Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золоти́й Коло́дязь — село Шахівської сільської громаді Покровського району Донецької області, в Україні. Розташоване на березі річки Грузька. Належить до історичної Краматорської землі.
| село Золотий Колодязь | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Покровський район | ||||
| Громада | Шахівська сільська громада | ||||
| Облікова картка | Золотий Колодязь | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1776 | ||||
| Населення | 910 | ||||
| Поштовий індекс | 85018 | ||||
| Телефонний код | +380 6277 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°31′40″ пн. ш. 37°13′55″ сх. д. / 48.52778° пн. ш. 37.23194° сх. д.Координати: 48°31′40″ пн. ш. 37°13′55″ сх. д. / 48.52778° пн. ш. 37.23194° сх. д. | ||||
| Водойми | р. Грузька, балка Західна | ||||
| Відстань до обласного центру | 72 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 85018, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Золотий Колодязь, вул.Миру, 28а | ||||
| Карта | |||||
  Золотий Колодязь | |||||
 Золотий Колодязь | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Історія
Російська імперія
Землі в районі Золотого Колодязя спочатку належали пану Грязнову, тому хутір називався Грязновка.
У 80-х роках XVIII сторіччя місцеві селяни потрапили в особисту залежність до пана Олексія Андріановича Левшина, який незабаром збудував біля колодязя свій маєток. Хутір отримав нову назву — Левшин. Левшини заселяють село Золотий Колодязь своїми кріпаками-великоросами з Тульської та Калузької губернії Московії.
Біля хутора було джерело, яке спочатку вдавало із себе безліч джерел по балках, але найбільший вивергав таку кількість води, що на нього було неможливо встановити зруб.
У 1800 році в селі відкрилася Дмитрівська церква, а пізніше — церковно-приходська школа. На Захід від села в балках виникли хутори Птахівне, Кошара, Ляних. Наприкінці XIX сторіччя відкрилася земська школа (1894 р.). Першими вчителями працювали З.П.Козакова і Л.П.Верещагіна. Також відкрилася бібліотека (1892 р.) та фельдшерський пункт. Першим фельдшером працював А.Г.Дубченко (перший у районі).
Революція 1905—1907 років
У 1905 році в Золотому Колодязі поліція виявила і вилучила брошуру В.І.Леніна «До сільської бідноти». Влітку 1906 року селяни зажадали від поміщиці віддати їм землю. У відповідь на це вона викликала каральний загін у кількості 300 драгунів.
Організатори повстання Ісаєв А.І., Куликов А.Д., були кинуті до в'язниці.
Передвоєнний час
На захід і північ від села, на лівому березі річки Грузької велася кустарна розробка верхніх пластів кам'яного вугілля і кар'єри значилися чинними до німецько-радянської війни. Однак, при розробці даної ділянки родовища на більш глибоких горизонтах, у виробки надходила велика кількість води, яку не встигали відкачувати. Брати Носови згадують перші кустарні шахти, як рудник П'янковича.
Даний фактор обумовив виникнення проекту Катерининської залізниці під'їзної колії до села від станції Мерцалове, проте даний порив не був схвалений Міністерством шляхів сполучення, що загальмувало соціально-економічний розвиток села. Якщо в 1915 році в селі проживало 1,17 тис. жителів (у 1911 році тут було відкрито навіть відділення банку), то в 1970 році — 950 жителів.
Визвольні змагання
У 1917 пан Бантиш звернувся до губернського комісара з проханням про негайне «вжиття заходів проти захоплення селянами» його землі; в маєтку Золотий Колодязь «було реквізовано з усім інвентарем» за постановою волосного комітету.
Радянська окупація в селі була встановлена в лютому 1918. Під час австро-угорської присутності був створений більшовицький партизанський загін «Червоні повстанці» під керівництвом Г.А.Точеного.
28-29 травня 1920 року махновці захоплюють село Золотий Колодязь. Після травня волвиконком спішно евакуювався в міста Краматорськ і Слов'янськ. Командувач Донецькою Трудовою армією від 13 січня 1921 року свідчить, що махновці Колесникова займають село Золотий Колодязь. З селянами цього села у «бацьки» були старі порахунки за підтримку червоних під час махновського рейду липня-вересня 1920 року.
УРСР
Село було охоплене репресивними діями під час Голодомору. Так, секретарі міськрайпарткомів Донецької області, керуючись отриманою 29.11.1932 р. Постановою ЦК і ЦКК КП(б)У з дозволом провести "чистку окремих осередків, що засмічені опортуністичними елементами, які знаходяться під кулацьким впливом, саботують виконання плану хлібозаготівель" взялися за її ретельне виконання - і в т.ч. у тодішньому селі Золотий Колодязь - за надзвичайно низьке виконання хлібозаготівель провели цю чистку ..
У 50-х роках ХХ сторіччя були проведені геологічні дослідження ділянки, і виявлено 2 підземних озера, одне з яких служило джерелом мінеральної води «Золотий Колодязь», а з другого подається питна вода в міста Добропілля і Білозерське. Село стало сільськогосподарським. У 1926 році була відкрита медамбулаторія, а через рік — стаціонар. Перші колгоспи в селі (імені Ілліча, «9-е січня», «Червона Армія», «Перемога», «Правда») були створені в 1929—1930 роках. Між селами Золотий Колодязь і Нововодяне знаходився хутір Ляних, на якому в ті часи діяв цегельний завод. У 1939 році селяни з навколишніх хуторів переселилися в село Золотий Колодязь. У районі села Рубіжного знаходився піщаний кар'єр. На початку 50-х років ХХ сторіччя їх об'єднали в один великий колгосп імені XXI З'їзду КПРС (2,9 тис. га сільгоспугідь, з них — 2,2 тис. га оранки; вирощування пшениці, виробництво молока, м'яса, садівництво, 2 комплексні та 1 тракторна бригада, 4 ферми, олійниця, гараж, майстерні з ремонту сільгосптехніки). У 60 — 80-і роки ХХ сторіччя були побудовані (зокрема — відновлені) будинок культури з бібліотекою, лікарня, школа з майстернями, будинок вчителя, інтернат, дитсадок (1960 р.), будинок для музею історії села, АТС, ощадкаса і т. д. З 1965 року при сільській школі діяв загін червоних слідопитів, який займався краєзнавством — дослідженням історії села в роки німецько-радянської війни.
Російсько-українська війна
23 квітня 2014 року на блокпост який знаходився біля села напали бойовики, під час бою загинули українські солдати, 27 травня 2014 року був ще один напад - загинув солдат.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 904 особи, з яких 413 чоловіків та 491 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 910 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,20 % |
| російська | 6,59 % |
| вірменська | 1,21 % |
Золотоколодязька ЗОШ I—III ступенів
У волосному центрі села Золотий Колодязь в 1894 році була земська школа, яка була розташована в приміщенні панської економії. Перші вчителі школи Козакова, Верещагіна, Семенов. В 1913 році земство збудувало нове приміщення школи. В 1928 році школа стала семирічною, а в 1939 році — середньою.
В 60-70-і роки ХХ сторіччя школа була найкращою не тільки в районі, але й в області.
Підприємства
До недавнього часу велася промисловий видобуток мінеральної води, відомої далеко за межами України під маркою «Золотий Колодязь» (показання — захворювання шлунково—кишкового тракту). Вода надходила на завод мінводи у місті Білозерському по посрібленим трубах, довжина водоводу — 17 км (побудований в 1953 році, модернізований — у 1972 році).
Див. також: Шахти села Золотий Колодязь
Релігія
Дмитрівський храм Престольне св'ято: пам'ять свт. Димитрія Ростовського (1 серпня, 4 жовтня, 10 листопада). Настоятель: протоієрей Віктор Горбач, діє з 1940 року.
Пам'ятки
- Головною визначною пам'яткою села є джерело Золотий Колодязь, яке знайшло відображення на гербі Добропільського району
- У селі знаходиться ботанічний заповідник місцевого значення Грузька балка.
- Меморіал загиблим в АТО
Відомі люди
- - дворянин, власник села Золотий колодязь.
- Г.А.Точоний — командир повстанського загону села Золотий Колодязь.
Жертви сталінських репресій
- Півень Михайло Спиридонович, 1889 року народження, село Новорайське Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Завідувач ветеринарним пунктом. Проживав в селі Золотий Колодязь Краматорського району Донецької області. Заарештований 9 березня 1933 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 17 жовтня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.
- Попов Михайло Григорович, 1886 року народження, Новоолександрівський державний завод Старобільського району Луганської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав в селі Золотий Колодязь Краматорського району Донецької області. Св'ященик. Заарештований 20 вересня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.
- Семенов Сергій Євгенійович, 1910 року народження, сtkj Золотий Колодязь Краматорського району Донецької області, росіянин, освіта середня, член ВЛКСМ. Інструктор райкому ВЛКСМ. Проживав у місті Артемівськ (Бахмут) Донецької області, вулиця Кооперативна, будинок №46. Заарештований 7 січня 1937 року. Військовою колегією Верховного Суду СРСР 10 липня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок приведений до виконання 10 липня 1937 року у місті Харкові. Реабілітований у 1992 році.
Золотий Колодязь у літературі
- Думы о Донбассе. (Костыря И.С.)
Примітки
- Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 102
- Парсенюк Б. Чорні сторінки історії // Чорні крила. Волноваський район Донецької області. Іст. нарис, свідчення мешканців району, документи, вшанування пам'яті жертв Голодомору (Упор. С. Блєднов). Донецьк. 2008.
- ДАДО. Ф. 326, оп. 1-сч, с. 14, л. 4.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Джерела
- Сергій Мельников. Рукописи не горят.
- Слава і воля Доброго Поля: Історія та сьогодення. — Донецьк: Каштан, 2010. — 160 с., 16 іл. Книга підготована працівниками райдержадміністрації та журналістами міськрайонної газети «Новий шлях».
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367 с.
- История городов и сел Украинской ССР: Донецкая область. — Ин.-т истории АН УССР. — К.: Глав.ред. Украинской Сов. Энциклопедии.
Посилання
 | Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zoloti j Kolo dyaz selo Shahivskoyi silskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti v Ukrayini Roztashovane na berezi richki Gruzka Nalezhit do istorichnoyi Kramatorskoyi zemli selo Zolotij Kolodyaz Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Pokrovskij rajon Gromada Shahivska silska gromada Oblikova kartka Zolotij Kolodyaz Osnovni dani Zasnovane 1776 Naselennya 910 Poshtovij indeks 85018 Telefonnij kod 380 6277 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 31 40 pn sh 37 13 55 sh d 48 52778 pn sh 37 23194 sh d 48 52778 37 23194 Koordinati 48 31 40 pn sh 37 13 55 sh d 48 52778 pn sh 37 23194 sh d 48 52778 37 23194 Vodojmi r Gruzka balka Zahidna Vidstan do oblasnogo centru 72 km Misceva vlada Adresa radi 85018 Donecka obl Dobropilskij r n s Zolotij Kolodyaz vul Miru 28a Karta Zolotij Kolodyaz Zolotij Kolodyaz Mapa Zolotij Kolodyaz u VikishovishiIstoriyaRosijska imperiya Zemli v rajoni Zolotogo Kolodyazya spochatku nalezhali panu Gryaznovu tomu hutir nazivavsya Gryaznovka U 80 h rokah XVIII storichchya miscevi selyani potrapili v osobistu zalezhnist do pana Oleksiya Andrianovicha Levshina yakij nezabarom zbuduvav bilya kolodyazya svij mayetok Hutir otrimav novu nazvu Levshin Levshini zaselyayut selo Zolotij Kolodyaz svoyimi kripakami velikorosami z Tulskoyi ta Kaluzkoyi guberniyi Moskoviyi Bilya hutora bulo dzherelo yake spochatku vdavalo iz sebe bezlich dzherel po balkah ale najbilshij vivergav taku kilkist vodi sho na nogo bulo nemozhlivo vstanoviti zrub U 1800 roci v seli vidkrilasya Dmitrivska cerkva a piznishe cerkovno prihodska shkola Na Zahid vid sela v balkah vinikli hutori Ptahivne Koshara Lyanih Naprikinci XIX storichchya vidkrilasya zemska shkola 1894 r Pershimi vchitelyami pracyuvali Z P Kozakova i L P Vereshagina Takozh vidkrilasya biblioteka 1892 r ta feldsherskij punkt Pershim feldsherom pracyuvav A G Dubchenko pershij u rajoni Revolyuciya 1905 1907 rokiv U 1905 roci v Zolotomu Kolodyazi policiya viyavila i viluchila broshuru V I Lenina Do silskoyi bidnoti Vlitku 1906 roku selyani zazhadali vid pomishici viddati yim zemlyu U vidpovid na ce vona viklikala karalnij zagin u kilkosti 300 draguniv Organizatori povstannya Isayev A I Kulikov A D buli kinuti do v yaznici Peredvoyennij chas Na zahid i pivnich vid sela na livomu berezi richki Gruzkoyi velasya kustarna rozrobka verhnih plastiv kam yanogo vugillya i kar yeri znachilisya chinnimi do nimecko radyanskoyi vijni Odnak pri rozrobci danoyi dilyanki rodovisha na bilsh glibokih gorizontah u virobki nadhodila velika kilkist vodi yaku ne vstigali vidkachuvati Brati Nosovi zgaduyut pershi kustarni shahti yak rudnik P yankovicha Danij faktor obumoviv viniknennya proektu Katerininskoyi zaliznici pid yiznoyi koliyi do sela vid stanciyi Mercalove prote danij poriv ne buv shvalenij Ministerstvom shlyahiv spoluchennya sho zagalmuvalo socialno ekonomichnij rozvitok sela Yaksho v 1915 roci v seli prozhivalo 1 17 tis zhiteliv u 1911 roci tut bulo vidkrito navit viddilennya banku to v 1970 roci 950 zhiteliv Vizvolni zmagannya Mahno Nestor Ivanovich U 1917 pan Bantish zvernuvsya do gubernskogo komisara z prohannyam pro negajne vzhittya zahodiv proti zahoplennya selyanami jogo zemli v mayetku Zolotij Kolodyaz bulo rekvizovano z usim inventarem za postanovoyu volosnogo komitetu Radyanska okupaciya v seli bula vstanovlena v lyutomu 1918 Pid chas avstro ugorskoyi prisutnosti buv stvorenij bilshovickij partizanskij zagin Chervoni povstanci pid kerivnictvom G A Tochenogo 28 29 travnya 1920 roku mahnovci zahoplyuyut selo Zolotij Kolodyaz Pislya travnya volvikonkom spishno evakuyuvavsya v mista Kramatorsk i Slov yansk Komanduvach Doneckoyu Trudovoyu armiyeyu vid 13 sichnya 1921 roku svidchit sho mahnovci Kolesnikova zajmayut selo Zolotij Kolodyaz Z selyanami cogo sela u backi buli stari porahunki za pidtrimku chervonih pid chas mahnovskogo rejdu lipnya veresnya 1920 roku URSR Selo bulo ohoplene represivnimi diyami pid chas Golodomoru Tak sekretari miskrajpartkomiv Doneckoyi oblasti keruyuchis otrimanoyu 29 11 1932 r Postanovoyu CK i CKK KP b U z dozvolom provesti chistku okremih oseredkiv sho zasmicheni oportunistichnimi elementami yaki znahodyatsya pid kulackim vplivom sabotuyut vikonannya planu hlibozagotivel vzyalisya za yiyi retelne vikonannya i v t ch u todishnomu seli Zolotij Kolodyaz za nadzvichajno nizke vikonannya hlibozagotivel proveli cyu chistku U 50 h rokah HH storichchya buli provedeni geologichni doslidzhennya dilyanki i viyavleno 2 pidzemnih ozera odne z yakih sluzhilo dzherelom mineralnoyi vodi Zolotij Kolodyaz a z drugogo podayetsya pitna voda v mista Dobropillya i Bilozerske Selo stalo silskogospodarskim U 1926 roci bula vidkrita medambulatoriya a cherez rik stacionar Pershi kolgospi v seli imeni Illicha 9 e sichnya Chervona Armiya Peremoga Pravda buli stvoreni v 1929 1930 rokah Mizh selami Zolotij Kolodyaz i Novovodyane znahodivsya hutir Lyanih na yakomu v ti chasi diyav cegelnij zavod U 1939 roci selyani z navkolishnih hutoriv pereselilisya v selo Zolotij Kolodyaz U rajoni sela Rubizhnogo znahodivsya pishanij kar yer Na pochatku 50 h rokiv HH storichchya yih ob yednali v odin velikij kolgosp imeni XXI Z yizdu KPRS 2 9 tis ga silgospugid z nih 2 2 tis ga oranki viroshuvannya pshenici virobnictvo moloka m yasa sadivnictvo 2 kompleksni ta 1 traktorna brigada 4 fermi olijnicya garazh majsterni z remontu silgosptehniki U 60 80 i roki HH storichchya buli pobudovani zokrema vidnovleni budinok kulturi z bibliotekoyu likarnya shkola z majsternyami budinok vchitelya internat ditsadok 1960 r budinok dlya muzeyu istoriyi sela ATS oshadkasa i t d Z 1965 roku pri silskij shkoli diyav zagin chervonih slidopitiv yakij zajmavsya krayeznavstvom doslidzhennyam istoriyi sela v roki nimecko radyanskoyi vijni Rosijsko ukrayinska vijna 23 kvitnya 2014 roku na blokpost yakij znahodivsya bilya sela napali bojoviki pid chas boyu zaginuli ukrayinski soldati 27 travnya 2014 roku buv she odin napad zaginuv soldat Abrosimov Andrij Viktorovich Sityayev Yurij MikolajovichNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 904 osobi z yakih 413 cholovikiv ta 491 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 910 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 92 20 rosijska 6 59 virmenska 1 21 Zolotokolodyazka ZOSh I III stupenivU volosnomu centri sela Zolotij Kolodyaz v 1894 roci bula zemska shkola yaka bula roztashovana v primishenni panskoyi ekonomiyi Pershi vchiteli shkoli Kozakova Vereshagina Semenov V 1913 roci zemstvo zbuduvalo nove primishennya shkoli V 1928 roci shkola stala semirichnoyu a v 1939 roci serednoyu V 60 70 i roki HH storichchya shkola bula najkrashoyu ne tilki v rajoni ale j v oblasti Selo Zolotij Kolodyaz Selo Zolotij Kolodyaz Selo Zolotij Kolodyaz vid z Popovoyi balkiPidpriyemstvaDo nedavnogo chasu velasya promislovij vidobutok mineralnoyi vodi vidomoyi daleko za mezhami Ukrayini pid markoyu Zolotij Kolodyaz pokazannya zahvoryuvannya shlunkovo kishkovogo traktu Voda nadhodila na zavod minvodi u misti Bilozerskomu po posriblenim trubah dovzhina vodovodu 17 km pobudovanij v 1953 roci modernizovanij u 1972 roci Div takozh Shahti sela Zolotij KolodyazReligiyaDmitrivskij hram Prestolne sv yato pam yat svt Dimitriya Rostovskogo 1 serpnya 4 zhovtnya 10 listopada Nastoyatel protoiyerej Viktor Gorbach diye z 1940 roku Dmitrivskij hram u Zolotomu Kolodyazi Sonyachnij godinnij u Zolotomu KolodyaziPam yatkiGerb Dobropilskogo rajonu Golovnoyu viznachnoyu pam yatkoyu sela ye dzherelo Zolotij Kolodyaz yake znajshlo vidobrazhennya na gerbi Dobropilskogo rajonu U seli znahoditsya botanichnij zapovidnik miscevogo znachennya Gruzka balka Memorial zagiblim v ATOVidomi lyudi dvoryanin vlasnik sela Zolotij kolodyaz G A Tochonij komandir povstanskogo zagonu sela Zolotij Kolodyaz Zhertvi stalinskih represijPiven Mihajlo Spiridonovich 1889 roku narodzhennya selo Novorajske Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij Zaviduvach veterinarnim punktom Prozhivav v seli Zolotij Kolodyaz Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti Zaareshtovanij 9 bereznya 1933 roku Sudovoyu trijkoyu pri kolegiyi DPU URSR 17 zhovtnya 1933 roku zasudzhenij na 3 roki zaslannya u Pivnichnij kraj Reabilitovanij u 1989 roci Popov Mihajlo Grigorovich 1886 roku narodzhennya Novooleksandrivskij derzhavnij zavod Starobilskogo rajonu Luganskoyi oblasti ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij Prozhivav v seli Zolotij Kolodyaz Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti Sv yashenik Zaareshtovanij 20 veresnya 1937 roku Zasudzhenij trijkoyu UNKVS po Doneckij oblasti na 10 rokiv VTT Reabilitovanij u 1989 roci Semenov Sergij Yevgenijovich 1910 roku narodzhennya stkj Zolotij Kolodyaz Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti rosiyanin osvita serednya chlen VLKSM Instruktor rajkomu VLKSM Prozhivav u misti Artemivsk Bahmut Doneckoyi oblasti vulicya Kooperativna budinok 46 Zaareshtovanij 7 sichnya 1937 roku Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo Sudu SRSR 10 lipnya 1937 roku zasudzhenij do rozstrilu Virok privedenij do vikonannya 10 lipnya 1937 roku u misti Harkovi Reabilitovanij u 1992 roci Zolotij Kolodyaz u literaturiDumy o Donbasse Kostyrya I S PrimitkiOstrogorskij M sost Borba za Oktyabr na Artemovshine Sbornik vospominanij i statej str 102 Parsenyuk B Chorni storinki istoriyi Chorni krila Volnovaskij rajon Doneckoyi oblasti Ist naris svidchennya meshkanciv rajonu dokumenti vshanuvannya pam yati zhertv Golodomoru Upor S Blyednov Doneck 2008 DADO F 326 op 1 sch s 14 l 4 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 DzherelaSergij Melnikov Rukopisi ne goryat Slava i volya Dobrogo Polya Istoriya ta sogodennya Doneck Kashtan 2010 160 s 16 il Kniga pidgotovana pracivnikami rajderzhadministraciyi ta zhurnalistami miskrajonnoyi gazeti Novij shlyah Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi V V Podolyan Doneck Prestizh party 2009 367 s Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR Doneckaya oblast In t istorii AN USSR K Glav red Ukrainskoj Sov Enciklopedii PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi