Англо-французька угода, 1904 або фр. Entente cordiale — низка угод підписаних 8 квітня 1904, між Сполученим Королівством та Французькою Республікою. Крім насущних потреб колоніального розширення, підписання Entente cordiale поклало кінець майже тисячоліттю конфліктів між двома націями, і розпочало мирне співіснування. Entente cordiale, поряд з (Anglo-Russian Entente) і франко-російським союзом, пізніше стали частиною угод (Антанти) між Великою Британією, Францією та Росією.
Англо-французька угода | |
---|---|
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 8 квітня 1904 |
Підписанти | Третя французька республіка і Британська імперія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Французький термін Entente cordiale (зазвичай перекладається як «сердечна угода» або «сердечне порозуміння») було вперше використано в Англії у 1844 (відповідно до OED) для позначення спільних інтересів між Сполученим Королівством і Францією. При використанні сьогодні термін майже завжди позначає письмові та частково таємні угоди, підписані в Лондоні між двома державами, 8 квітня 1904 року.
Угода змінила стан обох країн. Франція була ізольована від інших європейських держав, головним чином в результаті зусиль канцлера Німеччини Отто фон Бісмарка до відчуження Франції від потенційних союзників, він вважав, що Франція може помститися за свою поразку у Франко-прусській війні 1870-71. Сполучене Королівство дотримувалось політики «блискучої ізоляції» на європейському континенті протягом майже століття, втручаючись у справи континентального тільки тоді, коли було визнано необхідним для захисту британських інтересів і підтримки континентального балансу сил. Ситуація для обох країн змінилося в останнє десятиліття 19 століття.
Зміни мали свої корені у важкій перемозі Британії в Другій англо-бурській війні, і зростаючих побоюваннях, що країна буде ізольовано в обличчі потенційно агресивної Німеччини. Вже в березні 1881 року, французький державний діяч Леон Мішель Гамбетта і тодішній принц Уельський, Альберт Едуард, зустрілися в , щоб обговорити союз проти Німеччини. Проте боротьба за Африку перешкодила примиренню країн. За ініціативою міністра колоній , у 1898 — 1901 роках відбулися три раунди англо-німецьких переговорів. Після того як Альберт Едуард став королем Едуардом VII , він відмовився приєднатися до Троїстого союзу, перервав переговори з Берліном, і відродив ідею англо-французького союзу.
Коли мала вибухнути Російсько-японська війна, Франція і Велика Британія виявилися на межі втягнення в конфлікт на боці своїх союзників. Франція мала союз з Росією, а Велика Британія нещодавно підписала створення англо-японського союзу.
Підписані документи
Договір складався з трьох документів:
- Перший і найважливіший документ була декларація розмежування сфер впливу в Єгипті і Марокко. В обмін на визнання французького впливу у Марокко, Франція обіцяла не «заважати» Британським діям в Єгипті. Вільний прохід через Суецький канал був гарантований кораблям Франції, надати чинності і заборона зведення укріплень на марокканському узбережжі. Договір містив таємні додатки, що стосувались можливості змін в адміністрації однієї з двох країн.
- Другий документ розглядав стан справ у Ньюфаундленді, Західній і Центральній Африці. Франція відмовилися від своїх прав (що випливають з Утрехтського договору) на західне узбережжя Ньюфаундленду, хоча вона зберегли право на рибальство вздовж узбережжя. У свою чергу, Британія надала Франції місто (поблизу сучасного кордону між Сенегалом і Гамбією) і (частина сучасної Гвінеї). Додаток визначав кордон між французькими та британськими володіннями на схід від річки Нігер (наразі Нігер і Нігерія).
- У заключній декларації вирішувались питання по Сіаму (Таїланд), Мадагаскару і Новим Гебридам (Вануату). У Сіамі, Британія визнала сферу впливу Франції на схід від сточища річки Менам, у свою чергу, Франція визнала британський вплив на терені на захід від сточища Менам. Обидві сторони заперечують будь-яку ідею анексії сіамської території. Британія зняла свої заперечення проти введення французького мита на Мадагаскарі. Сторони погодилися прийти до угоди, яка б «поклала кінець труднощям, пов'язаним з відсутністю юрисдикції щодо вихідців з Нових Гебрид».
Див. також
Література
- Б. Гончар. «Сердечна згода» 1904 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Ресурси Інтернету
У Вікісловнику є сторінка англо-французька угода. |
- Offizielle Webseite des Institut Entente cordiale [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- 1914–18 – Die Entente [ 19 липня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anglo francuzka ugoda 1904 abo fr Entente cordiale nizka ugod pidpisanih 8 kvitnya 1904 mizh Spoluchenim Korolivstvom ta Francuzkoyu Respublikoyu Krim nasushnih potreb kolonialnogo rozshirennya pidpisannya Entente cordiale poklalo kinec majzhe tisyacholittyu konfliktiv mizh dvoma naciyami i rozpochalo mirne spivisnuvannya Entente cordiale poryad z Anglo Russian Entente i franko rosijskim soyuzom piznishe stali chastinoyu ugod Antanti mizh Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu ta Rosiyeyu Anglo francuzka ugodaTipmizhnarodnij dogovirPidpisano8 kvitnya 1904PidpisantiTretya francuzka respublika i Britanska imperiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaKarikatura na Entente cordiale z tochki zoru Nimechchini Dzhon Bull pryamuye z bludniceyu Mariannoyu pidkreslyuyetsya sho ce Franciya sukneyu trikolorom povernuvshis spinoyu do kajzera Kinchik pihov kavalerijskoyi shabli vistupayut z pid vijskovogo palto Nimechchini sho oznachaye potencial vdavatisya do sili Britanska i francuzka kolonialni imperiyi dosyagli svogo piku pislya Pershoyi svitovoyi vijni viddzerkalennya vladi cogo novogo alyansu Francuzkij termin Entente cordiale zazvichaj perekladayetsya yak serdechna ugoda abo serdechne porozuminnya bulo vpershe vikoristano v Angliyi u 1844 vidpovidno do OED dlya poznachennya spilnih interesiv mizh Spoluchenim Korolivstvom i Franciyeyu Pri vikoristanni sogodni termin majzhe zavzhdi poznachaye pismovi ta chastkovo tayemni ugodi pidpisani v Londoni mizh dvoma derzhavami 8 kvitnya 1904 roku Ugoda zminila stan oboh krayin Franciya bula izolovana vid inshih yevropejskih derzhav golovnim chinom v rezultati zusil kanclera Nimechchini Otto fon Bismarka do vidchuzhennya Franciyi vid potencijnih soyuznikiv vin vvazhav sho Franciya mozhe pomstitisya za svoyu porazku u Franko prusskij vijni 1870 71 Spoluchene Korolivstvo dotrimuvalos politiki bliskuchoyi izolyaciyi na yevropejskomu kontinenti protyagom majzhe stolittya vtruchayuchis u spravi kontinentalnogo tilki todi koli bulo viznano neobhidnim dlya zahistu britanskih interesiv i pidtrimki kontinentalnogo balansu sil Situaciya dlya oboh krayin zminilosya v ostannye desyatilittya 19 stolittya Zmini mali svoyi koreni u vazhkij peremozi Britaniyi v Drugij anglo burskij vijni i zrostayuchih poboyuvannyah sho krayina bude izolovano v oblichchi potencijno agresivnoyi Nimechchini Vzhe v berezni 1881 roku francuzkij derzhavnij diyach Leon Mishel Gambetta i todishnij princ Uelskij Albert Eduard zustrilisya v shob obgovoriti soyuz proti Nimechchini Prote borotba za Afriku pereshkodila primirennyu krayin Za iniciativoyu ministra kolonij u 1898 1901 rokah vidbulisya tri raundi anglo nimeckih peregovoriv Pislya togo yak Albert Eduard stav korolem Eduardom VII vin vidmovivsya priyednatisya do Troyistogo soyuzu perervav peregovori z Berlinom i vidrodiv ideyu anglo francuzkogo soyuzu Koli mala vibuhnuti Rosijsko yaponska vijna Franciya i Velika Britaniya viyavilisya na mezhi vtyagnennya v konflikt na boci svoyih soyuznikiv Franciya mala soyuz z Rosiyeyu a Velika Britaniya neshodavno pidpisala stvorennya anglo yaponskogo soyuzu Pidpisani dokumentiDogovir skladavsya z troh dokumentiv Pershij i najvazhlivishij dokument bula deklaraciya rozmezhuvannya sfer vplivu v Yegipti i Marokko V obmin na viznannya francuzkogo vplivu u Marokko Franciya obicyala ne zavazhati Britanskim diyam v Yegipti Vilnij prohid cherez Sueckij kanal buv garantovanij korablyam Franciyi nadati chinnosti i zaborona zvedennya ukriplen na marokkanskomu uzberezhzhi Dogovir mistiv tayemni dodatki sho stosuvalis mozhlivosti zmin v administraciyi odniyeyi z dvoh krayin Drugij dokument rozglyadav stan sprav u Nyufaundlendi Zahidnij i Centralnij Africi Franciya vidmovilisya vid svoyih prav sho viplivayut z Utrehtskogo dogovoru na zahidne uzberezhzhya Nyufaundlendu hocha vona zberegli pravo na ribalstvo vzdovzh uzberezhzhya U svoyu chergu Britaniya nadala Franciyi misto poblizu suchasnogo kordonu mizh Senegalom i Gambiyeyu i chastina suchasnoyi Gvineyi Dodatok viznachav kordon mizh francuzkimi ta britanskimi volodinnyami na shid vid richki Niger narazi Niger i Nigeriya U zaklyuchnij deklaraciyi virishuvalis pitannya po Siamu Tayiland Madagaskaru i Novim Gebridam Vanuatu U Siami Britaniya viznala sferu vplivu Franciyi na shid vid stochisha richki Menam u svoyu chergu Franciya viznala britanskij vpliv na tereni na zahid vid stochisha Menam Obidvi storoni zaperechuyut bud yaku ideyu aneksiyi siamskoyi teritoriyi Britaniya znyala svoyi zaperechennya proti vvedennya francuzkogo mita na Madagaskari Storoni pogodilisya prijti do ugodi yaka b poklala kinec trudnoshyam pov yazanim z vidsutnistyu yurisdikciyi shodo vihidciv z Novih Gebrid Div takozhAntantaLiteraturaB Gonchar Serdechna zgoda 1904 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Resursi InternetuU Vikislovniku ye storinka anglo francuzka ugoda Offizielle Webseite des Institut Entente cordiale 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine 1914 18 Die Entente 19 lipnya 2006 u Wayback Machine