Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Собор П єнци або Катедральний собор міста П єнца італ Duomo di Pienza уславлений зразок ансамблевої забудови історичної

Собор П'єнци

Собор П'єнци

Собор П'єнци або Катедральний собор міста П'єнца ( італ. Duomo di Pienza) — уславлений зразок ансамблевої забудови історичної частини міста П'єнца доби кватроченто, що виник з ініціативи папи римського Пія ІІ Пікколоміні, котрий був родом в провінційної П'єнци.

Катедральний собор (місто П'єнца, Італія)
Duomo (Pienza)
image
Катедральний собор (місто П'єнца)
Катедральний собор (місто П'єнца)
54°55′37″ пн. ш. 33°31′17″ сх. д. / 54.92694° пн. ш. 33.52139° сх. д. / 54.92694; 33.52139Координати: 54°55′37″ пн. ш. 33°31′17″ сх. д. / 54.92694° пн. ш. 33.52139° сх. д. / 54.92694; 33.52139
КраїнаІталія, Тоскана
МістоП'єнца
Типd і церква[1]
Тип будівлісобор
Стильсередньовіччя + відродження
Автор проєктуідея Леон-Баттіста Альберті, архітектор Бернардо Росселліні
АрхітекторБернардо Роселліно
Засновникпапа римський Пій ІІ Пікколоміні
Перша згадка1459 р.
Дата заснування1459
Початок будівництва1459 р.
Побудовано1462 р.
Будівлі:
Катедральний собор, палац родини Пікколоміні і сад, соборна дзвіниця, кам'яний паркан, старовинний цвинтар
Статус Культурне надбання Італії
Станзадовільний
image
image
Катедральний собор (місто П'єнца, Італія)
Катедральний собор (місто П'єнца, Італія) (Італія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Дещо про Пікколоміні

image
Худ. Пінтуріккіо. Портрет папи римського Пія ІІ.

Еней Сільвіо з роду Пікколоміні вів богемний спосіб життя і навіть створював еротичні вірші. Мінливість і деяка непослідовність були притаманні йому і на престолі папи римського, котрий він посідав близько шести років. Навчався Еней Сільвіо Пікколоміні в Сієнському університеті.

Молодий гуманіст зачитувався творами Цицерона, Лівія і, наслідуючи римським поетам, писав еротичні вірші. З 1430 виконував функції секретаря трьох єпископів і трьох кардиналів, проявивши при цьому великі дипломатичні здібності, які використовував, зокрема, при дворі німецького імператора Фрідріха III. У 26 років Енеа Сільвіо Пікколоміні брав участь в Базельському соборі, потім став особистим секретарем імператора Фрідріха III, з рук якого прийняв корону Першого поета. При його допомогою імператор став на бік папи Миколи V в боротьбі з Базельською собором; за цю послугу Пікколоміні було надано єпископську кафедру в Трієсті. Серед його досягнень є рішення Віденського конкордату оголосити постанови Базельського собору недійсними і відібрати у німецької церкви досягнуті свободи. У 40 років прийняв священницький сан і вступив на службу до папи Євгена IV, який призначив його єпископом Сієни, а потім — кардиналом.

Недовге перебування у Римі використав для перебудови провінційного міста Корсіньяно на регулярне ідеальне місто (здійснена лише перебудова історичного центра) та на створення палацу для родини і нового катедрального собору. Місто було також перейменоване на честь папи у П'єнца.

Соборна площа

image
1) катедральний собор Вознесіння Богородиці. 2) палац Пікколоміні, 3) будинок єпископа, 4) ратуша міста

Повноцінно розповідати про один собор некоректно, бо він за задумом і за виконанням — лише частина одного з перших ансамблів, реалізованих у містобудівній практиці доби кватроченто. Формально автором ансамблю є архітектор Бернардо Росселліні (1409—1464). Але Роселліні — учень і послідовниик впливового теоретика ренесансної архітектури Леона-Баттіста Альберті (1404—1472), особистості значної обдарованості. Або ідея, або настанови Альберті чи досконале вивчення його праць мають помітний вплив на проект забудови історичної частини міста П'єнця.

Собор вибудували на місці колишнього храма. Вже тоді склалися декотрі частини площі у вигляді трапеції, що включили у новий ансамбль, серед них — ратуша міста, будинок місцевого єпископа, палац папи, старовинний цвинтар. Площа розташована на узвишші, до котрого ведуть декілька шляхів. Вуличні перспективи з узвишшя пов'язані з далями долини, розташованої нижче. Це пов'язувало дещо затісну площу із далечінню долини і природним оточенням і зменшувало її відокремленість. На площі міста таким чином були зосереджені усі головні осередки влади світської та влади церковної.

Опис собору

Собор вирішено у компромісних частинах — його фасад, розпланування і станковий живопис в соборі від доби відродження, а інтер'єр, форми видовжених вікон і склепіння — готичні, тобто середньовічні.

Головний фасад — типова фасадична архітектура з мармуру. тоді як сам собор цегляний. Фасад тричастинний, розділений пілястрами. Середній проміжок ширший за бічні і декорований високими дверима з одвірком. Фасад вінчає трикутний фронтон з гербом рода Пікколоміні у колі.

Собор прикрашено образами (картинами), що виконали непогані художники середини 15 ст. за замовою папи з роду Пікколоміні.

Палац Пікколоміні в місті П'єнца

image
Палаццо Пікколоміні у місті П'єнца

Палаццо Пікколоміні розташований праворуч від головного фасаду собору. Елегантність фасаду собору з його філігранними деталями наче проігнорована фасадами палацу папи римського. Архітектор Роселліні вирішив палац у монументальному вигляді і з майже римським, величним масштабом . Фасади мають декор, що нагадує подібний у флорентійському палаці Ручеллаі. Це ті ж пілястри, розділені міжповерховими смугами. У Альберті фасад в палаці Ручеллаі має часто поставлені пілястри, а сама стіна декорована спокійним рустом. Архітектор Роселліні використав цей же тип декору, але пілястри поставив далеко один від одного, тому на фасадах головує сама стіна та великі напівциркульні вікна двох поверхів.

Розпланування палацу з внутрішнім двориком і ренесансного за формами саду на одній осі.

Фасади собору, галерея фото

  • image
    Дзвіниця
  • image
    Головний фасад від палацу Пікколоміні
  • image
    Головний фасад на площу
  • image
    Абсида собору Вознесіння Богородиці

Інтер'єр і скарби мистецтва

image
Худ Веккьєтта, «Вознесіння Богородиці зі святими»


  • image
    Склепіння катедрального собору
  • image
    Декор склепінь
  • image
    Худ. Джованні ді Паоло. «Вівтар св.Антонія»
  • image
    Худ. Сано ді П'єтро. Вівтар св. Джакомо

Див. також

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор П'єнци

Джерела

  • «Всеобщая история искусств». т 3, М., «Искусство», 1962
  • Heinz Schomann: Kunstdenkmäler in der Toskana, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1990
  • Klaus Zimmermanns: Toscana - Das Hügelland und die historischen Stadtzentren, 9. Auflage, Du Mont Buchverlag, Köln 1986
  • Max Semrau: Die Kunst der Renaissance in Italien und im Norden, 3. Aufl., Bd. III aus Wilhelm Lübke, Grundriss der Kunstgeschichte, 14. Aufl., Paul Neff Verlag, Esslingen 1912
  • Conrad Streit: Florenz - Toskana - Umbrien, Land der Etrusker, Walter-Verlag, Olten und Freiburg im Breisgau 1972 (Sonderausgabe für die Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt)
  • Werner Goez: Von Pavia nach Rom, 4. Aufl., DuMont Buchverlag, Köln 1980

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. «Всеобщая история искусств». т 3, М., «Искусство», 1962, с.72
  3. «Всеобщая история искусств». т 3, М., «Искусство», 1962, с.73
  4. «Всеобщая история искусств». т 3, М., «Искусство», 1962, с.74
  5. «Всеобщая история искусств». т 3, М., «Искусство», 1962, с.73

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sobor P yenci abo Katedralnij sobor mista P yenca ital Duomo di Pienza uslavlenij zrazok ansamblevoyi zabudovi istorichnoyi chastini mista P yenca dobi kvatrochento sho vinik z iniciativi papi rimskogo Piya II Pikkolomini kotrij buv rodom v provincijnoyi P yenci skasovanij Katedralnij sobor misto P yenca Italiya Duomo Pienza Katedralnij sobor misto P yenca Katedralnij sobor misto P yenca 54 55 37 pn sh 33 31 17 sh d 54 92694 pn sh 33 52139 sh d 54 92694 33 52139 Koordinati 54 55 37 pn sh 33 31 17 sh d 54 92694 pn sh 33 52139 sh d 54 92694 33 52139KrayinaItaliya ToskanaMistoP yencaTipd i cerkva 1 Tip budivlisoborStilserednovichchya vidrodzhennyaAvtor proyektuideya Leon Battista Alberti arhitektor Bernardo RosselliniArhitektorBernardo RosellinoZasnovnikpapa rimskij Pij II PikkolominiPersha zgadka1459 r Data zasnuvannya1459Pochatok budivnictva1459 r Pobudovano1462 r Budivli Katedralnij sobor palac rodini Pikkolomini i sad soborna dzvinicya kam yanij parkan starovinnij cvintarStatus Kulturne nadbannya ItaliyiStanzadovilnijKatedralnij sobor misto P yenca Italiya Katedralnij sobor misto P yenca Italiya Italiya Mediafajli u VikishovishiDesho pro PikkolominiHud Pinturikkio Portret papi rimskogo Piya II Enej Silvio z rodu Pikkolomini viv bogemnij sposib zhittya i navit stvoryuvav erotichni virshi Minlivist i deyaka neposlidovnist buli pritamanni jomu i na prestoli papi rimskogo kotrij vin posidav blizko shesti rokiv Navchavsya Enej Silvio Pikkolomini v Siyenskomu universiteti Molodij gumanist zachituvavsya tvorami Cicerona Liviya i nasliduyuchi rimskim poetam pisav erotichni virshi Z 1430 vikonuvav funkciyi sekretarya troh yepiskopiv i troh kardinaliv proyavivshi pri comu veliki diplomatichni zdibnosti yaki vikoristovuvav zokrema pri dvori nimeckogo imperatora Fridriha III U 26 rokiv Enea Silvio Pikkolomini brav uchast v Bazelskomu sobori potim stav osobistim sekretarem imperatora Fridriha III z ruk yakogo prijnyav koronu Pershogo poeta Pri jogo dopomogoyu imperator stav na bik papi Mikoli V v borotbi z Bazelskoyu soborom za cyu poslugu Pikkolomini bulo nadano yepiskopsku kafedru v Triyesti Sered jogo dosyagnen ye rishennya Videnskogo konkordatu ogolositi postanovi Bazelskogo soboru nedijsnimi i vidibrati u nimeckoyi cerkvi dosyagnuti svobodi U 40 rokiv prijnyav svyashennickij san i vstupiv na sluzhbu do papi Yevgena IV yakij priznachiv jogo yepiskopom Siyeni a potim kardinalom Nedovge perebuvannya u Rimi vikoristav dlya perebudovi provincijnogo mista Korsinyano na regulyarne idealne misto zdijsnena lishe perebudova istorichnogo centra ta na stvorennya palacu dlya rodini i novogo katedralnogo soboru Misto bulo takozh perejmenovane na chest papi u P yenca Soborna plosha1 katedralnij sobor Voznesinnya Bogorodici 2 palac Pikkolomini 3 budinok yepiskopa 4 ratusha mista Povnocinno rozpovidati pro odin sobor nekorektno bo vin za zadumom i za vikonannyam lishe chastina odnogo z pershih ansambliv realizovanih u mistobudivnij praktici dobi kvatrochento Formalno avtorom ansamblyu ye arhitektor Bernardo Rossellini 1409 1464 Ale Rosellini uchen i poslidovniik vplivovogo teoretika renesansnoyi arhitekturi Leona Battista Alberti 1404 1472 osobistosti znachnoyi obdarovanosti Abo ideya abo nastanovi Alberti chi doskonale vivchennya jogo prac mayut pomitnij vpliv na proekt zabudovi istorichnoyi chastini mista P yencya Sobor vibuduvali na misci kolishnogo hrama Vzhe todi sklalisya dekotri chastini ploshi u viglyadi trapeciyi sho vklyuchili u novij ansambl sered nih ratusha mista budinok miscevogo yepiskopa palac papi starovinnij cvintar Plosha roztashovana na uzvishshi do kotrogo vedut dekilka shlyahiv Vulichni perspektivi z uzvishshya pov yazani z dalyami dolini roztashovanoyi nizhche Ce pov yazuvalo desho zatisnu ploshu iz dalechinnyu dolini i prirodnim otochennyam i zmenshuvalo yiyi vidokremlenist Na ploshi mista takim chinom buli zoseredzheni usi golovni oseredki vladi svitskoyi ta vladi cerkovnoyi Opis soboruSobor virisheno u kompromisnih chastinah jogo fasad rozplanuvannya i stankovij zhivopis v sobori vid dobi vidrodzhennya a inter yer formi vidovzhenih vikon i sklepinnya gotichni tobto serednovichni Golovnij fasad tipova fasadichna arhitektura z marmuru todi yak sam sobor ceglyanij Fasad trichastinnij rozdilenij pilyastrami Serednij promizhok shirshij za bichni i dekorovanij visokimi dverima z odvirkom Fasad vinchaye trikutnij fronton z gerbom roda Pikkolomini u koli Sobor prikrasheno obrazami kartinami sho vikonali nepogani hudozhniki seredini 15 st za zamovoyu papi z rodu Pikkolomini Palac Pikkolomini v misti P yencaPalacco Pikkolomini u misti P yenca Palacco Pikkolomini roztashovanij pravoruch vid golovnogo fasadu soboru Elegantnist fasadu soboru z jogo filigrannimi detalyami nache proignorovana fasadami palacu papi rimskogo Arhitektor Rosellini virishiv palac u monumentalnomu viglyadi i z majzhe rimskim velichnim masshtabom Fasadi mayut dekor sho nagaduye podibnij u florentijskomu palaci Ruchellai Ce ti zh pilyastri rozdileni mizhpoverhovimi smugami U Alberti fasad v palaci Ruchellai maye chasto postavleni pilyastri a sama stina dekorovana spokijnim rustom Arhitektor Rosellini vikoristav cej zhe tip dekoru ale pilyastri postaviv daleko odin vid odnogo tomu na fasadah golovuye sama stina ta veliki napivcirkulni vikna dvoh poverhiv Rozplanuvannya palacu z vnutrishnim dvorikom i renesansnogo za formami sadu na odnij osi Fasadi soboru galereya fotoDzvinicya Golovnij fasad vid palacu Pikkolomini Golovnij fasad na ploshu Absida soboru Voznesinnya BogorodiciInter yer i skarbi mistectvaHud Vekkyetta Voznesinnya Bogorodici zi svyatimi Sklepinnya katedralnogo soboru Dekor sklepin Hud Dzhovanni di Paolo Vivtar sv Antoniya Hud Sano di P yetro Vivtar sv DzhakomoDiv takozhKvatrochento Leon Battista Alberti Bernardo Rossellini Palacco Pikkolomini P yencaPosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sobor P yenciDzherela Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 M Iskusstvo 1962 Heinz Schomann Kunstdenkmaler in der Toskana Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1990 Klaus Zimmermanns Toscana Das Hugelland und die historischen Stadtzentren 9 Auflage Du Mont Buchverlag Koln 1986 ISBN 3 7701 1050 1 Max Semrau Die Kunst der Renaissance in Italien und im Norden 3 Aufl Bd III aus Wilhelm Lubke Grundriss der Kunstgeschichte 14 Aufl Paul Neff Verlag Esslingen 1912 Conrad Streit Florenz Toskana Umbrien Land der Etrusker Walter Verlag Olten und Freiburg im Breisgau 1972 Sonderausgabe fur die Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt Werner Goez Von Pavia nach Rom 4 Aufl DuMont Buchverlag Koln 1980 ISBN 3 7701 0542 7PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 M Iskusstvo 1962 s 72 Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 M Iskusstvo 1962 s 73 Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 M Iskusstvo 1962 s 74 Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 M Iskusstvo 1962 s 73

Дата публікації:
Топ