Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нестан-Дареджан (груз. ნესტან-დარეჯანი; нар. 1556 — пом. 1612) — цариця-консорт Картлі, царства в східній Грузії, як дружина царя Симона I, з яким вона вступила в шлюб у 1559 році.
| Нестан-Дареджан Кахетинська | |
|---|---|
| Народилася | 16 століття |
| Померла | 1612 |
| Титул | королева[d] |
| Батько | Леван |
| Мати | d[1] |
| У шлюбі з | Симон I |
| Діти | Георгій X і d[1] |
| Автограф |  |
| |
Нестан-Дареджан була донькою Левана, царя Кахетії, і зведеною сестрою його наступника на кахетинському престолі, Олександра II. Її чоловік близько 50 років вів боротьбу з сефевидським Іраном та Османською імперією, двічі втрачаючи трон і особисту свободу. Нестан-Дареджан страждала ще більше, будучи приниженою своїм зведеним братом, царем Кахетії, який скористався труднощами Симона I, щоб напасти і розграбувати Картлі. Після того як у 1569 році Симона I відправили бранцем до Ірану, володіння Нестан-Дареджан були розграбовані князем Бардзимом Амілахорі, тестем Олександра.
У 1580 році, після повернення Симона I до Картлі і його поразки від Олександра II при Дігомі, останній забрав після битви спіднє своєї зведеної сестри на вістрі списа. Нестан-Дареджан пережила свого чоловіка і померла незабаром після 1612 року. У шлюбі з Симоном Нестан-Дареджан було шестеро дітей, в тому числі спадкоємець картлійського престолу Георгій X.
Шлюб
Нестан-Дареджан народилася від другого шлюбу Левана, царя Кахеті, з дочкою шамхала Тарки. З нею цар одружився в 1529 році після розлучення зі своєю першою дружиною Тінатін Гуріелі. Нестан-Дареджан одружилася із Симоном I Картлійським у 1559 році. Цей союз був одним із перших міждинастичних шлюбів між картлійською та кахетинською гілками династії Багратіонів, що панували над двома сепаратистськими частинами колись єдиного Грузинського царства. Після цього союзу було укладено пакт між двома монархіями, однією з цілей якого було вигнання іранського гарнізону з Тбілісі, столиці Картлі. Леван, зрештою, відступив, але дозволив своєму синові і спадкоємцеві, царевичу Георгію, приєднатися до армії Симона. Грузини програли у такому протистоянні, а Георгія убили під час однієї з битв.
Переслідування
Після того, як іранська армія захопила Симона під час битви та ув'язнила в Аламуті в 1569 році, цариця Нестан-Дареджан опинилася у ворожому оточенні, в Картлі. Головною загрозою для її безпеки був її зведений брат Олександр II, знедоленого сина Левана. Після смерті батька він став царем Кахетії, розгромивши і убивши своїх зведених братів. Потрапивши в немилість до ставленика Сефевідів Дауд-хана, який прийняв іслам, цариця стала об'єктом утисків з боку князя Бардзима Амілахорі, тестя Олександра II. Разом з князем Ксанським вони здійснювали набіги і повністю пограбував її вотчину.
Повернення до влади
Вторгнення Османської армії на грузинські землі на чолі з Лалою Мустафою-пашою і швидкий крах влади Дауд-хана в 1578 році змусили іранців звільнити Симона I як єдиного правителя, здатного чинити опір османському наступу. Повернувшись на батьківщину, Симон I наказав заарештувати своїх внутрішніх ворогів, включно з князем Амілахорі. Князь Ксанський та Амілахорі благали зберегти життя і звернулися до Нестан-Дареджан, яка умовила свого чоловіка пробачити їх, забравши, натомість, їх власність, а також Ахалгорі і Меджуду у князя Каспі і Карби у Амілахорі.
Останні роки
Неприязнь Олександра II, царя Кахеті, до Симона I лише збільшувалась через його ненависть до зведеної сестри. У 1580 році Симона I, який перебував без військ в Дігомі, зненацька атакувала кахетинська армія. Життя йому врятувати вдалось лише завдяки втечі. Олександр II не зміг захопити Симона I, але зумів, за словами автора грузинської хроніки, збезчестити Нестан Дареджан і, «як розбійник» поїхати, високо піднявши на спис спіднє своєї зведеної сестри. Симон I поклявся помститися і напав на військо Олександра II в Хоторі, розгромивши кахетинців і змусив Олександра II тікати.
Після багатьох років важких боїв багате подіями правління Симона I закінчилося в 1600 році, коли він був захоплений османською армією. В ув'язненні він перебував у Константинополь. Престол перейшов до сина Георгія X. Нестан-Дареджан пережила і свого сина, померлого в 1606 році, і чоловіка, який помер у полоні в 1611 році. Його останки були привезені грузинським купцем Діаквнішвілі з Константинополя до Нестан-Дареджан і поховані в кафедральному соборі Мцхети. Про подальше життя Нестан-Дареджан нічого не відомо. Вона дожила до сходження на престол свого юного онука Луарсаба ІІ, згодом канонізованого Грузинською православною церквою, і померла після 1612 року.
Діти
У Симона I і Нестан-Дареджан було шестеро дітей: чотири сини і дві дочки:
- Царевич Георгій (бл. 1560-1606), цар Картлі під ім'ям Георгія X;
- Царевич Луарсаб (бл. 1561-1589), захоплений заручником в Ірані в 1582 році;
- Царевич Олександр (бл. 1561-1589);
- Царевич Вахтанг (бл. 1600), тимчасовий намісник Ахалдабы і Дирби. У нього був син Луарсаб (помер у 1650 році), усиновлений царем Картлі Ростомом у 1639 році;
- Царівна Олена (бл. 1583-1609), що була замужем за атабагом Самцхе Манучаром II Джакелі;
- Царівна Фахриджан-бегум (бл. 1582), що була замужем за царевичем Хамза-Мірзою, сином шаха Тахмаспа I або Мухаммада Худабенде.
Генеалогія
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Rayfield, 2012, с. 171—172.
- Allen, 1970, с. 505.
- Brosset, 1850, с. 155.
- Allen, 1932, с. 157.
- Rayfield, 2012, с. 178.
- Brosset, 1850, с. 374.
Бібліографія
- Allen, William Edward David (англ.; рос.). A History of the Georgian People: From the Beginning Down to the Russian Conquest in the Nineteenth Century (англ.). — London: Kegan Paul (repr. Barnes & Noble, 1971), 1932. — .
- Allen, W.E.D. Russian embassies to the Georgian kings (1589—1605) (англ.). — Cambridge: Cambridge University Press, 1970. — .
- Marie-Félicité Brosset. Histoire de la Géorgie depuis l'Antiquité jusqu'au XIXe siècle. IIe partie. Histoire moderne (фр.). — S.-Pétersbourg: A la typographie de l'Academie Impériale des Sciences, 1850.
- Rayfield, Donald (англ.; рос.). Edge of Empires: A History of Georgia (неопр.). — London: Reaktion Books (англ..; рос.), 2012. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nestan Daredzhan gruz ნესტან დარეჯანი nar 1556 pom 1612 caricya konsort Kartli carstva v shidnij Gruziyi yak druzhina carya Simona I z yakim vona vstupila v shlyub u 1559 roci Nestan Daredzhan KahetinskaNarodilasya16 stolittyaPomerla1612Titulkoroleva d BatkoLevanMatid 1 U shlyubi zSimon IDitiGeorgij X i d 1 Avtograf Mediafajli u Vikishovishi Nestan Daredzhan bula donkoyu Levana carya Kahetiyi i zvedenoyu sestroyu jogo nastupnika na kahetinskomu prestoli Oleksandra II Yiyi cholovik blizko 50 rokiv viv borotbu z sefevidskim Iranom ta Osmanskoyu imperiyeyu dvichi vtrachayuchi tron i osobistu svobodu Nestan Daredzhan strazhdala she bilshe buduchi prinizhenoyu svoyim zvedenim bratom carem Kahetiyi yakij skoristavsya trudnoshami Simona I shob napasti i rozgrabuvati Kartli Pislya togo yak u 1569 roci Simona I vidpravili brancem do Iranu volodinnya Nestan Daredzhan buli rozgrabovani knyazem Bardzimom Amilahori testem Oleksandra U 1580 roci pislya povernennya Simona I do Kartli i jogo porazki vid Oleksandra II pri Digomi ostannij zabrav pislya bitvi spidnye svoyeyi zvedenoyi sestri na vistri spisa Nestan Daredzhan perezhila svogo cholovika i pomerla nezabarom pislya 1612 roku U shlyubi z Simonom Nestan Daredzhan bulo shestero ditej v tomu chisli spadkoyemec kartlijskogo prestolu Georgij X ShlyubNestan Daredzhan narodilasya vid drugogo shlyubu Levana carya Kaheti z dochkoyu shamhala Tarki Z neyu car odruzhivsya v 1529 roci pislya rozluchennya zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu Tinatin Gurieli Nestan Daredzhan odruzhilasya iz Simonom I Kartlijskim u 1559 roci Cej soyuz buv odnim iz pershih mizhdinastichnih shlyubiv mizh kartlijskoyu ta kahetinskoyu gilkami dinastiyi Bagrationiv sho panuvali nad dvoma separatistskimi chastinami kolis yedinogo Gruzinskogo carstva Pislya cogo soyuzu bulo ukladeno pakt mizh dvoma monarhiyami odniyeyu z cilej yakogo bulo vignannya iranskogo garnizonu z Tbilisi stolici Kartli Levan zreshtoyu vidstupiv ale dozvoliv svoyemu sinovi i spadkoyemcevi carevichu Georgiyu priyednatisya do armiyi Simona Gruzini prograli u takomu protistoyanni a Georgiya ubili pid chas odniyeyi z bitv PeresliduvannyaPislya togo yak iranska armiya zahopila Simona pid chas bitvi ta uv yaznila v Alamuti v 1569 roci caricya Nestan Daredzhan opinilasya u vorozhomu otochenni v Kartli Golovnoyu zagrozoyu dlya yiyi bezpeki buv yiyi zvedenij brat Oleksandr II znedolenogo sina Levana Pislya smerti batka vin stav carem Kahetiyi rozgromivshi i ubivshi svoyih zvedenih brativ Potrapivshi v nemilist do stavlenika Sefevidiv Daud hana yakij prijnyav islam caricya stala ob yektom utiskiv z boku knyazya Bardzima Amilahori testya Oleksandra II Razom z knyazem Ksanskim voni zdijsnyuvali nabigi i povnistyu pograbuvav yiyi votchinu Povernennya do vladiVtorgnennya Osmanskoyi armiyi na gruzinski zemli na choli z Laloyu Mustafoyu pashoyu i shvidkij krah vladi Daud hana v 1578 roci zmusili iranciv zvilniti Simona I yak yedinogo pravitelya zdatnogo chiniti opir osmanskomu nastupu Povernuvshis na batkivshinu Simon I nakazav zaareshtuvati svoyih vnutrishnih vorogiv vklyuchno z knyazem Amilahori Knyaz Ksanskij ta Amilahori blagali zberegti zhittya i zvernulisya do Nestan Daredzhan yaka umovila svogo cholovika probachiti yih zabravshi natomist yih vlasnist a takozh Ahalgori i Medzhudu u knyazya Kaspi i Karbi u Amilahori Ostanni rokiNepriyazn Oleksandra II carya Kaheti do Simona I lishe zbilshuvalas cherez jogo nenavist do zvedenoyi sestri U 1580 roci Simona I yakij perebuvav bez vijsk v Digomi znenacka atakuvala kahetinska armiya Zhittya jomu vryatuvati vdalos lishe zavdyaki vtechi Oleksandr II ne zmig zahopiti Simona I ale zumiv za slovami avtora gruzinskoyi hroniki zbezchestiti Nestan Daredzhan i yak rozbijnik poyihati visoko pidnyavshi na spis spidnye svoyeyi zvedenoyi sestri Simon I poklyavsya pomstitisya i napav na vijsko Oleksandra II v Hotori rozgromivshi kahetinciv i zmusiv Oleksandra II tikati Pislya bagatoh rokiv vazhkih boyiv bagate podiyami pravlinnya Simona I zakinchilosya v 1600 roci koli vin buv zahoplenij osmanskoyu armiyeyu V uv yaznenni vin perebuvav u Konstantinopol Prestol perejshov do sina Georgiya X Nestan Daredzhan perezhila i svogo sina pomerlogo v 1606 roci i cholovika yakij pomer u poloni v 1611 roci Jogo ostanki buli privezeni gruzinskim kupcem Diakvnishvili z Konstantinopolya do Nestan Daredzhan i pohovani v kafedralnomu sobori Mcheti Pro podalshe zhittya Nestan Daredzhan nichogo ne vidomo Vona dozhila do shodzhennya na prestol svogo yunogo onuka Luarsaba II zgodom kanonizovanogo Gruzinskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu i pomerla pislya 1612 roku DitiU Simona I i Nestan Daredzhan bulo shestero ditej chotiri sini i dvi dochki Carevich Georgij bl 1560 1606 car Kartli pid im yam Georgiya X Carevich Luarsab bl 1561 1589 zahoplenij zaruchnikom v Irani v 1582 roci Carevich Oleksandr bl 1561 1589 Carevich Vahtang bl 1600 timchasovij namisnik Ahaldaby i Dirbi U nogo buv sin Luarsab pomer u 1650 roci usinovlenij carem Kartli Rostomom u 1639 roci Carivna Olena bl 1583 1609 sho bula zamuzhem za atabagom Samche Manucharom II Dzhakeli Carivna Fahridzhan begum bl 1582 sho bula zamuzhem za carevichem Hamza Mirzoyu sinom shaha Tahmaspa I abo Muhammada Hudabende GenealogiyaPrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Rayfield 2012 s 171 172 Allen 1970 s 505 Brosset 1850 s 155 Allen 1932 s 157 Rayfield 2012 s 178 Brosset 1850 s 374 BibliografiyaAllen William Edward David angl ros A History of the Georgian People From the Beginning Down to the Russian Conquest in the Nineteenth Century angl London Kegan Paul repr Barnes amp Noble 1971 1932 ISBN 0 7100 6959 6 Allen W E D Russian embassies to the Georgian kings 1589 1605 angl Cambridge Cambridge University Press 1970 ISBN 0521010292 Marie Felicite Brosset Histoire de la Georgie depuis l Antiquite jusqu au XIXe siecle IIe partie Histoire moderne fr S Petersbourg A la typographie de l Academie Imperiale des Sciences 1850 Rayfield Donald angl ros Edge of Empires A History of Georgia neopr London Reaktion Books angl ros 2012 ISBN 1780230303