Синагога молитовне приміщення громади віруючої спільноти юдеїв Українські землі Галичини Поділля та Волині багато століт

Синагога — молитовне приміщення громади віруючої спільноти юдеїв.
Українські землі Галичини, Поділля та Волині багато століть були центрами єврейської культури Речі Посполитої, Австро-Угорщини та Російської імперії. Згодом, синагоги поширились на всю територію України — це найбільший пласт єврейської культури, старовинні архітектурні пам'ятки країни.

Діючі синагоги України

Список сучасних синагог України:

Золота Роза
Велика хоральна синагога (Бердичів)
Синагога Бейт Реувен (Кам'янське)
Дніпровська Хоральна Синагога «Золота Роза»
Гіймат-Роза (Запоріжжя)
Галицька синагога (Київ)
Синагога Бродського (Київ)
Велика хоральна синагога (Київ)
Бейс Штерн Шульман (Кривий Ріг)
Синагога «Центр Роар ХАБАД» (Кременчук)
Бейс Аарон ве Ісраель (Львів)
Хоральна синагога Маріуполя
Стара синагога (Миколаїв)
Синагога Бейт Хабад (Одеса)
Синагога Ор Самеах
Синагога «Старий Клойз» (Рівне)
Синагога (Ужгород)
Харківська хоральна синагога
Синагога ремісників (Хмельницький)
Синагога Хабад (Херсон)
Бейт-Тфіла Біньямін (Чернівці)
Велика синагога (Дрогобич)

Кенаси

Докладніше: Кенаси України

Занедбані синагоги України

У перші роки набуття державності Україною, Асоціація єврейських громадських організацій України зробила список синагог, які збереглись на той час, хоч частково — їх було близько 800 об'єктів.

Примітки

Як в Україні зникають єврейські пам'ятки і хто їх рятує. [ 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] BBC Україна. 1 лютого, 2018 рік.
. www.fjc.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.

Джерела

Котляр Є. Слідами великих традицій: щляхи збереження синагогальних розписів в Україні / Євген Котляр // Образотворче мистецтво. — 2019. — № 4. — С. 100—103 : іл.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Синагоги України

[bbc.com1-1] Як в Україні зникають єврейські пам'ятки і хто їх рятує. [ 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] BBC Україна. 1 лютого, 2018 рік.

[2] . www.fjc.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.