Слово про погибель Руської землі (оригінальна назва Слово о погыбели Рускыя земли) — уривок не збереженого повністю твору, що був присвячений татаро-монгольській навалі на Русь.
Слово про погибель Руської землі | |
Дата створення / заснування | 13 століття |
---|---|
Головний предмет твору | Битва на річці Сіть |
Жанр | слово (жанр) |
Мова твору або назви | давньоруська мова |
Персонажі | Бату і Юрій Всеволодович |
Загальні відомості
Слово про погибель Руської землі дійшло до нас у двох списках як вступ до першої редакції Житія Олександра Невського, що давало підставу дослідникам бачити в ньому вступ до гіпотетичної світської біографії князя, що нібито послужив основою його Житія. Однак порівняння стилю Слова зі стилем Житія свідчить про незалежність і різночасність виникнення цих творів; їх об'єднання — факт пізнішої літературної історії. Уривок, що дійшов до нас, Слово — або вступ, або перша частина пам'ятки, що описує розгром руських князівств полчищами Батия. У збереженому тексті описується колишня краса і багатство Руської землі, її колишня політична могутність. У патріотичних творах древньої і середньовічної літератур, що створювалися в той час, коли батьківщина письменника страждала від воєн, міжусобиць і сваволі, розповіді про нещастя передував вступ, що вихваляв колишню велич країни. За поетичною структурою й в ідейному відношенні Слово близьке до «Слова о полку Ігоревім». Обидва ці твори відрізняє високий патріотизм, загострене почуття національної самосвідомості, гіперболізація сили й військової доблесті князя-воїна, ліричне сприйняття природи, ритмічний лад тексту. Між обома творами можуть бути відзначені близькі стилістичні формули, подібні до поетичних образів, рівнобіжні словосполучення й звороти. Але близькість цих творів пояснюється не залежністю одного твору від іншого, а їхніми поетичними особливостями.
З питання виникнення Слова існує кілька точок зору. Найпереконливішою варто визнати датування тих дослідників, що зв'язують виникнення Слова з Батиєвою навалою на Русь та Залісся у 1237—1240 роках. Слово обривається на фразі «А в ты дни болЂзнь крестияномъ, отъ великаго Ярослава и до Володимера, и до ныняшняго Ярослава и до брата єго Юрья князя володимерьскаго». «Нинішній Ярослав» — Ярослав Всеволодович, помер у 1246 році, отже, Слово було написано до 1246. Юрій Всеволодович теж іменується як сучасний князь, що княжить, а він загинув у битві на Сіті 4 березня 1238 року. Можливо, Слово було створено на самому початку навали Батия, до битви на ріці Сіть.
Ім'я автора Слова невідоме. Існують лише різні припущення про те, де було написано Слово про погибель Руської землі, і яке походження його автора. Одні дослідники вважають, що автор — новгородець, інші відносять місце виникнення Слова до Русі, треті бачать в авторі пам'ятки залісця — жителя Переяславля-Залісського або Володимира, четверті місцем написання Слова називають Залісся, але автор, на їхню думку, виходець з Русі. Остання гіпотеза найпереконливіша: у Слові багато рис, зв'язаних з Заліссям (імена князів, що перелічуються, землі, деякі терміни), а разом з тим автор добре знає легенди про Володимира Мономаха руського походження.
Слово уплинуло на декілька пам'яток пізнішого часу. Окремими образами Слова скористався: чернець Кирило-Бєлозерського монастирі Єфросин, створюючи свій варіант «Задонщини» (кінець 70-х років XV ст.), ремінісценції зі Слова містяться в Житії Феодора Ярославського в редакції Андрія Юр'єва (2-га половина XV ст.) і в (60-ті роки XVI ст.).
Слово про погибель Руської землі було відкрито наприкінці XIX ст., перша його публікація вийшла в 1892. Текст Слова неодноразово публікувався й окремо, і в складі збірників і хрестоматій. Твору присвячена велика дослідницька література (докладний огляд її див. у монографії Ю. К. Бегунова).
Текст
СЛОВО ПРО ПОГИБЕЛЬ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ ПО СМЕРТІ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА
«О світло світла і красно прекрасна земле Руська! Множеством красот дивуєш ти: озер множеством дивуєш ти, ріками і колодязями вельми славними, горами крутими, горбами високими, дібровами густими, полями розкішними, звірями різними, птицями незліченними, городами великими, селами гарними, садами монастирськими, храмами церковними, і князями грізними, боярами чесними, вельмож множеством. Усім єси сповнена, земле Руська, о правовірна віро християнська!
Звідси до Угрів, до Ляхів і до Чехів; од Чехів до Ятвягів; од Ятвягів до Литви і до Німців; од Німців до Корели; од Корели до Устюга, туди, де були тоємці погані, і за дихащiм морем, од моря ж до Болгар, од Болгар до Буртасів, од Буртасів до Черемисів, од Черемисів до Мордви — те все підкорене було Богом народові християнському, поганські краї — великому князю Всеволоду, отцю його Юрію, князю Київському, діду його Володимиру Мономаху, котрим то половці дітей своїх лякали в колисці, а литва із болота на світ не виникла, а угри кріпили кам'яні городи залізними воротами, аби на них великий Володимир не наїхав. А німці раділи, далеко будучи за синім морем; буртаси, черемиси, вяди і мордва бортничили на князя великого Володимира, і сам Мануїл Царегородський, остерігаючись, дари великі посилав йому, аби у нього великий князь Володимир Царгорода не одібрав.
У сі ж дні горе християнам, од великого Ярослава і до Володимира і до нинішнього Ярослава, і до брата його Юрія, князя Володимирського».
Оригінальний текст (давньоруська)СЛОВО Ѡ ПОГИБЕЛИ РУСКЫIA ЗЕМЛИ ПО СМЕРТИ ВЕЛИКОГО КНѦЗѦ IAРОСЛАВАѠ, свѣтло свѣтлаia и украсно украшена, землѧ руськаіа, и многыми красотами удивлена еси: озеры многыми удивлена еси, рѣками и кладѧзьми мѣсточестьными, горами крутыми, холми высокыми, дубравоми чистыми, польми дивными, звѣрьми разлычными, птицами бещислеными, городы великыми, селы дивными, винограды ѡбителными, домы церковьными и кнѧзьми грозными, боіары честными, вельможами многами. Всего еси испольнена, землѧ рускаia, ѡ прававѣрьнаia вѣра христиіаньскаіа!
Отселѣ до угоръ и до ляховъ, до чаховъ, отъ чаховъ до ятвязи, и отъ ятвязи до литвы, до нѣмець, от нѣмець до корѣлы, отъ корѣлы до Устьюга, гдѣ тамо бяху тоимици погании и за дышючимъ моремъ, отъ моря до болгаръ отъ болгаръ до буртасъ, отъ буртасъ до чермисъ, отъ чермисъ до моръдви — то все покорено было богомъ крестияньскому языку поганьскыя страны великому князю Всеволоду, отцю его Юрью, князю кыевьскому, дѣду его Володимеру и Манамаху, которымъ то половоци дѣти своя ношаху в колыбѣли, а литва из болота на свѣтъ не выникываху, а угры твердяху каменыи городы желѣзными вороты, абы на нихъ великый Володимеръ тамо не вьзѣхалъ. А нѣмци радовахуся, далече будуче за синимъ моремъ; буртаси, черемиси, вяда и моръдва бортьничаху на князя великого Володимера, и жюръ Мануилъ цесарегородскый опасъ имѣя, поне и великыя дары посылаша къ нему, абы под нимъ великый князь Володимеръ Цесаря города не взялъ.
А въ ты дни болѣзнь крестияномъ, отъ великаго Ярослава и до Володимера, и до ныняшняго Ярослава и до брата его Юрья князя володимерьскаго.
Див. також
Джерела
- «Слово про погибіль Руської землі» XIII ст. за списком XV ст. // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 347.
- Слово о погибели руския земли // Хрестоматія по українській літературі. Ч. 1. Народна словесність і Стара література (ХІ–ХVІІІ століття) / Зложили: проф. М. Сумцов і М. Плевако при участі проф. Д. Багалія. — Харків: Видавництво «Союз», 1918. — С. 78—79. — 152 с.
- Лопарев Х. М. Слово о погибели Русскыя земли: Вновь найденный памятник литературы XIII в. — СПб., 1892 (ПДП, № 34);
- Бегунов Ю. К. Памятник русской литературы XIII века «Слово о погибели Русской земли». — М.; Л., 1965 (здесь перечень всех изд. и исслед. С. до 1965 г.);
- Слово о погибели Русской земли / Подг. текста Л. А. Дмитриева; Перевод Л. А. Дмитриева, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова // Слово о полку Игореве. — Л., 1967. — С. 359—362 (Библиотека поэта. Большая серия);
- Слово о погибели Русской земли / Подг. текста, перевод и примеч. Ю. К. Бегунова // Изборник (1969). — С. 326—327, 738—739;
- Слово о погибели Русской земли / Подг. текста, перевод и комм. Л. А. Дмитриева // ПЛДР: XIII век.-М., 1981.-С. 130—131, 544—546;
- Слово о погибели Русской земли // Воинские повести Древней Руси.- С. 116—119;
- Слово о погибели Русской земли // Русская литература XI—XVIII вв.- М., 1988.- С. 88-89.
- Слово про погибель Руської землі / Переклав В. Крекотень // Давня українська література: Хрестоматія. — С. 238.
Література
- Мансикка В. Житие Александра Невского. — СПб., 1913 (ПДП, № 180).
- Тихомиров М. Н. Где и когда было написано «Слово о погибели Русской земли» // ТОДРЛ. — 1951. — Т. 8. — С. 235—244.
- Гудзий Н. К. О «Слове о погибели Рускыя земли» // ТОДРЛ. — 1956. — Т. 12. — С. 527—545.
- Соловьев А. В. Заметки к «Слову о погибели Рускыя земли» // ТОДРЛ. — 1958-Т. 15. — С. 109—113.
- Данилов В. В. «Слово о погибели Рускыя земли» как произведение художественное // ТОДРЛ. — 1960. — Т. 16. — С. 132—142.
- Мещерский Н. А. К реконструкции текста «Слова о погибели Рускыя земли» // Вестник ЛГУ. — № 14. Серия истории, языка и литературы. — Л., 1963. — Вып. 3. — С. 44—53.
- Дмитриев Л. А. Слово о погибели Русской земли // Словарь книжников.- Вып. 1. — С. 432—434.
- Горский А. А. Проблемы изучения «Слова о погибели Рускыя земли»: К 750-летию со времени написания // ТОДРЛ. — 1990. — Т. 43. — С. 18—38.
- Слово про погибель Руської землі / Переклав Володимир Крекотень // Давня українська література: Хрестоматія. — С. 238.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slovo pro pogibel Ruskoyi zemli originalna nazva Slovo o pogybeli Ruskyya zemli urivok ne zberezhenogo povnistyu tvoru sho buv prisvyachenij tataro mongolskij navali na Rus Slovo pro pogibel Ruskoyi zemliData stvorennya zasnuvannya13 stolittyaGolovnij predmet tvoruBitva na richci SitZhanrslovo zhanr Mova tvoru abo nazvidavnoruska movaPersonazhiBatu i Yurij VsevolodovichZagalni vidomostiSlovo pro pogibel Ruskoyi zemli dijshlo do nas u dvoh spiskah yak vstup do pershoyi redakciyi Zhitiya Oleksandra Nevskogo sho davalo pidstavu doslidnikam bachiti v nomu vstup do gipotetichnoyi svitskoyi biografiyi knyazya sho nibito posluzhiv osnovoyu jogo Zhitiya Odnak porivnyannya stilyu Slova zi stilem Zhitiya svidchit pro nezalezhnist i riznochasnist viniknennya cih tvoriv yih ob yednannya fakt piznishoyi literaturnoyi istoriyi Urivok sho dijshov do nas Slovo abo vstup abo persha chastina pam yatki sho opisuye rozgrom ruskih knyazivstv polchishami Batiya U zberezhenomu teksti opisuyetsya kolishnya krasa i bagatstvo Ruskoyi zemli yiyi kolishnya politichna mogutnist U patriotichnih tvorah drevnoyi i serednovichnoyi literatur sho stvoryuvalisya v toj chas koli batkivshina pismennika strazhdala vid voyen mizhusobic i svavoli rozpovidi pro neshastya pereduvav vstup sho vihvalyav kolishnyu velich krayini Za poetichnoyu strukturoyu j v idejnomu vidnoshenni Slovo blizke do Slova o polku Igorevim Obidva ci tvori vidriznyaye visokij patriotizm zagostrene pochuttya nacionalnoyi samosvidomosti giperbolizaciya sili j vijskovoyi doblesti knyazya voyina lirichne sprijnyattya prirodi ritmichnij lad tekstu Mizh oboma tvorami mozhut buti vidznacheni blizki stilistichni formuli podibni do poetichnih obraziv rivnobizhni slovospoluchennya j zvoroti Ale blizkist cih tvoriv poyasnyuyetsya ne zalezhnistyu odnogo tvoru vid inshogo a yihnimi poetichnimi osoblivostyami Z pitannya viniknennya Slova isnuye kilka tochok zoru Najperekonlivishoyu varto viznati datuvannya tih doslidnikiv sho zv yazuyut viniknennya Slova z Batiyevoyu navaloyu na Rus ta Zalissya u 1237 1240 rokah Slovo obrivayetsya na frazi A v ty dni bolЂzn krestiyanom ot velikago Yaroslava i do Volodimera i do nynyashnyago Yaroslava i do brata yego Yurya knyazya volodimerskago Ninishnij Yaroslav Yaroslav Vsevolodovich pomer u 1246 roci otzhe Slovo bulo napisano do 1246 Yurij Vsevolodovich tezh imenuyetsya yak suchasnij knyaz sho knyazhit a vin zaginuv u bitvi na Siti 4 bereznya 1238 roku Mozhlivo Slovo bulo stvoreno na samomu pochatku navali Batiya do bitvi na rici Sit Im ya avtora Slova nevidome Isnuyut lishe rizni pripushennya pro te de bulo napisano Slovo pro pogibel Ruskoyi zemli i yake pohodzhennya jogo avtora Odni doslidniki vvazhayut sho avtor novgorodec inshi vidnosyat misce viniknennya Slova do Rusi treti bachat v avtori pam yatki zaliscya zhitelya Pereyaslavlya Zalisskogo abo Volodimira chetverti miscem napisannya Slova nazivayut Zalissya ale avtor na yihnyu dumku vihodec z Rusi Ostannya gipoteza najperekonlivisha u Slovi bagato ris zv yazanih z Zalissyam imena knyaziv sho perelichuyutsya zemli deyaki termini a razom z tim avtor dobre znaye legendi pro Volodimira Monomaha ruskogo pohodzhennya Slovo uplinulo na dekilka pam yatok piznishogo chasu Okremimi obrazami Slova skoristavsya chernec Kirilo Byelozerskogo monastiri Yefrosin stvoryuyuchi svij variant Zadonshini kinec 70 h rokiv XV st reminiscenciyi zi Slova mistyatsya v Zhitiyi Feodora Yaroslavskogo v redakciyi Andriya Yur yeva 2 ga polovina XV st i v 60 ti roki XVI st Slovo pro pogibel Ruskoyi zemli bulo vidkrito naprikinci XIX st persha jogo publikaciya vijshla v 1892 Tekst Slova neodnorazovo publikuvavsya j okremo i v skladi zbirnikiv i hrestomatij Tvoru prisvyachena velika doslidnicka literatura dokladnij oglyad yiyi div u monografiyi Yu K Begunova TekstSLOVO PRO POGIBEL RUSKOYi ZEMLI PO SMERTI VELIKOGO KNYaZYa YaROSLAVA O svitlo svitla i krasno prekrasna zemle Ruska Mnozhestvom krasot divuyesh ti ozer mnozhestvom divuyesh ti rikami i kolodyazyami velmi slavnimi gorami krutimi gorbami visokimi dibrovami gustimi polyami rozkishnimi zviryami riznimi pticyami nezlichennimi gorodami velikimi selami garnimi sadami monastirskimi hramami cerkovnimi i knyazyami griznimi boyarami chesnimi velmozh mnozhestvom Usim yesi spovnena zemle Ruska o pravovirna viro hristiyanska Zvidsi do Ugriv do Lyahiv i do Chehiv od Chehiv do Yatvyagiv od Yatvyagiv do Litvi i do Nimciv od Nimciv do Koreli od Koreli do Ustyuga tudi de buli toyemci pogani i za dihashim morem od morya zh do Bolgar od Bolgar do Burtasiv od Burtasiv do Cheremisiv od Cheremisiv do Mordvi te vse pidkorene bulo Bogom narodovi hristiyanskomu poganski krayi velikomu knyazyu Vsevolodu otcyu jogo Yuriyu knyazyu Kiyivskomu didu jogo Volodimiru Monomahu kotrim to polovci ditej svoyih lyakali v kolisci a litva iz bolota na svit ne vinikla a ugri kripili kam yani gorodi zaliznimi vorotami abi na nih velikij Volodimir ne nayihav A nimci radili daleko buduchi za sinim morem burtasi cheremisi vyadi i mordva bortnichili na knyazya velikogo Volodimira i sam Manuyil Caregorodskij osterigayuchis dari veliki posilav jomu abi u nogo velikij knyaz Volodimir Cargoroda ne odibrav U si zh dni gore hristiyanam od velikogo Yaroslava i do Volodimira i do ninishnogo Yaroslava i do brata jogo Yuriya knyazya Volodimirskogo Originalnij tekst davnoruska SLOVO Ѡ POGIBELI RUSKYIA ZEMLI PO SMERTI VELIKOGO KNѦZѦ IAROSLAVA Ѡ svѣtlo svѣtlaia i ukrasno ukrashena zemlѧ ruskaia i mnogymi krasotami udivlena esi ozery mnogymi udivlena esi rѣkami i kladѧzmi mѣstochestnymi gorami krutymi holmi vysokymi dubravomi chistymi polmi divnymi zvѣrmi razlychnymi pticami beshislenymi gorody velikymi sely divnymi vinogrady ѡbitelnymi domy cerkovnymi i knѧzmi groznymi boiary chestnymi velmozhami mnogami Vsego esi ispolnena zemlѧ ruskaia ѡ pravavѣrnaia vѣra hristiianskaia Otselѣ do ugor i do lyahov do chahov ot chahov do yatvyazi i ot yatvyazi do litvy do nѣmec ot nѣmec do korѣly ot korѣly do Ustyuga gdѣ tamo byahu toimici poganii i za dyshyuchim morem ot morya do bolgar ot bolgar do burtas ot burtas do chermis ot chermis do mordvi to vse pokoreno bylo bogom krestiyanskomu yazyku poganskyya strany velikomu knyazyu Vsevolodu otcyu ego Yuryu knyazyu kyevskomu dѣdu ego Volodimeru i Manamahu kotorym to polovoci dѣti svoya noshahu v kolybѣli a litva iz bolota na svѣt ne vynikyvahu a ugry tverdyahu kamenyi gorody zhelѣznymi voroty aby na nih velikyj Volodimer tamo ne vzѣhal A nѣmci radovahusya daleche buduche za sinim morem burtasi cheremisi vyada i mordva bortnichahu na knyazya velikogo Volodimera i zhyur Manuil cesaregorodskyj opas imѣya pone i velikyya dary posylasha k nemu aby pod nim velikyj knyaz Volodimer Cesarya goroda ne vzyal A v ty dni bolѣzn krestiyanom ot velikago Yaroslava i do Volodimera i do nynyashnyago Yaroslava i do brata ego Yurya knyazya volodimerskago Div takozhPovist pro bitvu na Kalci Povist pro rozorennya Ryazani Batiyem Slovo pro zagibel Ruskoyi zemliDzherela Slovo pro pogibil Ruskoyi zemli XIII st za spiskom XV st Nimchuk V Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya X XIII st Zhitomir Polissya 2015 S 347 Slovo o pogibeli ruskiya zemli Hrestomatiya po ukrayinskij literaturi Ch 1 Narodna slovesnist i Stara literatura HI HVIII stolittya Zlozhili prof M Sumcov i M Plevako pri uchasti prof D Bagaliya Harkiv Vidavnictvo Soyuz 1918 S 78 79 152 s Loparev H M Slovo o pogibeli Russkyya zemli Vnov najdennyj pamyatnik literatury XIII v SPb 1892 PDP 34 Begunov Yu K Pamyatnik russkoj literatury XIII veka Slovo o pogibeli Russkoj zemli M L 1965 zdes perechen vseh izd i issled S do 1965 g Slovo o pogibeli Russkoj zemli Podg teksta L A Dmitrieva Perevod L A Dmitrieva D S Lihacheva O V Tvorogova Slovo o polku Igoreve L 1967 S 359 362 Biblioteka poeta Bolshaya seriya Slovo o pogibeli Russkoj zemli Podg teksta perevod i primech Yu K Begunova Izbornik 1969 S 326 327 738 739 Slovo o pogibeli Russkoj zemli Podg teksta perevod i komm L A Dmitrieva PLDR XIII vek M 1981 S 130 131 544 546 Slovo o pogibeli Russkoj zemli Voinskie povesti Drevnej Rusi S 116 119 Slovo o pogibeli Russkoj zemli Russkaya literatura XI XVIII vv M 1988 S 88 89 Slovo pro pogibel Ruskoyi zemli Pereklav V Krekoten Davnya ukrayinska literatura Hrestomatiya S 238 LiteraturaMansikka V Zhitie Aleksandra Nevskogo SPb 1913 PDP 180 Tihomirov M N Gde i kogda bylo napisano Slovo o pogibeli Russkoj zemli TODRL 1951 T 8 S 235 244 Gudzij N K O Slove o pogibeli Ruskyya zemli TODRL 1956 T 12 S 527 545 Solovev A V Zametki k Slovu o pogibeli Ruskyya zemli TODRL 1958 T 15 S 109 113 Danilov V V Slovo o pogibeli Ruskyya zemli kak proizvedenie hudozhestvennoe TODRL 1960 T 16 S 132 142 Mesherskij N A K rekonstrukcii teksta Slova o pogibeli Ruskyya zemli Vestnik LGU 14 Seriya istorii yazyka i literatury L 1963 Vyp 3 S 44 53 Dmitriev L A Slovo o pogibeli Russkoj zemli Slovar knizhnikov Vyp 1 S 432 434 Gorskij A A Problemy izucheniya Slova o pogibeli Ruskyya zemli K 750 letiyu so vremeni napisaniya TODRL 1990 T 43 S 18 38 Slovo pro pogibel Ruskoyi zemli Pereklav Volodimir Krekoten Davnya ukrayinska literatura Hrestomatiya S 238