривали геометричні розписи початку ХХ ст. Через замокання стін значна частина тинку з розписами втрачена. Частина колишнього спорядження костелу була перенесена до інших храмів. Розп'яття знаходиться у церкві Соколівки, конфесіонали, дрібні речі у костелах Ходорова, Бібрки. Дві фігури перебувають у збірці Львівської галереї мистецтв.
Втрачена значна частина оборонного муру, розібраного на будівельний матеріал.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017.
- Felicjan z Foligno (пол.)
Джерела
- В. Пшик. Укріплені міста, замки, оборонні двори, та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII—XVIII ст. — Львів, 2008. — С. 66-67. — .
- О. Мацюк. Замки і фортеці Західної України. — Львів: Центр Європи, 2005. — С. 105—106. — .
- Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. T. 11. — Kraków, 2003, ss. 243—256 (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Святої Трійці (Соколівка) |
- Соколівка. Миколаївські церква і костел [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Костел, ображений Реєстром і людьми [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Покинуті муровані костели і каплиці Львівщини [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Костел Святой Троицы в селе Соколовка [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Svyatoyi Trijci Kostel Svyatoyi Trijci rozmishenij u seli Sokolivka davnishe mistechko Senyava Zhidachivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Z nezrozumilih prichin bilsh nizh 400 richna budivlya kostelu z oboronnimi fortifikaciyami ne zanesena do zhodnih spiskiv pam yatok arhitekturi Kostel Svyatoyi TrijciRuyini kostelu Svyatoyi Trijci49 34 19 pn sh 24 17 12 sh d 49 57194 pn sh 24 28667 sh d 49 57194 24 28667 Koordinati 49 34 19 pn sh 24 17 12 sh d 49 57194 pn sh 24 28667 sh d 49 57194 24 28667Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Lvivska oblast SokolivkaZasnovnikSenyavskiPochatok budivnictvado 1594Kinec budivnictva1600Zrujnovanopislya 2002StilrenesansAdresaLvivska oblast Zhidachivskij rajon SokolivkaKostel Svyatoyi Trijci Sokolivka Ukrayina Kostel Svyatoyi Trijci u VikishovishiIstoriyaKostel kam yani oboronni muri ta selo na avstrijskij mapi fon Miga XVIII stolittya Vidno kostel plebaniyu i budivli navkolo kostelu ta kam yani muri navkolo sela Persha zgadka sela Sokolivka Senyava pohodit z privileyu korolya Vladislava II Yagajla Persha zgadka katolickoyi parafiyi zafiksovana lishe 1593 a formalna fundaciya parafiyi nastala 2 bereznya 1594 zgidno fundacijnogo aktu donok vlasnika mista Oleksandra Senyavskogo Anni vdovi Stanislava Stadnickogo i Sofiyi vdovi Yana Olesnickogo Na toj chas u Sokolivci isnuvala plebaniya de zhiv pleban o Mihajlo Montors z Bzhozi Zadlya zabezpechennya kostelu pered potencijnimi didichami protestantami jogo peredali pid opiku kapitulu lvivskogo Latinskoggo soboru Lishe 1812 ce pravo perebrav vlasnik Sokolivki Stanislav Mrozovickij Parafiya nalezhala do Rogatinskogo dekanatu z 1787 do HH st do Svirzkogo Do parafiyi nalezhali tri sela Bakivci Repehiv Tribokivci Naprikinci HIH st do parafiyi nalezhali 17 selish Parafiyalnij shpital na 1765 u vizitaciyi bulo okresleno mizernim Vpershe 1819 roku v parafiyi bulo zafiksovano isnuvannya bratstva Svyatoyi Trijci Chas budivnictva parafiyalnogo kostelu dostovirno nevidomij U fundacijnomu akti parafiyi 1594 govorilos sho fundaciya pov yazana z namirom zavershiti sporyadzhennya kostelu u Senyavi yakij stoyit bez vidpovidnih dozvoliv Jogo sporudzhennya moglo bulo pov yazanim iz nadannyam selishu 1558 miskogo prava a mistu nalezhalo mati magistrat fortifikaciyi hram U 1600 lvivskij latinskij arhiyepiskop Yan Dimitr Solikovskij 1539 1603 pisav sho senyavskij kostel buv rozpochatij z fundaciyi syanockoyi kashtelyanshi Anni Stadnickoyi z Senyavskih na yakij zavershilas prinalezhnist mista do rodini Senyavskih Pislya yiyi smerti budivnictvo prodovzhiv novij vlasnik mista belzkij voyevoda Stanislav Vlodek Chudovij kostel egregia mali zavershiti v rik napisannya zvitu arhiyepiskopa Svyatinyu konsekruvav arhiyepiskop Yan Zamojskij U vizitaciyah kincya XVIII XIX st zaznachalos sho krim o Mihajla Montorsa z Bzhozi do ozdoblennya i zavershennya kostelu sprichinivsya o Kasper Vilzhinskij Pro oboronni sporudi Sokolivki ne zbereglos zhodnih danih U pivnichno zahidnij storoni selisha zbereglis slidi valiv oboronnogo dvoru Najpotuzhnishim ukriplennyam mistechka buv murovanij kostel Sv Trijci obvedenij oboronnim murom z chotirma kutovimi vezhami i dvoyarusnoyu nadbramnoyu Pochatkovij kam yanij mur buv zaminenij ceglyanim z bijnicyami Dostovirno chas sporudzhennya perebudovi oboronnogo poyasu kostelu nevidomij Kostel buv spalenij 1648 roku kozakami Pershij opis kostelu pohodit z aktu vizitaciyi arhiyepiskopa Mikolaya Vizhickogo Bulo zanotovano nayavnist 4 vivtariv golovnogo Materi Bozhoyi bichnih Prsv Trijci Sv Antoniya sv Stanislava U vizitaciyi 1761 rogatinskogo dekana o Benedikta Hmelovskogo zaznacheni patroni kostelu Sv Stanislav sv Anna sv Sofiya U vizitaciyi 1765 do nih dodali sv Yadvigu sv Felician sv Nikanor sv Kolumba Zate sered 4 vivtariv poyavivsya u nefi vivtar sv Mikolaya U kosteli bulo 24 ornati 10 kapp bagato sribnogo liturgichnogo nachinnya Obraz Materi Bozhoyi pokrivala vroclavska sribna shata fundaciyi podruzhzhya Mrozovickih Adama i Yevi z Puzin Pid chas generalnoyi vizitaciyi 1774 arhiyepiskop Vaclav Syerakovskij nanovo osvyativ kostel Na cej chas pislya podilu Rechi Pospolitoyi Galichina potrapila do imperiyi Gabsburgiv de v hodi cerkovnih reform dekilka raziv provodili konfiskaciyu cerkovnogo sribla Dlya cogo 1785 bulo opisano cerkovne sriblo u kosteli Pid chas povtornoyi konfiskaciyi u Berezhanskij okrug cirkul 1810 otrimav 9 funtiv 10 lotiv sribla u 40 zlitkah Chastinu rechej vdalos vikupiti plebanu o Francishku Syerakovskomu Razom z tim z kostelu usunuli vivtar sv Mikoli Pri vizitaciyi 1819 arhiyepiskopa Andzheya Ankvicha zaznacheno pokrittya obrazu Materi Bozhoyi derev yanoyu shatoyu ta dovoli garne ozdoblennya kostelu vivtariv Odnochasno ne perechisleno zhodnoyi sribnoyi rechi ozdobi Liturgijne nachinnya bulo posriblenim midnim chi latunnim Nalezhalo vidremontuvati muri vikna dveri organ zaminiti liturgichni rechi Dekanska vizitaciya 1828 vidznachila vstanovlennya pam yatnoyi doshki gubernatoru koronnogo krayu Francu fon Gaueru Na HIH st Sokolivka vtratila status mista sho vplinulo na stan kostelu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u kosteli rekvizuvali 1916 dzvoni 1815 roku vagoyu 162 kg ta 62 kg U mizhvoyennij chas stan parafiyi kostelu buv dovoli zhalisnij cherez sho arhiyepiskop Boleslav Tvardovskij podaruvav 3 ornati kappu liturgichnij kelih Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1 bereznya 1944 pleban o Yan Yasinskij perebravsya do Bibrki 6 bereznya zagin UPA pidpaliv zahristya kostelu V SRSR kostel buv zakritij i peretvorenij na garazh silgosptehniki yaku utrimuvali na kolishnomu cvintari kostelu Zahristya peretvorili na sklad mineralnih dobriv Na pochatku 1990 h rokiv z rozpuskom kolgospu kostel buv pokinutij Cherez nespravnij dah vidbulos znachne zamokannya sklepinnya nefu Na pochatku 2000 h rokiv sklepinnya nefu zavalilos razom z dahom Znashena znachna chastina dahu nad presbiteriyem sklepinnya yakogo takozh zagrozhuye obvalom Stini bilya vezhi vkriti velikimi trishinami sho zagrozhuye isnuvannyu budivli yak takoyi Opis kostelu Oriyentovanij kostel vimuruvali z kaminnya i cegli Vin skladayetsya z dvopryaslovogo nefu i odnopryaslovogo presbiteriya z trigrannoyu apsidoyu Vid fasadu nad pritvorom zvedena visoka kvadratna vezha z livoyi storoni yakoyi pered nefom rozmisheno gvintovi shodi u kruglij pribudovi Zovni stini kostelu posileno dvostupenevimi kontrforsami Z dvoh storin pryasla presbiteriya rozmisheno pryamokutni budivli zahristya riznici Vezhu pokrito visokim nametovim dahom a kostel pokrivav dvoshilij z signaturkoyu ponad nefom Kolishnye pokrittya dahiv z chervonoyi cherepici zavalilos i u 1980 h bulo zamineno blyashanim Nef perekrivalo bocharne sklepinnya z lyunetami falshivimi rebrami z tinku u presbiteriyi hrestove z rebrami Inter yer kostelu pokrivali geometrichni rozpisi pochatku HH st Cherez zamokannya stin znachna chastina tinku z rozpisami vtrachena Chastina kolishnogo sporyadzhennya kostelu bula perenesena do inshih hramiv Rozp yattya znahoditsya u cerkvi Sokolivki konfesionali dribni rechi u kostelah Hodorova Bibrki Dvi figuri perebuvayut u zbirci Lvivskoyi galereyi mistectv Vtrachena znachna chastina oboronnogo muru rozibranogo na budivelnij material Primitki Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Felicjan z Foligno pol DzherelaV Pshik Ukripleni mista zamki oboronni dvori ta inkastelovani sakralni sporudi Lvivshini XIII XVIII st Lviv 2008 S 66 67 ISBN 966 8095 03 0 O Macyuk Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini Lviv Centr Yevropi 2005 S 105 106 ISBN 966 7022 45 5 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 11 Krakow 2003 ss 243 256 pol PosilannyaPortal Arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostel Svyatoyi Trijci Sokolivka Sokolivka Mikolayivski cerkva i kostel 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Kostel obrazhenij Reyestrom i lyudmi 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Pokinuti murovani kosteli i kaplici Lvivshini 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Kostel Svyatoj Troicy v sele Sokolovka 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros