Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Сирдар їнська область Російська імперія Сирдар ї нська о бласть вілоя т узб Sirdaryo viloyati Сирдарьо віло

Сирдар'їнський вілоят

Сирдар'їнський вілоят
Не плутати з Сирдар'їнська область (Російська імперія).

Сирдар'ї́нська о́бласть (вілоя́т, узб. Sirdaryo viloyati, Сирдарьо вілояті) — адміністративна одиниця територіального поділу Узбекистану з центром в Ґулістані.

Сирдар'їнський вілоят
(Сирдар'їнська область)

узб. Sirdaryo viloyati

Адміністративний центр Ґулістан
Найбільше місто Ґулістан
Країна image Узбекистан
Регіон Узбекистан
Узбецька Радянська Соціалістична Республіка
Межує з: сусідні адмінодиниці
Джиззацька область, Ташкентська область ?
Офіційна мова узбецька
Населення
 - повне 648 100
 - густота 127 чол./км²
Площа
 - повна 5 100 км² (11-е місце) км²
Висота
 - максимальна 267 м
 - мінімальна 267 м
Часовий пояс
Дата заснування 16 лютого 1963
Голова Ашурматов Ойбек Шодмонкулович
Вебсайт sirdaryo.uz
Код ISO 3166-2 UZ-SI
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сирдар'їнська область

Область розташована в центрі Узбекистану на лівій стороні річки Сирдар'я. Межує з Ташкентською та Джизацькою областями Узбекистану, а також з республікою Казахстан на півночі і з республікою Таджикистан на півдні.

Історія

Сирдар'інська область була заснована 16 лютого 1963 року у складі Узбецької РСР.

Географія

Загальна площа області складає 5100 км ², клімат типово континентальний і посушливий. Степ займає істотну частину області.

Кількість опадів коливається від 130—360 мм на рік на рівнинах до 440—620 мм у передгір'ї. На південному сході області влітку по кілька днів дмуть суховії та пилові бурі, які пошкоджують посіви. Теплий період становить 247 днів, річна сума позитивних температур — 5000-5900 ° С.

Адміністративний поділ

Область поділяється на 8 районів:

і 3 міста обласного підпорядкування:

Населення

Населення області — 648 100 осіб. Найбільше місто — Ґулістан, його населення 54 000 чоловік. Інші великі міста: Бахт, Сирдар'я, та Янгієр.

Економіка

Сільське господарство

Економіка області заснована на сільському господарстві, особливо на бавовні та пшениці. Є тисячі гектарів цілини, які досліджувалися для сільськогосподарських цілей. Ця територія має відповідну зрошувальну інфраструктуру. За кілька останніх років були побудовані насосні станції, та інші зрошувальні засоби. Крім бавовни і пшениці, в області вирощуються тваринницькі корми, овочі, дині, гарбуза, картопля, кукурудза, різноманітні фрукти та виноград. В області дуже успішно розвинулося виведення великої рогатої худоби.

Планується покращувати бавовнопереробний сектор промисловості, подвоїти сільськогосподарське виробництво, будувати фабрики для виробництва спирту та горілки, виробляти джем, томатний сік та кетчуп. Частина виробництва буде експортуватися.

Промисловість

Промисловість базується на таких галузях як виробництво будівельних матеріалів, зрошувального обладнання та обробки бавовни-сирцю.

Енергетика

Одна з найбільших електростанцій Узбекистану — , що виробляє третину електрики в країні розташована в цій області. Первинна мета для розвитку промисловості — експортно-орієнтоване виробництво. Є плани розробки та виробництва сталевого дроту і гібридних виробів.

Інвестиції

Програма для розвитку промисловості області до 2000 а зажадала іноземних інвестицій у розмірі 21500000 доларів США.[]

Транспорт

  • Протяжність залізниць — 400 км
  • Протяжність автомобільних доріг — 2000 км.

Керівництво Сирдар'їнської області

Голови облвиконкому

  1. Тасанбаєв Єгемкул Тасанбайович (1963 — 1969)
  2. Ахмедов Кудратілла Ахмедович (1969 — 27 лютого 1971)
  3. Хайдуров Віктор Олексійович (27 лютого 1971 — 1974)
  4. (1974 — 1988)
  5. Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (1988 — березень 1990)
  6. (1990 — 1991)
  7. (1991 — лютий 1992)

Голови обласної ради народних депутатів

  1. Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (1990 — січень 1992)

1-і секретарі обкому КП Узбекистану

  1. Махмудов Насир (1963 — 1969)
  2. Тасанбаєв Єгемкул Тасанбайович (1969 — 23 січня 1971)
  3. Худайбердиєв Нармахонмаді Джурайович (23 січня 1971 — 27 лютого 1971)
  4. Ахмедов Кудратілла Ахмедович (27 лютого 1971 — 1974)
  5. Хайдуров Віктор Олексійович (1974 — 18 червня 1984)
  6. Антонов Віктор Олександрович (18 червня 1984 — 14 січня 1986)
  7. Клепиков Олександр Федорович (14 січня 1986 — 7 березня 1990)
  8. Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (7 березня 1990 — 14 вересня 1991)

Хокіми (губернатори)

  1. (11 лютого 1992 — 9 жовтня 1993)
  2. (13 жовтня 1993 — 28 жовтня 1996)
  3. (1996 — лютий 2000)
  4. (2000 — 28 листопада 2002)
  5. (28 листопада 2002 — 26 листопада 2004)
  6. (26 листопада 2004 — вересень 2009)
  7. (вересень 2009 — грудень 2016)
  8. (15 грудня 2016 — )

Виноски

  1. . Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.

Посилання

  • Sirdaryo Viloyati Hokimligi Veb sayti (узб.)(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Sirdar yinska oblast Rosijska imperiya Sirdar yi nska o blast viloya t uzb Sirdaryo viloyati Sirdaro viloyati administrativna odinicya teritorialnogo podilu Uzbekistanu z centrom v Gulistani Sirdar yinskij viloyat Sirdar yinska oblast uzb Sirdaryo viloyatiAdministrativnij centr GulistanNajbilshe misto GulistanKrayina UzbekistanRegion Uzbekistan Uzbecka Radyanska Socialistichna RespublikaMezhuye z susidni adminodiniciDzhizzacka oblast Tashkentska oblast Oficijna mova uzbeckaNaselennya povne 648 100 gustota 127 chol km Plosha povna 5 100 km 11 e misce km Visota maksimalna 267 m minimalna 267 mChasovij poyas UTC 5Data zasnuvannya 16 lyutogo 1963Golova Ashurmatov Ojbek ShodmonkulovichVebsajt sirdaryo uzKod ISO 3166 2 UZ SIVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sirdar yinska oblast Oblast roztashovana v centri Uzbekistanu na livij storoni richki Sirdar ya Mezhuye z Tashkentskoyu ta Dzhizackoyu oblastyami Uzbekistanu a takozh z respublikoyu Kazahstan na pivnochi i z respublikoyu Tadzhikistan na pivdni IstoriyaSirdar inska oblast bula zasnovana 16 lyutogo 1963 roku u skladi Uzbeckoyi RSR GeografiyaZagalna plosha oblasti skladaye 5100 km klimat tipovo kontinentalnij i posushlivij Step zajmaye istotnu chastinu oblasti Kilkist opadiv kolivayetsya vid 130 360 mm na rik na rivninah do 440 620 mm u peredgir yi Na pivdennomu shodi oblasti vlitku po kilka dniv dmut suhoviyi ta pilovi buri yaki poshkodzhuyut posivi Teplij period stanovit 247 dniv richna suma pozitivnih temperatur 5000 5900 S Administrativnij podilOblast podilyayetsya na 8 rajoniv Sajhunabadskij i 3 mista oblasnogo pidporyadkuvannya Gulistan YangiyerNaselennyaNaselennya oblasti 648 100 osib Najbilshe misto Gulistan jogo naselennya 54 000 cholovik Inshi veliki mista Baht Sirdar ya ta Yangiyer EkonomikaSilske gospodarstvo Ekonomika oblasti zasnovana na silskomu gospodarstvi osoblivo na bavovni ta pshenici Ye tisyachi gektariv cilini yaki doslidzhuvalisya dlya silskogospodarskih cilej Cya teritoriya maye vidpovidnu zroshuvalnu infrastrukturu Za kilka ostannih rokiv buli pobudovani nasosni stanciyi ta inshi zroshuvalni zasobi Krim bavovni i pshenici v oblasti viroshuyutsya tvarinnicki kormi ovochi dini garbuza kartoplya kukurudza riznomanitni frukti ta vinograd V oblasti duzhe uspishno rozvinulosya vivedennya velikoyi rogatoyi hudobi Planuyetsya pokrashuvati bavovnopererobnij sektor promislovosti podvoyiti silskogospodarske virobnictvo buduvati fabriki dlya virobnictva spirtu ta gorilki viroblyati dzhem tomatnij sik ta ketchup Chastina virobnictva bude eksportuvatisya Promislovist Promislovist bazuyetsya na takih galuzyah yak virobnictvo budivelnih materialiv zroshuvalnogo obladnannya ta obrobki bavovni sircyu Energetika Odna z najbilshih elektrostancij Uzbekistanu sho viroblyaye tretinu elektriki v krayini roztashovana v cij oblasti Pervinna meta dlya rozvitku promislovosti eksportno oriyentovane virobnictvo Ye plani rozrobki ta virobnictva stalevogo drotu i gibridnih virobiv Investiciyi Programa dlya rozvitku promislovosti oblasti do 2000 a zazhadala inozemnih investicij u rozmiri 21500000 dolariv SShA dzherelo Transport Protyazhnist zaliznic 400 km Protyazhnist avtomobilnih dorig 2000 km Kerivnictvo Sirdar yinskoyi oblastiGolovi oblvikonkomu Tasanbayev Yegemkul Tasanbajovich 1963 1969 Ahmedov Kudratilla Ahmedovich 1969 27 lyutogo 1971 Hajdurov Viktor Oleksijovich 27 lyutogo 1971 1974 1974 1988 Ajdarkulov Abduhalik Abdurahmanovich 1988 berezen 1990 1990 1991 1991 lyutij 1992 Golovi oblasnoyi radi narodnih deputativ Ajdarkulov Abduhalik Abdurahmanovich 1990 sichen 1992 1 i sekretari obkomu KP Uzbekistanu Mahmudov Nasir 1963 1969 Tasanbayev Yegemkul Tasanbajovich 1969 23 sichnya 1971 Hudajberdiyev Narmahonmadi Dzhurajovich 23 sichnya 1971 27 lyutogo 1971 Ahmedov Kudratilla Ahmedovich 27 lyutogo 1971 1974 Hajdurov Viktor Oleksijovich 1974 18 chervnya 1984 Antonov Viktor Oleksandrovich 18 chervnya 1984 14 sichnya 1986 Klepikov Oleksandr Fedorovich 14 sichnya 1986 7 bereznya 1990 Ajdarkulov Abduhalik Abdurahmanovich 7 bereznya 1990 14 veresnya 1991 Hokimi gubernatori 11 lyutogo 1992 9 zhovtnya 1993 13 zhovtnya 1993 28 zhovtnya 1996 1996 lyutij 2000 2000 28 listopada 2002 28 listopada 2002 26 listopada 2004 26 listopada 2004 veresen 2009 veresen 2009 gruden 2016 15 grudnya 2016 Vinoski Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 1 serpnya 2014 PosilannyaSirdaryo Viloyati Hokimligi Veb sayti uzb ros

Дата публікації:
Топ