«Сніг» (тур. Kar) — соціально-філософський роман турецького письменника Орхана Памука. Вперше виданий турецькою мовою у 2002 році. У 2006 автор, «який у пошуках меланхолійної душі рідного міста відкрив нові символи для зіткнення та переплетення культур», отримав Нобелівську премію з літератури за цей роман. В цьому ж році твір було перекладено на українську мову у видавництві «Фоліо».
«Сніг» | ||||
---|---|---|---|---|
тур. «Kar» | ||||
Обкладинка українського видання роману «Сніг» | ||||
Жанр | метапроза | |||
Форма | роман | |||
Тема | d | |||
Автор | Орхан Памук | |||
Мова | турецька | |||
Опубліковано | 2002 | |||
Країна | Туреччина | |||
Видавництво | [tr] | |||
Видання | 2002 | |||
Опубліковано українською | 2006 | |||
Переклад | Олесь Кульчинський | |||
Попередній твір | нульовий вказівник (null) | |||
Нагороди | Нобелівська премія з літератури | |||
| ||||
Фабула
Тема роману зачіпає причини епідемії самогубств серед дівчат-підлітків в східноанатолійському місті. Роман побудовано на переплетенні соціально-політичних протиріч, які характеризують сьогоднішню Туреччину, й майстерно змальованої любовної лінії. Більше ¾ книги присвячене в тій чи іншій формі протистоянню ісламістів із «західниками», останні 100 сторінок повністю міняють концепцію твору, ставлячи на перший план почуття головних героїв, відводячи терористам і колишнім комуністам роль декорації.
У більшості персонажів є (або була в молодості) власна безкомпромісна життєва позиція. Таким є соціаліст-підпільник, що радіє удаваній діяльності, однак доносить «компетентним органам» потрібну інформацію, курдський націоналіст, а також ісламіст, який щиро ненавидить Захід.
Центральною віссю роману є протиставлення головного героя, німецького європеїзованого турка-поета і його антипода Ладжіверта — політичного ісламіста, терориста і вбивці.
Ладжіверт постає у Памука не в традиційному образі бородатого джихадиста, він — звичайна людина зі своїми слабкостями, до того ж подобається жінкам. Інші ісламісти, зокрема, учні імамо-хатібського ліцею — зовсім не схожі на талібів, у їхній любові до аллаха та відданості шаріату не відчувається фанатизм чи агресія.
Кемалісти, прихильники світської держави і військових переворотів, постають у романі в бутафорському світлі, їх головний ідеолог, Сунай Заїм, актор-невдаха, який так і не зіграв головну роль свого життя — засновника Турецької держави Кемаля Ататюрка. Ісламізм і західництво настільки переплелися, що сусідять в одній сім'ї. У старого турка-комуніста одна з дочок — лідер «дівчат в чаршафах», інша — хоч і ходить з непокритою головою, але, як з'ясовується пізніше, так і не поборола сильні почуття до терориста Ладжіверта. Ефект антагонізму підсилюється любовним трикутником, який несподівано з'являється у другій частині книги.
Художні особливості та символіка роману
Орхану Памуку вдалося зобразити оригінальну атмосферу безнадійної зимової меланхолії, що виражається в співзвуччі слів Ка (ім'я головного героя), тур. Kar, Карс (прикордонне провінційне місто, де відбуваються події; історичні алюції до російського, вірменського та турецького періодів його історії). Сніг всюди — в Карсі, Стамбулі, Франкфурті. Навіть поезії Ка побудовані в формі сніжинки. Однак сніг у романі — не синонім чистоти і невинності, це ознака тужливої безвиході.
Одна сім'я і її оточення — символ всього Карса, протиріч сучасного турецького суспільства.
Новаторська манера викладу матеріалу часто відсилає до автобіографічності (як і Памук, Ка — виходець з Нішанташі, буржуазного району Стамбула, «західник», поміркований прихильник лівих ідей), автор розповідає про себе від першої особи як про Ка. Однак потім авторські думки спеціально акцентуються, й відокремлюються від Ка. Примітно, що Орхан Памук, як, фактично, одночасно діючий персонаж роману і автор, говорить, як і Ка, про любов до Іпек, відчуває почуття ревнощів саме до Ладжіверта, а не до Ка, посилюючи тим самим подібність між автором і головним героєм.
Інше
Автор свідомо не стає ні на чию сторону, лише змальовує клубок заплутаних табу турецького суспільства, які нерозривно вплелися в особистісні стосунки головних героїв. Любов автора до батьківщини і відданого традиціям турецького народу виразно постає зі сторінок книги, проте Памук не замовчує й суспільних проблем, про які владний офіціоз, зазвичай, не згадує. Так, в 1970-х роках в Туреччині, як зазначає письменник, набув поширення лівий протестний рух, на початку XXI століття символом протесту стають «дівчата в чаршафах» і політичний іслам.
Примітки
- The Nobel Prize in Literature 2006 [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
- Богдана Матіяш. Орхан Памук «Сніг» [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Ганна Клименко (Синьоок). Орхан Памук «Сніг» [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Дмитро Дроздовський. «Сніг»… є! А де ж полеміка? [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Ірина Дрига. Замітки до українського перекладу роману Орхана Памука «Сніг» [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Катерина Калитко. «Сніг» Орхана Памука — історія маленької людини у великій політиці [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Snig Snig tur Kar socialno filosofskij roman tureckogo pismennika Orhana Pamuka Vpershe vidanij tureckoyu movoyu u 2002 roci U 2006 avtor yakij u poshukah melanholijnoyi dushi ridnogo mista vidkriv novi simvoli dlya zitknennya ta perepletennya kultur otrimav Nobelivsku premiyu z literaturi za cej roman V comu zh roci tvir bulo perekladeno na ukrayinsku movu u vidavnictvi Folio Snig tur Kar Obkladinka ukrayinskogo vidannya romanu Snig ZhanrmetaprozaFormaromanTemadAvtorOrhan PamukMovatureckaOpublikovano2002Krayina TurechchinaVidavnictvo tr Vidannya2002Opublikovano ukrayinskoyu2006PerekladOles KulchinskijPoperednij tvirnulovij vkazivnik null NagorodiNobelivska premiya z literaturiFabulaTema romanu zachipaye prichini epidemiyi samogubstv sered divchat pidlitkiv v shidnoanatolijskomu misti Roman pobudovano na perepletenni socialno politichnih protirich yaki harakterizuyut sogodnishnyu Turechchinu j majsterno zmalovanoyi lyubovnoyi liniyi Bilshe knigi prisvyachene v tij chi inshij formi protistoyannyu islamistiv iz zahidnikami ostanni 100 storinok povnistyu minyayut koncepciyu tvoru stavlyachi na pershij plan pochuttya golovnih geroyiv vidvodyachi teroristam i kolishnim komunistam rol dekoraciyi U bilshosti personazhiv ye abo bula v molodosti vlasna bezkompromisna zhittyeva poziciya Takim ye socialist pidpilnik sho radiye udavanij diyalnosti odnak donosit kompetentnim organam potribnu informaciyu kurdskij nacionalist a takozh islamist yakij shiro nenavidit Zahid Centralnoyu vissyu romanu ye protistavlennya golovnogo geroya nimeckogo yevropeyizovanogo turka poeta i jogo antipoda Ladzhiverta politichnogo islamista terorista i vbivci Ladzhivert postaye u Pamuka ne v tradicijnomu obrazi borodatogo dzhihadista vin zvichajna lyudina zi svoyimi slabkostyami do togo zh podobayetsya zhinkam Inshi islamisti zokrema uchni imamo hatibskogo liceyu zovsim ne shozhi na talibiv u yihnij lyubovi do allaha ta viddanosti shariatu ne vidchuvayetsya fanatizm chi agresiya Kemalisti prihilniki svitskoyi derzhavi i vijskovih perevorotiv postayut u romani v butaforskomu svitli yih golovnij ideolog Sunaj Zayim aktor nevdaha yakij tak i ne zigrav golovnu rol svogo zhittya zasnovnika Tureckoyi derzhavi Kemalya Atatyurka Islamizm i zahidnictvo nastilki pereplelisya sho susidyat v odnij sim yi U starogo turka komunista odna z dochok lider divchat v charshafah insha hoch i hodit z nepokritoyu golovoyu ale yak z yasovuyetsya piznishe tak i ne poborola silni pochuttya do terorista Ladzhiverta Efekt antagonizmu pidsilyuyetsya lyubovnim trikutnikom yakij nespodivano z yavlyayetsya u drugij chastini knigi Hudozhni osoblivosti ta simvolika romanuOrhanu Pamuku vdalosya zobraziti originalnu atmosferu beznadijnoyi zimovoyi melanholiyi sho virazhayetsya v spivzvuchchi sliv Ka im ya golovnogo geroya tur Kar Kars prikordonne provincijne misto de vidbuvayutsya podiyi istorichni alyuciyi do rosijskogo virmenskogo ta tureckogo periodiv jogo istoriyi Snig vsyudi v Karsi Stambuli Frankfurti Navit poeziyi Ka pobudovani v formi snizhinki Odnak snig u romani ne sinonim chistoti i nevinnosti ce oznaka tuzhlivoyi bezvihodi Odna sim ya i yiyi otochennya simvol vsogo Karsa protirich suchasnogo tureckogo suspilstva Novatorska manera vikladu materialu chasto vidsilaye do avtobiografichnosti yak i Pamuk Ka vihodec z Nishantashi burzhuaznogo rajonu Stambula zahidnik pomirkovanij prihilnik livih idej avtor rozpovidaye pro sebe vid pershoyi osobi yak pro Ka Odnak potim avtorski dumki specialno akcentuyutsya j vidokremlyuyutsya vid Ka Primitno sho Orhan Pamuk yak faktichno odnochasno diyuchij personazh romanu i avtor govorit yak i Ka pro lyubov do Ipek vidchuvaye pochuttya revnoshiv same do Ladzhiverta a ne do Ka posilyuyuchi tim samim podibnist mizh avtorom i golovnim geroyem InsheAvtor svidomo ne staye ni na chiyu storonu lishe zmalovuye klubok zaplutanih tabu tureckogo suspilstva yaki nerozrivno vplelisya v osobistisni stosunki golovnih geroyiv Lyubov avtora do batkivshini i viddanogo tradiciyam tureckogo narodu virazno postaye zi storinok knigi prote Pamuk ne zamovchuye j suspilnih problem pro yaki vladnij oficioz zazvichaj ne zgaduye Tak v 1970 h rokah v Turechchini yak zaznachaye pismennik nabuv poshirennya livij protestnij ruh na pochatku XXI stolittya simvolom protestu stayut divchata v charshafah i politichnij islam PrimitkiThe Nobel Prize in Literature 2006 2 lipnya 2018 u Wayback Machine angl PosilannyaBogdana Matiyash Orhan Pamuk Snig 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Ganna Klimenko Sinook Orhan Pamuk Snig 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Dmitro Drozdovskij Snig ye A de zh polemika 13 kvitnya 2019 u Wayback Machine Irina Driga Zamitki do ukrayinskogo perekladu romanu Orhana Pamuka Snig 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Katerina Kalitko Snig Orhana Pamuka istoriya malenkoyi lyudini u velikij politici 13 kvitnya 2019 u Wayback Machine