У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мова значення У Вікісловнику є сторінка штучна мова Шту чна мо ва ц

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мова (значення).

У Вікісловнику є сторінка штучна мова.

Шту́чна мо́ва — це мова, чия фонологія, граматика та/або словниковий запас були цілеспрямовано створені особою чи групою осіб. Це відрізняє штучні мови від мов, які розвивались еволюційно. Штучні мови створюються через багато причин: наприклад, щоб спростити спілкування між людьми (міжнародні мови), щоб додати реалізму вигаданому світу чи з інших естетичних міркувань (вигадані мови), для лінгвістичних експериментів (наприклад перевірки гіпотези Сепіра-Ворфа) чи для мовних ігор.

Прапор штучних мов, придуманий передплатниками розсилки CONLANG. Прапор має вигляд Вавилонської вежі на тлі ранкового сонця

Також до штучних мов належать спеціалізовані знакові системи для запису необхідної інформації в певних галузях науки і техніки, наприклад, мови програмування.

Станом на 4 січня 2022 року, найпоширенішою штучною мовою з оригінальною літературою є есперанто.

Огляд

Штучні мови поділяються за принципом їхнього створення:

мови, створені апріорі — граматика та словниковий запас створюються з нуля, базуючись на уяві автора чи на певних розрахунках;

Прикладом апріорної та експериментальної мови є проєкт "URLCoFi" у Франкфуртському університеті ім. Ґете (Німеччина). На цій побудованій мові, що називається "Jucearm", вміст був розміщений в інтернеті, і в експерименті учасники повинні були знайти якомога більше вмісту мовою в інтернеті за допомогою списку слів. Проєкт мав на меті дослідити, як шукати та знаходити контент в інтернеті, а також обійти проблему "Precision-and-recall" за допомогою побудованої мови.

Наприклад: "Famu siezbu wezä asj ziave ezbemesjaz, suzvazsobe ba lia zeboa fegle wemposowebu fezpe azpuzsaz suz iz wuane pez umodozesj."

мови, створені апостеріорі — успадковують граматику та словниковий запас від природних мов. Вони також поділяються на
- схематичні, в яких природний чи частково природний словниковий запас змінюється, щоб відповідати заздалегідь установленим правилам;
- натуралістичні, де природні слова залишають своє нормальне звучання й написання.

Прикладом апостеріорної мови є мова Гільдеґарди Бінгенської "Lingua Ignota". Мова заснована на латинській граматиці, і вона розробила близько 1000 неологізмів.

Приклад
Lingua Ignota	Українська
crizia	церква
diveliz	диявол
iminois	людина

Есперанто вважається загалом схематичною мовою, інтерлінгва розглядається як натуралістична, а новіаль представляють як компроміс між обома видами.

Призначення

За призначенням штучні мови можна поділити на такі типи:

: створені з метою експериментів у логіці, філософії чи лінгвістиці.
: створені з метою спрощення міжнародного спілкування.
Вигадані мови: створені, щоб додати реалізму в вигаданий світ та з метою естетичного чи гумористичного ефекту.

Щоправда, межі між ними доволі розмиті та штучна мова може належати одночасно до кількох різних типів.

Існують мови, розроблені так, аби висловлювати максимум змісту з мінімальною складністю, наприклад, токі пона.

Див. також

Примітки

Powers, David Martin (15 грудня 2011). Evaluation: from Precision, Recall and F-measure to ROC, Informedness, Markedness and Correlation (англ.). ISSN 2229-3981. Процитовано 17 серпня 2020.
LernBar Player. lernbar.uni-frankfurt.de. Процитовано 17 серпня 2020.
Goethe-Universität —. www.studiumdigitale.uni-frankfurt.de. Процитовано 17 серпня 2020.
Higley, Sarah (2007). Hildegard of Bingen’s Unknown Language: An Edition, Translation, and Discussion (Англійська) . New York: Palgrave Macmillan. с. 246.

Джерела інформації

Енциклопедія кібернетики, т. 2, с. 595.

Посилання

Волков Анатолій, Скаб Мар'ян. Штучні мови // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 625—626. — 634 с.
10 штучних мов: хто і навіщо їх створив

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Powers, David Martin (15 грудня 2011). Evaluation: from Precision, Recall and F-measure to ROC, Informedness, Markedness and Correlation (англ.). ISSN 2229-3981. Процитовано 17 серпня 2020.

[2] LernBar Player. lernbar.uni-frankfurt.de. Процитовано 17 серпня 2020.

[3] Goethe-Universität —. www.studiumdigitale.uni-frankfurt.de. Процитовано 17 серпня 2020.

[4] Higley, Sarah (2007). Hildegard of Bingen’s Unknown Language: An Edition, Translation, and Discussion (Англійська) . New York: Palgrave Macmillan. с. 246.