Слов'я́но-Гре́ко-Лати́нська Акаде́мія, Спаські школи — перший у Росії вищий навчальний заклад. Академію заснували 1687 року при Заіконоспаському монастирі в Москві — з ініціативи видатного педагога, просвітника й поета, випускника Києво-Могилянської академії Симеона Полоцького. До її складу увійшли «Елліно-грецькі схоли», відкриті в 1685 році при типографській школі в Богоявленському монастирі.
Слов'яно-греко-латинська академія | |
---|---|
55°45′22″ пн. ш. 37°37′22″ сх. д. / 55.75627000002777578° пн. ш. 37.62305000002777433° сх. д.Координати: 55°45′22″ пн. ш. 37°37′22″ сх. д. / 55.75627000002777578° пн. ш. 37.62305000002777433° сх. д. | |
Тип | академічна установа[d] |
Країна | Російська імперія і Росія |
Розташування | Москва |
Засновано | 1687 |
Закрито | 1814 |
Засновник | Симеон Полоцький |
Випускники | |
Штаб-квартира | Москва |
Реорганізацію школи у вищий навчальний заклад нового типу, за зразком Києво-Могилянської академії, здійснив вихованець Київського колегіуму, митрополит Рязанський і Муромський Стефан (Яворський), який став першим протектором академії. По суті, московська слов'яно-греко-латинська академія була колонією Київської академії: з 1701 до 1762 року з Києва до Московської академії прибуло 95 викладачів і студентів.
За цей час з 21 ректора академії — 18 київські вчені, відповідно до 25 префектів — 23 вихованці Київської академії. Серед них такі відомі вчені та церковні діячі, як Феофан (Прокопович), Гавриїл (Бужинський), Гедеон (Вишневський), Феофілакт (Лопатинський), Платон (Малиновський). Академія багато важила у становленні вищої освіти в Російській імперії. У ній навчалися відомі поети та вчені В. Тредіаковський, М. Ломоносов, А. Кантемір, Ф. Волков та інші. 1814 року реорганізована у вищий духовний навчальний заклад.
Ректори
Більшість ректорів у 18 столітті — українці. Серед них
- Іоанн (Козлович) — український богослов, духовний письменник.
- Інокентій Кульчицький — єпископ, місіонер.
- Лящевський Василь — архімандрит.
- Лопатинський Феофілакт — архієпископ.
- Вишневський Гедеон — архімандрит.
- Софроній Мигалевич — архімандрит.
Викладачі
- Флоринський Кирило — архімандрит.
- Борковський Костянтин — ігумен
- Чарнуцький Феофан — єпископ.
- Могилянський Арсеній — Митрополит Київський.
Випускники
- Болховитинов Євгеній — Митрополит Київський
- Ломоносов Михайло Васильович — вчений
- Виноградов Дмитро Іванович — хімік
- Магницький Леонтій Пилипович — математик
- Крашенінніков Степан Петрович — ботанік
- Баженов Василь Іванович — архітектор
- Тредіаковський Василь Кирилович — вчений
Джерела та література
- О. М. Дзюба. Московська слов'яно-греко-латинська академія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 87. — .
- Смирнов С. К., История Московской Славяно-греко-латинскои академии. М., 1855.
Посилання
- На шляхах історії // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: Енциклопедичне видання / відп. ред. В. С. Брюховецький, наук. ред., упоряд. З. І. Хижняк. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2001. — C. 17. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slov ya no Gre ko Lati nska Akade miya Spaski shkoli pershij u Rosiyi vishij navchalnij zaklad Akademiyu zasnuvali 1687 roku pri Zaikonospaskomu monastiri v Moskvi z iniciativi vidatnogo pedagoga prosvitnika j poeta vipusknika Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Simeona Polockogo Do yiyi skladu uvijshli Ellino grecki sholi vidkriti v 1685 roci pri tipografskij shkoli v Bogoyavlenskomu monastiri Slov yano greko latinska akademiya den universitetu riven akreditaciyi55 45 22 pn sh 37 37 22 sh d 55 75627000002777578 pn sh 37 62305000002777433 sh d 55 75627000002777578 37 62305000002777433 Koordinati 55 45 22 pn sh 37 37 22 sh d 55 75627000002777578 pn sh 37 62305000002777433 sh d 55 75627000002777578 37 62305000002777433Tip akademichna ustanova d Krayina Rosijska imperiya i RosiyaRoztashuvannya MoskvaZasnovano 1687Zakrito 1814Zasnovnik Simeon PolockijVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Slov yano greko latinskoyi akademiyiShtab kvartira Moskva Reorganizaciyu shkoli u vishij navchalnij zaklad novogo tipu za zrazkom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi zdijsniv vihovanec Kiyivskogo kolegiumu mitropolit Ryazanskij i Muromskij Stefan Yavorskij yakij stav pershim protektorom akademiyi Po suti moskovska slov yano greko latinska akademiya bula koloniyeyu Kiyivskoyi akademiyi z 1701 do 1762 roku z Kiyeva do Moskovskoyi akademiyi pribulo 95 vikladachiv i studentiv Za cej chas z 21 rektora akademiyi 18 kiyivski vcheni vidpovidno do 25 prefektiv 23 vihovanci Kiyivskoyi akademiyi Sered nih taki vidomi vcheni ta cerkovni diyachi yak Feofan Prokopovich Gavriyil Buzhinskij Gedeon Vishnevskij Feofilakt Lopatinskij Platon Malinovskij Akademiya bagato vazhila u stanovlenni vishoyi osviti v Rosijskij imperiyi U nij navchalisya vidomi poeti ta vcheni V Trediakovskij M Lomonosov A Kantemir F Volkov ta inshi 1814 roku reorganizovana u vishij duhovnij navchalnij zaklad RektoriBilshist rektoriv u 18 stolitti ukrayinci Sered nih Ioann Kozlovich ukrayinskij bogoslov duhovnij pismennik Inokentij Kulchickij yepiskop misioner Lyashevskij Vasil arhimandrit Lopatinskij Feofilakt arhiyepiskop Vishnevskij Gedeon arhimandrit Sofronij Migalevich arhimandrit VikladachiFlorinskij Kirilo arhimandrit Borkovskij Kostyantin igumen Charnuckij Feofan yepiskop Mogilyanskij Arsenij Mitropolit Kiyivskij VipusknikiBolhovitinov Yevgenij Mitropolit Kiyivskij Lomonosov Mihajlo Vasilovich vchenij Vinogradov Dmitro Ivanovich himik Magnickij Leontij Pilipovich matematik Krasheninnikov Stepan Petrovich botanik Bazhenov Vasil Ivanovich arhitektor Trediakovskij Vasil Kirilovich vchenijDzherela ta literaturaO M Dzyuba Moskovska slov yano greko latinska akademiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 87 ISBN 978 966 00 1061 1 Smirnov S K Istoriya Moskovskoj Slavyano greko latinskoi akademii M 1855 PosilannyaNa shlyahah istoriyi Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st Enciklopedichne vidannya vidp red V S Bryuhoveckij nauk red uporyad Z I Hizhnyak Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2001 C 17 ISBN 966 518 132 7