Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Система союзів Бісмарка нім Bündnispolitik Otto von Bismarcks назва зовнішньої політики рейхсканцлера Отто фон Бісмарка

Система союзів Бісмарка

Система союзів Бісмарка

Система союзів Бісмарка (нім. Bündnispolitik Otto von Bismarcks) — назва зовнішньої політики рейхсканцлера Отто фон Бісмарка, якої він дотримувався з 1871 р. по завершенню війни з Францією, останньої з трьох до створення Німецької імперії.

image
Схема союзів Бісмарка.

Вдале створення німецької національної держави істотно змінило умови зовнішньої політики Бісмарка. Німецька імперія, створена на основі військового розширення Королівства Пруссія, стала новою наддержавою Європи. Бісмарк розумів, що Європа опиратиметься подальшому розширенню Німеччини, і тому він оголосив Імперію «насиченою», тобто, імперія була вже сформована. Він підтвердив це в промові до Рейхстагу в березні 1871 р. Система міжнародних союзів мала вберегти Німеччину від війни.

Початок

По завершенню війни з Францією 1871 р. Бісмарк прагнув зовнішньополітично убезпечити Німеччину та ізолювати Францію.

Першим кроком в цьому напрямі став Союз трьох імператорів укладений між Австро-Угорщиною, Росією та Німецькою імперією в 1873 р. В першу чергу, ця угода мала забезпечити мир між трьома наддержавами; для Німеччини було важливо те, що Росія утримувалась від союзу з Францією. Для Бісмарка це було вирішальним, оскільки дозволяло уникнути .

Подібна війна на два фронти здавалась можливою з огляду на ставлення Росії та Англії до упереджувального удару проти Франції під час 1875 р. Аналіз цієї кризи призвів до рішення перенести увагу в міжнародних відносинах на дипломатію. В 1877 р. Бісмарк сформулював за мету досягнення «загальнополітичної ситуації, коли всі держави окрім Франції завдяки їхнім взаємовідносинам по можливості утримуються від коаліцій проти нас.".

Берлінський конгрес

image
Берлінський конгрес, малюнок ; в середині попереду: Отто фон Бісмарк.

В лютому 1878 р. Бісмарк заявив про готовність виступити як «чесний посередник» на мирних переговорах між воюючими сторонами спровокованої Російсько-турецької війни.

Ці переговори, так званий Берлінський конгрес, відбувся за пропозицією російського міністра зовнішніх справ в Німеччині, оскільки Німецька імперія не мала жодного інтересу на Балканах, як заявив Бісмарк в грудні 1876 р. Тому для всіх задіяних сторін Німеччина виглядала як вдалий посередник.

Політика балансу сил

Бісмарк бажав закласти основу політики балансу сил на Берлінському конгресі. Спочатку здавалось важко залучити Росію в цю політичну систему, оскільки незважаючи на успішні військові кампанії вона мала поступитись виходом до Егейського моря.

Імператор Олександр II поклав відповідальність за це на Бісмарка, та вважав, що на переговорах Бісмарк не був нейтральним; своє невдоволення імператор висловив в так званому листі-ляпасі (нім. Ohrfeigenbrief).

Двоїстий та Троїстий союзи

1879 р. Бісмарк уклав з Австро-Угорщиною "Австро-Німецький договір", перший з ряду майбутніх союзних договорів. Договір передбачав, що у випадку нападу з боку Росії на якогось із союзників інший має надати повну військову допомогу; у випадку нападу з боку іншої держави, союзник має лишатись щонайменше нейтральним. Стосунки між Австро-Угорщиною та Росією були напруженими через тривалі кризи на Балканах та через панславізм орієнтованих на Росію слов'янських народів імперії.

Через колоніальні інтереси в Лівії виник конфлікт між Італією та Францією, яка також мала інтерес у Північній Африці. Цей конфлікт наблизив Італію до Австро-Німецького союзу. 1882 Італія уклала оборонний союз (так званий Троїстий союз) з Німецькою імперією та Австро-Угорщиною проти Франції.

Союз трьох імператорів

Одразу після укладання союзу між Німеччиною та Австро-Угорщиною Бісмарк спробував встановити ближчі відносини з Росією. Цар Олександр II усвідомлював, що союз Німеччини та Австро-Угорщини істотно обмежував його свободу дій та вимагав пошуку порозуміння з обома державами і підтримав таємний договір про нейтралітет з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Союз трьох імператорів був укладений 1881 р., згідно з яким у разі війни одного з союзників із сторонньою країною інші два союзники мають зберігати нейтралітет. Так, Німеччина та Австрія не можуть підтримати Англію у війні проти Росії, натомість, Австрія та Росія у випадку війни між Німеччиною та Францією мали залишитись осторонь. Це водночас перекрило можливість союзу між Францією та Росією проти Німеччини та/або Австро-Угорщини.

Також угодою було передбачено проводити взаємні консультації стосовно майбутніх змін на Балканах. Після вступу Австрії на боці Сербії під час Болгарської кризи 1885 р. без погодження з Росією Союз трьох імператорів розпався.

Середземноморська Антанта

1887 р. Бісмарк сприяв створенню , союзу між Англією, Італією, Іспанією, та Австро-Угорщиною. Союз був покликаний зберегти статус-кво в Середземному морі. Була збережена можливість експансії Англії в Єгипті та експансія Італії в Лівії.

Німеччина сприяла створенню Середземноморської Антанти аби залучити Англію до Троїстого союзу. Також слід було захистити Османську імперію від зазіхань з боку Росії.

Договір перестраховки

На завершення системи союзів Бісмарка був укладений секретний договір перестраховки. Укладений між Росією та Німеччиною 1887 р. після порушення таємного союзу трьох імператорів внаслідок Болгарської кризи 1885-1886 рр., договором був передбачений нейтралітет у випадку неспровокованого нападу Австро-Угорщини на Росію або Франції на Німеччину та визнавав інтереси Росії в морських протоках Туреччини та Болгарії. Таким чином, цей договір був протилежний .

Після відставки Бісмарка

Розпад союзних договорів Німеччини після відставки Бісмарка.

Невдовзі після відставки Бісмарка 1890 р. створена ним система союзів розпалась. На відміну від консервативного «реаліста», молодий імператор Вільгельм II проводив агресивну політику «розв'язаних рук» аби піднести Німеччину у світовій політиці.

Коли попри велику зацікавленість Росії договір перестраховки не був подовжений 1890 р., був оформлений у 1891—1893 роках Франко-російський союз. Таким чином був втілений у життя той «жах» Бісмарка, якого він намагався уникнути протягом перебування на посаді канцлера і Німеччина опинилась перед загрозою .

Відносини з Великою Британією погіршились ще більше через військово-морську політику Вільгельма, що призвело до зближення Англії з колишнім ворогом, Францією, та підписанням 8 квітня 1904 р. Англо-французького союзу. Після вступу Росії до цього союзу (Антанта), замість досягнутої Бісмарком ізоляції Франції в ізоляції опинилась сама Німеччина.

Останній вагомий союзник Німецької імперії, Італія, під час Першої світової війни перейшла на інший бік, і згідно з мала отримати частини Австро-Угорщини після завершення війни.

Примітки

  1. zitiert nach Karl Buchheim: Das deutsche Kaiserreich 1871–1918. Kösel, München 1969, S.87; vgl. Marcus Thomsen: „Ein feuriger Herr des Anfangs…“. Kaiser Friedrich II. in der Auffassung der Nachwelt. Thorbecke, Ostfildern 2005, , S.152.
  2. цитовано за Otto Pflanze: Bismarck. Band 2: Der Reichskanzler. Beck, München 2008, , S.159.
  3. Gregor Schöllgen, Imperialismus und Gleichgewicht. Deutschland, England und die orientalische Frage 1871-1914, Oldenbourg, München 2000, S. 16

Джерела

  • Die Große Politik der Europäischen Kabinette 1871-1914. Sammlung der Diplomatischen Akten des Auswärtigen Amtes. Im Auftrag des Auswärtigen Amts hrsg. von Johannes Lepsius, Albrecht Mendelssohn Bartholdy, Friedrich Thimme. Band 1 — 40 [nebst Kommentar], Reihe 1 — 5, Berlin 1922 — 1927, 2. Aufl. 1924 — 1927. Übersicht über die einzelnen Bände

Література

  • Б. М. Гончар. Антанта середземноморська 1887 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  • Konrad Canis: Bismarcks Außenpolitik 1870—1890. Aufstieg und Gefährdung. Paderborn-Wien-München-Zürich, 2004, (Wissenschaftliche Reihe der Otto-von-Bismarck-Stiftung, hrsg. von Lothar Gall, Band 6)
  • Sebastian Fischer-Fabian: Herrliche Zeiten Die Deutschen und ihr Kaiserreich. tosa-Verlag, Wien, 2006 (populärwissenschaftlich)
  • Klaus Hildebrand: Das vergangene Reich, Deutsche Außenpolitik von Bismarck zu Hitler 1871—1945. Stuttgart 1995. (Standardwerk zur deutschen Außenpolitik)
  • Andreas Hillgruber: Bismarcks Außenpolitik. Freiburg, 1993, (Rombach Wissenschaft — Historiae, Band 3)
  • Sigrid Wegner-Korfes: Otto von Bismarck und Russland. Des Reichskanzlers Russlandpolitik und sein realpolitisches Erbe in der Interpretation bürgerlicher Politiker (1918—1945). Berlin 1990. (Deutung der Bismarckschen Außenpolitik im Sinne der marxistischen Geschichtswissenschaft)
  • Friedrich Scherer: Adler und Halbmond. Bismarck und der Orient 1878—1890. Paderborn-Wien-München-Zürich, 2001, (Wissenschaftliche Reihe der Otto-von-Bismarck-Stiftung, hrsg. von Lothar Gall, Band 2).

Посилання

  • (нім.)
    • Фонд ім. Отто фон Бісмарка
    • Німецько-Російські відносини в часи канцлера Отто фон Бісмарка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sistema soyuziv Bismarka nim Bundnispolitik Otto von Bismarcks nazva zovnishnoyi politiki rejhskanclera Otto fon Bismarka yakoyi vin dotrimuvavsya z 1871 r po zavershennyu vijni z Franciyeyu ostannoyi z troh do stvorennya Nimeckoyi imperiyi Shema soyuziv Bismarka Vdale stvorennya nimeckoyi nacionalnoyi derzhavi istotno zminilo umovi zovnishnoyi politiki Bismarka Nimecka imperiya stvorena na osnovi vijskovogo rozshirennya Korolivstva Prussiya stala novoyu nadderzhavoyu Yevropi Bismark rozumiv sho Yevropa opiratimetsya podalshomu rozshirennyu Nimechchini i tomu vin ogolosiv Imperiyu nasichenoyu tobto imperiya bula vzhe sformovana Vin pidtverdiv ce v promovi do Rejhstagu v berezni 1871 r Sistema mizhnarodnih soyuziv mala vberegti Nimechchinu vid vijni PochatokPo zavershennyu vijni z Franciyeyu 1871 r Bismark pragnuv zovnishnopolitichno ubezpechiti Nimechchinu ta izolyuvati Franciyu Pershim krokom v comu napryami stav Soyuz troh imperatoriv ukladenij mizh Avstro Ugorshinoyu Rosiyeyu ta Nimeckoyu imperiyeyu v 1873 r V pershu chergu cya ugoda mala zabezpechiti mir mizh troma nadderzhavami dlya Nimechchini bulo vazhlivo te sho Rosiya utrimuvalas vid soyuzu z Franciyeyu Dlya Bismarka ce bulo virishalnim oskilki dozvolyalo uniknuti Podibna vijna na dva fronti zdavalas mozhlivoyu z oglyadu na stavlennya Rosiyi ta Angliyi do uperedzhuvalnogo udaru proti Franciyi pid chas 1875 r Analiz ciyeyi krizi prizviv do rishennya perenesti uvagu v mizhnarodnih vidnosinah na diplomatiyu V 1877 r Bismark sformulyuvav za metu dosyagnennya zagalnopolitichnoyi situaciyi koli vsi derzhavi okrim Franciyi zavdyaki yihnim vzayemovidnosinam po mozhlivosti utrimuyutsya vid koalicij proti nas Berlinskij kongresBerlinskij kongres malyunok v seredini poperedu Otto fon Bismark V lyutomu 1878 r Bismark zayaviv pro gotovnist vistupiti yak chesnij poserednik na mirnih peregovorah mizh voyuyuchimi storonami sprovokovanoyi Rosijsko tureckoyi vijni Ci peregovori tak zvanij Berlinskij kongres vidbuvsya za propoziciyeyu rosijskogo ministra zovnishnih sprav v Nimechchini oskilki Nimecka imperiya ne mala zhodnogo interesu na Balkanah yak zayaviv Bismark v grudni 1876 r Tomu dlya vsih zadiyanih storin Nimechchina viglyadala yak vdalij poserednik Politika balansu silBismark bazhav zaklasti osnovu politiki balansu sil na Berlinskomu kongresi Spochatku zdavalos vazhko zaluchiti Rosiyu v cyu politichnu sistemu oskilki nezvazhayuchi na uspishni vijskovi kampaniyi vona mala postupitis vihodom do Egejskogo morya Imperator Oleksandr II poklav vidpovidalnist za ce na Bismarka ta vvazhav sho na peregovorah Bismark ne buv nejtralnim svoye nevdovolennya imperator visloviv v tak zvanomu listi lyapasi nim Ohrfeigenbrief Dvoyistij ta Troyistij soyuzi 1879 r Bismark uklav z Avstro Ugorshinoyu Avstro Nimeckij dogovir pershij z ryadu majbutnih soyuznih dogovoriv Dogovir peredbachav sho u vipadku napadu z boku Rosiyi na yakogos iz soyuznikiv inshij maye nadati povnu vijskovu dopomogu u vipadku napadu z boku inshoyi derzhavi soyuznik maye lishatis shonajmenshe nejtralnim Stosunki mizh Avstro Ugorshinoyu ta Rosiyeyu buli napruzhenimi cherez trivali krizi na Balkanah ta cherez panslavizm oriyentovanih na Rosiyu slov yanskih narodiv imperiyi Cherez kolonialni interesi v Liviyi vinik konflikt mizh Italiyeyu ta Franciyeyu yaka takozh mala interes u Pivnichnij Africi Cej konflikt nabliziv Italiyu do Avstro Nimeckogo soyuzu 1882 Italiya uklala oboronnij soyuz tak zvanij Troyistij soyuz z Nimeckoyu imperiyeyu ta Avstro Ugorshinoyu proti Franciyi Soyuz troh imperatoriv Odrazu pislya ukladannya soyuzu mizh Nimechchinoyu ta Avstro Ugorshinoyu Bismark sprobuvav vstanoviti blizhchi vidnosini z Rosiyeyu Car Oleksandr II usvidomlyuvav sho soyuz Nimechchini ta Avstro Ugorshini istotno obmezhuvav jogo svobodu dij ta vimagav poshuku porozuminnya z oboma derzhavami i pidtrimav tayemnij dogovir pro nejtralitet z Nimechchinoyu ta Avstro Ugorshinoyu Soyuz troh imperatoriv buv ukladenij 1881 r zgidno z yakim u razi vijni odnogo z soyuznikiv iz storonnoyu krayinoyu inshi dva soyuzniki mayut zberigati nejtralitet Tak Nimechchina ta Avstriya ne mozhut pidtrimati Angliyu u vijni proti Rosiyi natomist Avstriya ta Rosiya u vipadku vijni mizh Nimechchinoyu ta Franciyeyu mali zalishitis ostoron Ce vodnochas perekrilo mozhlivist soyuzu mizh Franciyeyu ta Rosiyeyu proti Nimechchini ta abo Avstro Ugorshini Takozh ugodoyu bulo peredbacheno provoditi vzayemni konsultaciyi stosovno majbutnih zmin na Balkanah Pislya vstupu Avstriyi na boci Serbiyi pid chas Bolgarskoyi krizi 1885 r bez pogodzhennya z Rosiyeyu Soyuz troh imperatoriv rozpavsya Seredzemnomorska Antanta 1887 r Bismark spriyav stvorennyu soyuzu mizh Angliyeyu Italiyeyu Ispaniyeyu ta Avstro Ugorshinoyu Soyuz buv poklikanij zberegti status kvo v Seredzemnomu mori Bula zberezhena mozhlivist ekspansiyi Angliyi v Yegipti ta ekspansiya Italiyi v Liviyi Nimechchina spriyala stvorennyu Seredzemnomorskoyi Antanti abi zaluchiti Angliyu do Troyistogo soyuzu Takozh slid bulo zahistiti Osmansku imperiyu vid zazihan z boku Rosiyi Dogovir perestrahovki Na zavershennya sistemi soyuziv Bismarka buv ukladenij sekretnij dogovir perestrahovki Ukladenij mizh Rosiyeyu ta Nimechchinoyu 1887 r pislya porushennya tayemnogo soyuzu troh imperatoriv vnaslidok Bolgarskoyi krizi 1885 1886 rr dogovorom buv peredbachenij nejtralitet u vipadku nesprovokovanogo napadu Avstro Ugorshini na Rosiyu abo Franciyi na Nimechchinu ta viznavav interesi Rosiyi v morskih protokah Turechchini ta Bolgariyi Takim chinom cej dogovir buv protilezhnij Pislya vidstavki BismarkaRozpad soyuznih dogovoriv Nimechchini pislya vidstavki Bismarka Nevdovzi pislya vidstavki Bismarka 1890 r stvorena nim sistema soyuziv rozpalas Na vidminu vid konservativnogo realista molodij imperator Vilgelm II provodiv agresivnu politiku rozv yazanih ruk abi pidnesti Nimechchinu u svitovij politici Koli popri veliku zacikavlenist Rosiyi dogovir perestrahovki ne buv podovzhenij 1890 r buv oformlenij u 1891 1893 rokah Franko rosijskij soyuz Takim chinom buv vtilenij u zhittya toj zhah Bismarka yakogo vin namagavsya uniknuti protyagom perebuvannya na posadi kanclera i Nimechchina opinilas pered zagrozoyu Vidnosini z Velikoyu Britaniyeyu pogirshilis she bilshe cherez vijskovo morsku politiku Vilgelma sho prizvelo do zblizhennya Angliyi z kolishnim vorogom Franciyeyu ta pidpisannyam 8 kvitnya 1904 r Anglo francuzkogo soyuzu Pislya vstupu Rosiyi do cogo soyuzu Antanta zamist dosyagnutoyi Bismarkom izolyaciyi Franciyi v izolyaciyi opinilas sama Nimechchina Ostannij vagomij soyuznik Nimeckoyi imperiyi Italiya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni perejshla na inshij bik i zgidno z mala otrimati chastini Avstro Ugorshini pislya zavershennya vijni Primitkizitiert nach Karl Buchheim Das deutsche Kaiserreich 1871 1918 Kosel Munchen 1969 S 87 vgl Marcus Thomsen Ein feuriger Herr des Anfangs Kaiser Friedrich II in der Auffassung der Nachwelt Thorbecke Ostfildern 2005 ISBN 3 7995 5942 6 S 152 citovano za Otto Pflanze Bismarck Band 2 Der Reichskanzler Beck Munchen 2008 ISBN 978 3 406 54823 9 S 159 Gregor Schollgen Imperialismus und Gleichgewicht Deutschland England und die orientalische Frage 1871 1914 Oldenbourg Munchen 2000 S 16DzherelaDie Grosse Politik der Europaischen Kabinette 1871 1914 Sammlung der Diplomatischen Akten des Auswartigen Amtes Im Auftrag des Auswartigen Amts hrsg von Johannes Lepsius Albrecht Mendelssohn Bartholdy Friedrich Thimme Band 1 40 nebst Kommentar Reihe 1 5 Berlin 1922 1927 2 Aufl 1924 1927 Ubersicht uber die einzelnen BandeLiteraturaB M Gonchar Antanta seredzemnomorska 1887 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Konrad Canis Bismarcks Aussenpolitik 1870 1890 Aufstieg und Gefahrdung Paderborn Wien Munchen Zurich 2004 Wissenschaftliche Reihe der Otto von Bismarck Stiftung hrsg von Lothar Gall Band 6 Sebastian Fischer Fabian Herrliche Zeiten Die Deutschen und ihr Kaiserreich tosa Verlag Wien 2006 popularwissenschaftlich Klaus Hildebrand Das vergangene Reich Deutsche Aussenpolitik von Bismarck zu Hitler 1871 1945 Stuttgart 1995 Standardwerk zur deutschen Aussenpolitik Andreas Hillgruber Bismarcks Aussenpolitik Freiburg 1993 Rombach Wissenschaft Historiae Band 3 Sigrid Wegner Korfes Otto von Bismarck und Russland Des Reichskanzlers Russlandpolitik und sein realpolitisches Erbe in der Interpretation burgerlicher Politiker 1918 1945 Berlin 1990 Deutung der Bismarckschen Aussenpolitik im Sinne der marxistischen Geschichtswissenschaft Friedrich Scherer Adler und Halbmond Bismarck und der Orient 1878 1890 Paderborn Wien Munchen Zurich 2001 Wissenschaftliche Reihe der Otto von Bismarck Stiftung hrsg von Lothar Gall Band 2 Posilannya nim Fond im Otto fon Bismarka Nimecko Rosijski vidnosini v chasi kanclera Otto fon Bismarka

Дата публікації:
Топ