Іов (Скакальський), мирське ім'я Василь (нар.1 січня 1914 р., м. Кременець — †18 лютого 1974 р., Кутириба) — архімандрит, єпископ, архієпископ Куритибський і Південної Америки Української Автокефальної Православної Церкви в еміграції (УАПЦ), капелан, чернець.
Іов Скакальський | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 1 січня 1914 Російська імперія Кременець |
Смерть | 18 лютого 1974 (60 років) Бразилія м. Кутіриба |
Громадянство | Російська імперія УНР Польща Бразилія |
Освіта | Волинська духовна семінарія |
Служіння в церкві | |
Конфесія | Православна церква |
Рукоположення | 1938, 1968 |
Постриг | 20 листопада 1936 |
Життєпис
Народився в Крем’янці‚ у родині Якова і його дружини Анни Федоринчик. Був єдиною дитиною і при хрещенні одержав ім’я Василія. Після закінчення початкової школи вступив до Волинської духовної семінарії в Крем’янці 1928 року. Серед його викладачів були Архиєпископ Олексій Громадський, професори Іван Власовський, , Михайло Кобрин, Михайло Булгаков, Лев Данилевич, , о. Петро Табінський та інші.
Єпископ Олексій Громадський звернув увагу на свого учня Василя Скакальського, його смиренність, послух, чудовий голос, любов до Церкви, її святинь. Під час навчання в семінарії був послушником у Свято-Успенській Почаївській Лаврі, архимандритом якої був Олексій. Після закінчення семінарії 20 листопада 1936 року прийняв чернечий постриг з ім’ям Іова, опікуна й будівничого Почаївської Лаври.
В 1938 році Архиєпископ Олексій (Громадський) рукоположив його в сан ієромонаха. У ті роки о. Іов мав клопіт із польською поліцією, яка запроторила його за ґрати, і лише початок Другої світової війни і розгром Польщі дав можливість залишити тюремну камеру і вийти на свободу.
В 1939 р. був ув'язнений польською владою за українсько-націоналістичну діяльність. Перейшов у німецьку зону окупації, де увійшов до складу Холмсько-Підляської єпархії. Перша московська окупація Волині у 1939—1941 роках змусила о. Іова шукати притулку в Холмі, який став тоді центром українського православного життя.
В 1940 році постала Холмсько-Підляська єпархія, яку очолив Архиєпископ Іларіон (Огієнко), з його благословення о. Іов став працювати в Холмській духовній консисторії, одночасно обслуговував недалекі від Холма парафії, коли там були відсутні настоятелі.
Наприкінці 1943 року о. Іов був призначений капеланом для православних вояків дивізії СС «Галичина», пізнішої 1-ї дивізії Української Національної Армії. З 1944 капелан Українського Легіону Самооборони. Служив Служби Божі, разом із дивізією потрапив до англійського полону, в якому пробув два роки в Ріміні, Італія. У таборі вояків дивізії о. Іов заснував православну парафію, організував церковний хор, який по переїзді вояків до Великої Британії став основою відомого хору «Дніпро» в місті Олдемі.
В 1945—1947 рр. перебував у таборі військовополонених в м. Ріміні (Італія). До 1951 року був членом Генерального церковного управління УАПЦ, обслуговував парафії в Галіфаксі, Брадфорді.
Владика Мстислав (Скрипник) 1951 року запросив о. Іова до Канади‚ де він до 15 вересня 1964 року виконував обов’язки секретаря митрополичої канцелярії Митрополита Іларіона, а тоді був призначений духовним опікуном і настоятелем церкви богословського факультету Колегії св. Андрія при Манітобському університеті у Вінніпезі.
18 лютого 1974 року помер, а його тіло було перевезено до Саут-Баунд-Бруку, Нью-Джерсі, і 2 березня урочисто поховано на цвинтарі.
Водночас в Державному архіві Волинської області зберігаються документальні джерела зі згадками про Владику Іова Скакальського, зокрема про його служіння в Південній Америці.
Архімандрит (з 1963 р.), єпископ (з 1968 р.) та архієпископ (з 1971 р.) УПЦ в Південній Америці.
Помер 18 лютого 1974 р. в м. Кутириба (Бразилія).
Похований на цвинтарі Саут-Баунд-Брук (США).
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Колісник Р., «Військова Управа та українська дивізія Галичина» — Торонто, 1990.
Примітки
- Скакальський був духівником Південної Америки. Свобода (укр.). Процитовано 15 листопада 2018.
Посилання
- Інститут історії України
- Стоцький Ярослав, Капелани та духовна опіка в Українській Дивізії військ СС «Галичина», 25.11.2010. Українська правда, Історична правда.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iov Skakalskij mirske im ya Vasil nar 1 sichnya 1914 r m Kremenec 18 lyutogo 1974 r Kutiriba arhimandrit yepiskop arhiyepiskop Kuritibskij i Pivdennoyi Ameriki Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v emigraciyi UAPC kapelan chernec Iov SkakalskijZagalna informaciyaNarodzhennya1 sichnya 1914 1914 01 01 Rosijska imperiya KremenecSmert18 lyutogo 1974 1974 02 18 60 rokiv Braziliya m KutiribaGromadyanstvoRosijska imperiya UNR Polsha BraziliyaOsvitaVolinska duhovna seminariyaSluzhinnya v cerkviKonfesiyaPravoslavna cerkvaRukopolozhennya1938 1968Postrig20 listopada 1936ZhittyepisNarodivsya v Krem yanci u rodini Yakova i jogo druzhini Anni Fedorinchik Buv yedinoyu ditinoyu i pri hreshenni oderzhav im ya Vasiliya Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli vstupiv do Volinskoyi duhovnoyi seminariyi v Krem yanci 1928 roku Sered jogo vikladachiv buli Arhiyepiskop Oleksij Gromadskij profesori Ivan Vlasovskij Mihajlo Kobrin Mihajlo Bulgakov Lev Danilevich o Petro Tabinskij ta inshi Yepiskop Oleksij Gromadskij zvernuv uvagu na svogo uchnya Vasilya Skakalskogo jogo smirennist posluh chudovij golos lyubov do Cerkvi yiyi svyatin Pid chas navchannya v seminariyi buv poslushnikom u Svyato Uspenskij Pochayivskij Lavri arhimandritom yakoyi buv Oleksij Pislya zakinchennya seminariyi 20 listopada 1936 roku prijnyav chernechij postrig z im yam Iova opikuna j budivnichogo Pochayivskoyi Lavri V 1938 roci Arhiyepiskop Oleksij Gromadskij rukopolozhiv jogo v san iyeromonaha U ti roki o Iov mav klopit iz polskoyu policiyeyu yaka zaprotorila jogo za grati i lishe pochatok Drugoyi svitovoyi vijni i rozgrom Polshi dav mozhlivist zalishiti tyuremnu kameru i vijti na svobodu V 1939 r buv uv yaznenij polskoyu vladoyu za ukrayinsko nacionalistichnu diyalnist Perejshov u nimecku zonu okupaciyi de uvijshov do skladu Holmsko Pidlyaskoyi yeparhiyi Persha moskovska okupaciya Volini u 1939 1941 rokah zmusila o Iova shukati pritulku v Holmi yakij stav todi centrom ukrayinskogo pravoslavnogo zhittya V 1940 roci postala Holmsko Pidlyaska yeparhiya yaku ocholiv Arhiyepiskop Ilarion Ogiyenko z jogo blagoslovennya o Iov stav pracyuvati v Holmskij duhovnij konsistoriyi odnochasno obslugovuvav nedaleki vid Holma parafiyi koli tam buli vidsutni nastoyateli Naprikinci 1943 roku o Iov buv priznachenij kapelanom dlya pravoslavnih voyakiv diviziyi SS Galichina piznishoyi 1 yi diviziyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Armiyi Z 1944 kapelan Ukrayinskogo Legionu Samooboroni Sluzhiv Sluzhbi Bozhi razom iz diviziyeyu potrapiv do anglijskogo polonu v yakomu probuv dva roki v Rimini Italiya U tabori voyakiv diviziyi o Iov zasnuvav pravoslavnu parafiyu organizuvav cerkovnij hor yakij po pereyizdi voyakiv do Velikoyi Britaniyi stav osnovoyu vidomogo horu Dnipro v misti Oldemi V 1945 1947 rr perebuvav u tabori vijskovopolonenih v m Rimini Italiya Do 1951 roku buv chlenom Generalnogo cerkovnogo upravlinnya UAPC obslugovuvav parafiyi v Galifaksi Bradfordi Vladika Mstislav Skripnik 1951 roku zaprosiv o Iova do Kanadi de vin do 15 veresnya 1964 roku vikonuvav obov yazki sekretarya mitropolichoyi kancelyariyi Mitropolita Ilariona a todi buv priznachenij duhovnim opikunom i nastoyatelem cerkvi bogoslovskogo fakultetu Kolegiyi sv Andriya pri Manitobskomu universiteti u Vinnipezi 18 lyutogo 1974 roku pomer a jogo tilo bulo perevezeno do Saut Baund Bruku Nyu Dzhersi i 2 bereznya urochisto pohovano na cvintari Vodnochas v Derzhavnomu arhivi Volinskoyi oblasti zberigayutsya dokumentalni dzherela zi zgadkami pro Vladiku Iova Skakalskogo zokrema pro jogo sluzhinnya v Pivdennij Americi Arhimandrit z 1963 r yepiskop z 1968 r ta arhiyepiskop z 1971 r UPC v Pivdennij Americi Pomer 18 lyutogo 1974 r v m Kutiriba Braziliya Pohovanij na cvintari Saut Baund Bruk SShA DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kolisnik R Vijskova Uprava ta ukrayinska diviziya Galichina Toronto 1990 PrimitkiSkakalskij buv duhivnikom Pivdennoyi Ameriki Svoboda ukr Procitovano 15 listopada 2018 ol PosilannyaInstitut istoriyi Ukrayini Stockij Yaroslav Kapelani ta duhovna opika v Ukrayinskij Diviziyi vijsk SS Galichina 25 11 2010 Ukrayinska pravda Istorichna pravda Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi