Сициліана (музика)

Сициліа́на (італ. siciliana) — старовинний пасторальний італійський танець у розмірі ${\displaystyle 6/8}$, ${\displaystyle 9/8}$ або ${\displaystyle 12/8}$. В 14 столітті формується жанр вокальної, а пізніше й інструментальної сициліани, проте перші зразки, як і описи танцю сициліани не збереглися.

Танець
Сициліана

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сициліана.

Георг Фрідріх Гендель. Сициліана з ораторії «Самсон» (фрагмент)

Характерними рисами сициліани є мінорний лад, пунктирний ритм, співу́чість, тричастинна побудова da capo, відсутність стакато. Сициліана набула поширення з XVII століття в творчості А. Скарлатті, Г. Генделя, Й. С. Баха, пізніше — в операх Г. Доніцетті, Дж. Верді, П. Масканьї та ін.

Джерела

• Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)