Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Сніги пливуть» (пол. «Śniegi płyną») – повість польського письменника Романа Братного (пол. Roman Bratny) про війну, яка точилась на теренах південно-східної Польщі між українцями і поляками у перші повоєнні роки після Другої світової війни.
| Сніги пливуть | ||||
|---|---|---|---|---|
| Śniegi płyną | ||||
 | ||||
| Жанр | Повість | |||
| Автор | Роман Братний (пол. Roman Bratny) | |||
| Мова | польська | |||
| Видання | 1961 | |||
| | ||||
Публікації
Уперше повість була опублікована польським Видавництвом Міністерства Народної Оборони (пол. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej) у Варшаві в 1961 році. Перевидання були здійснені в 1962, 1963, 1965 та 1985 роках.
У Радянському Союзі повість вперше була видана в перекладі на російську мову під назвою «Тают снега» у збірці «Весь свет» в 1987 році, а вдруге у збірці «Детектив. Детектив. Детектив» в 1989 році. Існує також переклад на російську мову під назвою «Война на Закерзонье».
На українську мову повість «Сніги пливуть» не перекладалась, можливо тому, що українські вояки зображені там в не дуже привабливому вигляді. Крім того, в книзі багато діалогів, наведених українською мовою в польській транскрипції, і ця особливість твору втрачається при перекладі на українську.
Характеристика
На тему непростих взаємин між українцями і поляками писали Тарас Шевченко в поемі «Гайдамаки», Микола Гоголь в повісті «Тарас Бульба» і Генрик Сенкевич в романі «Вогнем і мечем». Своєрідно ця тема розкрита Романом Братним в повісті «Сніги пливуть».
В часи Другої світової війни, на тій землі, яку українці називали Закерзонням, за свою незалежність воювали польські підрозділи Армії Крайової (АК), підрозділи Української повстанської армії (УПА), незалежні українські та польські партизанські загони. Після визволення Польщі від німців, УПА продовжила боротьбу за незалежну Україну, а багато вояків АК, незгодних з встановленням в країні прокомуністичного ладу, перейшли на підпільне становище.
«Сніги пливуть» стали одним із перших творів у соціалістичному таборі, де були порушені заборонені, на той час, питання: про створення органами державної безпеки фіктивних бандерівських підрозділів та про тотальне виселення українців із Закерзонського Краю на західні землі Польщі – так звану операцію «Вісла». Можливо через це повість, яка вийшла в Польщі в 1961 році в СРСР не пропускалася цензурою до 1987 року.
Книга має антивоєнну спрямованість. В ній передані емоції польського офіцера, змушеного, за наказом польської влади, перерядитися на українського повстанця і вбивати своїх співвітчизників. Сільський хлопець, який воює проти українських націоналістів і ненавидить їх, комплексує через те, що має українське прізвище. Бандерівці показані дуже жорстокими, але «Сніги пливуть», в цілому, не мають антиукраїнської спрямованості. Автор симпатизує простим українцям і інколи, навіть, намагається «зрозуміти» українських «бандитів» та надати приклади жорстокостей з боку поляків.
Тему і стиль твору розкриває фрагмент тексту «Сніги пливуть», перекладений українською мовою, в якому йдеться про знищення, із засідки, взводом поляків української сотні, переодягненої в польські однострої.
| Роман Братний «Сніги пливуть» («Війна на Закерзонні») | |
|---|---|
| Гронь наче ошаленів. Він смугував по переліску безупинною чергою, немов колотив пекельною кописткою в страшному казані. Подих йому переривався, піт заливав очі. Вороги намагалися відповідати поодинокими пострілами, але до кожного місця, звідки озивався їхній карабін, кидалися зграї куль Колтубаївських кулеметів. По хвилі настала тиша. У далечині, поза узгір'ям, здіймався грубий стовп диму. З боку села інколи ще доносився поодинокий постріл, ніби соснова дровина пальнула в жару. Тієї миті з переліску хтось закричав по-польськи: – Не стріляйте! Не стріляйте! Колтубай підвівся на ноги. Гронь схопився навколішки. Він чув, як цокотять зуби у другого кулеметного номера – невже знищили свій загін? Раптом Гронь підхопився і, немов шалений, деронув уперед. Захлинаючись повітрям і намагаючись придушити в собі жах, він гнав у бік переліску, звідки донісся крик. Гілкою з нього зірвало кашкет, він впіймав його на льоту і насадив на голову, як належить, козирком вперед. Зупинився Гронь перед невеличкою лощиною, якою, тримаючись за живіт, повзав солдат у польській формі. Солдат щось белькотав. Притиснутий жахом сержант повалився навколішки і майже припав до пораненого. – Боже ти мій, – долинув до нього ледь чутний український розпач. Ляскаючи себе по колінах і регочучи до нестями, Гронь затанцював на радощах. Люди вже бігли до нього. – Стрільці! – дзвінко проспівав сержант. Оригінальний текст (пол.) Groń jakby oszalał: ciął po zagajniku nieustającą serią, jak gdyby piekielną warząchwią obracał w strasznym kotle. Dyszał spazmatycznie, pot zalewał mu oczy. Tamci próbowali odpowiedzi pojedynczymi strzałami, ale na każde miejsce, z którego odezwał się ich karabin, rzucała się sfora kul z erkaemów plutonu Kołtubaja. Po minucie zaległa cisza. Gdzieś spoza zbocza uniósł się szeroki słup dymu. Od strony wsi czasem tylko przyniosło jeszcze pojedynczy wystrzał, jakby sosnowe polano palnęło w żarze. Wtedy z zagajnika ktoś zawołał: – Nie strzelać! Nie strzelać! Kołtubaj podnosił się z klęczek. Groń poderwał się na kolana. Usłyszał, jak dzwonią zęby amunicyjnego; zniszczyli polski oddział. Groń nagle zerwał się i jak szalony pobiegł naprzód. Gnał w stronę zagajnika, skąd dobiegło wołanie. Zachłystując się oddechem, dusił w sobie przerażenie. W biegu zaczepił o gałąź czapką, złapał ją w locie i nasadził na łeb, daszkiem do przodu, normalnie. Nagle zatrzymał się. Tuż przed nim, schowany w zapadlinie gruntu, czołgał się, trzymając za brzuch, żołnierz w polskim mundurze. Coś bełkotał. Groń przyklęknął, omal nie upadł, przybity do ziemi przerażeniem. – Boże ty mij – usłyszał wyszeptaną po ukraińsku rozpacz i nagle zerwał się na nogi. Bił rękami po kolanach, skakał, jego wysoki, nieprzytomny śmiech buchnął w stronę plutonu. Ludzie już biegli. – Striłci! – zapiał wysoko. | |
Автор
Роман Братний під час окупації Польщі був офіцером Армії Крайової, а після вивільнення країни від німців став відомим польським письменником, обласканим комуністичною владою. У своїх творах він намагався реабілітувати Армію Крайову, а щодо УПА, Братний, як і решта комуністів, вважав українських націоналістів гітлерівськими посіпаками.
Герої
Головні герої повісті: поручик Війська Польського Колтубай, дві сестри – Гелена і Ніна, з українсько-польської родини, та їхній брат – Алекс.
Сюжет
Під час війни батька-українця страчують поляки. Алекс йде воювати до лав Армії Крайової. Після завершення війни, в селі Рудель дислокується підрозділ Війська Польського на чолі з поручиком Колтубаєм. Між Колтубаєм і Геленою виникає кохання. Ніна також закохується в офіцера. До села повертається Алекс, якому доводиться приховувати свою участь в Армії Крайовій.
Колтубая відкликають з війська і доручають очолити фіктивний бандерівський загін з метою знищення провідника УПА. Фальшивим бандерівцям випадає воювати проти своїх – польських військ та польського населення. При пацифікації села Рудель Колтубаю доводиться стати співучасником вбивства Гелени. Свідком страти сестри стає Ніна.
Після виконання таємного державного завдання поручик, під прізвищем Мосур, працює інженером на відбудові залізничного мосту в селі Пасєка. Коли Ніну направляють вчителькою до цього ж села, вона викриває в Мосурі, під маскою інженера, окрутного бандита, знаного під прізвиськом «Василь Кривавий».
Керівництво надає «розкритому» Мосурові нову посаду – лісничого. Але тут його виловлює Алекс і здає «Василя Кривавого» органам внутрішньої безпеки. При допиті Колтубай довідується, що фіктивних бандерівських загонів, крім його чоти, було створено чимало. Поручика охоплюють сумніви щодо доцільності всіх лиходійств, які він заподіяв під час перебування у «бандерівцях». Ніна не може пробачити Колтубаю вбивства сестри і виходить заміж за нелюбого літнього чоловіка, покаліченого польськими бандитами.
Війна поламала життя всім героям повісті Романа Братного.
Екранізації
У 1962 році за повістю «Сніги пливуть» на кіностудії «Ілюзіон» (пол. «Iluzjon») був створений художній кінофільм «Розірваний міст» (пол. «Zerwany most»), сценарист Роман Братний, режисер Єжи Пассендорфер (пол. Jerzy Passendorfer), в головній ролі Тадеуш Ломницький (пол. Tadeusz Łomnicki). Майже чверть цього фільму йде українською мовою з польськими субтитрами.
У 1963 році в Польщі була поставлена телевистава «Сніги пливуть» (пол. «Śniegi płyną»).
Джерела
- Українська літературна енциклопедія, том І, Київ, 1988, с. 230
- Роман Братны «Тают снега», у збірці «Весь свет», Молодая гвардия, Москва, 1987, с. 45 – 92
- Роман Братный «Война на Закерзонье», свідоцтво № 35301 від 08.10.2010 Державного департаменту інтелектуальної власності України, Київ, 2010
- Эдуард Хруцкий «Ностальгия», у збірці «Весь свет», Молодая гвардия, Москва, 1987, с. 92
- Roman Bratny «Śniegi płyną», Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa, 1962
- Lesław M.Bartelski «Polscy pisarze współcześni 1939–1991. Leksykon», Tower Press, Gdańsk, 2000, с. 52-53 [ 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 червня 2010. Процитовано 12 січня 2013.
- Roman Bratny kończy 90 lat, Kultura, 05.08.2011
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
- Фільм «Zerwany most»
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Snigi plivut pol Sniegi plyna povist polskogo pismennika Romana Bratnogo pol Roman Bratny pro vijnu yaka tochilas na terenah pivdenno shidnoyi Polshi mizh ukrayincyami i polyakami u pershi povoyenni roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni Snigi plivutSniegi plynaObkladinka pershogo vidannya 1961 rikZhanrPovistAvtorRoman Bratnij pol Roman Bratny MovapolskaVidannya1961PublikaciyiUpershe povist bula opublikovana polskim Vidavnictvom Ministerstva Narodnoyi Oboroni pol Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej u Varshavi v 1961 roci Perevidannya buli zdijsneni v 1962 1963 1965 ta 1985 rokah U Radyanskomu Soyuzi povist vpershe bula vidana v perekladi na rosijsku movu pid nazvoyu Tayut snega u zbirci Ves svet v 1987 roci a vdruge u zbirci Detektiv Detektiv Detektiv v 1989 roci Isnuye takozh pereklad na rosijsku movu pid nazvoyu Vojna na Zakerzone Na ukrayinsku movu povist Snigi plivut ne perekladalas mozhlivo tomu sho ukrayinski voyaki zobrazheni tam v ne duzhe privablivomu viglyadi Krim togo v knizi bagato dialogiv navedenih ukrayinskoyu movoyu v polskij transkripciyi i cya osoblivist tvoru vtrachayetsya pri perekladi na ukrayinsku HarakteristikaNa temu neprostih vzayemin mizh ukrayincyami i polyakami pisali Taras Shevchenko v poemi Gajdamaki Mikola Gogol v povisti Taras Bulba i Genrik Senkevich v romani Vognem i mechem Svoyeridno cya tema rozkrita Romanom Bratnim v povisti Snigi plivut V chasi Drugoyi svitovoyi vijni na tij zemli yaku ukrayinci nazivali Zakerzonnyam za svoyu nezalezhnist voyuvali polski pidrozdili Armiyi Krajovoyi AK pidrozdili Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi UPA nezalezhni ukrayinski ta polski partizanski zagoni Pislya vizvolennya Polshi vid nimciv UPA prodovzhila borotbu za nezalezhnu Ukrayinu a bagato voyakiv AK nezgodnih z vstanovlennyam v krayini prokomunistichnogo ladu perejshli na pidpilne stanovishe Snigi plivut stali odnim iz pershih tvoriv u socialistichnomu tabori de buli porusheni zaboroneni na toj chas pitannya pro stvorennya organami derzhavnoyi bezpeki fiktivnih banderivskih pidrozdiliv ta pro totalne viselennya ukrayinciv iz Zakerzonskogo Krayu na zahidni zemli Polshi tak zvanu operaciyu Visla Mozhlivo cherez ce povist yaka vijshla v Polshi v 1961 roci v SRSR ne propuskalasya cenzuroyu do 1987 roku Kniga maye antivoyennu spryamovanist V nij peredani emociyi polskogo oficera zmushenogo za nakazom polskoyi vladi pereryaditisya na ukrayinskogo povstancya i vbivati svoyih spivvitchiznikiv Silskij hlopec yakij voyuye proti ukrayinskih nacionalistiv i nenavidit yih kompleksuye cherez te sho maye ukrayinske prizvishe Banderivci pokazani duzhe zhorstokimi ale Snigi plivut v cilomu ne mayut antiukrayinskoyi spryamovanosti Avtor simpatizuye prostim ukrayincyam i inkoli navit namagayetsya zrozumiti ukrayinskih banditiv ta nadati prikladi zhorstokostej z boku polyakiv Temu i stil tvoru rozkrivaye fragment tekstu Snigi plivut perekladenij ukrayinskoyu movoyu v yakomu jdetsya pro znishennya iz zasidki vzvodom polyakiv ukrayinskoyi sotni pereodyagnenoyi v polski odnostroyi Roman Bratnij Snigi plivut Vijna na Zakerzonni Gron nache oshaleniv Vin smuguvav po perelisku bezupinnoyu chergoyu nemov kolotiv pekelnoyu kopistkoyu v strashnomu kazani Podih jomu pererivavsya pit zalivav ochi Vorogi namagalisya vidpovidati poodinokimi postrilami ale do kozhnogo miscya zvidki ozivavsya yihnij karabin kidalisya zgrayi kul Koltubayivskih kulemetiv Po hvili nastala tisha U dalechini poza uzgir yam zdijmavsya grubij stovp dimu Z boku sela inkoli she donosivsya poodinokij postril nibi sosnova drovina palnula v zharu Tiyeyi miti z perelisku htos zakrichav po polski Ne strilyajte Ne strilyajte Koltubaj pidvivsya na nogi Gron shopivsya navkolishki Vin chuv yak cokotyat zubi u drugogo kulemetnogo nomera nevzhe znishili svij zagin Raptom Gron pidhopivsya i nemov shalenij deronuv upered Zahlinayuchis povitryam i namagayuchis pridushiti v sobi zhah vin gnav u bik perelisku zvidki donissya krik Gilkoyu z nogo zirvalo kashket vin vpijmav jogo na lotu i nasadiv na golovu yak nalezhit kozirkom vpered Zupinivsya Gron pered nevelichkoyu loshinoyu yakoyu trimayuchis za zhivit povzav soldat u polskij formi Soldat shos belkotav Pritisnutij zhahom serzhant povalivsya navkolishki i majzhe pripav do poranenogo Bozhe ti mij dolinuv do nogo led chutnij ukrayinskij rozpach Lyaskayuchi sebe po kolinah i regochuchi do nestyami Gron zatancyuvav na radoshah Lyudi vzhe bigli do nogo Strilci dzvinko prospivav serzhant Originalnij tekst pol Gron jakby oszalal cial po zagajniku nieustajaca seria jak gdyby piekielna warzachwia obracal w strasznym kotle Dyszal spazmatycznie pot zalewal mu oczy Tamci probowali odpowiedzi pojedynczymi strzalami ale na kazde miejsce z ktorego odezwal sie ich karabin rzucala sie sfora kul z erkaemow plutonu Koltubaja Po minucie zalegla cisza Gdzies spoza zbocza uniosl sie szeroki slup dymu Od strony wsi czasem tylko przynioslo jeszcze pojedynczy wystrzal jakby sosnowe polano palnelo w zarze Wtedy z zagajnika ktos zawolal Nie strzelac Nie strzelac Koltubaj podnosil sie z kleczek Gron poderwal sie na kolana Uslyszal jak dzwonia zeby amunicyjnego zniszczyli polski oddzial Gron nagle zerwal sie i jak szalony pobiegl naprzod Gnal w strone zagajnika skad dobieglo wolanie Zachlystujac sie oddechem dusil w sobie przerazenie W biegu zaczepil o galaz czapka zlapal ja w locie i nasadzil na leb daszkiem do przodu normalnie Nagle zatrzymal sie Tuz przed nim schowany w zapadlinie gruntu czolgal sie trzymajac za brzuch zolnierz w polskim mundurze Cos belkotal Gron przykleknal omal nie upadl przybity do ziemi przerazeniem Boze ty mij uslyszal wyszeptana po ukrainsku rozpacz i nagle zerwal sie na nogi Bil rekami po kolanach skakal jego wysoki nieprzytomny smiech buchnal w strone plutonu Ludzie juz biegli Strilci zapial wysoko AvtorRoman Bratnij Roman Bratnij pid chas okupaciyi Polshi buv oficerom Armiyi Krajovoyi a pislya vivilnennya krayini vid nimciv stav vidomim polskim pismennikom oblaskanim komunistichnoyu vladoyu U svoyih tvorah vin namagavsya reabilituvati Armiyu Krajovu a shodo UPA Bratnij yak i reshta komunistiv vvazhav ukrayinskih nacionalistiv gitlerivskimi posipakami GeroyiGolovni geroyi povisti poruchik Vijska Polskogo Koltubaj dvi sestri Gelena i Nina z ukrayinsko polskoyi rodini ta yihnij brat Aleks SyuzhetPid chas vijni batka ukrayincya strachuyut polyaki Aleks jde voyuvati do lav Armiyi Krajovoyi Pislya zavershennya vijni v seli Rudel dislokuyetsya pidrozdil Vijska Polskogo na choli z poruchikom Koltubayem Mizh Koltubayem i Gelenoyu vinikaye kohannya Nina takozh zakohuyetsya v oficera Do sela povertayetsya Aleks yakomu dovoditsya prihovuvati svoyu uchast v Armiyi Krajovij Koltubaya vidklikayut z vijska i doruchayut ocholiti fiktivnij banderivskij zagin z metoyu znishennya providnika UPA Falshivim banderivcyam vipadaye voyuvati proti svoyih polskih vijsk ta polskogo naselennya Pri pacifikaciyi sela Rudel Koltubayu dovoditsya stati spivuchasnikom vbivstva Geleni Svidkom strati sestri staye Nina Pislya vikonannya tayemnogo derzhavnogo zavdannya poruchik pid prizvishem Mosur pracyuye inzhenerom na vidbudovi zaliznichnogo mostu v seli Pasyeka Koli Ninu napravlyayut vchitelkoyu do cogo zh sela vona vikrivaye v Mosuri pid maskoyu inzhenera okrutnogo bandita znanogo pid prizviskom Vasil Krivavij Kerivnictvo nadaye rozkritomu Mosurovi novu posadu lisnichogo Ale tut jogo vilovlyuye Aleks i zdaye Vasilya Krivavogo organam vnutrishnoyi bezpeki Pri dopiti Koltubaj doviduyetsya sho fiktivnih banderivskih zagoniv krim jogo choti bulo stvoreno chimalo Poruchika ohoplyuyut sumnivi shodo docilnosti vsih lihodijstv yaki vin zapodiyav pid chas perebuvannya u banderivcyah Nina ne mozhe probachiti Koltubayu vbivstva sestri i vihodit zamizh za nelyubogo litnogo cholovika pokalichenogo polskimi banditami Vijna polamala zhittya vsim geroyam povisti Romana Bratnogo EkranizaciyiAktor Tadeush Lomnickij v golovnij roli u filmi Rozirvanij mist U 1962 roci za povistyu Snigi plivut na kinostudiyi Ilyuzion pol Iluzjon buv stvorenij hudozhnij kinofilm Rozirvanij mist pol Zerwany most scenarist Roman Bratnij rezhiser Yezhi Passendorfer pol Jerzy Passendorfer v golovnij roli Tadeush Lomnickij pol Tadeusz Lomnicki Majzhe chvert cogo filmu jde ukrayinskoyu movoyu z polskimi subtitrami U 1963 roci v Polshi bula postavlena televistava Snigi plivut pol Sniegi plyna DzherelaUkrayinska literaturna enciklopediya tom I Kiyiv 1988 s 230 Roman Bratny Tayut snega u zbirci Ves svet Molodaya gvardiya Moskva 1987 s 45 92 Roman Bratnyj Vojna na Zakerzone svidoctvo 35301 vid 08 10 2010 Derzhavnogo departamentu intelektualnoyi vlasnosti Ukrayini Kiyiv 2010 Eduard Hruckij Nostalgiya u zbirci Ves svet Molodaya gvardiya Moskva 1987 s 92 Roman Bratny Sniegi plyna Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej Warszawa 1962 Leslaw M Bartelski Polscy pisarze wspolczesni 1939 1991 Leksykon Tower Press Gdansk 2000 s 52 53 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 8 chervnya 2010 Procitovano 12 sichnya 2013 Roman Bratny konczy 90 lat Kultura 05 08 2011 Arhiv originalu za 3 grudnya 2012 Procitovano 12 sichnya 2013 Film Zerwany most Posilannya