Симон I Великий (1537–1603) — цар Картлі (1556–1569, 1578–1600). Син Луарсаба I Великого й Тамар, дочки царя Імереті Баграта III. Представник династії Багратіоні.
Симон I груз. სიმონ I | |||
| |||
---|---|---|---|
1556 — 1569 | |||
Попередник: | Луарсаб I | ||
Спадкоємець: | Давид XI | ||
| |||
1578 — 1600 | |||
Попередник: | Давид XI | ||
Спадкоємець: | Георгій X | ||
Народження: | 1537 | ||
Смерть: | 1603 Стамбул | ||
Поховання: | Собор Свєтіцховелі | ||
Країна: | Грузія і Сефевідський Іран | ||
Релігія: | Грузинська православна церква | ||
Рід: | Багратіоні | ||
Батько: | Луарсаб I | ||
Мати: | Тамар Імеретінська | ||
Шлюб: | Нестан-Дареджан Кахетинська | ||
Діти: | сини: Георгій, Луарсаб, Олександр (Арсен) і Вахтанг дочки: Єлена, Пахріджан-бегум | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Сходження на престол
У битві при Гарісі 1556 року старий цар Луарсаб I призначив Симона командувачем армії. Молодий спадкоємець проявив себе як відважний полководець і вигнав з Картлі кизилбашів. Під час сходження на царство Симона I Тбілісі зайняли ті ж кизилбаші, й резиденцію царя було перенесено до Горі.
У 1556—59 роках Симон I відновлював країну від неперервної війни, а потім заходився звільняти Картлі від кизилбашів.
1559 року уклав угоду з Кахетинським царством, що було ознаменовано одруженням Симона I з дочкою царя Кахеті Левана. У 1560—61 роках намагався звільнити Тбілісі, проте 1561 року в битві при Цихедіді зазнав поразки.
1562 року брат Симона I, Давид, прийняв іслам (під іменем Дауд-хана) та перейшов на службу до іранського шаха. Той відрядив Дауд-хана з військом до Картлі. 1567 при Дігомі та 1569 при Самадло Симон I розбив війська Дауд-хана. 1569 року в битві при Парцхісі (Алгетська ущелина), переслідуючи персів, які відступали, був узятий в полон. До 1578 року був у полоні в Ірані, а шах посадив на престол Картлі Дауд-хана.
Партизанська війна проти персів та османів
Після початку ірансько-турецької війни (1578) шах звільнив Симона та призначив його царем Картлі, зайнятої турками. Після повернення Симон розпочав партизанську війну. Невдовзі було звільнено Лорі, Горі й інші фортеці. 1579 року війська Симона оточили Тбілісі. Головним завданням османів було забезпечення гарнізону провіантом, але Симон I неодноразово розбивав загони, що йшли на допомогу взятим в облогу. У той же час було звільнено захоплений турками Сатабаго.
Влітку 1580 року султан усунув очільника війська Лала-пашу та призначив Сінан-пашу, хоч і той не зміг підкорити Симона I. 1582 року Симон уклав союз із Манучаром II Джакелі. Того ж року у битві при Мухрані вони розбили військо султана.
1584 року султан відрядив до Картлі нового полководця — Ферхад-пашу. 1587 року той зміг повернути контроль над Самцхе-Саатабаго. Наприкінці 1580-их років усе Закавказзя було захоплено Османською імперією.
1588 року Симон I домовився з османами: за данину Османська імперія визнавала його царем Картлі. За ірансько-турецькою угодою 1590 року вся територія Грузії перейшла до сфери впливу Османської імперії.
Окрім того, Симон I боровся за возз'єднання країни. У 1580-их роках у Західній Грузії відбувались внутрішньо феодальні сутички. 1588 року в битві при Гопанто було розбито військо царя Імереті Левана, проте вплив Османської імперії завадив закріпити перемогу, й цар Леван повернув собі трон.
1590 року Симон знову захопив Імереті, узяв Кутаїсі, але утримати не зміг. У наступному поході він узяв Кутаїсі, Квару, Сканде, Кацхі, проте в битві при Опшквіті зазнав поразки.
Полон і смерть
1595 року Іран, Картлі та Кахеті об'єднались проти Османської імперії. 1598 року вони взяли в облогу та 1599 узяли фортецю Горі. В той же час сталось антиосманське повстання в Самцхе-Саатабаго. Султан відрядив військо на чолі з Джафар-пашею. У битві при Арухло Симон зазнав поразки. У битві поблизу села Парцхісі (1599) Симона I було взято в полон та відправлено до Стамбула, до в'язниці Єдікуле («Сім веж»). У зв'язку з цим султан видав указ про святкування події: «від Марокко до Каспію, від Кавказу до Перської затоки, у всіх містах вивісити килими й три дні святкувати ув'язнення царя Симона I». За звільнення царя була відправлена вся скарбниця Картлійського царства. Султан прийняв дар і повернув тіло Симона.
Симона I було поховано у Свєтіцховелі поряд із батьком.
Родина
Був одружений з Нестан-Дареджан, дочкою царя Кахеті Левана, від того шлюбу народились:
Джерела
- Історія Грузії, Т.4, Тбілісі 1973.
- Сванідзе М. З історії Грузинсько-Османських відносин (XVI–XVII століть), Тбілісі, 1971.
- Гучуа В., Т.9, Тбілісі, 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simon I Velikij 1537 1603 car Kartli 1556 1569 1578 1600 Sin Luarsaba I Velikogo j Tamar dochki carya Imereti Bagrata III Predstavnik dinastiyi Bagrationi Simon I gruz სიმონ ISimon I Prapor Car Kartli 1556 1569 Poperednik Luarsab I Spadkoyemec David XI Prapor Car Kartli 1578 1600 Poperednik David XI Spadkoyemec Georgij X Narodzhennya 1537 1537 Smert 1603 1603 StambulPohovannya Sobor SvyetichoveliKrayina Gruziya i Sefevidskij IranReligiya Gruzinska pravoslavna cerkvaRid BagrationiBatko Luarsab IMati Tamar ImeretinskaShlyub Nestan Daredzhan KahetinskaDiti sini Georgij Luarsab Oleksandr Arsen i Vahtang dochki Yelena Pahridzhan begum Avtograf Mediafajli b u VikishovishiShodzhennya na prestolU bitvi pri Garisi 1556 roku starij car Luarsab I priznachiv Simona komanduvachem armiyi Molodij spadkoyemec proyaviv sebe yak vidvazhnij polkovodec i vignav z Kartli kizilbashiv Pid chas shodzhennya na carstvo Simona I Tbilisi zajnyali ti zh kizilbashi j rezidenciyu carya bulo pereneseno do Gori U 1556 59 rokah Simon I vidnovlyuvav krayinu vid neperervnoyi vijni a potim zahodivsya zvilnyati Kartli vid kizilbashiv 1559 roku uklav ugodu z Kahetinskim carstvom sho bulo oznamenovano odruzhennyam Simona I z dochkoyu carya Kaheti Levana U 1560 61 rokah namagavsya zvilniti Tbilisi prote 1561 roku v bitvi pri Cihedidi zaznav porazki 1562 roku brat Simona I David prijnyav islam pid imenem Daud hana ta perejshov na sluzhbu do iranskogo shaha Toj vidryadiv Daud hana z vijskom do Kartli 1567 pri Digomi ta 1569 pri Samadlo Simon I rozbiv vijska Daud hana 1569 roku v bitvi pri Parchisi Algetska ushelina peresliduyuchi persiv yaki vidstupali buv uzyatij v polon Do 1578 roku buv u poloni v Irani a shah posadiv na prestol Kartli Daud hana Partizanska vijna proti persiv ta osmanivPislya pochatku iransko tureckoyi vijni 1578 shah zvilniv Simona ta priznachiv jogo carem Kartli zajnyatoyi turkami Pislya povernennya Simon rozpochav partizansku vijnu Nevdovzi bulo zvilneno Lori Gori j inshi forteci 1579 roku vijska Simona otochili Tbilisi Golovnim zavdannyam osmaniv bulo zabezpechennya garnizonu proviantom ale Simon I neodnorazovo rozbivav zagoni sho jshli na dopomogu vzyatim v oblogu U toj zhe chas bulo zvilneno zahoplenij turkami Satabago Vlitku 1580 roku sultan usunuv ochilnika vijska Lala pashu ta priznachiv Sinan pashu hoch i toj ne zmig pidkoriti Simona I 1582 roku Simon uklav soyuz iz Manucharom II Dzhakeli Togo zh roku u bitvi pri Muhrani voni rozbili vijsko sultana 1584 roku sultan vidryadiv do Kartli novogo polkovodcya Ferhad pashu 1587 roku toj zmig povernuti kontrol nad Samche Saatabago Naprikinci 1580 ih rokiv use Zakavkazzya bulo zahopleno Osmanskoyu imperiyeyu 1588 roku Simon I domovivsya z osmanami za daninu Osmanska imperiya viznavala jogo carem Kartli Za iransko tureckoyu ugodoyu 1590 roku vsya teritoriya Gruziyi perejshla do sferi vplivu Osmanskoyi imperiyi Okrim togo Simon I borovsya za vozz yednannya krayini U 1580 ih rokah u Zahidnij Gruziyi vidbuvalis vnutrishno feodalni sutichki 1588 roku v bitvi pri Gopanto bulo rozbito vijsko carya Imereti Levana prote vpliv Osmanskoyi imperiyi zavadiv zakripiti peremogu j car Levan povernuv sobi tron 1590 roku Simon znovu zahopiv Imereti uzyav Kutayisi ale utrimati ne zmig U nastupnomu pohodi vin uzyav Kutayisi Kvaru Skande Kachi prote v bitvi pri Opshkviti zaznav porazki Polon i smert1595 roku Iran Kartli ta Kaheti ob yednalis proti Osmanskoyi imperiyi 1598 roku voni vzyali v oblogu ta 1599 uzyali fortecyu Gori V toj zhe chas stalos antiosmanske povstannya v Samche Saatabago Sultan vidryadiv vijsko na choli z Dzhafar pasheyu U bitvi pri Aruhlo Simon zaznav porazki U bitvi poblizu sela Parchisi 1599 Simona I bulo vzyato v polon ta vidpravleno do Stambula do v yaznici Yedikule Sim vezh U zv yazku z cim sultan vidav ukaz pro svyatkuvannya podiyi vid Marokko do Kaspiyu vid Kavkazu do Perskoyi zatoki u vsih mistah vivisiti kilimi j tri dni svyatkuvati uv yaznennya carya Simona I Za zvilnennya carya bula vidpravlena vsya skarbnicya Kartlijskogo carstva Sultan prijnyav dar i povernuv tilo Simona Simona I bulo pohovano u Svyetichoveli poryad iz batkom RodinaBuv odruzhenij z Nestan Daredzhan dochkoyu carya Kaheti Levana vid togo shlyubu narodilis Georgij X car Kartli Luarsab carevich Yelena carivna bula odruzhena z atabagom Samche Manucharom II Dzhakeli Oleksandr carevich Vahtang carevich Pahridzhan begum carivna bula u shlyubi z carevichem Hamza Mirzoyu bratom shaha Iranu Abbasa IDzherelaIstoriya Gruziyi T 4 Tbilisi 1973 Svanidze M Z istoriyi Gruzinsko Osmanskih vidnosin XVI XVII stolit Tbilisi 1971 Guchua V T 9 Tbilisi 1985