Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смі́льчинці — село в Україні, в Лисянському районі Черкаської області. У селі мешкає 601 людей. Центр сільської ради. Розміщене за 10 км від районного центру смт. Лисянка та за 40 км від залізничної станції Ватутіне. Через село проходить автотраса Київ-Звенигородка.
| село Смільчинці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Лисянський район |
| Рада | Смільчинецька сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71020190150012315 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1647 |
| Населення | 601 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19325 |
| Телефонний код | +380 4749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′37″ пн. ш. 30°50′04″ сх. д. / 49.19361° пн. ш. 30.83444° сх. д.Координати: 49°11′37″ пн. ш. 30°50′04″ сх. д. / 49.19361° пн. ш. 30.83444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 219 м |
| Водойми | ставок Ріжок та Сільський ставок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19325, Черкаська обл., Лисянський р-н., с.Смільченці |
| Карта | |
  Смільчинці | |
 Смільчинці | |
| Мапа | |
До складу смільчинецької сільської ради входить село Ганжалівка.
Територія сільської ради — 2632,6 га. Площа села — 1924 га. Кількість населення 570 осіб, дворів — 315.
Поблизу села виявлено залишки поселень Трипільської культури.
Походження назви
У документах XVII—XVIII століть село називають «Смальчинці».
Можна припустити, що назва села пов'язана з популярним у ті часи промислом з видобутку поташу (калійна сіль). Навколишні ліси були джерелом доходу польських власників століттями.
Є ще одна версія, що назва села походить від сполучення слів "сміливі ченці". З покоління в покоління передається героїко-романтична легенда про кількох ченців якогось православного монастиря, вщент зруйнованого татарами, які втікаючи верхи від переслідувачів, рятували церковний скарб. Зупинилися поблизу малого сільця, захованого поміж ярів та пагорбів, і... залишилися тут назавжди.
Історія
Перша історична згадка про село — 1647 рік.
20 вересня 1656 року село Смільченці вдруге згадується в історичних документах, а саме в Універсалі гетьмана Б. Хмельницького, згідно з яким ігумену Г. Івашковському дозволялося відновити чоловічий Ірдинсько-Воноградський монастир. Останньому передавалися села Лисянщини: Орли, Смільченці та Будища.
У 1864 р. Лаврентій Похилевич у «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» 1864 р. пише: «Смольчинцы, село в 6-ти верстах на восток от села Жабянки, при безымянном ручье, впадающем в р. Тикич при с. Мурзынцах. Через село проходит почтовая дорога из Лысянки в Звенигородку. Жителей обоего пола: православных 846, римских католиков 12». Церковь Покровская, деревянная, 5-го класса; земли имеет 43 десятины; построена 1758 года. Предшествовавшая церковь, описанная в визите Корсунского деканата за 1741 г., была липовая, покрытая соломою; приходских дворов имела во время визиты 30, построена в 1700 г. Тогдашний священник ее Гавриил, посвящен епископом Хрисанфом 1727 г."
В 1670 р. польський король Михайло грамотою дав православному Свято-Троїцькому монастирю поблизу Лисянки право на володіння селами Смільченці (Смальчинці), Ганжалівку, Миски, Будище, Шестеринці, Настасинці Лисянського староства. В 1781 р. король Станіслав Август підтвердив ці пожалування.
З 1720 року село у складі Лисянського маєтку майже століття переходило від одного власника до іншого.
Після скасування кріпацтва (1861 р.) Лисянські володіння були передані у державну власність. Селянам належало 508 десятин землі («Київські губернські відомості», 1861 р.).
На 1900 рік у Смільченцях було 247 дворів, 1539 мешканців; 2408 десятин землі (в тому числі 1450 — поміщицької, 49 — церковної та 909 — селянської). Поміщиком був граф , управляв маєтком . Поблизу села була панська економія (фільварок). Там стояв добротний будинок з господарськими прибудовами, нижче хутірець на 20 садиб, поряд ліс, ставок, чималий фруктовий сад. Обходили все господарство хуторяни, а у пору збору врожаю підключалося й село. Потоцькому належали дві потужні цукроварні, яким потрібна була сировина, тому селяни гнули спини переважно на бурякових ланах.
1917 року маєток був зруйнований, добро розпродала спеціально створена комісія, гроші здали на потреби держави.
1.10.1909 року відкрилося двокласне народне училище, паралельно продовжувала працювати церковно-парафіяльна школа.
1912 року на кошти земства збудовано нове приміщення училища. Процеси зміни влади, колективізації, ліквідації хуторів проходили болісно, як і скрізь.
Українська Народна Республіка
З 1917 року село належить до Української Народної Республіки.
Радянський період та Друга Світова війна
Голод 1932-33 років забрав життя близько 760 смільчан (така цифра викарбувана на пам'ятнику жертвам голодомору у райцентрі Лисянка). У самому ж селі Смільченці хрест на згадку про замучених голодною смертю в роки СРСР з'явився лише після проголошення незалежності. А до того, на запитання старожилам: «а де ж та братська могила, куди скидали трупи?», у відповідь чулося: «а на старому кладовищі, ось там, де найбільша гущавина дерев».
Із липня 1941 року по лютий 1944 року село перебувало під німецькою окупацією. У німецько-радянській війні на боці СРСР брало участь 268 мешканців села. Не повернулися з війни 124 смільчан, на їх честь в центрі села зведено монумент. Поряд (з іншого боку автотраси, біля школи) братська могила, якій знайшли свій останній притулок у січні-лютому 1944 року вісім вояків-окупантів радянської армії, імена трьох з них невідомі..
Голод 1947 року, колгоспне рабство за трудодні, безправ'я і бідність спонукали молодь втікати з села до міста. Це була перша хвиля масової міграції на шахти Юрбасу (першими на Звенигородщині 1947-го почали розробляти поклади бурого вугілля поблизу села Юрківка. Родовище тоді назвали Юрбас.), Донбасу, у центри великих промислових підприємств.
Ще перед війною колгосп «Добра згода» був перейменований на «Третьої п'ятирічки», а з 1958 року перейменований на колгосп ім. Щорса. Головна спеціалізація — виробництво яєць (близько 21 тисячі курей-несучок).
Впродовж 1960-80 рр. у селі збудували будинок культури, нове приміщення школи, пошти, сільської ради, контори колгоспу, крамницю, асфальтували трасу. Останні десятиліття — знову важкий період життя села. Гордість і надія — загальноосвітня школа, дитячий садок при ній, діючий медпункт.
В смільченецькій школі навчався уродженець сусіднього села Ганжалівка (1964 року народження, 27 березня), який брав участь у війні в Афганістані (В/Ч.П/П 51863, рядовий, водій, призваний до лав РА Лисянським РВК 1 квітня 1982 року), загинув 15 червня 1983 року на військовій службі. Похований 25 червня 1983 року у с. Ганжелівка Лисянського району Черкаської.
Незалежна Україна
З 24 серпня 1991 село входить до складу незалежної України.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 709 осіб, з яких 296 чоловіків та 413 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 595 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,67 % |
| російська | 2,33 % |
Постаті
- Стукало Олег Юрійович (1979—2015) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Царенко Петро Михайлович (1956—2023) — український альголог, член-кореспондент НАН України.
Примітки
- Міста і села України. Черкащина 2009 — СЕЛО СМІЛЬЧИНЦІ
- . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
- Історико-краєзнавчий музей села
- Лисянський районний історичний державний музей. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Див. також
Посилання
- Погода в селі Смільчинці [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smi lchinci selo v Ukrayini v Lisyanskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti U seli meshkaye 601 lyudej Centr silskoyi radi Rozmishene za 10 km vid rajonnogo centru smt Lisyanka ta za 40 km vid zaliznichnoyi stanciyi Vatutine Cherez selo prohodit avtotrasa Kiyiv Zvenigorodka selo Smilchinci Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Lisyanskij rajon Rada Smilchinecka silska rada Kod KATOTTG UA71020190150012315 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1647 Naselennya 601 Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 19325 Telefonnij kod 380 4749 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 11 37 pn sh 30 50 04 sh d 49 19361 pn sh 30 83444 sh d 49 19361 30 83444 Koordinati 49 11 37 pn sh 30 50 04 sh d 49 19361 pn sh 30 83444 sh d 49 19361 30 83444 Serednya visota nad rivnem morya 219 m Vodojmi stavok Rizhok ta Silskij stavok Misceva vlada Adresa radi 19325 Cherkaska obl Lisyanskij r n s Smilchenci Karta Smilchinci Smilchinci Mapa Do skladu smilchineckoyi silskoyi radi vhodit selo Ganzhalivka Teritoriya silskoyi radi 2632 6 ga Plosha sela 1924 ga Kilkist naselennya 570 osib dvoriv 315 Poblizu sela viyavleno zalishki poselen Tripilskoyi kulturi Pohodzhennya nazviU dokumentah XVII XVIII stolit selo nazivayut Smalchinci Mozhna pripustiti sho nazva sela pov yazana z populyarnim u ti chasi promislom z vidobutku potashu kalijna sil Navkolishni lisi buli dzherelom dohodu polskih vlasnikiv stolittyami Ye she odna versiya sho nazva sela pohodit vid spoluchennya sliv smilivi chenci Z pokolinnya v pokolinnya peredayetsya geroyiko romantichna legenda pro kilkoh chenciv yakogos pravoslavnogo monastirya vshent zrujnovanogo tatarami yaki vtikayuchi verhi vid peresliduvachiv ryatuvali cerkovnij skarb Zupinilisya poblizu malogo silcya zahovanogo pomizh yariv ta pagorbiv i zalishilisya tut nazavzhdi IstoriyaPersha istorichna zgadka pro selo 1647 rik 20 veresnya 1656 roku selo Smilchenci vdruge zgaduyetsya v istorichnih dokumentah a same v Universali getmana B Hmelnickogo zgidno z yakim igumenu G Ivashkovskomu dozvolyalosya vidnoviti cholovichij Irdinsko Vonogradskij monastir Ostannomu peredavalisya sela Lisyanshini Orli Smilchenci ta Budisha U 1864 r Lavrentij Pohilevich u Skazanii o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii 1864 r pishe Smolchincy selo v 6 ti verstah na vostok ot sela Zhabyanki pri bezymyannom ruche vpadayushem v r Tikich pri s Murzyncah Cherez selo prohodit pochtovaya doroga iz Lysyanki v Zvenigorodku Zhitelej oboego pola pravoslavnyh 846 rimskih katolikov 12 Cerkov Pokrovskaya derevyannaya 5 go klassa zemli imeet 43 desyatiny postroena 1758 goda Predshestvovavshaya cerkov opisannaya v vizite Korsunskogo dekanata za 1741 g byla lipovaya pokrytaya solomoyu prihodskih dvorov imela vo vremya vizity 30 postroena v 1700 g Togdashnij svyashennik ee Gavriil posvyashen episkopom Hrisanfom 1727 g V 1670 r polskij korol Mihajlo gramotoyu dav pravoslavnomu Svyato Troyickomu monastiryu poblizu Lisyanki pravo na volodinnya selami Smilchenci Smalchinci Ganzhalivku Miski Budishe Shesterinci Nastasinci Lisyanskogo starostva V 1781 r korol Stanislav Avgust pidtverdiv ci pozhaluvannya Z 1720 roku selo u skladi Lisyanskogo mayetku majzhe stolittya perehodilo vid odnogo vlasnika do inshogo Pislya skasuvannya kripactva 1861 r Lisyanski volodinnya buli peredani u derzhavnu vlasnist Selyanam nalezhalo 508 desyatin zemli Kiyivski gubernski vidomosti 1861 r Na 1900 rik u Smilchencyah bulo 247 dvoriv 1539 meshkanciv 2408 desyatin zemli v tomu chisli 1450 pomishickoyi 49 cerkovnoyi ta 909 selyanskoyi Pomishikom buv graf upravlyav mayetkom Poblizu sela bula panska ekonomiya filvarok Tam stoyav dobrotnij budinok z gospodarskimi pribudovami nizhche hutirec na 20 sadib poryad lis stavok chimalij fruktovij sad Obhodili vse gospodarstvo hutoryani a u poru zboru vrozhayu pidklyuchalosya j selo Potockomu nalezhali dvi potuzhni cukrovarni yakim potribna bula sirovina tomu selyani gnuli spini perevazhno na buryakovih lanah 1917 roku mayetok buv zrujnovanij dobro rozprodala specialno stvorena komisiya groshi zdali na potrebi derzhavi 1 10 1909 roku vidkrilosya dvoklasne narodne uchilishe paralelno prodovzhuvala pracyuvati cerkovno parafiyalna shkola 1912 roku na koshti zemstva zbudovano nove primishennya uchilisha Procesi zmini vladi kolektivizaciyi likvidaciyi hutoriv prohodili bolisno yak i skriz Ukrayinska Narodna Respublika Z 1917 roku selo nalezhit do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Radyanskij period ta Druga Svitova vijna Golod 1932 33 rokiv zabrav zhittya blizko 760 smilchan taka cifra vikarbuvana na pam yatniku zhertvam golodomoru u rajcentri Lisyanka U samomu zh seli Smilchenci hrest na zgadku pro zamuchenih golodnoyu smertyu v roki SRSR z yavivsya lishe pislya progoloshennya nezalezhnosti A do togo na zapitannya starozhilam a de zh ta bratska mogila kudi skidali trupi u vidpovid chulosya a na staromu kladovishi os tam de najbilsha gushavina derev Iz lipnya 1941 roku po lyutij 1944 roku selo perebuvalo pid nimeckoyu okupaciyeyu U nimecko radyanskij vijni na boci SRSR bralo uchast 268 meshkanciv sela Ne povernulisya z vijni 124 smilchan na yih chest v centri sela zvedeno monument Poryad z inshogo boku avtotrasi bilya shkoli bratska mogila yakij znajshli svij ostannij pritulok u sichni lyutomu 1944 roku visim voyakiv okupantiv radyanskoyi armiyi imena troh z nih nevidomi Golod 1947 roku kolgospne rabstvo za trudodni bezprav ya i bidnist sponukali molod vtikati z sela do mista Ce bula persha hvilya masovoyi migraciyi na shahti Yurbasu pershimi na Zvenigorodshini 1947 go pochali rozroblyati pokladi burogo vugillya poblizu sela Yurkivka Rodovishe todi nazvali Yurbas Donbasu u centri velikih promislovih pidpriyemstv She pered vijnoyu kolgosp Dobra zgoda buv perejmenovanij na Tretoyi p yatirichki a z 1958 roku perejmenovanij na kolgosp im Shorsa Golovna specializaciya virobnictvo yayec blizko 21 tisyachi kurej nesuchok Vprodovzh 1960 80 rr u seli zbuduvali budinok kulturi nove primishennya shkoli poshti silskoyi radi kontori kolgospu kramnicyu asfaltuvali trasu Ostanni desyatilittya znovu vazhkij period zhittya sela Gordist i nadiya zagalnoosvitnya shkola dityachij sadok pri nij diyuchij medpunkt V smilcheneckij shkoli navchavsya urodzhenec susidnogo sela Ganzhalivka 1964 roku narodzhennya 27 bereznya yakij brav uchast u vijni v Afganistani V Ch P P 51863 ryadovij vodij prizvanij do lav RA Lisyanskim RVK 1 kvitnya 1982 roku zaginuv 15 chervnya 1983 roku na vijskovij sluzhbi Pohovanij 25 chervnya 1983 roku u s Ganzhelivka Lisyanskogo rajonu Cherkaskoyi Nezalezhna Ukrayina Z 24 serpnya 1991 selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 709 osib z yakih 296 cholovikiv ta 413 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 595 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 67 rosijska 2 33 PostatiStukalo Oleg Yurijovich 1979 2015 pidpolkovnik posmertno Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Carenko Petro Mihajlovich 1956 2023 ukrayinskij algolog chlen korespondent NAN Ukrayini PrimitkiMista i sela Ukrayini Cherkashina 2009 SELO SMILChINCI Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2014 Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 14 lipnya 2014 Arhiv originalu za 24 lipnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2014 Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 14 lipnya 2014 Istoriko krayeznavchij muzej sela Lisyanskij rajonnij istorichnij derzhavnij muzej Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 25 grudnya 2012 Arhiv originalu za 24 lipnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2014 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Cherkaska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PosilannyaSmilchenci u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Pogoda v seli Smilchinci 29 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi