Кручкевич Богдан Володимирович (*1923 с. Боб'ятин Сокальського району Львівської області) — член ОУН.
Кручкевич Богдан Володимирович | |
---|---|
Кручкевич Богдан Володимирович | |
Народження | 27 липня 1923 с. Боб'ятин Сокальського району Львівської області |
Смерть | 17 березня 2017 (93 роки) м.Херсон |
Країна | Україна |
Рід військ | СБ ОУН |
Партія | ОУН |
Освіта
Початкову освіту здобув у рідному селі, де закінчив п'ятирічну школу. Був свідком пацифікації, що мала місце 1930 року. У 1938 році закінчив сім класів Тартаківської школи. З 14 років бере участь у громадському житті: агітує однокласників не відвідувати костел на свята, а ходити лише до греко-католицької церкви; разом з товаришами бойкотує релігійні заняття римо-католиків; бере активну участь у бійках з однолітками поляками.
У листопаді 1939 року вступив до Сокальської педшколи. Поступивши до педшколи мешкає у гуртожитку цього навчального закладу, де знайомиться з однолітками-націоналістами. До ОУН вступає 1940 року в педшколі. Перебуває у рої Степана Федоровича Микитюка. Знайомиться з викладачами зі Східної України та студентами із Запоріжжя, Кіровограду, Сум, Умані та Полтави, які приїхали до Сокаля. В педшколі навчався до початку війни, тобто до 22 червня 1941 року, закінчив другий курс.
Однокурсники, члени ОУН-УПА
- Дмуховський Володимир — пропагандист у Кам'янці Струмиловій. Суджений, загинув у Сибіру.
- Прудка Павло — загинув у бою з енкаведистами.
- Андрущак Петро — суджений, перебував у Гулагу до 1964 р.
- Мусій Іванна-засуджена на 10 років, вирок відбувала у концтаборах Сибіру.
- Дзік Володимир — з Лучиць, суджений, вирок відбував у концтаборах Сибіру.
- Мрочковська Парасковія — зі с. Поздимира, суджена, вирок відбувала концтаборах Сибіру.
Нацистський концтабір
25 червня 1941 року Кручкевич був спійманий на вулиці польовою жандармерією, і доправлений у Польщу до міста Замойсця. Звідти в'язнів переправляють до Гамбурга у табір військовополонених «Шталог Х-Д». У таборі переживає нестерпні умови з високою смертністю. На початку жовтня 1941 року 200 в'язнів (включно з Кручкевичем) перевозять в Австрію в м. Брук в табір примусової праці. Звільнений у березні 1942 року з табору, працював на будівництві залізничних доріг до квітня 1943 року.
Збройне підпілля
17 квітня 1943 року повернувся в с. Боб'ятин і відразу зголошується до ОУН. Організація направляє молодого хлопця на пропагандисько-організаційний вишкіл. По закінченню вишколу Кручкевича розподіляють в СБ ОУН, він отримує завдання та працює в районній сітці. 7 жовтня 1945 року був заарештований НКВС. Два тижні перебував в районному відділку НКВС. Згодом переправляють до Львова в Замарстинівську тюрму, садять в одиночну камеру. Справу веде капітан Приймак, що родом був з Полтавщини. Слідство провадили лише в нічний час. В одиночній камері утримують до 23 травня 1946 року. 20 травня 1946 року слідство закінчено.
Радянський концтабір
23 травня 1946 року Богдан Курчкевич був засуджений військовим трибуналом на 10 років ув'язнення і 5 років позбавлення в правах за ст. 54-1 А. Перевозять на Полтневу пересилку. Готують і формують етап і в телячому вагоні (разом з 60-ма іншими невільниками в одному вагоні) перевозять в Комі АСР. На засланні захворів на цілий ряд недуг. В Комі працював на різних роботах в кількох таборах Хановей Чум і в таборі неподалік від станції Інта. В останньому таборі майже всі в'язні були політичними. У 1950 році відбирають 10 в'язнів (серед них і Богдана Володимировича) і везуть у Печорлаг, там формують з в'язнів етап і везуть в Красноярськ над рікою Єнісей. У Красноярську вантажать на баржу і рікою Єнісей 1500 км везуть до порту Дудинка, а з Дудинки в м. Норильськ на Таймирський півострів. Поселяють в 4-й табір, в якому Кручкевич знаходиться до 1953 року. Працює на будівництві Норильська. Працював у бриагді, де бригадиром був Василь Синенко, також у бригаді були два литовця, два латиші, один естонець Юриксон. Всього — 24 невільника зі Львова, Тернополя, Чернівців, Івано-Франківська, Рівного. У травні 1953 в 5-му таборі політичні в'язні виступили проти табірної адміністрації за вбивство двох українців. Причиною до виступу стив такий випадок. Поруч 5-го табору був розташований склозавод, на якому працювали дівчата та жінки. Одного разу по закінченню праці дівчата та жінки зібралися йти до свого табору, ворота якого знаходились в 6-ти метрах від 4-го табору (у якому знаходився Богдан Кручкевич). Українські хлопці вийшли на ґанок та почали перекидувати дівчатам записки. Тоді охоронець застрелив двох українців зі зміни Кручкевича (що було порушенням закону — вбивати у таборі кого-небудь). Майже цілий місяць табір страйкував — ніхто не виходив на роботу. З Красноярська приїздив Міністр кольорової металургії на перемовини, але домовитись з націоналістами не вдалось. Після від'їзду міністра табір взяли штурмом війська МВС. Було вбито до трьох десятків в'язнів, чимало людей одержали поранення. Після цєї події Богдану Кручкевичу довелось побувати ще у трьох таборах.
Велика зона
У 1955 році закінчився строк покарання, Кручкевича звільнили з табору, видали «вовчий документ» без права виїзду з Норильська. У 1956 році вийшов Указ видати паспорта з правом виїзду з Норильська, і влітку того ж року Богданові вдається виїхати до Кемеревської області до міста Прокопівська до своїх рідних братів, котрих радянські окупанти вивезли з України восени 1947 року. Богдан не встиг побачити батька живим — він сильно переживав знущання російських окупантів, захворів та помер 6 лютого 1948 року. Рідня так і не дізналась де могила їхнього батька. Найстарша сестра Богдана втікає до дому в Україну, до рідного села. Окупанти почали переслідувати її, й вона з чоловіком переїздить в Тернопільську область, де переховувалась до 1956 року. Цього року правління МВС звільняє всіх, хто знаходиться на спецпоселенні, вони стають формально вільними і мають право повернутися до власних домівок.
Знайомство з майбутньою дружиною
На початку 1957 року Богдан Володимирович знайомиться з дівчиною Катериною Кавута. Її родину радянська влада також вивезла до Прокопівська у 1947 році разом з батьком Степаном Кавутою та мамою Ксенією Кавутою. Брат її був засуджений на 10 років ув'язнення і 5 років позбавлення у правах. Строк відбував у шахтах Інти. Родина Кавутів до радянської депортації проживала в селі Поршна Пустомитівського району Львівської області. 7 червня 1957 року Богдан та Катерина розписуються, та таємно беруть шлюб в греко-актолицького священика о. Івана Набережного. Дружина Кручкевича до і після одруження працює на збагачувальній вугільній фабриці. Сам Богдан працював на механічному заводі. У 1958 році подружжя повертається на батьківщину. Намагаються отримати приписку, однак МВС не дозволило, тиснуть, доводиться повертатись назад у Прокоп'євськ. У 1958 році у подружжя Кручкевичів народжується син. Богдан постійно розмірковує над тим, як вирватись в Україну. У 1956 році вмерла мати Катерини, а у 1961 році від серцевої недостачі батько. У 1963 році помирає мама Богдана Кручкевича. Богдан таємно запрошує на похорон монаха Василя Рудька. НКВС переслідувало його за відправу богослужінь. Батьки молодої сім'ї так і залишились спочивати у . У 1967 році Богдану та Катерині вдається виїхати в Україну, до м. Херсона.
На волі
З розвалом СРСР Богдан Кручкевич лишився у Херсоні, де мешкають його рідні. Він не лишається осторонь громадського та політичного життя — його часто можна побачити на мітингах. Веде здоровий спосіб життя, досі виходить на піші прогулянки та навіть пробіжки. 23 серпня 2010 року був запрошений почесним гостем на відкриття на Херсонщині. Регулярно відвідує богослужіння у Монастирі Святого Володимира Великого у Херсоні.
Галерея
- Богдан Кручкевич (стоїть шостим праворуч) серед херсонських сумівців. 2005 рік
- Богдан Кручкевич (перший ліворуч) на урочистостях з нагоди відкриття Меморіалу "Борцям за волю України". 2010 рік
Посилання
- Невідомі сторінки історії сокальського педучилища [ 24 травня 2007 у Wayback Machine.]
Література
- «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга, видана Братством студентів Сокальського педагогічного училища. Сокаль, 2006. Стор. 49, 187.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kruchkevich Bogdan Volodimirovich 1923 s Bob yatin Sokalskogo rajonu Lvivskoyi oblasti chlen OUN Kruchkevich Bogdan VolodimirovichKruchkevich Bogdan VolodimirovichNarodzhennya 27 lipnya 1923 1923 07 27 s Bob yatin Sokalskogo rajonu Lvivskoyi oblastiSmert 17 bereznya 2017 2017 03 17 93 roki m HersonKrayina UkrayinaRid vijsk SB OUNPartiya OUNOsvitaPochatkovu osvitu zdobuv u ridnomu seli de zakinchiv p yatirichnu shkolu Buv svidkom pacifikaciyi sho mala misce 1930 roku U 1938 roci zakinchiv sim klasiv Tartakivskoyi shkoli Z 14 rokiv bere uchast u gromadskomu zhitti agituye odnoklasnikiv ne vidviduvati kostel na svyata a hoditi lishe do greko katolickoyi cerkvi razom z tovarishami bojkotuye religijni zanyattya rimo katolikiv bere aktivnu uchast u bijkah z odnolitkami polyakami Sokalske pedagogichne uchilishe U listopadi 1939 roku vstupiv do Sokalskoyi pedshkoli Postupivshi do pedshkoli meshkaye u gurtozhitku cogo navchalnogo zakladu de znajomitsya z odnolitkami nacionalistami Do OUN vstupaye 1940 roku v pedshkoli Perebuvaye u royi Stepana Fedorovicha Mikityuka Znajomitsya z vikladachami zi Shidnoyi Ukrayini ta studentami iz Zaporizhzhya Kirovogradu Sum Umani ta Poltavi yaki priyihali do Sokalya V pedshkoli navchavsya do pochatku vijni tobto do 22 chervnya 1941 roku zakinchiv drugij kurs Odnokursniki chleni OUN UPA Dmuhovskij Volodimir propagandist u Kam yanci Strumilovij Sudzhenij zaginuv u Sibiru Prudka Pavlo zaginuv u boyu z enkavedistami Andrushak Petro sudzhenij perebuvav u Gulagu do 1964 r Musij Ivanna zasudzhena na 10 rokiv virok vidbuvala u konctaborah Sibiru Dzik Volodimir z Luchic sudzhenij virok vidbuvav u konctaborah Sibiru Mrochkovska Paraskoviya zi s Pozdimira sudzhena virok vidbuvala konctaborah Sibiru Nacistskij konctabir25 chervnya 1941 roku Kruchkevich buv spijmanij na vulici polovoyu zhandarmeriyeyu i dopravlenij u Polshu do mista Zamojscya Zvidti v yazniv perepravlyayut do Gamburga u tabir vijskovopolonenih Shtalog H D U tabori perezhivaye nesterpni umovi z visokoyu smertnistyu Na pochatku zhovtnya 1941 roku 200 v yazniv vklyuchno z Kruchkevichem perevozyat v Avstriyu v m Bruk v tabir primusovoyi praci Zvilnenij u berezni 1942 roku z taboru pracyuvav na budivnictvi zaliznichnih dorig do kvitnya 1943 roku Zbrojne pidpillya17 kvitnya 1943 roku povernuvsya v s Bob yatin i vidrazu zgoloshuyetsya do OUN Organizaciya napravlyaye molodogo hlopcya na propagandisko organizacijnij vishkil Po zakinchennyu vishkolu Kruchkevicha rozpodilyayut v SB OUN vin otrimuye zavdannya ta pracyuye v rajonnij sitci 7 zhovtnya 1945 roku buv zaareshtovanij NKVS Dva tizhni perebuvav v rajonnomu viddilku NKVS Zgodom perepravlyayut do Lvova v Zamarstinivsku tyurmu sadyat v odinochnu kameru Spravu vede kapitan Prijmak sho rodom buv z Poltavshini Slidstvo provadili lishe v nichnij chas V odinochnij kameri utrimuyut do 23 travnya 1946 roku 20 travnya 1946 roku slidstvo zakincheno Radyanskij konctabirBogdan Kruchkevich ta Oleksij Romanyuk Inta 15 kvitnya 1949 23 travnya 1946 roku Bogdan Kurchkevich buv zasudzhenij vijskovim tribunalom na 10 rokiv uv yaznennya i 5 rokiv pozbavlennya v pravah za st 54 1 A Perevozyat na Poltnevu peresilku Gotuyut i formuyut etap i v telyachomu vagoni razom z 60 ma inshimi nevilnikami v odnomu vagoni perevozyat v Komi ASR Na zaslanni zahvoriv na cilij ryad nedug V Komi pracyuvav na riznih robotah v kilkoh taborah Hanovej Chum i v tabori nepodalik vid stanciyi Inta V ostannomu tabori majzhe vsi v yazni buli politichnimi U 1950 roci vidbirayut 10 v yazniv sered nih i Bogdana Volodimirovicha i vezut u Pechorlag tam formuyut z v yazniv etap i vezut v Krasnoyarsk nad rikoyu Yenisej U Krasnoyarsku vantazhat na barzhu i rikoyu Yenisej 1500 km vezut do portu Dudinka a z Dudinki v m Norilsk na Tajmirskij pivostriv Poselyayut v 4 j tabir v yakomu Kruchkevich znahoditsya do 1953 roku Pracyuye na budivnictvi Norilska Pracyuvav u briagdi de brigadirom buv Vasil Sinenko takozh u brigadi buli dva litovcya dva latishi odin estonec Yurikson Vsogo 24 nevilnika zi Lvova Ternopolya Chernivciv Ivano Frankivska Rivnogo U travni 1953 v 5 mu tabori politichni v yazni vistupili proti tabirnoyi administraciyi za vbivstvo dvoh ukrayinciv Prichinoyu do vistupu stiv takij vipadok Poruch 5 go taboru buv roztashovanij sklozavod na yakomu pracyuvali divchata ta zhinki Odnogo razu po zakinchennyu praci divchata ta zhinki zibralisya jti do svogo taboru vorota yakogo znahodilis v 6 ti metrah vid 4 go taboru u yakomu znahodivsya Bogdan Kruchkevich Ukrayinski hlopci vijshli na ganok ta pochali perekiduvati divchatam zapiski Todi ohoronec zastreliv dvoh ukrayinciv zi zmini Kruchkevicha sho bulo porushennyam zakonu vbivati u tabori kogo nebud Majzhe cilij misyac tabir strajkuvav nihto ne vihodiv na robotu Z Krasnoyarska priyizdiv Ministr kolorovoyi metalurgiyi na peremovini ale domovitis z nacionalistami ne vdalos Pislya vid yizdu ministra tabir vzyali shturmom vijska MVS Bulo vbito do troh desyatkiv v yazniv chimalo lyudej oderzhali poranennya Pislya cyeyi podiyi Bogdanu Kruchkevichu dovelos pobuvati she u troh taborah Velika zona U 1955 roci zakinchivsya strok pokarannya Kruchkevicha zvilnili z taboru vidali vovchij dokument bez prava viyizdu z Norilska U 1956 roci vijshov Ukaz vidati pasporta z pravom viyizdu z Norilska i vlitku togo zh roku Bogdanovi vdayetsya viyihati do Kemerevskoyi oblasti do mista Prokopivska do svoyih ridnih brativ kotrih radyanski okupanti vivezli z Ukrayini voseni 1947 roku Bogdan ne vstig pobachiti batka zhivim vin silno perezhivav znushannya rosijskih okupantiv zahvoriv ta pomer 6 lyutogo 1948 roku Ridnya tak i ne diznalas de mogila yihnogo batka Najstarsha sestra Bogdana vtikaye do domu v Ukrayinu do ridnogo sela Okupanti pochali peresliduvati yiyi j vona z cholovikom pereyizdit v Ternopilsku oblast de perehovuvalas do 1956 roku Cogo roku pravlinnya MVS zvilnyaye vsih hto znahoditsya na specposelenni voni stayut formalno vilnimi i mayut pravo povernutisya do vlasnih domivok Znajomstvo z majbutnoyu druzhinoyu Bogdan Kruchkevich ta jogo druzhina Katerina Na pochatku 1957 roku Bogdan Volodimirovich znajomitsya z divchinoyu Katerinoyu Kavuta Yiyi rodinu radyanska vlada takozh vivezla do Prokopivska u 1947 roci razom z batkom Stepanom Kavutoyu ta mamoyu Kseniyeyu Kavutoyu Brat yiyi buv zasudzhenij na 10 rokiv uv yaznennya i 5 rokiv pozbavlennya u pravah Strok vidbuvav u shahtah Inti Rodina Kavutiv do radyanskoyi deportaciyi prozhivala v seli Porshna Pustomitivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 7 chervnya 1957 roku Bogdan ta Katerina rozpisuyutsya ta tayemno berut shlyub v greko aktolickogo svyashenika o Ivana Naberezhnogo Druzhina Kruchkevicha do i pislya odruzhennya pracyuye na zbagachuvalnij vugilnij fabrici Sam Bogdan pracyuvav na mehanichnomu zavodi U 1958 roci podruzhzhya povertayetsya na batkivshinu Namagayutsya otrimati pripisku odnak MVS ne dozvolilo tisnut dovoditsya povertatis nazad u Prokop yevsk U 1958 roci u podruzhzhya Kruchkevichiv narodzhuyetsya sin Bogdan postijno rozmirkovuye nad tim yak virvatis v Ukrayinu U 1956 roci vmerla mati Katerini a u 1961 roci vid sercevoyi nedostachi batko U 1963 roci pomiraye mama Bogdana Kruchkevicha Bogdan tayemno zaproshuye na pohoron monaha Vasilya Rudka NKVS peresliduvalo jogo za vidpravu bogosluzhin Batki molodoyi sim yi tak i zalishilis spochivati u U 1967 roci Bogdanu ta Katerini vdayetsya viyihati v Ukrayinu do m Hersona Na voliZ rozvalom SRSR Bogdan Kruchkevich lishivsya u Hersoni de meshkayut jogo ridni Vin ne lishayetsya ostoron gromadskogo ta politichnogo zhittya jogo chasto mozhna pobachiti na mitingah Vede zdorovij sposib zhittya dosi vihodit na pishi progulyanki ta navit probizhki 23 serpnya 2010 roku buv zaproshenij pochesnim gostem na vidkrittya Memorialu Borcyam za volyu Ukrayini u s Zmiyivka na Hersonshini Regulyarno vidviduye bogosluzhinnya u Monastiri Svyatogo Volodimira Velikogo u Hersoni GalereyaBogdan Kruchkevich stoyit shostim pravoruch sered hersonskih sumivciv 2005 rik Bogdan Kruchkevich pershij livoruch na urochistostyah z nagodi vidkrittya Memorialu Borcyam za volyu Ukrayini 2010 rikPosilannyaNevidomi storinki istoriyi sokalskogo peduchilisha 24 travnya 2007 u Wayback Machine Literatura Sokalske pedagogichne uchilishe Pam yatna kniga vidana Bratstvom studentiv Sokalskogo pedagogichnogo uchilisha Sokal 2006 Stor 49 187