Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спиридон Миронович Соболь (за іншими даними Богданович; в чернецтві — Сильвестр; близько 1580–1590, Могильов — 1645 , Мултани) — слов'янський друкар, просвітитель і літератор. Заснована ним у 1630 у під Оршею Кутеїнська друкарня стала центром білоруського кириличного друкарства. У титульному аркуші Октоїха (1628) вперше у східнослов'янському книгодрукуванні застосував гравюру на міді.
| Соболь Спиридон | |
|---|---|
| Народився | 1580-ті Могильов, Оршанський повіт, Вітебське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Помер | 1645[1] Мунтенія, Румунія |
| Країна |  Велике князівство Литовське |
| Діяльність | типограф, письменник |
| Заклад | Києво-Могилянська академія |
| |
Біографія
Спиридон Соболь народився в місті Могильові (нині Білорусь). Походив з міщан. Батько Соболя — Богдан Гнатович Соболь був могилівським бурмістром. Соболь володів грецькою і латинською мовами. Навчався в школі Могильовського православного братства і в Київській братській школі.
Викладав у Київській братській школі (в період з 1626 по 1628 очолював її). Перша книга надрукована, ймовірно, вже 1616 році в Могильові. Надалі Соболь прямує до Києва де він, так само як і інший відомий друкар Тимофій Вербицький, отримує допомогу митрополита Іова Борецького у відкритті власної приватної друкарні. З самим Вербицьким Соболь активно співпрацював. Вербицький передав Соболю дошку, що використовувалася Іваном Федоровим у Москві ще при виданні «Апостола» 1564 року.
У 1628–1630 друкував книги в будинку митрополита Іова Борецького знаходився поблизу Воскресенської церкви на Подолі в Києві. У Києві Соболь надрукував п'ять видань: Лимонарій Іоанна Мосха (1628), Октоїх (1628), Мінею загальну (1628), Октоїх (1629), Апостол (1630). Остання книга видана «коштом і накладом пана Богдана Стеткевича, підкоморія мстиславського», який щойно заснував в маєтку своєму Кутейно. Зі свого друкарнею працював «у дворі» свого покровителя, очевидно, тільки до його смерті (1631).
Подальше друкування книг при монополії лаври, при впливовому і енергійного її архімандриті, яким був Петро Могила, стало неможливим, і Соболь прийняв запрошення Богдана Стеткевича-Завірського перейти на роботу до нього, в Білорусь. Відвідавши в 1630 Київ, Богдан Стеткевич-Завірський ближче ознайомившись з друкарською справою, запросив Спиридона Соболя створити і налагодити роботу друкарні при Кутеїнській лаврі. З Києва Соболь привіз в Кутейно і частину типографського обладнання: два шрифти разом з кількома десятками великих і малих ініціалів, дві рамки для титульних аркушів, тринадцять дощок-заставок, одна з яких колись належала Івану Федорову, три дошки-кінцівки. Ченцями і майстрами людьми Оршанщини було незабаром виготовлено інше необхідне обладнання друкарні.
У 1631—1632 роках в Кутеїнській друкарні Соболя видані Буквар, Часослов, Молитовник. Пізніше Соболь взявся за перевидання своїх київських видань: Апостола, Октоїха, Лимонарія, вказуючи на титульних сторінках Київ, хоча друкувалися ці книжки в Білорусі.
Першою виданою в Кутейно книгою стало (1630). У Кутейнському монастирі Спиридону Соболю, головною метою життя якого була просвітницька місія, представилася можливість здійснити свою давню мрію — створити книгу, яка б служила справі пропаганди рідної мови і була головним посібником для початківців вчитися. Такий книгою став його знаменитий кутейнський «Буквар» (повна назва «Буквар сиріч, початок вчення дітям, початківцям читання ізвикаті»), перші екземпляри якого вийшли 1631 року. Об'єднавши навколо себе освічених ченців, взаємно збагатившись досвідом у галузі друкарства і визначивши подальший напрямок діяльності тутешніх просвітителів, Спиридон Соболь покинув Кутейно. З 1632 ігумен монастирську друкарню очолив Йоїл (Труцевич).
Через деякий час друкар перебирається в містечко Буйничі, недалеко від Могильова де друкує 4 книги, в тому числі «Псалтир» (бл. 1635).
У 1636 він переїхав у Могильов. Тут вийшли його видання 1636–1638 років. У Кутейно та Могильові він перевидав свої київські видання з колишнім виходом.
У 1637 році він відправляється до Москви для того, щоб вести просвітницьку діяльність в самому серці російських земель. Зокрема, Соболь бажає здійснити в Москві переклади богословських книг з грецької мови, а саме головне, відкрити в столиці школу для викладання дітям грецькою, латинською та польською мовами. У 1637 відвідав Москву, де продав матриці шрифтів. Проте, всі московські починання Соболя не завершилися вдало. Офіційні влади з крайнім недовірою дивилися на «литовського друкаря». У 1639 році Соболю не дозволено було знову в'їхати в Росію і залишили без будь-якого уваги всі його новаторські пропозиції.
Повернувшись до Києва, Спиридон Соболь постригся в ченці Київського братського монастиря. В останні роки життя був ченцем Києво-Печерської лаври, ймовірно, працював у лаврській друкарні.
Так само, як і у Т. Вербицького діяльність Соболя на останньому етапі життя пов'язана з просвітницькою місією православної церкви в Валахії. Друкар помер в Мултанах в розпал своєї там роботи. Смерть перешкодила Соболю здійснити багато планів, так зокрема він планував відкрити у Львові власну друкарню.
Протягом тривалого часу обладнання та матеріали Спиридона Соболя успішно застосовувалися у багатьох українських, білоруських, російських та румунських друкарнях.
Родина
Старший син Спиридона Соболя — Євтихій — навчався в Київському колегіумі. Молодший син Соболя — Іван — зайнявся у Москві перекладацькою діяльністю і перекладав книги для Посольського наказу.
Видання
Підсумком його двадцятип'ятирічної діяльності стали близько двадцяти видань. Першим київським виданням С. Соболя була збірка легенд і оповідань з життя пустельників під назвою (1628). Ретельне вивчення Соболя показало, що під цією датою Соболь, випустив не одне, а два різні набором і прикрасами видання, як це він зробив пізніше і зі своїм Октоїхом 1629 р.
4 з 5 виданих у Києві книг були церковні, «Лимонарій» ж був пам'яткою духовної літератури VII століття. Судячи з перекладу цього твору, Соболь прекрасно знав грецьку і латинську мови. Соболь вважав, що випуск «Лимонарій» буде вкрай корисний для виховання справжнього християнського людини, його подальшого духовного самовдосконалення.
У «Октоїху» 1628 Соболь «вперше в практиці кириличного друкарства ввів гравюри на міді». Ретельність виконання цих гравюр говорить про те, що вони заздалегідь довго виготовлялися спеціально для даного видання. Крім того, Соболь видав у Києві ще « Мінею загальну» (1628), і « Апостол» (1630). Це видання також має два варіанти. Всього Соболь випустив у Києві сім видань під виглядом чотирьох.
Спиридон Соболь «прагнув привчити своїх співгромадян до читання, самостійного роздумів, а також до молитви наодинці». І головною працею Соболя на цьому поприщі став написаний ним буквар. Буквар вийшов двома виданнями — 1634 року в Кутейно і 1636 року в Могильові. Буквар продовжує традиції Івана Федорова у справі початкового навчання грамоти. На жаль, букварі Соболя збереглися лише в одиничних екземплярах, хоча треба думати, вони виходили значними тиражами. На звороті титульного аркуша обох букварів розміщені чудово підібрані з композиційної точки зору гравюри релігійного змісту. Причому, гравюра Букваря 1636 має явно польське походження, що говорить про велику віротерпимості автора та відсутність у нього вся кого релігійного догматизму. Буквар також примітний тим, що вперше в назві букварів згадано те, що він призначений для навчання дітей — «Буквар сиріч початок вчення дітям початківцям читання ізвикаті». До цього моменту всі попередні абетки і букварі спеціально не виділяли того, що вони призначені дітям. Цей факт говорить про те, що Соболь чудово розумів, що навчання й виховання людини треба починати від самого дитинства. Букварі починаються з «Абетки мови й. Славенського», тобто алфавіту, далі йдуть слогосочетанія, докладні поняття граматичних категорій. Соболь уважав на прикладі братських шкіл, що учні повинні добре розбиратися в поезії і тому розмістив в букварях відомості про початковий віршуванні. Для виховання християнської моралі він також ретельно підібрав тексти з Біблії, церковні канони, молитви. Поліграфічно букварі Соболя дуже красиво оформлені, оскільки автор вважав, що естетична привабливість підручників значно збільшить засвоюваність матеріалів. Букварі Соболя мали значний вплив на наступних авторів російських навчальних посібників, особливо на Симеона Полоцького.
Соболь вживав у своїх книгах значна кількість гравюр, красиві і вкрай оригінальні заставки та ініціали з тонким малюнком і зображеннями звірів і птахів. Дошки для гравюр і заставок на замовлення Соболя вирізали майстерні монастирські різьбярі. Крім того, Соболь, часто не маючи коштів для придбання нових дощок, оригінально видозмінював вже існуючі. Він також широко застосовував набірний литий орнамент. Шрифт друкаря — чіткий виразний напівустав, а поєднання чорного і червоного кольорів доведено до цієї гармонії. Соболь з величезним інтересом стежить за книгами, що виходять на Заході, в першу чергу в Польщі, і часто творчо переймає досвід іноземних майстрів. Крім книг для церкви, Соболь друкував букварі, книги для домашньої молитви — «Молитвослов», «Часослов», книги для повчального читання, перекладені з грецької, — і вже згаданий . Серед його видань також (бл. 1631), і «Буквар» (1631 і 1636).
Іменем Спиридона Соболя в м. Могильові названа друкарня: «УПКП Могилевська обласна укрупнена друкарня імені Спиридона Соболя». У Орші його ім'ям названа вулиця. На будівлі Свято-Духівському церкви у 1998 році встановлена меморіальна дошка Спиридону Соболю. Автор І. Голубєв.
Див. також
Література
- Дзюба О. М. Соболь Спиридон [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 685. — .
- Агаджанов Б. В. Создатели первых учебных книг для начального обучения грамоте // Проблемы современного образования, 2010, № 2;
- Зернова А. С. Белорус, печатник С. Соболь // Книга: Исслед. и материалы. 1965. Сб. 10;
- Исаевич Я. Д. Преемники первопечатника. М., 1981;
- . Новые документы о типографе С. Соболе // Фёдоровские чтения, 1973. М., 1976.
- Русское книгопечатание до 1917 года: 400 лет Русского книгопечатания, отв. ред А. А. Спиридонов, М., 1964.
- MAK
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sobol Spiridon Mironovich Sobol za inshimi danimi Bogdanovich v chernectvi Silvestr blizko 1580 1590 Mogilov 1645 Multani slov yanskij drukar prosvititel i literator Zasnovana nim u 1630 u pid Orsheyu Kuteyinska drukarnya stala centrom biloruskogo kirilichnogo drukarstva U titulnomu arkushi Oktoyiha 1628 vpershe u shidnoslov yanskomu knigodrukuvanni zastosuvav gravyuru na midi Sobol SpiridonNarodivsya1580 ti Mogilov Orshanskij povit Vitebske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaPomer1645 1 Munteniya RumuniyaKrayina Velike knyazivstvo LitovskeDiyalnisttipograf pismennikZakladKiyevo Mogilyanska akademiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSpiridon Sobol narodivsya v misti Mogilovi nini Bilorus Pohodiv z mishan Batko Sobolya Bogdan Gnatovich Sobol buv mogilivskim burmistrom Sobol volodiv greckoyu i latinskoyu movami Navchavsya v shkoli Mogilovskogo pravoslavnogo bratstva i v Kiyivskij bratskij shkoli Vikladav u Kiyivskij bratskij shkoli v period z 1626 po 1628 ocholyuvav yiyi Persha kniga nadrukovana jmovirno vzhe 1616 roci v Mogilovi Nadali Sobol pryamuye do Kiyeva de vin tak samo yak i inshij vidomij drukar Timofij Verbickij otrimuye dopomogu mitropolita Iova Boreckogo u vidkritti vlasnoyi privatnoyi drukarni Z samim Verbickim Sobol aktivno spivpracyuvav Verbickij peredav Sobolyu doshku sho vikoristovuvalasya Ivanom Fedorovim u Moskvi she pri vidanni Apostola 1564 roku Oktoyih vidanij 1629 roku Spiridonom Sobolem u Kiyevi U 1628 1630 drukuvav knigi v budinku mitropolita Iova Boreckogo znahodivsya poblizu Voskresenskoyi cerkvi na Podoli v Kiyevi U Kiyevi Sobol nadrukuvav p yat vidan Limonarij Ioanna Mosha 1628 Oktoyih 1628 Mineyu zagalnu 1628 Oktoyih 1629 Apostol 1630 Ostannya kniga vidana koshtom i nakladom pana Bogdana Stetkevicha pidkomoriya mstislavskogo yakij shojno zasnuvav v mayetku svoyemu Kutejno Zi svogo drukarneyu pracyuvav u dvori svogo pokrovitelya ochevidno tilki do jogo smerti 1631 Podalshe drukuvannya knig pri monopoliyi lavri pri vplivovomu i energijnogo yiyi arhimandriti yakim buv Petro Mogila stalo nemozhlivim i Sobol prijnyav zaproshennya Bogdana Stetkevicha Zavirskogo perejti na robotu do nogo v Bilorus Vidvidavshi v 1630 Kiyiv Bogdan Stetkevich Zavirskij blizhche oznajomivshis z drukarskoyu spravoyu zaprosiv Spiridona Sobolya stvoriti i nalagoditi robotu drukarni pri Kuteyinskij lavri Z Kiyeva Sobol priviz v Kutejno i chastinu tipografskogo obladnannya dva shrifti razom z kilkoma desyatkami velikih i malih inicialiv dvi ramki dlya titulnih arkushiv trinadcyat doshok zastavok odna z yakih kolis nalezhala Ivanu Fedorovu tri doshki kincivki Chencyami i majstrami lyudmi Orshanshini bulo nezabarom vigotovleno inshe neobhidne obladnannya drukarni U 1631 1632 rokah v Kuteyinskij drukarni Sobolya vidani Bukvar Chasoslov Molitovnik Piznishe Sobol vzyavsya za perevidannya svoyih kiyivskih vidan Apostola Oktoyiha Limonariya vkazuyuchi na titulnih storinkah Kiyiv hocha drukuvalisya ci knizhki v Bilorusi Pershoyu vidanoyu v Kutejno knigoyu stalo 1630 U Kutejnskomu monastiri Spiridonu Sobolyu golovnoyu metoyu zhittya yakogo bula prosvitnicka misiya predstavilasya mozhlivist zdijsniti svoyu davnyu mriyu stvoriti knigu yaka b sluzhila spravi propagandi ridnoyi movi i bula golovnim posibnikom dlya pochatkivciv vchitisya Takij knigoyu stav jogo znamenitij kutejnskij Bukvar povna nazva Bukvar sirich pochatok vchennya dityam pochatkivcyam chitannya izvikati pershi ekzemplyari yakogo vijshli 1631 roku Ob yednavshi navkolo sebe osvichenih chenciv vzayemno zbagativshis dosvidom u galuzi drukarstva i viznachivshi podalshij napryamok diyalnosti tuteshnih prosvititeliv Spiridon Sobol pokinuv Kutejno Z 1632 igumen monastirsku drukarnyu ocholiv Joyil Trucevich Cherez deyakij chas drukar perebirayetsya v mistechko Bujnichi nedaleko vid Mogilova de drukuye 4 knigi v tomu chisli Psaltir bl 1635 U 1636 vin pereyihav u Mogilov Tut vijshli jogo vidannya 1636 1638 rokiv U Kutejno ta Mogilovi vin perevidav svoyi kiyivski vidannya z kolishnim vihodom U 1637 roci vin vidpravlyayetsya do Moskvi dlya togo shob vesti prosvitnicku diyalnist v samomu serci rosijskih zemel Zokrema Sobol bazhaye zdijsniti v Moskvi perekladi bogoslovskih knig z greckoyi movi a same golovne vidkriti v stolici shkolu dlya vikladannya dityam greckoyu latinskoyu ta polskoyu movami U 1637 vidvidav Moskvu de prodav matrici shriftiv Prote vsi moskovski pochinannya Sobolya ne zavershilisya vdalo Oficijni vladi z krajnim nedoviroyu divilisya na litovskogo drukarya U 1639 roci Sobolyu ne dozvoleno bulo znovu v yihati v Rosiyu i zalishili bez bud yakogo uvagi vsi jogo novatorski propoziciyi Povernuvshis do Kiyeva Spiridon Sobol postrigsya v chenci Kiyivskogo bratskogo monastirya V ostanni roki zhittya buv chencem Kiyevo Pecherskoyi lavri jmovirno pracyuvav u lavrskij drukarni Tak samo yak i u T Verbickogo diyalnist Sobolya na ostannomu etapi zhittya pov yazana z prosvitnickoyu misiyeyu pravoslavnoyi cerkvi v Valahiyi Drukar pomer v Multanah v rozpal svoyeyi tam roboti Smert pereshkodila Sobolyu zdijsniti bagato planiv tak zokrema vin planuvav vidkriti u Lvovi vlasnu drukarnyu Protyagom trivalogo chasu obladnannya ta materiali Spiridona Sobolya uspishno zastosovuvalisya u bagatoh ukrayinskih biloruskih rosijskih ta rumunskih drukarnyah RodinaStarshij sin Spiridona Sobolya Yevtihij navchavsya v Kiyivskomu kolegiumi Molodshij sin Sobolya Ivan zajnyavsya u Moskvi perekladackoyu diyalnistyu i perekladav knigi dlya Posolskogo nakazu VidannyaApostol Pidsumkom jogo dvadcyatip yatirichnoyi diyalnosti stali blizko dvadcyati vidan Pershim kiyivskim vidannyam S Sobolya bula zbirka legend i opovidan z zhittya pustelnikiv pid nazvoyu 1628 Retelne vivchennya Sobolya pokazalo sho pid ciyeyu datoyu Sobol vipustiv ne odne a dva rizni naborom i prikrasami vidannya yak ce vin zrobiv piznishe i zi svoyim Oktoyihom 1629 r 4 z 5 vidanih u Kiyevi knig buli cerkovni Limonarij zh buv pam yatkoyu duhovnoyi literaturi VII stolittya Sudyachi z perekladu cogo tvoru Sobol prekrasno znav grecku i latinsku movi Sobol vvazhav sho vipusk Limonarij bude vkraj korisnij dlya vihovannya spravzhnogo hristiyanskogo lyudini jogo podalshogo duhovnogo samovdoskonalennya U Oktoyihu 1628 Sobol vpershe v praktici kirilichnogo drukarstva vviv gravyuri na midi Retelnist vikonannya cih gravyur govorit pro te sho voni zazdalegid dovgo vigotovlyalisya specialno dlya danogo vidannya Krim togo Sobol vidav u Kiyevi she Mineyu zagalnu 1628 i Apostol 1630 Ce vidannya takozh maye dva varianti Vsogo Sobol vipustiv u Kiyevi sim vidan pid viglyadom chotiroh Bukvar S Sobolya Spiridon Sobol pragnuv privchiti svoyih spivgromadyan do chitannya samostijnogo rozdumiv a takozh do molitvi naodinci I golovnoyu praceyu Sobolya na comu poprishi stav napisanij nim bukvar Bukvar vijshov dvoma vidannyami 1634 roku v Kutejno i 1636 roku v Mogilovi Bukvar prodovzhuye tradiciyi Ivana Fedorova u spravi pochatkovogo navchannya gramoti Na zhal bukvari Sobolya zbereglisya lishe v odinichnih ekzemplyarah hocha treba dumati voni vihodili znachnimi tirazhami Na zvoroti titulnogo arkusha oboh bukvariv rozmisheni chudovo pidibrani z kompozicijnoyi tochki zoru gravyuri religijnogo zmistu Prichomu gravyura Bukvarya 1636 maye yavno polske pohodzhennya sho govorit pro veliku viroterpimosti avtora ta vidsutnist u nogo vsya kogo religijnogo dogmatizmu Bukvar takozh primitnij tim sho vpershe v nazvi bukvariv zgadano te sho vin priznachenij dlya navchannya ditej Bukvar sirich pochatok vchennya dityam pochatkivcyam chitannya izvikati Do cogo momentu vsi poperedni abetki i bukvari specialno ne vidilyali togo sho voni priznacheni dityam Cej fakt govorit pro te sho Sobol chudovo rozumiv sho navchannya j vihovannya lyudini treba pochinati vid samogo ditinstva Bukvari pochinayutsya z Abetki movi j Slavenskogo tobto alfavitu dali jdut slogosochetaniya dokladni ponyattya gramatichnih kategorij Sobol uvazhav na prikladi bratskih shkil sho uchni povinni dobre rozbiratisya v poeziyi i tomu rozmistiv v bukvaryah vidomosti pro pochatkovij virshuvanni Dlya vihovannya hristiyanskoyi morali vin takozh retelno pidibrav teksti z Bibliyi cerkovni kanoni molitvi Poligrafichno bukvari Sobolya duzhe krasivo oformleni oskilki avtor vvazhav sho estetichna privablivist pidruchnikiv znachno zbilshit zasvoyuvanist materialiv Bukvari Sobolya mali znachnij vpliv na nastupnih avtoriv rosijskih navchalnih posibnikiv osoblivo na Simeona Polockogo Sobol vzhivav u svoyih knigah znachna kilkist gravyur krasivi i vkraj originalni zastavki ta iniciali z tonkim malyunkom i zobrazhennyami zviriv i ptahiv Doshki dlya gravyur i zastavok na zamovlennya Sobolya virizali majsterni monastirski rizbyari Krim togo Sobol chasto ne mayuchi koshtiv dlya pridbannya novih doshok originalno vidozminyuvav vzhe isnuyuchi Vin takozh shiroko zastosovuvav nabirnij litij ornament Shrift drukarya chitkij viraznij napivustav a poyednannya chornogo i chervonogo koloriv dovedeno do ciyeyi garmoniyi Sobol z velicheznim interesom stezhit za knigami sho vihodyat na Zahodi v pershu chergu v Polshi i chasto tvorcho perejmaye dosvid inozemnih majstriv Krim knig dlya cerkvi Sobol drukuvav bukvari knigi dlya domashnoyi molitvi Molitvoslov Chasoslov knigi dlya povchalnogo chitannya perekladeni z greckoyi i vzhe zgadanij Sered jogo vidan takozh bl 1631 i Bukvar 1631 i 1636 Imenem Spiridona Sobolya v m Mogilovi nazvana drukarnya UPKP Mogilevska oblasna ukrupnena drukarnya imeni Spiridona Sobolya U Orshi jogo im yam nazvana vulicya Na budivli Svyato Duhivskomu cerkvi u 1998 roci vstanovlena memorialna doshka Spiridonu Sobolyu Avtor I Golubyev Div takozhIvan Fedorov Verbickij Timofij Oleksandrovich Petro Mstislavec Francisk Skorina Simon Budnij Vasil Cyapinskij Shvajpolt FiolLiteraturaDzyuba O M Sobol Spiridon 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 685 ISBN 978 966 00 1290 5 Agadzhanov B V Sozdateli pervyh uchebnyh knig dlya nachalnogo obucheniya gramote Problemy sovremennogo obrazovaniya 2010 2 Zernova A S Belorus pechatnik S Sobol Kniga Issled i materialy 1965 Sb 10 Isaevich Ya D Preemniki pervopechatnika M 1981 Novye dokumenty o tipografe S Sobole Fyodorovskie chteniya 1973 M 1976 Russkoe knigopechatanie do 1917 goda 400 let Russkogo knigopechataniya otv red A A Spiridonov M 1964 MAK d Track Q105192847