Ю́рій Микола́йович Сітя́єв (3 лютого 1977, м. Донецьк, Українська РСР — 23 травня 2014, с. Золотий Колодязь, Добропільський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, миротворець, десантник, танкіст, старший солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Позивний «Сітяй».
Сітяєв Юрій Миколайович | ||
---|---|---|
Старший солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 3 лютого 1977 Донецьк | |
Смерть | 23 травня 2014 (37 років) Золотий Колодязь, Донецька область (Загиблий у бою) | |
Псевдо | «Сітяй» | |
Військова служба | ||
Роки служби | 1995—1997, 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | Миротворча місія в Югославії Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
"Лицарі Небесної варти" Юрій Ситяєв на YouTube // Телеканал Лтава, 15 квітня 2015 |
Життєпис
Юрій Сітяєв народився в Донецьку. З дитячих років проживав у місті Кобеляки на Полтавщині. 1991 року закінчив 8 класів середньої школи №2 міста Кобеляки, 1995 року — Кобеляцьке професійно-технічне училище. Того ж року був призваний на військову службу в аеромобільні війська. В 1996—1997 роках у званні старшого солдата брав участь в обмеженому контингенті миротворчих сил в Югославії на посаді старшого механіка-водія танку Т-64Б. Після демобілізації повернувся в Кобеляки.
2 квітня 2014 року призваний на військову службу за частковою мобілізацією як доброволець. Юрій Сітяєв сам прийшов до війсккомату, як він сказав матері, — щоб не було соромно перед пам'яттю діда, інваліда Великої вітчизняної війни.
Старший солдат, механік-водій танка 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, Черкаське.
З травня брав участь в антитерористичній операції на посиленні блокпостів у Добропільському районі Донецької області.
Загинув 23 травня 2014 року від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост поблизу села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. За розповідями товаришів по службі, у той день близько 15:00 на блокпост під'їхав автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. В цей час українські бійці укріплювали свої позиції. З автомобілів вийшли озброєні чоловіки й кинули шумові гранати, а потім відкрили прямий вогонь. Старші солдати Юрій Сітяєв та Андрій Абросімов, як найбільш досвідчені, першими вступили у бій. Вони прийняли удар на себе й загинули від кульових поранень, ще два військовослужбовці дістали поранень, але атаку було відбито. Важкопоранений старший сержант Андрій Дерило помер 9 червня у київському шпиталі.
Терористи застосували таку ж саму тактику, як і напередодні під час нападу на блокпост 51-ї бригади поблизу Волновахи.
26 травня Юрія поховали на міському кладовищі в Кобеляках. Залишились мати Тетяна Петрівна Опришко, батько Микола, молодший брат Роман, сестра Наталя, яка мешкає у Москві, та 17-річна донька Аліна.
Нагороди та звання
19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням 40-ї сесії Кобеляцької районної ради 6-го скликання від 08.09.2015 № 17 присвоєне звання «Почесний громадянин Кобеляцького району» (посмертно).
Рішенням Полтавської обласної ради нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно): на визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради.
Вшанування пам'яті
У вересні 2014 року Кобеляцька міська рада ухвалила рішення пойменувати один із провулків міста на честь Юрія Сітяєва.
14 жовтня 2015 року в місті Кобеляки на фасаді загальноосвітньої школи №2 імені Олеся Гончара по вулиці Шевченка, 34/37, де навчався Юрій Сітяєв, відкрито меморіальну дошку на його честь.
23 травня 2016 року біля села Золотий Колодязь на місці колишнього блокпоста відрито пам'ятний знак на честь трьох загиблих бійців 93-ї механізованої бригади, серед яких ім'я старшого солдата Юрія Сітяєва.
Примітки
- Указ Президента України №599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 15 липня 2017.
- В Кобеляках з'явиться провулок Юрія Сітяєва, названий на честь загиблого героя // «Полтавщина», 12 вересня 2014
- У Кобеляках відкрили меморіальну дошку Юрію Сітяєву // «ЕХО», 14 жовтня 2015
- Донбас: 23 травня ці хлопці загинули внаслідок атаки терористів // DDK.dn.ua, 23 травня 2016
Джерела
- Сітяєв Юрій Миколайович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Сітяєв Юрій Миколайович // Український меморіал.
- Сітяєв Юрій Миколайович[недоступне посилання з липня 2019] Сайт Полтавської обласної ради.
- Кобелячани попрощались з героєм // Тижневик «ЕХО», 27 травня 2014.
- 23 травня 2014-го. Бій біля Золотого колодязя. Перші втрати 93-ї бригади // Facebook Юрій Бутусов, 23 травня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rij Mikola jovich Sitya yev 3 lyutogo 1977 m Doneck Ukrayinska RSR 23 travnya 2014 s Zolotij Kolodyaz Dobropilskij rajon Donecka oblast Ukrayina ukrayinskij vijskovosluzhbovec mirotvorec desantnik tankist starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini Uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pozivnij Sityaj Sityayev Yurij Mikolajovich Starshij soldatZagalna informaciyaNarodzhennya3 lyutogo 1977 1977 02 03 DoneckSmert23 travnya 2014 2014 05 23 37 rokiv Zolotij Kolodyaz Donecka oblast Zagiblij u boyu Psevdo Sityaj Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi1995 1997 2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 93 OMBrVijni bitviMirotvorcha misiya v Yugoslaviyi Vijna na shodi UkrayiniNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya Zovnishni videofajli Licari Nebesnoyi varti Yurij Sityayev na YouTube Telekanal Ltava 15 kvitnya 2015ZhittyepisYurij Sityayev narodivsya v Donecku Z dityachih rokiv prozhivav u misti Kobelyaki na Poltavshini 1991 roku zakinchiv 8 klasiv serednoyi shkoli 2 mista Kobelyaki 1995 roku Kobelyacke profesijno tehnichne uchilishe Togo zh roku buv prizvanij na vijskovu sluzhbu v aeromobilni vijska V 1996 1997 rokah u zvanni starshogo soldata brav uchast v obmezhenomu kontingenti mirotvorchih sil v Yugoslaviyi na posadi starshogo mehanika vodiya tanku T 64B Pislya demobilizaciyi povernuvsya v Kobelyaki 2 kvitnya 2014 roku prizvanij na vijskovu sluzhbu za chastkovoyu mobilizaciyeyu yak dobrovolec Yurij Sityayev sam prijshov do vijskkomatu yak vin skazav materi shob ne bulo soromno pered pam yattyu dida invalida Velikoyi vitchiznyanoyi vijni Starshij soldat mehanik vodij tanka 93 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi v ch A1302 Cherkaske Z travnya brav uchast v antiteroristichnij operaciyi na posilenni blokpostiv u Dobropilskomu rajoni Doneckoyi oblasti Zaginuv 23 travnya 2014 roku vid kuli snajpera pid chas napadu teroristiv na blokpost poblizu sela Zolotij Kolodyaz na trasi Dobropillya Kramatorsk Za rozpovidyami tovarishiv po sluzhbi u toj den blizko 15 00 na blokpost pid yihav avtomobil patrulno postovoyi sluzhbi ta inkasatorskij mikroavtobus V cej chas ukrayinski bijci ukriplyuvali svoyi poziciyi Z avtomobiliv vijshli ozbroyeni choloviki j kinuli shumovi granati a potim vidkrili pryamij vogon Starshi soldati Yurij Sityayev ta Andrij Abrosimov yak najbilsh dosvidcheni pershimi vstupili u bij Voni prijnyali udar na sebe j zaginuli vid kulovih poranen she dva vijskovosluzhbovci distali poranen ale ataku bulo vidbito Vazhkoporanenij starshij serzhant Andrij Derilo pomer 9 chervnya u kiyivskomu shpitali Teroristi zastosuvali taku zh samu taktiku yak i naperedodni pid chas napadu na blokpost 51 yi brigadi poblizu Volnovahi 26 travnya Yuriya pohovali na miskomu kladovishi v Kobelyakah Zalishilis mati Tetyana Petrivna Oprishko batko Mikola molodshij brat Roman sestra Natalya yaka meshkaye u Moskvi ta 17 richna donka Alina Nagorodi ta zvannya19 lipnya 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Rishennyam 40 yi sesiyi Kobelyackoyi rajonnoyi radi 6 go sklikannya vid 08 09 2015 17 prisvoyene zvannya Pochesnij gromadyanin Kobelyackogo rajonu posmertno Rishennyam Poltavskoyi oblasnoyi radi nagorodzhenij vidznakoyu Za virnist narodu Ukrayini I stupenya posmertno na viznannya vagomih osobistih zaslug pered Poltavshinoyu ta Ukrayinoyu zanesenij do Knigi Poshani Poltavskoyi oblasnoyi radi Vshanuvannya pam yatiU veresni 2014 roku Kobelyacka miska rada uhvalila rishennya pojmenuvati odin iz provulkiv mista na chest Yuriya Sityayeva 14 zhovtnya 2015 roku v misti Kobelyaki na fasadi zagalnoosvitnoyi shkoli 2 imeni Olesya Gonchara po vulici Shevchenka 34 37 de navchavsya Yurij Sityayev vidkrito memorialnu doshku na jogo chest 23 travnya 2016 roku bilya sela Zolotij Kolodyaz na misci kolishnogo blokposta vidrito pam yatnij znak na chest troh zagiblih bijciv 93 yi mehanizovanoyi brigadi sered yakih im ya starshogo soldata Yuriya Sityayeva PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini 599 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 15 lipnya 2017 V Kobelyakah z yavitsya provulok Yuriya Sityayeva nazvanij na chest zagiblogo geroya Poltavshina 12 veresnya 2014 U Kobelyakah vidkrili memorialnu doshku Yuriyu Sityayevu EHO 14 zhovtnya 2015 Donbas 23 travnya ci hlopci zaginuli vnaslidok ataki teroristiv DDK dn ua 23 travnya 2016DzherelaSityayev Yurij Mikolajovich Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Sityayev Yurij Mikolajovich Ukrayinskij memorial Sityayev Yurij Mikolajovich nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sajt Poltavskoyi oblasnoyi radi Kobelyachani poproshalis z geroyem Tizhnevik EHO 27 travnya 2014 23 travnya 2014 go Bij bilya Zolotogo kolodyazya Pershi vtrati 93 yi brigadi Facebook Yurij Butusov 23 travnya 2015