Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скураті́вський Вадим Леонтійович (5 жовтня 1941, Бакланова Муравійка, Куликівський район, Чернігівської області) — український мистецтвознавець, історик, літературознавець, публіцист. Професор кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
| Скуратівський Вадим Леонтійович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився | 5 жовтня 1941 (82 роки) с. Бакланова Муравійка, Військова адміністрація (Третій Райх) | |
| Країна |  СРСР Україна | |
| Діяльність | історик, історик літератури, мистецтвознавець, літературний критик, публіцист, редактор, викладач університету | |
| Alma mater | d (1965) | |
| Галузь | мистецтвознавство[1], літературна критика[1], публіцистика[1] і редагування[1] | |
| Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] | |
| Нагороди |
| |
 Висловлювання у Вікіцитатах Скуратівський Вадим Леонтійович у Вікісховищі | ||
Доктор мистецтвознавства (1997), кандидат філологічних наук (1971), академік Національної академії мистецтв України (2004; член-кореспондент — з травня 2001 р.), член Спілки кінематографістів України (1990) та Асоціації українських письменників (1997).
Біографія
Народився в сім'ї вчителів.
Закінчив (1965) Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (факультет романо-германської філології).
Кандидатська дисертація «Мистецькі проблеми у німецькому романі ХХ ст.»
Докторська дисертація «Екранні мистецтва у соціокультурних процесах XX століття».
1966–1969 — аспірант, 1969–1971 — викладач кафедри зарубіжної літератури, Київський університет ім. Т.Шевченка.
1971–1978 — редактор відділу критики, журнал «Всесвіт» (залишив роботу за звинуваченням у «націоналістичних ухилах»).
Впродовж 1978–1980 років не мав постійного місця роботи, читав лекції в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, по лінії Бюро пропаганди радянського кіномистецтва та Товариства «Знання».
1980–1982 — молодший науковий працівник, НДІ психології України.
1982–1985 — заступник директора з наукової роботи, Літературно-меморіальний музей Лесі Українки.
Вересень 1985 р. — вересень 1986 р. — старший викладач кафедри філології, Київ. держ. інститут театр. мист. ім. І.Карпенка-Карого.
1986–1988 — викладач кафедри літератури, Київський державний інститут культури.
З вересня 1988 р. — старший викладач, з 1991 р. — доцент кафедри кіно і телебачення, з 1998 р. — професор кафедри телережисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого .
З 1991 р. — редактор відділу науки і культури журналу «Сучасність».
1992–1994 — член колегії Міністерства культури України.
1995 року читав курс української історії та історії української культури в Женевському університеті.
З 1997 р. — доцент кафедри історії та культурології у Національному університеті «Києво-Могилянська академія»
З 1998 року веде авторську рубрику «Монологи» в газеті «Столичные новости».
Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».
Автор книг
- Мистецькі проблеми в німецькому романі XX ст. (1972)
- Поет-патріот Шандор Петефі (1972)
- Українське бароко (1995, комп'ютерний варіант)
- Етюди з світової літератури (1995),
- Історія та культура. — К.: Поезія, 1996
- Екранні мистецтва у соціокультурних процесах XX століття: Генеза. Структура. Функція, тт. 1-2. Ч. 1 , наук. ред. О. Мусієнко // К. : Іван Федоров, 1997. SBN 966-7116-21-2; Ч. 2, [рецензент О. С. Мусієнко]. – К. : КМЦ «Поезія», 1997. .
- Проблема авторства «Протоколов сионских мудрецов». — К.: Дух і літера, 2001
- З кінознавчого записника: Статті в журналі «Кіно-Театр». — К.: Арт Книга, 2017. — 184 с. (Сер.: Кінематографічні студії, вип. 7)
Автор понад 1000 публікацій з історії української, російської та західних літератур, загальної історії, філософії історії, історії кіна та театру.
Доробок у сфері кіно та телебачення
Був автором-ведучим циклів телепередач «Свіжий погляд на історію» (УТ-2, 1996), «Монологи. Надії і втрати» (ТРК «Студія „1+1“», 1997—1998), «Бачу землю» (2002, 1-й Національний).
Знявся в ігрових фільмах: «Родимка», к/м (1991), «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ» (1994), «Посмішка звіра» (1997—1999), «Шум вітру» (2002) та ін.
Ґран-прі актора за найкращу чоловічу роль в номінації «Непрофесійний виконавець ролі» фестивалю «Стожари» (1995; худ. фільм «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ», за Францом Кафкою).
- Роботи В.Скуратівського
- «Афоризм — колись і сьогодні» [ 16 липня 2004 у Wayback Machine.]
- «Я переляканий тим, що робиться довкола» (інтерв'ю Ростиславу Хотину (редактору Української служби Бі-Бі-Сі), жовтень 2004 р.) [ 18 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- «Масова культура породжує таких персонажів, як Янукович» (інтерв'ю Наталії Лебідь, 1 липня 2005 р.)[недоступне посилання з липня 2019]
- «Світова культура і переддень Жовтневої революції» (1988) [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Громадська позиція
Разом з патріотами підтримав Революцію гідності й дав аналітичну оцінку подіям на Майдані, вважаючи їх рятівними не тільки для демократії в Україні, а й для всього світу.
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
Див. також
Джерела та література
- Сайт «Політична Україна сьогодні»
- Скуратівський Вадим Леонтійович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 587. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 26 березня 2011.
- Ініціатива «Першого грудня». Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 16 грудня 2011.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|3=() - . Архів оригіналу за 18 серпня 2005. Процитовано 13 січня 2006.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 30 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 30 грудня 2011.
- Н. Мусієнко. Мистецтво Майдану.— К. : Майстер-принт, 2015, ст. 44. [1] [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
Посилання
Твори Скуратовського
- Твори Вадима Скуратівського на сайті «Чтиво»
- Міф про Джорджа Орвелла (1988)
- Світова культура і переддень Жовтневої революції (1988)
- На роковини падіння Бастилії (1989)
- Дещо про (анти)мазепинську легенду
Про нього
- Скуратівський Вадим Леонтійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 803.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skurativskij Skurati vskij Vadim Leontijovich 5 zhovtnya 1941 Baklanova Muravijka Kulikivskij rajon Chernigivskoyi oblasti ukrayinskij mistectvoznavec istorik literaturoznavec publicist Profesor kafedri Kiyivskogo nacionalnogo universitetu teatru kino i telebachennya imeni I K Karpenka Karogo Skurativskij Vadim LeontijovichV L Skurativskij chitaye zi sceni Yevromajdanu lekciyu Shistdesyati katastrofa ukrayinskoyi vidligi V L Skurativskij chitaye zi sceni Yevromajdanu lekciyu Shistdesyati katastrofa ukrayinskoyi vidligi Narodivsya5 zhovtnya 1941 1941 10 05 82 roki s Baklanova Muravijka Vijskova administraciya Tretij Rajh Krayina SRSR UkrayinaDiyalnististorik istorik literaturi mistectvoznavec literaturnij kritik publicist redaktor vikladach universitetuAlma materd 1965 Galuzmistectvoznavstvo 1 literaturna kritika 1 publicistika 1 i redaguvannya 1 ZakladKiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka KarogoNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d NagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Skurativskij Vadim Leontijovich u Vikishovishi Doktor mistectvoznavstva 1997 kandidat filologichnih nauk 1971 akademik Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 2004 chlen korespondent z travnya 2001 r chlen Spilki kinematografistiv Ukrayini 1990 ta Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv 1997 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 24 bereznya 2011 BiografiyaVadim Skurativskij Narodivsya v sim yi vchiteliv Zakinchiv 1965 Kiyivskij derzhavnij universitet im T G Shevchenka fakultet romano germanskoyi filologiyi Kandidatska disertaciya Mistecki problemi u nimeckomu romani HH st Doktorska disertaciya Ekranni mistectva u sociokulturnih procesah XX stolittya 1966 1969 aspirant 1969 1971 vikladach kafedri zarubizhnoyi literaturi Kiyivskij universitet im T Shevchenka 1971 1978 redaktor viddilu kritiki zhurnal Vsesvit zalishiv robotu za zvinuvachennyam u nacionalistichnih uhilah Vprodovzh 1978 1980 rokiv ne mav postijnogo miscya roboti chitav lekciyi v Kiyivskomu nacionalnomu universiteti teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka Karogo po liniyi Byuro propagandi radyanskogo kinomistectva ta Tovaristva Znannya 1980 1982 molodshij naukovij pracivnik NDI psihologiyi Ukrayini 1982 1985 zastupnik direktora z naukovoyi roboti Literaturno memorialnij muzej Lesi Ukrayinki Veresen 1985 r veresen 1986 r starshij vikladach kafedri filologiyi Kiyiv derzh institut teatr mist im I Karpenka Karogo 1986 1988 vikladach kafedri literaturi Kiyivskij derzhavnij institut kulturi Z veresnya 1988 r starshij vikladach z 1991 r docent kafedri kino i telebachennya z 1998 r profesor kafedri telerezhisuri Kiyivskogo nacionalnogo universitetu teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka Karogo Z 1991 r redaktor viddilu nauki i kulturi zhurnalu Suchasnist 1992 1994 chlen kolegiyi Ministerstva kulturi Ukrayini 1995 roku chitav kurs ukrayinskoyi istoriyi ta istoriyi ukrayinskoyi kulturi v Zhenevskomu universiteti Z 1997 r docent kafedri istoriyi ta kulturologiyi u Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanska akademiya Z 1998 roku vede avtorsku rubriku Monologi v gazeti Stolichnye novosti Odin z uchasnikiv iniciativnoyi grupi Pershogo grudnya Avtor knigMistecki problemi v nimeckomu romani XX st 1972 Poet patriot Shandor Petefi 1972 Ukrayinske baroko 1995 komp yuternij variant Etyudi z svitovoyi literaturi 1995 Istoriya ta kultura K Poeziya 1996 Ekranni mistectva u sociokulturnih procesah XX stolittya Geneza Struktura Funkciya tt 1 2 Ch 1 nauk red O Musiyenko K Ivan Fedorov 1997 SBN 966 7116 21 2 Ch 2 recenzent O S Musiyenko K KMC Poeziya 1997 ISBN 966 95130 1 4 Problema avtorstva Protokolov sionskih mudrecov K Duh i litera 2001 Z kinoznavchogo zapisnika Statti v zhurnali Kino Teatr K Art Kniga 2017 184 s Ser Kinematografichni studiyi vip 7 Avtor ponad 1000 publikacij z istoriyi ukrayinskoyi rosijskoyi ta zahidnih literatur zagalnoyi istoriyi filosofiyi istoriyi istoriyi kina ta teatru Dorobok u sferi kino ta telebachennyaBuv avtorom veduchim cikliv teleperedach Svizhij poglyad na istoriyu UT 2 1996 Monologi Nadiyi i vtrati TRK Studiya 1 1 1997 1998 Bachu zemlyu 2002 1 j Nacionalnij Znyavsya v igrovih filmah Rodimka k m 1991 Spivachka Zhozefina j Mishachij Narod 1994 Posmishka zvira 1997 1999 Shum vitru 2002 ta in Gran pri aktora za najkrashu cholovichu rol v nominaciyi Neprofesijnij vikonavec roli festivalyu Stozhari 1995 hud film Spivachka Zhozefina j Mishachij Narod za Francom Kafkoyu Roboti V Skurativskogo Aforizm kolis i sogodni 16 lipnya 2004 u Wayback Machine Ya perelyakanij tim sho robitsya dovkola interv yu Rostislavu Hotinu redaktoru Ukrayinskoyi sluzhbi Bi Bi Si zhovten 2004 r 18 serpnya 2005 u Wayback Machine Masova kultura porodzhuye takih personazhiv yak Yanukovich interv yu Nataliyi Lebid 1 lipnya 2005 r nedostupne posilannya z lipnya 2019 Svitova kultura i peredden Zhovtnevoyi revolyuciyi 1988 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Gromadska poziciyaRazom z patriotami pidtrimav Revolyuciyu gidnosti j dav analitichnu ocinku podiyam na Majdani vvazhayuchi yih ryativnimi ne tilki dlya demokratiyi v Ukrayini a j dlya vsogo svitu U 2018 pidtrimav zvernennya Yevropejskoyi kinoakademiyi na zahist uv yaznenogo u Rosiyi ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova Div takozhFaktor FelliniDzherela ta literaturaSajt Politichna Ukrayina sogodni Skurativskij Vadim Leontijovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 587 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2013 Procitovano 26 bereznya 2011 Iniciativa Pershogo grudnya Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 16 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka Arhiv originalu za 18 serpnya 2005 Procitovano 13 sichnya 2006 Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 30 grudnya 2011 Arhiv originalu za 17 travnya 2012 Procitovano 30 grudnya 2011 N Musiyenko Mistectvo Majdanu K Majster print 2015 st 44 ISBN 978 617 7110 36 0 1 24 sichnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 20 chervnya 2018 PosilannyaTvori Skuratovskogo Tvori Vadima Skurativskogo na sajti Chtivo Mif pro Dzhordzha Orvella 1988 Svitova kultura i peredden Zhovtnevoyi revolyuciyi 1988 Na rokovini padinnya Bastiliyi 1989 Desho pro anti mazepinsku legendu Pro nogo Skurativskij Vadim Leontijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 803