Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слов'я́нськ — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на перетині чотирьох ліній Лозова — Слов'янськ, Слов'янськ — Лиман, Слов'янськ — Горлівка, Слов'янськ — Слов'янськ-Вітка між станціями Шидловська (12 км), Шпичкине (10 км) та Імені Кожушка О.М. (3 км). Від станції відгалужується залізнична лінія до станції Слов'янськ-Вітка. Розташована в однойменному місті Краматорського району Донецької області.
| Станція Слов'янськ Лозова — Слов'янськ | |
|---|---|
 | |
| 48°49′57″ пн. ш. 37°33′21″ сх. д. / 48.83250° пн. ш. 37.55583° сх. д.Координати: 48°49′57″ пн. ш. 37°33′21″ сх. д. / 48.83250° пн. ш. 37.55583° сх. д. | |
| Дата відкриття | 6 червня |
| Рік відкриття | 1869 (155 років) |
| Тип | вузлова |
| Колій | 8 |
| Платформ | 4 |
| Тип платформ(и) | бічна та 3 острівні |
| Форма платформи | прямі |
| Вулиця | Привокзальна площа, вул. Вокзальна |
| Пересадка на | тролейбуси № 2, 7, 5Б |
| Відстань до Києва, км | 635 |
| Відстань до Краматорська, км | 14 |
| Відстань до Лозової, км | 105 |
| Код станції | 492006 ? |
| Код «Експрес-3» | 2214040 ? |
| Послуги |      |
| Супутні послуги |  |
  Слов'янськ | |
| Слов'янськ на Вікісховищі | |
| Дільниця Лозова — Слов'янськ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Краматорськ — Слов'янськ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Слов'янськ — Лиман | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Наприкінці 1869 року (5 січня 1870 року за новим стилем) відбулося урочисте відкриття дільниці казенної Курсько-Харківсько-Азовської залізниці від станції Лозова до станції Костянтинівка.За 4 км від Слов'янська побудували залізничну станцію 2-го класу Слов'янськ та пристанційний селище Новослов'янск. Через високі капітальні витрати на спорудження залізниці жоден підрядник не погоджувався на будівництво міської залізниці оскільки земля у місті була дорогá, а також необхідно було знести ряд будівель. Слов'янська дистанція колії відчувала технічні і матеріальні труднощі при будівництві міської лінії.
У 1887 році на насипу з ракушняка, витягнутого земснарядом з дна річки Торець, була проведена Слов'янська міська залізнична лінія від станції Слов'янськ до станції Слов'янськ-Вітка. Спорудження міської лінії надало новий поштовх у розвитку міста і курорту. Впродовж 1892—1894 років Слов'янська міська залізнична лінія була доведена до курорту і будувалася до содового заводу. Кінцевий пункт міської лінії — платформа Слов'янських мінеральних вод у курортного парку, яка обслуговувала район курорту, взятого у 1892 році під державну охорону.
У 1896 році замість платформи Мінеральні Води побудована станція, яка отримала назву — Рапна.
- Світлини станції Слов'янськ
-
![image]()
Вокзал станції Слов'янськ Південних залізниць -
![image]()
Стара листівка «Привіт зі Слов'янська» -
![image]()
Станція Слов'янськ наприкінці XIX століття
До 1911 року було закінчено будівництво дільниці Лиман — Краматорськ і в безпосередній близькості до Слов'янську на території курорту була відкрита станція Слов'янськ-Курорт. Пізніше від Слов'янськ-Курорта (Північно-Донецька залізниця) з'явилася під'їзна колія до содового заводу — вихід на станцію Сіль-Заводи. Так на території Слов'янського курорту виявилися дві пасажирські станції — державна Рапна і приватна Слов'янськ-Курорт.
Перша станція на лінії так і називалася — Слов'янськ-Вітка (знаходилася навпроти сучасного автовокзалу). Існує і понині, але в дуже зменшеному варіанті — багато станційних колій розібрані. Між станціями Слов'янськ і Слов'янськ-Вітка була велика промислова зона. Друга станція — Сіль-Заводи, яка розташовувалася на межі між міською та курортної територією (нині — не існує, як і дільниці лінії від району автовокзалу до курорту, залишилися тільки руїни вокзалу). Від району Сіль-Завод залізниця прямувала до цегельного (північний напрямок), содового (східний напрямок) заводам і третьої станції — Рапна. Дільниця Сіль-Завод — Рапна була суцільною промисловою зоною і складами, житлових будинків майже не було. Цією дільницею курсувало кілька поїздів одночасно, їх рухом керував диспетчер на станції Слов'янськ. Спочатку використовувалися ручні стрілочні переводи, потім їх автоматизували.
Пасажирські зупинки на лінії були наступні: перша зупинка називалася Новослов'янська — за назвою залізничного селища. Розташована була в районі переїзду через вулиці Димитрова і в народі мала назву Будмаш. Місцевість від залізничного вокзалу до району автостанції, якою проходила міська лінія, раніше була місцями заболоченою, проте зустрічалися і житлові будинки. Пізніше виникла промзона і зупинка «Керамічний завод» у Заготзерно, Вічного вогню в районі переїзду через вулицю Свердлова, тому в народі називали зупинку по різному: «Заготзерно», «Вічний вогонь», «Керам». Далі йшла зупинка «Міська» — навпаки нинішньої автостанції (з автовокзалом) і БК ім. Артема. Це вже була територія вантажний станції Слов'янськ-Вітка. Ці зупинки виникли вже за роки радянської влади.
Неподалік від перетину вулиць Залізничної (Юних Комунарів, перша назва — Котлярова, за прізвищем першого поселенця) і Харківської (Шевченко) знаходився павільйон однією з перших дореволюційних зупинок лінії — Котлярова, там і понині існує зупинка громадського транспорту. Після будівництва земством Міського банку у 1903 році земство (магазин № 19) зупинку перенесли на іншу сторону і далі від вокзалу (нині — розташована аптека № 70) і перейменували на Банківську. За часів радянської влади у павільйоні зупинки був молочний магазин.
Приміський (робочий) поїзд Слов'янськ — Рапна тривалий час залишався єдиним транспортом між містом і станцією Слов'янськ. Він складався з 3-7 дерев'яних пасажирських вагонів зеленого кольору під паровозом СУ або, рідше, під паровозом Ов. Від станції Слов'янськ перший поїзд вирушав о 04:30, з Рапної — о 05:12, завжди був заповненим пасажирами, що поспішали на роботу. За переказами, вагони були обліплені людьми, їздили навіть на сходинках вагонів. Вдень поїзд міською лінією курсував з інтервалом 1-2 години. У вихідні дні призначалася додаткова пара приміських поїздів до Сіль-Заводу. Вартість проїзду в поїзді коливалася в межах 5-7 копійок.
Під час Другої світової війни від станції Слов'янськ до станції Слов'янськ-Курорт пролягала вузькоколійна залізниця, трасу якої нині повністю повторює тролейбусний маршрут № 2. Ця вузькоколійка використовувалася як основна комунікація вермахту в Слов'янську і на Слов'янськ-Курорт під час боїв у 1942—1943 роках. Прямих підтверджень такої думки в письмових джерелах досі не знайдено, однак є дані про те, що епізодичне пасажирське сполучення на гілці існувало і під час окупації. На початку липня 1943 року, перед Ізюм-Барвінківською наступальною операцією радянських військ, міська управа за наказом німецького командування відправила робочих міста безкоштовним поїздом на Курорт, де на той час залишався лише парк. Поїзд відправлявся зі станції Слов'янськ о 09:00, а повертався зворотно о 18:00.
По закінченню війни відновлено регулярний рух поїздів гілкою після її невеликого оновлення (необхідно було замінити стрілочний перевод на станцію Рапна) у червні 1945 року, причому Гілка працювала і вночі: на літній період було призначено 8 рейсів на добу. Від станції Слов'янськ поїзд вирушав о 01:10, 04:12, 06:10, 08:10, 13:26, 15:25, 18:00, 22:00, з Рапної — о 00:07, 02:12, 05:07, 07:07, 09:05, 14:22, 16:51 та 20:02. Поїзд був узгоджений з поїздами Слов'янськ — Сталіно, Язикове — Краматорськ, Москва — Тбілісі та іншими кавказького напрямку. Поїзди кілька місяців не зупинялися на платформі Банковій, в результаті чого була зруйнована і не відновлена до відкриття руху через неузгоджені дії відомств через те, що за планом реконструкції міста Гілки не повинно було бути. Пасажири до/з центру на той час були змушені йти або на зупинку «Міська», або на «Шнурківську».
Влітку 1950 року (до Дня залізничника) закінчилося будівництво павільйону вокзалу станції Рапна. Новий вокзал, крім літніх павільйонів, розташованих з боків, мав зимовий зал чекання, квиткову касу, кімнати для агентів курорту, працівників станції.
У 1950—1960-х роках в районі Сіль-Заводу почали провалюватися будівлі та прибудови. Існують дані про те, що у 1950-х роках під землю пішов будинок з живністю. Правда, подібне траплялося і раніше: вважається, що озеро Рапне утворилося ще за Петра I в результаті догляду одного з соледобувного заводу під землю (говорили, що земля «репнула» і в ті часи можна було пірнути і дістатися до заводської труби), а Вейсове — в результаті провалу з подальшим просіданням ґрунту. Крім того, у 1964 році в Слов'янську стався сильний повінь через прорив греблі на річці Торець. Були підтоплені і частково зруйновані житло, дороги, найбільше постраждали район Машчермету, Колонтаївки. Було підтоплено 12 підприємств, в районі селища Коксохіммаш зруйнована лікарня, а в районі новосодового заводу — затоплений магазин № 2. Тоді з резерву Ради Міністрів СРСР на ліквідацію наслідків повені було виділено 600 000 карбованців. Для розслідування причин провалів будівель в місті працювала комісія зі столиці. Було вирішено, що провали в підземні пустоти утворилися через тріщини в земній корі, що утворилися в результаті коливань від проходження потягів. Тріщини ж пов'язували з виникненням порожнин, що виникли в результаті відбору рапи, а також з наявністю під містом підземної річки і озера. Тому, у 1964 році було вирішено припинити залізничне сполучення на північ від станції Слов'янськ-Вітка. Відразу ж був скорочений маршрут приміського поїзда до цієї станції, а залізничні колії від Слов'янськ-Вітки до Сіль-Заводів і Рапної виявилися покинутими і частково демонтованими. Територію станції Слов'янськ-Вітка набагато зменшили, а відповідна промзона в районі автовокзалу (толевий завод) була ліквідована і на її місці розбитий сквер. Хоча формально Слов'янськ-Вітка існує і зараз і навіть внесена в базу даних залізниці.
На початку 1966 року виконкомом Донецької обласної ради було прийнято рішення про знесення лінії від станції Слов'янськ-Вітка до станції соледобувного заводу. До цього часу вже існувало автобусне сполучення з містом і станцією Слов'янськ, але замість гілки на майбутнє запланували спорудження тролейбусної лінії. До 1970 року на північ від станції Слов'янськ-Вітка припинилася вантажна робота. До 1971 року Гілка існувала у вигляді паровоза і трьох вагонів, після Гілка ходила лише двічі на рік — 1 травня і 7 листопада — доставляла жителів до проведення парадів на головній площі міста. Залізниця організовувала подачу спецсоставів до Міської, які були секціями звичайного електропоїзда Ср-3 під тягою тепловозом ЧМЕ3.
Пасажирське сполучення
На станції Слов'янськ зупиняються пасажирські та приміські поїзди.
З 26 березня 2017 року «Укрзалізниця» призначила новий приміський електропоїзд сполученням Слов'янськ — Покровськ, який прямує через станції Дубове, Лозова, Павлоград I, Павлоград II, Петропавлівка, що сполучає Донецьку, Харківську та Дніпропетровську області.
Галерея
- Вокзал станції Слов'янськ
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 23 вересня 2018.
- Новий електропоїзд «Слов'янськ — Лозова — Покровськ» курсує через три області на сході України. Вчасно. 29 березня 2017. (рос.)
Джерела
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
![image]()
(рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.] - (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слов'янськ (станція) |
- Інформація про станцію Слов'янськ на сайті railwayz.info(рос.)
- . (рос.)
- Розклад руху поїздів по станції Слов'янськ. poizdato.net.
 | Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slov ya nsk vuzlova vantazhno pasazhirska zaliznichna stanciya Limanskoyi direkciyi Doneckoyi zaliznici na peretini chotiroh linij Lozova Slov yansk Slov yansk Liman Slov yansk Gorlivka Slov yansk Slov yansk Vitka mizh stanciyami Shidlovska 12 km Shpichkine 10 km ta Imeni Kozhushka O M 3 km Vid stanciyi vidgaluzhuyetsya zaliznichna liniya do stanciyi Slov yansk Vitka Roztashovana v odnojmennomu misti Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti Stanciya Slov yansk Lozova Slov yansk Slov yansk Liman Slov yansk Gorlivka Slov yansk Slov yansk Vitka Donecka zaliznicya Limanska direkciya Slov yanskVokzal stanciyi Slov yanskVokzal stanciyi Slov yansk48 49 57 pn sh 37 33 21 sh d 48 83250 pn sh 37 55583 sh d 48 83250 37 55583 Koordinati 48 49 57 pn sh 37 33 21 sh d 48 83250 pn sh 37 55583 sh d 48 83250 37 55583Data vidkrittya 6 chervnyaRik vidkrittya 1869 155 rokiv Tip vuzlovaKolij 8Platform 4Tip platform i bichna ta 3 ostrivniForma platformi pryamiVulicya Privokzalna plosha vul VokzalnaPeresadka na trolejbusi 2 7 5BVidstan do Kiyeva km 635Vidstan do Kramatorska km 14Vidstan do Lozovoyi km 105Kod stanciyi 492006 Kod Ekspres 3 2214040 Poslugi Suputni poslugiSlov yanskSlov yansk na VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Slov yansk znachennya porDilnicya Lozova Slov yanskLegenda Krasnograd Merefa 925 7 Zavodska927 7 Lozova Sinelnikove 930 6 Post 4 kmT 2121Pivdenna zaliznicyaDonecka zaliznicya933 8 934 km938 Rudayeve946 3 Bliznyuki949 8 950 km954 Burbulativska958 5 Dubove Pokrovsk 965 Prigozhe969 5 Gavrilivka977 Grigorivka982 9 Yazikover Luknovaha989 Chajchin MistT 2121991 2 Barvinkove996 Nadezhdivka998 Derezivka1000 5 Gusarivka1002 5 NekremenkoHarkivska oblastDonecka oblastr Suhij Torec1007 1 Toreckij1010 3 Bantisheve1013 8 Prelesnyanskij1018 3 Znam yanskijr Cherkaska1019 1 Cherkaskij1020 9 Shidlovska1025 Priluzhnij III1027 Priluzhnij II1029 Priluzhnij Ir Gola Dolina1031 6 1032 kmvul Zaliznichna1033 1 Slov yansk Liman Kramatorsk prKramatorsk Slov yanskLegenda 1033 10 Slov yansk Lozova Liman r Suhij Torec1035 62 5 Andriyivska Imeni Kozhushka O M 1037 84 7 Gerasimivka1040 27 1 Yasnogirka10428 9 Shpichkine1044 211 1 Zavodskij KMZ KMZ 1045 812 7 Vorota KMZr Mayachka1046 213 1 KramatorskT 0514 Stupki Kostyantinivka prDilnicya Slov yansk LimanLegenda Lozova Pasazhirska 270 Slov yansk4 Slov yansk Vitka Kramatorsk 24 1 Imeni Kozhushka O M r Kazennij Torecvul Svobodi220 Maslozhirkombinat12 Elektrichna21 Olivceva Fabrikar Kazennij Torec18 1 Slov yanskij KurortM0317 17 km13 1 Pridonecka12 Sobolivkar Siverskij Donec10 10 km7 Brusin Siversk 0 Liman Svyatogirsk IstoriyaNaprikinci 1869 roku 5 sichnya 1870 roku za novim stilem vidbulosya urochiste vidkrittya dilnici kazennoyi Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici vid stanciyi Lozova do stanciyi Kostyantinivka Za 4 km vid Slov yanska pobuduvali zaliznichnu stanciyu 2 go klasu Slov yansk ta pristancijnij selishe Novoslov yansk Cherez visoki kapitalni vitrati na sporudzhennya zaliznici zhoden pidryadnik ne pogodzhuvavsya na budivnictvo miskoyi zaliznici oskilki zemlya u misti bula doroga a takozh neobhidno bulo znesti ryad budivel Slov yanska distanciya koliyi vidchuvala tehnichni i materialni trudnoshi pri budivnictvi miskoyi liniyi U 1887 roci na nasipu z rakushnyaka vityagnutogo zemsnaryadom z dna richki Torec bula provedena Slov yanska miska zaliznichna liniya vid stanciyi Slov yansk do stanciyi Slov yansk Vitka Sporudzhennya miskoyi liniyi nadalo novij poshtovh u rozvitku mista i kurortu Vprodovzh 1892 1894 rokiv Slov yanska miska zaliznichna liniya bula dovedena do kurortu i buduvalasya do sodovogo zavodu Kincevij punkt miskoyi liniyi platforma Slov yanskih mineralnih vod u kurortnogo parku yaka obslugovuvala rajon kurortu vzyatogo u 1892 roci pid derzhavnu ohoronu U 1896 roci zamist platformi Mineralni Vodi pobudovana stanciya yaka otrimala nazvu Rapna Svitlini stanciyi Slov yansk Vokzal stanciyi Slov yansk Pivdennih zaliznic Stara listivka Privit zi Slov yanska Stanciya Slov yansk naprikinci XIX stolittya Do 1911 roku bulo zakincheno budivnictvo dilnici Liman Kramatorsk i v bezposerednij blizkosti do Slov yansku na teritoriyi kurortu bula vidkrita stanciya Slov yansk Kurort Piznishe vid Slov yansk Kurorta Pivnichno Donecka zaliznicya z yavilasya pid yizna koliya do sodovogo zavodu vihid na stanciyu Sil Zavodi Tak na teritoriyi Slov yanskogo kurortu viyavilisya dvi pasazhirski stanciyi derzhavna Rapna i privatna Slov yansk Kurort Persha stanciya na liniyi tak i nazivalasya Slov yansk Vitka znahodilasya navproti suchasnogo avtovokzalu Isnuye i ponini ale v duzhe zmenshenomu varianti bagato stancijnih kolij rozibrani Mizh stanciyami Slov yansk i Slov yansk Vitka bula velika promislova zona Druga stanciya Sil Zavodi yaka roztashovuvalasya na mezhi mizh miskoyu ta kurortnoyi teritoriyeyu nini ne isnuye yak i dilnici liniyi vid rajonu avtovokzalu do kurortu zalishilisya tilki ruyini vokzalu Vid rajonu Sil Zavod zaliznicya pryamuvala do cegelnogo pivnichnij napryamok sodovogo shidnij napryamok zavodam i tretoyi stanciyi Rapna Dilnicya Sil Zavod Rapna bula sucilnoyu promislovoyu zonoyu i skladami zhitlovih budinkiv majzhe ne bulo Ciyeyu dilniceyu kursuvalo kilka poyizdiv odnochasno yih ruhom keruvav dispetcher na stanciyi Slov yansk Spochatku vikoristovuvalisya ruchni strilochni perevodi potim yih avtomatizuvali Pasazhirski zupinki na liniyi buli nastupni persha zupinka nazivalasya Novoslov yanska za nazvoyu zaliznichnogo selisha Roztashovana bula v rajoni pereyizdu cherez vulici Dimitrova i v narodi mala nazvu Budmash Miscevist vid zaliznichnogo vokzalu do rajonu avtostanciyi yakoyu prohodila miska liniya ranishe bula miscyami zabolochenoyu prote zustrichalisya i zhitlovi budinki Piznishe vinikla promzona i zupinka Keramichnij zavod u Zagotzerno Vichnogo vognyu v rajoni pereyizdu cherez vulicyu Sverdlova tomu v narodi nazivali zupinku po riznomu Zagotzerno Vichnij vogon Keram Dali jshla zupinka Miska navpaki ninishnoyi avtostanciyi z avtovokzalom i BK im Artema Ce vzhe bula teritoriya vantazhnij stanciyi Slov yansk Vitka Ci zupinki vinikli vzhe za roki radyanskoyi vladi Nepodalik vid peretinu vulic Zaliznichnoyi Yunih Komunariv persha nazva Kotlyarova za prizvishem pershogo poselencya i Harkivskoyi Shevchenko znahodivsya paviljon odniyeyu z pershih dorevolyucijnih zupinok liniyi Kotlyarova tam i ponini isnuye zupinka gromadskogo transportu Pislya budivnictva zemstvom Miskogo banku u 1903 roci zemstvo magazin 19 zupinku perenesli na inshu storonu i dali vid vokzalu nini roztashovana apteka 70 i perejmenuvali na Bankivsku Za chasiv radyanskoyi vladi u paviljoni zupinki buv molochnij magazin Primiskij robochij poyizd Slov yansk Rapna trivalij chas zalishavsya yedinim transportom mizh mistom i stanciyeyu Slov yansk Vin skladavsya z 3 7 derev yanih pasazhirskih vagoniv zelenogo koloru pid parovozom SU abo ridshe pid parovozom Ov Vid stanciyi Slov yansk pershij poyizd virushav o 04 30 z Rapnoyi o 05 12 zavzhdi buv zapovnenim pasazhirami sho pospishali na robotu Za perekazami vagoni buli oblipleni lyudmi yizdili navit na shodinkah vagoniv Vden poyizd miskoyu liniyeyu kursuvav z intervalom 1 2 godini U vihidni dni priznachalasya dodatkova para primiskih poyizdiv do Sil Zavodu Vartist proyizdu v poyizdi kolivalasya v mezhah 5 7 kopijok Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vid stanciyi Slov yansk do stanciyi Slov yansk Kurort prolyagala vuzkokolijna zaliznicya trasu yakoyi nini povnistyu povtoryuye trolejbusnij marshrut 2 Cya vuzkokolijka vikoristovuvalasya yak osnovna komunikaciya vermahtu v Slov yansku i na Slov yansk Kurort pid chas boyiv u 1942 1943 rokah Pryamih pidtverdzhen takoyi dumki v pismovih dzherelah dosi ne znajdeno odnak ye dani pro te sho epizodichne pasazhirske spoluchennya na gilci isnuvalo i pid chas okupaciyi Na pochatku lipnya 1943 roku pered Izyum Barvinkivskoyu nastupalnoyu operaciyeyu radyanskih vijsk miska uprava za nakazom nimeckogo komanduvannya vidpravila robochih mista bezkoshtovnim poyizdom na Kurort de na toj chas zalishavsya lishe park Poyizd vidpravlyavsya zi stanciyi Slov yansk o 09 00 a povertavsya zvorotno o 18 00 Po zakinchennyu vijni vidnovleno regulyarnij ruh poyizdiv gilkoyu pislya yiyi nevelikogo onovlennya neobhidno bulo zaminiti strilochnij perevod na stanciyu Rapna u chervni 1945 roku prichomu Gilka pracyuvala i vnochi na litnij period bulo priznacheno 8 rejsiv na dobu Vid stanciyi Slov yansk poyizd virushav o 01 10 04 12 06 10 08 10 13 26 15 25 18 00 22 00 z Rapnoyi o 00 07 02 12 05 07 07 07 09 05 14 22 16 51 ta 20 02 Poyizd buv uzgodzhenij z poyizdami Slov yansk Stalino Yazikove Kramatorsk Moskva Tbilisi ta inshimi kavkazkogo napryamku Poyizdi kilka misyaciv ne zupinyalisya na platformi Bankovij v rezultati chogo bula zrujnovana i ne vidnovlena do vidkrittya ruhu cherez neuzgodzheni diyi vidomstv cherez te sho za planom rekonstrukciyi mista Gilki ne povinno bulo buti Pasazhiri do z centru na toj chas buli zmusheni jti abo na zupinku Miska abo na Shnurkivsku Vlitku 1950 roku do Dnya zaliznichnika zakinchilosya budivnictvo paviljonu vokzalu stanciyi Rapna Novij vokzal krim litnih paviljoniv roztashovanih z bokiv mav zimovij zal chekannya kvitkovu kasu kimnati dlya agentiv kurortu pracivnikiv stanciyi U 1950 1960 h rokah v rajoni Sil Zavodu pochali provalyuvatisya budivli ta pribudovi Isnuyut dani pro te sho u 1950 h rokah pid zemlyu pishov budinok z zhivnistyu Pravda podibne traplyalosya i ranishe vvazhayetsya sho ozero Rapne utvorilosya she za Petra I v rezultati doglyadu odnogo z soledobuvnogo zavodu pid zemlyu govorili sho zemlya repnula i v ti chasi mozhna bulo pirnuti i distatisya do zavodskoyi trubi a Vejsove v rezultati provalu z podalshim prosidannyam gruntu Krim togo u 1964 roci v Slov yansku stavsya silnij povin cherez proriv grebli na richci Torec Buli pidtopleni i chastkovo zrujnovani zhitlo dorogi najbilshe postrazhdali rajon Mashchermetu Kolontayivki Bulo pidtopleno 12 pidpriyemstv v rajoni selisha Koksohimmash zrujnovana likarnya a v rajoni novosodovogo zavodu zatoplenij magazin 2 Todi z rezervu Radi Ministriv SRSR na likvidaciyu naslidkiv poveni bulo vidileno 600 000 karbovanciv Dlya rozsliduvannya prichin provaliv budivel v misti pracyuvala komisiya zi stolici Bulo virisheno sho provali v pidzemni pustoti utvorilisya cherez trishini v zemnij kori sho utvorilisya v rezultati kolivan vid prohodzhennya potyagiv Trishini zh pov yazuvali z viniknennyam porozhnin sho vinikli v rezultati vidboru rapi a takozh z nayavnistyu pid mistom pidzemnoyi richki i ozera Tomu u 1964 roci bulo virisheno pripiniti zaliznichne spoluchennya na pivnich vid stanciyi Slov yansk Vitka Vidrazu zh buv skorochenij marshrut primiskogo poyizda do ciyeyi stanciyi a zaliznichni koliyi vid Slov yansk Vitki do Sil Zavodiv i Rapnoyi viyavilisya pokinutimi i chastkovo demontovanimi Teritoriyu stanciyi Slov yansk Vitka nabagato zmenshili a vidpovidna promzona v rajoni avtovokzalu tolevij zavod bula likvidovana i na yiyi misci rozbitij skver Hocha formalno Slov yansk Vitka isnuye i zaraz i navit vnesena v bazu danih zaliznici Na pochatku 1966 roku vikonkomom Doneckoyi oblasnoyi radi bulo prijnyato rishennya pro znesennya liniyi vid stanciyi Slov yansk Vitka do stanciyi soledobuvnogo zavodu Do cogo chasu vzhe isnuvalo avtobusne spoluchennya z mistom i stanciyeyu Slov yansk ale zamist gilki na majbutnye zaplanuvali sporudzhennya trolejbusnoyi liniyi Do 1970 roku na pivnich vid stanciyi Slov yansk Vitka pripinilasya vantazhna robota Do 1971 roku Gilka isnuvala u viglyadi parovoza i troh vagoniv pislya Gilka hodila lishe dvichi na rik 1 travnya i 7 listopada dostavlyala zhiteliv do provedennya paradiv na golovnij ploshi mista Zaliznicya organizovuvala podachu specsostaviv do Miskoyi yaki buli sekciyami zvichajnogo elektropoyizda Sr 3 pid tyagoyu teplovozom ChME3 Pasazhirske spoluchennyaZaliznichnij vokzal Na stanciyi Slov yansk zupinyayutsya pasazhirski ta primiski poyizdi Z 26 bereznya 2017 roku Ukrzaliznicya priznachila novij primiskij elektropoyizd spoluchennyam Slov yansk Pokrovsk yakij pryamuye cherez stanciyi Dubove Lozova Pavlograd I Pavlograd II Petropavlivka sho spoluchaye Donecku Harkivsku ta Dnipropetrovsku oblasti GalereyaVokzal stanciyi Slov yanskPrimitki Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 27 lipnya 2016 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2018 Novij elektropoyizd Slov yansk Lozova Pokrovsk kursuye cherez tri oblasti na shodi Ukrayini Vchasno 29 bereznya 2017 ros DzherelaTarifnoe rukovodstvo 4 Kniga 1 na 15 05 2021 ros z pershodzherela 15 05 2021 ros doref Istoricheskij ocherk razvitiya Zheleznyh dorog Rossii s ih osnovaniya po 1897 g vklyuchitelno Vypusk vtoroj S Peterburg Tipografiya Ministerstva Putej Soobsheniya 1899 g Arhangelskij A S Arhangelskij V A Zheleznodorozhnye stancii SSSR Spravochnik V dvuh knigah M Transport 1981 ros Ukrayina Atlas zaliznic Masshtab 1 750 000 K DNVP Kartografiya 2008 80 s ISBN 978 966 475 082 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Slov yansk stanciya Informaciya pro stanciyu Slov yansk na sajti railwayz info ros ros Rozklad ruhu poyizdiv po stanciyi Slov yansk poizdato net Ce nezavershena stattya pro zaliznichnij transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi