Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Слобода (Народицький район)

Слобода (Народицький район)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить інформацію, яку треба на наявність недостовірних фактів і хибних даних. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним та допоможіть виправити недоліки. (січень 2021)
Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (січень 2021)

Слобода (до 1946 року — Слобода Вислоцька) — колишнє село в Українському Поліссі, у складі Калинівської сільської ради Народицького району Житомирської області. До 1954 року — адміністративний центр Слобідської сільської ради Базарського району. До 1923 року село входило до складу Базарської волості Овруцького повіту Волинської губернії.

село Слобода
image
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада image Народицький район
Рада Калинівська сільська рада
Основні дані
Населення 70 (1981)
Зняте з обліку 21 червня 1991 року
Географічні дані
Географічні координати 51°01′21″ пн. ш. 29°09′28″ сх. д. / 51.02250° пн. ш. 29.15778° сх. д. / 51.02250; 29.15778Координати: 51°01′21″ пн. ш. 29°09′28″ сх. д. / 51.02250° пн. ш. 29.15778° сх. д. / 51.02250; 29.15778
Карта
image
image
Слобода
image
image
Слобода
Мапа

image Слобода у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Слобода.

Відселене внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Розташовувалось за 21 км південніше смт Народичі, за 10 км на південний захід від села Базар.

Назва та статус

image
Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI—XVII століть.


Вперше згадується в атласі «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI—XVII століть (виданий Краківською академією наук в 1899—1904 роках), де воно позначене, як невеличке поселення, хутір, фільварок з назвою Вислоцького (пол. Wyslockiego).

Пізніше, вже за Російської імперії, на «Спеціальній мапі західної частини Росії Г. Л. Шуберта», що була складена в 21—39 роках XIX століття, це поселення позначене як сільце (рос. деревня), що мала від 5 до 20 дворів з назвою Вислоцького (рос. Выслоцкаго).

Точніші дані про це поселення вказані у «Списку населених місцевостей І стану Овруцького повіту Волинської губернії», складеному у 1859 році. З цього документу відомо, що в ті часи на місті сучасного села Слобода існувало не одне, а два невеличкі поселення, що мали різні статуси та назви, це слобода Вислоцька та Вислоцьке Будище (рос. Вислоцкое Будище). Обидва поселення належали до панського відомства. На «Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії», що була складена в 46—63 роках ХІХ століття, можна побачити, що ці поселення знаходились поруч і не мали явного межування.

На початку 60-х років XIX століття, в церковних статистичних документах, священник-блюститель Калинівської Покровської церкви Іаков Дусиневич (Душневич), на місті цих поселень згадує вже тільки одне поселення, що відносилось до Калинівської Покровської церкви. Його він називав слобода Калинівська (рос. Калиновская) зі згадкою, що в народі її називають слобода «Вислоцького». Наявність одного поселення підтверджують також і державні статистичні документи: в «Списку населених місцевостей І стану Овруцького повіту Волинської губернії», складеному у 1866 році, на цьому місті зазначене поселення, що має статус слободи, та офіційну назву Вислоцького (рос. Вислоцкаго). В дужках додано, що в народі її називають слобода Калинівська (рос. Калиновская).

На початку XX століття, в статистичних документах царської Росії, це поселення згадується, як слобода Вислоцька (рос. Выслоцкая), або рос. слобода Вислоцкая.

У 1923 та у 1925 роках, в офіційних документах Української СРР, це поселення значилося як слобода Віслоцького.

На початку 30-х років XX століття поселення змінює свій статус та назву: в постанові бюро районного партійного комітету від 4 листопада 1931 року «Про організацію жовтневого буксиру», це поселення згадується як село Слобода Вислоцька.

Останню свою назву це поселення отримало 7 червня 1946 року: відповідно до указу Президії ВР УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село Слобода Вислоцька Базарського району було перейменоване на село Слобода, Слободо-Вислоцька сільська рада — на Слобідську.

У 1925—54 роках — адміністративний центр Слобідської (Слободо-Віслоцької) сільської ради Базарського району.

Історико-демографічний розвиток поселення

image
Спеціальна мапа західної частини Росії Г. Л. Шуберта (10 верст в дюймі, надр.1849 р.)
  • 1821—1839 роки — поселення Вислоцького мало від 5 до 20 дворів.[]
  • 9 квітня 1859 року — поселення слобода Віслоцька і Віслоцке Будище мали 16 дворів, у яких проживав 121 мешканець: чоловіків — 65 і жінок — 56, зокрема:
    • слобода Віслоцька мала 4 двори, в яких проживало 18 чоловіків і 17 жінок.
    • Віслоцке Будище мало 12 дворів, в яких проживало 47 чоловіків і 39 жінок. Обидва поселення належали до панського відомства.
  • поч. 60-х років ХІХ століття — в слободі Віслоцького проживало 148 мешканців: чоловіків — 72 і жінок — 76, з них:
    • дворяни: чоловічої статі — 62, жіночої статі — 66.
    • селяни казенного відомства: чоловічої статі — 10, жіночої статі — 10.
  • 1867 рік — слобода Віслоцького мала 23 двори, в яких проживало 127 мешканців: чоловіків — 98 і жінок — 29, з них:
    • православних — 120 чоловік;
    • євреїв — 7 чоловік.
  • 1906 рік — слобода Вислоцька мала 47 дворів, в яких проживало 286 мешканців чоловічої і жіночої статі.
  • 1910 рік — слобода Віслоцька мала 52 двори, в яких проживало 305 мешканців чоловічої і жіночої статі.
  • на 1 жовтня 1941 року — село Слобода Вислоцька мало 92 двори, в яких проживало 300 мешканців: чоловіків — 128 і жінок — 172.
  • 1981 рік — в селі Слобода проживало 70 осіб.

Слобода Вислоцька на початку ХІХ століття

image
Спеціальна мапа Європейської Росії І. А. Стрельбицького (10 верст в дюймі, надр.1915 р.)

Слобода Вислоцька входила до Базарської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії, та мала:

  • в 1906 році — 47 дворів у яких проживало 286 мешканців чоловічої і жіночої статі.
  • на 1 січня 1910 року — 52 двори, у яких проживало 305 жителів чоловічої та жіночої статі.

Слобода Вислоцька мала поштову адресу «Овруч» та знаходилась:

  • від повітового міста, на відстані 44 версти,
  • від волосного управління — 9 верст.

Слобода Вислоцька належала до дільниць:

  • станового пристава 5 стану (поліцейської дільниці) Овруцького повіту, що знаходився в містечку Ксаверів,
  • мирового посередника 2 дільниці Овруцького повіту, що знаходився в містечку Веледники,
  • мирового судді 2-ї судової дільниці Овруцького повіту, що знаходився в містечку Народичі,
  • судового слідчого 3-ї дільниці Овруцького повіту, що знаходився в містечку Іскорость.

Найближчі станції знаходились від слободи Вислоцької на відстані:

  • залізнична станція «Малин» — 28 верст,
  • поштова станція в містечку Базар — 10 верст,
  • телеграфна станція в містечку Малин — 30 верст.

Відомі уродженці

Галерея

  • image
    Слобідська зима, 60—70-ті рр
  • image
    Урочище Виробок, 1977 р. Ліворуч — ліс Бор, в центрі — ліс Язвинки, праворуч, в далечині — ліс Кондратова та ліс Медвіденець
  • image
    Урочище Виробок, 1977 р. По горизонту: ліворуч — ліс Язвинки, в центрі, в далечині, — ліс Кондратова та ліс Медвіденець. Прогалина між лісами — с. Великі Кліщі. Далі Кліщівський ліс та ліс Мохи
  • image
    Слобода, 1977 р. Фото з дороги на Калинівку
  • image
    Ліс Мохи, 1977 р.
  • image
    Урочище Родин, 1977 р.
  • image
    Урочище Слобода Вислоцька, 2007 р.
  • image
    Урочище Слобода Вислоцька, 2007 р.

Примітки

  1. Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI—XVII століть з історичного атласу Речі Посполитої / Під ред. О. Яблонського. — Варшава-Відень: Краківська академія наук, 1899—1904. — С. 8.
  2. Специальная карта Зап.части России Г. Л. Шуберта / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографический департамент , 1849. — С. XL.
  3. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.305/242.
  4. Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — С. 21-7.
  5. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С. 425/264.
  6. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С. 345/283.
  7. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С. 162.
  8. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С. 58-59.
  9. (PDF). с. 140, 176. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 14 травня 2021.
  10. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область / Гол.редколегії М. А. Черненко. — Житомир: Полісся, 2008. — С. 885—886.
  11. М.Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917—1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С. 156—163.
  12. Офіційний вебсайт Верховної Ради України. Облікова картка с. Слобода
  13. Український щоденник «Свобода». Джерзі Сіті і Ню Йорк. 14.02.1968 р.

Посилання

  • Слобода-нежил

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki sichen 2021 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni sichen 2021 Sloboda do 1946 roku Sloboda Vislocka kolishnye selo v Ukrayinskomu Polissi u skladi Kalinivskoyi silskoyi radi Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Do 1954 roku administrativnij centr Slobidskoyi silskoyi radi Bazarskogo rajonu Do 1923 roku selo vhodilo do skladu Bazarskoyi volosti Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi selo Sloboda Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon miskrada Narodickij rajon Rada Kalinivska silska rada Osnovni dani Naselennya 70 1981 Znyate z obliku 21 chervnya 1991 roku Geografichni dani Geografichni koordinati 51 01 21 pn sh 29 09 28 sh d 51 02250 pn sh 29 15778 sh d 51 02250 29 15778 Koordinati 51 01 21 pn sh 29 09 28 sh d 51 02250 pn sh 29 15778 sh d 51 02250 29 15778 Karta Sloboda Sloboda Mapa Sloboda u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Sloboda Vidselene vnaslidok avariyi na Chornobilskij atomnij elektrostanciyi Roztashovuvalos za 21 km pivdennishe smt Narodichi za 10 km na pivdennij zahid vid sela Bazar Nazva ta statusAtlas Zemli Ruski Rechi Pospolitoyi periodu XVI XVII stolit Vpershe zgaduyetsya v atlasi Zemli Ruski Rechi Pospolitoyi periodu XVI XVII stolit vidanij Krakivskoyu akademiyeyu nauk v 1899 1904 rokah de vono poznachene yak nevelichke poselennya hutir filvarok z nazvoyu Vislockogo pol Wyslockiego Piznishe vzhe za Rosijskoyi imperiyi na Specialnij mapi zahidnoyi chastini Rosiyi G L Shuberta sho bula skladena v 21 39 rokah XIX stolittya ce poselennya poznachene yak silce ros derevnya sho mala vid 5 do 20 dvoriv z nazvoyu Vislockogo ros Vyslockago Tochnishi dani pro ce poselennya vkazani u Spisku naselenih miscevostej I stanu Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi skladenomu u 1859 roci Z cogo dokumentu vidomo sho v ti chasi na misti suchasnogo sela Sloboda isnuvalo ne odne a dva nevelichki poselennya sho mali rizni statusi ta nazvi ce sloboda Vislocka ta Vislocke Budishe ros Vislockoe Budishe Obidva poselennya nalezhali do panskogo vidomstva Na Vijskovo topografichnij mapi zahidnoyi chastini Rosijskoyi imperiyi sho bula skladena v 46 63 rokah HIH stolittya mozhna pobachiti sho ci poselennya znahodilis poruch i ne mali yavnogo mezhuvannya Na pochatku 60 h rokiv XIX stolittya v cerkovnih statistichnih dokumentah svyashennik blyustitel Kalinivskoyi Pokrovskoyi cerkvi Iakov Dusinevich Dushnevich na misti cih poselen zgaduye vzhe tilki odne poselennya sho vidnosilos do Kalinivskoyi Pokrovskoyi cerkvi Jogo vin nazivav sloboda Kalinivska ros Kalinovskaya zi zgadkoyu sho v narodi yiyi nazivayut sloboda Vislockogo Nayavnist odnogo poselennya pidtverdzhuyut takozh i derzhavni statistichni dokumenti v Spisku naselenih miscevostej I stanu Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi skladenomu u 1866 roci na comu misti zaznachene poselennya sho maye status slobodi ta oficijnu nazvu Vislockogo ros Vislockago V duzhkah dodano sho v narodi yiyi nazivayut sloboda Kalinivska ros Kalinovskaya Na pochatku XX stolittya v statistichnih dokumentah carskoyi Rosiyi ce poselennya zgaduyetsya yak sloboda Vislocka ros Vyslockaya abo ros sloboda Vislockaya U 1923 ta u 1925 rokah v oficijnih dokumentah Ukrayinskoyi SRR ce poselennya znachilosya yak sloboda Vislockogo Na pochatku 30 h rokiv XX stolittya poselennya zminyuye svij status ta nazvu v postanovi byuro rajonnogo partijnogo komitetu vid 4 listopada 1931 roku Pro organizaciyu zhovtnevogo buksiru ce poselennya zgaduyetsya yak selo Sloboda Vislocka Ostannyu svoyu nazvu ce poselennya otrimalo 7 chervnya 1946 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi VR URSR Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Zhitomirskoyi oblasti selo Sloboda Vislocka Bazarskogo rajonu bulo perejmenovane na selo Sloboda Slobodo Vislocka silska rada na Slobidsku U 1925 54 rokah administrativnij centr Slobidskoyi Slobodo Vislockoyi silskoyi radi Bazarskogo rajonu Istoriko demografichnij rozvitok poselennyaSpecialna mapa zahidnoyi chastini Rosiyi G L Shuberta 10 verst v dyujmi nadr 1849 r 1821 1839 roki poselennya Vislockogo malo vid 5 do 20 dvoriv neavtoritetne dzherelo 9 kvitnya 1859 roku poselennya sloboda Vislocka i Vislocke Budishe mali 16 dvoriv u yakih prozhivav 121 meshkanec cholovikiv 65 i zhinok 56 zokrema sloboda Vislocka mala 4 dvori v yakih prozhivalo 18 cholovikiv i 17 zhinok Vislocke Budishe malo 12 dvoriv v yakih prozhivalo 47 cholovikiv i 39 zhinok Obidva poselennya nalezhali do panskogo vidomstva poch 60 h rokiv HIH stolittya v slobodi Vislockogo prozhivalo 148 meshkanciv cholovikiv 72 i zhinok 76 z nih dvoryani cholovichoyi stati 62 zhinochoyi stati 66 selyani kazennogo vidomstva cholovichoyi stati 10 zhinochoyi stati 10 1867 rik sloboda Vislockogo mala 23 dvori v yakih prozhivalo 127 meshkanciv cholovikiv 98 i zhinok 29 z nih pravoslavnih 120 cholovik yevreyiv 7 cholovik 1906 rik sloboda Vislocka mala 47 dvoriv v yakih prozhivalo 286 meshkanciv cholovichoyi i zhinochoyi stati 1910 rik sloboda Vislocka mala 52 dvori v yakih prozhivalo 305 meshkanciv cholovichoyi i zhinochoyi stati na 1 zhovtnya 1941 roku selo Sloboda Vislocka malo 92 dvori v yakih prozhivalo 300 meshkanciv cholovikiv 128 i zhinok 172 1981 rik v seli Sloboda prozhivalo 70 osib Sloboda Vislocka na pochatku HIH stolittyaSpecialna mapa Yevropejskoyi Rosiyi I A Strelbickogo 10 verst v dyujmi nadr 1915 r Sloboda Vislocka vhodila do Bazarskoyi volosti Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi ta mala v 1906 roci 47 dvoriv u yakih prozhivalo 286 meshkanciv cholovichoyi i zhinochoyi stati na 1 sichnya 1910 roku 52 dvori u yakih prozhivalo 305 zhiteliv cholovichoyi ta zhinochoyi stati Sloboda Vislocka mala poshtovu adresu Ovruch ta znahodilas vid povitovogo mista na vidstani 44 versti vid volosnogo upravlinnya 9 verst Sloboda Vislocka nalezhala do dilnic stanovogo pristava 5 stanu policejskoyi dilnici Ovruckogo povitu sho znahodivsya v mistechku Ksaveriv mirovogo poserednika 2 dilnici Ovruckogo povitu sho znahodivsya v mistechku Veledniki mirovogo suddi 2 yi sudovoyi dilnici Ovruckogo povitu sho znahodivsya v mistechku Narodichi sudovogo slidchogo 3 yi dilnici Ovruckogo povitu sho znahodivsya v mistechku Iskorost Najblizhchi stanciyi znahodilis vid slobodi Vislockoyi na vidstani zaliznichna stanciya Malin 28 verst poshtova stanciya v mistechku Bazar 10 verst telegrafna stanciya v mistechku Malin 30 verst Vidomi urodzhenciGrincevich Stepan Ivanovich 26 listopada 1919 15 kvitnya 1984 uchasnik nimecko radyanskoyi vijni povnij kavaler ordena Slavi Zabrodskij Ivan Stepanovich starshina Armiyi UNR u chastini otamana Oskilka GalereyaSlobidska zima 60 70 ti rr Urochishe Virobok 1977 r Livoruch lis Bor v centri lis Yazvinki pravoruch v dalechini lis Kondratova ta lis Medvidenec Urochishe Virobok 1977 r Po gorizontu livoruch lis Yazvinki v centri v dalechini lis Kondratova ta lis Medvidenec Progalina mizh lisami s Veliki Klishi Dali Klishivskij lis ta lis Mohi Sloboda 1977 r Foto z dorogi na Kalinivku Lis Mohi 1977 r Urochishe Rodin 1977 r Urochishe Sloboda Vislocka 2007 r Urochishe Sloboda Vislocka 2007 r PrimitkiAtlas Zemli Ruski Rechi Pospolitoyi periodu XVI XVII stolit z istorichnogo atlasu Rechi Pospolitoyi Pid red O Yablonskogo Varshava Viden Krakivska akademiya nauk 1899 1904 S 8 Specialnaya karta Zap chasti Rossii G L Shuberta Pod red F F Shuberta S Peterburg Voenno topograficheskij departament 1849 S XL Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II Delo 1859 g 1859 808 l Fond Centralnogo statisticheskogo komiteta MVD Opis 4 Mesto hraneniya originala RGIA F 1290 Op 4 D 89 S 305 242 Voenno topograficheskaya karta zapadnoj chasti Rossijskoj imperii Pod red F F Shuberta S Peterburg Voenno topograficheskoe depo 1867 S 21 7 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II Delo 1859 g 1859 808 l Fond Centralnogo statisticheskogo komiteta MVD Opis 4 Mesto hraneniya originala RGIA F 1290 Op 4 D 89 S 425 264 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II Delo 1859 g 1859 808 l Fond Centralnogo statisticheskogo komiteta MVD Opis 4 Mesto hraneniya originala RGIA F 1290 Op 4 D 89 S 345 283 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1906 S 162 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1911 S 58 59 PDF s 140 176 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 14 travnya 2021 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Gol redkolegiyi M A Chernenko Zhitomir Polissya 2008 S 885 886 M Lutaj Bazar Bazarskij rajon Mali Minki v istoriyi Drugogo Zimovogo pohodu UNR Shlyahami tvorennya ukrayinskoyi derzhavnosti za materialami region nauk prakt konf Borotba ukrayinskogo narodu za derzhavnu nezalezhnist v 1917 1921 rokah do 85 richchya Drugogo Zimovogo pohodu Zhitomirska oblasna derzhavna administraciya Zhitomir b v 2006 S 156 163 Oficijnij vebsajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Oblikova kartka s Sloboda Ukrayinskij shodennik Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork 14 02 1968 r PosilannyaSloboda nezhil

Дата публікації:
Топ