Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мухаммад Худабенде перс شاه محمد خدابنده 1531 1532 1595 1596 шах Персії у 1577 1587 роках Його прізвисько перекладається

Мухаммад Худабенде

Мухаммад Худабенде

Мухаммад Худабенде (*перс. شاه محمد خدابنده‎‎, 1531/1532 —1595/1596) — шах Персії у 1577—1587 роках. Його прізвисько перекладається як «Раб Божий».

Мухаммад Худабенде
перс. شاه محمد خدابنده‎
image
image
4-й шах Персії з династії Сефивидів
Попередник: Ісмаїл II
Наступник: Аббас I
 
Народження: 1531
Ардебіль, Сефевідський Іран
Смерть: 1595[1][2]
Аламут, Сефевідський Іран
Поховання: Мавзолей Імама Хусейна
Національність: тюрк
Країна: Сефевідський Іран
Релігія: шиїти
Рід: Сефевіди
Батько: Тахмасп I
Мати: d
Шлюб: 2 дружини
Діти: 3 сина

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Сефевідів. Був сином шаха Тахмаспа I та Султанум Бегум Мавасіллу, представницею туркменської знаті. Народився у Тебрізі у 1531 або 1532 році. Від народження мав слабке здоров'я, відрізнявся лагідністю і поганим зором. У 1537 році призначено губернатором Герату, втім був номінальним керівником. Фактично правив Гератом Мухаммед Шараф аль-Дін-огли Таккалу, один з кизилбашських ханів (емірів). В Гераті Мухаммед здобув освіту, захопившись мистецтвом та каліграфією.

У 1572 році призначено губернатором Ширазу в області Фарс. Багато сприяв відновленню славу культурного центру Персії. Залучив до свого місцевого двору поетів та художників. Також сам уславився як поет, що складав вірші під псевдонімом «Фахмі». Перебував на посаді до 1577 року.

Шах

У 1577 році було вбито брата Мухаммеда — шаха Ісмаїл II, який в короткий час здійснив численні страти представників династії Сефевідів та вищої знаті. Владу знову отримали хани кизилбашських племен. На великій раді було обрано новим шахом Мухаммеда. Того ж року останнього було проголошено новим шахом. Однак несподіваною перешкодою всевладдя емірів стала дружина Мухаммада, енергійна і владна Хейр ан-Ніса-бегім. Остання прийняла на себе всю повноту шахський влади, вела усі важливі державні справи, а її безвольний чоловік розпорядився, щоб її печатка ставилася на звороті шахських указів і грамот над печаткою візира.

Відразу після церемонії сходження на трон, що сталася в лютому 1578 року вона наказала стратити сестру свого чоловіка, Паріхан-ханум, в якій абсолютно виправдано бачила суперницю. Крім того, за її наказом було страчено однорічний син Ісмаїла II — Шахшуджа. Втім влада шаха та його дружини поширювалася на північну частину державу навколо столиці Казвіну. Водночас на місцях влада залишалася у ханів кизилбаши, які фактично поділили країну між собою. Історик Іскандер Мунши повідомляє, що шах «відкрив дверцята» державної скарбниці і «досяг межі марнотратства». За його наказом візир Мірза Салман за рік або два видавав позики емірам та ханам. Шахські війська, які тривалий час не отримували гідної платні, отримали усі борги. Водночас Мухаммед не карав вищих сановників за хабарництво. Очільники кизилбашів мало зважати на інтереси держави. В свою чергу це значно послабило Персію перед зовнішньою загрозою.

В країні розпочалися міжплемінні чвари. Першими підняли заколот курди, які раптово захопили Хой і Урмію. Водночас узбеки вдерлися до Хорасану, але зазнали поразки від губернатора Мешхеду. Водночас османський султан Мурад III розпочав війну проти шаха Мухаммеда. війська османів на чолі із Лалою Мустафою-пашею рушили на Казвін та Тебріз. війська кизилбашів зазнали поразки у битві біля озера Чілдир. В результаті вороги зайняли Закавказзя, царство Кахеті та Картли і Ширваншахство підкорилися Оманській імперії.

Нове перське військо очолив син шаха, Хамза Мірза. Восени 1578 року він виступив в Ширван і 28 листопада в містечку Моллахасн розгромив 20-тисячне військо кримських татар на чолі із Аділь-Гіреєм, братом хана Мехмеда II. Аділя було взято у полон й страчено в Казвіні. Втім Хамза Мірза не зміг розвинути успіх через безперервні чвари у своєму стані та при дворі шаха, винуватицею яких часто була дружина Хейр ан-Ніса-бегім. У липні 1579 року в результаті змови емірів вона була задушена, але ця подія не припинило чвар.

У 1585 році до Ширвану вдерлася нове османське військо на чолі з Осман-пашею. У вересні того ж року було втрачено Тебріз, який було пограбовано й сплюндровано. Через нестачу провіанту Осман-паша незабаром залишив Тебріз, залишивши там залогу, не наважившись рушити на Казвін.

В цей час підняли заколот туркменські племена текелі та зулькадар. Хамза Мірза на чолі війська рушив проти них, але насилу придушив виступ туркмен. Успіхи Хамзи Мірзи викликало невдоволення ханів кизилбашів, які побоювалися зростанню авторитету принца. Тому виникла змова серед очільників племен шамла і усталджу, в результаті якого Хамзу неподалік від Гянджі було зарізано сплячим особистим його цирульником Худаверді.

Спадкоємцем шаха став 13-річний Абуталіб-мірза. Однак більшість кизилбашських племен не визнали його, і в червні 1587 року перейшли на бік хорасанських емірів на чолі із (очільником кизилбаши племені усталджу), які висунули шахом іншого сина Мухаммада Худабенде — малолітнього Аббаса-мірзу. Це було викликано бажання кизилбашів мати зовсім покірного правителя. Почалося велике повстання проти шаха Мухаммеда. Втім швидко усі війська та знать залишили останнього. В результаті шах здався у 1587 році, зрікся влади, передавши трон Аббасу I.

Смерть

Останні роки провів у Казвіні. На той час він майже повністю осліп. Проте невідомо, де саме й коли помер: 1595 або 1596 року — Казвіні або Аламуті.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #133502945 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. MAK
    d:Track:Q105192847

Джерела

  • Sicker, Martin (2001). The Islamic World in Decline: From the Treaty of Karlowitz to the Disintegration of the Ottoman Empire. Greenwood Publishing Group.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muhammad Hudabende pers شاه محمد خدابنده 1531 1532 1595 1596 shah Persiyi u 1577 1587 rokah Jogo prizvisko perekladayetsya yak Rab Bozhij Muhammad Hudabende pers شاه محمد خدابنده 4 j shah Persiyi z dinastiyi Sefividiv Poperednik Ismayil II Nastupnik Abbas I Narodzhennya 1531 Ardebil Sefevidskij IranSmert 1595 1 2 Alamut Sefevidskij IranPohovannya Mavzolej Imama HusejnaNacionalnist tyurkKrayina Sefevidskij IranReligiya shiyitiRid SefevidiBatko Tahmasp IMati dShlyub 2 druzhiniDiti 3 sina Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Sefevidiv Buv sinom shaha Tahmaspa I ta Sultanum Begum Mavasillu predstavniceyu turkmenskoyi znati Narodivsya u Tebrizi u 1531 abo 1532 roci Vid narodzhennya mav slabke zdorov ya vidriznyavsya lagidnistyu i poganim zorom U 1537 roci priznacheno gubernatorom Geratu vtim buv nominalnim kerivnikom Faktichno praviv Geratom Muhammed Sharaf al Din ogli Takkalu odin z kizilbashskih haniv emiriv V Gerati Muhammed zdobuv osvitu zahopivshis mistectvom ta kaligrafiyeyu U 1572 roci priznacheno gubernatorom Shirazu v oblasti Fars Bagato spriyav vidnovlennyu slavu kulturnogo centru Persiyi Zaluchiv do svogo miscevogo dvoru poetiv ta hudozhnikiv Takozh sam uslavivsya yak poet sho skladav virshi pid psevdonimom Fahmi Perebuvav na posadi do 1577 roku Shah U 1577 roci bulo vbito brata Muhammeda shaha Ismayil II yakij v korotkij chas zdijsniv chislenni strati predstavnikiv dinastiyi Sefevidiv ta vishoyi znati Vladu znovu otrimali hani kizilbashskih plemen Na velikij radi bulo obrano novim shahom Muhammeda Togo zh roku ostannogo bulo progolosheno novim shahom Odnak nespodivanoyu pereshkodoyu vsevladdya emiriv stala druzhina Muhammada energijna i vladna Hejr an Nisa begim Ostannya prijnyala na sebe vsyu povnotu shahskij vladi vela usi vazhlivi derzhavni spravi a yiyi bezvolnij cholovik rozporyadivsya shob yiyi pechatka stavilasya na zvoroti shahskih ukaziv i gramot nad pechatkoyu vizira Vidrazu pislya ceremoniyi shodzhennya na tron sho stalasya v lyutomu 1578 roku vona nakazala stratiti sestru svogo cholovika Parihan hanum v yakij absolyutno vipravdano bachila supernicyu Krim togo za yiyi nakazom bulo stracheno odnorichnij sin Ismayila II Shahshudzha Vtim vlada shaha ta jogo druzhini poshiryuvalasya na pivnichnu chastinu derzhavu navkolo stolici Kazvinu Vodnochas na miscyah vlada zalishalasya u haniv kizilbashi yaki faktichno podilili krayinu mizh soboyu Istorik Iskander Munshi povidomlyaye sho shah vidkriv dvercyata derzhavnoyi skarbnici i dosyag mezhi marnotratstva Za jogo nakazom vizir Mirza Salman za rik abo dva vidavav poziki emiram ta hanam Shahski vijska yaki trivalij chas ne otrimuvali gidnoyi platni otrimali usi borgi Vodnochas Muhammed ne karav vishih sanovnikiv za habarnictvo Ochilniki kizilbashiv malo zvazhati na interesi derzhavi V svoyu chergu ce znachno poslabilo Persiyu pered zovnishnoyu zagrozoyu V krayini rozpochalisya mizhpleminni chvari Pershimi pidnyali zakolot kurdi yaki raptovo zahopili Hoj i Urmiyu Vodnochas uzbeki vderlisya do Horasanu ale zaznali porazki vid gubernatora Meshhedu Vodnochas osmanskij sultan Murad III rozpochav vijnu proti shaha Muhammeda vijska osmaniv na choli iz Laloyu Mustafoyu pasheyu rushili na Kazvin ta Tebriz vijska kizilbashiv zaznali porazki u bitvi bilya ozera Childir V rezultati vorogi zajnyali Zakavkazzya carstvo Kaheti ta Kartli i Shirvanshahstvo pidkorilisya Omanskij imperiyi Nove perske vijsko ocholiv sin shaha Hamza Mirza Voseni 1578 roku vin vistupiv v Shirvan i 28 listopada v mistechku Mollahasn rozgromiv 20 tisyachne vijsko krimskih tatar na choli iz Adil Gireyem bratom hana Mehmeda II Adilya bulo vzyato u polon j stracheno v Kazvini Vtim Hamza Mirza ne zmig rozvinuti uspih cherez bezperervni chvari u svoyemu stani ta pri dvori shaha vinuvaticeyu yakih chasto bula druzhina Hejr an Nisa begim U lipni 1579 roku v rezultati zmovi emiriv vona bula zadushena ale cya podiya ne pripinilo chvar U 1585 roci do Shirvanu vderlasya nove osmanske vijsko na choli z Osman pasheyu U veresni togo zh roku bulo vtracheno Tebriz yakij bulo pograbovano j splyundrovano Cherez nestachu proviantu Osman pasha nezabarom zalishiv Tebriz zalishivshi tam zalogu ne navazhivshis rushiti na Kazvin V cej chas pidnyali zakolot turkmenski plemena tekeli ta zulkadar Hamza Mirza na choli vijska rushiv proti nih ale nasilu pridushiv vistup turkmen Uspihi Hamzi Mirzi viklikalo nevdovolennya haniv kizilbashiv yaki poboyuvalisya zrostannyu avtoritetu princa Tomu vinikla zmova sered ochilnikiv plemen shamla i ustaldzhu v rezultati yakogo Hamzu nepodalik vid Gyandzhi bulo zarizano splyachim osobistim jogo cirulnikom Hudaverdi Spadkoyemcem shaha stav 13 richnij Abutalib mirza Odnak bilshist kizilbashskih plemen ne viznali jogo i v chervni 1587 roku perejshli na bik horasanskih emiriv na choli iz ochilnikom kizilbashi plemeni ustaldzhu yaki visunuli shahom inshogo sina Muhammada Hudabende malolitnogo Abbasa mirzu Ce bulo viklikano bazhannya kizilbashiv mati zovsim pokirnogo pravitelya Pochalosya velike povstannya proti shaha Muhammeda Vtim shvidko usi vijska ta znat zalishili ostannogo V rezultati shah zdavsya u 1587 roci zriksya vladi peredavshi tron Abbasu I Smert Ostanni roki proviv u Kazvini Na toj chas vin majzhe povnistyu oslip Prote nevidomo de same j koli pomer 1595 abo 1596 roku Kazvini abo Alamuti PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 133502945 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 MAK d Track Q105192847DzherelaSicker Martin 2001 The Islamic World in Decline From the Treaty of Karlowitz to the Disintegration of the Ottoman Empire Greenwood Publishing Group ISBN 027596891X

Дата публікації:
Топ