Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сокальське педагогічне училище — педагогічний навчальний заклад у місті Сокаль, Львівської області, що діяв з 1944 по 1958.
За час роботи училища дипломи вчителів початкових класів, враховуючи випускників заочного відділу, отримали понад 1000 випускників.
До літа 1948 училище було трирічним, а з 1948/49 — чотирирічним, тому в 1949 випуску не було.
Училище розташовувалось у великій триповерховій будівлі, спеціально побудованій 1910 року для Сокальської вчительської семінарії. Зараз у цій будівлі розташований спальний корпус Сокальської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату для дітей хворих на сколіоз.
Окремо був побудований спортивний зал.
Історія
Семінарія
31 травня 1895 — зі згоди австрійської влади відкрито вчительську семінарію. Спочатку працювали лише тільки підготовчі курси. Заняття відбувалися в приміщенні початкової школи на Забужжі. Семінарія була двомовною (утраквістичною) — польсько-українською.
В 1896 семінарію перенесено до міста в приміщення школи вищого ступеня.
В 1910 семінарія перейшла у власний будинок, в якому зараз розташований спальний корпус Сокальської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату для дітей хворих на сколіоз.
На час Першої світової війни навчання перервалося. 1 серпня 1914 року австрійське військо зайняло будинок семінарії. Згодом російське військо розташувало в будинку військовий шпиталь.
В листопаді 1918 після проголошення ЗУНР робота семінарії відновилася, однак більш-менш нормальна праця семінарії розпочалася в листопаді 1924. Викладання велося лише польською мовою.
Сокальщина протягом століть була форпостом українського духу. У 1928 році «ще перед утворенням ОУН… існував гурток націоналістичної молоді під проводом Теодозія Цьвікули, який розбудовував мережу юнацтва ОУН в учительській семінарії…»
Ліцей
Згідно з реформою в шкільництві в 1937 році на базі Сокальської вчительської семінарії було засновано Педагогічний ліцей.
Педагогічна школа
Сокальська педшкола почала працювати 10 листопада 1939 в приміщенні Педагогічного ліцею.
Школа проіснувала до початку військових дій 22 червня 1941.
Педагогічне училище
Почало свою роботу 1 вересня 1944 після вступу до Сокаля радянських військ і працювало до 1958 року. Сокальське педучилище, продовжувало традицію вчительських семінарій і педшколи було освітнім і культурним центром формавання національної інтелігенції, характерів провідників за українську справу. Заклад, маючи глибокі духовні корені, був вогнищем культури в Сокалі.
В 1945—1950 роках було репресовано (арешти, тортури, судові розправи з строками від 10 до 25 років, висилки на Сибір) десятки студентів.
Серед випускників 1945—1950 років нараховується 99 студентів, які пов'язали свою долю з ОУН-УПА. 27 з них загинуло від тортур у більшовицьких катівнях, всього загинуло 55 студентів педучилища. У педучилищі діяло підпілля УПА, зокрема групи Степана Микитюка, І. Гриневича та П. Сокола.
Закриття педучилища
Закриття педучилища в 1958 було чисто політичним актом, оскільки в післявоєнні роки училище стало осередком відродження української національної ідеї.
Як пише Зиновій Стоницький:
 | Існування педучилища в Сокалі не входило в стратегічні плани радянського режиму, за яким передбачалося шляхом будівництва заводів, зокрема хімволокна, шахт, наїздом «незамінних» фахівців з РОсії перетворити наш край з люмпенізованим російським населенням на зразок Донбасу чи Криворіжжя. При відкритті Сокальського заводу хімволокна начальник С. Калашніков проголосив тост: «Я вам обещаю, что через 10 лет вы здесь не услышите украинского слова». |  |
Викладачі
Протягом 1955/56 навчального року після закінчення Львівського музично-педагогічного училища ім. Філарета Колесси викладачем музики і співів у Сокальському педагогічному училищі працював Турчак Степан Васильович, який в пізніше став видатним диригентом, лауреатом Шевченківської премії, Народним артистом СРСР.
Студенти
- Козярський Богдан Іванович (*1931, с. Горбків Сокальського р-ону Львівської обл.) — український вчитель, письменник, політик. Депутат Верховної Ради України (1990–1994).
- Кручкевич Богдан Володимирович (*1923 с. Боб'ятин Сокальського району) — член ОУН. У листопаді 1939 року вступив до Сокальської педшколи, де навчався до початку війни, тобто до 22 червня 1941 року, закінчив два курси. До ОУН вступив 1940 року в педшколі. Перебував у рої Степана Федоровича Микитюка. Однокурсники Богдана Кручкевича, члени ОУН-УПА:
- Дмуховський Володимир — пропагандист у Кам'янці Струмиловій. Суджений, загинув у Сибіру.
- Прудка Павло — загинув у боротьбі з енкаведистами.
- Андрущак Петро — суджений, перебував у Гулагу до 1964 р.
- Мусій Іванна — засуджена на 10 років, вирок відбувала у концтаборах Сибіру.
- Дзік Володимир — з Лучиць, суджений, вирок відбував у концтаборах Сибіру.
- Мрочковська Парасковія — зі с. Поздимира, суджена, вирок відбувала концтаборах Сибіру.
- Микитюк Степан Федорович (*1922, с. Боб'ятин Сокальського району Львівської області) — провідник рою ОУН. У листопаді 1939 року вступив до Сокальської педшколи, де навчався до початку війни, тобто до 22 червня 1941 року, закінчив два курси. У1947 після демобілізації з армії вступив на третій курс Сокальського педучилища, яке закінчив у 1948.
- Рисак Олександр Опанасович (*11 травня 1939 — 29 жовтня 2003) - український літературознавець, поет. Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки, завідувач лабораторії лесезнавства. Випускник 1958.
Адреса училища
Училище розташовувалось по вулиці Тартаківській, 10. За радянської влади вулиця носила назву Кісільова.
Примітки
- Сокальська гімназія, стор. 89.
- Семен Романів. «Революційна Сокальщина в моїх спогадах». Надбужанщина.-Т2.-Нью-Йорк -Париж - Сідней - Торонто, 1989.-с.108-124.
- Невідомі сторінки історії сокальського педучилища. Називаємо їх імена.
- «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга. Сокаль, 2006. стор. 231.
Джерела
- «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга, видана Братством студентів Сокальського педагогічного училища. Сокаль, 2006. Почесний редактор — Зиновій Стоницький, відповідальний редактор — Єлизавета Цар. Наклад — 500 примірників, 280 сторінок.
- Валентина Ковальчук (Фенчин) «Невідомі сторінки історії сокальського педучилища», ТЗоВ «Вісник», Сокаль, 2003. Електронна версія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sokalske pedagogichne uchilishe pedagogichnij navchalnij zaklad u misti Sokal Lvivskoyi oblasti sho diyav z 1944 po 1958 Budivlya uchilisha Foto 2010 roku Pam yatna doshka na budivli uchilisha Za chas roboti uchilisha diplomi vchiteliv pochatkovih klasiv vrahovuyuchi vipusknikiv zaochnogo viddilu otrimali ponad 1000 vipusknikiv Do lita 1948 uchilishe bulo tririchnim a z 1948 49 chotiririchnim tomu v 1949 vipusku ne bulo Uchilishe roztashovuvalos u velikij tripoverhovij budivli specialno pobudovanij 1910 roku dlya Sokalskoyi vchitelskoyi seminariyi Zaraz u cij budivli roztashovanij spalnij korpus Sokalskoyi zagalnoosvitnoyi sanatornoyi shkoli internatu dlya ditej hvorih na skolioz Okremo buv pobudovanij sportivnij zal Zmist 1 Istoriya 1 1 Seminariya 1 2 Licej 1 3 Pedagogichna shkola 1 4 Pedagogichne uchilishe 1 5 Zakrittya peduchilisha 2 Vikladachi 3 Studenti 4 Adresa uchilisha 5 Primitki 6 DzherelaIstoriyared Seminariyared nbsp Budivlya uchilisha Foto 2010 roku Dokladnishe Sokalska uchitelska seminariya 31 travnya 1895 zi zgodi avstrijskoyi vladi vidkrito vchitelsku seminariyu Spochatku pracyuvali lishe tilki pidgotovchi kursi Zanyattya vidbuvalisya v primishenni pochatkovoyi shkoli na Zabuzhzhi Seminariya bula dvomovnoyu utrakvistichnoyu polsko ukrayinskoyu V 1896 seminariyu pereneseno do mista v primishennya shkoli vishogo stupenya V 1910 seminariya perejshla u vlasnij budinok v yakomu zaraz roztashovanij spalnij korpus Sokalskoyi zagalnoosvitnoyi sanatornoyi shkoli internatu dlya ditej hvorih na skolioz Na chas Pershoyi svitovoyi vijni navchannya perervalosya 1 serpnya 1914 roku avstrijske vijsko zajnyalo budinok seminariyi Zgodom rosijske vijsko roztashuvalo v budinku vijskovij shpital V listopadi 1918 pislya progoloshennya ZUNR robota seminariyi vidnovilasya odnak bilsh mensh normalna pracya seminariyi rozpochalasya v listopadi 1924 Vikladannya velosya lishe polskoyu movoyu Sokalshina protyagom stolit bula forpostom ukrayinskogo duhu U 1928 roci she pered utvorennyam OUN isnuvav gurtok nacionalistichnoyi molodi pid provodom Teodoziya Cvikuli yakij rozbudovuvav merezhu yunactva OUN v uchitelskij seminariyi 1 2 Licejred Zgidno z reformoyu v shkilnictvi v 1937 roci na bazi Sokalskoyi vchitelskoyi seminariyi bulo zasnovano Pedagogichnij licej Pedagogichna shkolared Sokalska pedshkola pochala pracyuvati 10 listopada 1939 v primishenni Pedagogichnogo liceyu Shkola proisnuvala do pochatku vijskovih dij 22 chervnya 1941 Pedagogichne uchilishered Pochalo svoyu robotu 1 veresnya 1944 pislya vstupu do Sokalya radyanskih vijsk i pracyuvalo do 1958 roku Sokalske peduchilishe prodovzhuvalo tradiciyu vchitelskih seminarij i pedshkoli bulo osvitnim i kulturnim centrom formavannya nacionalnoyi inteligenciyi harakteriv providnikiv za ukrayinsku spravu Zaklad mayuchi gliboki duhovni koreni buv vognishem kulturi v Sokali V 1945 1950 rokah bulo represovano areshti torturi sudovi rozpravi z strokami vid 10 do 25 rokiv visilki na Sibir desyatki studentiv Sered vipusknikiv 1945 1950 rokiv narahovuyetsya 99 studentiv yaki pov yazali svoyu dolyu z OUN UPA 27 z nih zaginulo vid tortur u bilshovickih kativnyah vsogo zaginulo 55 studentiv peduchilisha U peduchilishi diyalo pidpillya UPA zokrema grupi Stepana Mikityuka 3 I Grinevicha ta P Sokola 4 Zakrittya peduchilishared Zakrittya peduchilisha v 1958 bulo chisto politichnim aktom oskilki v pislyavoyenni roki uchilishe stalo oseredkom vidrodzhennya ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi 4 Yak pishe Zinovij Stonickij nbsp Isnuvannya peduchilisha v Sokali ne vhodilo v strategichni plani radyanskogo rezhimu za yakim peredbachalosya shlyahom budivnictva zavodiv zokrema himvolokna shaht nayizdom nezaminnih fahivciv z ROsiyi peretvoriti nash kraj z lyumpenizovanim rosijskim naselennyam na zrazok Donbasu chi Krivorizhzhya Pri vidkritti Sokalskogo zavodu himvolokna nachalnik S Kalashnikov progolosiv tost Ya vam obeshayu chto cherez 10 let vy zdes ne uslyshite ukrainskogo slova nbsp Vikladachired Protyagom 1955 56 navchalnogo roku pislya zakinchennya Lvivskogo muzichno pedagogichnogo uchilisha im Filareta Kolessi vikladachem muziki i spiviv u Sokalskomu pedagogichnomu uchilishi pracyuvav Turchak Stepan Vasilovich yakij v piznishe stav vidatnim dirigentom laureatom Shevchenkivskoyi premiyi Narodnim artistom SRSR Studentired Kozyarskij Bogdan Ivanovich 1931 s Gorbkiv Sokalskogo r onu Lvivskoyi obl ukrayinskij vchitel pismennik politik Deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini 1990 1994 Kruchkevich Bogdan Volodimirovich 1923 s Bob yatin Sokalskogo rajonu chlen OUN U listopadi 1939 roku vstupiv do Sokalskoyi pedshkoli de navchavsya do pochatku vijni tobto do 22 chervnya 1941 roku zakinchiv dva kursi Do OUN vstupiv 1940 roku v pedshkoli Perebuvav u royi Stepana Fedorovicha Mikityuka Odnokursniki Bogdana Kruchkevicha chleni OUN UPA Dmuhovskij Volodimir propagandist u Kam yanci Strumilovij Sudzhenij zaginuv u Sibiru Prudka Pavlo zaginuv u borotbi z enkavedistami Andrushak Petro sudzhenij perebuvav u Gulagu do 1964 r Musij Ivanna zasudzhena na 10 rokiv virok vidbuvala u konctaborah Sibiru Dzik Volodimir z Luchic sudzhenij virok vidbuvav u konctaborah Sibiru Mrochkovska Paraskoviya zi s Pozdimira sudzhena virok vidbuvala konctaborah Sibiru Mikityuk Stepan Fedorovich 1922 s Bob yatin Sokalskogo rajonu Lvivskoyi oblasti providnik royu OUN U listopadi 1939 roku vstupiv do Sokalskoyi pedshkoli de navchavsya do pochatku vijni tobto do 22 chervnya 1941 roku zakinchiv dva kursi U1947 pislya demobilizaciyi z armiyi vstupiv na tretij kurs Sokalskogo peduchilisha yake zakinchiv u 1948 Risak Oleksandr Opanasovich 11 travnya 1939 29 zhovtnya 2003 ukrayinskij literaturoznavec poet Doktor filologichnih nauk profesor kafedri ukrayinskoyi literaturi Volinskogo derzhavnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki zaviduvach laboratoriyi leseznavstva Vipusknik 1958 Adresa uchilishared Uchilishe roztashovuvalos po vulici Tartakivskij 10 Za radyanskoyi vladi vulicya nosila nazvu Kisilova Primitkired Sokalska gimnaziya stor 89 Semen Romaniv Revolyucijna Sokalshina v moyih spogadah Nadbuzhanshina T2 Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1989 s 108 124 Nevidomi storinki istoriyi sokalskogo peduchilisha Nazivayemo yih imena a b Sokalske pedagogichne uchilishe Pam yatna kniga Sokal 2006 stor 231 Dzherelared Sokalske pedagogichne uchilishe Pam yatna kniga vidana Bratstvom studentiv Sokalskogo pedagogichnogo uchilisha Sokal 2006 Pochesnij redaktor Zinovij Stonickij vidpovidalnij redaktor Yelizaveta Car Naklad 500 primirnikiv 280 storinok Valentina Kovalchuk Fenchin Nevidomi storinki istoriyi sokalskogo peduchilisha TZoV Visnik Sokal 2003 Elektronna versiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sokalske pedagogichne uchilishe amp oldid 40320505