Cepó Миколайович Ханзадян (вірм. Սերո Նիկոլայի Խանզադյան, 1915—1998) — вірменський радянський письменник.
Серо Ханзадян | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Սերո Նիկոլայի Խանզադյան | ||||
Народився | 3 грудня 1915[1][2] Ґоріс, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[3][1][2] | |||
Помер | 26 червня 1998 (82 роки) Єреван, Вірменія | |||
Поховання | Пантеон імені Комітаса | |||
Країна | Російська імперія СРСР Вірменія | |||
Національність | вірмени[1] | |||
Діяльність | письменник | |||
Жанр | історичний роман | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | ВКП(б)[1] | |||
Діти | d | |||
Учасник | німецько-радянська війна[1] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Серо Ханзадян у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Серо Ханзадян нродився в Горісі, в родині землероба 20 листопада (3 грудня) 1915 року.
Після закінчення у 1934 році педагогічного технікуму в Горісі працював сільським вчителем. Також у 18-річному віці служив у лавах Червоної армії. Учасник німецько-радянської війни.
З липня 1941 року Серо Ханзадян воював на Західному фронті. У 1941 році був тяжко поранений і відправлений до госпіталю. З квітня 1942 року він командир мінометного взводу та командир мінометної роти 261-го стрілецького полку 2-ї стрілецької дивізії. Воював на Волховському, Ленінградському, 2-му Прибалтійському, 2-му і 3-му Білоруських фронтах. Брав участь у Синявінській, Мгінській, Ленінградсько-Новгородській, Новгородсько-Лужській, Псковсько-Островській, Прибалтійській та Ризькій операціях, боях з Курляндським угрупованням противника.
Творчість
Особистий бойовий досвід Серо Ханзадяна у Другій світовій війні став поштовхом до створення «Щоденника бою» («Три роки: 291 день»). Роман, написаний у 1972 році, став одним з найвідоміших творів радянської військової художньої літератури того часу. У 1950 році він видав свій перший роман, присвячений обороні Ленінграда.
"Нереалізована смерть — це смерть, але усвідомлена смерть — вічність!. Роман «Земля» (т. 1-2, 1954—1955, виданий російською мовою в 1956—1957) розповідає про селян у післявоєнний період.
Серо Ханзадян часто згадує про історію вірмено-російських відносин у своїй «Мхитарі Спарапеті» (1961) та інших роботах. У одному зі своїх інтерв'ю письменник нагадав, що робота над оповіданням про і Давида Бека, великих захисників вірменської нації початку 18 століття, почалася ще під час війни. У «Мхітарі Спарапеті», як і в інших творах, у центрі уваги ідея сильної дружби між вірменським і російським народом. Робота «Хорувель» — це гімн сильній волі селянина, наполегливо слідуючи плугу, незважаючи на біль і спрагу.
Окрім війни, Серо Ханзадян пише про, як уже згадувалося, історію Вірменії і, зокрема, одну з найтемніших сторінок — Геноцид вірмен 1915 року
Відомий також історичним романом «Цариця Вірменська» історичний роман дії якого відбуваються в стародавній державі Хайаса в 2 тисячолітті до н.е.
Роман розповідає про зусилля вірменських правителів об'єднати розрізнені князівства в централізовану державу.
Громадська діяльність
Серо Ханзадян був членом ВКП(б) з 1943 року.
З 1989 по 1991 роки обирався народним депутатом Верховної Ради СРСР 12 скликання.
Смерть
Помер Серо Ханзадян 26 червня 1998 року. Похований в Пантеоні імені Комітаса (Єреван).
Нагороди та премії
- Герой Соціалістичної Праці (16.11.1984)
- орден Леніна (16.11.1984)
- орден Вітчизняної війни I ступеня (11.03.1985)
- орден Вітчизняної війни II ступеня (11.04.1945)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (27.06.1956; 04.12.1975)
- орден Червоної Зірки (19.03.1944)
- орден «Знак Пошани» (02.12.1965)
- медалі
- Державна премія Вірменської РСР
- Почесний громадянин Єревана (1985).
Література
- Ханзадян С. Три роки 291 день. Переклад О. Божко. – К., 1984.
- История армянской советской литературы. — М., 1966.
- Агабабян С. Художественная задача и её решение // Дружба народов. — 1966. — № 2.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- Ханзадян Серо Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Ханзадян Сергей Николаевич
- Armenian House.org Sero Khanzadyan biography.(англ.)
- Khanzadyan's memorial tombstone at Komitas Pantheon(англ.)
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 16 травня 2019.
Посилання
- Серо Ханзадян. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Вірменський салон " Сіро Ханзадян [1]
- Хто є хто у вірменському світі
Це незавершена стаття про особу Вірменії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cepo Mikolajovich Hanzadyan virm Սերո Նիկոլայի Խանզադյան 1915 1998 virmenskij radyanskij pismennik Sero Hanzadyanvirm Սերո Նիկոլայի ԽանզադյանNarodivsya3 grudnya 1915 1915 12 03 1 2 Goris Yelizavetpolska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 3 1 2 Pomer26 chervnya 1998 1998 06 26 82 roki Yerevan VirmeniyaPohovannyaPanteon imeni KomitasaKrayina Rosijska imperiya SRSR VirmeniyaNacionalnistvirmeni 1 DiyalnistpismennikZhanristorichnij romanChlenstvoSP SRSRPartiyaVKP b 1 DitidUchasniknimecko radyanska vijna 1 Nagorodipochesnij gromadyanin Yerevana 1985 d 1977 Sero Hanzadyan u VikishovishiZhittyepisSero Hanzadyan nrodivsya v Gorisi v rodini zemleroba 20 listopada 3 grudnya 1915 roku Pislya zakinchennya u 1934 roci pedagogichnogo tehnikumu v Gorisi pracyuvav silskim vchitelem Takozh u 18 richnomu vici sluzhiv u lavah Chervonoyi armiyi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z lipnya 1941 roku Sero Hanzadyan voyuvav na Zahidnomu fronti U 1941 roci buv tyazhko poranenij i vidpravlenij do gospitalyu Z kvitnya 1942 roku vin komandir minometnogo vzvodu ta komandir minometnoyi roti 261 go strileckogo polku 2 yi strileckoyi diviziyi Voyuvav na Volhovskomu Leningradskomu 2 mu Pribaltijskomu 2 mu i 3 mu Biloruskih frontah Brav uchast u Sinyavinskij Mginskij Leningradsko Novgorodskij Novgorodsko Luzhskij Pskovsko Ostrovskij Pribaltijskij ta Rizkij operaciyah boyah z Kurlyandskim ugrupovannyam protivnika TvorchistOsobistij bojovij dosvid Sero Hanzadyana u Drugij svitovij vijni stav poshtovhom do stvorennya Shodennika boyu Tri roki 291 den Roman napisanij u 1972 roci stav odnim z najvidomishih tvoriv radyanskoyi vijskovoyi hudozhnoyi literaturi togo chasu U 1950 roci vin vidav svij pershij roman prisvyachenij oboroni Leningrada Nerealizovana smert ce smert ale usvidomlena smert vichnist Roman Zemlya t 1 2 1954 1955 vidanij rosijskoyu movoyu v 1956 1957 rozpovidaye pro selyan u pislyavoyennij period Sero Hanzadyan chasto zgaduye pro istoriyu virmeno rosijskih vidnosin u svoyij Mhitari Sparapeti 1961 ta inshih robotah U odnomu zi svoyih interv yu pismennik nagadav sho robota nad opovidannyam pro i Davida Beka velikih zahisnikiv virmenskoyi naciyi pochatku 18 stolittya pochalasya she pid chas vijni U Mhitari Sparapeti yak i v inshih tvorah u centri uvagi ideya silnoyi druzhbi mizh virmenskim i rosijskim narodom Robota Horuvel ce gimn silnij voli selyanina napoleglivo sliduyuchi plugu nezvazhayuchi na bil i spragu Okrim vijni Sero Hanzadyan pishe pro yak uzhe zgaduvalosya istoriyu Virmeniyi i zokrema odnu z najtemnishih storinok Genocid virmen 1915 roku Vidomij takozh istorichnim romanom Caricya Virmenska istorichnij roman diyi yakogo vidbuvayutsya v starodavnij derzhavi Hajasa v 2 tisyacholitti do n e Roman rozpovidaye pro zusillya virmenskih praviteliv ob yednati rozrizneni knyazivstva v centralizovanu derzhavu Gromadska diyalnistSero Hanzadyan buv chlenom VKP b z 1943 roku Z 1989 po 1991 roki obiravsya narodnim deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 12 sklikannya SmertPam yatnik Sero Hanzadyanu v Gori Pomer Sero Hanzadyan 26 chervnya 1998 roku Pohovanij v Panteoni imeni Komitasa Yerevan Nagorodi ta premiyiGeroj Socialistichnoyi Praci 16 11 1984 orden Lenina 16 11 1984 orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 11 03 1985 orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 11 04 1945 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 27 06 1956 04 12 1975 orden Chervonoyi Zirki 19 03 1944 orden Znak Poshani 02 12 1965 medali Derzhavna premiya Virmenskoyi RSR Pochesnij gromadyanin Yerevana 1985 LiteraturaHanzadyan S Tri roki 291 den Pereklad O Bozhko K 1984 Istoriya armyanskoj sovetskoj literatury M 1966 Agababyan S Hudozhestvennaya zadacha i eyo reshenie Druzhba narodov 1966 2 PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Hanzadyan Sero Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Hanzadyan Sergej Nikolaevich Armenian House org Sero Khanzadyan biography angl Khanzadyan s memorial tombstone at Komitas Pantheon angl Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 16 travnya 2019 PosilannyaSero Hanzadyan Sajt Geroi strany ros Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Virmenskij salon Siro Hanzadyan 1 Hto ye hto u virmenskomu sviti Ce nezavershena stattya pro osobu Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi