Скопці (самоназва "Білі голуби") — неохристиянська секта в Російській імперії, що зводить операцію оскоплення в ступінь богоугодної справи.
Етимологія
Оскоплення в буквальному сенсі означає кастрацію — видалення дітородних органів. Міністерством внутрішніх справ Російської імперії скопці класифікувались як послідовники містичної секти «духовних християн»
Віровчення
За світоглядом скопці близькі до хлистів («Божих людей»), в частині обрядовості — до старообрядців. Головним проявом тілесного початку для послідовників секти стає секс. Звідси висновок: необхідно повністю звільнитися від впливу плоті, від первородного гріха, від дітородних органів. Згідно із вченням скопців перші люди були створені Богом безстатевими. Коли ж, по навіюванню Сатани, люди згрішили в своїй душі чуттєвими помислами, у них утворилися на тілі ці заборонені плоди, що спотворили людський образ. Саме тіло нинішніх людей, в уявленні скопців, потворне. Ця потворність виражається статевими ознаками, які необхідно відсікти.
Боротьба з плоттю є головною умовою порятунку душі. Громади скопців називалися "кораблями", молитовні збори — "радіннями". У другій половині ХІХ ст. скопців було близько 6 тис., насамперед в Тамбовській, Курській, Орловській губерніях, в Сибіру. У Російській імперії приналежність до секти скопців каралася засланням до Східного Сибіру.
Віровчення скопців тісно пов'язане з постаттю засновника секти — Кіндрата Селіванова. Його діяльність стає відомою з 1770-х, а завершується на початку 1830-х років. Скопці приписували йому чудесне походження, пов’язане з хлистовською «богородицею» Акулиною Іванівною, яку вони вважають справжньою матір'ю Селіванова і водночас Царицею Небесною. І сам Селіванов називав її: «Матушка моя, Цариця Небесна, Акулина Іванівна».
За скопецькими переказами, під ім’ям Акулини Іванівни ховалася російська імператриця Єлизавета Петрівна. За твердженням скопців, вона царювала тільки два роки, а потім, як діва непорочна і благочестива, залишила престол, таємно передавши державне правління дуже схожій на неї фрейліні. Сама ж, переодягнувшись в жебрацьке плаття, пішла пішки до Києва на прощу, але по дорозі, в Орловській губернії зустріла Божих Людей (хлистів), прийняла їхню віру і залишилася жити з ними під ім’ям Акулини Іванівни. Ще в часи царювання, з натхнення Святого Духа, вона народила царственого сина, тобто Ісуса Христа, якого від усіх приховала. Пізніше він об’явився під ім’ям Кіндратія Селіванова і зустрівся зі своєю матір’ю в Орловській губернії, коли Акулина Іванівна була вже у великій хлистівській громаді.
Перебуваючи на засланні в Іркутську Селіванов видавав себе за царя Петра III, якого особливо шанували сектанти, яким в його коротке правління були зроблені послаблення. Серед хлистів побутувала легенда, що у Петра III втілився сам Христос, який зійшов на землю, щоб врятувати від переслідувань істинних християн. У повідомлення про його раптову кончину багато людей не хотіли вірити і з нетерпінням чекали, де і коли він знову з’явиться.
Ритуали
На відміну від старообрядців, скопці охоче відвідували православну церкву й навіть виявляли у питаннях релігійної обрядовості велику старанність. Вони відкрито глузували з православних обрядів і таїнств: храми називали «стайнею», священиків – «жеребцями», богослужіння – «іржанням жеребців», шлюб – «злучкою», одружених людей – «жеребцями» й «кобилами», дітей – «щенятами», а їхніх матерів – «сучками, від яких смердить, й в одному місці з ними сидіти не можна». Дітонародження вважали причиною зубожіння й розорення православних і взагалі російського народу.
Вогняне хрещення. У перші десятиліття існування секти (ще тільки на російських землях) оскоплення відбувалось шляхом видалення яєчок в чоловіків. Це відбувалось за допомогою розпеченого ножа, розігрітий метал якого мав одразу ж знезаразити рану. Звідси й містична назва ритуалу. Згодом скопці для оскоплення стали використовувати скальпелі та різне медичне обладнання, а розпечене залізо виключно для дезінфекції і зупинки кровотечі. На початку операції мошонку, вище яєчок, стягували мотузкою, а вже потім проводили кастрацію. Рана накривалась полотняною тканиною, зволоженою холодною водою або натертою свіжим салом. Іноді, для зупинки кровотечі, рана посипалась мідним купоросом. Рана загоювалась лише через чотири тижні, здебільшого шрамом у формі підкови. Таке оскоплення називалось "малою печаткою" або "першою печаткою".
У Курській губернії, де секта скопців мала сильні позиції, "накладання першої печатки" часто здійснювалось самостійно. Зафіксовано випадок, коли один з арештантів сам "видалив собі ядра" за наставлянням іншого арештанта-сектанта.
"Друга печатка" або "царська печатка" обряд, на який наважувались скопці, що пройшли обряд "вогняного хрещення". Полягав у видаленні статевого члена. Обряд здійснювався не раніше як через кілька місяців після "накладення першої печатки" — інакше існувала висока ймовірність летального завершення обряду. При цьому в отвір сечовипускного каналу вставлялась спеціальна олов'яна затичка або простий цвях — аби не допустити спайки уретри.
"Третя печатка" — видалення сосків, а часом і «четверта» — вирізання на боці у скопця трикутника (нагадування про бік Христа, пробитий списом римського воїна).
У Тамбовській губернії існували різні відгалуження від секти скопців, що практикували різні способи оскоплення (перев'язування статевого члена мотузкою тощо).
Оскоплення практикувалось і серед жінок — видалення статевих губ, клітора, а нерідко і грудей. Однак, оскоплені жінки не втрачали дітородної функції. Низка етнографів стверджують, що були випадки, коли жінки, що залишали "корабель", одружувались і навіть народжували дітей.
"Радіння" — моління, що відбувались напередодні великих православних свят (вночі). "Корабель" збирався у спеціальному приміщенні, де співали спеціальні пісні та читали вірші, вдягали білі ризи і ходили різними способами. На "радіннях" відбувався прийом до секти нових адептів. Існували і суто скопецькі свята. Наприклад, дати пов'язані з життям засновника секти Кіндрата Селіванова. Однією з таких дат було 15 вересня — день покарання Селіванова. Під час "радінь" скопці багато танцювали — до повного виснаження, що мало вгамувати пристрасті тіла.
Історія
Згідно з дослідженнями Федора Глінки, секта скопців існувала з «незапам'ятних часів», а в Росії особливо поширилася за часів Петра I. Як секта в релігієзнавчому розумінні оформилися в XVIII столітті, засновником вважається втікач-кріпак , який залишив секту хлистів «Богородиці» Акулини Іванівни, розчарувавшись у своїх колишніх релігійних переконаннях.
З початком царювання Миколи І царський уряд розпочав всебічний наступ на цю секту. 1834 року цей рух було віднесено до розряду «особливо небезпечних сект», потім спеціального для скопців було запроваджено новий термін: «секта, що пов’язана з лютими, бузувірськими та аморальними діями». Від 1885 р., скопці були віднесені до низки сект, «що пов’язані з лютим бузувірством та фанатичним замахом на життя своє та інших людей, з аморальними, огидними діями». У 1842 році за оскоплення інших і самооскоплення була призначена каторга; ця міра покарання залишалася чинною до розвалу Російської імперії.
Побут і традиції
В Росії скопці були відомі своїми надзвичайними багатствами та міцними, у тому числі корпоративними, зв’язками. Так відомо, що в Румунії (виключно у великих містах) скопці практично повністю монополізували візничий промисел.
Зустріч із російськими скопцями у Румунії дуже здивувала відомого революціонера Лева Троцького, який згадував: «Досить великий відсоток громадської прислуги Бухареста (візники, кельнера, портьє, посильні) знає російську мову. Серед візників панівне становище займають російські скопці, з широкими стегнами, безбороді, з опухлими обличчями і підлітковими голосами. У них найкращі коні, найкращі екіпажі і найкращі сіряки з шовковими стрічками. Сіряки російські, плисові, справжні, яких мені не доводилося бачити вже кілька років... Останнім часом скопці продають своїх коней і переходять на автомобілі. Один із них скаржився мені, що військове міністерство забрало у них при реквізиції тисячних коней і заплатило їм лише по 500 франків… Скопці належать до числа найбільших цікавинок румунської столиці. Вони відзначені у неминучому «Путівнику по Близькому Сходу» Мейера, і їм присвячує сторінку Leo Claretti у своїх „Feuilles de route en Roumanie“ (“Дорожні записки в Румунії”)».
Еміграція скопців
З метою збереження секти її провідники скеровували свою паству закордон. Країною, яку скопці обрали для переховування, стала Румунія. Ця держава була обрана скопцями з кількох причин. По-перше, це була єдина на той час незалежна православна держава за межами Російської імперії. Це було вкрай важливо для скопців, адже вони завжди підкреслювали власну відданість православ’ю, ретельно дотримуючись усіх необхідних обрядів. По-друге, Румунія мала спільні кордони з Російською імперією, що значно спрощувало втечу і подальший зв’язок із одновірцями. По-третє, послідовники секти сподівалися скористатися прогалинами у місцевому законодавстві, певний час спекулюючи на власній релігійності та видаючи з себе безвинних жертв царського режиму.
На початку ХІХ ст. скопці, рятуючись від переслідувань в Росії, просили у молдавського митрополита Веніаміна притулку та захисту. Вони одержали дозвіл на переселення за таких умов: нікого з місцевих мешканців не оскоплювати, відвідувати православний храм, сповідуватися та тричі на рік причащатися Святих Таїнств. У другій половині ХІХ ст, в результаті масової еміграції апологетів секти, спершу місто Ясси, а згодом і вся Румунія, поступово перетворилася на головний осередок скопецтва.
Послідовники секти, як ревні віряни, певний час навіть користувалися повагою місцевих мешканців і православного кліру, а їхні ватажки – іконописці Леонтій і Семіон – запрошувалися для прикрашення місцевих храмів і монастирів. Проте на початку 1830 року у Яссах виник перший конфлікт — тамтешніх скопців звинуватили в кастрації трьох хлопчиків (двох молдаван і росіянина). Дійшло до сутичок і спроб самосуду над скопцями місцевими жителями. Однак скопцям вдалось врятуватися. В результаті цього конфлікту місцевий муніципалітет ухвалив рішення про засудження всіх скопців до смертної кари через розстріл. Сектанти разом покинули Яси та зникли у напрямку Валахії, Туреччини й Росії. Однак, невдовзі у Яссах відновив свою діяльність скопецький "човен", який у 1835 році вже нараховував 60 осіб і мав двох «пророків» – Василя Халімона та такого собі Почеряна. "Друге пришестя" скопців до Ясс вже не зустріло таких жорстких репресивних заходів. Деякі історики вважають, що причиною такого м'якого ставлення місцевої влади до сектантів є корупція. Скопці щедро обдаровували місцеву владу грошима та подарунками.
Вже у 1870-х роках найбільші "човни" скопців знаходились не в Російській імперії, а саме в Яссах. Місцева громада сектантів поповнювалась здебільшого за рахунок новоприбулих скопців-емігрантів із Російської імперії, але були й новонавернені румуни та молдавани.
У 1830-х роках на румунських та молдовських землях під підозрою приналежності до секти перебувало лише 60 осіб. У 1860-х роках їх число збільшилось до 600. У 1917 - вже півтори тисячі послідовників.
Одним із важливих для секти населених пунктів було село Миколаївка на кордоні. Саме через це село відбувалась більшість контактів румунських скопців із скопцями Російської імперії. Пожвавленню комунікації ще більше сприяв договір, укладений 1856 року між Росією та Молдавським князівством, згідно з яким мешканцям прикордоння дозволялося вільно перетинати кордон й протягом тижня займатися на суміжній території польовими роботами. Для цього потрібен був лише паспорт, виданий волосним правлінням.
На початку 1870-х років найбільші скопецькі «човни» на території Румунії знаходились в таких населених пунктах:
м. Ясси — близько 100 скопців чоловічої статі й приблизно 150 жіночої. Всі вони мешкали у передмісті, що називалося Пекурарій, та займалися візницьким промислом та бджільництвом.
м. Бухарест — 74 скопці чоловічої статі та 61 жіночої.
м. Галац — 105 чоловіків, 51 жінка та 49 дітей обох статей.
с. Миколаївка — 30 чоловіків, 10 жінок і 17 дітей обох статей. Миколаївські скопці особливо тісно спілкувалися з одновірцями на російських територіях та у Бухаресті.
с. Новотроїцьке біля м. Кілії — 18 скопців (11 чоловіків та 7 жінок).
с. Василівка — 6 чоловіків, 2 жінки та 8 дітей обох статей.
Скопці в Україні
У 1830-1835 рр. перші громади скопців виникають і на українських землях. Після скандального випадку з оскопленими хлопчиками у Яссах частина скопців втекла до Ізмаїлу. Проте найбільш відомий ізмаїльський скопець Григорій Яковлєв приїхав саме з Росії. Він виконував у «човні» функції керманича-«пророка» та водночас майстра-скопителя, котрий проводив операції з кастрації. У 1859 році діяльність секти в Ізмаїлі було розкрито. Це сталось після смерті внаслідок невдалої хірургічної операції кількох неофітів. У ході слідства у домі Григорія Яковлєва було затримано 13 скопців, а також знайдено хірургічні інструменти, ліки й три зошити з текстами молитов і пісень «білих голубів». Однак і цього разу затриманим вдалось уникнути покарання завдяки заступництву єдиновірців з Румунії.
Через село Миколаївку, де посаду старшини волосного правління займав один із найбільш ревних прихильників скопецької секти Волошинов, пропаганда секти «білих голубів» у другій половині ХІХ ст. поширювалася з Румунії на території Бессарабської та Подільської губернії, а слідом за ними й Херсонщини, Таврії, Катеринославщини та Харківщини. Так, відомо про існування у 1870-х роках "човна" в м. Балта, який був викритий під час «радіння» румунського підданого Михайла Іванова, який виявився оскопленим, до того ж він мав при собі записи з текстами скопецьких пісень. Пастору балтських скопців Семену Булатовичу, разом із найближчим помічником Павлом Савицьким, вдалось зникнути з місця проживання та переправитися до Румунії. Таким чином, поліції вдалося захопити більше ніж півсотні сектантів, в той самий час як їхні ватажки змогли виїхати за межі Російської імперії.
Посилання
- Скопці // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Скопці // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1761-1762. — 1000 екз.
Примітки
- . sum.in.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- . Третя варта (укр.). 1 липня 2019. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- . vseslova.com.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- Апанасёнок А. В., Черныш А. В. Путь к «царской печати»: из истории распространения скопчества в Курской губернии в XIX в. // Вестник Ленинградского государственного университета им. А. С. Пушкина. 2013. С. 74—81
- Скопцы // Энциклопедический словарь / Под ред. проф. И.Б. Андреевского; издатели Ф.А. Брокгауз, И.А. Эфрон. – Т. 59. – С. 227.
- Л. Троцкий. Перед историческим рубежом. Балканы и балканская война. Сочинения. Том 6. Москва-Ленинград, 1926 [ 19 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Сырку П.А. Русские мистические секты в Румынии // Христианское чтение. – 1879. – Ч. 1. – № 1–2. – С. 32–68
- Сырку П.А. Русские мистические секты в Румынии // Христианское чтение. – 1879. – Ч. 1. – № 1–2. – С. 37
- Grass K. K. Die Russischen Sekten. – T. 2. Die Weissen Tauben oder Skoptzen. – Leipzig: J.C. Hinrichs’sche Buchhandlang, 1914 – S. 459.
- Сырку П.А. Русские мистические секты в Румынии // Христианское чтение. – 1879. – Ч. 1. – № 1–2. – С. 61–63
- Потоцький В. Секта скопців у Бессарабії та на Поділлі (середина ХІХ – початок ХХ ст.) // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, №1138, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». – Вип. 19. – Харків, 2014. – С. 62–68.
- О скопческой секте и проявлении ея в Балтском уезде Подольской губернии // Подольские епархиальные ведомости. – 1878. – № 13 – С. 480–481
- Потоцький В. Секта скопців у Бессарабії та на Поділлі (середина ХІХ – початок ХХ ст.) // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, №1138, «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». – Вип. 19. – Харків, 2014. – С. 64
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skopci samonazva Bili golubi neohristiyanska sekta v Rosijskij imperiyi sho zvodit operaciyu oskoplennya v stupin bogougodnoyi spravi Radinnya korablya EtimologiyaOskoplennya v bukvalnomu sensi oznachaye kastraciyu vidalennya ditorodnih organiv Ministerstvom vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi skopci klasifikuvalis yak poslidovniki mistichnoyi sekti duhovnih hristiyan VirovchennyaZa svitoglyadom skopci blizki do hlistiv Bozhih lyudej v chastini obryadovosti do staroobryadciv Golovnim proyavom tilesnogo pochatku dlya poslidovnikiv sekti staye seks Zvidsi visnovok neobhidno povnistyu zvilnitisya vid vplivu ploti vid pervorodnogo griha vid ditorodnih organiv Zgidno iz vchennyam skopciv pershi lyudi buli stvoreni Bogom bezstatevimi Koli zh po naviyuvannyu Satani lyudi zgrishili v svoyij dushi chuttyevimi pomislami u nih utvorilisya na tili ci zaboroneni plodi sho spotvorili lyudskij obraz Same tilo ninishnih lyudej v uyavlenni skopciv potvorne Cya potvornist virazhayetsya statevimi oznakami yaki neobhidno vidsikti Borotba z plottyu ye golovnoyu umovoyu poryatunku dushi Gromadi skopciv nazivalisya korablyami molitovni zbori radinnyami U drugij polovini HIH st skopciv bulo blizko 6 tis nasampered v Tambovskij Kurskij Orlovskij guberniyah v Sibiru U Rosijskij imperiyi prinalezhnist do sekti skopciv karalasya zaslannyam do Shidnogo Sibiru Virovchennya skopciv tisno pov yazane z postattyu zasnovnika sekti Kindrata Selivanova Jogo diyalnist staye vidomoyu z 1770 h a zavershuyetsya na pochatku 1830 h rokiv Skopci pripisuvali jomu chudesne pohodzhennya pov yazane z hlistovskoyu bogorodiceyu Akulinoyu Ivanivnoyu yaku voni vvazhayut spravzhnoyu matir yu Selivanova i vodnochas Cariceyu Nebesnoyu I sam Selivanov nazivav yiyi Matushka moya Caricya Nebesna Akulina Ivanivna Za skopeckimi perekazami pid im yam Akulini Ivanivni hovalasya rosijska imperatricya Yelizaveta Petrivna Za tverdzhennyam skopciv vona caryuvala tilki dva roki a potim yak diva neporochna i blagochestiva zalishila prestol tayemno peredavshi derzhavne pravlinnya duzhe shozhij na neyi frejlini Sama zh pereodyagnuvshis v zhebracke plattya pishla pishki do Kiyeva na proshu ale po dorozi v Orlovskij guberniyi zustrila Bozhih Lyudej hlistiv prijnyala yihnyu viru i zalishilasya zhiti z nimi pid im yam Akulini Ivanivni She v chasi caryuvannya z nathnennya Svyatogo Duha vona narodila carstvenogo sina tobto Isusa Hrista yakogo vid usih prihovala Piznishe vin ob yavivsya pid im yam Kindratiya Selivanova i zustrivsya zi svoyeyu matir yu v Orlovskij guberniyi koli Akulina Ivanivna bula vzhe u velikij hlistivskij gromadi Perebuvayuchi na zaslanni v Irkutsku Selivanov vidavav sebe za carya Petra III yakogo osoblivo shanuvali sektanti yakim v jogo korotke pravlinnya buli zrobleni poslablennya Sered hlistiv pobutuvala legenda sho u Petra III vtilivsya sam Hristos yakij zijshov na zemlyu shob vryatuvati vid peresliduvan istinnih hristiyan U povidomlennya pro jogo raptovu konchinu bagato lyudej ne hotili viriti i z neterpinnyam chekali de i koli vin znovu z yavitsya RitualiCholovik pislya nakladennya drugoyi pechati Ta zhinka z vidalenimi persami Na vidminu vid staroobryadciv skopci ohoche vidviduvali pravoslavnu cerkvu j navit viyavlyali u pitannyah religijnoyi obryadovosti veliku starannist Voni vidkrito gluzuvali z pravoslavnih obryadiv i tayinstv hrami nazivali stajneyu svyashenikiv zherebcyami bogosluzhinnya irzhannyam zherebciv shlyub zluchkoyu odruzhenih lyudej zherebcyami j kobilami ditej shenyatami a yihnih materiv suchkami vid yakih smerdit j v odnomu misci z nimi siditi ne mozhna Ditonarodzhennya vvazhali prichinoyu zubozhinnya j rozorennya pravoslavnih i vzagali rosijskogo narodu Vognyane hreshennya U pershi desyatilittya isnuvannya sekti she tilki na rosijskih zemlyah oskoplennya vidbuvalos shlyahom vidalennya yayechok v cholovikiv Ce vidbuvalos za dopomogoyu rozpechenogo nozha rozigritij metal yakogo mav odrazu zh znezaraziti ranu Zvidsi j mistichna nazva ritualu Zgodom skopci dlya oskoplennya stali vikoristovuvati skalpeli ta rizne medichne obladnannya a rozpechene zalizo viklyuchno dlya dezinfekciyi i zupinki krovotechi Na pochatku operaciyi moshonku vishe yayechok styaguvali motuzkoyu a vzhe potim provodili kastraciyu Rana nakrivalas polotnyanoyu tkaninoyu zvolozhenoyu holodnoyu vodoyu abo natertoyu svizhim salom Inodi dlya zupinki krovotechi rana posipalas midnim kuporosom Rana zagoyuvalas lishe cherez chotiri tizhni zdebilshogo shramom u formi pidkovi Take oskoplennya nazivalos maloyu pechatkoyu abo pershoyu pechatkoyu U Kurskij guberniyi de sekta skopciv mala silni poziciyi nakladannya pershoyi pechatki chasto zdijsnyuvalos samostijno Zafiksovano vipadok koli odin z areshtantiv sam vidaliv sobi yadra za nastavlyannyam inshogo areshtanta sektanta Druga pechatka abo carska pechatka obryad na yakij navazhuvalis skopci sho projshli obryad vognyanogo hreshennya Polyagav u vidalenni statevogo chlena Obryad zdijsnyuvavsya ne ranishe yak cherez kilka misyaciv pislya nakladennya pershoyi pechatki inakshe isnuvala visoka jmovirnist letalnogo zavershennya obryadu Pri comu v otvir sechovipusknogo kanalu vstavlyalas specialna olov yana zatichka abo prostij cvyah abi ne dopustiti spajki uretri Tretya pechatka vidalennya soskiv a chasom i chetverta virizannya na boci u skopcya trikutnika nagaduvannya pro bik Hrista probitij spisom rimskogo voyina U Tambovskij guberniyi isnuvali rizni vidgaluzhennya vid sekti skopciv sho praktikuvali rizni sposobi oskoplennya perev yazuvannya statevogo chlena motuzkoyu tosho Oskoplennya praktikuvalos i sered zhinok vidalennya statevih gub klitora a neridko i grudej Odnak oskopleni zhinki ne vtrachali ditorodnoyi funkciyi Nizka etnografiv stverdzhuyut sho buli vipadki koli zhinki sho zalishali korabel odruzhuvalis i navit narodzhuvali ditej Radinnya molinnya sho vidbuvalis naperedodni velikih pravoslavnih svyat vnochi Korabel zbiravsya u specialnomu primishenni de spivali specialni pisni ta chitali virshi vdyagali bili rizi i hodili riznimi sposobami Na radinnyah vidbuvavsya prijom do sekti novih adeptiv Isnuvali i suto skopecki svyata Napriklad dati pov yazani z zhittyam zasnovnika sekti Kindrata Selivanova Odniyeyu z takih dat bulo 15 veresnya den pokarannya Selivanova Pid chas radin skopci bagato tancyuvali do povnogo visnazhennya sho malo vgamuvati pristrasti tila IstoriyaZasnovnik sekti Kindrat Selivanov HIH st Zgidno z doslidzhennyami Fedora Glinki sekta skopciv isnuvala z nezapam yatnih chasiv a v Rosiyi osoblivo poshirilasya za chasiv Petra I Yak sekta v religiyeznavchomu rozuminni oformilisya v XVIII stolitti zasnovnikom vvazhayetsya vtikach kripak yakij zalishiv sektu hlistiv Bogorodici Akulini Ivanivni rozcharuvavshis u svoyih kolishnih religijnih perekonannyah Z pochatkom caryuvannya Mikoli I carskij uryad rozpochav vsebichnij nastup na cyu sektu 1834 roku cej ruh bulo vidneseno do rozryadu osoblivo nebezpechnih sekt potim specialnogo dlya skopciv bulo zaprovadzheno novij termin sekta sho pov yazana z lyutimi buzuvirskimi ta amoralnimi diyami Vid 1885 r skopci buli vidneseni do nizki sekt sho pov yazani z lyutim buzuvirstvom ta fanatichnim zamahom na zhittya svoye ta inshih lyudej z amoralnimi ogidnimi diyami U 1842 roci za oskoplennya inshih i samooskoplennya bula priznachena katorga cya mira pokarannya zalishalasya chinnoyu do rozvalu Rosijskoyi imperiyi Pobut i tradiciyiV Rosiyi skopci buli vidomi svoyimi nadzvichajnimi bagatstvami ta micnimi u tomu chisli korporativnimi zv yazkami Tak vidomo sho v Rumuniyi viklyuchno u velikih mistah skopci praktichno povnistyu monopolizuvali viznichij promisel Zustrich iz rosijskimi skopcyami u Rumuniyi duzhe zdivuvala vidomogo revolyucionera Leva Trockogo yakij zgaduvav Dosit velikij vidsotok gromadskoyi prislugi Buharesta vizniki kelnera portye posilni znaye rosijsku movu Sered viznikiv panivne stanovishe zajmayut rosijski skopci z shirokimi stegnami bezborodi z opuhlimi oblichchyami i pidlitkovimi golosami U nih najkrashi koni najkrashi ekipazhi i najkrashi siryaki z shovkovimi strichkami Siryaki rosijski plisovi spravzhni yakih meni ne dovodilosya bachiti vzhe kilka rokiv Ostannim chasom skopci prodayut svoyih konej i perehodyat na avtomobili Odin iz nih skarzhivsya meni sho vijskove ministerstvo zabralo u nih pri rekviziciyi tisyachnih konej i zaplatilo yim lishe po 500 frankiv Skopci nalezhat do chisla najbilshih cikavinok rumunskoyi stolici Voni vidznacheni u neminuchomu Putivniku po Blizkomu Shodu Mejera i yim prisvyachuye storinku Leo Claretti u svoyih Feuilles de route en Roumanie Dorozhni zapiski v Rumuniyi Emigraciya skopcivZ metoyu zberezhennya sekti yiyi providniki skerovuvali svoyu pastvu zakordon Krayinoyu yaku skopci obrali dlya perehovuvannya stala Rumuniya Cya derzhava bula obrana skopcyami z kilkoh prichin Po pershe ce bula yedina na toj chas nezalezhna pravoslavna derzhava za mezhami Rosijskoyi imperiyi Ce bulo vkraj vazhlivo dlya skopciv adzhe voni zavzhdi pidkreslyuvali vlasnu viddanist pravoslav yu retelno dotrimuyuchis usih neobhidnih obryadiv Po druge Rumuniya mala spilni kordoni z Rosijskoyu imperiyeyu sho znachno sproshuvalo vtechu i podalshij zv yazok iz odnovircyami Po tretye poslidovniki sekti spodivalisya skoristatisya progalinami u miscevomu zakonodavstvi pevnij chas spekulyuyuchi na vlasnij religijnosti ta vidayuchi z sebe bezvinnih zhertv carskogo rezhimu Na pochatku HIH st skopci ryatuyuchis vid peresliduvan v Rosiyi prosili u moldavskogo mitropolita Veniamina pritulku ta zahistu Voni oderzhali dozvil na pereselennya za takih umov nikogo z miscevih meshkanciv ne oskoplyuvati vidviduvati pravoslavnij hram spoviduvatisya ta trichi na rik prichashatisya Svyatih Tayinstv U drugij polovini HIH st v rezultati masovoyi emigraciyi apologetiv sekti spershu misto Yassi a zgodom i vsya Rumuniya postupovo peretvorilasya na golovnij oseredok skopectva Poslidovniki sekti yak revni viryani pevnij chas navit koristuvalisya povagoyu miscevih meshkanciv i pravoslavnogo kliru a yihni vatazhki ikonopisci Leontij i Semion zaproshuvalisya dlya prikrashennya miscevih hramiv i monastiriv Prote na pochatku 1830 roku u Yassah vinik pershij konflikt tamteshnih skopciv zvinuvatili v kastraciyi troh hlopchikiv dvoh moldavan i rosiyanina Dijshlo do sutichok i sprob samosudu nad skopcyami miscevimi zhitelyami Odnak skopcyam vdalos vryatuvatisya V rezultati cogo konfliktu miscevij municipalitet uhvaliv rishennya pro zasudzhennya vsih skopciv do smertnoyi kari cherez rozstril Sektanti razom pokinuli Yasi ta znikli u napryamku Valahiyi Turechchini j Rosiyi Odnak nevdovzi u Yassah vidnoviv svoyu diyalnist skopeckij choven yakij u 1835 roci vzhe narahovuvav 60 osib i mav dvoh prorokiv Vasilya Halimona ta takogo sobi Pocheryana Druge prishestya skopciv do Yass vzhe ne zustrilo takih zhorstkih represivnih zahodiv Deyaki istoriki vvazhayut sho prichinoyu takogo m yakogo stavlennya miscevoyi vladi do sektantiv ye korupciya Skopci shedro obdarovuvali miscevu vladu groshima ta podarunkami Vzhe u 1870 h rokah najbilshi chovni skopciv znahodilis ne v Rosijskij imperiyi a same v Yassah Misceva gromada sektantiv popovnyuvalas zdebilshogo za rahunok novopribulih skopciv emigrantiv iz Rosijskoyi imperiyi ale buli j novonaverneni rumuni ta moldavani U 1830 h rokah na rumunskih ta moldovskih zemlyah pid pidozroyu prinalezhnosti do sekti perebuvalo lishe 60 osib U 1860 h rokah yih chislo zbilshilos do 600 U 1917 vzhe pivtori tisyachi poslidovnikiv Odnim iz vazhlivih dlya sekti naselenih punktiv bulo selo Mikolayivka na kordoni Same cherez ce selo vidbuvalas bilshist kontaktiv rumunskih skopciv iz skopcyami Rosijskoyi imperiyi Pozhvavlennyu komunikaciyi she bilshe spriyav dogovir ukladenij 1856 roku mizh Rosiyeyu ta Moldavskim knyazivstvom zgidno z yakim meshkancyam prikordonnya dozvolyalosya vilno peretinati kordon j protyagom tizhnya zajmatisya na sumizhnij teritoriyi polovimi robotami Dlya cogo potriben buv lishe pasport vidanij volosnim pravlinnyam Na pochatku 1870 h rokiv najbilshi skopecki chovni na teritoriyi Rumuniyi znahodilis v takih naselenih punktah m Yassi blizko 100 skopciv cholovichoyi stati j priblizno 150 zhinochoyi Vsi voni meshkali u peredmisti sho nazivalosya Pekurarij ta zajmalisya viznickim promislom ta bdzhilnictvom m Buharest 74 skopci cholovichoyi stati ta 61 zhinochoyi m Galac 105 cholovikiv 51 zhinka ta 49 ditej oboh statej s Mikolayivka 30 cholovikiv 10 zhinok i 17 ditej oboh statej Mikolayivski skopci osoblivo tisno spilkuvalisya z odnovircyami na rosijskih teritoriyah ta u Buharesti s Novotroyicke bilya m Kiliyi 18 skopciv 11 cholovikiv ta 7 zhinok s Vasilivka 6 cholovikiv 2 zhinki ta 8 ditej oboh statej Skopci v UkrayiniU 1830 1835 rr pershi gromadi skopciv vinikayut i na ukrayinskih zemlyah Pislya skandalnogo vipadku z oskoplenimi hlopchikami u Yassah chastina skopciv vtekla do Izmayilu Prote najbilsh vidomij izmayilskij skopec Grigorij Yakovlyev priyihav same z Rosiyi Vin vikonuvav u chovni funkciyi kermanicha proroka ta vodnochas majstra skopitelya kotrij provodiv operaciyi z kastraciyi U 1859 roci diyalnist sekti v Izmayili bulo rozkrito Ce stalos pislya smerti vnaslidok nevdaloyi hirurgichnoyi operaciyi kilkoh neofitiv U hodi slidstva u domi Grigoriya Yakovlyeva bulo zatrimano 13 skopciv a takozh znajdeno hirurgichni instrumenti liki j tri zoshiti z tekstami molitov i pisen bilih golubiv Odnak i cogo razu zatrimanim vdalos uniknuti pokarannya zavdyaki zastupnictvu yedinovirciv z Rumuniyi Cherez selo Mikolayivku de posadu starshini volosnogo pravlinnya zajmav odin iz najbilsh revnih prihilnikiv skopeckoyi sekti Voloshinov propaganda sekti bilih golubiv u drugij polovini HIH st poshiryuvalasya z Rumuniyi na teritoriyi Bessarabskoyi ta Podilskoyi guberniyi a slidom za nimi j Hersonshini Tavriyi Katerinoslavshini ta Harkivshini Tak vidomo pro isnuvannya u 1870 h rokah chovna v m Balta yakij buv vikritij pid chas radinnya rumunskogo piddanogo Mihajla Ivanova yakij viyavivsya oskoplenim do togo zh vin mav pri sobi zapisi z tekstami skopeckih pisen Pastoru baltskih skopciv Semenu Bulatovichu razom iz najblizhchim pomichnikom Pavlom Savickim vdalos zniknuti z miscya prozhivannya ta perepravitisya do Rumuniyi Takim chinom policiyi vdalosya zahopiti bilshe nizh pivsotni sektantiv v toj samij chas yak yihni vatazhki zmogli viyihati za mezhi Rosijskoyi imperiyi PosilannyaSkopci Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Skopci Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1761 1762 1000 ekz Primitki sum in ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 2 lyutogo 2020 Tretya varta ukr 1 lipnya 2019 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 2 lyutogo 2020 vseslova com ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 2 lyutogo 2020 Apanasyonok A V Chernysh A V Put k carskoj pechati iz istorii rasprostraneniya skopchestva v Kurskoj gubernii v XIX v Vestnik Leningradskogo gosudarstvennogo universiteta im A S Pushkina 2013 S 74 81 Skopcy Enciklopedicheskij slovar Pod red prof I B Andreevskogo izdateli F A Brokgauz I A Efron T 59 S 227 L Trockij Pered istoricheskim rubezhom Balkany i balkanskaya vojna Sochineniya Tom 6 Moskva Leningrad 1926 19 grudnya 2007 u Wayback Machine Syrku P A Russkie misticheskie sekty v Rumynii Hristianskoe chtenie 1879 Ch 1 1 2 S 32 68 Syrku P A Russkie misticheskie sekty v Rumynii Hristianskoe chtenie 1879 Ch 1 1 2 S 37 Grass K K Die Russischen Sekten T 2 Die Weissen Tauben oder Skoptzen Leipzig J C Hinrichs sche Buchhandlang 1914 S 459 Syrku P A Russkie misticheskie sekty v Rumynii Hristianskoe chtenie 1879 Ch 1 1 2 S 61 63 Potockij V Sekta skopciv u Bessarabiyi ta na Podilli seredina HIH pochatok HH st Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina 1138 Istoriya Ukrayini Ukrayinoznavstvo istorichni ta filosofski nauki Vip 19 Harkiv 2014 S 62 68 O skopcheskoj sekte i proyavlenii eya v Baltskom uezde Podolskoj gubernii Podolskie eparhialnye vedomosti 1878 13 S 480 481 Potockij V Sekta skopciv u Bessarabiyi ta na Podilli seredina HIH pochatok HH st Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina 1138 Istoriya Ukrayini Ukrayinoznavstvo istorichni ta filosofski nauki Vip 19 Harkiv 2014 S 64